Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ле ся Людми ла Васи лівна Дичко 24 жовтня 1939 Київ українська композиторка педагогиня громадська діячка Заслужена діячк

Леся Дичко

Леся Дичко

Ле́ся (Людми́ла) Васи́лівна Дичко́ (24 жовтня 1939, Київ) — українська композиторка, педагогиня, громадська діячка. Заслужена діячка мистецтв УРСР (1982). Народна артистка України (1995). Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1989). Кавалер орденів святого Володимира III ступеня (1998) і Княгині Ольги (1999). Лауреатка мистецької премії «Київ» ім. Артемія Веделя (2003). Член-кореспондентка Академії мистецтв України (2009).

Леся Дичко
Дичко Людмила Василівна
image
Зображення
Леся Дичко на авторському концерті у Львові 28 жовтня 2014 р.
Основна інформація
Дата народження24 жовтня 1939(1939-10-24) (84 роки)
Місце народженняКиїв, УРСР
Громадянствоimage Україна
Професіякомпозитор, педагог
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня
image
Орден Святої великомучениці Варвари ІІ ступеня
ПреміїНаціональна премія України імені Тараса Шевченка (1989), мистецька премія «Київ» ім. А. Веделя (2003)
Званняimage
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дичко.

Біографічні відомості

Леся Дичко — одна з провідних хорових композиторів в Україні. Її твори були широко представлені на хорових фестивалях, конкурсах та у концертних програмах світу: США, Канаді, Франції, Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Данії, Іспанії, Італії, Угорщині, Болгарії, Польщі, Росії, Україні, Чехії.

Освіта

Діяльність

1972–1994 — Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) — читала курс історії музики.

З 1994 — викладачка композиції та теоретичних дисциплін в Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського.

2002 — викладала в Тегеранському університеті.

1989 та 2004 — виступи в Канаді з лекціями, творчими звітами про українську сучасну хорову музику.

2005 — доцент Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

2009 — професорка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Членкиня Національної спілки композиторів України (1965), правління Музфонду України, Координаційної ради Національної всеукраїнської музичної спілки, Секретарка правління Національної спілки композиторів України, почесна членкиня Національної спілки художників України.

Музична творчість

Найбільше місце в творчості посідають хорові твори, в яких виразно проступає зв'язок з фольклором, обрядовістю та християнськими мотивами. Окреме місце посідає дитяча тематика. Цей світ, за висловом Кияновської, композитору вдалося розкрити «з усією безпосередністю та осяйністю дитячого бачення природи та життя»

Л. Пархоменко відзначає захоплення Л. Дичко живописом і народно-ужитковим мистецтвом, що обумовило «багатство асоціативних зв'язків зі спорідненими мистецтвами, мальовничість музичного письма, примат кольору, багатство звукової палітри»

Знаковою в історії музичної культури України стала кантата «Червона калина». М. Кречко свідчить про перелам світогляду професійного середовища, що спричинила прем'єра цієї кантати:

image ...Прекрасна музика, але складна для хору, що зріс на класичних традиціях. Подолати сучасне композиторське письмо коштувало співакам неймовірних зусиль [...] Капела вороже настроєна до музики, але хоче виручити і себе, і мене. А слухачі влаштували овацію. Композиторку і сцену засипали квітами та кетягами червоної калини. Народ наш тямущий [...] Я тихо святкував - зламано опір співаків, подолано труднощі нового, не бувалого для нас музичного матеріалу. image

Опери

  • «Золотослов» (слова народні) 1992 (для солістів та хору)
  • «Різдвяне дійство» («Вертеп») слова народні 1992; 1998 (для солістів, хору та ударних)

Ораторії

  • «І нарекоша ім'я Київ» тексти літописів 1982 (для солістів, хору, інструм. ансамблю)
  • «Індія-Лакшмі» тексти індійських поетів 1989 (для солістів, хору, симф. оркестру)

Симфонії

  • «Привітання життя» (також цей твір часом фігурує під назвою «Зелене Євангеліє») для сопрано, баса та камерного оркестру на вірші Б.-І. Антонича, 1972
  • «Вітер революції» симфонія на вірші М. Рильського та П. Тичини, 1976
  • «Ти починаєшся з очей», симфонія-кантата на слова О.Сердюка, 1994

Кантати

  • Пять фантазій за картинами російських художників 1962, 1972 (для хору і симфонічного оркестру)
  • Рапсодія «Думка», вірші Т. Г. Шевченка 1964 (для колорат. сопрано, чоловічого хору, симфонічного оркестру)
  • «Червона калина», слова старовинних українських пісень 1968 (для хору, солістів та інструментального ансамблю)
  • «Пори року», слова народні 1973
  • «Карпатська», слова народні 1974
  • «Сонячне коло», вірші Д. Чередниченка 1975 (для дитячого хору та симфонічного оркестру)
  • «Здрастуй, новий добрий день», вірші Є. Авдієнка 1976 (для дитячого (жіночого) хору)
  • «Весна», вірші Є. Авдієнка 1980 (для дитячого хору та симфонічного оркестру)
  • «Барвінок», вірші С. Жупанина 1980 (для дитячого хору та симфонічного оркестру)
  • «Ода музиці», вірші Б. Олійника 1980 (для мецо-сопрано, хору, камерного оркестру та органа)
  • «У Києві зорі», слова народні 1982 (для сопрано, чоловічого хору та інструментального ансамблю)
  • Ода «Довженкові», вірші М. Вінграновського 1984 (для чоловічого хору і органа)

Хорові концерти

  • «Краю мій рідний», вірші Б. Олійника та С. Жупанина 1995–1998 (для солістів та хору)
  • «Французькі фрески», 1995—2000 (для читця, мішаного хору, квартету духових, органу, ударних)
  • «Іспанські фрески» 1996–1999 (для хору та ударних)
  • «Швейцарські фрески», 2002 (для двох читців, мішаного хору, органу і ударних)
  • А.Ведель, «Тебе, Бога, хвалимо» (Te Deum laudamus), концерт для хору та оркестру, 2018.

Хорові поеми

Літургії

  • Літургія № 1 для однорідного хору (чол., жін.) 1989, 1990
  • Літургія № 2 для мішаного хору 1990
  • «Урочиста Літургія» для мішаного хору (2000—2002)

Окремі хорові твори a cappella

  • Лісові далі (1962)
  • Сонячний струм (1972)
  • П'ять прелюдій в стилі «шань-шуй» — на вірші японських поетів (1989)(для жіночого хору)
  • Дві колядки слова народні (1996)
  • Псалом 67 (для жіночого хору) (1999)
  • Місячна фантазія, вірші П. Мовчана (1999)

Твори для фортепіано

  • «Українські писанки» — поліфонічні варіації для фортепіано (1972)
  • «Дитячий альбом» для фортепіано (1992)
  • «Карпатські фрески» у семи частинах для фортепіано (1993)
  • Драматичний триптих — для двох фортепіано (1993)
  • «Чотири пори року» — для двох фортепіано, перша версія (1993)
  • «Замки Луари» — п'ять п'єс для фортепіано (1994)
  • «Алькасар… Дзвони Арагону» — фортепіанний цикл (1995)
  • Парафраз на теми опери «Золотослов» (2002)

Балети

  • «Метаморфози» (1963; 1972)
  • «Досвітні вогні» (за однойм. поемою Лесі Українки, 1967)
  • «Катерина Білокур» (за мотивами творчості художниці, 1983; постановка А. Рубіної)
  • «Святкова феєрія» ()

Музика до фільмів

Нагороди

Примітки

  1. . Національна спілка композиторів України. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 29 жовтня 2014.
  2. Дичко Леся Василівна [ 2016-06-04 у Wayback Machine.] // Національна академія мистецтв України
  3. Дичко Леся Василівна [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Національна академія мистецтв України
  4. Кияновська, 255
  5. Пархоменко Л. Українська хорова п'єса / Л. Пархоменко. — Київ: Наукова думка, 1979. — 220 с.
  6. Кречко М. «Думкою» окрилені літа / М. Кречко // Спогади М. Кречко. - Ркуопис. - 1991. - с.7
  7. Перелік творів Лесі Дичко [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] на сайті НСКУ
  8. Л. Пархоменко. Леся Дичко (до дня народження). з джерела 11 листопада 2013. Процитовано 2013-11-11.
  9. Любов Серганюк. Жанрово-стилістичні пошуки Лесі Дичко в контексті „нової фольклорної хвилі“. з джерела 11 листопада 2013. Процитовано 2013-11-11.
  10. . Архів оригіналу за 22 січня 2016. Процитовано 6 травня 2016.
  11. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дичко Леся Василівна

Література

  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 205.
  • Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 138—140.
  • Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 254-260.
  • Гордійчук М. Леся Дичко.— К., 1978.
  • С. Грица Дичко, Леся Василівна // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 620

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Le sya Lyudmi la Vasi livna Dichko 24 zhovtnya 1939 Kiyiv ukrayinska kompozitorka pedagoginya gromadska diyachka Zasluzhena diyachka mistectv URSR 1982 Narodna artistka Ukrayini 1995 Laureatka Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1989 Kavaler ordeniv svyatogo Volodimira III stupenya 1998 i Knyagini Olgi 1999 Laureatka misteckoyi premiyi Kiyiv im Artemiya Vedelya 2003 Chlen korespondentka Akademiyi mistectv Ukrayini 2009 Lesya DichkoDichko Lyudmila VasilivnaZobrazhennyaLesya Dichko na avtorskomu koncerti u Lvovi 28 zhovtnya 2014 r Osnovna informaciyaData narodzhennya24 zhovtnya 1939 1939 10 24 84 roki Misce narodzhennyaKiyiv URSRGromadyanstvo UkrayinaProfesiyakompozitor pedagogOsvitaNacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodiOrden Za zaslugi II stupenyaOrden Za zaslugi III stupenyaOrden knyagini Olgi III stupenyaOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden Svyatogo rivnoapostolnogo knyazya Volodimira III stupenyaOrden Svyatoyi velikomuchenici Varvari II stupenyaPremiyiNacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1989 mistecka premiya Kiyiv im A Vedelya 2003 ZvannyaCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dichko Biografichni vidomostiLesya Dichko odna z providnih horovih kompozitoriv v Ukrayini Yiyi tvori buli shiroko predstavleni na horovih festivalyah konkursah ta u koncertnih programah svitu SShA Kanadi Franciyi Velikij Britaniyi Nimechchini Niderlandah Belgiyi Daniyi Ispaniyi Italiyi Ugorshini Bolgariyi Polshi Rosiyi Ukrayini Chehiyi Osvita Kiyivska shkola desyatirichka im M V Lisenka po klasu teoriyi 1959 Kiyivska konservatoriya im P I Chajkovskogo po klasu kompoziciyi u profesora K D Dankevicha ta profesora B M Lyatoshinskogo 1964 aspirantura pri Kiyivskij konservatoriyi u B M Lyatoshinskogo ta u profesora M I Pejko Moskva 1971 Diyalnist 1972 1994 Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut nini Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi chitala kurs istoriyi muziki Z 1994 vikladachka kompoziciyi ta teoretichnih disciplin v Nacionalnij muzichnij akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo 2002 vikladala v Tegeranskomu universiteti 1989 ta 2004 vistupi v Kanadi z lekciyami tvorchimi zvitami pro ukrayinsku suchasnu horovu muziku 2005 docent Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo 2009 profesorka Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini im P I Chajkovskogo Chlenkinya Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini 1965 pravlinnya Muzfondu Ukrayini Koordinacijnoyi radi Nacionalnoyi vseukrayinskoyi muzichnoyi spilki Sekretarka pravlinnya Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini pochesna chlenkinya Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Muzichna tvorchistNajbilshe misce v tvorchosti posidayut horovi tvori v yakih virazno prostupaye zv yazok z folklorom obryadovistyu ta hristiyanskimi motivami Okreme misce posidaye dityacha tematika Cej svit za vislovom Kiyanovskoyi kompozitoru vdalosya rozkriti z usiyeyu bezposerednistyu ta osyajnistyu dityachogo bachennya prirodi ta zhittya L Parhomenko vidznachaye zahoplennya L Dichko zhivopisom i narodno uzhitkovim mistectvom sho obumovilo bagatstvo asociativnih zv yazkiv zi sporidnenimi mistectvami malovnichist muzichnogo pisma primat koloru bagatstvo zvukovoyi palitri Znakovoyu v istoriyi muzichnoyi kulturi Ukrayini stala kantata Chervona kalina M Krechko svidchit pro perelam svitoglyadu profesijnogo seredovisha sho sprichinila prem yera ciyeyi kantati Prekrasna muzika ale skladna dlya horu sho zris na klasichnih tradiciyah Podolati suchasne kompozitorske pismo koshtuvalo spivakam nejmovirnih zusil Kapela vorozhe nastroyena do muziki ale hoche viruchiti i sebe i mene A sluhachi vlashtuvali ovaciyu Kompozitorku i scenu zasipali kvitami ta ketyagami chervonoyi kalini Narod nash tyamushij Ya tiho svyatkuvav zlamano opir spivakiv podolano trudnoshi novogo ne buvalogo dlya nas muzichnogo materialu Operi Zolotoslov slova narodni 1992 dlya solistiv ta horu Rizdvyane dijstvo Vertep slova narodni 1992 1998 dlya solistiv horu ta udarnih Oratoriyi I narekosha im ya Kiyiv teksti litopisiv 1982 dlya solistiv horu instrum ansamblyu Indiya Lakshmi teksti indijskih poetiv 1989 dlya solistiv horu simf orkestru Simfoniyi Privitannya zhittya takozh cej tvir chasom figuruye pid nazvoyu Zelene Yevangeliye dlya soprano basa ta kamernogo orkestru na virshi B I Antonicha 1972 Viter revolyuciyi simfoniya na virshi M Rilskogo ta P Tichini 1976 Ti pochinayeshsya z ochej simfoniya kantata na slova O Serdyuka 1994Kantati Pyat fantazij za kartinami rosijskih hudozhnikiv 1962 1972 dlya horu i simfonichnogo orkestru Rapsodiya Dumka virshi T G Shevchenka 1964 dlya kolorat soprano cholovichogo horu simfonichnogo orkestru Chervona kalina slova starovinnih ukrayinskih pisen 1968 dlya horu solistiv ta instrumentalnogo ansamblyu Pori roku slova narodni 1973 Karpatska slova narodni 1974 Sonyachne kolo virshi D Cherednichenka 1975 dlya dityachogo horu ta simfonichnogo orkestru Zdrastuj novij dobrij den virshi Ye Avdiyenka 1976 dlya dityachogo zhinochogo horu Vesna virshi Ye Avdiyenka 1980 dlya dityachogo horu ta simfonichnogo orkestru Barvinok virshi S Zhupanina 1980 dlya dityachogo horu ta simfonichnogo orkestru Oda muzici virshi B Olijnika 1980 dlya meco soprano horu kamernogo orkestru ta organa U Kiyevi zori slova narodni 1982 dlya soprano cholovichogo horu ta instrumentalnogo ansamblyu Oda Dovzhenkovi virshi M Vingranovskogo 1984 dlya cholovichogo horu i organa Horovi koncerti Krayu mij ridnij virshi B Olijnika ta S Zhupanina 1995 1998 dlya solistiv ta horu Francuzki freski 1995 2000 dlya chitcya mishanogo horu kvartetu duhovih organu udarnih Ispanski freski 1996 1999 dlya horu ta udarnih Shvejcarski freski 2002 dlya dvoh chitciv mishanogo horu organu i udarnih A Vedel Tebe Boga hvalimo Te Deum laudamus koncert dlya horu ta orkestru 2018 Horovi poemi Golod 33 virshi S Kolomijcya 1993 Lebedi materinstva virshi V Simonenka 1996 Liturgiyi Liturgiya 1 dlya odnoridnogo horu chol zhin 1989 1990 Liturgiya 2 dlya mishanogo horu 1990 Urochista Liturgiya dlya mishanogo horu 2000 2002 Okremi horovi tvori a cappella Lisovi dali 1962 Sonyachnij strum 1972 P yat prelyudij v stili shan shuj na virshi yaponskih poetiv 1989 dlya zhinochogo horu Dvi kolyadki slova narodni 1996 Psalom 67 dlya zhinochogo horu 1999 Misyachna fantaziya virshi P Movchana 1999 Tvori dlya fortepiano Ukrayinski pisanki polifonichni variaciyi dlya fortepiano 1972 Dityachij albom dlya fortepiano 1992 Karpatski freski u semi chastinah dlya fortepiano 1993 Dramatichnij triptih dlya dvoh fortepiano 1993 Chotiri pori roku dlya dvoh fortepiano persha versiya 1993 Zamki Luari p yat p yes dlya fortepiano 1994 Alkasar Dzvoni Aragonu fortepiannij cikl 1995 Parafraz na temi operi Zolotoslov 2002 Baleti Metamorfozi 1963 1972 Dosvitni vogni za odnojm poemoyu Lesi Ukrayinki 1967 Katerina Bilokur za motivami tvorchosti hudozhnici 1983 postanovka A Rubinoyi Svyatkova feyeriya Muzika do filmiv Kazka pro misyachne svitlo 1968 multfilm Osinnya ribolovlya 1968 multfilm Krimska legenda 1969 multfilm Yak yizhachok i vedmedik zustrichali Novij rik 1975 multfilm Klimko 1983 h film rezh M Vingranovskij NagorodiZasluzhena diyachka mistectv Ukrayini 1982 Laureat Nacionalnoyi premiyi im T Shevchenka 1989 Narodna artistka Ukrayini 1995 Orden Svyatogo Rivnoapostolnogo Knyazya Volodimira III stupenya 1998 Orden knyagini Olgi III stupenya 1999 Orden svyatoyi Varvari Velikomuchenici 2004 Orden Za zaslugi III stupenya 2008 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya 2009 Orden Za zaslugi II stupenya 2017 Primitki Nacionalna spilka kompozitoriv Ukrayini Arhiv originalu za 18 lyutogo 2022 Procitovano 29 zhovtnya 2014 Dichko Lesya Vasilivna 2016 06 04 u Wayback Machine Nacionalna akademiya mistectv Ukrayini Dichko Lesya Vasilivna 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Nacionalna akademiya mistectv Ukrayini Kiyanovska 255 Parhomenko L Ukrayinska horova p yesa L Parhomenko Kiyiv Naukova dumka 1979 220 s Krechko M Dumkoyu okrileni lita M Krechko Spogadi M Krechko Rkuopis 1991 s 7 Perelik tvoriv Lesi Dichko 11 listopada 2013 u Wayback Machine na sajti NSKU L Parhomenko Lesya Dichko do dnya narodzhennya z dzherela 11 listopada 2013 Procitovano 2013 11 11 Lyubov Serganyuk Zhanrovo stilistichni poshuki Lesi Dichko v konteksti novoyi folklornoyi hvili z dzherela 11 listopada 2013 Procitovano 2013 11 11 Arhiv originalu za 22 sichnya 2016 Procitovano 6 travnya 2016 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 9 bereznya 2017 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dichko Lesya VasilivnaDichko Lesya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 U bazi danih 18 lyutogo 2022 u Wayback Machine NSKU Lesya Dichko na sajti IMDb angl http www animator ru db p show person amp pid 1474 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Nemuzichna muzika recenziya na koncert Lesi Dichko 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine LiteraturaMistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 205 Shevchenkivski laureati 1962 2001 Enciklopedichnij dovidnik K 2001 S 138 140 Kiyanovska L Ukrayinska muzichna kultura navch posib Lviv Triada plyus 2008 S 254 260 Gordijchuk M Lesya Dichko K 1978 S GricaDichko Lesya Vasilivna Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 620

Дата публікації:
Топ