Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Куля́б (тадж. Кӯлоб, перс. کولاب; Кулоб) — місто на півдні Таджикистану в Хатлонській області, адміністративний центр Кулябського району. Місто розташоване на відстані 203 км на південний схід від столиці країни міста Душанбе.
| Куляб тадж. Кӯлоб | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 37°54′43″ пн. ш. 69°46′51″ сх. д. / 37.91194° пн. ш. 69.78083° сх. д. | ||||
| Країна |  Таджикистан | |||
| Регіон | Хатлонська область | |||
| Столиця для | Кулябська нохія і Кулябська область | |||
| Перша згадка | 13 століття | |||
| Статус міста | 1934 | |||
| Площа | 35 км² | |||
| Населення | 105 600 (2022) | |||
| · густота | 3 015 осіб/км² | |||
| Агломерація | 221 900 | |||
| Висота НРМ | 580 м | |||
| Назва мешканців | кулябці | |||
| Міста-побратими |  Іран: Хамадан Таджикистан: Худжанд | |||
| Часовий пояс | ||||
| GeoNames | 1221194 | |||
| OSM | ↑3279616 ·R (Хатлонський вілоят, Кулябська область, Кулябська нохія, Q25591070) | |||
| Поштові індекси | 735140 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Куляб у Вікісховищі | ||||
Місто розташоване в долині річки Яхсу (басейн Пянджа), біля підніжжя хребта Хазратишох.
Кулоб (Куляб) є одним з найдавніших міст Таджикистану. Нині у майже 106-тисячному (2022) Кулябі працюють промислові підприємства, діють культурні та освітні заклади; залізнична станція, автомобільний і повітряний зв'язок зі столицею. Місто є батьківщиною чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.
Назва міста, імовірно, походить від таджицького кулоб — «озерна вода».
З історії міста
Від Середньовіччя до початку XX ст.
Кулоб відомий з часів Середньовіччя. Уперше згадується під сучасною назвою в XIII столітті. Протягом усієї своєї історії, поселення було відоме під назвою Хатлон, а археологічні знахідки свідчать про існування міста вже в VII ст. до н.е. Свою назву поселення отримало від племені ефталітів (хайтали), які в V—VI ст. до н.е. захопили Кушанське царство.
Куляб був центром Кулябського бекства Бухарського ханства, значним політичним, економічним і культурним осередком. Тут діяли численні мактаби (школи) і медресе (вищі школи), були розвинуті ремесла і торгівля, існували творчі, літературні та наукові гуртки. Так, тут похований видатний мислитель Сходу Мір Саїд Алі Хамадані (1314—1384) — його мавзолей зберігся дотепер, і є не лише головною історико-архітектурною пам'яткою, а й своєрідним символом і оберегом міста.
У XVII—XIX століттях у Кулобі творили десятки поетів — Насех (Абдурахмон Ходжа), Ходжі Хусайні Кангурті, Бісміл, Шохін тощо. У місті процвітали зодчество і оздоблення приміщень. У 1750 році місто отримало сучасну назву. Тут діяли численні мактаби (школи) і медресе (вищі школи), були розвинуті ремесла і торгівля, існували творчі, літературні та наукові гуртки.
Після окупації Російською імперією Центральної Азії на початку XX ст. Куляб став найбільшим містом Східної Бухари, в якому на той час було 20 кварталів. Продовжувало розвиватись зброярство, золотарство, виробництво вишивок ґулдузі та чакан.
Місто у ХХ—XXI століттях
Радянську владу в Кулябі встановлено 15 березня 1921 року (разом з поваленням Бухарського емірату).
Від 1934 року Куляб отримав статус міста.
У 1939—55 і від 1973 до початку 1990-х місто було центром Кулябської області.
У радянський час у Кулябі постала сучасна переробна і харчова промисловість, була створена соціальна інфраструктура. Під час громадянської війни в країні на початку 1990-х місто слугувало головною базою міліції Народного фронту. Також Куляб був одним із трьох міст країни, де дислокувалася російська 201-а мотострілецька дивізія (інші – Душанбе та Бохтар).
Вже у незалежному Таджикистані в 1993 році з нагоди 680-ліття великого мислителя середньовічного Сходу Саїда Алі Хамадоні провадили археологічні розкопки в межах Куляба. І саме український вчений-історик Павло Самойленко виявив під час цих робіт піч, яку датували найстаршим артефактом, що відноситься до існування міста в Кулябі — 2 687 років. Ця знахідка породила численні дискусії в науковому світі, які тривали до 2002 року переважно навколо того, чи можна знайдену піч класифікувати як ознаку людського проживання чи са́ме свідчення існування поселення з елементами урбанізації. Вольовим рішенням Президента країни дату заснування Куляба, а відтак дати святкувань чергових річниць було «призначено» — у 2006 році Куляб відзначив своє 2700-річчя.
У наступні 4 роки (2003—2006) у Кулябі було здійснено бузліч проектів з нового будівництва та реконструкції існуючих об'єктів соціальної інфраструктури, адміністративних і житлових будівель, закладів культури.
Обсяги здійсненої роботи в такий короткий термін навіть дали змогу здійняти питання про перенесення столиці з Душанбе до Куляба. Куляб у результаті цих нововведень осучаснився, був упорядкований, і є нині (кінець 2000-х років) одним з таджицьких міст, що розвиваються найдинамічніше, і чиє населення зростає високими темпами (станом на 1980 рік тут проживало лише 57 тисяч осіб, у 2009-му — близько 100 тисяч).
Після ряду сутичок із місцевими жителями в листопаді 2015 року РФ несподівано вивела свої війська з Куляба, таким чином фактично відмовившись від своєї бази.
Економіка та соціальна сфера
Ще з радянських часів у Кулябі функціонують бавовноочисний, олійницький, маслоробний, молочний заводи, м'ясний комбаніт. У місті розвинуте виготовлення будівельних матеріалів.
Традиційно розвинута торгівля. Центральний міський ринок — «Саховат», працюють також ринки «Хатлон», «Хосилот» (у 9-му мікрорайоні). У місті — численні магазини, торговельні центри.
Функціонує мережа медзакладів, що включає в тому числі низку сучасних об'єктів, що здали в експлуатацію у 2000-ні — багатопрофільна лікарня з онкологічним центром, кардіологічний і очний диспансери, пологовий будинок, центр діагностики, станція швидкої і невідкладної допомоги.
У місті є готель «Хатлон».
Населення
Станом на 2022 р. населення міста становить 105 600 чол. Агломерація включае в себе: Місто Куляб - 105 600 чол. Район Кулябський - 116 300 чол. Разом - 221 900 чол. Густота населення - 662 чол.на кв.км. Площа - 335 кв.км.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 28.3 °C (82.9 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 2.2 °С (36 °F).
| Клімат Куляба | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середня температура, °C | 2,2 | 4,8 | 10,4 | 16,9 | 21,2 | 26 | 28,3 | 26,6 | 21,8 | 16,2 | 10 | 5 | 15,8 |
| Норма опадів, мм | 53.8 | 64.6 | 94.2 | 82.5 | 59 | 6.1 | 3.7 | 0.5 | 1.3 | 24 | 33.9 | 44.8 | 468.4 |
| Днів з опадами | 7,7 | 9,2 | 12,3 | 11,8 | 9,6 | 2,6 | 1,1 | 0 | 0,7 | 4,2 | 5,7 | 7,9 | 72,8 |
| Вологість повітря, % | 75.5 | 72.2 | 68 | 63.6 | 55 | 39.1 | 34 | 35.1 | 38.4 | 49.4 | 62.4 | 71.8 | 55.4 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Освіта, культура, архітектура
У Кулябі діють загальноосвітні і музичині школи, республіканський сиротинець. Кулябські вищі навчальні заклади:
- Кулябський державний університет;
- Кулябський педагогічний коледж;
- Кулябське музичне училище.
Головним культурним осередком міста є міський палац культури. Також у Кулябі діють такі заклади культури: музей історії Куляба, , Бібліотека імені Айні (50 тисяч томів) та інші бібліотеки.
У місті працює телецентр. Є стадіон.
Кулябські парки і сквери — міський парк, парк імені Сомоні, сквери імені С. Назарова і С. Аміршоєва.
Головною історико-культурною пам'яткою Куляба є мавзолей середньовічного філософа-суфія Хамедані. У 2000-ні було здійснено значну реконструкцію об'єкта (фактично відновлення), у тому числі й оздоблення будівлі.
Серед інших пам'яток (і туристичних принад) — фортеця «Хульбук» і меморіальний комплекс на честь 2700-ліття Куляба.
Зразками сучасної кулябської архітектури можуть служити будівлі резиденції Голови Хатлонської області в місті, Кулябського регіонального і міського відділень «Амонатбанку», Палацу шлюбних церемоній «Бахт».
Освіта, культура, архітектура
У Кулябі діють загальноосвітні і музичині школи, республіканський сиротинець. Кулябські вищі навчальні заклади:
- Кулябський державний університет;
- Кулябський педагогічний коледж;
- Кулябське музичне училище.
Головним культурним осередком міста є міський палац культури. Також у Кулябі діють такі заклади культури: музей історії Куляба, , Бібліотека імені Айні (50 тисяч томів) та інші бібліотеки.
У місті працює телецентр. Є стадіон.
Кулябські парки і сквери — міський парк, парк імені Сомоні, сквери імені С. Назарова і С. Аміршоєва.
Головною історико-культурною пам'яткою Куляба є мавзолей середньовічного філософа-суфія Хамедані. У 2000-ні було здійснено значну реконструкцію об'єкта (фактично відновлення), у тому числі й оздоблення будівлі.
Серед інших пам'яток (і туристичних принад) — фортеця «Хульбук» і меморіальний комплекс на честь 2700-ліття Куляба.
Зразками сучасної кулябської архітектури можуть служити будівлі резиденції Голови Хатлонської області в місті, Кулябського регіонального і міського відділень «Амонатбанку», Палацу шлюбних церемоній «Бахт».
Відомі люди
Куляб є рідним містом для чинного Президента Республіки Таджикистан Емомалі Рахмона.
Уродженцями Куляба є: Хашим Гадоєв, актор, режисер театру та кіно, народний артист СРСР (1988); сучасні (2000-ні) таджицькі естрадні співачки (персопоп) Маніжа Давлатова та Шабнам Сорайя.
Міста-побратими
У Куляба встановились теплі побратимські стосунки з іранським Хамаданом, зокрема і тому, що в Кулябі похований виходець з Хамадану — Мір Саїд Алі Хамадані, відомий суфійський вчитель і поет.
Від 11 жовтня 1991 року діє угода про побратимські взаємини із «внутрішнім» Худжандом.
Див. також
Виноски
- Куляб // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с., стор. 7
- Дікаєв Турко Місто-сад! [ 28 серпня 2010 у Wayback Machine.] // стаття за 25 травня 2006 року на www.asiaplus.tj (Інформаційна агенція ASIA-Plus, «Новини Таджикистану») [ 17 вересня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Куляб — майбутня столиця Таджикистану ? [ 19 вересня 2010 у Wayback Machine.] // стаття за 13 січня 2005 року на www.avesta.tj (Інформаційна служба «Авеста») [ 16 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 26 серпня 2020.
- Структура Міністерства освіти Республіки Таджикистан на www.tajik-gateway.org [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела, посилання та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куляб |
- Куляб // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с., стор. 7
- Туристична та історична інформація про Куляб на www.advantour.com (туристичний вебресурс) [ 17 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Habib Borjian Куляб у Encyclopaedia Iranica [ 16 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Дікаєв Турко // стаття за 25 травня 2006 року на (рос.)
- Куляб [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.] на www.orexca.com («Орієнтал експрес Центральна Азія», вебресурс, присвячений мандрівкам та туризму до Центральної Азії) [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulya b tadzh Kӯlob pers کولاب Kulob misto na pivdni Tadzhikistanu v Hatlonskij oblasti administrativnij centr Kulyabskogo rajonu Misto roztashovane na vidstani 203 km na pivdennij shid vid stolici krayini mista Dushanbe Kulyab tadzh Kӯlob V yizna brama do mistaV yizna brama do mistaOsnovni dani37 54 43 pn sh 69 46 51 sh d 37 91194 pn sh 69 78083 sh d 37 91194 69 78083 Krayina TadzhikistanRegion Hatlonska oblastStolicya dlya Kulyabska nohiya i Kulyabska oblastPersha zgadka 13 stolittyaStatus mista 1934Plosha 35 km Naselennya 105 600 2022 gustota 3 015 osib km Aglomeraciya 221 900Visota NRM 580 mNazva meshkanciv kulyabciMista pobratimi Iran Hamadan Tadzhikistan HudzhandChasovij poyas UTC 5GeoNames 1221194OSM 3279616 R Hatlonskij viloyat Kulyabska oblast Kulyabska nohiya Q25591070 Poshtovi indeksi 735140 Miska vlada Mapa Kulyab u Vikishovishi Misto roztashovane v dolini richki Yahsu basejn Pyandzha bilya pidnizhzhya hrebta Hazratishoh Kulob Kulyab ye odnim z najdavnishih mist Tadzhikistanu Nini u majzhe 106 tisyachnomu 2022 Kulyabi pracyuyut promislovi pidpriyemstva diyut kulturni ta osvitni zakladi zaliznichna stanciya avtomobilnij i povitryanij zv yazok zi stoliceyu Misto ye batkivshinoyu chinnogo Prezidenta Respubliki Tadzhikistan Emomali Rahmona Nazva mista imovirno pohodit vid tadzhickogo kulob ozerna voda Z istoriyi mistaVid Serednovichchya do pochatku XX st Kulob vidomij z chasiv Serednovichchya Upershe zgaduyetsya pid suchasnoyu nazvoyu v XIII stolitti Protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi poselennya bulo vidome pid nazvoyu Hatlon a arheologichni znahidki svidchat pro isnuvannya mista vzhe v VII st do n e Svoyu nazvu poselennya otrimalo vid plemeni eftalitiv hajtali yaki v V VI st do n e zahopili Kushanske carstvo Kulyab buv centrom Kulyabskogo bekstva Buharskogo hanstva znachnim politichnim ekonomichnim i kulturnim oseredkom Tut diyali chislenni maktabi shkoli i medrese vishi shkoli buli rozvinuti remesla i torgivlya isnuvali tvorchi literaturni ta naukovi gurtki Tak tut pohovanij vidatnij mislitel Shodu Mir Sayid Ali Hamadani 1314 1384 jogo mavzolej zberigsya doteper i ye ne lishe golovnoyu istoriko arhitekturnoyu pam yatkoyu a j svoyeridnim simvolom i oberegom mista U XVII XIX stolittyah u Kulobi tvorili desyatki poetiv Naseh Abdurahmon Hodzha Hodzhi Husajni Kangurti Bismil Shohin tosho U misti procvitali zodchestvo i ozdoblennya primishen U 1750 roci misto otrimalo suchasnu nazvu Tut diyali chislenni maktabi shkoli i medrese vishi shkoli buli rozvinuti remesla i torgivlya isnuvali tvorchi literaturni ta naukovi gurtki Pislya okupaciyi Rosijskoyu imperiyeyu Centralnoyi Aziyi na pochatku XX st Kulyab stav najbilshim mistom Shidnoyi Buhari v yakomu na toj chas bulo 20 kvartaliv Prodovzhuvalo rozvivatis zbroyarstvo zolotarstvo virobnictvo vishivok gulduzi ta chakan Misto u HH XXI stolittyah Radyansku vladu v Kulyabi vstanovleno 15 bereznya 1921 roku razom z povalennyam Buharskogo emiratu Vid 1934 roku Kulyab otrimav status mista U 1939 55 i vid 1973 do pochatku 1990 h misto bulo centrom Kulyabskoyi oblasti U radyanskij chas u Kulyabi postala suchasna pererobna i harchova promislovist bula stvorena socialna infrastruktura Pid chas gromadyanskoyi vijni v krayini na pochatku 1990 h misto sluguvalo golovnoyu bazoyu miliciyi Narodnogo frontu Takozh Kulyab buv odnim iz troh mist krayini de dislokuvalasya rosijska 201 a motostrilecka diviziya inshi Dushanbe ta Bohtar Budinok shlyubiv Baht 2005 odna z novobudov iz sheregu do pidgotovki svyatkuvan 2700 richnogo yuvileyu Vzhe u nezalezhnomu Tadzhikistani v 1993 roci z nagodi 680 littya velikogo mislitelya serednovichnogo Shodu Sayida Ali Hamadoni provadili arheologichni rozkopki v mezhah Kulyaba I same ukrayinskij vchenij istorik Pavlo Samojlenko viyaviv pid chas cih robit pich yaku datuvali najstarshim artefaktom sho vidnositsya do isnuvannya mista v Kulyabi 2 687 rokiv Cya znahidka porodila chislenni diskusiyi v naukovomu sviti yaki trivali do 2002 roku perevazhno navkolo togo chi mozhna znajdenu pich klasifikuvati yak oznaku lyudskogo prozhivannya chi sa me svidchennya isnuvannya poselennya z elementami urbanizaciyi Volovim rishennyam Prezidenta krayini datu zasnuvannya Kulyaba a vidtak dati svyatkuvan chergovih richnic bulo priznacheno u 2006 roci Kulyab vidznachiv svoye 2700 richchya U nastupni 4 roki 2003 2006 u Kulyabi bulo zdijsneno buzlich proektiv z novogo budivnictva ta rekonstrukciyi isnuyuchih ob yektiv socialnoyi infrastrukturi administrativnih i zhitlovih budivel zakladiv kulturi Obsyagi zdijsnenoyi roboti v takij korotkij termin navit dali zmogu zdijnyati pitannya pro perenesennya stolici z Dushanbe do Kulyaba Kulyab u rezultati cih novovveden osuchasnivsya buv uporyadkovanij i ye nini kinec 2000 h rokiv odnim z tadzhickih mist sho rozvivayutsya najdinamichnishe i chiye naselennya zrostaye visokimi tempami stanom na 1980 rik tut prozhivalo lishe 57 tisyach osib u 2009 mu blizko 100 tisyach Pislya ryadu sutichok iz miscevimi zhitelyami v listopadi 2015 roku RF nespodivano vivela svoyi vijska z Kulyaba takim chinom faktichno vidmovivshis vid svoyeyi bazi Ekonomika ta socialna sferaShe z radyanskih chasiv u Kulyabi funkcionuyut bavovnoochisnij olijnickij maslorobnij molochnij zavodi m yasnij kombanit U misti rozvinute vigotovlennya budivelnih materialiv Tradicijno rozvinuta torgivlya Centralnij miskij rinok Sahovat pracyuyut takozh rinki Hatlon Hosilot u 9 mu mikrorajoni U misti chislenni magazini torgovelni centri Funkcionuye merezha medzakladiv sho vklyuchaye v tomu chisli nizku suchasnih ob yektiv sho zdali v ekspluataciyu u 2000 ni bagatoprofilna likarnya z onkologichnim centrom kardiologichnij i ochnij dispanseri pologovij budinok centr diagnostiki stanciya shvidkoyi i nevidkladnoyi dopomogi U misti ye gotel Hatlon NaselennyaStanom na 2022 r naselennya mista stanovit 105 600 chol Aglomeraciya vklyuchae v sebe Misto Kulyab 105 600 chol Rajon Kulyabskij 116 300 chol Razom 221 900 chol Gustota naselennya 662 chol na kv km Plosha 335 kv km KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 28 3 C 82 9 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 2 2 S 36 F Klimat Kulyaba Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednya temperatura C 2 2 4 8 10 4 16 9 21 2 26 28 3 26 6 21 8 16 2 10 5 15 8 Norma opadiv mm 53 8 64 6 94 2 82 5 59 6 1 3 7 0 5 1 3 24 33 9 44 8 468 4 Dniv z opadami 7 7 9 2 12 3 11 8 9 6 2 6 1 1 0 0 7 4 2 5 7 7 9 72 8 Vologist povitrya 75 5 72 2 68 63 6 55 39 1 34 35 1 38 4 49 4 62 4 71 8 55 4 Dzherelo WeatherbaseOsvita kultura arhitekturaU Kulyabi diyut zagalnoosvitni i muzichini shkoli respublikanskij sirotinec Kulyabski vishi navchalni zakladi Kulyabskij derzhavnij universitet Kulyabskij pedagogichnij koledzh Kulyabske muzichne uchilishe Mavzolej Hamodani Golovnim kulturnim oseredkom mista ye miskij palac kulturi Takozh u Kulyabi diyut taki zakladi kulturi muzej istoriyi Kulyaba Biblioteka imeni Ajni 50 tisyach tomiv ta inshi biblioteki U misti pracyuye telecentr Ye stadion Kulyabski parki i skveri miskij park park imeni Somoni skveri imeni S Nazarova i S Amirshoyeva Golovnoyu istoriko kulturnoyu pam yatkoyu Kulyaba ye mavzolej serednovichnogo filosofa sufiya Hamedani U 2000 ni bulo zdijsneno znachnu rekonstrukciyu ob yekta faktichno vidnovlennya u tomu chisli j ozdoblennya budivli Sered inshih pam yatok i turistichnih prinad fortecya Hulbuk i memorialnij kompleks na chest 2700 littya Kulyaba Zrazkami suchasnoyi kulyabskoyi arhitekturi mozhut sluzhiti budivli rezidenciyi Golovi Hatlonskoyi oblasti v misti Kulyabskogo regionalnogo i miskogo viddilen Amonatbanku Palacu shlyubnih ceremonij Baht Osvita kultura arhitekturaU Kulyabi diyut zagalnoosvitni i muzichini shkoli respublikanskij sirotinec Kulyabski vishi navchalni zakladi Kulyabskij derzhavnij universitet Kulyabskij pedagogichnij koledzh Kulyabske muzichne uchilishe Mavzolej Hamodani Golovnim kulturnim oseredkom mista ye miskij palac kulturi Takozh u Kulyabi diyut taki zakladi kulturi muzej istoriyi Kulyaba Biblioteka imeni Ajni 50 tisyach tomiv ta inshi biblioteki U misti pracyuye telecentr Ye stadion Kulyabski parki i skveri miskij park park imeni Somoni skveri imeni S Nazarova i S Amirshoyeva Golovnoyu istoriko kulturnoyu pam yatkoyu Kulyaba ye mavzolej serednovichnogo filosofa sufiya Hamedani U 2000 ni bulo zdijsneno znachnu rekonstrukciyu ob yekta faktichno vidnovlennya u tomu chisli j ozdoblennya budivli Sered inshih pam yatok i turistichnih prinad fortecya Hulbuk i memorialnij kompleks na chest 2700 littya Kulyaba Zrazkami suchasnoyi kulyabskoyi arhitekturi mozhut sluzhiti budivli rezidenciyi Golovi Hatlonskoyi oblasti v misti Kulyabskogo regionalnogo i miskogo viddilen Amonatbanku Palacu shlyubnih ceremonij Baht Vidomi lyudiKulyab ye ridnim mistom dlya chinnogo Prezidenta Respubliki Tadzhikistan Emomali Rahmona Urodzhencyami Kulyaba ye Hashim Gadoyev aktor rezhiser teatru ta kino narodnij artist SRSR 1988 suchasni 2000 ni tadzhicki estradni spivachki persopop Manizha Davlatova ta Shabnam Sorajya Mista pobratimiU Kulyaba vstanovilis tepli pobratimski stosunki z iranskim Hamadanom zokrema i tomu sho v Kulyabi pohovanij vihodec z Hamadanu Mir Sayid Ali Hamadani vidomij sufijskij vchitel i poet Vid 11 zhovtnya 1991 roku diye ugoda pro pobratimski vzayemini iz vnutrishnim Hudzhandom Div takozhKulyab aeroport VinoskiKulyab Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s stor 7 Dikayev Turko Misto sad 28 serpnya 2010 u Wayback Machine stattya za 25 travnya 2006 roku na www asiaplus tj Informacijna agenciya ASIA Plus Novini Tadzhikistanu 17 veresnya 2010 u Wayback Machine ros Kulyab majbutnya stolicya Tadzhikistanu 19 veresnya 2010 u Wayback Machine stattya za 13 sichnya 2005 roku na www avesta tj Informacijna sluzhba Avesta 16 serpnya 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 26 serpnya 2020 Struktura Ministerstva osviti Respubliki Tadzhikistan na www tajik gateway org 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Dzherela posilannya ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kulyab Kulyab Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s stor 7 Turistichna ta istorichna informaciya pro Kulyab na www advantour com turistichnij vebresurs 17 kvitnya 2010 u Wayback Machine Habib Borjian Kulyab u Encyclopaedia Iranica 16 kvitnya 2019 u Wayback Machine Dikayev Turko stattya za 25 travnya 2006 roku na ros Kulyab 12 sichnya 2012 u Wayback Machine na www orexca com Oriyental ekspres Centralna Aziya vebresurs prisvyachenij mandrivkam ta turizmu do Centralnoyi Aziyi 7 sichnya 2010 u Wayback Machine angl ros