Олександр Максимович Бабі́́й (нар. 23 квітня 1906, Київ — пом. 31 жовтня 1953, Київ) — український радянський звукооператор.
Бабій Олександр Максимович | |
---|---|
Дата народження | 23 квітня 1906 |
Місце народження | Київ, Російська імперія |
Дата смерті | 31 жовтня 1953 (47 років) |
Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | СРСР |
Alma mater | Київський інститут кіноінженерів (1936) |
Професія | звукооператор |
Заклад | Українфільм і Кіностудія ім. О. Довженка |
З біографії
Народився 23 квітня 1906 року у місті Києві (нині Україна). 1936 року закінчив Київський інститут кіноінженерів.
З 1930 року працював на «Українфільмі», з 1939 року — Київській кіностудії художніх фільмів. В роки німецько-радянської війни — на Ашґабатській кіностудії.
Роботи у кіно
Озвучив німі стрічки «Кармалюк» і «Два дні», оформив перший український ігровий звуковий фільм «Іван» (1932, режисер Олександр Довженко). Брав участь у створенні кінокартин:
- «Кришталевий палац» (1934);
- («Загибель ескадри»; 1935));
- «Суворий юнак» (1935, режисер Абрам Роом);
- «Я люблю» (1936, режисер Леонід Луков);
- «Запорожець за Дунаєм» (1938, екранізація Івана Кавалерідзе);
- «Вершники» (1939, режисер Ігор Савченко);
- «Ескадрилья № 5» («Війна починається»; 1939, режисер Абрам Роом);
- «Визволення» (1940);
- «Радянська Буковина» (1940);
- «Бойова кінозбірка № 9» (1942, режисер Марко Донський);
- (1942, режисер Марко Донський);
- «Райдуга» (1943, режисер Марко Донський);
- «Партизани в степах України» (1943);
- «Нескорені» (1945, режисер Марко Донський);
- «Українські мелодії» (1945);
- «Подвиг розвідника» (1947, режисер Борис Барнет);
- «Третій удар» (1948, режисер Ігор Савченко);
- «Тарас Шевченко» (1950, режисер Ігор Савченко);
- «Герої Шипки» (1955).
Література
- Бабий, Александр Максимович // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 125 (рос.);
- Бабій Олександр Максимович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 37. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Бабій Олександр Максимович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 123. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Н. М. Капельгородська. Бабій Олександр Максимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Maksimovich Babi j nar 23 kvitnya 1906 Kiyiv pom 31 zhovtnya 1953 Kiyiv ukrayinskij radyanskij zvukooperator Babij Oleksandr MaksimovichData narodzhennya23 kvitnya 1906 1906 04 23 Misce narodzhennyaKiyiv Rosijska imperiyaData smerti31 zhovtnya 1953 1953 10 31 47 rokiv Misce smertiKiyiv Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo SRSRAlma materKiyivskij institut kinoinzheneriv 1936 ProfesiyazvukooperatorZakladUkrayinfilm i Kinostudiya im O DovzhenkaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Babij Z biografiyiNarodivsya 23 kvitnya 1906 roku u misti Kiyevi nini Ukrayina 1936 roku zakinchiv Kiyivskij institut kinoinzheneriv Z 1930 roku pracyuvav na Ukrayinfilmi z 1939 roku Kiyivskij kinostudiyi hudozhnih filmiv V roki nimecko radyanskoyi vijni na Ashgabatskij kinostudiyi Pomer u Kiyevi 31 zhovtnya 1953 roku Roboti u kinoOzvuchiv nimi strichki Karmalyuk i Dva dni oformiv pershij ukrayinskij igrovij zvukovij film Ivan 1932 rezhiser Oleksandr Dovzhenko Brav uchast u stvorenni kinokartin Krishtalevij palac 1934 Zagibel eskadri 1935 Suvorij yunak 1935 rezhiser Abram Room Ya lyublyu 1936 rezhiser Leonid Lukov Zaporozhec za Dunayem 1938 ekranizaciya Ivana Kavaleridze Vershniki 1939 rezhiser Igor Savchenko Eskadrilya 5 Vijna pochinayetsya 1939 rezhiser Abram Room Vizvolennya 1940 Radyanska Bukovina 1940 Bojova kinozbirka 9 1942 rezhiser Marko Donskij 1942 rezhiser Marko Donskij Rajduga 1943 rezhiser Marko Donskij Partizani v stepah Ukrayini 1943 Neskoreni 1945 rezhiser Marko Donskij Ukrayinski melodiyi 1945 Podvig rozvidnika 1947 rezhiser Boris Barnet Tretij udar 1948 rezhiser Igor Savchenko Taras Shevchenko 1950 rezhiser Igor Savchenko Geroyi Shipki 1955 LiteraturaBabij Aleksandr Maksimovich Kinoslovar V 2 t gl red S Yu Yutkevich M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 1 A L S 125 ros Babij Oleksandr Maksimovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 37 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Babij Oleksandr Maksimovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 123 ISBN 5 88500 27 1 N M Kapelgorodska Babij Oleksandr Maksimovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0