«Визволення» — український документально-історичний фільм-хроніка 1940 року режисера Олександра Довженка про приєднання Галичини до Радянської України у 1939 році.
Визволення | |
---|---|
Жанр | історично-документальний |
Режисери | Олександр Довженко, Юлія Солнцева |
Сценарист | Олександр Довженко |
Оператор | Юрій Єкельчик, Григорій Александров, Микола Биков, Юрій Тамарський |
Композитор | Борис Лятошинський |
Кінокомпанія | Київська кіностудія |
Тривалість | 63 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1940 |
IMDb | ID 0032880 |
Сюжет
У вересні 1939 року, коли за пактом Молотова — Ріббентропа територія прибалтійських країн та Західної України перейшла до Радянського Союзу, Довженка відрядили в Галичину як режисера-документаліста. Впродовж двох місяців Довженко з операторами об'їжджає західні землі України для створення фільму, що мав демонструвати «визвольний» похід Червоної Армії землями, які вийшли з-під «гніту буржуазної Польщі». Група побувала у Тернополі, Добрушині, Галичі, Станіславі, Коломиї, Косові, Львові, Чернівцях. Режисер, який водночас був блискучим трибуном, виступав на сходах селян, мітингах, розповідаючи про «щасливе життя Країни Рад», у той час, коли ті вже знали про колективізацію, про голодомор, про масові репресії у Наддніпрянській Україні. Щоправда, з одного із донесень оперуповноваженого Чекалдикіна можна дізнатись про інші настрої Довженка: «Черновцы — чудесный город, культурный, приятный. Дом, в котором жил митрополит, настолько прекрасен, что подобного ему нет и в Москве. Народу там, в Буковине, жилось гораздо лучше, чем у нас. Когда у нас едешь поездом, то нигде не встретишь радостных лиц, нарядного убранства. Всюду убогость, бедность, придавленность (…) А там все красочно, весело, приятно. (…) Вообще наши ведут себя там плохо; в Западной Украине нас встречали в прошлом году изумительно, а теперь мы довели до того, что там ширится повстанческое движение. Гуцулов выселяли из пограничных районов, делали тысячи ляпсусов. Теперь то же самое повторяют и в Буковине. Хватают без разбора людей — правых и виноватых».
На початку 1940 року режисер вже повідомляв через газету «Пролетарська правда», що активна робота над художньо-документальним фільмом «Визволення» вже розпочалась. 25 травня 1940 року у іншій газеті повідомлялось, що фільм буде закінчений та зданий Довженком дирекції студії 26 травня 1940. Але не встиг він змонтувати цей фільм, як вже в червні 1940-го його відрядили знімати фільм про торжество трудящих «визволеної» Бессарабії.
Відгуки на «Визволення» були позитивні, але їх було дуже мало. Картина вийшла на екрани 25 липня 1940 року українською та російською мовами. Довженко написав до неї дикторський текст, був автором монтажу. 11 вересня 1940 року її демонструють у Львові з нагоди річниці «визволення». Після цього картина швидко зникає з екранів.
Хоча й те, що фільм мав чітке ідеологічне спрямування не викликає сумнівів, за художньо-естетичними якостями він поповнив скарбницю документального кіно. Геніальна рука майстра зафіксувала не лише «визвольний похід» і бурхливі оплески мітингів та народних зборів, а й перелякані обличчя галичан, які відчули «радість визволення» вже в перші місяці встановленої радянської влади.
Знімальна група
- Режисери: Олександр Довженко, Юлія Солнцева
- Сценарист: Олександр Довженко
- Оператори: Юрій Єкельчик, Григорій Александров, Микола Биков, Юрій Тамарський
- Художник: Моріц Уманський
- Звукорежисер: Олександр Бабій
- Композитор: Борис Лятошинський
- Кіностудія: Київська кіностудія
- Рік: 1940
Примітки
- прим.: мова дикторського тексту: російська; мова виступаючих: переважно українська, але також білоруська, польська, російська
Джерело інформації
- Марочко В., «Зачарований Десною», Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006 .
- Кіно-Театр
- Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896 — 1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vizvolennya ukrayinskij dokumentalno istorichnij film hronika 1940 roku rezhisera Oleksandra Dovzhenka pro priyednannya Galichini do Radyanskoyi Ukrayini u 1939 roci Vizvolennya source source source source Zhanr istorichno dokumentalnijRezhiseri Oleksandr Dovzhenko Yuliya SolncevaScenarist Oleksandr DovzhenkoOperator Yurij Yekelchik Grigorij Aleksandrov Mikola Bikov Yurij TamarskijKompozitor Boris LyatoshinskijKinokompaniya Kiyivska kinostudiyaTrivalist 63 hv Mova rosijskaKrayina SRSRRik 1940IMDb ID 0032880SyuzhetU veresni 1939 roku koli za paktom Molotova Ribbentropa teritoriya pribaltijskih krayin ta Zahidnoyi Ukrayini perejshla do Radyanskogo Soyuzu Dovzhenka vidryadili v Galichinu yak rezhisera dokumentalista Vprodovzh dvoh misyaciv Dovzhenko z operatorami ob yizhdzhaye zahidni zemli Ukrayini dlya stvorennya filmu sho mav demonstruvati vizvolnij pohid Chervonoyi Armiyi zemlyami yaki vijshli z pid gnitu burzhuaznoyi Polshi Grupa pobuvala u Ternopoli Dobrushini Galichi Stanislavi Kolomiyi Kosovi Lvovi Chernivcyah Rezhiser yakij vodnochas buv bliskuchim tribunom vistupav na shodah selyan mitingah rozpovidayuchi pro shaslive zhittya Krayini Rad u toj chas koli ti vzhe znali pro kolektivizaciyu pro golodomor pro masovi represiyi u Naddnipryanskij Ukrayini Shopravda z odnogo iz donesen operupovnovazhenogo Chekaldikina mozhna diznatis pro inshi nastroyi Dovzhenka Chernovcy chudesnyj gorod kulturnyj priyatnyj Dom v kotorom zhil mitropolit nastolko prekrasen chto podobnogo emu net i v Moskve Narodu tam v Bukovine zhilos gorazdo luchshe chem u nas Kogda u nas edesh poezdom to nigde ne vstretish radostnyh lic naryadnogo ubranstva Vsyudu ubogost bednost pridavlennost A tam vse krasochno veselo priyatno Voobshe nashi vedut sebya tam ploho v Zapadnoj Ukraine nas vstrechali v proshlom godu izumitelno a teper my doveli do togo chto tam shiritsya povstancheskoe dvizhenie Guculov vyselyali iz pogranichnyh rajonov delali tysyachi lyapsusov Teper to zhe samoe povtoryayut i v Bukovine Hvatayut bez razbora lyudej pravyh i vinovatyh Na pochatku 1940 roku rezhiser vzhe povidomlyav cherez gazetu Proletarska pravda sho aktivna robota nad hudozhno dokumentalnim filmom Vizvolennya vzhe rozpochalas 25 travnya 1940 roku u inshij gazeti povidomlyalos sho film bude zakinchenij ta zdanij Dovzhenkom direkciyi studiyi 26 travnya 1940 Ale ne vstig vin zmontuvati cej film yak vzhe v chervni 1940 go jogo vidryadili znimati film pro torzhestvo trudyashih vizvolenoyi Bessarabiyi Vidguki na Vizvolennya buli pozitivni ale yih bulo duzhe malo Kartina vijshla na ekrani 25 lipnya 1940 roku ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami Dovzhenko napisav do neyi diktorskij tekst buv avtorom montazhu 11 veresnya 1940 roku yiyi demonstruyut u Lvovi z nagodi richnici vizvolennya Pislya cogo kartina shvidko znikaye z ekraniv Hocha j te sho film mav chitke ideologichne spryamuvannya ne viklikaye sumniviv za hudozhno estetichnimi yakostyami vin popovniv skarbnicyu dokumentalnogo kino Genialna ruka majstra zafiksuvala ne lishe vizvolnij pohid i burhlivi opleski mitingiv ta narodnih zboriv a j perelyakani oblichchya galichan yaki vidchuli radist vizvolennya vzhe v pershi misyaci vstanovlenoyi radyanskoyi vladi Znimalna grupaRezhiseri Oleksandr Dovzhenko Yuliya Solnceva Scenarist Oleksandr Dovzhenko Operatori Yurij Yekelchik Grigorij Aleksandrov Mikola Bikov Yurij Tamarskij Hudozhnik Moric Umanskij Zvukorezhiser Oleksandr Babij Kompozitor Boris Lyatoshinskij Kinostudiya Kiyivska kinostudiya Rik 1940Primitkiprim mova diktorskogo tekstu rosijska mova vistupayuchih perevazhno ukrayinska ale takozh biloruska polska rosijskaDzherelo informaciyiMarochko V Zacharovanij Desnoyu Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 ISBN 966 518 388 5 Kino Teatr Gosejko L Istoriya ukrayinskogo kinematografa 1896 1995 K KINO KOLO 2005 r ISBN 966 8864 00 X