Хуцієв Марлен Мартинович

Марле́н Марти́нович Хуці́єв (рос. Марлен Мартынович Хуциев; 4 жовтня 1925, Тбілісі, СРСР — 19 березня 2019, Москва, Росія) — радянський російський кінорежисер, сценарист, педагог. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист РРФСР (1977). Народний артист СРСР (1986). Член Спілки кінематографістів Росії.

Марлен Хуцієв
рос. Марлен Хуциев
Ім'я при народженні	Хуцішвілі Марлен Мартинович
Дата народження	4 жовтня 1925(1925-10-04)
Місце народження	Тбілісі, Грузія
Дата смерті	19 березня 2019(2019-03-19) (93 роки)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Національність	грузин
Громадянство	СРСР→ Росія
Професія	кінорежисер
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Член у	СК СРСР
Діти	^d
IMDb	ID 0452045
Нагороди та премії
Орден Дружби Орден Пошани Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Життєпис

Народився 4 жовтня 1925 року в Тбілісі, прізвище батька — Хуцішвілі. Ім'я Марлен походить від Маркс + Ленін. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1952, майстерня І. Савченка).

З 1955 р. — режисер Одеської кіностудії.

У 1959—1964 рр. — режисер кіностудії імені М. Горького, з 1965 року — студії «Мосфільм».

Фільмографія

• «Ляна» (1955, асистент режисера)

Режисер-постановник

• «Весна на Зарічній вулиці» (1956, у співавт. з Феліксом Миронером; Одеська кіностудія. Бронзова медаль на VI Міжнародному кінофестивалі молоді в Москві, 1957)
• «Два Федори» (1958, Одеська кіностудія)
• «Мені двадцять років» (1964, «Мосфільм»)
• «Липневий дощ» (1967, «Мосфільм»)
• «Був місяць травень» (1970, телефільм)
• «Червоне вітрило Парижа» (1971, телевізійний, документальний)
• «І все-таки я вірю...» (1974, документальний, у співавт.)
• «Післямова» (1983, «Мосфільм»)
• «Нескінченність» (1991, «Мосфільм»)
• «Люди 1941 року» (2001, документальний) та ін.

Сценарист

• «Вулиця молодості» (1958, у співавт. з Ф. Миронером,, Одеська кіностудія)
• «Мені двадцять років» (1964, у співавт., «Мосфільм»)
• «Липневий дощ» (1967, у співавт., «Мосфільм»)
• «Післямова» (1983, «Мосфільм»)
• «Джура — мисливець з Мін-Архара» (1985, у співавт.)
• «Нескінченність» (1991, «Мосфільм»)
• «Люди 1941 року» (2001, у співавт., документальний) та ін.

Сім'я

• батько — Мартин Леванович Хуцієв (Хуцішвілі) (1900—1937), більшовик, комісар Четвертої гаубичної дивізії, потім заступник наркому внутрішньої і зовнішньої торгівлі СРСР, в роки Великого терору репресований і розстріляний.
• мати — Нина Михайлівна Утенелішвілі (1905—1957), актриса, походила з дворянського роду.
• дружина — Ірина Семенівна Соловйова (1928—2019), помічник і колега Марлена Хуцієва, сценарист за фахом, закінчила ВДІК, працювала членом сценарної редколегії кіностудії імені Горького, багаторічна колега Марлена Хуцієва.
• син — Ігор Марленовіч Хуцієв; режисер і сценарист; закінчив режисерський факультет ВДІКу, навчався у Михайла Ромма і Льва Куліджанова.
  • Онука — Ніна Хуциєва, закінчила китайське відділення МДУ.

Література та джерела

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 474—475;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 832;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С. 1466;
• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С. 326-328.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 19 березня 2019.

Посилання

• Хуциєв Марлен Мартинович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Марлен Хуцієв — біографія, приватне життя [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)