Білокура́кинський райо́н — колишній адміністративний район на півночі Луганської області, який був ліквідований під час адміністративно-територіальній реформі на початку 2021 року. Адміністративний центр — смт Білокуракине. Населення становило 18 595 особи (на 1 січня 2019 року). Межував на півночі з Білгородською областю Росії, на сході — з Новопсковським, на південному сході — Сватівським, на заході — Троїцьким, на півдні — Старобільським районами Луганської області. Загальна площа району 143,6 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя — 119,9 тис. га (рілля — 73,7 тис. га, ліси та інші лісовкриті площі — 11,5 тис. га).
Білокуракинський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Луганська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УРСР), Україна | ||||
Область: | Луганська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4420900000 | ||||
Утворений: | 1923 р. | ||||
Населення: | ▼ 18 595 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1436 км² | ||||
Густота: | 12.9 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6462 | ||||
Поштові індекси: | 92200—92253 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | смт Білокуракине | ||||
Селищні ради: | 2 | ||||
Сільські ради: | 13 | ||||
Смт: | 2 | ||||
Села: | 49 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Бондаренко Костянтин Іванович | ||||
Голова РДА: | з 05.06.2020 — Щебетенко Сергій Вікторович | ||||
Вебсторінка: | Білокуракинська РДА Білокуракинська райрада | ||||
Адреса: | 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, пл. Шевченка, 6 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Білокуракинський район у Вікісховищі |
Географія
Рельєф
Білокуракинський район розташований на піднесеній, сильно разчленованій частині , що розташована в межах південних відрогів Середньоруської височини. Характерними є алювіальні утворення річкових долин та неміцні лесові та лесовидні антропогенові відкладення межиріч які залягають безпосередньо на корінних і палеоген-неогенових карбонатних породах (вапняках), які чергуються з пісковиками, глинами і пісками. Рівнинний рельєф із загальним нахилом на південь інтенсивно розчленований балочною мережею з глибиною ерозійних розмивів від 50 до 180 м.
Територія району у геоморфологічному плані являє собою підвищену залишково-горбисту денудаційно-акумулятивну рівнину на слабодислокованій мезозойсько-кайнозойській основі. В долинах річок Біла, Козинка, Лозна, Нагольна вирізняються . Територія Нещеретівської сільської ради являє собою розчленовану підвищену лесову рівнину позальодовикової області. На лівому березі річки Біла в межах Нещеретівської сільради знаходиться . Для усієї території Білокуракинського району є характерним інтенсивний розвиток балково-яружних явищ, інтенсивної водної ерозії. Найбільша щільність ярів спостерігається на землях Просторівської сільської ради.
Палеогеографія
У девонському періоді територію району займав суходіл, а вже в ранньому карбоні він був затоплений морем, про що свідчить відкладення вапнякового мулу. У середньому карбоні трансгресія моря на півночі території району змінилась регресією. У часи посушливої перми уся територія сучасного району звільнилась від моря і являла собою пустелю. У крейдяному періоді почалася трансгресія моря, про що свідчать потужні відкладення карбонатів. Четвертинні відклади на території району представлені верхньочетвертинним еоло-делювієм лесових суглинків. В долинах річок Біла, Лозова і Козинка береги складені сучасними алювіальними відкладами пісків, супісків і глин, а лівобережжя (давні долини) верхньочетвертинними алювіальними пісками, супісками, суглинками й глинами. В широкій частині долини Білої на лівобережжі можна зустріти ранньочетвертині алювіальні відклади.
Геологія
Геологічно територія Білокуракинського району складена з пісковиків, мергелів і алевролітів палеогенової системи (потужність до 130 м) на мергелях і крейді крейдяної системи (потужність до 500 м), що відкриваються в долинах річки Біла, Козинка, Нагольна, Лозна і Айдар. На глибинах від 700 м на півночі до 1500 м на півдні району залягають шари аргілітів, алевролітів, пісковиків, вапняків і кам'яного вугілля кам'яновугільної системи. Нижче лежать докембрійські кристалічні утворення гранітів, гнейсів, мігматитів (Східно-Європейська платформа).
Корисні копалини
Всього в районі розташовано 5 родовищ корисних копалин. До них належать: в селі Луб'янка, , яке розташоване на відстані 1,5 км на південний схід від смт Білокуракине, на околиці села Заїківка, Білокуракинське родовище пісків на правому схилі річки Білої у межах селища Білокуракине і Шовкунівське родовище піску поблизу села Шовкунівка.
Ландшафт Білокуракинського району характеризується продуктивними земельними ресурсами, які разом із родючістю ґрунтів і рівнинним рельєфом поверхні відрізняються інтенсивною еродованістю; наявністю покладів будівельних корисних копалин. У зв'язку з цим, нарівні з інтенсивним сільськогосподарським виробництвом, ландшафт району може залучатися до гірничодобувної промисловості і виробництва будівельних матеріалів.
Клімат
Клімат відрізняється найбільшою континентальністю у межах Луганської області, мінімальною для території області кількістю опадів (410—490 мм на рік), більшою амплітудою середньорічних, середньолипневих та середньосічневих температур. Середньорічна температура повітря становить +7…8 °C, влітку — +21…22 °C, взимку — −8 °C. Суми активних температур повітря вище 10 °C складають у середньому 2900, зростаючи з півночі на південь. Дати стійкого переходу через:
- 0 °C — останні числа листопада — середина березня (число днів із середньодобовою температурою повітря нижче 0 °C — до 260);
- 5 °C — початок квітня — останні числа жовтня (число днів із середньодобовою температурою повітря вище 5 °C — 210);
- 10 °C — тертя декада квітня — перші числа жовтня (число днів із середньодобовою температурою повітря вище 10 °C — до 170).
У формуванні клімату Білокуракинського району беруть участь декілька типів повітряних мас. У цілому переважають помірні повітряні маси. Континентальне помірне повітря взимку обумовлює у районі ясну морозну погоду, а влітку — опади. Морське помірне повітря та циклонами з Атлантичного океану приносить взимку відлигу, а влітку — прохолодну та хмарну погоду. Арктичне повітря на території району спостерігається у зимовий (лютий), весняний (травень) і літньо-осінній періоди (серпень-вересень), воно викликає різкі зимові похолодання та зниження температури влітку. Переважний напрямок вітрів у літній період — північно-західний, у зимовий — південно-східний.
Кількість опадів незначно підвищується з півдня на північний захід. Стійкий сніговий покрив утворюється з третьої декади грудня (як правило, починаючи від Лозного і закінчуючи Нещеретовим) і руйнується з першої декади березня (як правило, починаючи від Грицаївки і закінчуючи Шапарівкою).
Фенологія
Береза починає зеленіти 15-20 квітня. Вишня зацвітає між 5 і 10 травня. Біла акація зацвітає після 30 травня. Липа дрібнолиста зацвітає до 20 червня. Повне пожовтіння дуба звичайного відбувається у другій декаді жовтня.
Відновлення стійкої вегетації озимої пшениці відбувається у перших числах квітня. Після 27 квітня з'являються сходи ярого ячменю. Озима пшениця починає колоситись на півдня району 2-4 червня, на півночі 3-6 червня. Ярий ячмінь починає колоситись на півдня району 12-14 червня, на півночі 14-15 червня. Воскова стиглість у озимої пшениці наступає 2-6 липня, у ярого ячменю — після 10 липня. Кущення озимої пшениці на півночі району починається 1-2 жовтня, а на півдні — 2-4 жовтня.
Гідрологія
Територія району являє собою водозбірний басейн лівих приток Сіверського Дінця (притока Дону): Айдару, Борової, Красної. На території району протікають 6 річок:
- Біла, права притока Айдару — 46,5 км. Витоки в Білому яру поблизу села Хоменкове Перше. Тече з півночі на південь через населені пункти: Хоменкове Перше, Курячівка, Павлівка, Білокуракине, Луб'янка, Заїківка, Олексіївка, Нещеретове. На річці споруджено найбільше водоймище району — .
- Лозна, права притока Айдару — 18 км. Тече на півночі району із заходу на схід через населені пункти: Лозно-Олександрівка, Олексапіль, Петрівка.
- Айдар — 4 км. Тече на півночі району на кордоні з Російською Федерацією.
- Козинка, ліва притока Білої — 11,6 км. Бере початок з Самсонівського ставу. Тече загалом із півночі на південь через населені пункти: Лизине, Шапарівка, Цілуйкове, Паньківка.
- Козинка, Суха Козинка, права притока Білої — 17,8 км. Тече загалом із заходу на схід через населені пункти: Грицаївка, Бунчуківка, Луб'янка. На річці споруджено .
- Борова, ліва притока Сіверського Дінця — 1,4 км. Тече на півдні району із північного сходу на південний захід через населені пункти: Шовкунівка, Дем'янівка, Коноплянівка.
- Нагольна, ліва притока Красної — 7 км. Тече з південного сходу на північний захід на заході району через Плахо-Петрівку.
Середній річний стік басейнів річок Біла, Борова і Нагольна складає менше 2 л/с•км²; на північному сході, в басейні річок Лозна і Айдар — понад 2 л/с•км². Поверхневий стік річок в середньому становить 45 мм, підземний стік — 12 мм. Густота річкової мережі на теренах Білокуракинського району не перевищує 0,2 км/км². Нахил падіння річок лежить у межах 1-5 м/км і лише у верхів'ях Борової, Нагольної і Білої він перевищує показник 5 м/км. Глибина долин річок — 30-40 м. Базис ерозії — 60-30 м. Долина річки Лозна на плато має глибини понад 100 м і глибину місцевого базису ерозії 200—100 м. Середнє число днів на рік з льодовим утвореннями на водоймах — 130. Весняне починається в 2-й декаді березня.
Споруджено 18 ставків, загальною площею водяного дзеркала 280 га.
Ґрунти
У ґрунтовому покриві переважають звичайні середньопотужні середньогумусові чорноземи на лесових і лесоподібних породах, їх карбонатні і лужні різновиди різної міри еродованості. У долині річки Білої лучно-черноземні й лучні ґрунти на алювіальних відкладах.
Потенційна небезпека вітрової ерозії на території досить слабка і досить слабко підвищується на південь. Потенційна небезпека водної ерозії сильна.
Рослинність
Значна порушеність природних лугових степів в результаті господарської діяльності людини. Різнотравно-типчаково-ковилові степи збережені лише на ділянках, непридатних для сільськогосподарського освоєння. Байрачні і заплавні ліси присутні в балках і долинах річок. Рослинність мергелево-крейдяних відслонень.
Білокуракинський район має значні запаси лікарської рослинної сировини: дубу звичайного (Quercus robur ), глоду (Crataegus), жостеру проносного (Rhamnus cathartica), дводомної кропиви (Urtica dioica), хмелю дикого (Humulus lupulus), материнки звичайної (Origanum vulgare), мати-мачухи (Tussilago farfara), (Leonurus villosus), цмину піскового (Helichrysum arenarium), чебрецю (Thymus).
З їстівних грибів найбільш поширені маслюки звичайні (Boletus luteus) в соснових насадженнях, опеньки справжні (Armillaria mellea) і зеленушки (Tricholoma flavovirens) в байрачних лісах.На соняшникових полях навесні трапляється зморшок їстівний (Morchella esculenta).
На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України:
- гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus);
- громовик донський (Onosma tanaitica), Лозно-Олександрівка;
- келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця;
- ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу;
- льонок крейдовий (Linaria cretacea), по річці Білій;
- пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia);
- півонія тонколиста (Paeonia tenuifolia), степові цілини поблизу байрачних лісів;
- полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca), Нещеретове;
- ранник крейдовий (Scrophularia cretacea), по річці Білій;
- рябчик малий (Fritillaria meleagroides) і руський (Fritillaria ruthenica);
- рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), байрачні ліси;
- смілка крейдова (Silene cretacea);
- сон чорніючий (Pulsatilla pratensis);
- тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum), байрачні ліси, і змієлистий (Tulipa ophiophylla), відслонення на півночі району;
- шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина байрачних дібров;
- (Scutellaria creticola), Курячівка.
Фауна
Зоогеографічно територія Білокуракинського району відноситься до Українського степу. Південна частина (нижче витоків річки Білої) до Придінцевого району, а північна — до Верхньоайдарського. Переважну більшість території займають сільськогосподарські угіддя і лісосмуги на місці колишніх степів. Типовими є:
- із ссавців — ховрах (Spermophilus), зінське щеня (Spalax), миша (Mus), лисиця (Vulpes), полівка (Microtus), заєць сірий, або русак (Lepus europaeus), їжак (Erinaceus), тхір світлий (Mustela eversmanni), іноді з'являються вовки (Canis lupus);
- із птахів — жайворонок (Alauda), куріпка, перепел, боривітер, грак (Corvus frugilegus), ворона сіра (Corvus cornix);
- із плазунів ящірка (Lacerta), гадюка степова (Vipera Elena).
У дубових байрачних лісах зустрічаються лисиця, вивірка (Sciurus), заєць-русак, свиня дика (Sus scrofa), козуля, або сарна (Capreolus), мишоподібні гризуни, забрідає лось (Alces), сарна європейська (Capreolus capreolus); дятел (Dendrocopos), сови (Strigiformes), шуліка, вивільга (Oriolus), синиця (Parus), мухоловка (Muscicapa), вівсянка (Emberiza).
У річках і ставках району водяться окунь (Perca), короп (Cyprinus), краснопірка (Scardinius), карась (Carassius), щука (Esox), товстолобик (Hypophthalmichthys). Поблизу водойм в заплавній рослинності долин річок зустрічаються:
- із ссавців — щур водяний (Arvicola amphibius), бобер (Castor);
- із птахів — канюк, фазан (Phasianus), зяблик (Fringilla coelebs), соловейко (Luscinia), плиска біла (Motacilla alba), качка (Anas), чапля (Ardea), мартин (Larus), кулик;
- із плазунів — вуж водяний (Natrix tesselata), ящірка прудка (Lacerta agilis);
- із земноводних — жаба (Rana), ропуха (Bufo), тритон звичайний (Lissotriton vulgaris).
У населених пунктах мешкають синантропні види: хатня миша (Mus musculus), пацюк (Rattus), кажани (Microchiroptera), горобець (Passer), ластівка (Hirundo), шпак (Sturnus), грак, горлиця кільчаста (Streptopelia decaocto), серпокрилець, або стриж (Apus).
В історичний період зникли мисливські тварини — ведмідь бурий (Ursus arctos); птахи — тетерук (Tetrao tetrix), глухар (Tetrao urogallus), дрохва (Otis tarda).
Охорона природи
На території району створено 6 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: 4 заказники (загальнозоологічний, ландшафтний, ентомологічний, ботанічний), 1 геологічна і 1 ботанічна пам'ятка природи.
- Лісова перлина — загальнозоологічний заказник загальною площею 3174 га створено задля збереження унікального для південно-східної частини України ландшафту: заплавно-терасові ділянок, цілинного степу, штучних водоймищ, боліт, а також представників рослинного та тваринного світу.
- Самсонівська заводь — ландшафтний заказник площею 310 га.
- Велика долина — ботанічний заказник площею 6 га, розміщений на землях Дем'янівської сільради. На його території ростуть рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України: півонія вузьколиста, сон чорніючий.
- Олександропільська ботанічна пам'ятка природи місцевого значення площею 40 га поблизу села Олександропіль.
- Роздольнянські пруди — ентомологічний заказник площею 50 га.
- Кисилівські оголення — геологічна пам'ятка природи площею 5 га, лівий схил балки . Відслонення канівської та бучакської свит.
На території Білокуракинського району зустрічаються занесені до Червоної книги України:
- ссавці — бабак степовий (Marmota bobak), тхір степовий;
- птахи — хохітва (Tetrax tetrax), боривітер;
- плазуни — гадюка степова;
- комахи — жук-олень (Lucanus cervus), бражник мертва голова (Acherontia atropos), сколія-гігант (Scolia maculata).
Ландшафти
Більша територія Білокуракинського району займає плакори межиріч лівих приток Сіверського Дінця, що утворюють ландшафти лесових сильно розчленованих височин та їх схилів на платформенній основі з середньогумусними звичайними розораними чорноземами. Фрагментарна рослинність різнотравно-типчаково-ковилових степів поміж сільськогосподарських угідь та лісосмуг. Залишки байрачних лісів та окремих вододільних дібров. У долинах річок та великих балок заплавно-терасова поверхня з гідроморфними ґрунтами різного ступеню зволоженості та солоності. Рослинність заплавних лісів, чагарників, лук. Лівобережні схили річкових долин являють собою терасові лесові рівнини з розораними чорноземами звичайними середньо- і малогумусними під різнотравно-типчаковими-ковиловими степами і степовими чагарниками. Вони переходять у лесові слаборозчленовані рівнини на платформенній основі з розораними чорноземами середньо-, малогумусними і щебенюватими. Фрагментарна рослинність різнотравно-типчаково-ковилових степів, крейдяних відслонень.
Історія
Заселення сучасної території Білокуракинського району розпочалося близько 40 тисяч років тому, під час палеоліту. Палеолітична стоянка знайдена поблизу селища Лозно-Олександрівка. На території району знаходиться значна кількість поховань ранньої залізної доби — скіфів, сарматів.
Перші поселенці на землях Острогозького козацького полку вздовж Валуйського шляху вели своє господарство примітивно: перелогова система землеробства, скотарство та птахівництво, дрібний промисел з виготовлення бочок, свічок, мила. Жінки в ткали полотно та сукно. Через систематичне недоїдання, непосильну працю люди не доживали до середнього віку. Часто спалахували епідемії холери, цинги, віспи, забираючи велику кількість людей на той світ.
Заселення
Перші офіційні повідомлення про Білокуракинський край подаються під 1750 роком «Белокуракино при реке Белой Старобельского уезда». В архівах князів Куракіних находимо згадку, що «у 1700 році Петро І, повертаючись з другого Азовського походу в супроводі свого свояка, князя Бориса Івановича Куракіна, зупинився у мальовничій місцевості, що розкинулася уздовж річки з крейдяним дном. Красива місцевість сподобалася Куракіну, і Петро І віддав її князю, надавши право останньому визначити межі володіння». У цьому ж році Куракин заснував слободу Біла Куракіна, яке дістало назву від назви річки і прізвища князя. Дарована князю Куракіну земля за документами належала поміщиці Тарабановій і поміщіку Тев'яшеву. З останнім князь уклав угоду, а маєтком Тарабанової за 7 верст на північ від Куракової, Тарабанівкою заволодів силою. Частина мешканців «черкаського поселення» Тарабанівка виїхала до Воронезької губернії, а слобода згодом отримала нову назву — Павлівка.
Наприкінці XVIII століття село Білокуракине стало волосним центром Старобільського повіту Слобідсько-Української губернії, пізніше Харківської губернії. У 1804 році кріпаки Білокуракинської волості викупились з неволі у князя Олександра Куракіна разом із 60 тисячами десятин землі. На той момент вільні хлібороби колишніх куракинських вотчин вважалися найбільш заможними та освіченими у Харківській губернії. На початку ХХ століття нужда багатьох мешканців регіону, скрута, бідність та безземелля змушували шукати заробітків на підприємствах Донбасу, а також на Донщині та Воронежчині.
Олександр Куракін (1697—1749) займався освоєнням цих земель в 1730-1760-х роках, розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії. Заселявся цей край поступово. Дослідник історії Слобожанщини Д. І. Багалій пище, що «У панських слободах піддані мали доволі землі. Мешканці слобод жили не дуже заможно, а хуторяни навпаки — багато. Заможніші з них утримували від. 15 до 25 волів, по 10 корів, по 200 овець». Полюбляв князь приїздити до свого маєтку погуляти, розважитись, влаштувати гульбище з місцевою молоддю. Наслідки таких гульбищ молоді дівчата залишали в поблизу слободи, звідки й походить його назва.
Легенду про Дітичин яр увічнив український письменник Гнат Хоткевич. Залишив собі старий князь тільки право влаштовувати оргії. Раз або два на рік з'являвся він на берегах річки Білої. А після того гіркими сльозами зустрічали матері народження дітей — наслідків цих панських забав. Смертність немовлят була високою. Незаконнонароджених нащадків князя ховали в особливому місці й назвали його Дітичиним яром. Навесні там завжди утворювалась невеличка водойма, в якій і топили немовлят. І досі місцеві жителі можуть показати цей трагічний злам місцевості, що знаходиться в 4 км на північний схід від селища Білокуракине. Зараз на цьому місці знаходиться штучна водойма, яку в народі називають .
Білокуракинці за 50 років до скасування кріпацтва в 1861 році викупили себе, свою землю і волю у князя Олексія за 1 млн 100 тис. карбованців. З боку князя цей крок був вимушений. Через розгульне життя він занедбав свої землі і не пропустив нагоди якнайбільше здерти з селян, виїжджаючи послом до Франції. За князівську «милість» білокуракинці вносили плату протягом 25 років з 1805 по 1830 рік.
На початку XX століття багато селян Кураківщини через безземелля та скруту шукали кращої долі на підприємствах Донбасу, Воронежа.
Радянські часи
Під час колективізації на середину 1931 року колективізовано було до 85 % селянських господарств. Забезпеченість колгоспів продуктами була недостатньою, 10 % колгоспників Білокуракиного зовсім не мали хліба. До колгоспів усіх незгодних залучали силою, у разі відмови записували в куркулі і розкуркулювали — відбирали майно, вивозили всією родиною на ярок, деяких відправляли на заслання. Виконуючи планове завдання з відсотка розкуркулених, розкуркулювали і середняків, і бідняків. Розкуркулені без засобів виробництва, без права відвідувати село без перепустки від коменданта існували за рахунок жебрацтва, виїздили на Донбас. Така політика призвела до напруженого положення, зростання випадків бандитизму, нічного патрулювання вулиць міліцією.
Голодомор
За 8 місяців Голодомору 1932—1933 років було знищено 20 % населення району. У доповідній записці Новопсковського райкому партії Донецькому обкому КП(б)У від березня 1933 року встановлені факти голодування, опухання і смертності від голоду в: Шапарску, Лизиному, Цілуйковому, Луб'янці, Булавинівці, Заводянці, Ріб'янцеві, Коноплянівці, Паньківкі, 2-й Білокуракине, Заїківці, Писарівці, Курячівці — в одних селах в менших розмірах, в інших у великих. Голодомором найбільш вражені були села: Заїківка, загинуло 298 осіб; Павлівка — 295 осіб; Бунчуківка — 285 осіб; Дем'янівка — 273 особи, Лозно-Олександрівка — 250 осіб.
Урожайність хліба в 1932 році по району була в середньому такою ж як і в 1931 році — 5-7 цнт/га. Хліб в колгоспах був, але недоступний — отримували його в мінімальній кількості лише працівники колгоспів. Тих же, хто намагався вкрасти з колгоспних запасів зерно, — судили, відправляли на заслання. Сільради створили «комсомольські активи», перед якими поставили завдання знаходити «надлишки» хліба. Будинки селян ретельно обшукувалися, ламали стіни, довбали землю в підлозі.
На другому відділенні Білокуракиного померло за січень, лютий і першу половину березня 1933 року 94 особи. Голодні колгоспники і одноосібники вживали в їжу полеглих коней, кішок, собак, стару шкіру, траплялись випадки канібалізму. Курячівка за період голодомору втратила 246 осіб, Лизине — 118 осіб, Цілуйкове — 87 осіб, Паньківка — 158 осіб, Грицаївка — 227 осіб, Коноплянівка — 209 осіб, Гладкове — 126 осіб, Заводянка — 24 особи, Калинова Балка — 124 особи, Лозне — 70 осіб, Луб'янка — 98 осіб, Нещеретове — 83 особи, Нянчине — 54 особи, Олександропіль — 26 осіб, Олексіївка — 137 осіб, Петрівка — 120 осіб, Плахо-Петрівка — 126 осіб, Романівка — 155 осіб, Рудове — 95 осіб, Шапарівка — 50 осіб, Шарівка — 178 осіб, Світленьке — 126 осіб. Вмирали не тільки від голоду, але й від вживання в їжу різних сурогатів, відходів, від хвороб через знижений недоїданням імунітет. Вмирали здебільшого «старики 50 років і старші, діти, меншою мірою підлітки і середніх років». Вмирали цілими родинами. Тіла померлих лежали на вулицях, під парканами. Їх збирали, вивозили і ховали у братських могилах по 20-30 тіл.
Велике значення для розвитку регіону мало закінчення будівництва в 1937 році залізничної магістралі Москва — Донбас, яка проходила через Білокуракине. Встановлення залізничного сполучення сприяло розвитку економіки села. У 1939 році на станції Білокуракине закінчено будівництво хлібоприймального пункту.
Німецько-радянська війна
У ніч 7 липня 1942 року командувач Південно-Західним фронтом наказав почати відведення військ 38-ї армії Червоної армії на тиловий оборонний рубіж фронту Нагольна — Ровеньки — Курячівка — Білокуракине, бо німецькі війська групи армій «Південь» почали масований наступ . Рубіж був зайнятий батальйонами ; дивізіям 38-й армії належало ущільнити їх оборону. Через форсований наступ німецьких сил з півночі над , , і частинами 118-го укріпленого району нависла загроза оточення — їх позиції були звернені на захід. Відведення військ почалося 9 липня о 20 годині 9 липня. Того ж дня німецько-італійські війська зайняли Білокуракине. 7 місяців тривала окупація. Під час окупації молодь вивозили на роботу до Третього Рейху.
Під час Острогозько-Розсошанської наступальної операції частинам Південно-Західного фронту Червоної армії була поставлена задача вийти 18 січня 1943 року на лінію Шахове — Нагольна — Дем'янівка — Грицаївка — Гайдуківка. Внаслідок затримки із зосередженням військ Воронезького фронту, відставанням обозів з боєприпасами і паливом початок наступу з'єднань 6-ї армії Південно-Західного фронту було перенесено на 14 січня. Темп наступу був не високим: супротивник чинив запеклий опір, у стрілецьких частинах недостатньо була організована розвідка і охорона, періодично був відсутній зв'язок з сусідніми підрозділами, артилерія відставала від бойових порядків піхоти, танкові частини втрачали безпосередній зв'язок з піхотою.
19 січня 1943 року батальйон 537 стрілецького полку, 747 стрілецький полк 172-ї стрілецької дивізії та 115 танкова бригада увійшли до Білокуракиного, захопили 2 потяги, військові склади, інші трофеї. 20 січня 1943 року 388 стрілецький полк 172-ї стрілецької дивізії ще до світанку зайняв Приходьківку, але був вибитий німецькими частинами з Білолуцька на околиці Осинового Другого. 21 січня 1943 року полк зайняв Просвірню, Приходьківку. Батальйон 747 стрілецького полку зайняв Дем'янівку, інші сили дивізії закріпилися в районі Білокуракиного. Протягом дня противник двічі атакував частини дивізії з Павлівки, але усі контратаки були відбиті. 22 січня 1943 року 388 стрілецький полк 172-ї стрілецької дивізії продовжував закріплюватися на західній околиці Білокуракиного, частиною сил полк зайняв Стативчіне. Батальйон 747 стрілецького полку зайняв Шовкунівку, відбив 2 контратаки німців з Павлівки на північній околиці Білокуракиного. 537 стрілецький полк силами одного батальйону прикривав Макартетине з півночі, інші його сили дислокувались в районі Білокуракиного. 23 січня 1943 року частини 172 стрілецької дивізії вели розвідку в напрямку Маньківки. 388 стрілецький полк за підтримки танкової бригади 3 танкового корпусу зайняв Павловку, увечері відбив контратаку німців з Курячівки. 24 січня 1943 року 172 стрілецька дивізія зайняла Лаврівка, Кисилівку, Бунчуківку. 25 січня 1943 року дивізія вийшла на рубіж Плахо-Петрівка — Раївка — Маньківка. Втрати 172-ї стрілецької дивізії склали 315 чоловік загиблими.
22 січня 1943 року 1176 стрілецький полк зайняв Лозне, Березівку і вийшов на східні околиці Лозно-Олександрівки. 23 січня 1943 року 350-та стрілецька дивізія зайняла Олександропіль, Новоандріївку, вела наступ у напрямку залізничної станції Солідарне. Батальйон 51-ї танкової бригади з ранку увірвалася на станцію Солідарне розгромив 2 ешелони з піхотою противника, підбив бронепоїзд, спалив гараж з автомашинами, розбив 2 паровоза. Батальйон втратив 2 танки згорілими та 5 підбитими. 18 німецьких танків відбили станцію, батальйон став відходити в район Перепечаево, на зворотньому шляху розгромив до батальйону мотопіхоти і до дивізіону артилерії противника на шляху до Лозно-Олександрівки і до 2 дивізіонів артилерії на шляху до Червоноармійського. Втрати 350-ї стрілецької дивізії склали 671 чоловік загиблими.
24 січня 1943 року 267 стрілецька дивізія вийшла в район Шапарівка — Олексіївка — Нещеретове. 25 січня 1943 року дивізія вийшла на рубіж Грицаївка — Струнівка — Гайдуківка.
До 26 січня 1943 року війська 6-ї армії завершили виконання завдання і вийшли на поставлені рубежі.
Повоєнні часи
У 1954 році Білокуракиному надано статус селища міського типу. Діяв цегельний завод, птахо-інкубаторна станція, РТС, середня восьмирічна, 4 початкових школи, школа сільської молоді, Будинок культури, бібліотека.
Незалежна Україна
З 17 липня 2020 року Білокуракинський район увійшов в склад ново створеного Сватівського району
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 11 270 | 2235 | 1495 | 3532 | 2768 | 1173 | 67 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 12 648 | 2113 | 1371 | 3330 | 3159 | 2354 | 321 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %
українська | російська | вірменська | |
---|---|---|---|
Білокуракинський район | 91,4 | 8,4 | 0,1 |
смт Білокуракине | 90,7 | 9,0 | 0,1 |
смт Лозно-Олександрівка | 93,7 | 6,3 | |
Олександропільська сільрада | 98,2 | 1,8 | |
Олексіївська сільрада | 95,6 | 4,1 | |
Бунчуківська сільрада | 94,7 | 4,5 | 0,7 |
Дем'янівська сільрада | 65,9 | 33,9 | 0,1 |
Курячівська сільрада | 93,6 | 5,8 | 0,1 |
Лизинська сільрада | 97,0 | 3,0 | |
Нещеретівська сільрада | 94,5 | 5,4 | |
Павлівська сільрада | 96,0 | 3,8 | 0,1 |
Просторівська сільрада | 93,0 | 7,0 | |
Солідарнінська сільрада | 87,4 | 12,5 | |
Тимошинська сільрада | 93,9 | 5,4 | |
Червоноармійська сільрада | 90,2 | 9,7 | |
Шарівська сільрада | 97,2 | 2,8 |
Населення Білокуракинського району станом на 2013 рік становить 19615 осіб, міське 7698 осіб; сільське — 11917 осіб.
Населення Білокуракинського району станом на 01.01.2014 року становило 19512 осіб, в тому числі 7622 осіб — міське (39,1 %), 11890 осіб — сільське (60,9 %). Кількість населення в районі має тенденцію до зменшення.
Рік перепису: | 2001 | 1989 | 1979 | 1970 | 1959 | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Стать: | Загалом | Чоловіки | Жінки | Загалом | Чоловіки | Жінки | Загалом | Чоловіки | Жінки | Загалом | Чоловіки | Жінки | Загалом | Чоловіки | Жінки |
Усього: | 23,8 | 11,2 | 12,6 | 26,1 | 12,0 | 14,1 | 29,6 | 13,2 | 16,4 | 32,9 | 14,3 | 18,6 | 23,2 | 9,9 | 13,3 |
Міське: | 9,6 | - | - | 9,9 | - | - | 10,0 | 4,5 | 5,5 | 9,2 | 3,9 | 5,3 | 5,5 | 2,3 | 3,2 |
Сільське: | 14,2 | - | - | 16,2 | - | - | 19,6 | 8,7 | 10,9 | 23,7 | 10,4 | 13,3 | 17,7 | 7,6 | 10,1 |
Адміністративний устрій
Територія Білокуракинського району складається з територій 2 селищних і 13 сільських рад. На території району, станом на 2012 рік, налічується 49 сіл, 1 селище та 2 селища міського типу (Білокуракине і Лозно-Олександрівка).
Білокуракинський район вперше утворено 12 квітня 1923 року, він входив до складу Старобільської округи Донецької губернії. У червні 1930 замість округів створюється 17 районів. 2 липня 1932 року утворена Сталінська область, до складу якої увійшли 17 промислових та 18 сільських районів. У червні 1938 року утворено Ворошиловградську область. У сучасних межах Білокуракинський район було утворено в 1965 році.
Рада | Голова | Кількість депутатів | Населений пункт | Колишня назва | Засноване | Відстань до районного центру, км | Поштовий індекс | Річка | Площа (км²) | Населення (тис. осіб) | Щільність (осіб/км²) | Карта сільради |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Білокуракинська селищна | смт Білокуракине | Відрадне слобода Куракина | 1700 | 0 | 92200-92207 | Біла | 138 | 6944 | 50,3 | |||
Лозно-Олександрівська селищна | Олексапіль | хутір Олексапіль | 1758 | 36 | ||||||||
смт Лозно-Олександрівка | Писарська слобода | 1705 | 34 | |||||||||
Петрівка | Кудрячівка Петровське | 1758 | 38 | |||||||||
Олександропільська сільська | Олександропіль | Липівка | 1763 | 20 | ||||||||
Ляшківка | хутір Ляшківка | XVIII століття | 21 | |||||||||
Климівка | хутір Климівка | 1795 | 19 | |||||||||
Приходьківка | хутір Приходьківка | 1745 | 16 | |||||||||
Романівка | 1793 | 21 | ||||||||||
Олексіївська сільська | Олексіївка | Вірьовкине Олексіївська слобода | 1663 | 12 | 92242 | |||||||
Заїківка | 1659 | 8 | ||||||||||
Луб'янка | Луб'яна | 1686 | 6 | Біла Козинка | ||||||||
Бунчуківська сільська | Бунчуківка | Бунчужне | 1600 | 8 | ||||||||
Грицаївка | 1600 | 14 | ||||||||||
Дем'янівська сільська | Дем'янівка | 1700 | 12 | |||||||||
Коноплянівка | хутір Коноплянка | 1600 | 15 | |||||||||
Шовкунівка | 1700 | 12 | ||||||||||
Курячівська сільська | Курячівка | хутір Курочкин | 1789 | 14 | ||||||||
Хоменкове Перше | Новопавлівка хутір Хоменків Перший Хомівка | XVIII століття | 16 | |||||||||
Попівка | хутір Попівка | XVIII століття | 14 | |||||||||
Рудове | Рудовка | 1791 | 14 | |||||||||
Лизинська сільська | Лизине | хутір Лізин | 1765 | 8 | 92250 | |||||||
Шапарівка | Шафарівка Шапкарівка Шапарське | 1756 | 9 | 92251 | ||||||||
Нещеретівська сільська | Нещеретове | 1711 | 16 | |||||||||
Калинівське | хутір Самойлівка хутір Африка | 1711 | 18 | |||||||||
Паньківка | 1709 | 10 | ||||||||||
Цілуйкове | Великий хутір Цілуйки | 1749 | 9 | |||||||||
Павлівська сільська | Павлівка | Тарабанівка | 1686 | 9 | 92222 | Біла | ||||||
Заводянка | 12 | |||||||||||
Стативчине | хутір Стативчин | село з 1947 | 9 | |||||||||
Хоменкове Друге | хутір Хоменків Другий Барвинівка | село з 1947 | 15 | |||||||||
Просторівська сільська | Просторе | Червоне руно | 1929 | 22 | ||||||||
Картамишеве | 1947 | 20 | ||||||||||
Маньківка | 1934 | 20 | ||||||||||
Плахо-Петрівка | Петрівка | 1770 | 20 | |||||||||
Світленьке | Шапарівка | 1770 | 18 | |||||||||
Солідарненська сільська | Солідарне | Босове | 30 | |||||||||
Гладкове | 26 | |||||||||||
Калинова Балка | 27 | |||||||||||
Миколаївка | 23 | |||||||||||
Тимошинська сільська | Тимошине | Тев'яшівка | село з 1947 | 17 | ||||||||
Новоандріївка | Ново-Андріївка | 1910 | 19 | |||||||||
Куплювате | хутір Куплюватий | 1913 | 22 | |||||||||
Осикове | Ізюмське Юзівське | село з 1947 | 25 | |||||||||
Чабанове | Чабанівка | 1914 | 22 | |||||||||
Червоноармійська сільська | Мирне | Стукалове Красноармійське Червоноармійське | 1909 | 28 | ||||||||
Новопокровка | Ново-Покровка | село з 1947 | 25 | |||||||||
Нянчине | хутір Нянчин | село з 1947 | 26 | |||||||||
Попасне | село з 1947 | 28 | ||||||||||
Кочине-Розпасіївка | село з 1947 | 29 | 92213 | |||||||||
Шарівська сільська | Шарівка | хутір Шарів | 1780 | 38 | Айдар | |||||||
Лозне | хутір Лознянський | 1780 | 38 | Лозна |
Політика
25 травня 2014 року відбулися Вибори Президента України. У межах Білокуракинського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 33,70 % (проголосували 5 559 із 16 497 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 28,46 % (1 582 виборців); Сергій Тігіпко — 13,82 % (768 виборців), Олег Ляшко — 11,51 % (640 виборців), Юлія Тимошенко — 9,66 % (537 виборців), Михайло Добкін — 7,30 % (406 виборців), Анатолій Гриценко — 6,03 % (335 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,17 %.
Транспорт
Районний центр з'єднаний з обласним центром залізницею (відстань 151 км), ділянка Кіндрашівська-Нова — Лантратівка, і шосейними дорогами (128 км). Через районний центр пролягає асфальтований шлях зі Сватового до Новопскова.
Через територію Білокуракинського району за радянських часів була прокладена гілка газогону з Оренбурга до Кременчука.
Економіка
Основу товаровиробничого комплексу району становить 124 підприємства різних сфер і форм власності. Виробнича спеціалізація району — виробництво зернових і технічних культур. У районі діє 54 малих підприємства. Основні галузі харчової промисловості: молокопереробна, м'ясна, консервна, плодоовочева, хлібопекарська й ін. Розмір середньостатистичної місячної заробітної плати на початок 2007 року становив 659 грн (130,5$ американських доларів).
Найбільші промислові підприємства:
- ВАТ «Білокуракинський елеватор», смт Білокуракине, близько 50 працюючих (зберігання зернових і олійних культур, зберігання круп, транспортні та складські послуги).
- ТОВ «Білокуракинський молокозавод», смт Білокуракине, близько 20 працюючих (виробництво молока, молочних продуктів, сиру). Виробництво перенесено до Старобільська, цех перетворено на молокозаготівельний.
- ПП «Білокуракинехлібпром» (Білокуракинська хлібопекарня), смт Білокуракине, близько 40 працюючих.
У районі з 2005 року налагоджено повноцінну співпрацю з Українським фондом соціальних інвестицій. Вже на початок 2007 року діяли 11 спільний проектів загальною вартістю 4 млн 85 тис. грн: очищення осушувальних каналів в заплаві річки Білої, реставрація спортивного залу Курячівської середньої школи, оновлення сільських водопроводів, ремонт Червоноармійського дитячого садка та інші.
Агропромисловий комплекс
У районі діють агрофірми та 67 фермерських господарств, у розпорядженні яких 104,7 тис. га сільських земель. Питома вага яких становить менше 10 % загальної площі сільськогосподарських угідь. 1018 особистих підсобних господарств володіють загалом 6594 га ріллі. За підсумками 2010 року в агропромисловому комплексі обсяг виробництва валової продукції порівняно із 2009 роком по всіх категоріях господарств зменшився на 18 % (14,5 млн грн) і склав 66,1 млн грн.
Рослинництво
Загальна площа сільськогосподарських угідь становить понад 85 % площі району. З них понад 65 % — рілля, 25 % — пасовища. Основні культури — озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, соняшник, розвинене садівництво. За підсумками 2010 року спад обсягу виробництва валової продукції порівняно із 2009 роком у рослинництві склав 11,5 %. Станом на середину 2000-х років валовий збір і середня врожайність культур по району становила:
- зернові загалом — 50-90 тис. тон (6-9 % загальнообласного валу), з середньою врожайністю 19-24 цнт/га;
- озима пшениця — 30-40 тис. тон (6-9 % загальнообласного валу), з середньою врожайністю 25-29 цнт/га;
- кукурудза — 2-5 тис. тон (4-9 % загальнообласного валу), з середньою врожайністю 15-20 цнт/га;
- соняшник — 10-20 тис. тон (6-9 % загальнообласного валу), з середньою врожайністю 8-10 цнт/га;
- овочеві культури — менше 5 тис. тон (менше 5 % загальнообласного валу), з середньою врожайністю 100—120 цнт/га.
Тваринництво
У тваринництві основну роль грає м'ясомолочне тваринництво і свинарство, відроджується птахівництво, розширене бджільництво. За підсумками 2010 року спад обсягу виробництва валової продукції порівняно із 2009 роком у тваринництві склав 17 %. Поголів'я великої рогатої худоби в підприємствах зменшилося на 16,6 % і становило 3402 голів, у тому числі корів 1561 голів. Поголів'я великої рогатої худоби у населення зменшилося на 5 % і становило 4275 голів, з них корів — 2349 голів. Поголів'я свиней зменшилося на 18,8 % і становило 5053 голови. Загалом поголів'я великої рогатої худоби, свиней, вівців, кіз і птиці в підсобних господарствах місцевого населення перевищує таке поголів'я підприємств району. Станом на кінець 2015 року поголів'я ВРХ на с/г підприємствах Білокуракинського району склало близько 400 голів і продовжує зменшуватись. Станом на 2020 рік єдиним сільгосппідприємством, що займається вирощуванням ВРХ в Білокуракинському районі є СТОВ «Зоря», с. Дем'янівка (керівник — Ведмеденко М. Г.).
Найбільші агропромислові підприємства:
- СТОВ МТС «Альянс», смт Білокуракине, близько 240 працюючих (вирощування зернових та технічних культур, виготовлення м'яса, суміші для годівлі тварин, молоко, соняшникова олія та ін.).
- СТОВ «Світанок», смт Білокуракине, близько 50 працюючих (вирощування зернових, технічних культур, виробництво м'яса, суміші для годівлі тварин).
- СТОВ «Вікторія», село Нещеретове, близько 300 працюючих (виготовлення м'яса, олії, борошна, круп, суміші для годівлі тварин та ін.).
- СТОВ Агрофірма «Зоря», село Цілуйкове, близько 290 працюючих (виготовлення м'яса, суміші для годівлі тварин, вовни, хлібобулочні вироби та ін.).
- СТОВ «Зоря», село Дем'янівка, близько 140 працюючих (вирощування зернових та технічних культур, виготовлення м'яса, суміші для годівлі тварин, молоко та ін.).
- ДП Агропромислова компанія «УкрАгроСтар», село Просторе, близько 100 працюючих (вирощування зернових та технічних культур, виготовлення м'яса, суміші для годівлі тварин).
- СТОВ «Україна», село Бунчуківка, близько 80 працюючих (вирощування зернових, технічних культур, виробництво молока та м'яса, суміші для годівлі травин).
- СТОВ «Прогрес», село Лизине, близько 70 працюючих (вирощування зернових, технічних культур, виробництво молока та м'яса);
- СТОВ «Роздольне», село Курячівка, близько 70 працюючих (вирощування зернових, технічних культур, виробництво м'яса, суміші для годівлі тварин).
- СТОВ «Калинівське», село Гладкове, близько 30 працюючих (вирощування зернових та технічних культур).
- ВАТ «Білокуракинський», село Попівка, близько 30 працюючих (вирощування зернових та технічних культур, переробка та консервація фруктів, ягід, овочів).
Безробіття
2006 року на обліку районного Центру зайнятості населення стояло 1425 осіб. Рівень безробіття серед працездатного населення становив 9,5 %. 2006 року на обліку районного Центру зайнятості населення стояло 1352 осіб. Рівень безробіття серед працездатного населення становив 10 %. Покращення відсотку зайнятого населення було досягнуто за рахунок , зменшення населення району через смертність та міграцію, збільшенням відсотку населення, що досягло пенсійного віку, або втратило працездатність через інвалідність.
Культура
Мережу закладів культури Білокуракинського району станом на 2011 рік становлять 31 клуб (у тому числі 26 сільських клубів), 28 бібліотек, 1 школа мистецтв для дітей та 1 краєзнавчий музей. Працюють ансамбль народної пісні «Золота Осінь» (керівник Герасюта А. І.), вокальний ансамбль «Гарний настрій», танцювальний колектив «Імпульс», керівник Ольга Лисиця (раніше — танцювальний колектив «Грація» — керівник Норіцина О. В. — до листопада 2015 року), дитяча вокальна група «Барвінок» при Будинку дитячої та юнацької творчості. Три художні колективи району мають звання «народно-самодіяльний». Роботу установ культури забезпечують 139 працівників. Брак кадрів становить 15 осіб (5 баяністів, 3 хореографи). Із загальної кількості клубних закладів 50 % не опалюються в зимовий період у зв'язку із відсутністю системи опалення понад 10 років. Олексіївський і Коноплянівський сільські будинки культури знаходяться в аварійному стані.
Освіта
У 2010—2011 навчальному році в Білокуракинському районі працювало 279 вчителів (248 — із вищою освітою, 19 — вищої категорії), 27 педагогів нагороджено знаком «Відмінник освіти України». Потреба у педагогічних кадрах на 2011—2012 навчальний рік становить 7 педагогів. У дошкільних навчальних закладах виховується 256 дітей. У загально-освітніх навчальних закладах навчається 2029 дітей. Створено 15 навчальних комп'ютерних комплексів (133 комп'ютери). В 2020 році було закрито школу в селі Луб'янка. Також планується закриття деяких інших сільських шкіл із-за малої кількості учнів.
На території району знаходяться (в селі Паньківка), 24 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних та 6 дошкільних закладів.
Спорт
Спортивний потенціал району: спорткомплекс «Здоров'я», 20 спортивних залів, 2 тири, 44 атлетичних і 18 футбольних майданчиків. В 2019 році в Білокуракине на СК «Здоров'я» було облаштовано міні-футбольне поле зі штучним покриттям. Станом на 2020 рік при Білокуракинській ДЮСШ працює і активно розвивається спортивна секція жіночого футболу. Жіноча футбольна команда «Кобра», тренером якої є Кривуля А. М., постійно бере участь в спортивних змаганнях різного рівня.
Медицина
Медичну допомогу надає Центральна районна лікарня (заснована в 1903 році), гол. лікар Данілко О. М., КНП «Білокуракинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», гол. лікар Лунякін В. О., Лозно-Олександрівська дільнича лікарня, водолікарня, 2 санітарних станції, 26 дитячих медичних кабінетів, територіальний центр по обслуговуванню пенсіонерів та людей з обмеженими можливостями.
У 2010 році бюджетне фінансування медицини склало 11,5 млн грн. Питома вага витрат місцевих бюджетів на виплату заробітної плати і оплату комунальних платежів становить 88,5 %. У 2011 році в рамках оптимізації медичних установ на базі центральної районної лікарні відкрито Міжрегіональний хірургічний центр, зменшено кількість койко-місць на 20 одиниць (по 5 одиниць у терапевтичному, дитячому, інфекційному та гінекологічному відділеннях).
Музеї
У 2001 році в Білокуракиному відкрито в приміщенні колишнього книжкового магазину по вулиці Історичній (раніше — вул. Леніна). Невелике приміщення музею оригінально оформлено. Три зали закладу пофарбовані в різні кольори: в зеленому розміщена експозиція природи, давнього побуту та звичаїв рідного краю, в коричневому — матеріали про Визвольні змагання та Другу світову війну, роки відбудови, в блакитному — сучасна історія Білокуракинського району. В музеї організовують виставки виробів, виготовлених місцевими умільцями, зокрема м'якої іграшки і вишивки. Серед останньої відзначаються роботи народної майстрині Луганщини Олександри Михайлівни Письменної. До 2018 року при музеї працював поетично-літературний клуб «Ліра», в якому збирались місцеві літератори та поети.
Воронцева слобода
У травні, в Білокуракиному щорічно проходить відкритий обласний молодіжний фестиваль-конкурс патріотичної пісні та поезії «Воронцева слобода», на який приїздять колективи з різних куточків Луганщини. Назву фестиваль отримав від місцевої назви рідкісної червонокнижної рослини — півонії тонколистої, яка зростає в Білокуракинському районі. В 2020 році проведення даного фестивалю було скасовано із-за епідеміологічної ситуації в країні.
Видатні особистості
Герої Радянського Союзу
- Будняк Володимир Микитович (1915—1998) народився у Вінницькій області. 1938 року призваний до лав Червоної армії. У роки війни воював на Південно-Західному фронті. Двічі поранений, лікувався у госпіталях Саратова та Одеси. З боями пройшов усю Західну Європу: Будапешт, Угорщина, Югославія, Австрія. Нагороджений орденом Слави IV ступеня та медалями «За бойові заслуги», «За відвагу». Після війни приїхав до Білокуракинського району. З 1951 року працював директором радгоспу «Червоноармієць». У 1957 році нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 22 червня 1966 року за успіхи, досягнуті у збільшенні обсягів виробництва і заготівлі зернових та кормових культур, указом Президії Верховної Ради СРСР йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці із врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот». Багаторазово обирався депутатом сільської, районної та обласної рад.
- (1919—1980) народився в селі Танюшівка Біловодського району Луганської області. Після війни 1945 року з родиною виїхав жити до Латвії. У 1946 році повернувся і працював агрономом в радгоспі «Червоноармієць». За ударну працю та заслуги перед вітчизною 1947 року присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці із врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот». У 1950-х роках працював головою Черво- ноармійської сільської ради.
- (1908—1974) народився у селі Павлівка в родині бідних селян. Був старшим серед 4 синів. Закінчив 4 класи та школу механізації. Працював бригадиром тракторної бригади до 1940 року, після того був переведений заступником МТС у селі Павлівка. В 1941 році евакуйований разом із тракторами та сільгосптехнікою на схід, але по дорозі вже в Кантемирівці призваний до збройних сил. Воював на 2-му Українському фронті у механізованому батальйоні, спочатку шофером, після — командиром батальйону. Тричі потрапляв до шпиталю. За бойові заслуги був нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни та медалями. Демобілізувався у грудні 1945 року. Призначений завідувачем МТС у селах Павлівка та Дем'янівка. У 1954 році відвідав Всесоюзну сільськогосподарську виставку у Москві. У 1957 році бригадиру тракторної бригади було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Працював до пенсійного віку.
- (1915—2001) народилася у селі Паньківка в родині бідняків. Трудову діяльність розпочала 1931 року. У липні 1944 року загинув чоловік. З 1946 по 1955 роки була ланковою у колгоспі «20 років Жовтня» (пізніше колгосп «Перемога»). Змагалася із ланками, які очолювали Світлична Марфа Павлівна та Журба Марія Михайлівна. За умов догляду за посівами, внесення добрив та збору врожаю вручну ланка Світличної зібрала 40 ц/га пшениці. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 квітня 1940 року за видатні заслуги перед державою вдостоєна звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот». 1 березня 1970 року отримала статус персонального пенсіонера союзного значення. З 1980 року проживала у селі Курячівка Старобільського району. 1998 року переїхала до Старобільська.
- (1913—1983) народився у селі Новопокровка. Трудову діяльність розпочав у радгоспі «Тополі». 1930 року переїхав до Краснодону, працював у забої на шахті. З початком німецько-радянської війни переїхав до Кемерово, а звідти відправився на фронт. Мав бойові нагороди. У боях під Старою Русою був поранений, отримав контузію, комісований по інвалідності. З серпня 1944 року працював у радгоспі «Червоноармієць» керівником відділення № 3. Закінчив у Київській області. За досягнення високого рівня врожаю зернових (38 ц/га) 26 квітня 1948 року був нагороджений Золотою Зіркою Героя Соціалістичної Праці та орденом Леніна.
- (1928) народився у селі Павлівка. Із 13 років працював на землі спочатку на причепі помічником тракториста, потім — трактористом. У 1957 році із родиною переїхав із села Павлівка у радгосп «Червоне Руно», де працював механізатором, пізніше призначений помічником бригадира, механіком. 22 грудня 1977 року за видатні успіхи і досягнення у Всесоюзному соціалістичному змаганні, трудову доблесть при виконанні планів і соціалістичних зобов'язань зі збільшення виробництва і продажу державі зерна, йому було присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці із врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот». У 1989 році, будучи на пенсії, ще працював механізатором та комбайнером. Проживає із дружиною Ольгою Прокопівною у селі Просторе.
- (1921—2004) народилася у селі Шапарівка. Перед війною поїхала погостювати до Грузії, але почалася війна і вона залишилась там, працювала на цитрусових плантаціях радгоспу «Гоніо». За ударну працю у 1949 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці із врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і молот». Після виходу на пенсію продовжувала працювати в радгоспі кухарем дитячого садка. У 1983 році повернулася до Білокуракиного.
Герої, загиблі в московсько-українській війні
- Полєно Юрій Вікторович (25.02.1984—15.10.2014), солдат Збройних Сил України. Народився в селі Шульгінка Старобільського району, в подальшому проживав в смт Білокуракине. З початком бойових дій пішов добровольцем захищати рідну землю. Солдат групи «Золота сотня» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар», псевдо «Ока». Загинув на блокпосту № 32 біля села Сміле (Слов'яносербський район, Луганської обл.) 15 жовтня 2014 року. Похований в с. Шульгінка Старобільського району.
Екологія
Білокуракине на початку 2000-х років підтаплювалось ґрунтовими водами, через те, що осушувальні канали заплави річки Біла за 1990-ті роки замулились, заросли очеретом, були засипані побутовим сміттям. Наприкінці 2000-х років зусиллями місцевої громади канали були розчищені, питання підтоплення було частково вирішено.
У 2006 році громадська організація звітувала про значні вирубки вікових дубів в цінних байрачних лісах поблизу села Приходьківка. Було знищено 3 га дубового лісу задля незаконної підприємницької діяльності з виготовлення деревного вугілля.
Див. також
Примітки
- Розпорядження Президента України від 5 червня 2020 року № 388/2020-рп «Про призначення С.Щебетенка головою Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області»
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / упор. В. В. Болгов. — К. : Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — .
- (рос.) Атлас Луганской области. [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] Л.: 2004.
- (рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
- (рос.) Россия. Полное географическое описание нашего отечества, Том VII, стор. 263.
- Багалій Д. І. «Киевская старина» 1788 року.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 31 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2013.
- (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону».
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
- Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 6 червня 2022.
- Геопортал адміністративно-територіального устрою України. [ 7 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Державне агентство земельних ресурсів України.
- Станом на 1 січня 2011 року.
- Результати виборів селищних голів 2010 року. Білокуракинська селищна рада.
- Результати виборів селищних голів 2010 року. Лозно-Олександрівська селищна рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Олександропільська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Олексіївська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Бунчуківська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Дем'янівська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Курячівська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Лизинська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Нещеретівська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Павлівська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2012 року. Просторівська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Солідарненська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Тимошинська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Червоноармійська сільська рада.
- Результати виборів сільських голів 2010 року. Шарівська сільська рада.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 16 квітня 2016.
- (рос.) В Белокуракинском районе Луганской области ведётся масштабная вырубка дуба ценных буерачных лесов. [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.] — повідомлення CityNews від 11 травня 2006 року.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. [1]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Білокуракинський район |
- Сайт Білокуракинської районної державної адміністрації.
- Сайт Білокуракинської селищної ради. [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Каталог компаній України. [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Білокуракинський інформаційно-розважальний портал. [ 20 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Відео про життя Білокуракинського району [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті YouTube.
- Відеозамальовка Володимира Малика про Білокуракинщину. [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Троїцький район | Росія | → |
↓ ↑ | Новопсковський район | |
Сватівський район | Старобільський район | → |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilokura kinskij rajo n kolishnij administrativnij rajon na pivnochi Luganskoyi oblasti yakij buv likvidovanij pid chas administrativno teritorialnij reformi na pochatku 2021 roku Administrativnij centr smt Bilokurakine Naselennya stanovilo 18 595 osobi na 1 sichnya 2019 roku Mezhuvav na pivnochi z Bilgorodskoyu oblastyu Rosiyi na shodi z Novopskovskim na pivdennomu shodi Svativskim na zahodi Troyickim na pivdni Starobilskim rajonami Luganskoyi oblasti Zagalna plosha rajonu 143 6 tis ga u tomu chisli silskogospodarski ugiddya 119 9 tis ga rillya 73 7 tis ga lisi ta inshi lisovkriti ploshi 11 5 tis ga Bilokurakinskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Luganska oblastOsnovni daniKrayina SRSR URSR UkrayinaOblast Luganska oblastKod KOATUU 4420900000Utvorenij 1923 r Naselennya 18 595 na 1 01 2019 Plosha 1436 km Gustota 12 9 osib km Tel kod 380 6462Poshtovi indeksi 92200 92253Naseleni punkti ta radiRajonnij centr smt BilokurakineSelishni radi 2Silski radi 13Smt 2Sela 49Selisha 1Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Bondarenko Kostyantin IvanovichGolova RDA z 05 06 2020 Shebetenko Sergij ViktorovichVebstorinka Bilokurakinska RDA Bilokurakinska rajradaAdresa 92200 Luganska oblast smt Bilokurakine pl Shevchenka 6MapaBilokurakinskij rajon u VikishovishiGeografiyaDokladnishe Relyef Bilokurakinskij rajon roztashovanij na pidnesenij silno razchlenovanij chastini sho roztashovana v mezhah pivdennih vidrogiv Serednoruskoyi visochini Harakternimi ye alyuvialni utvorennya richkovih dolin ta nemicni lesovi ta lesovidni antropogenovi vidkladennya mezhirich yaki zalyagayut bezposeredno na korinnih i paleogen neogenovih karbonatnih porodah vapnyakah yaki cherguyutsya z piskovikami glinami i piskami Rivninnij relyef iz zagalnim nahilom na pivden intensivno rozchlenovanij balochnoyu merezheyu z glibinoyu erozijnih rozmiviv vid 50 do 180 m Teritoriya rajonu u geomorfologichnomu plani yavlyaye soboyu pidvishenu zalishkovo gorbistu denudacijno akumulyativnu rivninu na slabodislokovanij mezozojsko kajnozojskij osnovi V dolinah richok Bila Kozinka Lozna Nagolna viriznyayutsya Teritoriya Nesheretivskoyi silskoyi radi yavlyaye soboyu rozchlenovanu pidvishenu lesovu rivninu pozalodovikovoyi oblasti Na livomu berezi richki Bila v mezhah Nesheretivskoyi silradi znahoditsya Dlya usiyeyi teritoriyi Bilokurakinskogo rajonu ye harakternim intensivnij rozvitok balkovo yaruzhnih yavish intensivnoyi vodnoyi eroziyi Najbilsha shilnist yariv sposterigayetsya na zemlyah Prostorivskoyi silskoyi radi Paleogeografiya U devonskomu periodi teritoriyu rajonu zajmav suhodil a vzhe v rannomu karboni vin buv zatoplenij morem pro sho svidchit vidkladennya vapnyakovogo mulu U serednomu karboni transgresiya morya na pivnochi teritoriyi rajonu zminilas regresiyeyu U chasi posushlivoyi permi usya teritoriya suchasnogo rajonu zvilnilas vid morya i yavlyala soboyu pustelyu U krejdyanomu periodi pochalasya transgresiya morya pro sho svidchat potuzhni vidkladennya karbonativ Chetvertinni vidkladi na teritoriyi rajonu predstavleni verhnochetvertinnim eolo delyuviyem lesovih suglinkiv V dolinah richok Bila Lozova i Kozinka beregi skladeni suchasnimi alyuvialnimi vidkladami piskiv supiskiv i glin a livoberezhzhya davni dolini verhnochetvertinnimi alyuvialnimi piskami supiskami suglinkami j glinami V shirokij chastini dolini Biloyi na livoberezhzhi mozhna zustriti rannochetvertini alyuvialni vidkladi Geologiya Geologichno teritoriya Bilokurakinskogo rajonu skladena z piskovikiv mergeliv i alevrolitiv paleogenovoyi sistemi potuzhnist do 130 m na mergelyah i krejdi krejdyanoyi sistemi potuzhnist do 500 m sho vidkrivayutsya v dolinah richki Bila Kozinka Nagolna Lozna i Ajdar Na glibinah vid 700 m na pivnochi do 1500 m na pivdni rajonu zalyagayut shari argilitiv alevrolitiv piskovikiv vapnyakiv i kam yanogo vugillya kam yanovugilnoyi sistemi Nizhche lezhat dokembrijski kristalichni utvorennya granitiv gnejsiv migmatitiv Shidno Yevropejska platforma Korisni kopalini Vsogo v rajoni roztashovano 5 rodovish korisnih kopalin Do nih nalezhat v seli Lub yanka yake roztashovane na vidstani 1 5 km na pivdennij shid vid smt Bilokurakine na okolici sela Zayikivka Bilokurakinske rodovishe piskiv na pravomu shili richki Biloyi u mezhah selisha Bilokurakine i Shovkunivske rodovishe pisku poblizu sela Shovkunivka Landshaft Bilokurakinskogo rajonu harakterizuyetsya produktivnimi zemelnimi resursami yaki razom iz rodyuchistyu gruntiv i rivninnim relyefom poverhni vidriznyayutsya intensivnoyu erodovanistyu nayavnistyu pokladiv budivelnih korisnih kopalin U zv yazku z cim narivni z intensivnim silskogospodarskim virobnictvom landshaft rajonu mozhe zaluchatisya do girnichodobuvnoyi promislovosti i virobnictva budivelnih materialiv Klimat Klimat vidriznyayetsya najbilshoyu kontinentalnistyu u mezhah Luganskoyi oblasti minimalnoyu dlya teritoriyi oblasti kilkistyu opadiv 410 490 mm na rik bilshoyu amplitudoyu serednorichnih serednolipnevih ta serednosichnevih temperatur Serednorichna temperatura povitrya stanovit 7 8 C vlitku 21 22 C vzimku 8 C Sumi aktivnih temperatur povitrya vishe 10 C skladayut u serednomu 2900 zrostayuchi z pivnochi na pivden Dati stijkogo perehodu cherez 0 C ostanni chisla listopada seredina bereznya chislo dniv iz serednodobovoyu temperaturoyu povitrya nizhche 0 C do 260 5 C pochatok kvitnya ostanni chisla zhovtnya chislo dniv iz serednodobovoyu temperaturoyu povitrya vishe 5 C 210 10 C tertya dekada kvitnya pershi chisla zhovtnya chislo dniv iz serednodobovoyu temperaturoyu povitrya vishe 10 C do 170 U formuvanni klimatu Bilokurakinskogo rajonu berut uchast dekilka tipiv povitryanih mas U cilomu perevazhayut pomirni povitryani masi Kontinentalne pomirne povitrya vzimku obumovlyuye u rajoni yasnu moroznu pogodu a vlitku opadi Morske pomirne povitrya ta ciklonami z Atlantichnogo okeanu prinosit vzimku vidligu a vlitku proholodnu ta hmarnu pogodu Arktichne povitrya na teritoriyi rajonu sposterigayetsya u zimovij lyutij vesnyanij traven i litno osinnij periodi serpen veresen vono viklikaye rizki zimovi poholodannya ta znizhennya temperaturi vlitku Perevazhnij napryamok vitriv u litnij period pivnichno zahidnij u zimovij pivdenno shidnij Kilkist opadiv neznachno pidvishuyetsya z pivdnya na pivnichnij zahid Stijkij snigovij pokriv utvoryuyetsya z tretoyi dekadi grudnya yak pravilo pochinayuchi vid Loznogo i zakinchuyuchi Nesheretovim i rujnuyetsya z pershoyi dekadi bereznya yak pravilo pochinayuchi vid Gricayivki i zakinchuyuchi Shaparivkoyu Fenologiya Bereza pochinaye zeleniti 15 20 kvitnya Vishnya zacvitaye mizh 5 i 10 travnya Bila akaciya zacvitaye pislya 30 travnya Lipa dribnolista zacvitaye do 20 chervnya Povne pozhovtinnya duba zvichajnogo vidbuvayetsya u drugij dekadi zhovtnya Vidnovlennya stijkoyi vegetaciyi ozimoyi pshenici vidbuvayetsya u pershih chislah kvitnya Pislya 27 kvitnya z yavlyayutsya shodi yarogo yachmenyu Ozima pshenicya pochinaye kolositis na pivdnya rajonu 2 4 chervnya na pivnochi 3 6 chervnya Yarij yachmin pochinaye kolositis na pivdnya rajonu 12 14 chervnya na pivnochi 14 15 chervnya Voskova stiglist u ozimoyi pshenici nastupaye 2 6 lipnya u yarogo yachmenyu pislya 10 lipnya Kushennya ozimoyi pshenici na pivnochi rajonu pochinayetsya 1 2 zhovtnya a na pivdni 2 4 zhovtnya Gidrologiya Teritoriya rajonu yavlyaye soboyu vodozbirnij basejn livih pritok Siverskogo Dincya pritoka Donu Ajdaru Borovoyi Krasnoyi Na teritoriyi rajonu protikayut 6 richok Bila prava pritoka Ajdaru 46 5 km Vitoki v Bilomu yaru poblizu sela Homenkove Pershe Teche z pivnochi na pivden cherez naseleni punkti Homenkove Pershe Kuryachivka Pavlivka Bilokurakine Lub yanka Zayikivka Oleksiyivka Nesheretove Na richci sporudzheno najbilshe vodojmishe rajonu Lozna prava pritoka Ajdaru 18 km Teche na pivnochi rajonu iz zahodu na shid cherez naseleni punkti Lozno Oleksandrivka Oleksapil Petrivka Ajdar 4 km Teche na pivnochi rajonu na kordoni z Rosijskoyu Federaciyeyu Kozinka liva pritoka Biloyi 11 6 km Bere pochatok z Samsonivskogo stavu Teche zagalom iz pivnochi na pivden cherez naseleni punkti Lizine Shaparivka Cilujkove Pankivka Kozinka Suha Kozinka prava pritoka Biloyi 17 8 km Teche zagalom iz zahodu na shid cherez naseleni punkti Gricayivka Bunchukivka Lub yanka Na richci sporudzheno Borova liva pritoka Siverskogo Dincya 1 4 km Teche na pivdni rajonu iz pivnichnogo shodu na pivdennij zahid cherez naseleni punkti Shovkunivka Dem yanivka Konoplyanivka Nagolna liva pritoka Krasnoyi 7 km Teche z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid na zahodi rajonu cherez Plaho Petrivku Serednij richnij stik basejniv richok Bila Borova i Nagolna skladaye menshe 2 l s km na pivnichnomu shodi v basejni richok Lozna i Ajdar ponad 2 l s km Poverhnevij stik richok v serednomu stanovit 45 mm pidzemnij stik 12 mm Gustota richkovoyi merezhi na terenah Bilokurakinskogo rajonu ne perevishuye 0 2 km km Nahil padinnya richok lezhit u mezhah 1 5 m km i lishe u verhiv yah Borovoyi Nagolnoyi i Biloyi vin perevishuye pokaznik 5 m km Glibina dolin richok 30 40 m Bazis eroziyi 60 30 m Dolina richki Lozna na plato maye glibini ponad 100 m i glibinu miscevogo bazisu eroziyi 200 100 m Serednye chislo dniv na rik z lodovim utvorennyami na vodojmah 130 Vesnyane pochinayetsya v 2 j dekadi bereznya Sporudzheno 18 stavkiv zagalnoyu plosheyu vodyanogo dzerkala 280 ga Grunti U gruntovomu pokrivi perevazhayut zvichajni serednopotuzhni serednogumusovi chornozemi na lesovih i lesopodibnih porodah yih karbonatni i luzhni riznovidi riznoyi miri erodovanosti U dolini richki Biloyi luchno chernozemni j luchni grunti na alyuvialnih vidkladah Potencijna nebezpeka vitrovoyi eroziyi na teritoriyi dosit slabka i dosit slabko pidvishuyetsya na pivden Potencijna nebezpeka vodnoyi eroziyi silna Roslinnist Znachna porushenist prirodnih lugovih stepiv v rezultati gospodarskoyi diyalnosti lyudini Riznotravno tipchakovo kovilovi stepi zberezheni lishe na dilyankah nepridatnih dlya silskogospodarskogo osvoyennya Bajrachni i zaplavni lisi prisutni v balkah i dolinah richok Roslinnist mergelevo krejdyanih vidslonen Bilokurakinskij rajon maye znachni zapasi likarskoyi roslinnoyi sirovini dubu zvichajnogo Quercus robur glodu Crataegus zhosteru pronosnogo Rhamnus cathartica dvodomnoyi kropivi Urtica dioica hmelyu dikogo Humulus lupulus materinki zvichajnoyi Origanum vulgare mati machuhi Tussilago farfara Leonurus villosus cminu piskovogo Helichrysum arenarium chebrecyu Thymus Z yistivnih gribiv najbilsh poshireni maslyuki zvichajni Boletus luteus v sosnovih nasadzhennyah openki spravzhni Armillaria mellea i zelenushki Tricholoma flavovirens v bajrachnih lisah Na sonyashnikovih polyah navesni traplyayetsya zmorshok yistivnij Morchella esculenta Na teritoriyi rajonu zustrichayutsya roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini gisop krejdyanij Hyssopus cretaceus gromovik donskij Onosma tanaitica Lozno Oleksandrivka keleriya Taliyeva Koeleria talievii endemik serednoyi techiyi Siverskogo Dincya kovila volosista Stipa capillata vuzkolista Stipa tirsa dniprovska Stipa borysthenica Zaleskogo Stipa zalesskii Lessinga Stipa lessingiana najkrasivisha Stipa pulcherrima puhnastolista Stipa dasyphylla i ukrayinska Stipa ucrainica chislenni populyaciyi v stepu lonok krejdovij Linaria cretacea po richci Bilij pirij kovilolistij Elytrigia stipifolia pivoniya tonkolista Paeonia tenuifolia stepovi cilini poblizu bajrachnih lisiv polin sucilnobilij Artemisia hololeuca Nesheretove rannik krejdovij Scrophularia cretacea po richci Bilij ryabchik malij Fritillaria meleagroides i ruskij Fritillaria ruthenica ryastka Bushe Ornithogalum boucheanum bajrachni lisi smilka krejdova Silene cretacea son chorniyuchij Pulsatilla pratensis tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum bajrachni lisi i zmiyelistij Tulipa ophiophylla vidslonennya na pivnochi rajonu shafran sitchastij Crocus reticulatus zvichajna roslina bajrachnih dibrov Scutellaria creticola Kuryachivka Fauna Zoogeografichno teritoriya Bilokurakinskogo rajonu vidnositsya do Ukrayinskogo stepu Pivdenna chastina nizhche vitokiv richki Biloyi do Pridincevogo rajonu a pivnichna do Verhnoajdarskogo Perevazhnu bilshist teritoriyi zajmayut silskogospodarski ugiddya i lisosmugi na misci kolishnih stepiv Tipovimi ye iz ssavciv hovrah Spermophilus zinske shenya Spalax misha Mus lisicya Vulpes polivka Microtus zayec sirij abo rusak Lepus europaeus yizhak Erinaceus thir svitlij Mustela eversmanni inodi z yavlyayutsya vovki Canis lupus iz ptahiv zhajvoronok Alauda kuripka perepel boriviter grak Corvus frugilegus vorona sira Corvus cornix iz plazuniv yashirka Lacerta gadyuka stepova Vipera Elena U dubovih bajrachnih lisah zustrichayutsya lisicya vivirka Sciurus zayec rusak svinya dika Sus scrofa kozulya abo sarna Capreolus mishopodibni grizuni zabridaye los Alces sarna yevropejska Capreolus capreolus dyatel Dendrocopos sovi Strigiformes shulika vivilga Oriolus sinicya Parus muholovka Muscicapa vivsyanka Emberiza U richkah i stavkah rajonu vodyatsya okun Perca korop Cyprinus krasnopirka Scardinius karas Carassius shuka Esox tovstolobik Hypophthalmichthys Poblizu vodojm v zaplavnij roslinnosti dolin richok zustrichayutsya iz ssavciv shur vodyanij Arvicola amphibius bober Castor iz ptahiv kanyuk fazan Phasianus zyablik Fringilla coelebs solovejko Luscinia pliska bila Motacilla alba kachka Anas chaplya Ardea martin Larus kulik iz plazuniv vuzh vodyanij Natrix tesselata yashirka prudka Lacerta agilis iz zemnovodnih zhaba Rana ropuha Bufo triton zvichajnij Lissotriton vulgaris U naselenih punktah meshkayut sinantropni vidi hatnya misha Mus musculus pacyuk Rattus kazhani Microchiroptera gorobec Passer lastivka Hirundo shpak Sturnus grak gorlicya kilchasta Streptopelia decaocto serpokrilec abo strizh Apus V istorichnij period znikli mislivski tvarini vedmid burij Ursus arctos ptahi teteruk Tetrao tetrix gluhar Tetrao urogallus drohva Otis tarda Ohorona prirodi Na teritoriyi rajonu stvoreno 6 ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya 4 zakazniki zagalnozoologichnij landshaftnij entomologichnij botanichnij 1 geologichna i 1 botanichna pam yatka prirodi Lisova perlina zagalnozoologichnij zakaznik zagalnoyu plosheyu 3174 ga stvoreno zadlya zberezhennya unikalnogo dlya pivdenno shidnoyi chastini Ukrayini landshaftu zaplavno terasovi dilyanok cilinnogo stepu shtuchnih vodojmish bolit a takozh predstavnikiv roslinnogo ta tvarinnogo svitu Samsonivska zavod landshaftnij zakaznik plosheyu 310 ga Velika dolina botanichnij zakaznik plosheyu 6 ga rozmishenij na zemlyah Dem yanivskoyi silradi Na jogo teritoriyi rostut ridkisni roslini zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini pivoniya vuzkolista son chorniyuchij Oleksandropilska botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya plosheyu 40 ga poblizu sela Oleksandropil Rozdolnyanski prudi entomologichnij zakaznik plosheyu 50 ga Kisilivski ogolennya geologichna pam yatka prirodi plosheyu 5 ga livij shil balki Vidslonennya kanivskoyi ta buchakskoyi svit Na teritoriyi Bilokurakinskogo rajonu zustrichayutsya zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini ssavci babak stepovij Marmota bobak thir stepovij ptahi hohitva Tetrax tetrax boriviter plazuni gadyuka stepova komahi zhuk olen Lucanus cervus brazhnik mertva golova Acherontia atropos skoliya gigant Scolia maculata Landshafti Bilsha teritoriya Bilokurakinskogo rajonu zajmaye plakori mezhirich livih pritok Siverskogo Dincya sho utvoryuyut landshafti lesovih silno rozchlenovanih visochin ta yih shiliv na platformennij osnovi z serednogumusnimi zvichajnimi rozoranimi chornozemami Fragmentarna roslinnist riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv pomizh silskogospodarskih ugid ta lisosmug Zalishki bajrachnih lisiv ta okremih vododilnih dibrov U dolinah richok ta velikih balok zaplavno terasova poverhnya z gidromorfnimi gruntami riznogo stupenyu zvolozhenosti ta solonosti Roslinnist zaplavnih lisiv chagarnikiv luk Livoberezhni shili richkovih dolin yavlyayut soboyu terasovi lesovi rivnini z rozoranimi chornozemami zvichajnimi seredno i malogumusnimi pid riznotravno tipchakovimi kovilovimi stepami i stepovimi chagarnikami Voni perehodyat u lesovi slaborozchlenovani rivnini na platformennij osnovi z rozoranimi chornozemami seredno malogumusnimi i shebenyuvatimi Fragmentarna roslinnist riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv krejdyanih vidslonen IstoriyaDokladnishe Istoriya Bilokurakinshini Zaselennya suchasnoyi teritoriyi Bilokurakinskogo rajonu rozpochalosya blizko 40 tisyach rokiv tomu pid chas paleolitu Paleolitichna stoyanka znajdena poblizu selisha Lozno Oleksandrivka Na teritoriyi rajonu znahoditsya znachna kilkist pohovan rannoyi zaliznoyi dobi skifiv sarmativ Pershi poselenci na zemlyah Ostrogozkogo kozackogo polku vzdovzh Valujskogo shlyahu veli svoye gospodarstvo primitivno perelogova sistema zemlerobstva skotarstvo ta ptahivnictvo dribnij promisel z vigotovlennya bochok svichok mila Zhinki v tkali polotno ta sukno Cherez sistematichne nedoyidannya neposilnu pracyu lyudi ne dozhivali do serednogo viku Chasto spalahuvali epidemiyi holeri cingi vispi zabirayuchi veliku kilkist lyudej na toj svit Zaselennya Konvert Ukrayini prisvyachenij 300 richchyu selisha Bilokurakine Pershi oficijni povidomlennya pro Bilokurakinskij kraj podayutsya pid 1750 rokom Belokurakino pri reke Beloj Starobelskogo uezda V arhivah knyaziv Kurakinih nahodimo zgadku sho u 1700 roci Petro I povertayuchis z drugogo Azovskogo pohodu v suprovodi svogo svoyaka knyazya Borisa Ivanovicha Kurakina zupinivsya u malovnichij miscevosti sho rozkinulasya uzdovzh richki z krejdyanim dnom Krasiva miscevist spodobalasya Kurakinu i Petro I viddav yiyi knyazyu nadavshi pravo ostannomu viznachiti mezhi volodinnya U comu zh roci Kurakin zasnuvav slobodu Bila Kurakina yake distalo nazvu vid nazvi richki i prizvisha knyazya Darovana knyazyu Kurakinu zemlya za dokumentami nalezhala pomishici Tarabanovij i pomishiku Tev yashevu Z ostannim knyaz uklav ugodu a mayetkom Tarabanovoyi za 7 verst na pivnich vid Kurakovoyi Tarabanivkoyu zavolodiv siloyu Chastina meshkanciv cherkaskogo poselennya Tarabanivka viyihala do Voronezkoyi guberniyi a sloboda zgodom otrimala novu nazvu Pavlivka Naprikinci XVIII stolittya selo Bilokurakine stalo volosnim centrom Starobilskogo povitu Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi piznishe Harkivskoyi guberniyi U 1804 roci kripaki Bilokurakinskoyi volosti vikupilis z nevoli u knyazya Oleksandra Kurakina razom iz 60 tisyachami desyatin zemli Na toj moment vilni hliborobi kolishnih kurakinskih votchin vvazhalisya najbilsh zamozhnimi ta osvichenimi u Harkivskij guberniyi Na pochatku HH stolittya nuzhda bagatoh meshkanciv regionu skruta bidnist ta bezzemellya zmushuvali shukati zarobitkiv na pidpriyemstvah Donbasu a takozh na Donshini ta Voronezhchini Oleksandr Kurakin 1697 1749 zajmavsya osvoyennyam cih zemel v 1730 1760 h rokah rozvodiv na cih zemlyah ovec ta veliku rogatu hudobu davav pritulok kripakam utikacham z Ukrayini ta Rosiyi Zaselyavsya cej kraj postupovo Doslidnik istoriyi Slobozhanshini D I Bagalij pishe sho U panskih slobodah piddani mali dovoli zemli Meshkanci slobod zhili ne duzhe zamozhno a hutoryani navpaki bagato Zamozhnishi z nih utrimuvali vid 15 do 25 voliv po 10 koriv po 200 ovec Polyublyav knyaz priyizditi do svogo mayetku pogulyati rozvazhitis vlashtuvati gulbishe z miscevoyu moloddyu Naslidki takih gulbish molodi divchata zalishali v poblizu slobodi zvidki j pohodit jogo nazva Legendu pro Ditichin yar uvichniv ukrayinskij pismennik Gnat Hotkevich Zalishiv sobi starij knyaz tilki pravo vlashtovuvati orgiyi Raz abo dva na rik z yavlyavsya vin na beregah richki Biloyi A pislya togo girkimi slozami zustrichali materi narodzhennya ditej naslidkiv cih panskih zabav Smertnist nemovlyat bula visokoyu Nezakonnonarodzhenih nashadkiv knyazya hovali v osoblivomu misci j nazvali jogo Ditichinim yarom Navesni tam zavzhdi utvoryuvalas nevelichka vodojma v yakij i topili nemovlyat I dosi miscevi zhiteli mozhut pokazati cej tragichnij zlam miscevosti sho znahoditsya v 4 km na pivnichnij shid vid selisha Bilokurakine Zaraz na comu misci znahoditsya shtuchna vodojma yaku v narodi nazivayut Bilokurakinci za 50 rokiv do skasuvannya kripactva v 1861 roci vikupili sebe svoyu zemlyu i volyu u knyazya Oleksiya za 1 mln 100 tis karbovanciv Z boku knyazya cej krok buv vimushenij Cherez rozgulne zhittya vin zanedbav svoyi zemli i ne propustiv nagodi yaknajbilshe zderti z selyan viyizhdzhayuchi poslom do Franciyi Za knyazivsku milist bilokurakinci vnosili platu protyagom 25 rokiv z 1805 po 1830 rik Na pochatku XX stolittya bagato selyan Kurakivshini cherez bezzemellya ta skrutu shukali krashoyi doli na pidpriyemstvah Donbasu Voronezha Radyanski chasi Pid chas kolektivizaciyi na seredinu 1931 roku kolektivizovano bulo do 85 selyanskih gospodarstv Zabezpechenist kolgospiv produktami bula nedostatnoyu 10 kolgospnikiv Bilokurakinogo zovsim ne mali hliba Do kolgospiv usih nezgodnih zaluchali siloyu u razi vidmovi zapisuvali v kurkuli i rozkurkulyuvali vidbirali majno vivozili vsiyeyu rodinoyu na yarok deyakih vidpravlyali na zaslannya Vikonuyuchi planove zavdannya z vidsotka rozkurkulenih rozkurkulyuvali i serednyakiv i bidnyakiv Rozkurkuleni bez zasobiv virobnictva bez prava vidviduvati selo bez perepustki vid komendanta isnuvali za rahunok zhebractva viyizdili na Donbas Taka politika prizvela do napruzhenogo polozhennya zrostannya vipadkiv banditizmu nichnogo patrulyuvannya vulic miliciyeyu Golodomor Za 8 misyaciv Golodomoru 1932 1933 rokiv bulo znisheno 20 naselennya rajonu U dopovidnij zapisci Novopskovskogo rajkomu partiyi Doneckomu obkomu KP b U vid bereznya 1933 roku vstanovleni fakti goloduvannya opuhannya i smertnosti vid golodu v Shaparsku Lizinomu Cilujkovomu Lub yanci Bulavinivci Zavodyanci Rib yancevi Konoplyanivci Pankivki 2 j Bilokurakine Zayikivci Pisarivci Kuryachivci v odnih selah v menshih rozmirah v inshih u velikih Golodomorom najbilsh vrazheni buli sela Zayikivka zaginulo 298 osib Pavlivka 295 osib Bunchukivka 285 osib Dem yanivka 273 osobi Lozno Oleksandrivka 250 osib Urozhajnist hliba v 1932 roci po rajonu bula v serednomu takoyu zh yak i v 1931 roci 5 7 cnt ga Hlib v kolgospah buv ale nedostupnij otrimuvali jogo v minimalnij kilkosti lishe pracivniki kolgospiv Tih zhe hto namagavsya vkrasti z kolgospnih zapasiv zerno sudili vidpravlyali na zaslannya Silradi stvorili komsomolski aktivi pered yakimi postavili zavdannya znahoditi nadlishki hliba Budinki selyan retelno obshukuvalisya lamali stini dovbali zemlyu v pidlozi Na drugomu viddilenni Bilokurakinogo pomerlo za sichen lyutij i pershu polovinu bereznya 1933 roku 94 osobi Golodni kolgospniki i odnoosibniki vzhivali v yizhu poleglih konej kishok sobak staru shkiru traplyalis vipadki kanibalizmu Kuryachivka za period golodomoru vtratila 246 osib Lizine 118 osib Cilujkove 87 osib Pankivka 158 osib Gricayivka 227 osib Konoplyanivka 209 osib Gladkove 126 osib Zavodyanka 24 osobi Kalinova Balka 124 osobi Lozne 70 osib Lub yanka 98 osib Nesheretove 83 osobi Nyanchine 54 osobi Oleksandropil 26 osib Oleksiyivka 137 osib Petrivka 120 osib Plaho Petrivka 126 osib Romanivka 155 osib Rudove 95 osib Shaparivka 50 osib Sharivka 178 osib Svitlenke 126 osib Vmirali ne tilki vid golodu ale j vid vzhivannya v yizhu riznih surogativ vidhodiv vid hvorob cherez znizhenij nedoyidannyam imunitet Vmirali zdebilshogo stariki 50 rokiv i starshi diti menshoyu miroyu pidlitki i serednih rokiv Vmirali cilimi rodinami Tila pomerlih lezhali na vulicyah pid parkanami Yih zbirali vivozili i hovali u bratskih mogilah po 20 30 til Velike znachennya dlya rozvitku regionu malo zakinchennya budivnictva v 1937 roci zaliznichnoyi magistrali Moskva Donbas yaka prohodila cherez Bilokurakine Vstanovlennya zaliznichnogo spoluchennya spriyalo rozvitku ekonomiki sela U 1939 roci na stanciyi Bilokurakine zakincheno budivnictvo hliboprijmalnogo punktu Nimecko radyanska vijna U nich 7 lipnya 1942 roku komanduvach Pivdenno Zahidnim frontom nakazav pochati vidvedennya vijsk 38 yi armiyi Chervonoyi armiyi na tilovij oboronnij rubizh frontu Nagolna Rovenki Kuryachivka Bilokurakine bo nimecki vijska grupi armij Pivden pochali masovanij nastup Rubizh buv zajnyatij bataljonami diviziyam 38 j armiyi nalezhalo ushilniti yih oboronu Cherez forsovanij nastup nimeckih sil z pivnochi nad i chastinami 118 go ukriplenogo rajonu navisla zagroza otochennya yih poziciyi buli zverneni na zahid Vidvedennya vijsk pochalosya 9 lipnya o 20 godini 9 lipnya Togo zh dnya nimecko italijski vijska zajnyali Bilokurakine 7 misyaciv trivala okupaciya Pid chas okupaciyi molod vivozili na robotu do Tretogo Rejhu Pid chas Ostrogozko Rozsoshanskoyi nastupalnoyi operaciyi chastinam Pivdenno Zahidnogo frontu Chervonoyi armiyi bula postavlena zadacha vijti 18 sichnya 1943 roku na liniyu Shahove Nagolna Dem yanivka Gricayivka Gajdukivka Vnaslidok zatrimki iz zoseredzhennyam vijsk Voronezkogo frontu vidstavannyam oboziv z boyepripasami i palivom pochatok nastupu z yednan 6 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu bulo pereneseno na 14 sichnya Temp nastupu buv ne visokim suprotivnik chiniv zapeklij opir u strileckih chastinah nedostatno bula organizovana rozvidka i ohorona periodichno buv vidsutnij zv yazok z susidnimi pidrozdilami artileriya vidstavala vid bojovih poryadkiv pihoti tankovi chastini vtrachali bezposerednij zv yazok z pihotoyu 19 sichnya 1943 roku bataljon 537 strileckogo polku 747 strileckij polk 172 yi strileckoyi diviziyi ta 115 tankova brigada uvijshli do Bilokurakinogo zahopili 2 potyagi vijskovi skladi inshi trofeyi 20 sichnya 1943 roku 388 strileckij polk 172 yi strileckoyi diviziyi she do svitanku zajnyav Prihodkivku ale buv vibitij nimeckimi chastinami z Bilolucka na okolici Osinovogo Drugogo 21 sichnya 1943 roku polk zajnyav Prosvirnyu Prihodkivku Bataljon 747 strileckogo polku zajnyav Dem yanivku inshi sili diviziyi zakripilisya v rajoni Bilokurakinogo Protyagom dnya protivnik dvichi atakuvav chastini diviziyi z Pavlivki ale usi kontrataki buli vidbiti 22 sichnya 1943 roku 388 strileckij polk 172 yi strileckoyi diviziyi prodovzhuvav zakriplyuvatisya na zahidnij okolici Bilokurakinogo chastinoyu sil polk zajnyav Stativchine Bataljon 747 strileckogo polku zajnyav Shovkunivku vidbiv 2 kontrataki nimciv z Pavlivki na pivnichnij okolici Bilokurakinogo 537 strileckij polk silami odnogo bataljonu prikrivav Makartetine z pivnochi inshi jogo sili dislokuvalis v rajoni Bilokurakinogo 23 sichnya 1943 roku chastini 172 strileckoyi diviziyi veli rozvidku v napryamku Mankivki 388 strileckij polk za pidtrimki tankovoyi brigadi 3 tankovogo korpusu zajnyav Pavlovku uvecheri vidbiv kontrataku nimciv z Kuryachivki 24 sichnya 1943 roku 172 strilecka diviziya zajnyala Lavrivka Kisilivku Bunchukivku 25 sichnya 1943 roku diviziya vijshla na rubizh Plaho Petrivka Rayivka Mankivka Vtrati 172 yi strileckoyi diviziyi sklali 315 cholovik zagiblimi 22 sichnya 1943 roku 1176 strileckij polk zajnyav Lozne Berezivku i vijshov na shidni okolici Lozno Oleksandrivki 23 sichnya 1943 roku 350 ta strilecka diviziya zajnyala Oleksandropil Novoandriyivku vela nastup u napryamku zaliznichnoyi stanciyi Solidarne Bataljon 51 yi tankovoyi brigadi z ranku uvirvalasya na stanciyu Solidarne rozgromiv 2 esheloni z pihotoyu protivnika pidbiv bronepoyizd spaliv garazh z avtomashinami rozbiv 2 parovoza Bataljon vtrativ 2 tanki zgorilimi ta 5 pidbitimi 18 nimeckih tankiv vidbili stanciyu bataljon stav vidhoditi v rajon Perepechaevo na zvorotnomu shlyahu rozgromiv do bataljonu motopihoti i do divizionu artileriyi protivnika na shlyahu do Lozno Oleksandrivki i do 2 divizioniv artileriyi na shlyahu do Chervonoarmijskogo Vtrati 350 yi strileckoyi diviziyi sklali 671 cholovik zagiblimi 24 sichnya 1943 roku 267 strilecka diviziya vijshla v rajon Shaparivka Oleksiyivka Nesheretove 25 sichnya 1943 roku diviziya vijshla na rubizh Gricayivka Strunivka Gajdukivka Do 26 sichnya 1943 roku vijska 6 yi armiyi zavershili vikonannya zavdannya i vijshli na postavleni rubezhi Povoyenni chasi U 1954 roci Bilokurakinomu nadano status selisha miskogo tipu Diyav cegelnij zavod ptaho inkubatorna stanciya RTS serednya vosmirichna 4 pochatkovih shkoli shkola silskoyi molodi Budinok kulturi biblioteka Nezalezhna Ukrayina Z 17 lipnya 2020 roku Bilokurakinskij rajon uvijshov v sklad novo stvorenogo Svativskogo rajonuNaselennyaRidna mova po silskih radah Bilokurakinskogo rajonu Perepis 2001 roku Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 11 270 2235 1495 3532 2768 1173 67Zhinki 12 648 2113 1371 3330 3159 2354 321Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki67 85 321 91 80 84 344 213 75 79 738 432 70 74 739 437 65 69 533 814 60 64 1070 391 55 59 488 810 50 54 821 753 45 49 780 1004 40 44 880 865 35 39 834 847 30 34 780 816 25 29 836 713 20 24 703 782 15 20 668 956 10 14 875 706 5 9 720 573 0 4 518 Etnichnij sklad naselennya rajonu na 2001 rik buv predstavlenij nastupnim chinom ukrayinci 90 7 rosiyani 8 5 bilorusi 0 2 inshi nacionalnosti 0 6 Etnomovnij sklad silskih ta miskih rad rajonu ridna mova naselennya za perepisom 2001 roku ukrayinska rosijska virmenskaBilokurakinskij rajon 91 4 8 4 0 1smt Bilokurakine 90 7 9 0 0 1smt Lozno Oleksandrivka 93 7 6 3Oleksandropilska silrada 98 2 1 8Oleksiyivska silrada 95 6 4 1Bunchukivska silrada 94 7 4 5 0 7Dem yanivska silrada 65 9 33 9 0 1Kuryachivska silrada 93 6 5 8 0 1Lizinska silrada 97 0 3 0Nesheretivska silrada 94 5 5 4Pavlivska silrada 96 0 3 8 0 1Prostorivska silrada 93 0 7 0Solidarninska silrada 87 4 12 5Timoshinska silrada 93 9 5 4Chervonoarmijska silrada 90 2 9 7Sharivska silrada 97 2 2 8 Naselennya Bilokurakinskogo rajonu stanom na 2013 rik stanovit 19615 osib miske 7698 osib silske 11917 osib Naselennya Bilokurakinskogo rajonu stanom na 01 01 2014 roku stanovilo 19512 osib v tomu chisli 7622 osib miske 39 1 11890 osib silske 60 9 Kilkist naselennya v rajoni maye tendenciyu do zmenshennya Rik perepisu 2001 1989 1979 1970 1959Stat Zagalom Choloviki Zhinki Zagalom Choloviki Zhinki Zagalom Choloviki Zhinki Zagalom Choloviki Zhinki Zagalom Choloviki ZhinkiUsogo 23 8 11 2 12 6 26 1 12 0 14 1 29 6 13 2 16 4 32 9 14 3 18 6 23 2 9 9 13 3Miske 9 6 9 9 10 0 4 5 5 5 9 2 3 9 5 3 5 5 2 3 3 2Silske 14 2 16 2 19 6 8 7 10 9 23 7 10 4 13 3 17 7 7 6 10 1Administrativnij ustrijBudivlya Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi ta RDADokladnishe Administrativnij ustrij Bilokurakinskogo rajonu Teritoriya Bilokurakinskogo rajonu skladayetsya z teritorij 2 selishnih i 13 silskih rad Na teritoriyi rajonu stanom na 2012 rik nalichuyetsya 49 sil 1 selishe ta 2 selisha miskogo tipu Bilokurakine i Lozno Oleksandrivka Bilokurakinskij rajon vpershe utvoreno 12 kvitnya 1923 roku vin vhodiv do skladu Starobilskoyi okrugi Doneckoyi guberniyi U chervni 1930 zamist okrugiv stvoryuyetsya 17 rajoniv 2 lipnya 1932 roku utvorena Stalinska oblast do skladu yakoyi uvijshli 17 promislovih ta 18 silskih rajoniv U chervni 1938 roku utvoreno Voroshilovgradsku oblast U suchasnih mezhah Bilokurakinskij rajon bulo utvoreno v 1965 roci Rada Golova Kilkist deputativ Naselenij punkt Kolishnya nazva Zasnovane Vidstan do rajonnogo centru km Poshtovij indeks Richka Plosha km Naselennya tis osib Shilnist osib km Karta silradiBilokurakinska selishna Sirik Sergij Ivanovich 32 smt Bilokurakine Vidradne sloboda Kurakina 1700 0 92200 92207 Bila 138 6944 50 3Lozno Oleksandrivska selishna Procenko Irina Petrivna 16 Oleksapil hutir Oleksapil 1758 36 92211 Lozna 110 6 1499 13 6smt Lozno Oleksandrivka Pisarska sloboda 1705 34Petrivka Kudryachivka Petrovske 1758 38Oleksandropilska silska Koyuda Sergij Mikolajovich 12 Oleksandropil Lipivka 1763 20 92220 81 9 710 8 7Lyashkivka hutir Lyashkivka XVIII stolittya 21Klimivka hutir Klimivka 1795 19 92221Prihodkivka hutir Prihodkivka 1745 16Romanivka 1793 21Oleksiyivska silska Nosulya Viktor Maksimovich 16 Oleksiyivka Virovkine Oleksiyivska sloboda 1663 12 92242 Bila 109 4 1460 13 3Zayikivka 1659 8 92243Lub yanka Lub yana 1686 6 Bila KozinkaBunchukivska silska Sherbakova Valentina Anatoliyivna 12 Bunchukivka Bunchuzhne 1600 8 92241 Kozinka 68 4 550 8 0Gricayivka 1600 14Dem yanivska silska Panchenko Sergij Oleksandrovich 15 Dem yanivka 1700 12 92240 Borova 92 5 1005 10 9Konoplyanivka hutir Konoplyanka 1600 15Shovkunivka 1700 12Kuryachivska silska Ponomarenko Viktoriya Oleksandrivna 16 Kuryachivka hutir Kurochkin 1789 14 92232 Bila 98 4 1059 10 8Homenkove Pershe Novopavlivka hutir Homenkiv Pershij Homivka XVIII stolittya 16Popivka hutir Popivka XVIII stolittya 14 Rudove Rudovka 1791 14Lizinska silska Kovalenko Irina Volodimirivna 12 Lizine hutir Lizin 1765 8 92250 Kozinka 89 9 941 10 5Shaparivka Shafarivka Shapkarivka Shaparske 1756 9 92251Nesheretivska silska Apolonova Irina Ivanivna 16 Nesheretove 1711 16 92252 Bila 111 2 2 255 20 3Kalinivske hutir Samojlivka hutir Afrika 1711 18Pankivka 1709 10 92253 KozinkaCilujkove Velikij hutir Cilujki 1749 9Pavlivska silska V yalij Viktor Vasilovich 16 Pavlivka Tarabanivka 1686 9 92222 Bila 113 4 1485 13 1Zavodyanka 12 92223 Stativchine hutir Stativchin selo z 1947 9Homenkove Druge hutir Homenkiv Drugij Barvinivka selo z 1947 15Prostorivska silska Kostyuchenko Leonid Mikolajovich 16 Prostore Chervone runo 1929 22 92230 121 1 1234 10Kartamisheve 1947 20Mankivka 1934 20 92231Plaho Petrivka Petrivka 1770 20Svitlenke Shaparivka 1770 18Solidarnenska silska Stadnikov Oleksandr Ivanovich 12 Solidarne Bosove 30 92213 57 6 1000 17 4Gladkove 26Kalinova Balka 27Mikolayivka 23Timoshinska silska Koshelenko Mikola Volodimirovich 12 Timoshine Tev yashivka selo z 1947 17 92215 103 4 514 5Novoandriyivka Novo Andriyivka 1910 19Kuplyuvate hutir Kuplyuvatij 1913 22Osikove Izyumske Yuzivske selo z 1947 25 92214Chabanove Chabanivka 1914 22Chervonoarmijska silska Babich Volodimir Oleksandrovich 14 Mirne Stukalove Krasnoarmijske Chervonoarmijske 1909 28 92212 86 4 759 8 7Novopokrovka Novo Pokrovka selo z 1947 25Nyanchine hutir Nyanchin selo z 1947 26Popasne selo z 1947 28Kochine Rozpasiyivka selo z 1947 29 92213Sharivska silska Pidnebennij Oleksandr Pantelijovich 14 Sharivka hutir Shariv 1780 38 92210 Ajdar 55 4 600 10 8Lozne hutir Loznyanskij 1780 38 LoznaPolitika25 travnya 2014 roku vidbulisya Vibori Prezidenta Ukrayini U mezhah Bilokurakinskogo rajonu bula stvorena 31 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 33 70 progolosuvali 5 559 iz 16 497 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 28 46 1 582 viborciv Sergij Tigipko 13 82 768 viborciv Oleg Lyashko 11 51 640 viborciv Yuliya Timoshenko 9 66 537 viborciv Mihajlo Dobkin 7 30 406 viborciv Anatolij Gricenko 6 03 335 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 4 17 TransportRajonnij centr z yednanij z oblasnim centrom zalizniceyu vidstan 151 km dilyanka Kindrashivska Nova Lantrativka i shosejnimi dorogami 128 km Cherez rajonnij centr prolyagaye asfaltovanij shlyah zi Svatovogo do Novopskova Cherez teritoriyu Bilokurakinskogo rajonu za radyanskih chasiv bula prokladena gilka gazogonu z Orenburga do Kremenchuka EkonomikaDokladnishe Osnovu tovarovirobnichogo kompleksu rajonu stanovit 124 pidpriyemstva riznih sfer i form vlasnosti Virobnicha specializaciya rajonu virobnictvo zernovih i tehnichnih kultur U rajoni diye 54 malih pidpriyemstva Osnovni galuzi harchovoyi promislovosti molokopererobna m yasna konservna plodoovocheva hlibopekarska j in Rozmir serednostatistichnoyi misyachnoyi zarobitnoyi plati na pochatok 2007 roku stanoviv 659 grn 130 5 amerikanskih dolariv Najbilshi promislovi pidpriyemstva VAT Bilokurakinskij elevator smt Bilokurakine blizko 50 pracyuyuchih zberigannya zernovih i olijnih kultur zberigannya krup transportni ta skladski poslugi TOV Bilokurakinskij molokozavod smt Bilokurakine blizko 20 pracyuyuchih virobnictvo moloka molochnih produktiv siru Virobnictvo pereneseno do Starobilska ceh peretvoreno na molokozagotivelnij PP Bilokurakinehlibprom Bilokurakinska hlibopekarnya smt Bilokurakine blizko 40 pracyuyuchih U rajoni z 2005 roku nalagodzheno povnocinnu spivpracyu z Ukrayinskim fondom socialnih investicij Vzhe na pochatok 2007 roku diyali 11 spilnij proektiv zagalnoyu vartistyu 4 mln 85 tis grn ochishennya osushuvalnih kanaliv v zaplavi richki Biloyi restavraciya sportivnogo zalu Kuryachivskoyi serednoyi shkoli onovlennya silskih vodoprovodiv remont Chervonoarmijskogo dityachogo sadka ta inshi Agropromislovij kompleks U rajoni diyut agrofirmi ta 67 fermerskih gospodarstv u rozporyadzhenni yakih 104 7 tis ga silskih zemel Pitoma vaga yakih stanovit menshe 10 zagalnoyi ploshi silskogospodarskih ugid 1018 osobistih pidsobnih gospodarstv volodiyut zagalom 6594 ga rilli Za pidsumkami 2010 roku v agropromislovomu kompleksi obsyag virobnictva valovoyi produkciyi porivnyano iz 2009 rokom po vsih kategoriyah gospodarstv zmenshivsya na 18 14 5 mln grn i sklav 66 1 mln grn Roslinnictvo Zagalna plosha silskogospodarskih ugid stanovit ponad 85 ploshi rajonu Z nih ponad 65 rillya 25 pasovisha Osnovni kulturi ozima pshenicya kukurudza yachmin proso sonyashnik rozvinene sadivnictvo Za pidsumkami 2010 roku spad obsyagu virobnictva valovoyi produkciyi porivnyano iz 2009 rokom u roslinnictvi sklav 11 5 Stanom na seredinu 2000 h rokiv valovij zbir i serednya vrozhajnist kultur po rajonu stanovila zernovi zagalom 50 90 tis ton 6 9 zagalnooblasnogo valu z serednoyu vrozhajnistyu 19 24 cnt ga ozima pshenicya 30 40 tis ton 6 9 zagalnooblasnogo valu z serednoyu vrozhajnistyu 25 29 cnt ga kukurudza 2 5 tis ton 4 9 zagalnooblasnogo valu z serednoyu vrozhajnistyu 15 20 cnt ga sonyashnik 10 20 tis ton 6 9 zagalnooblasnogo valu z serednoyu vrozhajnistyu 8 10 cnt ga ovochevi kulturi menshe 5 tis ton menshe 5 zagalnooblasnogo valu z serednoyu vrozhajnistyu 100 120 cnt ga Tvarinnictvo U tvarinnictvi osnovnu rol graye m yasomolochne tvarinnictvo i svinarstvo vidrodzhuyetsya ptahivnictvo rozshirene bdzhilnictvo Za pidsumkami 2010 roku spad obsyagu virobnictva valovoyi produkciyi porivnyano iz 2009 rokom u tvarinnictvi sklav 17 Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi v pidpriyemstvah zmenshilosya na 16 6 i stanovilo 3402 goliv u tomu chisli koriv 1561 goliv Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi u naselennya zmenshilosya na 5 i stanovilo 4275 goliv z nih koriv 2349 goliv Pogoliv ya svinej zmenshilosya na 18 8 i stanovilo 5053 golovi Zagalom pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi svinej vivciv kiz i ptici v pidsobnih gospodarstvah miscevogo naselennya perevishuye take pogoliv ya pidpriyemstv rajonu Stanom na kinec 2015 roku pogoliv ya VRH na s g pidpriyemstvah Bilokurakinskogo rajonu sklalo blizko 400 goliv i prodovzhuye zmenshuvatis Stanom na 2020 rik yedinim silgosppidpriyemstvom sho zajmayetsya viroshuvannyam VRH v Bilokurakinskomu rajoni ye STOV Zorya s Dem yanivka kerivnik Vedmedenko M G Najbilshi agropromislovi pidpriyemstva STOV MTS Alyans smt Bilokurakine blizko 240 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur vigotovlennya m yasa sumishi dlya godivli tvarin moloko sonyashnikova oliya ta in STOV Svitanok smt Bilokurakine blizko 50 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih tehnichnih kultur virobnictvo m yasa sumishi dlya godivli tvarin STOV Viktoriya selo Nesheretove blizko 300 pracyuyuchih vigotovlennya m yasa oliyi boroshna krup sumishi dlya godivli tvarin ta in STOV Agrofirma Zorya selo Cilujkove blizko 290 pracyuyuchih vigotovlennya m yasa sumishi dlya godivli tvarin vovni hlibobulochni virobi ta in STOV Zorya selo Dem yanivka blizko 140 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur vigotovlennya m yasa sumishi dlya godivli tvarin moloko ta in DP Agropromislova kompaniya UkrAgroStar selo Prostore blizko 100 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur vigotovlennya m yasa sumishi dlya godivli tvarin STOV Ukrayina selo Bunchukivka blizko 80 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih tehnichnih kultur virobnictvo moloka ta m yasa sumishi dlya godivli travin STOV Progres selo Lizine blizko 70 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih tehnichnih kultur virobnictvo moloka ta m yasa STOV Rozdolne selo Kuryachivka blizko 70 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih tehnichnih kultur virobnictvo m yasa sumishi dlya godivli tvarin STOV Kalinivske selo Gladkove blizko 30 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur VAT Bilokurakinskij selo Popivka blizko 30 pracyuyuchih viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur pererobka ta konservaciya fruktiv yagid ovochiv Bezrobittya 2006 roku na obliku rajonnogo Centru zajnyatosti naselennya stoyalo 1425 osib Riven bezrobittya sered pracezdatnogo naselennya stanoviv 9 5 2006 roku na obliku rajonnogo Centru zajnyatosti naselennya stoyalo 1352 osib Riven bezrobittya sered pracezdatnogo naselennya stanoviv 10 Pokrashennya vidsotku zajnyatogo naselennya bulo dosyagnuto za rahunok zmenshennya naselennya rajonu cherez smertnist ta migraciyu zbilshennyam vidsotku naselennya sho dosyaglo pensijnogo viku abo vtratilo pracezdatnist cherez invalidnist KulturaDokladnishe Merezhu zakladiv kulturi Bilokurakinskogo rajonu stanom na 2011 rik stanovlyat 31 klub u tomu chisli 26 silskih klubiv 28 bibliotek 1 shkola mistectv dlya ditej ta 1 krayeznavchij muzej Pracyuyut ansambl narodnoyi pisni Zolota Osin kerivnik Gerasyuta A I vokalnij ansambl Garnij nastrij tancyuvalnij kolektiv Impuls kerivnik Olga Lisicya ranishe tancyuvalnij kolektiv Graciya kerivnik Noricina O V do listopada 2015 roku dityacha vokalna grupa Barvinok pri Budinku dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Tri hudozhni kolektivi rajonu mayut zvannya narodno samodiyalnij Robotu ustanov kulturi zabezpechuyut 139 pracivnikiv Brak kadriv stanovit 15 osib 5 bayanistiv 3 horeografi Iz zagalnoyi kilkosti klubnih zakladiv 50 ne opalyuyutsya v zimovij period u zv yazku iz vidsutnistyu sistemi opalennya ponad 10 rokiv Oleksiyivskij i Konoplyanivskij silski budinki kulturi znahodyatsya v avarijnomu stani Osvita U 2010 2011 navchalnomu roci v Bilokurakinskomu rajoni pracyuvalo 279 vchiteliv 248 iz vishoyu osvitoyu 19 vishoyi kategoriyi 27 pedagogiv nagorodzheno znakom Vidminnik osviti Ukrayini Potreba u pedagogichnih kadrah na 2011 2012 navchalnij rik stanovit 7 pedagogiv U doshkilnih navchalnih zakladah vihovuyetsya 256 ditej U zagalno osvitnih navchalnih zakladah navchayetsya 2029 ditej Stvoreno 15 navchalnih komp yuternih kompleksiv 133 komp yuteri V 2020 roci bulo zakrito shkolu v seli Lub yanka Takozh planuyetsya zakrittya deyakih inshih silskih shkil iz za maloyi kilkosti uchniv Na teritoriyi rajonu znahodyatsya v seli Pankivka 24 zagalnoosvitnih shkil 2 pozashkilnih ta 6 doshkilnih zakladiv Sport Sportivnij potencial rajonu sportkompleks Zdorov ya 20 sportivnih zaliv 2 tiri 44 atletichnih i 18 futbolnih majdanchikiv V 2019 roci v Bilokurakine na SK Zdorov ya bulo oblashtovano mini futbolne pole zi shtuchnim pokrittyam Stanom na 2020 rik pri Bilokurakinskij DYuSSh pracyuye i aktivno rozvivayetsya sportivna sekciya zhinochogo futbolu Zhinocha futbolna komanda Kobra trenerom yakoyi ye Krivulya A M postijno bere uchast v sportivnih zmagannyah riznogo rivnya Medicina Medichnu dopomogu nadaye Centralna rajonna likarnya zasnovana v 1903 roci gol likar Danilko O M KNP Bilokurakinskij rajonnij centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi gol likar Lunyakin V O Lozno Oleksandrivska dilnicha likarnya vodolikarnya 2 sanitarnih stanciyi 26 dityachih medichnih kabinetiv teritorialnij centr po obslugovuvannyu pensioneriv ta lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami U 2010 roci byudzhetne finansuvannya medicini sklalo 11 5 mln grn Pitoma vaga vitrat miscevih byudzhetiv na viplatu zarobitnoyi plati i oplatu komunalnih platezhiv stanovit 88 5 U 2011 roci v ramkah optimizaciyi medichnih ustanov na bazi centralnoyi rajonnoyi likarni vidkrito Mizhregionalnij hirurgichnij centr zmensheno kilkist kojko misc na 20 odinic po 5 odinic u terapevtichnomu dityachomu infekcijnomu ta ginekologichnomu viddilennyah Muzeyi U 2001 roci v Bilokurakinomu vidkrito v primishenni kolishnogo knizhkovogo magazinu po vulici Istorichnij ranishe vul Lenina Nevelike primishennya muzeyu originalno oformleno Tri zali zakladu pofarbovani v rizni kolori v zelenomu rozmishena ekspoziciya prirodi davnogo pobutu ta zvichayiv ridnogo krayu v korichnevomu materiali pro Vizvolni zmagannya ta Drugu svitovu vijnu roki vidbudovi v blakitnomu suchasna istoriya Bilokurakinskogo rajonu V muzeyi organizovuyut vistavki virobiv vigotovlenih miscevimi umilcyami zokrema m yakoyi igrashki i vishivki Sered ostannoyi vidznachayutsya roboti narodnoyi majstrini Luganshini Oleksandri Mihajlivni Pismennoyi Do 2018 roku pri muzeyi pracyuvav poetichno literaturnij klub Lira v yakomu zbiralis miscevi literatori ta poeti Voronceva sloboda U travni v Bilokurakinomu shorichno prohodit vidkritij oblasnij molodizhnij festival konkurs patriotichnoyi pisni ta poeziyi Voronceva sloboda na yakij priyizdyat kolektivi z riznih kutochkiv Luganshini Nazvu festival otrimav vid miscevoyi nazvi ridkisnoyi chervonoknizhnoyi roslini pivoniyi tonkolistoyi yaka zrostaye v Bilokurakinskomu rajoni V 2020 roci provedennya danogo festivalyu bulo skasovano iz za epidemiologichnoyi situaciyi v krayini Vidatni osobistostiGeroyi Radyanskogo Soyuzu Budnyak Volodimir Mikitovich 1915 1998 narodivsya u Vinnickij oblasti 1938 roku prizvanij do lav Chervonoyi armiyi U roki vijni voyuvav na Pivdenno Zahidnomu fronti Dvichi poranenij likuvavsya u gospitalyah Saratova ta Odesi Z boyami projshov usyu Zahidnu Yevropu Budapesht Ugorshina Yugoslaviya Avstriya Nagorodzhenij ordenom Slavi IV stupenya ta medalyami Za bojovi zaslugi Za vidvagu Pislya vijni priyihav do Bilokurakinskogo rajonu Z 1951 roku pracyuvav direktorom radgospu Chervonoarmiyec U 1957 roci nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 22 chervnya 1966 roku za uspihi dosyagnuti u zbilshenni obsyagiv virobnictva i zagotivli zernovih ta kormovih kultur ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR jomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci iz vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot Bagatorazovo obiravsya deputatom silskoyi rajonnoyi ta oblasnoyi rad 1919 1980 narodivsya v seli Tanyushivka Bilovodskogo rajonu Luganskoyi oblasti Pislya vijni 1945 roku z rodinoyu viyihav zhiti do Latviyi U 1946 roci povernuvsya i pracyuvav agronomom v radgospi Chervonoarmiyec Za udarnu pracyu ta zaslugi pered vitchiznoyu 1947 roku prisvoyeno zvannya Geroj Socialistichnoyi Praci iz vruchennyam ordena Lenina ta zolotoyi medali Serp i Molot U 1950 h rokah pracyuvav golovoyu Chervo noarmijskoyi silskoyi radi 1908 1974 narodivsya u seli Pavlivka v rodini bidnih selyan Buv starshim sered 4 siniv Zakinchiv 4 klasi ta shkolu mehanizaciyi Pracyuvav brigadirom traktornoyi brigadi do 1940 roku pislya togo buv perevedenij zastupnikom MTS u seli Pavlivka V 1941 roci evakujovanij razom iz traktorami ta silgosptehnikoyu na shid ale po dorozi vzhe v Kantemirivci prizvanij do zbrojnih sil Voyuvav na 2 mu Ukrayinskomu fronti u mehanizovanomu bataljoni spochatku shoferom pislya komandirom bataljonu Trichi potraplyav do shpitalyu Za bojovi zaslugi buv nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki ordenom Vitchiznyanoyi vijni ta medalyami Demobilizuvavsya u grudni 1945 roku Priznachenij zaviduvachem MTS u selah Pavlivka ta Dem yanivka U 1954 roci vidvidav Vsesoyuznu silskogospodarsku vistavku u Moskvi U 1957 roci brigadiru traktornoyi brigadi bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Pracyuvav do pensijnogo viku 1915 2001 narodilasya u seli Pankivka v rodini bidnyakiv Trudovu diyalnist rozpochala 1931 roku U lipni 1944 roku zaginuv cholovik Z 1946 po 1955 roki bula lankovoyu u kolgospi 20 rokiv Zhovtnya piznishe kolgosp Peremoga Zmagalasya iz lankami yaki ocholyuvali Svitlichna Marfa Pavlivna ta Zhurba Mariya Mihajlivna Za umov doglyadu za posivami vnesennya dobriv ta zboru vrozhayu vruchnu lanka Svitlichnoyi zibrala 40 c ga pshenici Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 kvitnya 1940 roku za vidatni zaslugi pered derzhavoyu vdostoyena zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina ta zolotoyi medali Serp i Molot 1 bereznya 1970 roku otrimala status personalnogo pensionera soyuznogo znachennya Z 1980 roku prozhivala u seli Kuryachivka Starobilskogo rajonu 1998 roku pereyihala do Starobilska 1913 1983 narodivsya u seli Novopokrovka Trudovu diyalnist rozpochav u radgospi Topoli 1930 roku pereyihav do Krasnodonu pracyuvav u zaboyi na shahti Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni pereyihav do Kemerovo a zvidti vidpravivsya na front Mav bojovi nagorodi U boyah pid Staroyu Rusoyu buv poranenij otrimav kontuziyu komisovanij po invalidnosti Z serpnya 1944 roku pracyuvav u radgospi Chervonoarmiyec kerivnikom viddilennya 3 Zakinchiv u Kiyivskij oblasti Za dosyagnennya visokogo rivnya vrozhayu zernovih 38 c ga 26 kvitnya 1948 roku buv nagorodzhenij Zolotoyu Zirkoyu Geroya Socialistichnoyi Praci ta ordenom Lenina 1928 narodivsya u seli Pavlivka Iz 13 rokiv pracyuvav na zemli spochatku na prichepi pomichnikom traktorista potim traktoristom U 1957 roci iz rodinoyu pereyihav iz sela Pavlivka u radgosp Chervone Runo de pracyuvav mehanizatorom piznishe priznachenij pomichnikom brigadira mehanikom 22 grudnya 1977 roku za vidatni uspihi i dosyagnennya u Vsesoyuznomu socialistichnomu zmaganni trudovu doblest pri vikonanni planiv i socialistichnih zobov yazan zi zbilshennya virobnictva i prodazhu derzhavi zerna jomu bulo prisvoyene zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci iz vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i molot U 1989 roci buduchi na pensiyi she pracyuvav mehanizatorom ta kombajnerom Prozhivaye iz druzhinoyu Olgoyu Prokopivnoyu u seli Prostore 1921 2004 narodilasya u seli Shaparivka Pered vijnoyu poyihala pogostyuvati do Gruziyi ale pochalasya vijna i vona zalishilas tam pracyuvala na citrusovih plantaciyah radgospu Gonio Za udarnu pracyu u 1949 roci prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci iz vruchennyam ordena Lenina ta zolotoyi medali Serp i molot Pislya vihodu na pensiyu prodovzhuvala pracyuvati v radgospi kuharem dityachogo sadka U 1983 roci povernulasya do Bilokurakinogo Geroyi zagibli v moskovsko ukrayinskij vijni Polyeno Yurij Viktorovich 25 02 1984 15 10 2014 soldat Zbrojnih Sil Ukrayini Narodivsya v seli Shulginka Starobilskogo rajonu v podalshomu prozhivav v smt Bilokurakine Z pochatkom bojovih dij pishov dobrovolcem zahishati ridnu zemlyu Soldat grupi Zolota sotnya 24 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Ajdar psevdo Oka Zaginuv na blokpostu 32 bilya sela Smile Slov yanoserbskij rajon Luganskoyi obl 15 zhovtnya 2014 roku Pohovanij v s Shulginka Starobilskogo rajonu EkologiyaDokladnishe Bilokurakine na pochatku 2000 h rokiv pidtaplyuvalos gruntovimi vodami cherez te sho osushuvalni kanali zaplavi richki Bila za 1990 ti roki zamulilis zarosli ocheretom buli zasipani pobutovim smittyam Naprikinci 2000 h rokiv zusillyami miscevoyi gromadi kanali buli rozchisheni pitannya pidtoplennya bulo chastkovo virisheno U 2006 roci gromadska organizaciya zvituvala pro znachni virubki vikovih dubiv v cinnih bajrachnih lisah poblizu sela Prihodkivka Bulo znisheno 3 ga dubovogo lisu zadlya nezakonnoyi pidpriyemnickoyi diyalnosti z vigotovlennya derevnogo vugillya Div takozhLuganska oblast Administrativnij ustrij UkrayiniPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 5 chervnya 2020 roku 388 2020 rp Pro priznachennya S Shebetenka golovoyu Bilokurakinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Luganskoyi oblasti Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi upor V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 ros Atlas Luganskoj oblasti 24 veresnya 2014 u Wayback Machine L 2004 ros Organizaciya ohrany rastenij Luganskoj oblasti zanesennyh v Krasnuyu knigu Ukrainy Metodicheskie ukazaniya Lugansk 1992 ros Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Tom VII stor 263 Bagalij D I Kievskaya starina 1788 roku Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 9 listopada 2017 Procitovano 1 listopada 2013 ros Filonenko S I Filonenko A S Ostrogozhsko rossoshanskaya operaciya Stalingrad na Verhnem Donu Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Dnistryanskij M S Etnopolitichna geografiya Ukrayini Lviv Litopis 2006 S 465 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 6 chervnya 2022 Geoportal administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini 7 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Derzhavne agentstvo zemelnih resursiv Ukrayini Stanom na 1 sichnya 2011 roku Rezultati viboriv selishnih goliv 2010 roku Bilokurakinska selishna rada Rezultati viboriv selishnih goliv 2010 roku Lozno Oleksandrivska selishna rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Oleksandropilska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Oleksiyivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Bunchukivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Dem yanivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Kuryachivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Lizinska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Nesheretivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Pavlivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2012 roku Prostorivska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Solidarnenska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Timoshinska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Chervonoarmijska silska rada Rezultati viboriv silskih goliv 2010 roku Sharivska silska rada ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 16 kvitnya 2016 ros V Belokurakinskom rajone Luganskoj oblasti vedyotsya masshtabnaya vyrubka duba cennyh buerachnyh lesov 2 listopada 2013 u Wayback Machine povidomlennya CityNews vid 11 travnya 2006 roku LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bilokurakinskij rajonSajt Bilokurakinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sajt Bilokurakinskoyi selishnoyi radi 23 sichnya 2021 u Wayback Machine Katalog kompanij Ukrayini 16 travnya 2011 u Wayback Machine Bilokurakinskij informacijno rozvazhalnij portal 20 sichnya 2016 u Wayback Machine Video pro zhittya Bilokurakinskogo rajonu 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na sajti YouTube Videozamalovka Volodimira Malika pro Bilokurakinshinu 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Troyickij rajon Rosiya Novopskovskij rajonSvativskij rajon Starobilskij rajon