Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кантата «Чотири пори року» (Дичко) — чотиричастинний камерний твір відомої української композиторки Лесі Дичко на тексти українських народних календарно-обрядових пісень для хору a capella. Написана 1973 року, кантата є яскравим зразком неофольклорного полотна.
| Чотири пори року | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
Драматургія
Задум та зміст кантати узагальнює народні уявлення про диво щорічного оновлення життя, природи та магічну дію обрядів, втілюючи їх в чотирьох частинах відповідно до пір року: І ч. — «Весна», ІІ — «Літо», ІІІ — «Осінь», IV — «Зима». Музика твору базується на мелодико-інтонаційній та метро-ритмічній основі архаїчних пісенних жанрів, проте не цитуючи їх. Творчо переосмислюючи фольклорну основу, композиторка поєднує її з новаторськими засобами власної музичної мови.
Оскільки усі обрядові пісні — це своєрідні дійства-вистави, то і кожна частина кантати демонструє концентрований образ-символ, який знаходить своє відображення в поєднанні з яскравою образністю та театральністю.
Композиція
Окрім загальної 4-частинної будови, три частини кантати (ІІ, ІІІ, IV) поділяються на підрозділи, утворюючи систему «мікроциклів» у циклі.
І. «Весна»
Перша частина символізує уявлення наших предків, пов'язані з процесом пробудженням природи. Вони вірили, що прихід весни можна пришвидшити за допомогою ритуальних пісень та заговірних формул. В основі частини — «Веснянка», побудована на зіставленні двох контрастних тем: рухливої та енергійної («Вийди, вийди, Іванку») та величавої урочистої («Благослови, мати…»). Обидві теми, де перша виступає заспівом, друга — приспівом, доповнюють одна одну, зображаючи колективне свято з іграми і танцями. Форма — подвійні варіації з рисами ронадальності. Тут композиторка майстерно поєднує засоби виразності, запозичені з фольклору — стрічкове голосоведення, вузькооб’ємні лади, лади народної музики, трансформуючи їх в мажоро-мінорну систему.
ІІ. «Літо»
Друга частина має підзаголовок-програму «Петрівочні ігри» та складається з двох петрівок і «Кривого танцю». Перша з них — «Ой, петрівочка мала нічка» — споглядальна картина літньої природи, яку авторка втілює в мрійливій пасторальній наспівно-розміреній мелодії, дорученій соло альта. Друга — «Ой нас чотири подружечки» (куплетно-варіантна форма) - слугує доповненням попереднього образу. Про її зв'язок з обрядовим циклом свідчить введення після кожного куплету «гуканок» (глісандуючого вигуку «Гу!), реліктів колишніх магічних вигуків. Завершують частину дві контрастні картини-ігри «Кривий танець», де перша (І р. — «А ми кривого танцю йдем», ІІ р. — «Там Роман зіллєнько копає») –оспівування любовних мотивів, друга («Та пішли та парубки на лови») — пісня-танок, насичений елементами сміху та жартів.
ІІІ. «Осінь»
Третя частина складається з двох обжинкових пісень. Перший образ (радість землероба та водночас його важка праця) окреслено в пісні «Ой на горі жита много», жартівливо-гумористичний план якої в другому розділі змінюється розсудливим «діалогом» трударя з полем («Поле, ти поле, зеленая доле»). Друга обжинкова «Дівка Явдошка сіяла пшеницю» повертає до загального просвітленого настрою, малюючи образ веселої працьовитої дівчини та передає хліборобський процес.
IV. «Зима»
Четверта частина завершує циклічну побудову, календарний землеробський рік, тому пов'язана з ідеєю, що сягає давньослов’янських вірувань — мрією про добробут та щастя, побажаннями здоров'я. Перша «Щедрівка» виступає як пісня-гра, театральне дійство, де втілені образи групи щедрувальників, які переходять від хати до хати з співами та віншуваннями (побудована на двох розділах). Завершує мікроцикл друга щедрівка — «Ой із-за хмари, з-за туману…», яка водночас слугує фіналом всієї кантати. Ця частина сприймається як місток з архаїчних часів до сьогодення, поєднуючи також мелодичні інтонації з попередніх розділів та частин. Кантата «Чотири пори року» - зразок високохудожнього ставлення митця до природи, виявляє зачарованість фольклорними скарбами рідної землі, їх індивідуальне осмислення та трансформування у власних композиціях.
Джерела
1.Гордійчук М. Леся Дичко. К.: «Музична Україна», 1978. С. 58 – 64.
2.Письменна Оксана. Хорова музика Лесі Дичко. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів культури і мистецтва ІІІ-IV рівнів акредитації. Львів, 2010. С. 23-42.
3.Шумська Л. Про деякі риси індивідуального стилю хорової творчості Л.Дичко (на прикладі втілення фольклорних першоджерел у фактурі кантати «Чотири пори року») // Науковий вісник НМАУ ім. П.Чайковського. К., 2002. Вип. 19, кн. 3. С. 64 – 72.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pori roku znachennya Kantata Chotiri pori roku Dichko chotirichastinnij kamernij tvir vidomoyi ukrayinskoyi kompozitorki Lesi Dichko na teksti ukrayinskih narodnih kalendarno obryadovih pisen dlya horu a capella Napisana 1973 roku kantata ye yaskravim zrazkom neofolklornogo polotna Chotiri pori rokuDramaturgiyaZadum ta zmist kantati uzagalnyuye narodni uyavlennya pro divo shorichnogo onovlennya zhittya prirodi ta magichnu diyu obryadiv vtilyuyuchi yih v chotiroh chastinah vidpovidno do pir roku I ch Vesna II Lito III Osin IV Zima Muzika tvoru bazuyetsya na melodiko intonacijnij ta metro ritmichnij osnovi arhayichnih pisennih zhanriv prote ne cituyuchi yih Tvorcho pereosmislyuyuchi folklornu osnovu kompozitorka poyednuye yiyi z novatorskimi zasobami vlasnoyi muzichnoyi movi Oskilki usi obryadovi pisni ce svoyeridni dijstva vistavi to i kozhna chastina kantati demonstruye koncentrovanij obraz simvol yakij znahodit svoye vidobrazhennya v poyednanni z yaskravoyu obraznistyu ta teatralnistyu KompoziciyaOkrim zagalnoyi 4 chastinnoyi budovi tri chastini kantati II III IV podilyayutsya na pidrozdili utvoryuyuchi sistemu mikrocikliv u cikli I Vesna Persha chastina simvolizuye uyavlennya nashih predkiv pov yazani z procesom probudzhennyam prirodi Voni virili sho prihid vesni mozhna prishvidshiti za dopomogoyu ritualnih pisen ta zagovirnih formul V osnovi chastini Vesnyanka pobudovana na zistavlenni dvoh kontrastnih tem ruhlivoyi ta energijnoyi Vijdi vijdi Ivanku ta velichavoyi urochistoyi Blagoslovi mati Obidvi temi de persha vistupaye zaspivom druga prispivom dopovnyuyut odna odnu zobrazhayuchi kolektivne svyato z igrami i tancyami Forma podvijni variaciyi z risami ronadalnosti Tut kompozitorka majsterno poyednuye zasobi viraznosti zapozicheni z folkloru strichkove golosovedennya vuzkoob yemni ladi ladi narodnoyi muziki transformuyuchi yih v mazhoro minornu sistemu II Lito Druga chastina maye pidzagolovok programu Petrivochni igri ta skladayetsya z dvoh petrivok i Krivogo tancyu Persha z nih Oj petrivochka mala nichka spoglyadalna kartina litnoyi prirodi yaku avtorka vtilyuye v mrijlivij pastoralnij naspivno rozmirenij melodiyi doruchenij solo alta Druga Oj nas chotiri podruzhechki kupletno variantna forma sluguye dopovnennyam poperednogo obrazu Pro yiyi zv yazok z obryadovim ciklom svidchit vvedennya pislya kozhnogo kupletu gukanok glisanduyuchogo viguku Gu reliktiv kolishnih magichnih vigukiv Zavershuyut chastinu dvi kontrastni kartini igri Krivij tanec de persha I r A mi krivogo tancyu jdem II r Tam Roman zillyenko kopaye ospivuvannya lyubovnih motiviv druga Ta pishli ta parubki na lovi pisnya tanok nasichenij elementami smihu ta zhartiv III Osin Tretya chastina skladayetsya z dvoh obzhinkovih pisen Pershij obraz radist zemleroba ta vodnochas jogo vazhka pracya okresleno v pisni Oj na gori zhita mnogo zhartivlivo gumoristichnij plan yakoyi v drugomu rozdili zminyuyetsya rozsudlivim dialogom trudarya z polem Pole ti pole zelenaya dole Druga obzhinkova Divka Yavdoshka siyala pshenicyu povertaye do zagalnogo prosvitlenogo nastroyu malyuyuchi obraz veseloyi pracovitoyi divchini ta peredaye hliborobskij proces IV Zima Chetverta chastina zavershuye ciklichnu pobudovu kalendarnij zemlerobskij rik tomu pov yazana z ideyeyu sho syagaye davnoslov yanskih viruvan mriyeyu pro dobrobut ta shastya pobazhannyami zdorov ya Persha Shedrivka vistupaye yak pisnya gra teatralne dijstvo de vtileni obrazi grupi shedruvalnikiv yaki perehodyat vid hati do hati z spivami ta vinshuvannyami pobudovana na dvoh rozdilah Zavershuye mikrocikl druga shedrivka Oj iz za hmari z za tumanu yaka vodnochas sluguye finalom vsiyeyi kantati Cya chastina sprijmayetsya yak mistok z arhayichnih chasiv do sogodennya poyednuyuchi takozh melodichni intonaciyi z poperednih rozdiliv ta chastin Kantata Chotiri pori roku zrazok visokohudozhnogo stavlennya mitcya do prirodi viyavlyaye zacharovanist folklornimi skarbami ridnoyi zemli yih individualne osmislennya ta transformuvannya u vlasnih kompoziciyah Dzherela1 Gordijchuk M Lesya Dichko K Muzichna Ukrayina 1978 S 58 64 2 Pismenna Oksana Horova muzika Lesi Dichko Navchalnij posibnik dlya vishih navchalnih zakladiv kulturi i mistectva III IV rivniv akreditaciyi Lviv 2010 S 23 42 3 Shumska L Pro deyaki risi individualnogo stilyu horovoyi tvorchosti L Dichko na prikladi vtilennya folklornih pershodzherel u fakturi kantati Chotiri pori roku Naukovij visnik NMAU im P Chajkovskogo K 2002 Vip 19 kn 3 S 64 72