Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хміль звичайний (Humulus lupulus) — вид багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих.
| Хміль звичайний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Коноплеві (Cannabaceae) |
| Рід: | Хміль (Humulus) |
| Вид: | Хміль звичайний (H. lupulus) |
| Біноміальна назва | |
| Humulus lupulus L., 1753 | |
Опис рослини
Стебло витке, гранчасте, горбкувато-шорстке, 3—6 м завдовжки.
Листки черешкові, супротивні, зверху темно-зелені, гострогорбкувато-шорсткі, зісподу блідіші, з жовтими залозками і розсіяними волосками по жилках; нижні листки округлі або яйцеподібні, з серцеподібною основою, лапчасто-З-5-лопатеві або надрізані, з яйцеподібними, загостреними, великопилчастими лопатями, верхні — цілі і на гілках з жіночими суцвіттями чергові.
Квітки одностатеві, дводомні, в , зібраних у чоловічих особин волотюватими, а в жіночих — головчастими колосоподібними суцвіттями; жіночі колоси яйцеподібні або видовжені, ясно-зелені, 2—3 см завдовжки, на ніжках, одиничні або частіше зібрані гроном, пониклі або звислі. Оцвітина чоловічих квіток жовтувато-зелена, п'ятироздільна, з видовженими відстовбурченими або відігнутими частками. Оцвітина жіночих квіток малопомітна, дзвоникувата, після цвітіння однобічно-плівчасто-розросла і основою охоплює плід, з яким разом і опадає.
Плід — яйцеподібний стиснений, білувато-сірий, по краю кілюватий горішок. Цвіте з червня до серпня, плоди дозрівають у вересні.
Поширення
| Обсяги виробництва хмелю в тоннах. Дані за 2007рік | |||||
 Німеччина | 28600 | 24,89 % | |||
 США | 27330 | 23,79 % | |||
| Ефіопія | 25000 | 21,76 % | |||
 КНР | 10000 | 8,70 % | |||
 Чехія | 5600 | 4,87 % | |||
 Польща | 3100 | 2,70 % | |||
| Словенія | 2157 | 1,88 % | |||
| Південна Корея | 1900 | 1,65 % | |||
| Інші країни | 11199 | 9,75 % | |||
| Загальний | 114886 | 100 % | |||
Хміль звичайний росте по всій території України на більш-менш вологих місцях, по берегах боліт, на узліссях, серед чагарників. У спеціалізованих господарствах, переважно в північній частині України, його культивують як технічну рослину.
Заготівля і зберігання
Для медичних потреб використовують жіночі суцвіття — «шишки» (лат. Strobuli Humuli lupuli, синонім — лат. Strobuli Lupuli) і лупулін (лат. Lupulinum, синонім —лат. Glandulae Lupuli). Останній являє собою залозки у вигляді ясно-жовтого порошку, що міститься на внутрішній поверхні лусочок жіночих суцвіть — «шишок». Ці залозки, які називаються ще хмельовим борошном, на час вистигання плодів легко осипаються.
Супліддя «шишки» заготовляють у середині серпня, коли вони набувають зеленаво-жовтого забарвлення (пізніше вони стають буруватими, сухими і після сушіння розсипаються), зриваючи їх разом з плодоніжками руками, і швидко сушать у затінку на вільному повітрі, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині (або в спеціальних хмелесушарнях). Сухих суплідь виходить 20 %. Готову сировину пакують у паперові мішки і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.
Хімічний склад
«Шишки» хмелю містять ефірну олію (0,2—1,7 %), від 5 до 20 % гірких речовин (гумулон, лупулон та ін.), холін, аспарагін, органічні кислоти (валеріанова, ізовалеріанова, р-амінобензойна), лейкоантоціанідини та естрогеннодіючі речовини.
Лупулін містить ефірну олію (1 — 3 %), гіркі (близько 5 %) і смолисті (50—70 %) речовини, жовтий пігмент, холін, гіпоксантин, аденін, дитерпен когумулон, цератинову й ізопропілакрилову кислоти та алкалоїдоподібну речовину з наркотичною дією. У складі ефірної олії є сесквітерпен гумулен (15—20 %), сесквітерпеновий спирт лупаренол, кетон лупарон, від 30 до 50 % аліфатичних терпенів (мірцен, фарнезен та ін.), складні ефіри спирту мірцєнолу (30—40 %), аліфатичні терпенові спирти гераніол і ліналоол та лупанон-феноловий ефір, який при гідролізі дає ізовалеріанову кислоту і фенол.
Фармакологічні властивості і використання
Галенові препарати хмелю заспокоюють нервову систему, підвищують діурез, мають протизапальні, противиразкові, капілярозміцнюючі, гіпосенсибілізуючі і болетамувальні властивості, регулюють жировий, мінеральний і водний обмін в організмі, збуджують апетит і поліпшують травлення, активно впливають на процеси регенерації в епідермісі шкіри, в слизових оболонках, покращують життєдіяльність волосяних цибулин, виявляють бактерицидну й фунгіцидну дію, мають естрогенну активність.
Прописують їх у разі безсоння, нервового виснаження, вегетосудинної дистонії, клімактеричних розладів, аменореї, гіпоменструального синдрому на ґрунті естрогенної недостатності яєчників, альгодисменореї та гіпергалактії (для припинення лактації). Позитивний терапевтичний ефект спостерігається й при лікуванні пієлонефриту і циститу (особливо при поєднанні хмелю з іншими лікарськими рослинами), при хворобах печінки, що супроводяться жовтяницею, й селезінки (як болезаспокійливий засіб).
У народній медицині, крім того, препарати хмелю з успіхом застосовують як засіб, що поліпшує серцево-судинну діяльність, особливо при міокардиті, як гіркий ароматичний засіб для підвищення апетиту й поліпшення травлення, при нирковокам'яній хворобі, простатиті, скрофульозі, виразці гомілки (в останньому випадку терапевтичний ефект можна посилити одночасним місцевим застосуванням настою «шишок» у вигляді вологих компресів).
«Шишки» хмелю входять до складу інгредієнтів для приготування заспокійливого чаю.
Спиртовий екстракт «шишок» хмелю є складовою частиною препарату уролесану, ефірна олія — валокордину.
Використовують хміль і як зовнішній засіб. Мазь вживається для лікування болісних виразок, які погано загоюються, лишаїв, раку шкіри, при ревматизмі, різних захворюваннях суглобів та при забоях. Настій «шишок» застосовують для компресів на забиті місця і при надмірній жирності шкіри, для миття голови при облисінні.
«Шишки» хмелю використовують і в гомеопатії.
У харчуванні
Молоді підземні пагони вживають напровесні замість спаржі та цвітної капусти. Їх трохи відварюють у солоній воді, обсмажують, додаючи різних приправ на смак.
Примітки
- Humulus lupulus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. (рос.)(укр.)
- FOOD AND AGRICULTURE ORGANIZATION OF THE UNITED NATIONS
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.65
Джерела
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — . Ел.джерело
- Губченко А. А. Хмель. — Тверь: тип. Губ. правл., 1884.
- Мельничук М. Д., Бойко А. Л., Григорюк І. П., Ліханов А. Ф., Клюваденко А. А., Мартин Г. Г., Куковенко В. І. Хміль звичайний (Humulus lupulus L.): від клітини до рослини. — Київ: Прінтеко, 2013.
- Несвадба В. Развитие и традиции чешских сортов хмеля. — Жатец: Институт хмелеводства, 2014. — ISBN: 978-80-87357-14-9.
- Хоміна В. Я., Загородний М. В. Хміль: навчальний посібник. — Кам'янець-Подільський: Медобори-2006, 2011.
- Шредер Р. И. Хмель и его разведение в Россию и заграницею. — Москва: Унив. тип. (Катков и К°), 1874.
Посилання
- Хміль звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 445. — .
- Хміль звичайний // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 65, 154.
- ХМІЛЬ ЗВИЧАЙНИЙ // Фармацевтична енциклопедія
- Хміль звичайний // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hmil zvichajnij Humulus lupulus vid bagatorichnih trav yanistih roslin rodini konoplevih Hmil zvichajnij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Konoplevi Cannabaceae Rid Hmil Humulus Vid Hmil zvichajnij H lupulus Binomialna nazva Humulus lupulus L 1753Opis rosliniSteblo vitke granchaste gorbkuvato shorstke 3 6 m zavdovzhki Listki chereshkovi suprotivni zverhu temno zeleni gostrogorbkuvato shorstki zispodu blidishi z zhovtimi zalozkami i rozsiyanimi voloskami po zhilkah nizhni listki okrugli abo yajcepodibni z sercepodibnoyu osnovoyu lapchasto Z 5 lopatevi abo nadrizani z yajcepodibnimi zagostrenimi velikopilchastimi lopatyami verhni cili i na gilkah z zhinochimi sucvittyami chergovi Kvitki odnostatevi dvodomni v zibranih u cholovichih osobin volotyuvatimi a v zhinochih golovchastimi kolosopodibnimi sucvittyami zhinochi kolosi yajcepodibni abo vidovzheni yasno zeleni 2 3 sm zavdovzhki na nizhkah odinichni abo chastishe zibrani gronom ponikli abo zvisli Ocvitina cholovichih kvitok zhovtuvato zelena p yatirozdilna z vidovzhenimi vidstovburchenimi abo vidignutimi chastkami Ocvitina zhinochih kvitok malopomitna dzvonikuvata pislya cvitinnya odnobichno plivchasto rozrosla i osnovoyu ohoplyuye plid z yakim razom i opadaye Plid yajcepodibnij stisnenij biluvato sirij po krayu kilyuvatij gorishok Cvite z chervnya do serpnya plodi dozrivayut u veresni PoshirennyaObsyagi virobnictva hmelyu v tonnah Dani za 2007rik Nimechchina 28600 24 89 SShA 27330 23 79 Efiopiya 25000 21 76 KNR 10000 8 70 Chehiya 5600 4 87 Polsha 3100 2 70 Sloveniya 2157 1 88 Pivdenna Koreya 1900 1 65 Inshi krayini 11199 9 75 Zagalnij 114886 100 Hmil zvichajnij roste po vsij teritoriyi Ukrayini na bilsh mensh vologih miscyah po beregah bolit na uzlissyah sered chagarnikiv U specializovanih gospodarstvah perevazhno v pivnichnij chastini Ukrayini jogo kultivuyut yak tehnichnu roslinu Zagotivlya i zberigannyaDlya medichnih potreb vikoristovuyut zhinochi sucvittya shishki lat Strobuli Humuli lupuli sinonim lat Strobuli Lupuli i lupulin lat Lupulinum sinonim lat Glandulae Lupuli Ostannij yavlyaye soboyu zalozki u viglyadi yasno zhovtogo poroshku sho mistitsya na vnutrishnij poverhni lusochok zhinochih sucvit shishok Ci zalozki yaki nazivayutsya she hmelovim boroshnom na chas vistigannya plodiv legko osipayutsya Supliddya shishki zagotovlyayut u seredini serpnya koli voni nabuvayut zelenavo zhovtogo zabarvlennya piznishe voni stayut buruvatimi suhimi i pislya sushinnya rozsipayutsya zrivayuchi yih razom z plodonizhkami rukami i shvidko sushat u zatinku na vilnomu povitri rozstelivshi tonkim sharom na paperi chi tkanini abo v specialnih hmelesusharnyah Suhih suplid vihodit 20 Gotovu sirovinu pakuyut u paperovi mishki i zberigayut u suhih proholodnih primishennyah Himichnij sklad Shishki hmelyu mistyat efirnu oliyu 0 2 1 7 vid 5 do 20 girkih rechovin gumulon lupulon ta in holin asparagin organichni kisloti valerianova izovalerianova r aminobenzojna lejkoantocianidini ta estrogennodiyuchi rechovini Lupulin mistit efirnu oliyu 1 3 girki blizko 5 i smolisti 50 70 rechovini zhovtij pigment holin gipoksantin adenin diterpen kogumulon ceratinovu j izopropilakrilovu kisloti ta alkaloyidopodibnu rechovinu z narkotichnoyu diyeyu U skladi efirnoyi oliyi ye seskviterpen gumulen 15 20 seskviterpenovij spirt luparenol keton luparon vid 30 do 50 alifatichnih terpeniv mircen farnezen ta in skladni efiri spirtu mircyenolu 30 40 alifatichni terpenovi spirti geraniol i linalool ta lupanon fenolovij efir yakij pri gidrolizi daye izovalerianovu kislotu i fenol Farmakologichni vlastivosti i vikoristannyaGalenovi preparati hmelyu zaspokoyuyut nervovu sistemu pidvishuyut diurez mayut protizapalni protivirazkovi kapilyarozmicnyuyuchi giposensibilizuyuchi i boletamuvalni vlastivosti regulyuyut zhirovij mineralnij i vodnij obmin v organizmi zbudzhuyut apetit i polipshuyut travlennya aktivno vplivayut na procesi regeneraciyi v epidermisi shkiri v slizovih obolonkah pokrashuyut zhittyediyalnist volosyanih cibulin viyavlyayut baktericidnu j fungicidnu diyu mayut estrogennu aktivnist Propisuyut yih u razi bezsonnya nervovogo visnazhennya vegetosudinnoyi distoniyi klimakterichnih rozladiv amenoreyi gipomenstrualnogo sindromu na grunti estrogennoyi nedostatnosti yayechnikiv algodismenoreyi ta gipergalaktiyi dlya pripinennya laktaciyi Pozitivnij terapevtichnij efekt sposterigayetsya j pri likuvanni piyelonefritu i cistitu osoblivo pri poyednanni hmelyu z inshimi likarskimi roslinami pri hvorobah pechinki sho suprovodyatsya zhovtyaniceyu j selezinki yak bolezaspokijlivij zasib U narodnij medicini krim togo preparati hmelyu z uspihom zastosovuyut yak zasib sho polipshuye sercevo sudinnu diyalnist osoblivo pri miokarditi yak girkij aromatichnij zasib dlya pidvishennya apetitu j polipshennya travlennya pri nirkovokam yanij hvorobi prostatiti skrofulozi virazci gomilki v ostannomu vipadku terapevtichnij efekt mozhna posiliti odnochasnim miscevim zastosuvannyam nastoyu shishok u viglyadi vologih kompresiv Shishki hmelyu vhodyat do skladu ingrediyentiv dlya prigotuvannya zaspokijlivogo chayu Spirtovij ekstrakt shishok hmelyu ye skladovoyu chastinoyu preparatu urolesanu efirna oliya valokordinu Vikoristovuyut hmil i yak zovnishnij zasib Maz vzhivayetsya dlya likuvannya bolisnih virazok yaki pogano zagoyuyutsya lishayiv raku shkiri pri revmatizmi riznih zahvoryuvannyah suglobiv ta pri zaboyah Nastij shishok zastosovuyut dlya kompresiv na zabiti miscya i pri nadmirnij zhirnosti shkiri dlya mittya golovi pri oblisinni Shishki hmelyu vikoristovuyut i v gomeopatiyi U harchuvanni Molodi pidzemni pagoni vzhivayut naprovesni zamist sparzhi ta cvitnoyi kapusti Yih trohi vidvaryuyut u solonij vodi obsmazhuyut dodayuchi riznih priprav na smak PrimitkiHumulus lupulus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 ros ukr FOOD AND AGRICULTURE ORGANIZATION OF THE UNITED NATIONS M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 65DzherelaLikarski roslini enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij redaktor A M Grodzinskij Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 544 storinki ISBN 5 88500 055 7 El dzherelo Gubchenko A A Hmel Tver tip Gub pravl 1884 Melnichuk M D Bojko A L Grigoryuk I P Lihanov A F Klyuvadenko A A Martin G G Kukovenko V I Hmil zvichajnij Humulus lupulus L vid klitini do roslini Kiyiv Printeko 2013 Nesvadba V Razvitie i tradicii cheshskih sortov hmelya Zhatec Institut hmelevodstva 2014 ISBN 978 80 87357 14 9 Homina V Ya Zagorodnij M V Hmil navchalnij posibnik Kam yanec Podilskij Medobori 2006 2011 Shreder R I Hmel i ego razvedenie v Rossiyu i zagraniceyu Moskva Univ tip Katkov i K 1874 PosilannyaHmil zvichajnij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 445 ISBN 5 88500 055 7 Hmil zvichajnij Diki yistivni roslini Ukrayini Reva M L Reva N N Kiyiv Naukova dumka 1976 S 65 154 HMIL ZVIChAJNIJ Farmacevtichna enciklopediya Hmil zvichajnij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006