Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Душанбе тадж Душанбе перс دوشنبه до 1929 року Дюшамбе 1929 1961 роки Сталінабад столиця Таджикистану найбільше місто пол

Сталінабад

Сталінабад

Душанбе́ (тадж. Душанбе, перс. دوشنبه‎; до 1929 року — Дюшамбе, 1929—1961 роки — Сталінабад) — столиця Таджикистану, найбільше місто, політичний, культурний й економічний центр країни. Розташоване в Гісарській долині на берегах річки Варзоб (Душанбинка). Таджицькою мовою Душанбе́ означає Понеділок.

Душанбе
тадж. Душанбе
image
Герб Душанбе
image
Вид на головні новобудови сучасного Душанбе — Палац Нації (Президентський), Парк Рудакі з пам'ятником поетові
Вид на головні новобудови сучасного Душанбе — Палац Нації (Президентський), Парк Рудакі з пам'ятником поетові
image
Основні дані
38°34′04″ пн. ш. 68°47′37″ сх. д. / 38.56778° пн. ш. 68.79361° сх. д. / 38.56778; 68.79361
Країна image Таджикистан
Столиця для Таджикистан, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, Таджицька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Бухарський емірат[2], Басмацтво[2] і Q65146119?
Поділ
  • 4 райони: Шохмансур, І.Сомоні, Фірдавсі, Сіно.
    • Засновано початок XVII століття
    Перша згадка 1676
    Площа 203 км²
    Населення 1 201 800 осіб (2022)
    · густота 5 920 осіб/км²
    Агломерація 1 600 000
    Висота НРМ 706  м
    Водойма Кафірніган
    Назва мешканців душанбинці
    Міста-побратими див. тут
    День міста 3-тя субота квітня
    Телефонний код (992) 37
    Часовий пояс
    Номери автомобілів 01 і 05
    GeoNames 1221873
    Поштові індекси 734xxx
    Міська влада
    Адреса Проспект Рудакі 48, 734025
    мер міста
    Вебсайт www.dushanbe.tj
    Мапа
    image Душанбе у Вікісховищі

    Місто виникло як невелике поселення-кишлак, що у XIX — на початку ХХ століття було одним із жвавих торговельних пунктів східної частини Бухарського емірату. Із утвердженням радянської державності таджиків, Душанбе став столицею новоутвореної республіки, активно розбудовувався від 1930-х, особливо у 1950—1970-ті роки. З 1991 року Душанбе — столиця незалежної Республіки Таджикистан.

    У місті зосереджено близько 40 % промислового потенціалу Таджикистану, тут проживає 12 % від загальної чисельності населення республіки (станом на 1 січня 2022 рік 1 201,8 тисяч осіб), й виробляється чверть внутрішнього валового продукту країни.

    Умови здійснення містом функцій столиці Таджикистану визначає спеціальний Закон Республіки Таджикистан «Про статус столиці Республіки Таджикистан» від 13 грудня 1996 року. У місті розташовані центральні органи влади країни, головні і найбільші національні заклади освіти та культури, низка підприємств, представництва міжнародних організацій та іноземних держав, провідних світових компаній. Архітектурне обличчя міста визначає оригінальна (з використанням таджицьких мотивів) радянська і сучасна (2000-х років) забудова.

    Географія і клімат

    Кліматограма Душанбе
    СЛБКТЧЛСВЖЛГ
     
     
    72
     
     
    8
    −2
     
     
    85
     
     
    9
    −1
     
     
    138
     
     
    15
    4
     
     
    115
     
     
    22
    10
     
     
    79
     
     
    27
    13
     
     
    11
     
     
    33
    17
     
     
    2
     
     
    36
    18
     
     
    1
     
     
    34
    16
     
     
    3
     
     
    30
    11
     
     
    30
     
     
    23
    7
     
     
    48
     
     
    17
    3
     
     
    69
     
     
    11
    0
    Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
    Атмосферні опади (мм), за рік : 653 мм.

    Місто розташоване на 38° північної широти й 68° східної довготи на висоті 750—930 м над рівнем моря в родючій і густонаселеній Гісарській долині.

    Площа міста становить 126,6 км², загальна довжина вулиць, проїздів, набережних, мостів, тунелів — 705,6 км, площа зелених масивів і насаджень — 74 800 м² (станом на 1 січня 2004 року). Через місто з півночі на південь протікає річка Варзоб (Душанбинка), що живить став у центрі міста; зі сходу на захід — Кафірніган. На півночі від міста знаходиться Варзобська ущелина, у якій розташовані численні бази відпочинку.

    У Душанбе яскраво виражений континентальний клімат, із сухим і спекотним літом й вологими прохолодними зимами. Пересічна температура січня становить +1 °C, липня — +28 °C. Січневі температури у долинах коливаються від 0 до +2 °C, липневі температури в долинах коливаються від +23 до +30 °C.

    Максимум опадів припадає на зимовий і весняний періоди, влітку і восени дощі падають рідко.

    Населення

    Чисельність населення Душанбе становить 1 201,8 тисяч осіб (2022) Динаміку його змінюваності демонструє нижче наведена таблиця:

    Рік 1926 1936 1956 1971 1991 2002 2006 2008 2012 2014 2021 2022
    Населення,
    тис. осіб         		6 83 227 388 582 579 661 679 748 779 1185 1202

    Головна етнічна група міста — таджики (83,4 %), також проживають узбеки (9,1 %), росіяни і російськомовні (5,1 %), решта — 2,4 %

    Рівень грамотності згідно з офіційними даними населення Душанбе становить 99,7 %.

    Органи управління та адміністративний поділ

    image
    Райони Душанбе на мапі міста: 1. ібн Сіни; 2. Фірдоусі; 3. Ісмаїла Самані; 3. Шахмансура

    Організаційні, правові, економічні та соціальні умови здійснення містом Душанбе функцій столиці Таджикистану визначає Закон Республіки Таджикистан «Про статус столиці Республіки Таджикистан». Душанбе має власний герб.

    Докладніше: Герб Душанбе

    Представницьку та виконавчу владу на території імста Душанбе здійснює представник Президента — Голова міста Душанбе. Структура виконавчого органу державної влади складається з апарату Голови міста, Органу виконавчої влади 4 районів столиці, управлінь, комітетів, відділів, інших підрозділів міського та районного рівнів. Наразі (2010) Головою міста Душанбе є Махмадсаїд Убайдуллоєвич Убайдуллоєв, апарат Голови міста має 71 штатну одиницю, чисельність управлінь і пірозділів — 45 одиниць.

    Місто Душанбе — єдине в Республіці Таджикистан місто з районним поділом, відтак Душанбинський Маджліс народних депутатів і міська виконавча влада набувають обласний статус на підставі Закону Республіки Таджикистан «Про державну владу на місцях». Душанбе складається з 4 районів: (Ісмаїла Самані), (ібн Сіни), (Фірдоусі) та (Шахмансура). Виконавчу владу в районах столиці представляють Голови районів.

    Історія

    Археологічні розкопки, що провадились у межах сучасного Душанбе, достеменно довели, що люди перебували в цій місцині ще наприкінці кам'яної доби, у добу неоліту, в IV—III тисячоліттях до н. е.

    Від першої згадки до 1930-х років

    Найперша писемна згадка про Душанбе належить до 1-ї чверті XVII століття.

    image
    Останній емір Бухари (фото С. М. Прокудіна-Горського, 1911)

    Душанбе виник на місці невеликого поселення (кишлака) на перехресті доріг, у якому по понеділках організовувався великий базар, звідси й назва міста («Душанбе» по-таджицьки — понеділок). До 1826 року кишлак називався Душанбе-Курган (тадж. Душанбе Қурғон), пізніше отримав назву на російський манер Дюшамбе. Перша мапа із зображенням Дюшамбе була складена в 1875 році. У той час на лівому березі ріки Варзоб розміщувалася фортеця.

    Після спустошливого Каратазького землетрусу 8 вересня 1907 року гісарский бек Шохімардонкул задля власної безпеки разом з родиною оселився в Душанбе, де на той час містилась одна з підпорядкованих йому адміністративних одиниць (амлякдарство). Відтак, Душанбе фактично стає столицею . Відтоді поселення почало різко зростати — і на 1920 рік чисельність його населення досягла 14—16 тисяч осіб.

    У 1920 році останній емір Бухари Алім-хан, втікаючи від більшовиків, заснував у Душанбе свою резиденцію, але незабаром був вигнаний частинами Червоної армії, що наступали на місто. Наприкінці 1921 року місто було взято військами басмачів під керівництвом Енвера-паші, але 14 липня 1922 року знову підпало під владу більшовиків і було проголошене столицею Таджицької АСРР.

    3 вересня 1924 року в Душанбе здійснив посадку перший літак. Ним керували льотчики Петро Камаров і Рашидбек Ахриєв, прилетівши з Бухари. В цьому році в Дюшанбе запрацювала перша аеростанція та аеродром, де в теперішній час розташовані приміщення Будинку друку та телекомпанії «Сафіна».

    Із проголошенням міста столицею Таджицької АСРР почалося власне його будівництво — 27 квітня 1927 року Рада Народних Комісарів Таджицької республіки ухвалила постанову «Про будівництво міста Дюшамбе». Таку офіційну назву — Дюшамбе місто мало до 1929 року. Цього року Таджицька АСРР була перетворена в Таджицьку РСР, а місто отримало назву на честь тодішнього керівника радянської держави Йосипа Сталіна Сталінабад, і називалося так до 1961 року.

    Розвиток міста у радянський час

    image
    Міст через Душанбинку, 1930

    Від 1930-х років починається бурхливий розвиток тодішнього Сталінабаду. До міста для його будівництва прибували архітектори, інженери, будівельники з Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, Одеси.

    У 1929 році в Душанбе була прокладена перша залізниця, що з'єднала місто з Ташкентом і Москвою. Це дало поштовх до розвитку в місті будівельної, текстильної, електро- і харчової промисловості, а також машинобудування. У січні наступного (1930) року в місті стала до ладу й почала випускати першу продукцію нова цегельня.

    Протягом 1930—33 років у місті було зведено будівлю ТЕС, яка стала в Сталінабаді першою спорудою зі збірного залізобетону (будівництво було розпочато ще в 1930 році). У цьому ж (1933) році була введена в експлуатацію швейна фабрика. У жовтні 1936 року було споруджено перший залізничний вокзал у Душанбе.

    image
    Міський меморіал Другої світової війни

    У першій половині 1940-х років до ладу стали цементний, авторемонтний і електромеханічний заводи.

    У роки Другої світової війни в Душанбе були евакуйовані десятки великих підприємств Москви, Ленінграда, Уралу та України; у лікарнях і шпиталях міста відновлювали своє здоров'я багато поранених воїнів Червоної армії; водночас тисячі душанбинців воювали на фронтах і чимало з них загинули в боях.

    У 1950—1960-ті роки, вже по Другій світовій війні тривало масштабне будівництво міста — як житлових масивів, так і значних об'єктів адміністративного та громадського призначення. Від 1955 року розпочато тролейбусний рух у місті.

    У 1972 році в Душанбе було пущено в експлуатацію автоматичну міжміську (і міжнародну) телефонну станцію.

    У 1980 році Душанбе приймало 13-й за ліком Всесоюзний кінофестиваль.

    Душанбе у 1990-ті — 2010-ті роки

    9 вересня 1991 року Таджикистан проголосив незалежність, і Душанбе став столицею світської, демократичної, суверенної держави.

    За півтора року до цього, у лютому 1990 року, в умовах відцентрових тенденцій в СРСР, у Душанбе сталися масові заворушення на підґрунті міжетнічних конфліктів. Ці події передували Громадянській війні в Таджикистані, що тривала у 1992—1997 роки, і згубно позначилась у тому числі на розвитку та соціально-економічних показниках Душанбе. Політична нестабільність, економічна криза і соціальне напруження 1990-х років спричинили еміграційні процеси, у результаті яких частка російського (і російськомовного) населення в країні (і в місті) істотно зменшилась.

    Від кінця 1990-х у місті поступово відновлюється економіка та соціальний спокій. Визнанням внеску міста у справу «зміцнення цінностей миру, толерантності та солідарності в повсякденному житті» стало присудження в 2004 році Душанбе першої Премії ЮНЕСКО «Місто миру» за 2002—2003 роки.

    Останнім часом (від кінця 1990-х років) Душанбе не раз ставало місцем проведення масштабних заходів і святкувань, зокрема і за участю міжнародних делегацій. Так, у місті помпезно відзначили 1100-ліття держави Саманидів (1999). У 2000 році в Душанбе проходила зустріч глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва. А 2003 року в місті відбувся Душанбинський Міжнародний форум з питної води, у якому взяли участь 50 держав і міжнародних організацій. Визнанням внеску міста у справу «зміцнення цінностей миру, толерантності та солідарності в повсякденному житті» стало присудження в 2004 році Душанбе першої Премії ЮНЕСКО «Місто миру» за 2002—2003 рр.

    У листопаді 2007 року біля стін Палацу Вахдат терорист залишив у пластиковому пакеті бомбу. Єдиною жертвою став 77-річний чоловік, коли той узяв до рук пакет. Від вибуху повибивало шибки вікон Палацу Єдності.

    image
    будівля ЦК Компартії Таджицької РСР (нині уряд)

    На відзначення 20-річчя незалежності Таджикистану (офіційна дата — 9 вересня 2011 року) в Душанбе був урочисто здійнятий національний прапор величезних розмірів (60 × 30 метрів) на рекордному — найвищому у світі флагштоці заввишки 165 метрів; тоді ж біля нього був споруджений монумент із зображенням державного герба. У цей же період — на початку вересня 2011 року в Душанбе відбувся ювілейний саміт СНД, у якому взяли участь 8 з 11 лідерів країн Співдружності, зокрема від України В. Янукович; обговорювались питання щодо сучасного становища і майбутього цього політичного утворення, а також міждержавного співробітницва у різних сферах країн-учасників.

    У теперішній час Душанбе є значним політичним, економічним і культурно-освітнім центром країни та Середньої Азії. Тут працюють вищі посадовці і державні органи Республіки Таджикистан — Президент, уряд, таджицький парламент з двома палатами: і ; представництва міжнародних організацій та іноземних держав, офіси великих національних і зарубіжних компаній. У січні 2017 року мером міста був призначений Рустам Емомалі, син нинішнього президента республіки Емомалі Рахмона.

    Економіка

    Промисловість

    Промисловий комплекс Душанбе (2008) включає в себе 230 підприємств різних галузей різних форм власності. В ньому зайнято близько 19 тисяч осіб населення міста, на який припадає до 30 % від загального обсягу промислового виробництва держави. Основу експорту з Душанбе становлять — пряжа бавовняна, готові бавовняні тканини, панчішна продукція, кабельні вироби, арматура, продукція сільськогосподарської переробки, обладнання для торгівлі тощо. У місті функціонують понад 10 спільних промислових підприємств. У структурі економіки Душанбе значне місце від 1990-х років посідають приватна ініціатива й невеликі приватні підприємства, майстерні, торговельні точки.

    image
    Типова душанбинська майстерня

    Головні промислові галузі Душанбе:

    • Легка промисловість — є найбільш розвинутою у душанбинському промисловому комплексі, що пояснюється близькістю вирощування й виготовлення сировини (бавовна, шовкові кокони тощо). Представлена найбільшими у країні підприємствами ВАТ «Нассоч» (текстильне і прядильно-ткацьке виробництво), АТ «Чевар» і ЗАТ «Гулистон» (виробництво готових швейних виробів), АТОВ «Нафиса» (виробництво панчішно-шкарпеткової продукції).
    • Електротехнична галузь і машинобудування — ВО «Таджиктекстильмаш», АТ «Таджиккабель», АТ «Сомон-тачхизот», АТОВ «Торгмаш» (виробництво обладнання для торговельних підприємств).
    • Харчова і переробна промисловість — виробляє всі види харчової продукції, включаючи горілчану й винну. Найбільшими підприємствами є молочний і м'ясоконсервний комбінати, консервні заводи, СП «Таджам», Душанбинський винзавод і Таджицький харчовий комбінат (колишній Душанбинський пивзавод), а також підприємства, що виробляють хлібобулочну та кондитерську продукцію.
    • Промисловість будівельних матеріалів — включає в себе цегельні, Душанбинський цементний завод, шиферний завод, а також інші підприємства, що випускають будматеріали і залізобетонні конструкції та вироби.
    • Металургія — арматурний завод, одне з найбільших підприємств, що виробляють чавунне литво, водо-, газо-, і нафтопровідну арматуру.
    • Електроенергетика — Душанбинська ТЕЦ і Каскад Варзобської ГЕС.
    • Інші підприємства — низка хімічних виробництв, ряд підприємств з випуску меблів, поліграфічні комбінати й фірми (загалом понад 20).

    Транспорт

    image
    Душанбинський залізничний вокзал
    image
    Душанбинці штовхають тролейбус

    У Душанбе зосереджені і обслуговують населення та гостей міста такі види транспорту: залізничний, авіаційний та автомобільний.

    Місто є вузлом національної залізниці — тут сходяться лінії Термез—Вахдат і Душанбе—Куляб. У Душанбе беруть початок шосе, що ведуть в Ура-Тюбе і Ходжент, Куляб і Хорог, Курган-Тюбе і Термез. Повітряними воротами країни є Душанбинський аеропорт.

    Залізничний транспорт у місті є підрозділом державного єдиного підприємства Міністерства транспорту Республіки Таджикистан.

    Авіаційний транспорт працює на чолі з державною авіакомпанією «Tajikair».

    Провідну роль у транспортному забезпеченні життєдіяльності Душанбе посідає автомобільний транспорт. У місті функціонують понад 30 автотранспортних підприємств.

    Державний автомобільний транспорт загального користування міста Душанбе, що здійснює міські пасажироперевезення, об'єднаний у складі Пасажирського Унітарного Підприємства «Душанбенаклиётхадамотрасон» (Душанбеміськпастранс) при Хукуматі міста Душанбе, і складається з 4 державних комунальних унітарних підприємств: «Автобус-1», «Автобус-2», «Автобус-3» і «Тролейбус».

    Загалом (станом на кінець 2000-х років) транспортна мережа міста Душанбе складається з близько 70 маршрутів, у тому числі 34 — автобусних, 13 — тролейбусних і 27 — маршрутних таксі. Щодня на вказаних маршрутах задіяні 1 464 транспортних засоби, у тому числі 302 автобуси та 92 тролейбуси.

    Див. також: Душанбинський тролейбус.

    Невід'ємною складовою громадського транспорту Душанбе є маршрутні таксомотори приватного сектора, яких у місті понад тисячу. 10 недержавних фірм мають ліцензії на пасажироперевезення в місті Душанбе.

    Торгівля

    Душанбе є одним з найбільших торговельних центрів Таджикистану.

    image
    Продавець спецій на міському ринку

    До 1990 року торгівля в країні розвивалась у 2 формах: державна і кооперативна, причому на першу, згідно з офіційною статистикою, припадало понад 9/10 від загального обсягу. У зв'язку з подальшою (за незалежності Таджикистану) приватизацією держвласності, а також із розвитком приватного капіталу, вже станом на 2002 рік частка недержавного сектора в загальному обсязі роздрібного товарообігу республіки склала 99 %.

    Активно матеріальна база торгівлі в Душанбе розвивались у 1960-ті—1990-ті роки — у цей час у місті були зведені й здані в експлуатацію численні великі магазини, торгові центри, такі як: ЦУМ, магазини «Гулістон», «Універсам», «Дитячий світ», торгові центри «Рахш», «Гулом», «Садбарг», «Бахор», «Мохі нав» тощо. Більшість з них, як приватні торговельні підприємства або АТ продовжує свою діяльність і в наш час (2000-ні).

    У 1920–1923 роки на території тодішнього Дюшамбе існував лише один ринок. А вже 1990 року їх було 10. Станом на 2002 рік у межах Душанбе працювало 27 продовольчих, речових і змішаних ринків. Серед них 7 були великими — «Баракат», «Саховат», «Корвон», «Рохи абрешим», «Шохмансур», «Султони Кабир» та інші.

    Соціальна сфера

    Житлово-комунальне господарство

    image
    Готель «Таджикистан»

    Загальна площа житлового фонду міста Душанбе на початок 2004 року становила 7,5 мільйонів м².

    Згідно з офіційними даними місто було забезпечено водогоном практично на 100 %, каналізацією, центральним опаленням і підігрівом води — на 98 %, газифіковане — 64 %.

    У радянський час у місті було до 10 готелів. У 1990—2000-х готельний бізнес стрімко розвивається в Душанбе, і вже в 2004 році готелів було в рази більше — 30 на 4,2 тисяч місць. Великими і престижними душанбинськими готелями є: Dushanbe Hyatt Regency, «Душанбе», «Тоджикистон», «Авесто», «Вахш», «Меркурій» тощо. image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готелі Душанбе

    Медицина

    У Душанбе функціонує розвинута мережа міських поліклінік, лікарень, медцентрів, пологових будинків, будинків дитини, санітарно-епідеміологічних центрів — загалом у місті станом на весну 2010 року 62 медичних заклади. У складі цих 62 лікувально-профілактичних установ: 17 лікарень, 2 будинки дитини, 14 міських центрів здоров'я, 5 стоматологічних поліклінік, 8 центрів санітарно-епідемологічного нагляду і дезостанцій, 12 міських галузевих центрів і 4 допоміжних центрів.

    Первинна медико-санітарна допомога душанбинцям (і гостям міста) надається у 39 установах (міські центри здоров'я, стоматологічні поліклініки, центри санітарно-епідемологічного нагляду і дезостанції, міські галузеві центри). Госпітальна допомога надається в 17 лікарнях і 2 Будинках дитини.

    Серед основних медзакладів Душанбе — спеціалізовані республіканські лікарні та центри, міські поліклініки № 1-5, міська інфекційна лікарня, дитяча інфекційна лікарня, відомчі госпіталі силових міністерств країни.

    Освіта і наука

    image
    Інститут сходознавства та письмової спадщини Таджикистану
    image
    Державний медичний університет

    Душанбе — головний освітньо-науковий центр Таджикистану. Тут працює 43 наукові установи, зокрема Таджицька академія наук і 17 науково-дослідницьких інститутів.

    Освітня галузь Душанбе включає понад 20 вишів і 10 професійно-технічних училищ, близько 130 загальноосвітніх та середніх спеціальних навчальних закладів, понад 100 дитячих дошкільних закладів (станом на початок 2007/08 навчального року). З-поміж загальної кількості загальноосвітніх шкіл понад 20 є навчальними закладами так званого нового типу (гімназії та ліцеї), ще близько 10 є приватними.

    Душанбинські вищі навчальні заклади (загалом понад 20):

    Навчальними закладами середньої професійної освіти в Душанбе є коледжі: мистецтв, торговий, педагогічний, технічний, медичний, інженерно-педагогічний, спортивний, політехнічний та геологічний технікум.

    Спорт

    Спорт у Душанбе почали культивувати за СРСР у 1930-х роках. Але якщо у перші роки радянської влади в місті було лише декілька найпростіших спортивних споруд, то в теперішній час у Душанбе функціонують такі крупні спортивні комплекси як республіканський стадіон імені М. В. Фрунзе, республіканський плавальний басейн, стадіони «Динамо», «Спартак», «Авиатор», «Автомобилист», спорткомплекси Таджицького інституту фізичної культури, медичного інституту та політехнікума, іподром і низка інших.

    У місті діють 8 стадіонів, 121 спортивний зал, 4 плавальні басейни, 3 тенісні корти, 57 футбольних полів, 3 стрілецькі тири, 140 комплексних спортивних майданчиків (станом на 2-у половину 2000-х років), близько 10 спортивних шкіл.

    Найвідоміший спортивний клуб з Душанбе — футбольна команда «ЦСКА-Памір», у місті також традиційно культивують силові та борцівські види спорту. Видатні спортсмени-душанбинці: Саїдмумін Рахімов і Афзалшах Алімов (боротьба), Ібрагім Хасанов і брати Юрій та Михайло Лобанови (веслування на байдарках та каное), Юрій Баранов (парашутний спорт), Зебунісса Рустамова (стрільба з лука), Андрій Абдувалієв (метання молота).

    У період від 14 до 20 жовтня 2003 року в Душанбе вперше проводились V Центрально-Азійські спортивні ігри.

    В останні роки у Таджикистані на перші ролі вийшов футбольний клуб «Істікол», який є п'ятиразовим чемпіоном країни та стільки ж разів вигравав Кубок Таджикистану.

    Культура, ЗМІ і дозвілля

    Душанбе — головний у Таджикистані і великий регіональний (середньоазійський) культурний осередок — тут працюють численні заклади культури, у тому числі національні: музеї, театри і філармонія, кінокомпанія, цирк, бібліотеки, кінотеатри тощо; функціонують друковані та електронні ЗМІ; діють національні культурні товариства, професійні спілки; музичні, художні та інші мистецькі колективи. Як столиця суверенного Таджикистану Душанбе у 1990-ті — 2000-ні не раз ставав місцем проведення значних міжнародних конференцій, семінарів, фестивалів та інших культурно-мистецьких заходів.

    Театри, музика та кіно

    У Душанбе працюють 7 таджицьких театрів, що представляють широкий спектр музичного і театрального мистецтва:

    image
    Душанбинська опера

    У місті діють Таджицька державна філармонія імені А. Рудакі, Таджицька національна консерваторія, кіноконцертний зал імені Борбада (Кохі Борбад / «Палац Борбада»), державний палац концертів і урочистих заходів «Вахдат» (Кохі Вахдат / «Палац Єдності»).

    У місті є декілька кінотеатрів — «Тоджикистон» («Таджикистан»), «Джомі», «Ватан». Існує державна кіностудія «Таджикфільм».

    Музичні колективи, товариства і події

    image
    Виступ вуличних музик у затінку чинара

    У Душанбе працюють головні і найбільші музичні колективи країни — Таджицький симфонічний оркестр, Таджицький оркестр народних інструментів, Ансамблі макомистів и фалакхонів Держтелерадіо Таджикистану, естрадно-симфонічний оркестр Міністерства культури Таджикистану, ансамблі «Гулбонг», «Сомон», «Лола», «Ганджина», «Дарё», «Бонувони рубоби» тощо.

    У місті зосереджені центральні офіси Національних мистецьких спілок Таджикистану — композиторів, художників; найбільша музична бібліотека країни і музей музичної культури Г. Завкибекова.

    Від грудня 2001 року в Душанбе функціонує створений французьким НУО ACTED Культурний центр «Бактрія», метою діяльності якого є підтримка і популяризація таджицької культури, як усередині країни, так і за кордоном, допомога і сприяння таджицьким художникам, музикантам та іншим митцям, у тому числі і в спосіб проведення культурних заходів, організація інформування та додаткового навчання (мовних курсів, майстер-класів митців тощо).

    Традиційними для Душанбе стали проведення щорічного конкурсу естрадної пісні «Суруди сол», різноспрямованих національних і міжнародних фестивалів — таджицького мистецтва «Аржанг» (2002), «Фалак» (2004), Душанбинський джаз-фестиваль (2009).

    У місті розвивається естрада, яскравими представниками якої є гурти «Авесто» і «Парем», та народна музична культура.

    Музеї, бібліотеки, видавництва

    image
    Національний музей Таджикистану

    У Душанбе близько 10 музеїв. Головний музей міста і країни — Таджицький національний музей: заснований у 1934 році як республіканський краєзнавчий, нині (2000-ні) нараховує понад 50 000 експонатів з історії, культури та природи Таджикистану.

    Також у Душанбе функціонують Національний музей старожитностей Таджикистану (знаменитий виставленою статуєю так званого Хатлонського Будди або «Будди в нірвані» завдовжки 14 м, виявленого на розкопках 1966 року на півдні країни), Музей музичних інструментів Гурмінджа Завкибекова, Таджицький музей етнографії, будинки-музеї діячів національної культури Лахуті, Турсун-заде, Шахіді, Рахімі.

    image
    Національна бібліотека ім. Фірдоусі

    У місті діє низка бібліотек, у тому числі 20 публічних, з них декілька національних. Статус головного національного книгосховища Таджикистану, методичного центру і провідної науково-дослідницької установи республіки має Національна бібліотека імені А. Фірдавсі (Фірдоусі). До числа найбільших бібліотек міста і країни також відносяться Центральна міська бібліотечна мережа ім. Лахуті та Республіканська дитяча бібліотека ім. М. Міршакара.

    У Душанбе працюють республіканські книжкові видавництва «Ірфон», «Маоріф», «Доніш», «Адіб», «Таджицька енциклопедія». Таджицькою, російською та узбецькою видаються численні книги, газети та часописи.

    ЗМІ

    Станом на кінець 2000-х загалом у Таджикистані більш-менш регулярно видаються близько 20 газет, переважно в столиці Душанбе і переважно таджицькою та російською мовами (є також узбецькою). Наймасовішими накладами виходять в світ загальнодержавні урядові друковані органи «Джумхурієт» («Республіка») та «Народна газета». Випускаються 5 незалежних тижневиків — «Бизнес и политика», «Вечерние вести», «Пайванд» (орган Спілки письменників Таджикистану), «Іттіход» («Єдність»), «Істіклол» («Незалежник»), а також 4 приватні газети. Останні випускаються місцевим медіахолдингом ВАТ «Чархи Гардун» і позиціонуюуться власником як найпопулярніші та найбільші за накладами періодичні видання країни. Серед газет цієї групи — таджицькомовна інформаційно-культурна та аналітична «Чархи Гардун» та російськомовні «Дайджест Пресс» і щотижнева супільно-політична «Вечерний Душанбе». Зареєстровано (по країні) 42 часописи, з них 8 — республіканських, 2 — офіційних урядових, 29 — відомчих і 3 — приватних.

    Окрім державного інформагентства «Ховар» («Новини»), працює декілька приватних, серед яких виділяється «Азия-плюс», що регулярно публікує (поряд із держагенцією) російською та англійською мовами друковані та електронні повідомлення і зведення на політичну, соціальну та економічну тематику.

    У Душанбе (кінець 2000-х) працюють 7 місцевих телекомпаній, зокрема 5 державних і 2 приватні, та 9 радіокомпаній (включно з FM), з яких 4 є державними, а 5 — приватними. Найбільш широкою територією охоплення володіють державні електронні ЗМІ — Перший канал телебачення Таджикистану, телеканал «Сафіна», ТБ «Бахористон», ТБ «Чахоннамо».

    Дозвілля

    image
    Центральний вхід до Парку Рудакі

    Душанбе славиться численними закладами харчування, низка з яких, оформлені в етностилі, і розраховані на відвідання, у першу чергу, гостями міста, — чайхани «Рохат», «Саодат», «Боулдер» (на честь міста-побратима з США), ресторан і казино «Джомі Джамшед» (колишня чайхана «Фарогат») тощо.

    У місті є декілька зелених зон — Душанбинський центральний парк Рудакі (за СРСР — ім.—Леніна), Парк С. Айні, Парк Фірдоусі, Парк Дружби народів, Лучобський парк та інші.

    У Душанбе працюють цирк, ботанічний сад і зоопарк.

    Довкола міста, зокрема у Варзобі чимало санаторіїв, пансіонатів і туристичних баз. У 2000-ні в місті і країні здійснюються спроби стимулювати туризм, у першу чергу міжнародний.

    Релігія

    Вже з кінця 1980-х років відбувалися процеси повернення таджиків, зокрема і містян-душанбинців до свого етнічного та релігійного ісламського коріння. Понад 9/10 населення сучасного Душанбе належать до народів, традиційною релігією яких є іслам.

    У 1990-ті — 2000-ні в таджицькій столиці активно зводились мечеті, і станом на 2010 рік у Душанбе нараховується 18 соборних мечетей і 40 мечетей п'ятничних молінь. Крім того, у місті діють такі ісламські організації, як Рада Улемів, Ісламський інститут (від 2009 року державний), гімназія при ньому, Державний центр ісламознавства тощо.

    Душанбе як столиця суверенного Таджикистану в особі свого керівництва й ісламських очільників прагне відігравати важливу роль у розвитку ісламської культури та національного самоусвідомлення таджицької нації, утвердитись як один із світових осередків ісламу. Са́ме тому навесні 2010 року, після свята іранського Нового року Президент країни Емомалі Рахмон оголосив Душанбе столицею Ісламської культури в 2010 році.

    У жовтні 2009 року Президент країни започаткував будівництво нової центральної мечеті міста Душанбе, що замінить існуючу мечеть Хаджі Якуб і має стати найбільшою не лише в місті та країні, а й у Центральній Азії (буде вміщати до 150 тисяч вірян зараз), і будуватиметься коштом арабських інвесторів.

    Офіційно православ'я, а саме — Російська православна церква (Середньоазійська єпархія РПЦ Московської єпархії) визнана на державному рівні в Таджикистані, і є другою за значимістю релігійною громадою в державі після ісламу. Організаційним і духовним осередком православ'я в Душанбе і країні є , постійна паства якого становить до тисячі прихожан.

    Бухарські євреї почали селитися в Душанбе ще з 2-ї половини XIX століття. Ще 1989 року в місті було створено Товариство друзів єврейської культури, а від кінця 1990-х у Душанбе існує єврейська громада (голова Б. Мошеєв), у місті діяла синагога, збудована ще на початку ХХ століття, однак навесні 2004 року таджицька влада висунула вимогу єврейській громаді звільнити приміщення культової споруди у зв'язку з її планованим знесенням задля вивільнення місця під майбутнє будівництво, і, попри протести місцевого єврейства, у червні 2008 року єдину синагогу країни було розібрано.

    • image
      Одна з мечетей Душанбе
    • image
      Православний Свято-Никольский собор
    • image
      Неіснуюча в наш час (2011 рік) Душанбинська синагога

    Архітектурне обличчя, пам'ятки та пам'ятники

    З історії містобудування та архітектурне обличчя

    image
    Панорама Сталінабада (Душанбе), 1955

    Місто Душанбе стало єдиною столицею держави в Середній Азії, що за неймовірно короткий термін з невеликого феодального містечка перетворилось на великий сучасний промисловий, культурний, науковий і політичний центр.

    До 1930 року в Душанбе зводились лише одноповерхові будинки, переважно хатки, з саману. У 1930-х роках у місті розгорнулось масштабне будівництво (див. тут), і на кінець цього десятиліття в 50-тисячному місті було вже 4 295 будівель, хоча лише 73 з них були дво- або триповерховими. У 1950-ті будувались триповерхові та з'явились перші чотириповерхові будинки, у наступне десятиліття (1960-ті) було створено базу для зведення багатопанельних 4- и 5-поверхових будинків, ну а вже у 1970-ті — 1980-і — в Душанбе будували 8, 9 і навіть 12-поверхові будинки, що збагатили міський ландшафт.

    image
    Панорама частини Душанбе, весна 2010

    Таким чином, Душанбе не має пам'яток старої архітектури, а планомірно почало забудовуватися лише по ІІ Світовій війні. Однак чимало фахівців і просто відвідувачів високої думки про архітектурне обличчя міста, і, наприклад, Українська Радянська енциклопедія в статті про місто, «сухій» за визначенням, у 1979 році писала:

    image «Душанбе — місто-сад з прямокутною сіткою вулиць-алей, парками, штучними водоймами, великими площами» image

    Душанбе мальовничо розташувалось у чаші, утвореній Гісарськими горами. А завдяки внеску численних архітекторів, які у своїй роботі над зведенням громадських, адміністративних і житлових будинків, нерідко використовували таджицькі елементи, як для декорування, так і з утилітарною метою, Душанбе має доволі оригінальну архітектуру. Фактично її формують визначні комплекси адміністративних та громадських будівель та житлові мікрорайони. Важливим моментом, який мають враховувати будівничі міста, — сеймічність регіону, відтак зведення висоток у місті є обмеженим.

    Душанбе пронизує центральна магістраль — проспект Рудакі (колишній Леніна), у місцях перетинів якого з іншими вулицями розбиті головні душанбинські майдани — центральний Дусті («Дружби») (колишній Леніна, Свободи, Ісмаїла Самані), Айні, ім. 800-ліття Москви, привокзальний Рудакі (колишній Куйбишева). Прикметною рисою центрального душанбинського проспекту Рудакі є алея декоративних чинарів.

    Визначні пам'ятки та сучасне міське будівництво

    Серед визначних споруд Душанбе:

    image
    Палац Єдності

    Серед інших цікавих будівель, зведених у 1950-х — 1970-х — Республіканська публічна бібліотека імені Фірдоусі (нині Національна бібліотека імені А. Фірдоусі), Республіканський краєзнавчий музей (нині Національний музей Таджикистану), Таджицький драматичний театр імені А. Лахуті (нині Таджицький Академічний театр імені А. Лахуті), палац культури профспілок (нині державна філармонія; архітектор В. Шелухін), будівля Спілки письменників Таджикистану (архітектор Е. Саліхов), готелі «Душанбе» і «Вахш», адмінбудівлі міністерств, корпуси вишів, низка ресторанів-«чайхана» («Рохат», «Фарогат») тощо.

    Після початку Громадянської війни 1990-х років будівництво в Душанбе майже припинилось і поновилось лише в 2000 році. У 2000-х роках у Душанбе було здійснено, у тому числі за допомогою іноземних фахівців, масштабну реконструкцію й функціональне переобладнання багатьох з цих радянських будівель, також з'явилося декілька амбітних архітектурних проектів новобудов — наприклад, новий Президентський палац (офіційна назва Палац Нації), центральна душанбинська мечеть Хаджі Якуб, упорядкування центральної площі міста з монументом Сомоні, упорядкування Парку Рудакі, комплекс «Душанбе-Плаза», західна і північна міські брами-в'їзди, відкритий у 2008 році душанбинський готель світової мережі «Hyatt», що став першим п'ятизірковим готелем у місті. У місті також будуються висотні сейсмостійкі житлові комплекси. Разом з демократизацією життя активізувалось і релігійне життя — у Душанбе зводяться численні соборні та п'ятничні мечеті.

    Пам'ятники

    Докладніше: Пам'ятники Душанбе

    У Душанбе у 2000-х планомірно демонтують зразки радянської монументальної пропаганди — пам'ятники Леніну, Ф. Дзержинському та Ч. Путовському. Відтак, нині монументалістику Душанбе визначають переважно меморіальні місця діячам національної (таджицько-персидької і сучасної таджицької) культури та науки Фірдоусі, Рудакі, Авіценні, Айні тощо. У місті, згідно з персько-таджицькою історичною традицією, є й меморіали у формі мавзолеїв — С. Айні в парку його імені та М. Турсунзаде в Лучобському парку.

    Одним із найпомпезніших і головних пам'ятників сучасного Душанбе є 40-метрова арка й монумент Ісмаїла Самані — «батькові нації» на центральному майдані Дусті (Дружби).

    Відомі люди

    Душанбе відіграв і відіграє величезну роль у розвитку сучасної таджицької культури. Тут жили і працювали її найвизначніші діячі:

    image
    На панно «Зірки поезії» на стіні будинку Спілки письменників РТ можна побачити барельєфи як класиків персько-таджицької середньовічної літератури, так і радянських літераторів, що творили в Душанбе таджицьку радянську літературу

    Народились:

    У Душанбе жили і працювали тимчасово або постійно українсько-таджицькі астроном С. І. Герасименко і художниця С. І. Алфєєва, відомий російський футбольний тренер Ю. П. Сьомін (також заслужений тренер Таджицької РСР), проходив навчання український поет, перекладач і літературознавець І. М. Маленький.

    Міжнародне співробітництво

    У Душанбе здійснюють свою діяльність представництва ООН, ОБСЄ, МВФ та інших впливових міжнародних інституцій, дипломатичний корпус іноземних держав.

    image
    У чайхані «Боулдер», названій на честь американського міста-побратима Душанбе

    У Душанбе 15 міст-побратимів (див. таблицю нижче).

    Країна Місто З якої дати
    image Туреччина Анкара 11 грудня 2003 року
    image США Боулдер 8 травня 1987 року
    image Австрія Клагенфурт 1972 рік
    image Пакистан Лахор 15 вересня 1976 року
    image Замбія Лусака серпень 1966 року
    image Афганістан Мазарі-Шариф 13 липня 1991 року
    image Білорусь Мінськ 21 липня 1998 року
    image Туніс Монастір 24 листопада 1967 року
    image Німеччина Ройтлінген 5 жовтня 1991 року
    image Іран Тегеран 12 березня 2001 року
    image Ємен Сана 25 червня 1967 року
    image Росія Санкт-Петербург 6 жовтня 1991 року
    image КНР Урумчі 10 вересня 1999 року
    image Іран Шираз 16 лютого 1992 року
    image Україна Київ 31 травня 2015 року

    Крім того, столиця Таджикистану є активним членом Всесвітньої організації «Об'єднані міста і місцеві влади», Міжнародної Асамблеї столиць і великих міст, Міжнародної організації поріднених міст і Організації міста-побратими Боулдер-Душанбе.

    Примітки

    1. Душанбе відмічає День столиці // інф. за 17 квітня 2010 року на www.ru.trend.az (Trend: Новини Азербайджану, Каспію, Кавказу, Центральної Азії), азербайджанський російськомовний вебресурс
    3. Душанбе у БСЭ (Великій Радянській Енциклопедії) [ 21 лютого 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
    4. Республіка Таджикистан. Демографічний огляд. [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт ООН [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
    5. Душанбе — столиця Республіки Таджикистан [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт м. Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    6. Закон Республіки Таджикистан «Про статус столиці Республіки Таджикистан» № 311 від 13 грудня 1996 року на www.base.spinform.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
    7. Паспорт міста Душанбе [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт м. Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    8. Біографія М. У. Убайдуллоєа [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    9. Структура виконавчого органу місцевої державної влади в місті Душанбе [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    10. D. Saimaddinov, S. D. Kholmatova, and S. Karimov, Tajik-Russian Dictionary, Academy of Sciences of the Republic of Tajikistan, Rudaki Institute of Language and Literature, Scientific Center for Persian-Tajik Culture, Dushanbe, 2006.
    11. Історія міста Душанбе [ 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.] на www.naison.tj (сайт Найсон-груп) [ 15 липня 2010 у Wayback Machine.] (підготовлено за матеріалами Тоджидіна Пірова, доктора сільськогосподарських наук, професора і Назаршо Назаршоєва, доктора історичних наук) (рос.)
    12. Коротка історія (Душанбе) [ 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] на www.dushanbe21vek.freenet.tj («Душанбе. 21 століття.»)[недоступне посилання з липня 2019]
    13. Етнічні заворушення в Душанбе // стаття в New York Times за 13 лютого 1990 року (англ.) (перевірено 9 червня 2010 року)
    14. Інформація на офіційному сайті міста Душанбе [ 29 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
    15. Самійло Кішка Міряються, у кого вищий. Новий рекорд у розмірі флагштока для національного прапора встановили в Таджикистані. // «Україна Молода» за 26 травня 2011 року
    16. У Душанбе відкрився саміт СНД [ 6 вересня 2011 у Wayback Machine.] // повідомлення за 3 вересня 2011 року від Кореспондент.net
    17. Промисловість [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт м. Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    18. Транспорт [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.]
    19. Торговля и общественное питание // розділ у кн. Душанбе. Энциклопедия [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.], Душанбе: © Главная научная редакция Таджикской Национальной Энциклопедии, 2004 (рос.)
    20. Столичні медики готуються до зими [ 9 червня 2010 у Wayback Machine.] // інф. на Офіційне вебпредставництво ВАТ Чархи Гардун" і вебверсія його видань [ 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
    21. Охорона здоров'я [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    22. Медицина: лікарні, госпіталі, клініки [ 17 серпня 2010 у Wayback Machine.] на www.yellow-pages.kz/tj/ (Таджикистан: індустріально-комерційний довідник) [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.] («Жовті сторінки» Таджикистану) (рос.)
    23. Освіта [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    24. Структура Міністерства освіти Республіки Таджикистан на www.tajik-gateway.org [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
    25. Емомалі Рахмон: Збройні Сили Таджикистану здатні забезпечити безпеку держави, інф. за 23 лютого 2010 року на www.toptj.com // ІА REGNUM Новости[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
    26. Коледж мистецтв імені Ахмада Бобокулова в Душанбе відзначає 65-річчя, інф. за 1 червня 2010 року на www.toptj.com[недоступне посилання з травня 2019]
    27. (інформація провідних таджицьких спортивних функціонерів станом на сер. 2000-х років) Історія розвитку спорту (в Таджикистані) на www.tajik-gateway.org [ 3 грудня 2007 у Wayback Machine.]
    28. Історія Центрально-Азійських Ігор [ 11 травня 2010 у Wayback Machine.] на Офіційний вебсайт НОК Республіки Казахстан [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
    29. Музика (в Душанбе) [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    30. Офіційна вебсторінка Культурного центру «Бактрія» [ 26 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (тадж.) (фр.) (рос.)
    31. ТАДЖИКИСТАН: В Душанбе від 30 квітня до 3 травня, 2009 року пройде Джаз Фестиваль [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] // інф. за 23 квітня 2009 року (рос.) на www.swiss-cooperation.admin.ch/kyrgyzstan/ (Представництво Швейцарського офісу зі співробітництва / Swiss Cooperation у Центральній Азії) [ 3 березня 2011 у Wayback Machine.]
    32. див. також Музеї Душанбе [ 10 березня 2012 у Wayback Machine.] на www.elint.kunstkamera.ru («Музеї Таджикистану») [ 23 липня 2010 у Wayback Machine.] (електронний каталог музеїв Таджикистану-спільний проект, розроблений ЮНЕСКО, Музеєм антрополігії та етнографії-Кунсткамера РАН за підтримки Міністерства культури Республіки Таджикистан і Bactria Cultural Center-ACTED) (рос.)
    33. Офіційна вебсторінка Національної бібліотеки імені А. Фірдоусі [ 10 липня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
    34. Про нас [ 23 травня 2010 у Wayback Machine.] на Офіційне вебпредставництво ВАТ Чархи Гардун" і вебверсія його видань [ 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
    35. ЗМІ у Таджикистані [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.] на www.tajikistan.russian-club.net («Таджикистан російською мовою. Російський Клуб у Таджикистані») [ 5 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
    36. Мерганова Лола Цифра в Таджикистані на сайті громадської організації «Хома» [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.]
    37. Туризм [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) на Офіційний сайт міста Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]
    38. Е. Рахмон проголосив Душанбе «столицею Ісламської культури» [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // інф. за 20 травня 2010 року на www.centrasia.ru (інфопортал «ЦентрАзія») [ 25 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
    39. В Душанбе почалось будівництво найбільшої мечеті в Центральній Азії, інф. за 5 жовтня 2009 року на www.news.bigmir.net/ua/[недоступне посилання з травня 2019](рос.)
    40. Саркорова Анора Зачем Душанбе самая большая мечеть в Центральной Азии? [ 8 жовтня 2009 у Wayback Machine.] // матеріал від BBC (російська служба) за 9 жовтня 2010 року(рос.)
    41. Як живуть православні Таджикистану [ 22 жовтня 2007 у Wayback Machine.] // стаття за 25 липня 2001 року в «Нєзавісімая ґазєта» (Москва) (рос.)
    42. Інтернет-представництво Свято-Никольского собору в Душанбе [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
    43. Душанбе // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
    44. // інф. за 29 червня 2008 року на www.haaretz.com
    45. Юсуфджанов С. (член-кореспондент Міжнародної академії архітектури країн Сходу) Місто, народжене дружбою [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] // журнал «Архітектура. Строительство. Дизайн» (2004) (рос.)
    46. Історія Душанбе на www.beha.my1.ru (рос.)
    47. Душанбе // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 501
    48. (рос.)
    49. Искусство Таджикской Советской Социалистической республики // История искусства народов СССР. Том 9. Книга 2., М.: «Изобразительное искусство», 1977, стор. 263 (рос.)
    50. Душанбе на www.megabook.ru, (електронна) мегаенциклопедія Кирила та Мефодія [ 12 квітня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
    51. Затверджено план будівництва в м. Душанбе на 2010 рік [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] // інф. за 14 квітня 2010 року на Офіційне вебпредставництво ВАТ Чархи Гардун" і вебверсія його видань [ 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
    52. Вебсторінка Хаятт Рідженсі Душанбе [ 23 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
    53. Заїров Баходур У Душанбе ліквідують один з останніх пам'ятників Володимиру Леніну на www.ferghana.ru (інф. за 18-11-2007) [ 3 вересня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
    54. В Душанбе прибрали бюсти радянським чекістам [ 31 січня 2012 у Wayback Machine.] // інф. за 1 грудня 2008 року на www.vesti.uz (Інфопортал Вести.UZ) [ 22 липня 2010 у Wayback Machine.]
    55. Міста-побратими [ 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт м. Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.]

    Посилання та література

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Душанбе
    • (рос.) на Офіційний сайт м. Душанбе.
    • Душанбе // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 501.
    • , Душанбе: © Главная научная редакция Таджикской Национальной Энциклопедии, 2004 (рос.) .
    • на (підготовлено за матеріалами Тоджидіна Пірова, доктора сільськогосподарських наук, професора і Назаршо Назаршоєва, доктора історичних наук) (рос.).
    • Таджикистан в цифрах. 2009. Статистический сборник., Душанбе: Государственный комитет статистики Республики Таджикистан, 2009 (рос.).
    • Нарзибеков М., Душанбе — столица Таджикистана, [Душанбе, 1966] (рос.).
    • Город Душанбе к 50-летию Великой Октябрьской социалистической революции. [Статистический сб.], Душанбе, 1967 (рос.).
    • Офіційний сайт м. Душанбе [ 6 вересня 2007 у Wayback Machine.] (тадж.) (рос.) (англ.).
    • (рос.).
    • (рос.).
    • Історія Душанбе на www.beha.my1.ru (рос.).
    Ця стаття належить до української Вікіпедії.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Dushanbe tadzh Dushanbe pers دوشنبه do 1929 roku Dyushambe 1929 1961 roki Stalinabad stolicya Tadzhikistanu najbilshe misto politichnij kulturnij j ekonomichnij centr krayini Roztashovane v Gisarskij dolini na beregah richki Varzob Dushanbinka Tadzhickoyu movoyu Dushanbe oznachaye Ponedilok Dushanbe tadzh DushanbeGerb DushanbeVid na golovni novobudovi suchasnogo Dushanbe Palac Naciyi Prezidentskij Park Rudaki z pam yatnikom poetoviVid na golovni novobudovi suchasnogo Dushanbe Palac Naciyi Prezidentskij Park Rudaki z pam yatnikom poetoviOsnovni dani38 34 04 pn sh 68 47 37 sh d 38 56778 pn sh 68 79361 sh d 38 56778 68 79361Krayina TadzhikistanStolicya dlya Tadzhikistan Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika Tadzhicka Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Buharskij emirat 2 Basmactvo 2 i Q65146119 Podil 4 rajoni Shohmansur I Somoni Firdavsi Sino Zasnovano pochatok XVII stolittyaPersha zgadka 1676Plosha 203 km Naselennya 1 201 800 osib 2022 gustota 5 920 osib km Aglomeraciya 1 600 000Visota NRM 706 mVodojma KafirniganNazva meshkanciv dushanbinciMista pobratimi div tutDen mista 3 tya subota kvitnyaTelefonnij kod 992 37Chasovij poyas UTC 5Nomeri avtomobiliv 01 i 05GeoNames 1221873Poshtovi indeksi 734xxxMiska vladaAdresa Prospekt Rudaki 48 734025mer mistaVebsajt www dushanbe tjMapa Dushanbe u Vikishovishi Misto viniklo yak nevelike poselennya kishlak sho u XIX na pochatku HH stolittya bulo odnim iz zhvavih torgovelnih punktiv shidnoyi chastini Buharskogo emiratu Iz utverdzhennyam radyanskoyi derzhavnosti tadzhikiv Dushanbe stav stoliceyu novoutvorenoyi respubliki aktivno rozbudovuvavsya vid 1930 h osoblivo u 1950 1970 ti roki Z 1991 roku Dushanbe stolicya nezalezhnoyi Respubliki Tadzhikistan U misti zoseredzheno blizko 40 promislovogo potencialu Tadzhikistanu tut prozhivaye 12 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya respubliki stanom na 1 sichnya 2022 rik 1 201 8 tisyach osib j viroblyayetsya chvert vnutrishnogo valovogo produktu krayini Umovi zdijsnennya mistom funkcij stolici Tadzhikistanu viznachaye specialnij Zakon Respubliki Tadzhikistan Pro status stolici Respubliki Tadzhikistan vid 13 grudnya 1996 roku U misti roztashovani centralni organi vladi krayini golovni i najbilshi nacionalni zakladi osviti ta kulturi nizka pidpriyemstv predstavnictva mizhnarodnih organizacij ta inozemnih derzhav providnih svitovih kompanij Arhitekturne oblichchya mista viznachaye originalna z vikoristannyam tadzhickih motiviv radyanska i suchasna 2000 h rokiv zabudova Geografiya i klimatKlimatograma DushanbeSLBKTChLSVZhLG 72 8 2 85 9 1 138 15 4 115 22 10 79 27 13 11 33 17 2 36 18 1 34 16 3 30 11 30 23 7 48 17 3 69 11 0Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 653 mm Misto roztashovane na 38 pivnichnoyi shiroti j 68 shidnoyi dovgoti na visoti 750 930 m nad rivnem morya v rodyuchij i gustonaselenij Gisarskij dolini Plosha mista stanovit 126 6 km zagalna dovzhina vulic proyizdiv naberezhnih mostiv tuneliv 705 6 km plosha zelenih masiviv i nasadzhen 74 800 m stanom na 1 sichnya 2004 roku Cherez misto z pivnochi na pivden protikaye richka Varzob Dushanbinka sho zhivit stav u centri mista zi shodu na zahid Kafirnigan Na pivnochi vid mista znahoditsya Varzobska ushelina u yakij roztashovani chislenni bazi vidpochinku U Dushanbe yaskravo virazhenij kontinentalnij klimat iz suhim i spekotnim litom j vologimi proholodnimi zimami Peresichna temperatura sichnya stanovit 1 C lipnya 28 C Sichnevi temperaturi u dolinah kolivayutsya vid 0 do 2 C lipnevi temperaturi v dolinah kolivayutsya vid 23 do 30 C Maksimum opadiv pripadaye na zimovij i vesnyanij periodi vlitku i voseni doshi padayut ridko NaselennyaChiselnist naselennya Dushanbe stanovit 1 201 8 tisyach osib 2022 Dinamiku jogo zminyuvanosti demonstruye nizhche navedena tablicya Rik 1926 1936 1956 1971 1991 2002 2006 2008 2012 2014 2021 2022Naselennya tis osib 6 83 227 388 582 579 661 679 748 779 1185 1202 Golovna etnichna grupa mista tadzhiki 83 4 takozh prozhivayut uzbeki 9 1 rosiyani i rosijskomovni 5 1 reshta 2 4 Riven gramotnosti zgidno z oficijnimi danimi naselennya Dushanbe stanovit 99 7 Organi upravlinnya ta administrativnij podilRajoni Dushanbe na mapi mista 1 ibn Sini 2 Firdousi 3 Ismayila Samani 3 Shahmansura Organizacijni pravovi ekonomichni ta socialni umovi zdijsnennya mistom Dushanbe funkcij stolici Tadzhikistanu viznachaye Zakon Respubliki Tadzhikistan Pro status stolici Respubliki Tadzhikistan Dushanbe maye vlasnij gerb Dokladnishe Gerb Dushanbe Predstavnicku ta vikonavchu vladu na teritoriyi imsta Dushanbe zdijsnyuye predstavnik Prezidenta Golova mista Dushanbe Struktura vikonavchogo organu derzhavnoyi vladi skladayetsya z aparatu Golovi mista Organu vikonavchoyi vladi 4 rajoniv stolici upravlin komitetiv viddiliv inshih pidrozdiliv miskogo ta rajonnogo rivniv Narazi 2010 Golovoyu mista Dushanbe ye Mahmadsayid Ubajdulloyevich Ubajdulloyev aparat Golovi mista maye 71 shtatnu odinicyu chiselnist upravlin i pirozdiliv 45 odinic Misto Dushanbe yedine v Respublici Tadzhikistan misto z rajonnim podilom vidtak Dushanbinskij Madzhlis narodnih deputativ i miska vikonavcha vlada nabuvayut oblasnij status na pidstavi Zakonu Respubliki Tadzhikistan Pro derzhavnu vladu na miscyah Dushanbe skladayetsya z 4 rajoniv Ismayila Samani ibn Sini Firdousi ta Shahmansura Vikonavchu vladu v rajonah stolici predstavlyayut Golovi rajoniv IstoriyaArheologichni rozkopki sho provadilis u mezhah suchasnogo Dushanbe dostemenno doveli sho lyudi perebuvali v cij miscini she naprikinci kam yanoyi dobi u dobu neolitu v IV III tisyacholittyah do n e Vid pershoyi zgadki do 1930 h rokiv Najpersha pisemna zgadka pro Dushanbe nalezhit do 1 yi chverti XVII stolittya Ostannij emir Buhari foto S M Prokudina Gorskogo 1911 Dushanbe vinik na misci nevelikogo poselennya kishlaka na perehresti dorig u yakomu po ponedilkah organizovuvavsya velikij bazar zvidsi j nazva mista Dushanbe po tadzhicki ponedilok Do 1826 roku kishlak nazivavsya Dushanbe Kurgan tadzh Dushanbe Қurgon piznishe otrimav nazvu na rosijskij maner Dyushambe Persha mapa iz zobrazhennyam Dyushambe bula skladena v 1875 roci U toj chas na livomu berezi riki Varzob rozmishuvalasya fortecya Pislya spustoshlivogo Karatazkogo zemletrusu 8 veresnya 1907 roku gisarskij bek Shohimardonkul zadlya vlasnoyi bezpeki razom z rodinoyu oselivsya v Dushanbe de na toj chas mistilas odna z pidporyadkovanih jomu administrativnih odinic amlyakdarstvo Vidtak Dushanbe faktichno staye stoliceyu Vidtodi poselennya pochalo rizko zrostati i na 1920 rik chiselnist jogo naselennya dosyagla 14 16 tisyach osib U 1920 roci ostannij emir Buhari Alim han vtikayuchi vid bilshovikiv zasnuvav u Dushanbe svoyu rezidenciyu ale nezabarom buv vignanij chastinami Chervonoyi armiyi sho nastupali na misto Naprikinci 1921 roku misto bulo vzyato vijskami basmachiv pid kerivnictvom Envera pashi ale 14 lipnya 1922 roku znovu pidpalo pid vladu bilshovikiv i bulo progoloshene stoliceyu Tadzhickoyi ASRR 3 veresnya 1924 roku v Dushanbe zdijsniv posadku pershij litak Nim keruvali lotchiki Petro Kamarov i Rashidbek Ahriyev priletivshi z Buhari V comu roci v Dyushanbe zapracyuvala persha aerostanciya ta aerodrom de v teperishnij chas roztashovani primishennya Budinku druku ta telekompaniyi Safina Iz progoloshennyam mista stoliceyu Tadzhickoyi ASRR pochalosya vlasne jogo budivnictvo 27 kvitnya 1927 roku Rada Narodnih Komisariv Tadzhickoyi respubliki uhvalila postanovu Pro budivnictvo mista Dyushambe Taku oficijnu nazvu Dyushambe misto malo do 1929 roku Cogo roku Tadzhicka ASRR bula peretvorena v Tadzhicku RSR a misto otrimalo nazvu na chest todishnogo kerivnika radyanskoyi derzhavi Josipa Stalina Stalinabad i nazivalosya tak do 1961 roku Rozvitok mista u radyanskij chas Mist cherez Dushanbinku 1930 Vid 1930 h rokiv pochinayetsya burhlivij rozvitok todishnogo Stalinabadu Do mista dlya jogo budivnictva pribuvali arhitektori inzheneri budivelniki z Moskvi Leningrada Kiyeva Harkova Odesi U 1929 roci v Dushanbe bula prokladena persha zaliznicya sho z yednala misto z Tashkentom i Moskvoyu Ce dalo poshtovh do rozvitku v misti budivelnoyi tekstilnoyi elektro i harchovoyi promislovosti a takozh mashinobuduvannya U sichni nastupnogo 1930 roku v misti stala do ladu j pochala vipuskati pershu produkciyu nova cegelnya Protyagom 1930 33 rokiv u misti bulo zvedeno budivlyu TES yaka stala v Stalinabadi pershoyu sporudoyu zi zbirnogo zalizobetonu budivnictvo bulo rozpochato she v 1930 roci U comu zh 1933 roci bula vvedena v ekspluataciyu shvejna fabrika U zhovtni 1936 roku bulo sporudzheno pershij zaliznichnij vokzal u Dushanbe Miskij memorial Drugoyi svitovoyi vijni U pershij polovini 1940 h rokiv do ladu stali cementnij avtoremontnij i elektromehanichnij zavodi U roki Drugoyi svitovoyi vijni v Dushanbe buli evakujovani desyatki velikih pidpriyemstv Moskvi Leningrada Uralu ta Ukrayini u likarnyah i shpitalyah mista vidnovlyuvali svoye zdorov ya bagato poranenih voyiniv Chervonoyi armiyi vodnochas tisyachi dushanbinciv voyuvali na frontah i chimalo z nih zaginuli v boyah U 1950 1960 ti roki vzhe po Drugij svitovij vijni trivalo masshtabne budivnictvo mista yak zhitlovih masiviv tak i znachnih ob yektiv administrativnogo ta gromadskogo priznachennya Vid 1955 roku rozpochato trolejbusnij ruh u misti U 1972 roci v Dushanbe bulo pusheno v ekspluataciyu avtomatichnu mizhmisku i mizhnarodnu telefonnu stanciyu U 1980 roci Dushanbe prijmalo 13 j za likom Vsesoyuznij kinofestival Dushanbe u 1990 ti 2010 ti roki 9 veresnya 1991 roku Tadzhikistan progolosiv nezalezhnist i Dushanbe stav stoliceyu svitskoyi demokratichnoyi suverennoyi derzhavi Za pivtora roku do cogo u lyutomu 1990 roku v umovah vidcentrovih tendencij v SRSR u Dushanbe stalisya masovi zavorushennya na pidgrunti mizhetnichnih konfliktiv Ci podiyi pereduvali Gromadyanskij vijni v Tadzhikistani sho trivala u 1992 1997 roki i zgubno poznachilas u tomu chisli na rozvitku ta socialno ekonomichnih pokaznikah Dushanbe Politichna nestabilnist ekonomichna kriza i socialne napruzhennya 1990 h rokiv sprichinili emigracijni procesi u rezultati yakih chastka rosijskogo i rosijskomovnogo naselennya v krayini i v misti istotno zmenshilas Vid kincya 1990 h u misti postupovo vidnovlyuyetsya ekonomika ta socialnij spokij Viznannyam vnesku mista u spravu zmicnennya cinnostej miru tolerantnosti ta solidarnosti v povsyakdennomu zhitti stalo prisudzhennya v 2004 roci Dushanbe pershoyi Premiyi YuNESKO Misto miru za 2002 2003 roki Ostannim chasom vid kincya 1990 h rokiv Dushanbe ne raz stavalo miscem provedennya masshtabnih zahodiv i svyatkuvan zokrema i za uchastyu mizhnarodnih delegacij Tak u misti pompezno vidznachili 1100 littya derzhavi Samanidiv 1999 U 2000 roci v Dushanbe prohodila zustrich glav derzhav chleniv Shanhajskoyi organizaciyi spivrobitnictva A 2003 roku v misti vidbuvsya Dushanbinskij Mizhnarodnij forum z pitnoyi vodi u yakomu vzyali uchast 50 derzhav i mizhnarodnih organizacij Viznannyam vnesku mista u spravu zmicnennya cinnostej miru tolerantnosti ta solidarnosti v povsyakdennomu zhitti stalo prisudzhennya v 2004 roci Dushanbe pershoyi Premiyi YuNESKO Misto miru za 2002 2003 rr U listopadi 2007 roku bilya stin Palacu Vahdat terorist zalishiv u plastikovomu paketi bombu Yedinoyu zhertvoyu stav 77 richnij cholovik koli toj uzyav do ruk paket Vid vibuhu povibivalo shibki vikon Palacu Yednosti budivlya CK Kompartiyi Tadzhickoyi RSR nini uryad Na vidznachennya 20 richchya nezalezhnosti Tadzhikistanu oficijna data 9 veresnya 2011 roku v Dushanbe buv urochisto zdijnyatij nacionalnij prapor velicheznih rozmiriv 60 30 metriv na rekordnomu najvishomu u sviti flagshtoci zavvishki 165 metriv todi zh bilya nogo buv sporudzhenij monument iz zobrazhennyam derzhavnogo gerba U cej zhe period na pochatku veresnya 2011 roku v Dushanbe vidbuvsya yuvilejnij samit SND u yakomu vzyali uchast 8 z 11 lideriv krayin Spivdruzhnosti zokrema vid Ukrayini V Yanukovich obgovoryuvalis pitannya shodo suchasnogo stanovisha i majbutogo cogo politichnogo utvorennya a takozh mizhderzhavnogo spivrobitnicva u riznih sferah krayin uchasnikiv U teperishnij chas Dushanbe ye znachnim politichnim ekonomichnim i kulturno osvitnim centrom krayini ta Serednoyi Aziyi Tut pracyuyut vishi posadovci i derzhavni organi Respubliki Tadzhikistan Prezident uryad tadzhickij parlament z dvoma palatami i predstavnictva mizhnarodnih organizacij ta inozemnih derzhav ofisi velikih nacionalnih i zarubizhnih kompanij U sichni 2017 roku merom mista buv priznachenij Rustam Emomali sin ninishnogo prezidenta respubliki Emomali Rahmona EkonomikaPromislovist Promislovij kompleks Dushanbe 2008 vklyuchaye v sebe 230 pidpriyemstv riznih galuzej riznih form vlasnosti V nomu zajnyato blizko 19 tisyach osib naselennya mista na yakij pripadaye do 30 vid zagalnogo obsyagu promislovogo virobnictva derzhavi Osnovu eksportu z Dushanbe stanovlyat pryazha bavovnyana gotovi bavovnyani tkanini panchishna produkciya kabelni virobi armatura produkciya silskogospodarskoyi pererobki obladnannya dlya torgivli tosho U misti funkcionuyut ponad 10 spilnih promislovih pidpriyemstv U strukturi ekonomiki Dushanbe znachne misce vid 1990 h rokiv posidayut privatna iniciativa j neveliki privatni pidpriyemstva majsterni torgovelni tochki Tipova dushanbinska majsternya Golovni promislovi galuzi Dushanbe Legka promislovist ye najbilsh rozvinutoyu u dushanbinskomu promislovomu kompleksi sho poyasnyuyetsya blizkistyu viroshuvannya j vigotovlennya sirovini bavovna shovkovi kokoni tosho Predstavlena najbilshimi u krayini pidpriyemstvami VAT Nassoch tekstilne i pryadilno tkacke virobnictvo AT Chevar i ZAT Guliston virobnictvo gotovih shvejnih virobiv ATOV Nafisa virobnictvo panchishno shkarpetkovoyi produkciyi Elektrotehnichna galuz i mashinobuduvannya VO Tadzhiktekstilmash AT Tadzhikkabel AT Somon tachhizot ATOV Torgmash virobnictvo obladnannya dlya torgovelnih pidpriyemstv Harchova i pererobna promislovist viroblyaye vsi vidi harchovoyi produkciyi vklyuchayuchi gorilchanu j vinnu Najbilshimi pidpriyemstvami ye molochnij i m yasokonservnij kombinati konservni zavodi SP Tadzham Dushanbinskij vinzavod i Tadzhickij harchovij kombinat kolishnij Dushanbinskij pivzavod a takozh pidpriyemstva sho viroblyayut hlibobulochnu ta konditersku produkciyu Promislovist budivelnih materialiv vklyuchaye v sebe cegelni Dushanbinskij cementnij zavod shifernij zavod a takozh inshi pidpriyemstva sho vipuskayut budmateriali i zalizobetonni konstrukciyi ta virobi Metalurgiya armaturnij zavod odne z najbilshih pidpriyemstv sho viroblyayut chavunne litvo vodo gazo i naftoprovidnu armaturu Elektroenergetika Dushanbinska TEC i Kaskad Varzobskoyi GES Inshi pidpriyemstva nizka himichnih virobnictv ryad pidpriyemstv z vipusku mebliv poligrafichni kombinati j firmi zagalom ponad 20 Transport Dushanbinskij zaliznichnij vokzalDushanbinci shtovhayut trolejbus U Dushanbe zoseredzheni i obslugovuyut naselennya ta gostej mista taki vidi transportu zaliznichnij aviacijnij ta avtomobilnij Misto ye vuzlom nacionalnoyi zaliznici tut shodyatsya liniyi Termez Vahdat i Dushanbe Kulyab U Dushanbe berut pochatok shose sho vedut v Ura Tyube i Hodzhent Kulyab i Horog Kurgan Tyube i Termez Povitryanimi vorotami krayini ye Dushanbinskij aeroport Zaliznichnij transport u misti ye pidrozdilom derzhavnogo yedinogo pidpriyemstva Ministerstva transportu Respubliki Tadzhikistan Aviacijnij transport pracyuye na choli z derzhavnoyu aviakompaniyeyu Tajikair Providnu rol u transportnomu zabezpechenni zhittyediyalnosti Dushanbe posidaye avtomobilnij transport U misti funkcionuyut ponad 30 avtotransportnih pidpriyemstv Derzhavnij avtomobilnij transport zagalnogo koristuvannya mista Dushanbe sho zdijsnyuye miski pasazhiroperevezennya ob yednanij u skladi Pasazhirskogo Unitarnogo Pidpriyemstva Dushanbenakliyothadamotrason Dushanbemiskpastrans pri Hukumati mista Dushanbe i skladayetsya z 4 derzhavnih komunalnih unitarnih pidpriyemstv Avtobus 1 Avtobus 2 Avtobus 3 i Trolejbus Zagalom stanom na kinec 2000 h rokiv transportna merezha mista Dushanbe skladayetsya z blizko 70 marshrutiv u tomu chisli 34 avtobusnih 13 trolejbusnih i 27 marshrutnih taksi Shodnya na vkazanih marshrutah zadiyani 1 464 transportnih zasobi u tomu chisli 302 avtobusi ta 92 trolejbusi Div takozh Dushanbinskij trolejbus Nevid yemnoyu skladovoyu gromadskogo transportu Dushanbe ye marshrutni taksomotori privatnogo sektora yakih u misti ponad tisyachu 10 nederzhavnih firm mayut licenziyi na pasazhiroperevezennya v misti Dushanbe Torgivlya Dushanbe ye odnim z najbilshih torgovelnih centriv Tadzhikistanu Prodavec specij na miskomu rinku Do 1990 roku torgivlya v krayini rozvivalas u 2 formah derzhavna i kooperativna prichomu na pershu zgidno z oficijnoyu statistikoyu pripadalo ponad 9 10 vid zagalnogo obsyagu U zv yazku z podalshoyu za nezalezhnosti Tadzhikistanu privatizaciyeyu derzhvlasnosti a takozh iz rozvitkom privatnogo kapitalu vzhe stanom na 2002 rik chastka nederzhavnogo sektora v zagalnomu obsyazi rozdribnogo tovaroobigu respubliki sklala 99 Aktivno materialna baza torgivli v Dushanbe rozvivalis u 1960 ti 1990 ti roki u cej chas u misti buli zvedeni j zdani v ekspluataciyu chislenni veliki magazini torgovi centri taki yak CUM magazini Guliston Universam Dityachij svit torgovi centri Rahsh Gulom Sadbarg Bahor Mohi nav tosho Bilshist z nih yak privatni torgovelni pidpriyemstva abo AT prodovzhuye svoyu diyalnist i v nash chas 2000 ni U 1920 1923 roki na teritoriyi todishnogo Dyushambe isnuvav lishe odin rinok A vzhe 1990 roku yih bulo 10 Stanom na 2002 rik u mezhah Dushanbe pracyuvalo 27 prodovolchih rechovih i zmishanih rinkiv Sered nih 7 buli velikimi Barakat Sahovat Korvon Rohi abreshim Shohmansur Sultoni Kabir ta inshi Socialna sferaZhitlovo komunalne gospodarstvo Gotel Tadzhikistan Zagalna plosha zhitlovogo fondu mista Dushanbe na pochatok 2004 roku stanovila 7 5 miljoniv m Zgidno z oficijnimi danimi misto bulo zabezpecheno vodogonom praktichno na 100 kanalizaciyeyu centralnim opalennyam i pidigrivom vodi na 98 gazifikovane 64 U radyanskij chas u misti bulo do 10 goteliv U 1990 2000 h gotelnij biznes strimko rozvivayetsya v Dushanbe i vzhe v 2004 roci goteliv bulo v razi bilshe 30 na 4 2 tisyach misc Velikimi i prestizhnimi dushanbinskimi gotelyami ye Dushanbe Hyatt Regency Dushanbe Todzhikiston Avesto Vahsh Merkurij tosho Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Goteli Dushanbe Medicina U Dushanbe funkcionuye rozvinuta merezha miskih poliklinik likaren medcentriv pologovih budinkiv budinkiv ditini sanitarno epidemiologichnih centriv zagalom u misti stanom na vesnu 2010 roku 62 medichnih zakladi U skladi cih 62 likuvalno profilaktichnih ustanov 17 likaren 2 budinki ditini 14 miskih centriv zdorov ya 5 stomatologichnih poliklinik 8 centriv sanitarno epidemologichnogo naglyadu i dezostancij 12 miskih galuzevih centriv i 4 dopomizhnih centriv Pervinna mediko sanitarna dopomoga dushanbincyam i gostyam mista nadayetsya u 39 ustanovah miski centri zdorov ya stomatologichni polikliniki centri sanitarno epidemologichnogo naglyadu i dezostanciyi miski galuzevi centri Gospitalna dopomoga nadayetsya v 17 likarnyah i 2 Budinkah ditini Sered osnovnih medzakladiv Dushanbe specializovani respublikanski likarni ta centri miski polikliniki 1 5 miska infekcijna likarnya dityacha infekcijna likarnya vidomchi gospitali silovih ministerstv krayini Osvita i nauka Institut shodoznavstva ta pismovoyi spadshini TadzhikistanuDerzhavnij medichnij universitet Dushanbe golovnij osvitno naukovij centr Tadzhikistanu Tut pracyuye 43 naukovi ustanovi zokrema Tadzhicka akademiya nauk i 17 naukovo doslidnickih institutiv Osvitnya galuz Dushanbe vklyuchaye ponad 20 vishiv i 10 profesijno tehnichnih uchilish blizko 130 zagalnoosvitnih ta serednih specialnih navchalnih zakladiv ponad 100 dityachih doshkilnih zakladiv stanom na pochatok 2007 08 navchalnogo roku Z pomizh zagalnoyi kilkosti zagalnoosvitnih shkil ponad 20 ye navchalnimi zakladami tak zvanogo novogo tipu gimnaziyi ta liceyi she blizko 10 ye privatnimi Dushanbinski vishi navchalni zakladi zagalom ponad 20 Tadzhickij nacionalnij universitet Tadzhickij Derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Sadriddina Ajni Tadzhickij tehnichnij universitet imeni M S Osimi Tadzhickij derzhavnij medichnij universitet imeni Abu Ali ibn Sini Rosijsko Tadzhickij Slov yanskij universitet Tadzhickij Agrarnij universitet Tadzhickij derzhavnij universitet komerciyi Tehnologichnij universitet Tadzhikistanu Tadzhickij institut fizichnoyi kulturi Tadzhickij derzhavnij institut mov Tadzhickij institut pidpriyemnictva i servisu Podatkovo pravovij institut Tadzhikistanu Tadzhickij Derzhavnij institut mistectv imeni Mirzo Tursun zade Tadzhickij derzhavnij universitet prava biznesu i politiki Akademiya MVS Respubliki Tadzhikistan Vijskovij institut Ministerstva oboroni Respubliki Tadzhikistan Visha shkola Derzhavnogo komitetu nacionalnoyi bezpeki Vishe prikordonne uchilishe Tadzhickij institut innovacijnoyi tehnologiyi i komunikaciyi ranishe Mizhnarodnij gumanitarnij universitet Tadzhicka Nacionalna Konservatoriya imeni T Sattorova Islamskij universitet imeni imama A zama Abuhanifi Navchalnimi zakladami serednoyi profesijnoyi osviti v Dushanbe ye koledzhi mistectv torgovij pedagogichnij tehnichnij medichnij inzhenerno pedagogichnij sportivnij politehnichnij ta geologichnij tehnikum SportSport u Dushanbe pochali kultivuvati za SRSR u 1930 h rokah Ale yaksho u pershi roki radyanskoyi vladi v misti bulo lishe dekilka najprostishih sportivnih sporud to v teperishnij chas u Dushanbe funkcionuyut taki krupni sportivni kompleksi yak respublikanskij stadion imeni M V Frunze respublikanskij plavalnij basejn stadioni Dinamo Spartak Aviator Avtomobilist sportkompleksi Tadzhickogo institutu fizichnoyi kulturi medichnogo institutu ta politehnikuma ipodrom i nizka inshih U misti diyut 8 stadioniv 121 sportivnij zal 4 plavalni basejni 3 tenisni korti 57 futbolnih poliv 3 strilecki tiri 140 kompleksnih sportivnih majdanchikiv stanom na 2 u polovinu 2000 h rokiv blizko 10 sportivnih shkil Najvidomishij sportivnij klub z Dushanbe futbolna komanda CSKA Pamir u misti takozh tradicijno kultivuyut silovi ta borcivski vidi sportu Vidatni sportsmeni dushanbinci Sayidmumin Rahimov i Afzalshah Alimov borotba Ibragim Hasanov i brati Yurij ta Mihajlo Lobanovi vesluvannya na bajdarkah ta kanoe Yurij Baranov parashutnij sport Zebunissa Rustamova strilba z luka Andrij Abduvaliyev metannya molota U period vid 14 do 20 zhovtnya 2003 roku v Dushanbe vpershe provodilis V Centralno Azijski sportivni igri V ostanni roki u Tadzhikistani na pershi roli vijshov futbolnij klub Istikol yakij ye p yatirazovim chempionom krayini ta stilki zh raziv vigravav Kubok Tadzhikistanu Kultura ZMI i dozvillyaDushanbe golovnij u Tadzhikistani i velikij regionalnij serednoazijskij kulturnij oseredok tut pracyuyut chislenni zakladi kulturi u tomu chisli nacionalni muzeyi teatri i filarmoniya kinokompaniya cirk biblioteki kinoteatri tosho funkcionuyut drukovani ta elektronni ZMI diyut nacionalni kulturni tovaristva profesijni spilki muzichni hudozhni ta inshi mistecki kolektivi Yak stolicya suverennogo Tadzhikistanu Dushanbe u 1990 ti 2000 ni ne raz stavav miscem provedennya znachnih mizhnarodnih konferencij seminariv festivaliv ta inshih kulturno misteckih zahodiv Teatri muzika ta kino U Dushanbe pracyuyut 7 tadzhickih teatriv sho predstavlyayut shirokij spektr muzichnogo i teatralnogo mistectva Dushanbinska operaTadzhickij Akademichnij teatr operi ta baletu imeni Sadridina Ajni Tadzhickij Akademichnij teatr imeni A Lahuti Derzhavnij Rosijskij dramatichnij teatr imeni V V Mayakovskogo Derzhavnij Molodizhnij teatr imeni M Vahidova Dushanbinskij Derzhavnij teatr lyalok Eksperimentalnij teatr yunogo glyadacha im Kasimova Teatr miniatyur Oyina U misti diyut Tadzhicka derzhavna filarmoniya imeni A Rudaki Tadzhicka nacionalna konservatoriya kinokoncertnij zal imeni Borbada Kohi Borbad Palac Borbada derzhavnij palac koncertiv i urochistih zahodiv Vahdat Kohi Vahdat Palac Yednosti U misti ye dekilka kinoteatriv Todzhikiston Tadzhikistan Dzhomi Vatan Isnuye derzhavna kinostudiya Tadzhikfilm Muzichni kolektivi tovaristva i podiyi Vistup vulichnih muzik u zatinku chinara U Dushanbe pracyuyut golovni i najbilshi muzichni kolektivi krayini Tadzhickij simfonichnij orkestr Tadzhickij orkestr narodnih instrumentiv Ansambli makomistiv i falakhoniv Derzhteleradio Tadzhikistanu estradno simfonichnij orkestr Ministerstva kulturi Tadzhikistanu ansambli Gulbong Somon Lola Gandzhina Daryo Bonuvoni rubobi tosho U misti zoseredzheni centralni ofisi Nacionalnih misteckih spilok Tadzhikistanu kompozitoriv hudozhnikiv najbilsha muzichna biblioteka krayini i muzej muzichnoyi kulturi G Zavkibekova Vid grudnya 2001 roku v Dushanbe funkcionuye stvorenij francuzkim NUO ACTED Kulturnij centr Baktriya metoyu diyalnosti yakogo ye pidtrimka i populyarizaciya tadzhickoyi kulturi yak useredini krayini tak i za kordonom dopomoga i spriyannya tadzhickim hudozhnikam muzikantam ta inshim mitcyam u tomu chisli i v sposib provedennya kulturnih zahodiv organizaciya informuvannya ta dodatkovogo navchannya movnih kursiv majster klasiv mitciv tosho Tradicijnimi dlya Dushanbe stali provedennya shorichnogo konkursu estradnoyi pisni Surudi sol riznospryamovanih nacionalnih i mizhnarodnih festivaliv tadzhickogo mistectva Arzhang 2002 Falak 2004 Dushanbinskij dzhaz festival 2009 U misti rozvivayetsya estrada yaskravimi predstavnikami yakoyi ye gurti Avesto i Parem ta narodna muzichna kultura Muzeyi biblioteki vidavnictva Nacionalnij muzej Tadzhikistanu U Dushanbe blizko 10 muzeyiv Golovnij muzej mista i krayini Tadzhickij nacionalnij muzej zasnovanij u 1934 roci yak respublikanskij krayeznavchij nini 2000 ni narahovuye ponad 50 000 eksponativ z istoriyi kulturi ta prirodi Tadzhikistanu Takozh u Dushanbe funkcionuyut Nacionalnij muzej starozhitnostej Tadzhikistanu znamenitij vistavlenoyu statuyeyu tak zvanogo Hatlonskogo Buddi abo Buddi v nirvani zavdovzhki 14 m viyavlenogo na rozkopkah 1966 roku na pivdni krayini Muzej muzichnih instrumentiv Gurmindzha Zavkibekova Tadzhickij muzej etnografiyi budinki muzeyi diyachiv nacionalnoyi kulturi Lahuti Tursun zade Shahidi Rahimi Nacionalna biblioteka im Firdousi U misti diye nizka bibliotek u tomu chisli 20 publichnih z nih dekilka nacionalnih Status golovnogo nacionalnogo knigoshovisha Tadzhikistanu metodichnogo centru i providnoyi naukovo doslidnickoyi ustanovi respubliki maye Nacionalna biblioteka imeni A Firdavsi Firdousi Do chisla najbilshih bibliotek mista i krayini takozh vidnosyatsya Centralna miska bibliotechna merezha im Lahuti ta Respublikanska dityacha biblioteka im M Mirshakara U Dushanbe pracyuyut respublikanski knizhkovi vidavnictva Irfon Maorif Donish Adib Tadzhicka enciklopediya Tadzhickoyu rosijskoyu ta uzbeckoyu vidayutsya chislenni knigi gazeti ta chasopisi ZMI Stanom na kinec 2000 h zagalom u Tadzhikistani bilsh mensh regulyarno vidayutsya blizko 20 gazet perevazhno v stolici Dushanbe i perevazhno tadzhickoyu ta rosijskoyu movami ye takozh uzbeckoyu Najmasovishimi nakladami vihodyat v svit zagalnoderzhavni uryadovi drukovani organi Dzhumhuriyet Respublika ta Narodna gazeta Vipuskayutsya 5 nezalezhnih tizhnevikiv Biznes i politika Vechernie vesti Pajvand organ Spilki pismennikiv Tadzhikistanu Ittihod Yednist Istiklol Nezalezhnik a takozh 4 privatni gazeti Ostanni vipuskayutsya miscevim mediaholdingom VAT Charhi Gardun i pozicionuyuutsya vlasnikom yak najpopulyarnishi ta najbilshi za nakladami periodichni vidannya krayini Sered gazet ciyeyi grupi tadzhickomovna informacijno kulturna ta analitichna Charhi Gardun ta rosijskomovni Dajdzhest Press i shotizhneva supilno politichna Vechernij Dushanbe Zareyestrovano po krayini 42 chasopisi z nih 8 respublikanskih 2 oficijnih uryadovih 29 vidomchih i 3 privatnih Okrim derzhavnogo informagentstva Hovar Novini pracyuye dekilka privatnih sered yakih vidilyayetsya Aziya plyus sho regulyarno publikuye poryad iz derzhagenciyeyu rosijskoyu ta anglijskoyu movami drukovani ta elektronni povidomlennya i zvedennya na politichnu socialnu ta ekonomichnu tematiku U Dushanbe kinec 2000 h pracyuyut 7 miscevih telekompanij zokrema 5 derzhavnih i 2 privatni ta 9 radiokompanij vklyuchno z FM z yakih 4 ye derzhavnimi a 5 privatnimi Najbilsh shirokoyu teritoriyeyu ohoplennya volodiyut derzhavni elektronni ZMI Pershij kanal telebachennya Tadzhikistanu telekanal Safina TB Bahoriston TB Chahonnamo Dozvillya Centralnij vhid do Parku Rudaki Dushanbe slavitsya chislennimi zakladami harchuvannya nizka z yakih oformleni v etnostili i rozrahovani na vidvidannya u pershu chergu gostyami mista chajhani Rohat Saodat Boulder na chest mista pobratima z SShA restoran i kazino Dzhomi Dzhamshed kolishnya chajhana Farogat tosho U misti ye dekilka zelenih zon Dushanbinskij centralnij park Rudaki za SRSR im Lenina Park S Ajni Park Firdousi Park Druzhbi narodiv Luchobskij park ta inshi U Dushanbe pracyuyut cirk botanichnij sad i zoopark Dovkola mista zokrema u Varzobi chimalo sanatoriyiv pansionativ i turistichnih baz U 2000 ni v misti i krayini zdijsnyuyutsya sprobi stimulyuvati turizm u pershu chergu mizhnarodnij ReligiyaVzhe z kincya 1980 h rokiv vidbuvalisya procesi povernennya tadzhikiv zokrema i mistyan dushanbinciv do svogo etnichnogo ta religijnogo islamskogo korinnya Ponad 9 10 naselennya suchasnogo Dushanbe nalezhat do narodiv tradicijnoyu religiyeyu yakih ye islam U 1990 ti 2000 ni v tadzhickij stolici aktivno zvodilis mecheti i stanom na 2010 rik u Dushanbe narahovuyetsya 18 sobornih mechetej i 40 mechetej p yatnichnih molin Krim togo u misti diyut taki islamski organizaciyi yak Rada Ulemiv Islamskij institut vid 2009 roku derzhavnij gimnaziya pri nomu Derzhavnij centr islamoznavstva tosho Dushanbe yak stolicya suverennogo Tadzhikistanu v osobi svogo kerivnictva j islamskih ochilnikiv pragne vidigravati vazhlivu rol u rozvitku islamskoyi kulturi ta nacionalnogo samousvidomlennya tadzhickoyi naciyi utverditis yak odin iz svitovih oseredkiv islamu Sa me tomu navesni 2010 roku pislya svyata iranskogo Novogo roku Prezident krayini Emomali Rahmon ogolosiv Dushanbe stoliceyu Islamskoyi kulturi v 2010 roci U zhovtni 2009 roku Prezident krayini zapochatkuvav budivnictvo novoyi centralnoyi mecheti mista Dushanbe sho zaminit isnuyuchu mechet Hadzhi Yakub i maye stati najbilshoyu ne lishe v misti ta krayini a j u Centralnij Aziyi bude vmishati do 150 tisyach viryan zaraz i buduvatimetsya koshtom arabskih investoriv Oficijno pravoslav ya a same Rosijska pravoslavna cerkva Serednoazijska yeparhiya RPC Moskovskoyi yeparhiyi viznana na derzhavnomu rivni v Tadzhikistani i ye drugoyu za znachimistyu religijnoyu gromadoyu v derzhavi pislya islamu Organizacijnim i duhovnim oseredkom pravoslav ya v Dushanbe i krayini ye postijna pastva yakogo stanovit do tisyachi prihozhan Buharski yevreyi pochali selitisya v Dushanbe she z 2 yi polovini XIX stolittya She 1989 roku v misti bulo stvoreno Tovaristvo druziv yevrejskoyi kulturi a vid kincya 1990 h u Dushanbe isnuye yevrejska gromada golova B Mosheyev u misti diyala sinagoga zbudovana she na pochatku HH stolittya odnak navesni 2004 roku tadzhicka vlada visunula vimogu yevrejskij gromadi zvilniti primishennya kultovoyi sporudi u zv yazku z yiyi planovanim znesennyam zadlya vivilnennya miscya pid majbutnye budivnictvo i popri protesti miscevogo yevrejstva u chervni 2008 roku yedinu sinagogu krayini bulo rozibrano Odna z mechetej Dushanbe Pravoslavnij Svyato Nikolskij sobor Neisnuyucha v nash chas 2011 rik Dushanbinska sinagogaArhitekturne oblichchya pam yatki ta pam yatnikiZ istoriyi mistobuduvannya ta arhitekturne oblichchya Panorama Stalinabada Dushanbe 1955 Misto Dushanbe stalo yedinoyu stoliceyu derzhavi v Serednij Aziyi sho za nejmovirno korotkij termin z nevelikogo feodalnogo mistechka peretvorilos na velikij suchasnij promislovij kulturnij naukovij i politichnij centr Do 1930 roku v Dushanbe zvodilis lishe odnopoverhovi budinki perevazhno hatki z samanu U 1930 h rokah u misti rozgornulos masshtabne budivnictvo div tut i na kinec cogo desyatilittya v 50 tisyachnomu misti bulo vzhe 4 295 budivel hocha lishe 73 z nih buli dvo abo tripoverhovimi U 1950 ti buduvalis tripoverhovi ta z yavilis pershi chotiripoverhovi budinki u nastupne desyatilittya 1960 ti bulo stvoreno bazu dlya zvedennya bagatopanelnih 4 i 5 poverhovih budinkiv nu a vzhe u 1970 ti 1980 i v Dushanbe buduvali 8 9 i navit 12 poverhovi budinki sho zbagatili miskij landshaft Panorama chastini Dushanbe vesna 2010 Takim chinom Dushanbe ne maye pam yatok staroyi arhitekturi a planomirno pochalo zabudovuvatisya lishe po II Svitovij vijni Odnak chimalo fahivciv i prosto vidviduvachiv visokoyi dumki pro arhitekturne oblichchya mista i napriklad Ukrayinska Radyanska enciklopediya v statti pro misto suhij za viznachennyam u 1979 roci pisala Dushanbe misto sad z pryamokutnoyu sitkoyu vulic alej parkami shtuchnimi vodojmami velikimi ploshami Dushanbe malovnicho roztashuvalos u chashi utvorenij Gisarskimi gorami A zavdyaki vnesku chislennih arhitektoriv yaki u svoyij roboti nad zvedennyam gromadskih administrativnih i zhitlovih budinkiv neridko vikoristovuvali tadzhicki elementi yak dlya dekoruvannya tak i z utilitarnoyu metoyu Dushanbe maye dovoli originalnu arhitekturu Faktichno yiyi formuyut viznachni kompleksi administrativnih ta gromadskih budivel ta zhitlovi mikrorajoni Vazhlivim momentom yakij mayut vrahovuvati budivnichi mista sejmichnist regionu vidtak zvedennya visotok u misti ye obmezhenim Dushanbe pronizuye centralna magistral prospekt Rudaki kolishnij Lenina u miscyah peretiniv yakogo z inshimi vulicyami rozbiti golovni dushanbinski majdani centralnij Dusti Druzhbi kolishnij Lenina Svobodi Ismayila Samani Ajni im 800 littya Moskvi privokzalnij Rudaki kolishnij Kujbisheva Prikmetnoyu risoyu centralnogo dushanbinskogo prospektu Rudaki ye aleya dekorativnih chinariv Viznachni pam yatki ta suchasne miske budivnictvo Sered viznachnih sporud Dushanbe Tadzhickij Akademichnij teatr operi ta baletu imeni Sadridina Ajni 1939 1946 arh D I Bilibin V D Golli A A Yunger Budinok uryadu 1948 1949 arh S L Anisimov M A Zaharov inzhener N Revant nini parlament kolishnya budivlya CK Kompartiyi Tadzhickoyi RSR 1950 arh S L Anisimov i vzhe kolishnij Prezidentskij palac nini uryad Dushanbinskij aerovokzal 1962 arh V A Afanasyev A I Bogachova inzhener Z M Yarmolinskij Dushanbinskij zaliznichnij vokzal 1963 arh L Travyanko V Rusanov Budinok politichnoyi prosviti nini Palac Yednosti Kohi Vahdad 1975 arh E Yerzovskij Yu Parhov Palac Yednosti Sered inshih cikavih budivel zvedenih u 1950 h 1970 h Respublikanska publichna biblioteka imeni Firdousi nini Nacionalna biblioteka imeni A Firdousi Respublikanskij krayeznavchij muzej nini Nacionalnij muzej Tadzhikistanu Tadzhickij dramatichnij teatr imeni A Lahuti nini Tadzhickij Akademichnij teatr imeni A Lahuti palac kulturi profspilok nini derzhavna filarmoniya arhitektor V Sheluhin budivlya Spilki pismennikiv Tadzhikistanu arhitektor E Salihov goteli Dushanbe i Vahsh adminbudivli ministerstv korpusi vishiv nizka restoraniv chajhana Rohat Farogat tosho Pislya pochatku Gromadyanskoyi vijni 1990 h rokiv budivnictvo v Dushanbe majzhe pripinilos i ponovilos lishe v 2000 roci U 2000 h rokah u Dushanbe bulo zdijsneno u tomu chisli za dopomogoyu inozemnih fahivciv masshtabnu rekonstrukciyu j funkcionalne pereobladnannya bagatoh z cih radyanskih budivel takozh z yavilosya dekilka ambitnih arhitekturnih proektiv novobudov napriklad novij Prezidentskij palac oficijna nazva Palac Naciyi centralna dushanbinska mechet Hadzhi Yakub uporyadkuvannya centralnoyi ploshi mista z monumentom Somoni uporyadkuvannya Parku Rudaki kompleks Dushanbe Plaza zahidna i pivnichna miski brami v yizdi vidkritij u 2008 roci dushanbinskij gotel svitovoyi merezhi Hyatt sho stav pershim p yatizirkovim gotelem u misti U misti takozh buduyutsya visotni sejsmostijki zhitlovi kompleksi Razom z demokratizaciyeyu zhittya aktivizuvalos i religijne zhittya u Dushanbe zvodyatsya chislenni soborni ta p yatnichni mecheti Pam yatniki Dokladnishe Pam yatniki Dushanbe U Dushanbe u 2000 h planomirno demontuyut zrazki radyanskoyi monumentalnoyi propagandi pam yatniki Leninu F Dzerzhinskomu ta Ch Putovskomu Vidtak nini monumentalistiku Dushanbe viznachayut perevazhno memorialni miscya diyacham nacionalnoyi tadzhicko persidkoyi i suchasnoyi tadzhickoyi kulturi ta nauki Firdousi Rudaki Avicenni Ajni tosho U misti zgidno z persko tadzhickoyu istorichnoyu tradiciyeyu ye j memoriali u formi mavzoleyiv S Ajni v parku jogo imeni ta M Tursunzade v Luchobskomu parku Odnim iz najpompeznishih i golovnih pam yatnikiv suchasnogo Dushanbe ye 40 metrova arka j monument Ismayila Samani batkovi naciyi na centralnomu majdani Dusti Druzhbi Vidomi lyudiDushanbe vidigrav i vidigraye velicheznu rol u rozvitku suchasnoyi tadzhickoyi kulturi Tut zhili i pracyuvali yiyi najviznachnishi diyachi Na panno Zirki poeziyi na stini budinku Spilki pismennikiv RT mozhna pobachiti barelyefi yak klasikiv persko tadzhickoyi serednovichnoyi literaturi tak i radyanskih literatoriv sho tvorili v Dushanbe tadzhicku radyansku literaturuliteratori Sadriddin Ajni Abulkasim Lahuti Mirzo Tursun zade Satim Ulug zade Dzhalal Ikrami Mirsayid Mirshakar Mumin Kanoat Boki Rahim zade Foteh Niyazi Loyik Sherali Muhiddin Amin zade ta inshi aktori teatru ta kino Muhamadzhan Kasimov Ahmad Bobokulov Asli Burhanov Tufa Fazilova Malika Sabirova Hoshim Gadoyev Farruh Ruzimatov Narodilis Mironenko Oleksandr Grigorovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroyi Rosiyi Sharopov Bizhan Rashidovich Geroj Ukrayini Suchasni ukrayinski literaturnij kritik i zhurnalist K K Rodik sportsmeni gimnast dvorazovij olimpijskij chempion R H Sharipov futbolist olimpijskij chempion O V Cherednik i profesionalna tenisistka O Tatarkova diyachi kinematografu kinorezhiser Yaltinskoyi kinostudiyi V B Davidov i kinooperator Yu I Pustovij rosijski pismennik poet i dramaturg V M Vojnovich i aktorka Narodna artistka SRSR 1981 L O Chursina U Dushanbe zhili i pracyuvali timchasovo abo postijno ukrayinsko tadzhicki astronom S I Gerasimenko i hudozhnicya S I Alfyeyeva vidomij rosijskij futbolnij trener Yu P Somin takozh zasluzhenij trener Tadzhickoyi RSR prohodiv navchannya ukrayinskij poet perekladach i literaturoznavec I M Malenkij Mizhnarodne spivrobitnictvoU Dushanbe zdijsnyuyut svoyu diyalnist predstavnictva OON OBSYe MVF ta inshih vplivovih mizhnarodnih institucij diplomatichnij korpus inozemnih derzhav U chajhani Boulder nazvanij na chest amerikanskogo mista pobratima Dushanbe U Dushanbe 15 mist pobratimiv div tablicyu nizhche Krayina Misto Z yakoyi dati Turechchina Ankara 11 grudnya 2003 roku SShA Boulder 8 travnya 1987 roku Avstriya Klagenfurt 1972 rik Pakistan Lahor 15 veresnya 1976 roku Zambiya Lusaka serpen 1966 roku Afganistan Mazari Sharif 13 lipnya 1991 roku Bilorus Minsk 21 lipnya 1998 roku Tunis Monastir 24 listopada 1967 roku Nimechchina Rojtlingen 5 zhovtnya 1991 roku Iran Tegeran 12 bereznya 2001 roku Yemen Sana 25 chervnya 1967 roku Rosiya Sankt Peterburg 6 zhovtnya 1991 roku KNR Urumchi 10 veresnya 1999 roku Iran Shiraz 16 lyutogo 1992 roku Ukrayina Kiyiv 31 travnya 2015 roku Krim togo stolicya Tadzhikistanu ye aktivnim chlenom Vsesvitnoyi organizaciyi Ob yednani mista i miscevi vladi Mizhnarodnoyi Asambleyi stolic i velikih mist Mizhnarodnoyi organizaciyi poridnenih mist i Organizaciyi mista pobratimi Boulder Dushanbe PrimitkiDushanbe vidmichaye Den stolici inf za 17 kvitnya 2010 roku na www ru trend az Trend Novini Azerbajdzhanu Kaspiyu Kavkazu Centralnoyi Aziyi azerbajdzhanskij rosijskomovnij vebresurs Dushanbe u BSE Velikij Radyanskij Enciklopediyi 21 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Respublika Tadzhikistan Demografichnij oglyad 13 veresnya 2016 u Wayback Machine na Oficijnij sajt OON 12 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Dushanbe stolicya Respubliki Tadzhikistan 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt m Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Zakon Respubliki Tadzhikistan Pro status stolici Respubliki Tadzhikistan 311 vid 13 grudnya 1996 roku na www base spinform ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Pasport mista Dushanbe 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt m Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Biografiya M U Ubajdulloyea 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Struktura vikonavchogo organu miscevoyi derzhavnoyi vladi v misti Dushanbe 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine D Saimaddinov S D Kholmatova and S Karimov Tajik Russian Dictionary Academy of Sciences of the Republic of Tajikistan Rudaki Institute of Language and Literature Scientific Center for Persian Tajik Culture Dushanbe 2006 Istoriya mista Dushanbe 21 zhovtnya 2007 u Wayback Machine na www naison tj sajt Najson grup 15 lipnya 2010 u Wayback Machine pidgotovleno za materialami Todzhidina Pirova doktora silskogospodarskih nauk profesora i Nazarsho Nazarshoyeva doktora istorichnih nauk ros Korotka istoriya Dushanbe 24 grudnya 2010 u Wayback Machine na www dushanbe21vek freenet tj Dushanbe 21 stolittya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Etnichni zavorushennya v Dushanbe stattya v New York Times za 13 lyutogo 1990 roku angl perevireno 9 chervnya 2010 roku Informaciya na oficijnomu sajti mista Dushanbe 29 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Samijlo Kishka Miryayutsya u kogo vishij Novij rekord u rozmiri flagshtoka dlya nacionalnogo prapora vstanovili v Tadzhikistani Ukrayina Moloda za 26 travnya 2011 roku U Dushanbe vidkrivsya samit SND 6 veresnya 2011 u Wayback Machine povidomlennya za 3 veresnya 2011 roku vid Korespondent net Promislovist 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt m Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Transport 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 27 serpnya 2010 u Wayback Machine Torgovlya i obshestvennoe pitanie rozdil u kn Dushanbe Enciklopediya 28 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Dushanbe c Glavnaya nauchnaya redakciya Tadzhikskoj Nacionalnoj Enciklopedii 2004 ros ISBN 5 89870 071 4 Stolichni mediki gotuyutsya do zimi 9 chervnya 2010 u Wayback Machine inf na Oficijne vebpredstavnictvo VAT Charhi Gardun i vebversiya jogo vidan 6 chervnya 2010 u Wayback Machine Ohorona zdorov ya 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Medicina likarni gospitali kliniki 17 serpnya 2010 u Wayback Machine na www yellow pages kz tj Tadzhikistan industrialno komercijnij dovidnik 18 travnya 2014 u Wayback Machine Zhovti storinki Tadzhikistanu ros Osvita 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Struktura Ministerstva osviti Respubliki Tadzhikistan na www tajik gateway org 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Emomali Rahmon Zbrojni Sili Tadzhikistanu zdatni zabezpechiti bezpeku derzhavi inf za 23 lyutogo 2010 roku na www toptj com IA REGNUM Novosti nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Koledzh mistectv imeni Ahmada Bobokulova v Dushanbe vidznachaye 65 richchya inf za 1 chervnya 2010 roku na www toptj com nedostupne posilannya z travnya 2019 informaciya providnih tadzhickih sportivnih funkcioneriv stanom na ser 2000 h rokiv Istoriya rozvitku sportu v Tadzhikistani na www tajik gateway org 3 grudnya 2007 u Wayback Machine Istoriya Centralno Azijskih Igor 11 travnya 2010 u Wayback Machine na Oficijnij vebsajt NOK Respubliki Kazahstan 26 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Muzika v Dushanbe 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Oficijna vebstorinka Kulturnogo centru Baktriya 26 travnya 2010 u Wayback Machine angl tadzh fr ros TADZhIKISTAN V Dushanbe vid 30 kvitnya do 3 travnya 2009 roku projde Dzhaz Festival 11 bereznya 2012 u Wayback Machine inf za 23 kvitnya 2009 roku ros na www swiss cooperation admin ch kyrgyzstan Predstavnictvo Shvejcarskogo ofisu zi spivrobitnictva Swiss Cooperation u Centralnij Aziyi 3 bereznya 2011 u Wayback Machine div takozh Muzeyi Dushanbe 10 bereznya 2012 u Wayback Machine na www elint kunstkamera ru Muzeyi Tadzhikistanu 23 lipnya 2010 u Wayback Machine elektronnij katalog muzeyiv Tadzhikistanu spilnij proekt rozroblenij YuNESKO Muzeyem antropoligiyi ta etnografiyi Kunstkamera RAN za pidtrimki Ministerstva kulturi Respubliki Tadzhikistan i Bactria Cultural Center ACTED ros Oficijna vebstorinka Nacionalnoyi biblioteki imeni A Firdousi 10 lipnya 2009 u Wayback Machine ros Pro nas 23 travnya 2010 u Wayback Machine na Oficijne vebpredstavnictvo VAT Charhi Gardun i vebversiya jogo vidan 6 chervnya 2010 u Wayback Machine ZMI u Tadzhikistani 5 lipnya 2010 u Wayback Machine na www tajikistan russian club net Tadzhikistan rosijskoyu movoyu Rosijskij Klub u Tadzhikistani 5 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Merganova Lola Cifra v Tadzhikistani na sajti gromadskoyi organizaciyi Homa 29 bereznya 2015 u Wayback Machine Turizm 27 serpnya 2010 u Wayback Machine ros na Oficijnij sajt mista Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine E Rahmon progolosiv Dushanbe stoliceyu Islamskoyi kulturi 15 serpnya 2016 u Wayback Machine inf za 20 travnya 2010 roku na www centrasia ru infoportal CentrAziya 25 chervnya 2014 u Wayback Machine ros V Dushanbe pochalos budivnictvo najbilshoyi mecheti v Centralnij Aziyi inf za 5 zhovtnya 2009 roku na www news bigmir net ua nedostupne posilannya z travnya 2019 ros Sarkorova Anora Zachem Dushanbe samaya bolshaya mechet v Centralnoj Azii 8 zhovtnya 2009 u Wayback Machine material vid BBC rosijska sluzhba za 9 zhovtnya 2010 roku ros Yak zhivut pravoslavni Tadzhikistanu 22 zhovtnya 2007 u Wayback Machine stattya za 25 lipnya 2001 roku v Nyezavisimaya gazyeta Moskva ros Internet predstavnictvo Svyato Nikolskogo soboru v Dushanbe 13 serpnya 2009 u Wayback Machine ros Dushanbe Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros inf za 29 chervnya 2008 roku na www haaretz com Yusufdzhanov S chlen korespondent Mizhnarodnoyi akademiyi arhitekturi krayin Shodu Misto narodzhene druzhboyu 5 grudnya 2008 u Wayback Machine zhurnal Arhitektura Stroitelstvo Dizajn 2004 ros Istoriya Dushanbe na www beha my1 ru ros Dushanbe Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s stor 501 ros Iskusstvo Tadzhikskoj Sovetskoj Socialisticheskoj respubliki Istoriya iskusstva narodov SSSR Tom 9 Kniga 2 M Izobrazitelnoe iskusstvo 1977 stor 263 ros Dushanbe na www megabook ru elektronna megaenciklopediya Kirila ta Mefodiya 12 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Zatverdzheno plan budivnictva v m Dushanbe na 2010 rik 28 serpnya 2016 u Wayback Machine inf za 14 kvitnya 2010 roku na Oficijne vebpredstavnictvo VAT Charhi Gardun i vebversiya jogo vidan 6 chervnya 2010 u Wayback Machine Vebstorinka Hayatt Ridzhensi Dushanbe 23 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Zayirov Bahodur U Dushanbe likviduyut odin z ostannih pam yatnikiv Volodimiru Leninu na www ferghana ru inf za 18 11 2007 3 veresnya 2008 u Wayback Machine ros V Dushanbe pribrali byusti radyanskim chekistam 31 sichnya 2012 u Wayback Machine inf za 1 grudnya 2008 roku na www vesti uz Infoportal Vesti UZ 22 lipnya 2010 u Wayback Machine Mista pobratimi 27 serpnya 2010 u Wayback Machine na Oficijnij sajt m Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine Posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dushanbe ros na Oficijnij sajt m Dushanbe Dushanbe Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s stor 501 Dushanbe c Glavnaya nauchnaya redakciya Tadzhikskoj Nacionalnoj Enciklopedii 2004 ros ISBN 5 89870 071 4 na pidgotovleno za materialami Todzhidina Pirova doktora silskogospodarskih nauk profesora i Nazarsho Nazarshoyeva doktora istorichnih nauk ros Tadzhikistan v cifrah 2009 Statisticheskij sbornik Dushanbe Gosudarstvennyj komitet statistiki Respubliki Tadzhikistan 2009 ros Narzibekov M Dushanbe stolica Tadzhikistana Dushanbe 1966 ros Gorod Dushanbe k 50 letiyu Velikoj Oktyabrskoj socialisticheskoj revolyucii Statisticheskij sb Dushanbe 1967 ros Oficijnij sajt m Dushanbe 6 veresnya 2007 u Wayback Machine tadzh ros angl ros ros Istoriya Dushanbe na www beha my1 ru ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

    Дата публікації:
    Топ