І́гор Андрі́йович Са́вченко (*11 жовтня 1906, Вінниця — †14 грудня 1950) — радянський, український кінорежисер, сценарист, театральний педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1944). Лауреат трьох Сталінських премій (1942, 1949, 1952 — посмертно).
Савченко Ігор Андрійович | |
---|---|
Дата народження | 11 жовтня 1906 |
Місце народження | Вінниця |
Дата смерті | 14 грудня 1950 (44 роки) |
Місце смерті | Москва, РРФСР, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія → СРСР |
Національність | українець |
Професія | кінорежисер, сценарист, театральний педагог |
Кар'єра | 1925-1950 |
Заклад | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Нагороди | |
IMDb | ID 0767514 |
Короткі відомості
Родом із Вінниці, тут учився в театральній школі Орди-Свєтлової та виступав у театрі. У 1925 організував молодіжний аґіттеатр «Червоний галстук» і з ним гастролював по Україні. З 1926 учився в Ленінградському Інституті сценічних мистецтв. З 1929 є головним режисером театрів робітничої молоді в Баку (з 1932) та в Москві.
Перші фільми Савченко зняв у 1931—1932 роках на Бакинській кіностудії («Микита Іванович і соціалізм» та «Люди без рук»); на Московській кіностудії поставив звуковий фільм «Гармонь» (1934), два молодіжні фільми «Випадкова зустріч» (1936) і «Дума про козака Голоту» (1937). У 1939-41 рр. і з 1947 Савченко пов'язаний з Київською кіностудією; у період з 1944 по 1946 — художній керівник кіностудії ім. М. Горького в Москві.
На Київській кіностудії поставив фільми: «Вершники» за твором Ю. Яновського (1939), «Богдан Хмельницький» (1941; за О. Корнійчуком), «Третій удар» і «Тарас Шевченко» (закінчили стрічку режисерові учні після його смерті у 1951, премійовано на міжнародному фестивалі в Чехословаччині, 1952); «Партизани в степах України» (1942; за О. Корнійчуком) та ін.
З 1946 року викладав у ВДІКу. Його учнями були відомі нині режисери: О. О. Алов, В. Н. Наумов, Г. С. Габай, Л. А. Файзієв, Ф. Є. Миронер, , С. І. Параджанов, М. М. Хуцієв, О. О. Коренєв, Ю. А. Закревський, Лев Іванов, Л. С. Данилов.
Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора та медалями.
Помер від серцевого нападу на 44-му році життя. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі.
Фільмографія
Акторські роботи
- 1932 — Двадцять шість комісарів
- 1934 — Гармонь — син куркуля
- 1935 —
Режисерські роботи
- 1931 — (інші назви «Загинула Росія», «Людина на землі»), (картина не збереглася)
- 1932 — (картина не збереглася)
- 1934 — Гармонь
- 1936 — (інші назви «Місяць травень», «Іринчин рекорд»)
- 1937 — Дума про козака Голоту
- 1939 — Вершники
- 1941 — Богдан Хмельницький
- 1942 — (1-ша новела «Левко»)
- 1942 — Партизани в степах України
- 1944 — Іван Нікулін — російський матрос
- 1947 — Старовинний водевіль
- 1948 — Третій удар (інша назва «Південний вузол») — Головна премія МКФ трудящих у ЧССР (1948)
- 1951 — Тарас Шевченко — Особливий Почесний диплом МКФ у Карлових Варах (1952) (посмертно) — за режисуру
Сценарії до фільмів
- 1931 — (за власною п'єсою «Загинула Росія»)
- 1932 —
- 1934 — Гармонь
- 1936 — Випадкова зустріч (інші назви «Місяць травень», «Іринкин рекорд»)
- 1937 — Дума про козака Голоту
- 1939 — Висока нагорода
- 1942 — Літа молодії
- 1951 — Тарас Шевченко
Пам'ять
- У 2001 році пам'яті режисера в документальному циклі «Обрані часом» знято фільм «Ігор Савченко. Інтонації» (реж. Олег Фіалко).
- «Ігор Савченко. Він — України син» — український документальний фільм з циклу культурологічних програм «Портрет» телерадіокомпанії «Глас».
- У 2007 р. режисер Наталія Наумова, за сценарієм свого батька, В. Н. Наумова, зняла документальну стрічку «Коротке життя Ігоря Савченка. Монолог про Вчителя».
Див. також
Примітки
- Наталія Наумова. «Коротке життя Ігоря Савченка. Монолог про Вчителя» (2007). Архів [mkrf.ru/activity/register/search/detail.php?ID=110115676&ganr=&strana=&year_from=1&year_to=1&kateg=&color=&nud=&firm_z=&keywords=&q=&PAGEN_1=469 оригіналу] за 12 липня 2012.
{{}}
: Перевірте схему|url=
()
Джерела та література
- М. Юр. Савченко Ігор Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 418. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Зак М., Парфенов Л., Якубович-Ясный О.. Игорь Савченко. — М., 1959.
Посилання
- Савченко Ігор Андрійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 614-615.
- До 100-річчя від дня народж. укр. кінорежисера / Уклад. Т.Марчук; Вступ. ст. М.Залізняк; Ред. О.Пасічник, М.Спиця; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадміністрації, Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця, 2006. — 26 с.
- Савченко Ігор на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
I gor Andri jovich Sa vchenko 11 zhovtnya 1906 Vinnicya 14 grudnya 1950 radyanskij ukrayinskij kinorezhiser scenarist teatralnij pedagog Zasluzhenij diyach mistectv RRFSR 1944 Laureat troh Stalinskih premij 1942 1949 1952 posmertno Savchenko Igor AndrijovichZobrazhennyaData narodzhennya 11 zhovtnya 1906 1906 10 11 Misce narodzhennya VinnicyaData smerti 14 grudnya 1950 1950 12 14 44 roki Misce smerti Moskva RRFSR SRSRPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecProfesiya kinorezhiser scenarist teatralnij pedagogKar yera 1925 1950Zaklad Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyiNagorodiIMDb ID 0767514U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Savchenko Korotki vidomostiRodom iz Vinnici tut uchivsya v teatralnij shkoli Ordi Svyetlovoyi ta vistupav u teatri U 1925 organizuvav molodizhnij agitteatr Chervonij galstuk i z nim gastrolyuvav po Ukrayini Z 1926 uchivsya v Leningradskomu Instituti scenichnih mistectv Z 1929 ye golovnim rezhiserom teatriv robitnichoyi molodi v Baku z 1932 ta v Moskvi Pershi filmi Savchenko znyav u 1931 1932 rokah na Bakinskij kinostudiyi Mikita Ivanovich i socializm ta Lyudi bez ruk na Moskovskij kinostudiyi postaviv zvukovij film Garmon 1934 dva molodizhni filmi Vipadkova zustrich 1936 i Duma pro kozaka Golotu 1937 U 1939 41 rr i z 1947 Savchenko pov yazanij z Kiyivskoyu kinostudiyeyu u period z 1944 po 1946 hudozhnij kerivnik kinostudiyi im M Gorkogo v Moskvi Na Kiyivskij kinostudiyi postaviv filmi Vershniki za tvorom Yu Yanovskogo 1939 Bogdan Hmelnickij 1941 za O Kornijchukom Tretij udar i Taras Shevchenko zakinchili strichku rezhiserovi uchni pislya jogo smerti u 1951 premijovano na mizhnarodnomu festivali v Chehoslovachchini 1952 Partizani v stepah Ukrayini 1942 za O Kornijchukom ta in Z 1946 roku vikladav u VDIKu Jogo uchnyami buli vidomi nini rezhiseri O O Alov V N Naumov G S Gabaj L A Fajziyev F Ye Mironer S I Paradzhanov M M Huciyev O O Korenyev Yu A Zakrevskij Lev Ivanov L S Danilov Nagorodzheno ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ta medalyami Pomer vid sercevogo napadu na 44 mu roci zhittya Pohovanij v Moskvi na Novodivichomu kladovishi FilmografiyaAktorski roboti 1932 Dvadcyat shist komisariv 1934 Garmon sin kurkulya 1935 Rezhiserski roboti 1931 inshi nazvi Zaginula Rosiya Lyudina na zemli kartina ne zbereglasya 1932 kartina ne zbereglasya 1934 Garmon 1936 inshi nazvi Misyac traven Irinchin rekord 1937 Duma pro kozaka Golotu 1939 Vershniki 1941 Bogdan Hmelnickij 1942 1 sha novela Levko 1942 Partizani v stepah Ukrayini 1944 Ivan Nikulin rosijskij matros 1947 Starovinnij vodevil 1948 Tretij udar insha nazva Pivdennij vuzol Golovna premiya MKF trudyashih u ChSSR 1948 1951 Taras Shevchenko Osoblivij Pochesnij diplom MKF u Karlovih Varah 1952 posmertno za rezhisuruScenariyi do filmiv 1931 za vlasnoyu p yesoyu Zaginula Rosiya 1932 1934 Garmon 1936 Vipadkova zustrich inshi nazvi Misyac traven Irinkin rekord 1937 Duma pro kozaka Golotu 1939 Visoka nagoroda 1942 Lita molodiyi 1951 Taras ShevchenkoMemorialna doshka na chest kinorezhisera Igorya Savchenka vstanovlena na administrativnomu korpusi kinostudiyi imeni Oleksandra Dovzhenka Kiyiv Pam yatU 2001 roci pam yati rezhisera v dokumentalnomu cikli Obrani chasom znyato film Igor Savchenko Intonaciyi rezh Oleg Fialko Igor Savchenko Vin Ukrayini sin ukrayinskij dokumentalnij film z ciklu kulturologichnih program Portret teleradiokompaniyi Glas U 2007 r rezhiser Nataliya Naumova za scenariyem svogo batka V N Naumova znyala dokumentalnu strichku Korotke zhittya Igorya Savchenka Monolog pro Vchitelya Div takozhVulicya Igorya SavchenkaPrimitkiNataliya Naumova Korotke zhittya Igorya Savchenka Monolog pro Vchitelya 2007 Arhiv mkrf ru activity register search detail php ID 110115676 amp ganr amp strana amp year from 1 amp year to 1 amp kateg amp color amp nud amp firm z amp keywords amp q amp PAGEN 1 469 originalu za 12 lipnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Perevirte shemu url dovidka Dzherela ta literaturaM Yur Savchenko Igor Andrijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 418 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zak M Parfenov L Yakubovich Yasnyj O Igor Savchenko M 1959 PosilannyaSavchenko Igor Andrijovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 614 615 Do 100 richchya vid dnya narodzh ukr kinorezhisera Uklad T Marchuk Vstup st M Zaliznyak Red O Pasichnik M Spicya Upr kulturi i turizmu Vinnic oblderzhadministraciyi Vinnic OUNB im K A Timiryazyeva Vinnicya 2006 26 s Savchenko Igor na sajti IMDb angl