Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луга нська о бласть Луганщина до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року Ворошиловградська область у

Луганська Область

Луганська Область

Луга́нська о́бласть (Луганщина) (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року — Ворошиловградська) — область у східній частині України, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця. Посідає 6-те місце за населенням і 10-те за площею серед адміністративно-територіальних одиниць країни. На південному заході та заході межує з Донецькою областю, а на північному заході  — з Харківською областями; на півночі межує з Бєлгородською, на північному сході з Воронезькою, на сході та півдні з Ростовською областями Російської Федерації. З 2014 до 2022 року фактичним адміністративним центром області було місто Сєвєродонецьк.

Луганська область
image image
Герб Луганської області Прапор Луганської області
image
Основні дані
Прізвисько: Луганщина
Східна брама України
Світанок України, Слобожанщина, Донбас,
Країна: image Україна
Утворена: 3 червня 1938 року
Код КАТОТТГ: UA44000000000018893
Населення: 2 167 802
Площа: 26 684 км²
Густота населення: 78,76 осіб/км²
Телефонні коди: +380-64
Обласний центр: image Луганськ (де-юре)

image Сєвєродонецьк (де-факто)

Райони: 8
Громади: 37
Міста:

обласного значення
районного значення


14
23
Райони в містах: 4
Смт: 102
Села: 511
Селища: 100
Селищні ради: 82
Сільські ради: 155
Номери автомобілів: image BB, HB
Інтернет-домени: lugansk.ua; lg.ua
image
Обласна влада
Рада: Луганська обласна рада [1]
Голова ради: —
Голова ОДА: Лисогор Артем Володимирович
Вебсторінка: http://www.loga.gov.ua
Адреса: м. Сєвєродонецьк пр-т Центральний 32 (до 09.2014 м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 3)
Мапа
Луганська область у Вікісховищі
image
Блок Укрпошти «Краса і велич України. Луганська область» з 4 марок (2016)

Внаслідок російського вторгнення в Україну, майже уся територія Луганської області була окупована і контролюється збройними силами Російської Федерації.

Географія

Площа

Площа області становить 26 684 км².

Луганська область поділяється руслом річки Сіверський Донець на дві приблизно рівні за площею частини — південну й північну. Південна частина знаходиться на Донецькому кряжі і є більш індустріалізованою. Північна частина (слобідська) є переважно сільськогосподарською.

Рельєф

Поверхня області являє собою хвилясту рівнину, що підвищується з долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташований Донецький кряж. Останній був сформований потужними товщами осадових порід стародавніх морів, що колись існували тут. Найвища точка — Могила Мечетна — 367 м. Найхарактернішою рисою кряжу є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. У долині річок Міус і Нагольна висота Донецького кряжу знижується, і східні схили переходять у Приазовську берегову рівнину.

На північ зниження проходить поступово і до Сіверського Дінця обривається стрімким виступом, утворюючи мальовничий правий берег річки.

У лівобережній частині області простягається . На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Дінця. Вздовж лівого берега річки тягнеться порівняно неширока (16—18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни.

Ґрунти

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає товщини 1 м, іноді більше. Поширені також дернові ґрунти.

Застосування правильної агротехніки дозволяє збирати досить високі урожаї вирощуваних тут сільськогосподарських культур, баштанних, овочів.

Клімат

Клімат помірно континентальний з відчутними посухами. Середня температура найтеплішого місяця червня +21 °C і найхолоднішого січня −7 °C. Вітри переважно східні і південно-східні.

Максимальна середньорічна кількість опадів (550 мм) випадає в найбільш піднятій частині Донецького кряжу. На більшій частині території області середньорічна кількість опадів становить 400—500 мм. Дощі часто випадають у вигляді короткочасних злив. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, відлигами і ожеледицями, малосніжна.

Весна — сонячна, тепла, нерідко супроводжується сухими східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга половина його — помірно суха.

Осінь сонячна, тепла, суха.

Водні ресурси

image
Сіверський Донець
image
Луганка в Луганську
Докладніше: Річки Луганської області

Водні ресурси області формуються в основному за рахунок річкового стоку р. Сіверський Донець, який поступає з прилеглих територій і безпосередньо в межах області, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Сумарні водні ресурси становлять у середньому по водності річок 5,65 км², з яких 64 % становить притік, 226 — місцевий стік і 10 % підземні води.

В області — 123 річки, 6 із яких мають довжину понад 100 км. Головна річка — Сіверський Донець, довжина її в межах області становить 265 км, площа водозабору — 24,9 км², або 93 % площі області. Також є 60 озер, найбільші з них та , 60 водосховищ площа дзеркала яких становить 5,68 тис.га, 302 ставки — площа дзеркала 2,67 тис.га. Річки, озера, водосховища і ставки використовуються для промислового, комунального водопостачання, зрошення і риборозведення.

Стосовно запасів водних ресурсів Луганська область належить до недостатньо забезпечених. Водозабезпеченість території і населення області загальними водними ресурсами в 1,5—2,0 рази є нижчою, ніж в середньому по Україні. Особливістю водного режиму річок області є нерівномірний розподіл стоку протягом року. На півночі області 60—62 %, а на півдні 53—58 % річного стоку формується весною, що не відповідає обсягу водоспоживання. Обсяг водовідбору більш ніж утричі перевищує ресурси річкового стоку, який формується в межах області в маловодний рік, тобто водозабезпечення населення і громадського господарства орієнтоване на використання транзитного стоку. Місцеві водні ресурси не забезпечують розбавлення стічних, особливо забруднених вод, що не дає можливості підтримувати потрібний санітарно-екологічний стан річок.

Загальна кількість розвіданих запасів підземних вод на території області становить близько 2800 тис. м³, з них затверджено державною комісією по запасах — 1761 тис. м³ на добу. Кількість підземних вод, якість яких відповідає ДСТУ «Вода питна», становить близько 354 тис. м³ на добу, тобто 13 % від загальних запасів.

Стан підземних вод в області характеризується постійним погіршенням їхньої якості за рахунок збільшення загальної жорсткості, мінералізації та появи шкідливих компонентів. Основною причиною забруднення підземних вод є значне техногенне навантаження території і незахищеність водоносних горизонтів з поверхні землі.

Прогнозні розрахунки запасів «коніційних» питних підземних вод при незмінному рівні техногенного впливу на території області на 2010 рік очікуються в обсязі 161,0 тис. м³ на добу. Приведені дані свідчать, що проблема збереження поверхневих та підземних вод в області надто гостра.

Природні ресурси

Заповідний фонд
image
Заказник Деркульський
image
Краєвид Перевальського загальнозоологічного заказника
Докладніше: Природно-заповідний фонд Луганської області

Природно-заповідний фонд області до 2000 року становив 101 об'єкт загальною площею 14,2 тис.га, в тому числі Луганський природний заповідник, 25 заказників, 52 пам'яток природи, 15 заповідних урочищ, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

За даними на 2008 рік ПЗФ Луганщини включає 138 територій, які розташовані на площі понад 72 тис. га, у тому числі:

Кількість об'єктів і територій ПЗФ за останнє десятиліття зросла на 40 %, а їх площа — майже у 5 разів.

Рослинність

Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише на схилах ярів, в долинах річок і в заповідниках (Стрілецький степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності.

Тут зростає більше тисячі видів різноманітних рослин.

Лісів мало (близько 7 % території області). Вони розміщені вздовж річок, на схилах долин, балок і ярів. Переважають ліси байрачного типу. Вони ростуть в балках і відзначаються істотною різноманітністю: серед них нараховується близько 50 порід дерев і кущів. Переважають такі породи — дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, кущами терену, бузини, шипшини. Ці види зустрічаються на узліссі та прогалинах.

Тваринний світ

image
Місця концентрації рідкісних видів тварин (на прикладі ссавців з Червоної книги України)

Фауна області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами. Степові види поширені переважно в Донецько-Донських степах (на північ від Дінця) та на Кряжі; лісові види проникають на територію області з північного заходу уздовж річища Дінця.

Твариною-символом області є бабак степовий, зокрема зображений на гербі області.

Із хижаків зустрічаються: вовк, лисиця, куниця кам'яна, єнот, ласка та ін. Серед гризунів найбільше поширені: заєць сірий, бабак степовий, сліпак, соня лісова, полівка лучна, мишак уральський, і т. д. До рідкісних видів серед ссавців належать тушкан великий, їжак вухатий, більшість поширених в області видів кажанів і мишівок. За останні 20 років зникли такі види як хохуля, хом'як; у той самий час значно збільшили свою чисельність миша курганцева, нориця руда та ін. види, що раніше були не характерні для регіону.

Із пернатих хижаків водяться кібчики, яструби, орли-могильники. Тут мешкає чимало птахів: жайворонки, перепілки, солов'ї, дятли, стрижі, ластівки і багато інших. У річках, озерах і ставках багато різноманітної риби.

Мінеральні ресурси

Луганська область є одним з найрозвиненіших у промисловому відношенні регіонів України з широким комплексом різноманітних видів мінеральної сировини.

Вугілля

Основною корисною копалиною області є кам'яне вугілля, загальні балансові запаси якого становлять 14541 млн т. Із них на балансі діючих шахт знаходиться 3074 млн т, на підготовлених для нового шахтного будівництва 26 ділянках (резерв підгрупи «а») — 4104,3 млн т, на підготовлених для реконструкції діючих шахт ділянках (резерв підгрупи «б») — 1689,8 млн т .

Газ

В області розвідано та експлуатується низка родовищ природного газу: Червонопопівське, Борівське, Капітанівське, Муратівське, Лобачівське, Кондрашівське, Вільховське, Макіївське, Зайцівське. Експлуатується два підземних сховища газу — та Краснопопівське. Проводяться пошукові роботи на газ на Кримській, Метьолкінській, Смолянинівській, Ямпільській, Східно-Капітанівській, Боровській площах, Сентянівській та Марківсько-Кружилівській зонах. Проводяться роботи з оцінки накопичення вуглеводневих газів у межах полів діючих шахт та прилеглих до них площ із метою залучення метану в промислове використання.

Будівельна сировина

Для будівельної індустрії області підготовлено 123 родовища нерудної сировини, які враховані у Державному балансі запасів, в тому числі: 41 будівельного каміння, 33 цегельно-черепичної сировини, 19 карбонатної сировини, 1 керамічної сировини, 1 гіпсу.

Фосфати

Ведуться роботи по створенню власної сировинної бази фосфатної сировини. В результаті пошуків на території області виділені ряд перспективних ділянок з загальними прогнозними ресурсами 1166 млн т фосфоритів.

Золото

В нинішній час в Нагольному рудному районі Донбасу встановлена промислова рудоносність на золото-срібні руди (Бобриковське, Гостро-Бугірське, Журавське та д.і. родовища) та літій. Бобриківське родовище окислених руд (до глибини 50 м) практично підготовлене для відпрацювання відкритим способом.

Мінеральні води

Для бальнеологічних та лікувальних цілей видобуваються бромні, хлоридно-натрієві високомінералізовані мінеральні води, які широко розповсюджені на території області у вигляді смуги шириною 60-90 км, північна межа якої проходить по лінії Троїцьке-Новопсков-Біловодськ, а південна — Лисичанськ-Луганськ.

Історія

Докладніше: Археологія Луганської області
Докладніше: Історія Луганської області
image
Запорозькі поселення на центральній Луганщині у 18 ст.

Заселення території області розпочалося приблизно 100 тис. років тому. Тривалий час у краї панували тюрки-номади. У 1360-х роках у Подінців'ї (неподалік від сучасного села Шипилівка Попаснянського району) тимчасово розташовувалась столиця Золотої Орди. З розпадом цієї держави донецькі степи перетворились на «Дике Поле», що відділяло Руську державу від Кримського ханства. З XVI ст. в південних степах починають утворюватися сторожеві служби, укріплені лінії. З'являється багато російських військових. Після придушення польсько-шляхетськими військами збурень 20-30-х років XVII ст. тут почала утворюватися нова історична область — Слобідська Україна. Наприкінці XVIII ст. розпочався значний для того часу видобуток кам'яного вугілля в районі Лисичанська.

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. на Луганщині склалася власна традиція домашнього іконопису — так звані «вдягнені» ікони. Вони мали блакитний фон, ретельно виписані найдрібніші деталі, великі і круглі зіниці у зображуваних персонажів. Оклади для таких ікон виготовлялися з дорогої тканини (як правило, з оксамиту), оздоблювалися шитвом, намистинками, камінчиками, фольгою. Колекція луганських ікон наявна у експозиції Музею української домашньої ікони історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».

З метою об'єднання в одне ціле вугільних районів басейну в лютому 1919 року було утворено Донецьку губернію з центром у місті Луганськ.

2 липня 1932 року було утворено Донецьку область, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони, в тому числі територія нинішньої Луганської області.

До складу області ввійшли Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська міські ради й Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони республіканського підпорядкування.

Обласним центром був Артемівськ(зараз Бахмут), а з 16 липня 1932 — Сталіно.

Докладніше: (Адміністративний устрій Луганської області#Історія)

Районування

image
Історико-етнографічне районування України, карта в музеї народної архітектрури та побуту

Серед етнографів існують 3 підходи щодо районування території Луганської області:

  1. Частина території на північ від Сіверського Дінця (лівобережжя) належить до Слобожанщини, південна (правобережжя) — до південного (причорноморського) регіону. Історично долиною Дінця проходили кордони полків Слобідської України із землями Кримського ханства, вільних запорізьких козаків, певний час із землями слов'яносербських поселенців, а пізніше річка стала кордоном між Харківською та Єкатеринославською губерніями.
  2. Уся територія включається у межі Слобожанщини.
  3. Територія Луганщини включається до окремого регіону — Донеччини (Подінців'я).

Незалежна Україна

Зі здобуттям Україною незалежності Луганська область увійшла до складу її земель і сьогодні є одним з провідних індустріальних центрів.

Війна на сході України, 2014

Див. також: Війна на сході України

Військові підрозділи Росії почали вторгнення на Луганщину у квітні 2014 року.

11 травня 2014 року проросійські сили провели референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей, на які винесли питання про так звану підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних ДНР та ЛНР. За підрахунками організаторів референдумів, питання було підтримане виборцями, а на думку незалежних свідків, референдуми мали всі ознаки фіктивності.

1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний штурм прикордонної застави у Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули і мирні жителі.

2 липня бої точилися на околицях Луганська, а в самому місті відбувалося переміщення терористів з військовою технікою, та заняття позицій, зокрема, позицій для обстрілу з ПЗРК у різних районах міста. 3 липня бої точилися на краю Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з м. Олександрівська, селища Металіст, які знаходились під контролем українських військових, а також з району Станиці Луганської. Ввечері 4 липня бойовики обстрілювали східний район Луганська Велика Вергунка та смт Станиця Луганська, розмістивши бойову техніку у житлових районах міста.

3 липня українські військові продовжували вести бої за м. Краснодон.

Через захоплення Луганська російськими військами та проголошенням т. зв. ЛНР, Луганська обласна державна адміністрація спочатку евакуювалася у м. Сватове, а потім у м.Сєвєродонецьк, де перебувала до початку боїв за Сєвєродонецьк.

Російське вторгнення в Україну, 2022

24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне російське вторгнення в Україну, назвавши війну «спеціальною операцією зі звільнення Донбасу». Одразу ж почалося захоплення Луганщини: російські війська обстрілювали населенні пункти, знищуючи інфраструктуру, соціальні об'єкти та житлові будинки.

Російські війська розгромили Луганську ТЕС, що знаходилась у м. Щастя. Загарбники захопили населені пункти — Станиця Луганська, Кримське і Марківка. Окупанти скинули українські прапори з будівель місцевих адміністрацій і вивісили російські триколори.

Військові РФ намагаються влаштувати гуманітарну катастрофу в містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Попасна. Окупанти перебили води і електрики, відрізали шляхи до евакуації, глушать мобільний зв'язок. У місті оголошено евакуацію мирного населення. Зі станції Лисичанськ було організовано рух евакуаційних потягів. Проте через пошкодження колії, рух потягів було припинено. Жителів області перевозять автобусами до станції Новозолотарівка, а далі — на не окуповану частину Донеччини.

2 березня у Сєвєродонецьку зафіксовано попадання снарядів у дитячий садочок та по проспекті Центральний, перебито тепломережу та газопровід, вибито скло в житлових будинках на Гвардійському проспекті та вул. Науки.

5 березня росіяни обстріляли будинки мирних мешканців, лікарні та соціальні об'єкти в Сєвєродонецьку, Рубіжному, Лисичанську, Попасній.

6 березня на Луганщині в результаті обстрілів російських військових загинуло п'ятеро мирних мешканців.

8 березня у Сєвєродонецьк, Лисичанськ та Попасну надійшли харчові продукти від Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, організовано гаряче харчування для тих, хто перебуває у бомбосховищах.

23 березня ракетних ударів окупанти завдали по Лисичанську та Новодружеську, а на м. Рубіжне авіація РФ скинула фосфорні бомби. Щонайменше четверо загиблих, двоє з яких діти, та шестеро поранених.

Вищі навчальні заклади Луганщини евакуюють у глиб країни. 28 березня Луганський державний медичний університет переїхав до Рівного, Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка — до Дніпра. Центр управління Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка тимчасово перевели до Полтави, а всі його структурні підрозділи (8 навчально-наукових інститутів, 3 факультети, 25 відділів, 6 фахових коледжів, Регіональний центр професійної освіти) працюють у дистанційному режимі. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля сконцентровано в Дніпрі, Хмельницькому і Кам'янець-Подільському.

Станом на 30 березня 2022 року, за даними Луганської обласної державної адміністрації, від рук окупантів в області загинула 141 людина, в тому числі: 28 дітей.

В останні дні березня війська РФ відійшли від Києва та Чернігова, зосередившись на східному напрямку.

Зафіксовані випадки, коли на співпрацю з загарбниками йдуть чиновники та працівники правоохоронних органів. Служба безпеки України викриває зрадників, які в умовах воєнного часу перейшли на бік ворога і допомагають рашистам встановлювати окупаційний «порядок» на тимчасово захоплених територіях області.

У Лисичанську ворог мінує центральну частину міста. 1 квітня на проспекті Перемоги (гірничий коледж, супермаркет «Сільпо») виявлено міни, які, ймовірно, встановлені ворожими ДРГ.

На Луганщині через обстріли окупантів припинився водовідлив на вугільних шахтах. Затопило шахти «Золоте» та «Тошківська» — повністю під водою насоси та енергетичні установки.

Очільники чотирьох населених пунктів у Луганській області виявились зрадниками України. На бік окупантів перейшли: Ігор Дзюба (Марківка), Олег Савченко (Мілове), а голова Станиці Луганської Альберт Зінченко за повідомленням пропагандистів окупантів отримав паспорт самопроголошеної «ЛНР». Мер Рубіжного Сергій Хортів, який зник з міста після початку російського вторгнення, перейшов на бік окупантів і вже вдруге зрадив Україну (перший раз у 2014 році). Російські ЗМІ показали сюжет із Хортівим, який перебуває в тій частині Рубіжного, яка знаходиться під контролем бойовиків «ЛНР».

У Рубіжному снаряд, що випустили окупанти, влучив у цистерну з азотною кислотою. Над містом утворилася хмара рудого кольору.

В окупованих містах Луганщини зафіксовані випадки вивозу українського зерна в Росію. У Рубіжному загарбники розбомбили літаками сучасний елеватор, відкритий 2020 року. У Сєвєродонецьку знищили всі продуктові склади.

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Луганської області

Загальна інформація

Адміністративний центр області — місто Луганськ, але тимчасово перенесений спочатку до Сватового, а потім до міста Сєвєродонецьк.

У складі області:

  • районів — 8

° Алчевський

° Довжанський

° Луганський

° Ровеньківський

° Сватівський

° Сєвєродонецький

° Старобільський

° Щастинський

Економіка

15.05.2020 Луганщина больше не энергоостров: ПС «Кременская» подключена к энергосистеме [ 16 травня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Демографія

Докладніше: Населення Луганської області
Чисельність населення
1959 1970 1979 1989 2001 2014
2 452 172 2 750 566 2 786 697 2 862 734 2 546 200 2 239 500

За чисельністю населення Луганська область посідає 6-те місце серед областей України.

У національному складі населення області українців 58,0 %, росіян 39,0 %. Етнічні українці становлять більшість в усіх районах області, крім Станично-Луганського, Сорокинського районів та міст обласного підпорядкування Сорокине, Довжанськ, Хрустальний, Кадіївка, у яких переважають росіяни.

image
Динаміка кількості населення Луганської обл. за останні 100 рр.
№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 472 376 57,96 %
2 Росіяни 991 825 39,05 %
3 Білоруси 20 587 0,81 %
4 Татари 8 543 0,34 %
5 Вірмени 6 587 0,26 %
6 Молдовани 3 252 0,13 %
7 Азербайджанці 3 123 0,12 %
8 Євреї 2 651 0,10 %
9 Цигани 2 284 0,09 %
10 Поляки 2 107 0,08 %
11 Інші 26 856 1,06 %
Разом 2 540 191 100,00 %

На червень 2008 року серед 2344,2 тис. мешканців на той час 2029,1 тис. міських, 315,1 тис. — сільських, себто у містах і селищах міського типу проживало 87 % населення, у селах — 13 %. Середня щільність населення 87,9 осіб на 1 км².

Найбільші населені пункти

На 1 вересня 2011 року в області мешкало 2274,845 тис. осіб, у тому числі 1 970 270 осіб міського та 304 575 сільського населення.

  • Динаміку вікостатевої піраміди можна переглянути тут [ 9 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • див. також: демографічний паспорт Луганської області [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.].

Мовна ситуація

image
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Луганської області за переписом 2001 р.

Мовна ситуація в Луганській області характеризується сильною русифікацією. Відсоток українців, що вважають рідною мовою українську, в 1959 році становив 87,6 %, а 2001-го — тільки 50,4 %. Зокрема і в проміжку між двома останніми переписами населення (1989 і 2001 років) відсоток тих, хто вважає українську мову рідною, серед усіх етносів зменшився на 4,9 %, а російську — збільшився на 4,9 %. Українська мова рідна для 63,8 % селян і 30 % містян. За офіційними даними по школах Луганської області 72 % навчаються українською. Водночас кількість охочих скласти ЗНО українською мовою 2013 року в Луганській області становила 78 %, а лише 11 % складали російською.

Найбільш русифікованими на 2010 рік є міста: Луганськ (87 %), Алчевськ (72 %), Брянка (67 %), Рубіжне (58 %), Лисичанськ (56 %), серед районів: Перевальський (77 %), Лутугинський (73 %) і Станично-Луганський (68 %).

Мовний склад населення [2] [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.]

Райони та міста обласного значення українська російська
Луганська область 30,0 68,8
Луганськ (міськрада) 14,3 84,7
Антрацит (міськрада) 13,9 83,7
Брянка (міськрада) 14,0 85,7
Голубівка (міськрада) 20,3 79,3
Алчевськ (міськрада) 15,3 83,4
Сорокине (міськрада) 8,3 91,1
Хрустальний (міськрада) 14,7 83,6
Лисичанськ (міськрада) 35,3 62,9
Первомайськ (міськрада) 37,9 57,1
Ровеньки (міськрада) 21,2 78,3
Рубіжне (міськрада) 39,0 60,1
Довжанськ (міськрада) 14,2 83,5
Сєвєродонецьк (міськрада) 28,3 70,8
Кадіївка (міськрада) 14,4 83,8
Антрацитівський район 46,5 53,1
Біловодський район 84,2 15,6
Білокуракинський район 91,4 8,4
Сорокинський район 27,3 72,3
Кремінський район 78,7 20,8
Лутугинський район 49,3 49,8
Марківський район 93,4 5,8
Міловський район 73,8 24,1
Новоайдарський район 46,0 53,6
Новопсковський район 92,2 7,5
Перевальський район 23,2 76,4
Попаснянський район 64,1 35,6
Сватівський район 91,8 7,6
Довжанський район 56,0 41,3
Слов'яносербський район 38,9 60,4
Станично-Луганський район 14,2 85,1
Старобільський район 79,2 20,5
Троїцький район 62,8 36,9

Освіта

У 2017/2018 навчальному році на підконтрольній українській владі частині області у 211 школах навчалось близько 52 тисяч учнів і працювало 5 тисяч педагогічних працівників; функціонувало 20 професійно-технічних і 17 вищих I—II рівня акредитації навчальних закладів.

Культура

Обласні заклади культури:

  • Луганський Обласний Центр Народної творчості
  • Луганська обласна філармонія
  • Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр
  • Луганський обласний центр навчально-методичної роботи, культурних ініціатив і кіномистецтва

Фестивалі

«Воронцева слобода» — щорічний відкритий обласний молодіжний фестиваль-конкурс патріотичної пісні та поезії. смт. Білокуракине

  • «Байбак-fest» - Фестиваль-конкурс української культури та фольклору. Проводиться щоквартально
  • Відкритий обласний етнофестиваль «Стежками Лемківщини» (Лемківська ватра)

Спорт

  • Футбольна команда «Зоря»

Злочинність

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становить 115,8 злочину, з них 42,8 — тяжкі й особливо тяжкі.

Транспорт

Докладніше:
Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2019)

В області розвинені усі види наземного та повітряного транспорту: автомобільний, залізничний, повітряний, трубопровідний транспорт. Транспортна інфраструктура забезпечує потреби вугільної, металургійної, нафтопереробної, хімічної та інших галузей промисловості, особливо в товарообміні з прикордонними областями Росії. На транспорті зайнято 8 % промислово-виробничого персоналу області.

Автошляхи та автотранспорт

Докладніше: Автомобільні шляхи Луганської області

()

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2019)

Мережа автомобільних шляхів становить 5,8 тис. км, із твердим покриттям 5,6 тис. км. Із них 954,7 км — державного значення, 1211 км — обласного значення, 3470,2 км — місцевого значення.

Густота автомобільних доріг в області — 209,7 км на 1000 км², це менше ніж в цілому по Україні (269 км). Територією області проходять транзитні магістралі: М03 (Волгоград—Харків), М04 (Дебальцеве—Ростов-на-Дону), Луганськ—Мілєрово, Н21 (Донецьк — Луганськ — Старобільськ — Валуйки).

Міський електротранспорт (тролейбус) функціонує в 6 містах області: Сєвєродонецьку, Алчевську, Лисичанську, Антрациті, Краснодоні, Луганську. Загальна протяжність тролейбусних колій — 332 км.

Залізничний транспорт

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2019)

Залізничний транспорт представлено Луганською та Дебальцевською дирекціями залізничних перевезень Донецької залізниці, Попаснянським держпідприємством по перевезенню вантажів та пасажирів. В області 5 локомотивних та 2 вагонних депо, 6 дистанцій колії, 52 залізничні станції. Розгорнута довжина колій — 12067 км, під'їзних колій підприємств та організацій — 2320 км. Середня густота залізничних колій — 45 км на 1000 км², це більше ніж в середньому по Україні (37,6 км). Найбільші залізничні вузли: Луганськ, Попасна, Родакове.

Основні залізничні магістралі: Луганськ — Москва, Луганськ — Київ, Луганськ — Харків, Куп'янськ — Дебальцеве, Дебальцеве — Луганськ, Куп'янськ — Сватове — Луганськ.

У місті Луганськ розташоване велике підприємство Луганський тепловозобудівний завод, що випускає магістральні тепловози, дизельні та електропоїзди, трамваї для потреб України, Росії та Казахстану.

Авіасполучення

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (вересень 2019)

Авіаційний транспорт в області представлений Луганським державним авіапідприємством «Луганські авіалінії», обласним комунальним підприємством Міжнародний аеропорт «Луганськ» та Сєвєродонецьким аеропортом. З початку війни 2014 р. обидва аеропорти не працюють. Дивись Бої за Луганський аеропорт.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт представлений Лисичанським районним нафтопровідним управлінням (67 км) та управлінням магістральних нафтопродуктів (99,6 км). Територією області проходять магістральні газопроводи: Ставрополь — Москва, «Союз»; нафтопровід Самара — Лисичанськ, Тихорецьк — Лисичанськ, продуктопроводи Лисичанськ — Луганськ, Луганськ — Трудова — Донецьк.

Див. також

image
Ювілейна монета НБУ присвячена Луганській області

Примітки

  1. Див. ст.4 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.]
  2. Указ Президента України від 12 квітня 2023 року № 213/2023 «Про призначення А. Лисогора головою Луганської обласної державної адміністрації»
  3. Терористи нищать мости на Луганщині, щоб відрізати Донбас від Слобожанщини // InfoResist, 03.06.2014.
  4. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2013. Процитовано 1 липня 2011.
  5. Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
  6. На околицях Луганська точиться бій (доповнено) [ 6 липня 2014 у Wayback Machine.] Еспресо.tv. 02.07.2014.
  7. Петр Шуклинов. Третий день АТО: армия у Луганска, боевики бегут, Гиркин паникует [ 4 липня 2014 у Wayback Machine.] Лига.net. 04.07.2014. (рос.)
  8. В восточных районах Луганска идет бой сил АТО с боевиками — СМИ [ 7 липня 2014 у Wayback Machine.] Лига.net. 05.07.2014. (рос.)
  9. . Луганська ОДА. 24 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
  10. . Громадське. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  11. СБУ викрила зрадників на Луганщині, їм загрожують великі строки позбавлення волі. Антикризовий медіа-центр. 29.03.2022 р. Процитовано 29.03.2022 р..
  12. . Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  13. «Наслідки незворотні». На Луганщині через обстріли окупантів затопило 3 шахти. Чому це катастрофічно для регіону. Вільне Радіо, 1.04.2022, 16:57[недоступне посилання]
  14. . Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  15. . РБК-Україна. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  16. . Архів оригіналу за 3 травня 2022. Процитовано 3 травня 2022.
  17. Луганська область. Міста[недоступне посилання з липня 2019]
  18. Луганська область. Міста обласного значення[недоступне посилання з липня 2019]
  19. Луганська область. Міста районного значення)[недоступне посилання з липня 2019]
  20. . Архів оригіналу за 15.08.2014. Процитовано 12.03.2014.
  21. . Архів оригіналу за 28.11.2021. Процитовано 06.04.2014.
  22. Луганська область. Села[недоступне посилання з липня 2019]
  23. . Архів оригіналу за 13.03.2014. Процитовано 12.03.2014.
  24. . Архів оригіналу за 28.11.2021. Процитовано 06.04.2014.
  25. . Архів оригіналу за 22.10.2015. Процитовано 06.04.2014.
  26. . Архів оригіналу за 22.10.2015. Процитовано 06.04.2014.
  27. Луганська область. Селищні ради[недоступне посилання з липня 2019]
  28. Луганська область. Сільські ради[недоступне посилання з липня 2019]
  29. Усі дані в адміністративних межах на 1.01.2014
  30. Збірник Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року
  31. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  32. . Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  33. . Архів оригіналу за 10 січня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  34. . Архів оригіналу за 13 вересня 2010. Процитовано 11 серпня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  35. . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  36. . Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  37. . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 5 березня 2021.
  38. . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 5 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  39. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 5 березня 2021.
  40. . Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
  41. Оглядовий портрет Луганської області [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на сайті www.experts.in.ua [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.].

Джерела та література

Документи

  • image Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.3.1958 «Про перейменування Ворошиловградської області і міста Ворошиловград»
  • image Указ Президії Верховної Ради УРСР від 5.1.1970 «Про перейменування міста Луганська і Луганської області»
  • image Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4.5.1990 «Про перейменування міста Ворошиловграда та Ворошиловградської області»

Література

  • Малі міста України. Луганська область: бібліогр. покажч. [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В. І. Дмитрук. — Київ : ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 191 с. : іл.
  • Білецький В. С. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення. [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Некрилов Д. Етапи формування поселенської мережі Луганської області [ 2 квітня 2012 у Wayback Machine.] // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — Випуск 2 (14). С.41-45.
  • Шипік Н. Ф. Динаміка чисельності населення Донбасу в 1943—1955 рр. // Історичні і політологічні дослідження, № 3-4(45-46), 2010 р.
  • Віталій Абліцов. Донбас: європейська Україна чи азійське дикопілля. Київ: Інститут історії НАН України. 2014. — 97 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Посилання

Луганська область
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Портал
image Теми у Вікіджерелах?
image Новини у Вікіновинах?
image Луганська область у Вікімандрах?
image Проєкт
image Луганська область у Вікісховищі?
  • Луганська обласна державна адміністрація [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Луганська обласна рада [ 11 липня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Атлас Луганської області [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  • (рос.)
  • Державний архів Луганської області [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.]
  • (рос.) Луганськ і Луганська область [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.] — оглядове відео про природу, економіку й культуру області й міста
  • Природа Луганської області [ 28 лютого 2022 у Wayback Machine.]
  • Туристичний паспорт Луганської області за 2015 рік [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Луганської області // 19.02.2021
  • Після повернення контролю над окупованими районами Донецької та Луганської областей, постане питання, як повертати людей на ці території та відновлювати громади. Хмарочос. 24 травня 2024.
image Харківська область image Росія image Росія
image Донецька область image image Росія
image Донецька область image Росія image Росія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luga nska o blast Luganshina do 5 bereznya 1958 roku ta z 5 sichnya 1970 do 4 travnya 1990 roku Voroshilovgradska oblast u shidnij chastini Ukrayini perevazhno v basejni serednoyi techiyi Siverskogo Dincya Posidaye 6 te misce za naselennyam i 10 te za plosheyu sered administrativno teritorialnih odinic krayini Na pivdennomu zahodi ta zahodi mezhuye z Doneckoyu oblastyu a na pivnichnomu zahodi z Harkivskoyu oblastyami na pivnochi mezhuye z Byelgorodskoyu na pivnichnomu shodi z Voronezkoyu na shodi ta pivdni z Rostovskoyu oblastyami Rosijskoyi Federaciyi Z 2014 do 2022 roku faktichnim administrativnim centrom oblasti bulo misto Syevyerodoneck Luganska oblast Gerb Luganskoyi oblasti Prapor Luganskoyi oblasti Osnovni dani Prizvisko Luganshina Shidna brama Ukrayini Svitanok Ukrayini Slobozhanshina Donbas Krayina Ukrayina Utvorena 3 chervnya 1938 roku Kod KATOTTG UA44000000000018893 Naselennya 2 167 802 Plosha 26 684 km Gustota naselennya 78 76 osib km Telefonni kodi 380 64 Oblasnij centr Lugansk de yure Syevyerodoneck de fakto Rajoni 8 Gromadi 37 Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 14 23 Rajoni v mistah 4 Smt 102 Sela 511 Selisha 100 Selishni radi 82 Silski radi 155 Nomeri avtomobiliv BB HB Internet domeni lugansk ua lg ua Oblasna vlada Rada Luganska oblasna rada 1 Golova radi Golova ODA Lisogor Artem Volodimirovich Vebstorinka http www loga gov ua Adresa m Syevyerodoneck pr t Centralnij 32 do 09 2014 m Lugansk pl Geroyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 3 Mapa Luganska oblast u Vikishovishi Blok Ukrposhti Krasa i velich Ukrayini Luganska oblast z 4 marok 2016 Vnaslidok rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu majzhe usya teritoriya Luganskoyi oblasti bula okupovana i kontrolyuyetsya zbrojnimi silami Rosijskoyi Federaciyi GeografiyaPlosha Plosha oblasti stanovit 26 684 km Luganska oblast podilyayetsya ruslom richki Siverskij Donec na dvi priblizno rivni za plosheyu chastini pivdennu j pivnichnu Pivdenna chastina znahoditsya na Doneckomu kryazhi i ye bilsh industrializovanoyu Pivnichna chastina slobidska ye perevazhno silskogospodarskoyu Relyef Poverhnya oblasti yavlyaye soboyu hvilyastu rivninu sho pidvishuyetsya z dolini Siverskogo Dincya na pivnich i na pivden de roztashovanij Doneckij kryazh Ostannij buv sformovanij potuzhnimi tovshami osadovih porid starodavnih moriv sho kolis isnuvali tut Najvisha tochka Mogila Mechetna 367 m Najharakternishoyu risoyu kryazhu ye cherguvannya pagorbkuvatih vodorozdilnih ploshin z glibokimi krutoberezhnimi richkovimi dolinami i suhimi balkami U dolini richok Mius i Nagolna visota Doneckogo kryazhu znizhuyetsya i shidni shili perehodyat u Priazovsku beregovu rivninu Na pivnich znizhennya prohodit postupovo i do Siverskogo Dincya obrivayetsya strimkim vistupom utvoryuyuchi malovnichij pravij bereg richki U livoberezhnij chastini oblasti prostyagayetsya Na krajnij pivnochi v mezhi oblasti zahodyat vibalki Serednoruskogo uzgir ya Absolyutni visoti tut postupovo znizhuyutsya vid 216 do 50 m na pivden i pivdennij zahid do dolini Siverskogo Dincya Vzdovzh livogo berega richki tyagnetsya porivnyano neshiroka 16 18 km terasova rivnina vkrita golovnim chinom piskami miscyami sformovanimi v dyuni Grunti Grunti rodyuchi golovnim chinom chornozemni Potuzhnist najrodyuchishih plastiv dosyagaye tovshini 1 m inodi bilshe Poshireni takozh dernovi grunti Zastosuvannya pravilnoyi agrotehniki dozvolyaye zbirati dosit visoki urozhayi viroshuvanih tut silskogospodarskih kultur bashtannih ovochiv Klimat Klimat pomirno kontinentalnij z vidchutnimi posuhami Serednya temperatura najteplishogo misyacya chervnya 21 C i najholodnishogo sichnya 7 C Vitri perevazhno shidni i pivdenno shidni Maksimalna serednorichna kilkist opadiv 550 mm vipadaye v najbilsh pidnyatij chastini Doneckogo kryazhu Na bilshij chastini teritoriyi oblasti serednorichna kilkist opadiv stanovit 400 500 mm Doshi chasto vipadayut u viglyadi korotkochasnih zliv Zima porivnyano holodna z rizkimi shidnimi i pivdenno shidnimi vitrami vidligami i ozheledicyami malosnizhna Vesna sonyachna tepla neridko suprovodzhuyetsya suhimi shidnimi vitrami zamorozkami Lito spekotne druga polovina jogo pomirno suha Osin sonyachna tepla suha Vodni resursi Siverskij Donec Luganka v Lugansku Dokladnishe Richki Luganskoyi oblasti Vodni resursi oblasti formuyutsya v osnovnomu za rahunok richkovogo stoku r Siverskij Donec yakij postupaye z prileglih teritorij i bezposeredno v mezhah oblasti a takozh ekspluatacijnih zapasiv pidzemnih vod Sumarni vodni resursi stanovlyat u serednomu po vodnosti richok 5 65 km z yakih 64 stanovit pritik 226 miscevij stik i 10 pidzemni vodi V oblasti 123 richki 6 iz yakih mayut dovzhinu ponad 100 km Golovna richka Siverskij Donec dovzhina yiyi v mezhah oblasti stanovit 265 km plosha vodozaboru 24 9 km abo 93 ploshi oblasti Takozh ye 60 ozer najbilshi z nih ta 60 vodoshovish plosha dzerkala yakih stanovit 5 68 tis ga 302 stavki plosha dzerkala 2 67 tis ga Richki ozera vodoshovisha i stavki vikoristovuyutsya dlya promislovogo komunalnogo vodopostachannya zroshennya i riborozvedennya Stosovno zapasiv vodnih resursiv Luganska oblast nalezhit do nedostatno zabezpechenih Vodozabezpechenist teritoriyi i naselennya oblasti zagalnimi vodnimi resursami v 1 5 2 0 razi ye nizhchoyu nizh v serednomu po Ukrayini Osoblivistyu vodnogo rezhimu richok oblasti ye nerivnomirnij rozpodil stoku protyagom roku Na pivnochi oblasti 60 62 a na pivdni 53 58 richnogo stoku formuyetsya vesnoyu sho ne vidpovidaye obsyagu vodospozhivannya Obsyag vodovidboru bilsh nizh utrichi perevishuye resursi richkovogo stoku yakij formuyetsya v mezhah oblasti v malovodnij rik tobto vodozabezpechennya naselennya i gromadskogo gospodarstva oriyentovane na vikoristannya tranzitnogo stoku Miscevi vodni resursi ne zabezpechuyut rozbavlennya stichnih osoblivo zabrudnenih vod sho ne daye mozhlivosti pidtrimuvati potribnij sanitarno ekologichnij stan richok Zagalna kilkist rozvidanih zapasiv pidzemnih vod na teritoriyi oblasti stanovit blizko 2800 tis m z nih zatverdzheno derzhavnoyu komisiyeyu po zapasah 1761 tis m na dobu Kilkist pidzemnih vod yakist yakih vidpovidaye DSTU Voda pitna stanovit blizko 354 tis m na dobu tobto 13 vid zagalnih zapasiv Stan pidzemnih vod v oblasti harakterizuyetsya postijnim pogirshennyam yihnoyi yakosti za rahunok zbilshennya zagalnoyi zhorstkosti mineralizaciyi ta poyavi shkidlivih komponentiv Osnovnoyu prichinoyu zabrudnennya pidzemnih vod ye znachne tehnogenne navantazhennya teritoriyi i nezahishenist vodonosnih gorizontiv z poverhni zemli Prognozni rozrahunki zapasiv konicijnih pitnih pidzemnih vod pri nezminnomu rivni tehnogennogo vplivu na teritoriyi oblasti na 2010 rik ochikuyutsya v obsyazi 161 0 tis m na dobu Privedeni dani svidchat sho problema zberezhennya poverhnevih ta pidzemnih vod v oblasti nadto gostra Prirodni resursi Zapovidnij fond Zakaznik Derkulskij Krayevid Perevalskogo zagalnozoologichnogo zakaznika Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti Prirodno zapovidnij fond oblasti do 2000 roku stanoviv 101 ob yekt zagalnoyu plosheyu 14 2 tis ga v tomu chisli Luganskij prirodnij zapovidnik 25 zakaznikiv 52 pam yatok prirodi 15 zapovidnih urochish 8 parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva Za danimi na 2008 rik PZF Luganshini vklyuchaye 138 teritorij yaki roztashovani na ploshi ponad 72 tis ga u tomu chisli odin prirodnij zapovidnik odin regionalnij landshaftnij park 45 zakaznikiv 18 zapovidnih urochish 61 pam yatka prirodi 7 parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva Kilkist ob yektiv i teritorij PZF za ostannye desyatilittya zrosla na 40 a yih plosha majzhe u 5 raziv Roslinnist Luganska oblast znahoditsya v zoni riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv Roslinnist v rezultati diyalnosti lyudini zaznala velikih zmin Velika chastina teritoriyi oblasti rozorana lishe na shilah yariv v dolinah richok i v zapovidnikah Strileckij step Provalskij step zbereglisya dilyanki stepovoyi roslinnosti Tut zrostaye bilshe tisyachi vidiv riznomanitnih roslin Lisiv malo blizko 7 teritoriyi oblasti Voni rozmisheni vzdovzh richok na shilah dolin balok i yariv Perevazhayut lisi bajrachnogo tipu Voni rostut v balkah i vidznachayutsya istotnoyu riznomanitnistyu sered nih narahovuyetsya blizko 50 porid derev i kushiv Perevazhayut taki porodi dub bereza yasen Pidlisok predstavlenij zhovtoyu akaciyeyu kushami terenu buzini shipshini Ci vidi zustrichayutsya na uzlissi ta progalinah Tvarinnij svit Miscya koncentraciyi ridkisnih vidiv tvarin na prikladi ssavciv z Chervonoyi knigi Ukrayini Fauna oblasti predstavlena golovnim chinom stepovimi i deyakimi lisovimi tvarinami Stepovi vidi poshireni perevazhno v Donecko Donskih stepah na pivnich vid Dincya ta na Kryazhi lisovi vidi pronikayut na teritoriyu oblasti z pivnichnogo zahodu uzdovzh richisha Dincya Tvarinoyu simvolom oblasti ye babak stepovij zokrema zobrazhenij na gerbi oblasti Iz hizhakiv zustrichayutsya vovk lisicya kunicya kam yana yenot laska ta in Sered grizuniv najbilshe poshireni zayec sirij babak stepovij slipak sonya lisova polivka luchna mishak uralskij i t d Do ridkisnih vidiv sered ssavciv nalezhat tushkan velikij yizhak vuhatij bilshist poshirenih v oblasti vidiv kazhaniv i mishivok Za ostanni 20 rokiv znikli taki vidi yak hohulya hom yak u toj samij chas znachno zbilshili svoyu chiselnist misha kurganceva noricya ruda ta in vidi sho ranishe buli ne harakterni dlya regionu Iz pernatih hizhakiv vodyatsya kibchiki yastrubi orli mogilniki Tut meshkaye chimalo ptahiv zhajvoronki perepilki solov yi dyatli strizhi lastivki i bagato inshih U richkah ozerah i stavkah bagato riznomanitnoyi ribi div takozh fauna Pridinciv ya Raritetna fauna Luganshini Mineralni resursi Luganska oblast ye odnim z najrozvinenishih u promislovomu vidnoshenni regioniv Ukrayini z shirokim kompleksom riznomanitnih vidiv mineralnoyi sirovini Vugillya Osnovnoyu korisnoyu kopalinoyu oblasti ye kam yane vugillya zagalni balansovi zapasi yakogo stanovlyat 14541 mln t Iz nih na balansi diyuchih shaht znahoditsya 3074 mln t na pidgotovlenih dlya novogo shahtnogo budivnictva 26 dilyankah rezerv pidgrupi a 4104 3 mln t na pidgotovlenih dlya rekonstrukciyi diyuchih shaht dilyankah rezerv pidgrupi b 1689 8 mln t Gaz V oblasti rozvidano ta ekspluatuyetsya nizka rodovish prirodnogo gazu Chervonopopivske Borivske Kapitanivske Murativske Lobachivske Kondrashivske Vilhovske Makiyivske Zajcivske Ekspluatuyetsya dva pidzemnih shovisha gazu ta Krasnopopivske Provodyatsya poshukovi roboti na gaz na Krimskij Metolkinskij Smolyaninivskij Yampilskij Shidno Kapitanivskij Borovskij ploshah Sentyanivskij ta Markivsko Kruzhilivskij zonah Provodyatsya roboti z ocinki nakopichennya vuglevodnevih gaziv u mezhah poliv diyuchih shaht ta prileglih do nih plosh iz metoyu zaluchennya metanu v promislove vikoristannya Budivelna sirovina Dlya budivelnoyi industriyi oblasti pidgotovleno 123 rodovisha nerudnoyi sirovini yaki vrahovani u Derzhavnomu balansi zapasiv v tomu chisli 41 budivelnogo kaminnya 33 cegelno cherepichnoyi sirovini 19 karbonatnoyi sirovini 1 keramichnoyi sirovini 1 gipsu Fosfati Vedutsya roboti po stvorennyu vlasnoyi sirovinnoyi bazi fosfatnoyi sirovini V rezultati poshukiv na teritoriyi oblasti vidileni ryad perspektivnih dilyanok z zagalnimi prognoznimi resursami 1166 mln t fosforitiv Zoloto V ninishnij chas v Nagolnomu rudnomu rajoni Donbasu vstanovlena promislova rudonosnist na zoloto sribni rudi Bobrikovske Gostro Bugirske Zhuravske ta d i rodovisha ta litij Bobrikivske rodovishe okislenih rud do glibini 50 m praktichno pidgotovlene dlya vidpracyuvannya vidkritim sposobom Mineralni vodi Dlya balneologichnih ta likuvalnih cilej vidobuvayutsya bromni hloridno natriyevi visokomineralizovani mineralni vodi yaki shiroko rozpovsyudzheni na teritoriyi oblasti u viglyadi smugi shirinoyu 60 90 km pivnichna mezha yakoyi prohodit po liniyi Troyicke Novopskov Bilovodsk a pivdenna Lisichansk Lugansk IstoriyaDokladnishe Arheologiya Luganskoyi oblasti Dokladnishe Istoriya Luganskoyi oblasti Zaporozki poselennya na centralnij Luganshini u 18 st Zaselennya teritoriyi oblasti rozpochalosya priblizno 100 tis rokiv tomu Trivalij chas u krayi panuvali tyurki nomadi U 1360 h rokah u Podinciv yi nepodalik vid suchasnogo sela Shipilivka Popasnyanskogo rajonu timchasovo roztashovuvalas stolicya Zolotoyi Ordi Z rozpadom ciyeyi derzhavi donecki stepi peretvorilis na Dike Pole sho viddilyalo Rusku derzhavu vid Krimskogo hanstva Z XVI st v pivdennih stepah pochinayut utvoryuvatisya storozhevi sluzhbi ukripleni liniyi Z yavlyayetsya bagato rosijskih vijskovih Pislya pridushennya polsko shlyahetskimi vijskami zburen 20 30 h rokiv XVII st tut pochala utvoryuvatisya nova istorichna oblast Slobidska Ukrayina Naprikinci XVIII st rozpochavsya znachnij dlya togo chasu vidobutok kam yanogo vugillya v rajoni Lisichanska Naprikinci HIH na pochatku HH st na Luganshini sklalasya vlasna tradiciya domashnogo ikonopisu tak zvani vdyagneni ikoni Voni mali blakitnij fon retelno vipisani najdribnishi detali veliki i krugli zinici u zobrazhuvanih personazhiv Okladi dlya takih ikon vigotovlyalisya z dorogoyi tkanini yak pravilo z oksamitu ozdoblyuvalisya shitvom namistinkami kaminchikami folgoyu Kolekciya luganskih ikon nayavna u ekspoziciyi Muzeyu ukrayinskoyi domashnoyi ikoni istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl Z metoyu ob yednannya v odne cile vugilnih rajoniv basejnu v lyutomu 1919 roku bulo utvoreno Donecku guberniyu z centrom u misti Lugansk 2 lipnya 1932 roku bulo utvoreno Donecku oblast do yiyi skladu uvijshli 12 miskih rad i 23 rajoni v tomu chisli teritoriya ninishnoyi Luganskoyi oblasti Do skladu oblasti vvijshli Artemivska Voroshilivska Gorlivska Kadiyivska Kostyantinivska Kramatorska Krasnolucka Luganska Makiyivska Mariupolska Rikivska Stalinska miski radi j Grishinskij Lisichanskij Rovenkivskij Sorokinskij ta Chistyakivskij rajoni respublikanskogo pidporyadkuvannya Oblasnim centrom buv Artemivsk zaraz Bahmut a z 16 lipnya 1932 Stalino Dokladnishe Administrativnij ustrij Luganskoyi oblasti Istoriya Rajonuvannya Istoriko etnografichne rajonuvannya Ukrayini karta v muzeyi narodnoyi arhitektruri ta pobutu Sered etnografiv isnuyut 3 pidhodi shodo rajonuvannya teritoriyi Luganskoyi oblasti Chastina teritoriyi na pivnich vid Siverskogo Dincya livoberezhzhya nalezhit do Slobozhanshini pivdenna pravoberezhzhya do pivdennogo prichornomorskogo regionu Istorichno dolinoyu Dincya prohodili kordoni polkiv Slobidskoyi Ukrayini iz zemlyami Krimskogo hanstva vilnih zaporizkih kozakiv pevnij chas iz zemlyami slov yanoserbskih poselenciv a piznishe richka stala kordonom mizh Harkivskoyu ta Yekaterinoslavskoyu guberniyami Usya teritoriya vklyuchayetsya u mezhi Slobozhanshini Teritoriya Luganshini vklyuchayetsya do okremogo regionu Donechchini Podinciv ya Nezalezhna Ukrayina Zi zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti Luganska oblast uvijshla do skladu yiyi zemel i sogodni ye odnim z providnih industrialnih centriv Vijna na shodi Ukrayini 2014 Div takozh Vijna na shodi Ukrayini Vijskovi pidrozdili Rosiyi pochali vtorgnennya na Luganshinu u kvitni 2014 roku 11 travnya 2014 roku prorosijski sili proveli referendumi na teritoriyi deyakih rajoniv Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej na yaki vinesli pitannya pro tak zvanu pidtrimku derzhavnoyi samostijnosti progoloshenih u kvitni suverennih DNR ta LNR Za pidrahunkami organizatoriv referendumiv pitannya bulo pidtrimane viborcyami a na dumku nezalezhnih svidkiv referendumi mali vsi oznaki fiktivnosti 1 chervnya 2014 roku prorosijski bojoviki pochali kilkadennij shturm prikordonnoyi zastavi u Lugansku yakij zakinchivsya 4 chervnya vihodom ukrayinskogo garnizonu z prikordonnoyi zastavi 2 chervnya 2014 roku bilya shtabu prorosijskih bojovikiv sho rozmishuvavsya v Luganskij ODA stalasya seriya vibuhiv vid yakih zaginuli i mirni zhiteli 2 lipnya boyi tochilisya na okolicyah Luganska a v samomu misti vidbuvalosya peremishennya teroristiv z vijskovoyu tehnikoyu ta zanyattya pozicij zokrema pozicij dlya obstrilu z PZRK u riznih rajonah mista 3 lipnya boyi tochilisya na krayu Luganska udari po bojovikah zdijsnyuvalisya z m Oleksandrivska selisha Metalist yaki znahodilis pid kontrolem ukrayinskih vijskovih a takozh z rajonu Stanici Luganskoyi Vvecheri 4 lipnya bojoviki obstrilyuvali shidnij rajon Luganska Velika Vergunka ta smt Stanicya Luganska rozmistivshi bojovu tehniku u zhitlovih rajonah mista 3 lipnya ukrayinski vijskovi prodovzhuvali vesti boyi za m Krasnodon Cherez zahoplennya Luganska rosijskimi vijskami ta progoloshennyam t zv LNR Luganska oblasna derzhavna administraciya spochatku evakuyuvalasya u m Svatove a potim u m Syevyerodoneck de perebuvala do pochatku boyiv za Syevyerodoneck Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 24 lyutogo 2022 roku Rosiya rozpochala shirokomasshtabne rosijske vtorgnennya v Ukrayinu nazvavshi vijnu specialnoyu operaciyeyu zi zvilnennya Donbasu Odrazu zh pochalosya zahoplennya Luganshini rosijski vijska obstrilyuvali naselenni punkti znishuyuchi infrastrukturu socialni ob yekti ta zhitlovi budinki Rosijski vijska rozgromili Lugansku TES sho znahodilas u m Shastya Zagarbniki zahopili naseleni punkti Stanicya Luganska Krimske i Markivka Okupanti skinuli ukrayinski prapori z budivel miscevih administracij i vivisili rosijski trikolori Vijskovi RF namagayutsya vlashtuvati gumanitarnu katastrofu v mistah Syevyerodoneck Lisichansk ta Popasna Okupanti perebili vodi i elektriki vidrizali shlyahi do evakuaciyi glushat mobilnij zv yazok U misti ogolosheno evakuaciyu mirnogo naselennya Zi stanciyi Lisichansk bulo organizovano ruh evakuacijnih potyagiv Prote cherez poshkodzhennya koliyi ruh potyagiv bulo pripineno Zhiteliv oblasti perevozyat avtobusami do stanciyi Novozolotarivka a dali na ne okupovanu chastinu Donechchini 2 bereznya u Syevyerodonecku zafiksovano popadannya snaryadiv u dityachij sadochok ta po prospekti Centralnij perebito teplomerezhu ta gazoprovid vibito sklo v zhitlovih budinkah na Gvardijskomu prospekti ta vul Nauki 5 bereznya rosiyani obstrilyali budinki mirnih meshkanciv likarni ta socialni ob yekti v Syevyerodonecku Rubizhnomu Lisichansku Popasnij 6 bereznya na Luganshini v rezultati obstriliv rosijskih vijskovih zaginulo p yatero mirnih meshkanciv 8 bereznya u Syevyerodoneck Lisichansk ta Popasnu nadijshli harchovi produkti vid Upravlinnya Verhovnogo komisara OON u spravah bizhenciv organizovano garyache harchuvannya dlya tih hto perebuvaye u bomboshovishah 23 bereznya raketnih udariv okupanti zavdali po Lisichansku ta Novodruzhesku a na m Rubizhne aviaciya RF skinula fosforni bombi Shonajmenshe chetvero zagiblih dvoye z yakih diti ta shestero poranenih Vishi navchalni zakladi Luganshini evakuyuyut u glib krayini 28 bereznya Luganskij derzhavnij medichnij universitet pereyihav do Rivnogo Luganskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka do Dnipra Centr upravlinnya Luganskim nacionalnim universitetom imeni Tarasa Shevchenka timchasovo pereveli do Poltavi a vsi jogo strukturni pidrozdili 8 navchalno naukovih institutiv 3 fakulteti 25 viddiliv 6 fahovih koledzhiv Regionalnij centr profesijnoyi osviti pracyuyut u distancijnomu rezhimi Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet imeni Volodimira Dalya skoncentrovano v Dnipri Hmelnickomu i Kam yanec Podilskomu Stanom na 30 bereznya 2022 roku za danimi Luganskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi vid ruk okupantiv v oblasti zaginula 141 lyudina v tomu chisli 28 ditej V ostanni dni bereznya vijska RF vidijshli vid Kiyeva ta Chernigova zoseredivshis na shidnomu napryamku Zafiksovani vipadki koli na spivpracyu z zagarbnikami jdut chinovniki ta pracivniki pravoohoronnih organiv Sluzhba bezpeki Ukrayini vikrivaye zradnikiv yaki v umovah voyennogo chasu perejshli na bik voroga i dopomagayut rashistam vstanovlyuvati okupacijnij poryadok na timchasovo zahoplenih teritoriyah oblasti U Lisichansku vorog minuye centralnu chastinu mista 1 kvitnya na prospekti Peremogi girnichij koledzh supermarket Silpo viyavleno mini yaki jmovirno vstanovleni vorozhimi DRG Na Luganshini cherez obstrili okupantiv pripinivsya vodovidliv na vugilnih shahtah Zatopilo shahti Zolote ta Toshkivska povnistyu pid vodoyu nasosi ta energetichni ustanovki Ochilniki chotiroh naselenih punktiv u Luganskij oblasti viyavilis zradnikami Ukrayini Na bik okupantiv perejshli Igor Dzyuba Markivka Oleg Savchenko Milove a golova Stanici Luganskoyi Albert Zinchenko za povidomlennyam propagandistiv okupantiv otrimav pasport samoprogoloshenoyi LNR Mer Rubizhnogo Sergij Hortiv yakij znik z mista pislya pochatku rosijskogo vtorgnennya perejshov na bik okupantiv i vzhe vdruge zradiv Ukrayinu pershij raz u 2014 roci Rosijski ZMI pokazali syuzhet iz Hortivim yakij perebuvaye v tij chastini Rubizhnogo yaka znahoditsya pid kontrolem bojovikiv LNR U Rubizhnomu snaryad sho vipustili okupanti vluchiv u cisternu z azotnoyu kislotoyu Nad mistom utvorilasya hmara rudogo koloru V okupovanih mistah Luganshini zafiksovani vipadki vivozu ukrayinskogo zerna v Rosiyu U Rubizhnomu zagarbniki rozbombili litakami suchasnij elevator vidkritij 2020 roku U Syevyerodonecku znishili vsi produktovi skladi Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Luganskoyi oblasti Zagalna informaciya Administrativnij centr oblasti misto Lugansk ale timchasovo perenesenij spochatku do Svatovogo a potim do mista Syevyerodoneck U skladi oblasti rajoniv 8 Alchevskij Dovzhanskij Luganskij Rovenkivskij Svativskij Syevyerodoneckij Starobilskij Shastinskij naselenih punktiv 926 v tomu chisli miskogo tipu 146 v tomu chisli mist 37 v tomu chisli mist oblasnogo znachennya 14 mist rajonnogo znachennya 23 selish miskogo tipu 109 silskogo tipu 780 v tomu chisli sil 678 selish 102 Starij adminpodil do 2020 roku U sistemi miscevogo samovryaduvannya rajonnih rad 18 rajonnih rad u mistah 4 miskih rad 37 selishnih rad 89 silskih rad 206 Administrativnij ustrij Luganskoyi oblasti p p Nazva Plosha km Naselennya osib Adm centr Mist rajonnogo znachennya Selish miskogo tipu Silskih naselenih punktiv Silskih rad Adm ustrij Luganska oblast 26 684 00 2 151 833 01 01 2019 m Lugansk 23 109 678 206 Adm ustrij Rajoni 1 Antracitivskij 1 700 00 30 110 m Antracit nemaye 6 36 8 Adm ustrij 2 Bilovodskij 1 596 96 23 101 smt Bilovodsk nemaye 1 32 13 Adm ustrij 3 Bilokurakinskij 1 435 81 18 595 smt Bilokurakine nemaye 2 50 13 Adm ustrij 4 Dovzhanskij 1 131 93 11 686 m Dovzhansk nemaye 1 29 6 Adm ustrij 5 Sorokinskij 1 386 13 29 042 m Sorokine nemaye 6 52 10 Adm ustrij 6 Kreminskij 1 635 20 38 404 m Kreminna 1 1 36 16 Adm ustrij 7 Lutuginskij 1 057 28 65 401 m Lutugine 1 8 36 8 Adm ustrij 8 Markivskij 1 166 48 14 435 smt Markivka nemaye 1 33 8 Adm ustrij 9 Milovskij 971 05 14 987 smt Milove nemaye 1 28 7 Adm ustrij 10 Novoajdarskij 1 535 78 40 270 smt Novoajdar nemaye 1 37 14 Adm ustrij 11 Novopskovskij 1 623 08 33 544 smt Novopskov nemaye 2 37 15 Adm ustrij 12 Perevalskij 806 85 63 361 m Perevalsk 3 10 26 4 Adm ustrij 13 Popasnyanskij 1 324 75 75 111 m Popasna 1 7 27 3 Adm ustrij 14 Svativskij 1 739 29 33 850 m Svatove 1 1 58 17 Adm ustrij 15 Slov yanoserbskij 1 113 37 48 355 smt Slov yanoserbsk 1 5 49 9 Adm ustrij 16 Stanichno Luganskij 1 896 48 47 238 smt Stanicya Luganska nemaye 2 47 16 Adm ustrij 17 Starobilskij 1 581 98 43 122 m Starobilsk 1 nemaye 58 21 Adm ustrij 18 Troyickij 1 633 10 19 286 smt Troyicke nemaye 1 58 17 Adm ustrij Mista oblasnogo znachennya 1 Alchevsk 49 01 118 611 2 Antracit 61 32 63 404 3 Bryanka 63 54 54 850 4 Dovzhansk 83 84 72 611 5 Golubivka 34 96 35 136 6 Hrustalnij 153 56 94 756 7 Sorokine 77 33 49 921 8 Lisichansk 95 64 114 905 9 Lugansk 286 20 459 294 10 Pervomajsk 88 54 43 094 11 Rovenki 217 08 53 609 12 Rubizhne 33 76 65 564 13 Syevyerodoneck 58 00 120 225 14 Kadiyivka 91 81 90 144 Primitka zelenim kolorom poznacheni mista ta rajoni pid kontrolem Uryadu Ukrayini a chervonim poza kontrolem Uryadu Ukrayini section Ekonomika15 05 2020 Luganshina bolshe ne energoostrov PS Kremenskaya podklyuchena k energosisteme 16 travnya 2020 u Wayback Machine ros DemografiyaDokladnishe Naselennya Luganskoyi oblasti Chiselnist naselennya 1959 1970 1979 1989 2001 2014 2 452 172 2 750 566 2 786 697 2 862 734 2 546 200 2 239 500 Za chiselnistyu naselennya Luganska oblast posidaye 6 te misce sered oblastej Ukrayini U nacionalnomu skladi naselennya oblasti ukrayinciv 58 0 rosiyan 39 0 Etnichni ukrayinci stanovlyat bilshist v usih rajonah oblasti krim Stanichno Luganskogo Sorokinskogo rajoniv ta mist oblasnogo pidporyadkuvannya Sorokine Dovzhansk Hrustalnij Kadiyivka u yakih perevazhayut rosiyani Dinamika kilkosti naselennya Luganskoyi obl za ostanni 100 rr Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 1 472 376 57 96 2 Rosiyani 991 825 39 05 3 Bilorusi 20 587 0 81 4 Tatari 8 543 0 34 5 Virmeni 6 587 0 26 6 Moldovani 3 252 0 13 7 Azerbajdzhanci 3 123 0 12 8 Yevreyi 2 651 0 10 9 Cigani 2 284 0 09 10 Polyaki 2 107 0 08 11 Inshi 26 856 1 06 Razom 2 540 191 100 00 Na cherven 2008 roku sered 2344 2 tis meshkanciv na toj chas 2029 1 tis miskih 315 1 tis silskih sebto u mistah i selishah miskogo tipu prozhivalo 87 naselennya u selah 13 Serednya shilnist naselennya 87 9 osib na 1 km Najbilshi naseleni punkti Na 1 veresnya 2011 roku v oblasti meshkalo 2274 845 tis osib u tomu chisli 1 970 270 osib miskogo ta 304 575 silskogo naselennya Dinamiku vikostatevoyi piramidi mozhna pereglyanuti tut 9 travnya 2012 u Wayback Machine div takozh demografichnij pasport Luganskoyi oblasti 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine Movna situaciya Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Luganskoyi oblasti za perepisom 2001 r Movna situaciya v Luganskij oblasti harakterizuyetsya silnoyu rusifikaciyeyu Vidsotok ukrayinciv sho vvazhayut ridnoyu movoyu ukrayinsku v 1959 roci stanoviv 87 6 a 2001 go tilki 50 4 Zokrema i v promizhku mizh dvoma ostannimi perepisami naselennya 1989 i 2001 rokiv vidsotok tih hto vvazhaye ukrayinsku movu ridnoyu sered usih etnosiv zmenshivsya na 4 9 a rosijsku zbilshivsya na 4 9 Ukrayinska mova ridna dlya 63 8 selyan i 30 mistyan Za oficijnimi danimi po shkolah Luganskoyi oblasti 72 navchayutsya ukrayinskoyu Vodnochas kilkist ohochih sklasti ZNO ukrayinskoyu movoyu 2013 roku v Luganskij oblasti stanovila 78 a lishe 11 skladali rosijskoyu Najbilsh rusifikovanimi na 2010 rik ye mista Lugansk 87 Alchevsk 72 Bryanka 67 Rubizhne 58 Lisichansk 56 sered rajoniv Perevalskij 77 Lutuginskij 73 i Stanichno Luganskij 68 Movnij sklad naselennya 2 31 lipnya 2017 u Wayback Machine Rajoni ta mista oblasnogo znachennya ukrayinska rosijska Luganska oblast 30 0 68 8 Lugansk miskrada 14 3 84 7 Antracit miskrada 13 9 83 7 Bryanka miskrada 14 0 85 7 Golubivka miskrada 20 3 79 3 Alchevsk miskrada 15 3 83 4 Sorokine miskrada 8 3 91 1 Hrustalnij miskrada 14 7 83 6 Lisichansk miskrada 35 3 62 9 Pervomajsk miskrada 37 9 57 1 Rovenki miskrada 21 2 78 3 Rubizhne miskrada 39 0 60 1 Dovzhansk miskrada 14 2 83 5 Syevyerodoneck miskrada 28 3 70 8 Kadiyivka miskrada 14 4 83 8 Antracitivskij rajon 46 5 53 1 Bilovodskij rajon 84 2 15 6 Bilokurakinskij rajon 91 4 8 4 Sorokinskij rajon 27 3 72 3 Kreminskij rajon 78 7 20 8 Lutuginskij rajon 49 3 49 8 Markivskij rajon 93 4 5 8 Milovskij rajon 73 8 24 1 Novoajdarskij rajon 46 0 53 6 Novopskovskij rajon 92 2 7 5 Perevalskij rajon 23 2 76 4 Popasnyanskij rajon 64 1 35 6 Svativskij rajon 91 8 7 6 Dovzhanskij rajon 56 0 41 3 Slov yanoserbskij rajon 38 9 60 4 Stanichno Luganskij rajon 14 2 85 1 Starobilskij rajon 79 2 20 5 Troyickij rajon 62 8 36 9OsvitaU 2017 2018 navchalnomu roci na pidkontrolnij ukrayinskij vladi chastini oblasti u 211 shkolah navchalos blizko 52 tisyach uchniv i pracyuvalo 5 tisyach pedagogichnih pracivnikiv funkcionuvalo 20 profesijno tehnichnih i 17 vishih I II rivnya akreditaciyi navchalnih zakladiv KulturaOblasni zakladi kulturi Luganskij Oblasnij Centr Narodnoyi tvorchosti Luganska oblasna filarmoniya Luganskij oblasnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr Luganskij oblasnij centr navchalno metodichnoyi roboti kulturnih iniciativ i kinomistectva Festivali Voronceva sloboda shorichnij vidkritij oblasnij molodizhnij festival konkurs patriotichnoyi pisni ta poeziyi smt Bilokurakine Bajbak fest Festival konkurs ukrayinskoyi kulturi ta folkloru Provoditsya shokvartalno Vidkritij oblasnij etnofestival Stezhkami Lemkivshini Lemkivska vatra SportFutbolna komanda Zorya ZlochinnistRiven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya stanovit 115 8 zlochinu z nih 42 8 tyazhki j osoblivo tyazhki TransportDokladnishe Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 V oblasti rozvineni usi vidi nazemnogo ta povitryanogo transportu avtomobilnij zaliznichnij povitryanij truboprovidnij transport Transportna infrastruktura zabezpechuye potrebi vugilnoyi metalurgijnoyi naftopererobnoyi himichnoyi ta inshih galuzej promislovosti osoblivo v tovaroobmini z prikordonnimi oblastyami Rosiyi Na transporti zajnyato 8 promislovo virobnichogo personalu oblasti Avtoshlyahi ta avtotransport Dokladnishe Avtomobilni shlyahi Luganskoyi oblasti kategoriya Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 Merezha avtomobilnih shlyahiv stanovit 5 8 tis km iz tverdim pokrittyam 5 6 tis km Iz nih 954 7 km derzhavnogo znachennya 1211 km oblasnogo znachennya 3470 2 km miscevogo znachennya Gustota avtomobilnih dorig v oblasti 209 7 km na 1000 km ce menshe nizh v cilomu po Ukrayini 269 km Teritoriyeyu oblasti prohodyat tranzitni magistrali M03 Volgograd Harkiv M04 Debalceve Rostov na Donu Lugansk Milyerovo N21 Doneck Lugansk Starobilsk Valujki Miskij elektrotransport trolejbus funkcionuye v 6 mistah oblasti Syevyerodonecku Alchevsku Lisichansku Antraciti Krasnodoni Lugansku Zagalna protyazhnist trolejbusnih kolij 332 km Zaliznichnij transport Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 Zaliznichnij transport predstavleno Luganskoyu ta Debalcevskoyu direkciyami zaliznichnih perevezen Doneckoyi zaliznici Popasnyanskim derzhpidpriyemstvom po perevezennyu vantazhiv ta pasazhiriv V oblasti 5 lokomotivnih ta 2 vagonnih depo 6 distancij koliyi 52 zaliznichni stanciyi Rozgornuta dovzhina kolij 12067 km pid yiznih kolij pidpriyemstv ta organizacij 2320 km Serednya gustota zaliznichnih kolij 45 km na 1000 km ce bilshe nizh v serednomu po Ukrayini 37 6 km Najbilshi zaliznichni vuzli Lugansk Popasna Rodakove Osnovni zaliznichni magistrali Lugansk Moskva Lugansk Kiyiv Lugansk Harkiv Kup yansk Debalceve Debalceve Lugansk Kup yansk Svatove Lugansk U misti Lugansk roztashovane velike pidpriyemstvo Luganskij teplovozobudivnij zavod sho vipuskaye magistralni teplovozi dizelni ta elektropoyizdi tramvayi dlya potreb Ukrayini Rosiyi ta Kazahstanu Aviaspoluchennya Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2019 Aviacijnij transport v oblasti predstavlenij Luganskim derzhavnim aviapidpriyemstvom Luganski avialiniyi oblasnim komunalnim pidpriyemstvom Mizhnarodnij aeroport Lugansk ta Syevyerodoneckim aeroportom Z pochatku vijni 2014 r obidva aeroporti ne pracyuyut Divis Boyi za Luganskij aeroport Truboprovidnij transport Truboprovidnij transport predstavlenij Lisichanskim rajonnim naftoprovidnim upravlinnyam 67 km ta upravlinnyam magistralnih naftoproduktiv 99 6 km Teritoriyeyu oblasti prohodyat magistralni gazoprovodi Stavropol Moskva Soyuz naftoprovid Samara Lisichansk Tihoreck Lisichansk produktoprovodi Lisichansk Lugansk Lugansk Trudova Doneck Div takozhYuvilejna moneta NBU prisvyachena Luganskij oblasti Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Derzhavne agentstvo Ukrayini z pitan vidnovlennya Donbasu Biblioteki Luganskoyi oblastiPrimitkiDiv st 4 ZU Pro miscevi derzhavni administraciyi 26 travnya 2015 u Wayback Machine Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 12 kvitnya 2023 roku 213 2023 Pro priznachennya A Lisogora golovoyu Luganskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Teroristi nishat mosti na Luganshini shob vidrizati Donbas vid Slobozhanshini InfoResist 03 06 2014 PDF Arhiv originalu PDF za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 1 lipnya 2011 Bogomolec O Zamok muzej Radomisl na Shlyahu Koroliv Via Regia Kiyiv 2013 Na okolicyah Luganska tochitsya bij dopovneno 6 lipnya 2014 u Wayback Machine Espreso tv 02 07 2014 Petr Shuklinov Tretij den ATO armiya u Luganska boeviki begut Girkin panikuet 4 lipnya 2014 u Wayback Machine Liga net 04 07 2014 ros V vostochnyh rajonah Luganska idet boj sil ATO s boevikami SMI 7 lipnya 2014 u Wayback Machine Liga net 05 07 2014 ros Luganska ODA 24 bereznya 2022 Arhiv originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 24 bereznya 2022 Gromadske 30 bereznya 2022 Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 SBU vikrila zradnikiv na Luganshini yim zagrozhuyut veliki stroki pozbavlennya voli Antikrizovij media centr 29 03 2022 r Procitovano 29 03 2022 r Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 12 kvitnya 2022 Naslidki nezvorotni Na Luganshini cherez obstrili okupantiv zatopilo 3 shahti Chomu ce katastrofichno dlya regionu Vilne Radio 1 04 2022 16 57 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 RBK Ukrayina 2 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 3 travnya 2022 Procitovano 3 travnya 2022 Luganska oblast Mista nedostupne posilannya z lipnya 2019 Luganska oblast Mista oblasnogo znachennya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Luganska oblast Mista rajonnogo znachennya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 15 08 2014 Procitovano 12 03 2014 Arhiv originalu za 28 11 2021 Procitovano 06 04 2014 Luganska oblast Sela nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 13 03 2014 Procitovano 12 03 2014 Arhiv originalu za 28 11 2021 Procitovano 06 04 2014 Arhiv originalu za 22 10 2015 Procitovano 06 04 2014 Arhiv originalu za 22 10 2015 Procitovano 06 04 2014 Luganska oblast Selishni radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Luganska oblast Silski radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Usi dani v administrativnih mezhah na 1 01 2014 Zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2019 roku Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Arhiv originalu za 10 kvitnya 2012 Procitovano 13 listopada 2011 Arhiv originalu za 10 sichnya 2012 Procitovano 19 listopada 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 veresnya 2010 Procitovano 11 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 5 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2019 Procitovano 5 bereznya 2021 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 19 bereznya 2014 Oglyadovij portret Luganskoyi oblasti 24 veresnya 2015 u Wayback Machine na sajti www experts in ua 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaYa V Vermenich Luganska oblast 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 284 ISBN 978 966 00 1028 1 Dokumenti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 5 3 1958 Pro perejmenuvannya Voroshilovgradskoyi oblasti i mista Voroshilovgrad Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 5 1 1970 Pro perejmenuvannya mista Luganska i Luganskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 5 1990 Pro perejmenuvannya mista Voroshilovgrada ta Voroshilovgradskoyi oblasti Literatura Mali mista Ukrayini Luganska oblast bibliogr pokazhch 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine M vo region rozvitku bud va ta zhitl komun gosp va Ukrayini Derzh nauk arhitektur bud b ka im V G Zabolotnogo uklad D O Mironenko S M Kajnova O V Uglova redkol G A Vojcehivska vidp red ta in nauk konsultant V I Dmitruk Kiyiv DNABB im V G Zabolotnogo 2017 191 s il Bileckij V S Shid Ukrayini v integrativnih procesah suchasnogo derzhavotvorennya 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nekrilov D Etapi formuvannya poselenskoyi merezhi Luganskoyi oblasti 2 kvitnya 2012 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi geografiyi Vseukrayinskij naukovo teoretichnij chasopis Ternopil Pidruchniki i posibniki 2006 Vipusk 2 14 S 41 45 Shipik N F Dinamika chiselnosti naselennya Donbasu v 1943 1955 rr Istorichni i politologichni doslidzhennya 3 4 45 46 2010 r Vitalij Ablicov Donbas yevropejska Ukrayina chi azijske dikopillya Kiyiv Institut istoriyi NAN Ukrayini 2014 97 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c PosilannyaLuganska oblast 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Luganska oblast u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayina Portal Luganshina Temi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Luganska oblast u Vikimandrah Proyekt Luganshina Luganska oblast u Vikishovishi Luganska oblasna derzhavna administraciya 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Luganska oblasna rada 11 lipnya 2008 u Wayback Machine ros Atlas Luganskoyi oblasti 24 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Derzhavnij arhiv Luganskoyi oblasti 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros Lugansk i Luganska oblast 7 grudnya 2015 u Wayback Machine oglyadove video pro prirodu ekonomiku j kulturu oblasti j mista Priroda Luganskoyi oblasti 28 lyutogo 2022 u Wayback Machine Turistichnij pasport Luganskoyi oblasti za 2015 rik 20 sichnya 2022 u Wayback Machine perelik elementiv nematerialnoyi kulturnoyi spadshini Luganskoyi oblasti 19 02 2021 Pislya povernennya kontrolyu nad okupovanimi rajonami Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej postane pitannya yak povertati lyudej na ci teritoriyi ta vidnovlyuvati gromadi Hmarochos 24 travnya 2024 Harkivska oblast Rosiya Rosiya Donecka oblast Rosiya Donecka oblast Rosiya Rosiya

Дата публікації:
Топ