Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ря бчик ру ський Fritillaria ruthenica багаторічна рослина родини лілійних також відома під народними назвами медо к мик

Рябчик руський

Рябчик руський

Ря́бчик ру́ський (Fritillaria ruthenica) — багаторічна рослина родини лілійних, також відома під народними назвами медо́к, микола́йчики.

Рябчик руський
image
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілієві (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Lilieae
Рід: Рябчик (Fritillaria)
Вид:
Рябчик руський (F. ruthenica)
Біноміальна назва
Fritillaria ruthenica
Wikstr., 1821

Етимологія

Видова назва рябчика руського вказує на ареал, межа якого на момент опису рослини збігалася зі східними кордонами України, яку у XIII—XIX століттях західні історики називали Рутенією (лат. Ruthenia на відміну від Росії — лат. Muscovia). В російськомовних джерелах з огляду на фонетичну схожість термін «руський» неправильно перекладають як «російський» (рос. русский), в той час як насправді «російський» на латині буде «rossica».

Синоніми

  • Corona leucantha Fisch. ex Graham (1828)
  • Fritillaria heterophylla Sol. ex Baker (1874)
  • Fritillaria minor Ledeb. (1830)

Опис

image
Квітки великим планом
image
Вигляд квіток зсередини

Трав'яниста рослина 20—60 см заввишки. Бульбоцибулина завширшки до 1 см, куляста або сплюснуто-яйцеподібна, у генеративних особин складається з 2—3 м'ясистих лусок, між якими заховані бруньки поновлення («дітки»). Стебло прямостояче, голе, гладке, від середини до верхівки улиснене, причому листки густішають у його другій третині. Листків 10—20, вони блакитно-зелені, лінійні, сидячі. Нижні і верхні листки супротивні або кільчасті, середні чергові, 6—9 см завдовжки і 3—5 мм завширшки. Середні листки лінійні, завдовжки 3—9 см, завширшки 3—5 мм, верхні листки зближені, майже ниткоподібні з дуже тонкими, спірально закрученими і чіпкими верхівками. Оскільки тонкі стебла рябчика руського не утворюють стійкої опори, ця рослина нерідко підтримує вертикальне положення, обвиваючи вусикоподібним листям стебла прямостоячих трав.

Суцвіття — верхівкова китиця, що складається з 1—5 актиноморфних, пониклих, дзвоникуватих квіток. Оцвітина тричленна, роздільнопелюсткова, складається з 6 листочків. Вони овальні або еліптичні, тупі, 2—3,2 см завдовжки, зовні темно-пурпурові або вишнево-коричневі, з невиразним шахово-сітчастим малюнком, зсередини жовтуваті з зеленкуватою смугою по центру. Біля основи кожної пелюстки помітна вдавлена медова ямка. Тичинок також 6, вони майже вдвічі коротші за листочки оцвітини й коротші за маточку; пиляки жовті. Маточка з трьома приймочками.

Плід — крилата шестигранна коробочка з тупою верхівкою, завдовжки 1,5—3,5 см, завширшки до 2 см. Гнізда плода розкриваються розривом.

Визначення

Морфологічно наближений до цього таксона рябчик шаховий. До ознак, які дозволяють безпомилково відрізнити рябчик руський від спорідненого виду належать скупчені верхні листки, витка верхівка стебла та шестигранна коробочка з крилатими ребрами.

Поширення

Ареал цього виду доволі широкий і охоплює Східну Європу, Кавказ, Середню Азію, Джунгарію, Західний Сибір, Алтай.

В Україні трапляється розсіянно в лісостеповій і степовій зонах, переважно в лівобережних та південних областях.

У Запорізькій області зустрічається виключно в порожистій (скелястій) частині долини Дніпра, пов'язаній з виходами на денну поверхню докембрійських гранітів Українського кристалічного щита.

Екологія

Рябчик руський — цибулинний пучкокореневий геофіт, за сезонним життєвим циклом належить до пізньовесняних ефемероїдів.

Рослина відносно світлолюбна, але здатна витримувати невелике затінення ( сціогеліофіт), помірно посухостійка (ксеромезофіт), морозостійка (витримує пониження температури до −35 °C). Віддає перевагу добре дренованим та плодючим ґрунтам (мегатроф).

Зростає на кам'янистих схилах з лужними і кислими ґрунтами, серед чагарників, по берегах річок, на луках (в тому числі й остепнених), галявинах, узліссях соснових борів, в байрачних лісах і, навіть, в робінієвих насадженнях та дібровах, розташованих на піщаних ділянках.

Більшість популяцій в Україні ізольовані, невеликі за площею і чисельністю (1—10 особин на 1 м²), втім у Луганській області щільність деяких популяцій становить 12—75 особин на 1 м²..

Вегетація триває в середньому 80 діб. Розмножується насінням та вегетативно відокремленням дочірніх цибулинок. Цвітіння відбувається у квітні—травні, запилюється комахами (ентомофілія) і вітром (анемофілія). Плодоносить у травні—липні, невдовзі після плодоношення вегетація завершується. Насіння поширюється при розгойдуванні коробочок (автохорія). Насінини мають невеликий зародок, тому проростають повільно. Бульбоцибулини змінюються щороку. Перше цвітіння сіянців відбувається у віці 5—6 років і щорічно повторюється до 10—15 років. Надалі частина лусок утворює дочірні цибулинки, які розвиваються вдвічі швидше, ніж материнські особини.

Охоронний статус

Вид занесений до Червоної книги України (вразливий вид), перебуває також під охороною в деяких інших країнах ареалу.

Рябчик руський потерпає від розорювання степів, осушування земель, весняних палів, а також від збирання квітів для букетів та викопування цибулин. За відсутності антропогенного навантаження рослини добре відновлюються і можуть бути інтродуковані у вторинні біоценози.. На території Пирятинського національного парку життєздатність популяцій залежить більше від ценотичних умов, ніж від антропогенного впливу..

Охороняється в національних парках «Святі Гори» і «Пирятинський», в заповідниках Луганському (філії «Стрільцівський степ», «Станично-Луганське»), Українському степовому (філії «Михайлівська цілина», «Крейдяна флора»), Канівському, Національному заповіднику «Хортиця». Вирощується в ботанічних садах Києва, Кривого Рогу, Харкова, Донецька, дендропарку «Софіївка».

Практичне значення

Рябчик руський використовують перш за все як декоративну рослину. Його строкаті квіти привабливо виглядають як в альпінаріях, так і при аранжуванні з іншими рослинами в букетах. Насіння висівають в будь-який час, але проростає воно лише навесні після періоду стратифікації.

В народній медицині використовують бульбоцибулини. З них готують відвари, настоянки або вживають сирими як протикашльовий засіб.

З 1 липня 2012 року рябчик руський зображується на гербі міста Серпухов (Росія).

Галерея

Запорізька область

  • image
    У стадії бутону. Острів Хортиця
  • image
    У долині р. Верхня Хортиця
  • image
    Запоріжжя. Правий берег
  • image
    Запоріжжя. Хортицький район
  • image
    Серед петрофітного чагарнику

Джерела. Примітки

  1. The Plant List.(англ.)
  2. Fritillaria ruthenica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
  3. Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 82). —
  4. Тарасов В. В. Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. Судинні рослини: монографія. — Дніпропетровськ : Ліра, 2012 — Видання друге. — 296 с. (с. 200). —
  5. Коваленко О. А. Fritillaria ruthenica Wikstr. (Liliaceae) на території Національного природного парку «Пирятинський» (Полтавська область). // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — Київ: ВПЦ «Київський університет», 1999. — ISSN 1728—2284 — PDF [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  6. Новые местонахождения видов родов Tulipa L. и Fritillaria L. на территории Луганской области / Е. И. Соколова, М. В. Бережной, Н. Ю. Бутылкина, В. А. Коваленко, Е. Н. Пашутина, Т. А. Щербакова // Промышленная ботаника. — 2008. — Вип. 8. — С. 88—97. — PDF.(рос.)
  7. Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К., 2009.
  8. Красная книга Российской Федерации (растения и грибы). — М., 2008.(рос.)
  9. Красная книга Республики Мордовия, 2003.
  10. Морфологічна мінливість і віталітетна структура ценопопуляцій Fritillaria ruthenica Wikstr. (Liliaceae) у НПП «Пирятинський» (Полтавська обл.) / О. А. Коваленко // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 3. — С. 369—379. — PDF
  11. Корещук К. Е., Петроченко В. И. Флора высших растений острова Хортица // Природа острова Хортица: сб. науч. трудов Национального заповедника «Хортица» / под ред. В. И. Петроченко. — Запорожье: Днепровский металлург, 1993. — Вып. 1. — С. 4—61

Література

  • Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР. — Т. 3 / Ред.  : М. І. Котов, А. І. Барбарич. — 428 с. (с. 154—156).
  • Діденко І. П. Види роду Fritillaria L. (Liliaceae) в Україні (еколого-ценотичні особливості та охорона): дис. канд. біол. наук.: — Умань, 2007.
  • Коваленко О. А., Сенчило О. О. Рідкісні види судинних рослин Національного природного парку «Пирятинський» (Полтавська область) в антропогенно трансформованних місцезростаннях // Вісник Нац. наук.-природ. музею. — 2008—2009 — 6—7. — Стор. 124—134.
  • Коваленко О. А., Сенчило О. О. Рідкісні види степових ценозів Національного природного парку «Пирятинський» // Роль Національного природного парку «Пирятинський» в природно-заповідній та екологічній мережі Полтавщини: Матер. всеукр. екол. наук.-практ. конф. — К., 2011. — С. 75—78.
  • Перегрим М. М., Накоп'юк І. П. Fritillaria ruthenica Wikstr. на Донецькому кряжі. // Інтродукція рослин. — 2005. — № 1.

Посилання

Рябчик руський в Червоній книзі України. — Перевірено 27 грудня 2014 р.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rya bchik ru skij Fritillaria ruthenica bagatorichna roslina rodini lilijnih takozh vidoma pid narodnimi nazvami medo k mikola jchiki Ryabchik ruskijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Liliyecviti Liliales Rodina Liliyevi Liliaceae Pidrodina LilioideaeTriba LilieaeRid Ryabchik Fritillaria Vid Ryabchik ruskij F ruthenica Binomialna nazvaFritillaria ruthenica Wikstr 1821EtimologiyaVidova nazva ryabchika ruskogo vkazuye na areal mezha yakogo na moment opisu roslini zbigalasya zi shidnimi kordonami Ukrayini yaku u XIII XIX stolittyah zahidni istoriki nazivali Ruteniyeyu lat Ruthenia na vidminu vid Rosiyi lat Muscovia V rosijskomovnih dzherelah z oglyadu na fonetichnu shozhist termin ruskij nepravilno perekladayut yak rosijskij ros russkij v toj chas yak naspravdi rosijskij na latini bude rossica Sinonimi Corona leucantha Fisch ex Graham 1828 Fritillaria heterophylla Sol ex Baker 1874 Fritillaria minor Ledeb 1830 OpisKvitki velikim planomViglyad kvitok zseredini Trav yanista roslina 20 60 sm zavvishki Bulbocibulina zavshirshki do 1 sm kulyasta abo splyusnuto yajcepodibna u generativnih osobin skladayetsya z 2 3 m yasistih lusok mizh yakimi zahovani brunki ponovlennya ditki Steblo pryamostoyache gole gladke vid seredini do verhivki ulisnene prichomu listki gustishayut u jogo drugij tretini Listkiv 10 20 voni blakitno zeleni linijni sidyachi Nizhni i verhni listki suprotivni abo kilchasti seredni chergovi 6 9 sm zavdovzhki i 3 5 mm zavshirshki Seredni listki linijni zavdovzhki 3 9 sm zavshirshki 3 5 mm verhni listki zblizheni majzhe nitkopodibni z duzhe tonkimi spiralno zakruchenimi i chipkimi verhivkami Oskilki tonki stebla ryabchika ruskogo ne utvoryuyut stijkoyi opori cya roslina neridko pidtrimuye vertikalne polozhennya obvivayuchi vusikopodibnim listyam stebla pryamostoyachih trav Sucvittya verhivkova kiticya sho skladayetsya z 1 5 aktinomorfnih poniklih dzvonikuvatih kvitok Ocvitina trichlenna rozdilnopelyustkova skladayetsya z 6 listochkiv Voni ovalni abo eliptichni tupi 2 3 2 sm zavdovzhki zovni temno purpurovi abo vishnevo korichnevi z neviraznim shahovo sitchastim malyunkom zseredini zhovtuvati z zelenkuvatoyu smugoyu po centru Bilya osnovi kozhnoyi pelyustki pomitna vdavlena medova yamka Tichinok takozh 6 voni majzhe vdvichi korotshi za listochki ocvitini j korotshi za matochku pilyaki zhovti Matochka z troma prijmochkami Plid krilata shestigranna korobochka z tupoyu verhivkoyu zavdovzhki 1 5 3 5 sm zavshirshki do 2 sm Gnizda ploda rozkrivayutsya rozrivom Viznachennya Morfologichno nablizhenij do cogo taksona ryabchik shahovij Do oznak yaki dozvolyayut bezpomilkovo vidrizniti ryabchik ruskij vid sporidnenogo vidu nalezhat skupcheni verhni listki vitka verhivka stebla ta shestigranna korobochka z krilatimi rebrami PoshirennyaAreal cogo vidu dovoli shirokij i ohoplyuye Shidnu Yevropu Kavkaz Serednyu Aziyu Dzhungariyu Zahidnij Sibir Altaj V Ukrayini traplyayetsya rozsiyanno v lisostepovij i stepovij zonah perevazhno v livoberezhnih ta pivdennih oblastyah U Zaporizkij oblasti zustrichayetsya viklyuchno v porozhistij skelyastij chastini dolini Dnipra pov yazanij z vihodami na dennu poverhnyu dokembrijskih granitiv Ukrayinskogo kristalichnogo shita EkologiyaRyabchik ruskij cibulinnij puchkokorenevij geofit za sezonnim zhittyevim ciklom nalezhit do piznovesnyanih efemeroyidiv Roslina vidnosno svitlolyubna ale zdatna vitrimuvati nevelike zatinennya sciogeliofit pomirno posuhostijka kseromezofit morozostijka vitrimuye ponizhennya temperaturi do 35 C Viddaye perevagu dobre drenovanim ta plodyuchim gruntam megatrof Zrostaye na kam yanistih shilah z luzhnimi i kislimi gruntami sered chagarnikiv po beregah richok na lukah v tomu chisli j ostepnenih galyavinah uzlissyah sosnovih boriv v bajrachnih lisah i navit v robiniyevih nasadzhennyah ta dibrovah roztashovanih na pishanih dilyankah Bilshist populyacij v Ukrayini izolovani neveliki za plosheyu i chiselnistyu 1 10 osobin na 1 m vtim u Luganskij oblasti shilnist deyakih populyacij stanovit 12 75 osobin na 1 m Vegetaciya trivaye v serednomu 80 dib Rozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno vidokremlennyam dochirnih cibulinok Cvitinnya vidbuvayetsya u kvitni travni zapilyuyetsya komahami entomofiliya i vitrom anemofiliya Plodonosit u travni lipni nevdovzi pislya plodonoshennya vegetaciya zavershuyetsya Nasinnya poshiryuyetsya pri rozgojduvanni korobochok avtohoriya Nasinini mayut nevelikij zarodok tomu prorostayut povilno Bulbocibulini zminyuyutsya shoroku Pershe cvitinnya siyanciv vidbuvayetsya u vici 5 6 rokiv i shorichno povtoryuyetsya do 10 15 rokiv Nadali chastina lusok utvoryuye dochirni cibulinki yaki rozvivayutsya vdvichi shvidshe nizh materinski osobini Ohoronnij statusVid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini vrazlivij vid perebuvaye takozh pid ohoronoyu v deyakih inshih krayinah arealu Ryabchik ruskij poterpaye vid rozoryuvannya stepiv osushuvannya zemel vesnyanih paliv a takozh vid zbirannya kvitiv dlya buketiv ta vikopuvannya cibulin Za vidsutnosti antropogennogo navantazhennya roslini dobre vidnovlyuyutsya i mozhut buti introdukovani u vtorinni biocenozi Na teritoriyi Piryatinskogo nacionalnogo parku zhittyezdatnist populyacij zalezhit bilshe vid cenotichnih umov nizh vid antropogennogo vplivu Ohoronyayetsya v nacionalnih parkah Svyati Gori i Piryatinskij v zapovidnikah Luganskomu filiyi Strilcivskij step Stanichno Luganske Ukrayinskomu stepovomu filiyi Mihajlivska cilina Krejdyana flora Kanivskomu Nacionalnomu zapovidniku Horticya Viroshuyetsya v botanichnih sadah Kiyeva Krivogo Rogu Harkova Donecka dendroparku Sofiyivka Praktichne znachennyaRyabchik ruskij vikoristovuyut persh za vse yak dekorativnu roslinu Jogo strokati kviti privablivo viglyadayut yak v alpinariyah tak i pri aranzhuvanni z inshimi roslinami v buketah Nasinnya visivayut v bud yakij chas ale prorostaye vono lishe navesni pislya periodu stratifikaciyi V narodnij medicini vikoristovuyut bulbocibulini Z nih gotuyut vidvari nastoyanki abo vzhivayut sirimi yak protikashlovij zasib Z 1 lipnya 2012 roku ryabchik ruskij zobrazhuyetsya na gerbi mista Serpuhov Rosiya GalereyaZaporizka oblast U stadiyi butonu Ostriv Horticya U dolini r Verhnya Horticya Zaporizhzhya Pravij bereg Zaporizhzhya Hortickij rajon Sered petrofitnogo chagarnikuDzherela PrimitkiThe Plant List angl Fritillaria ruthenica Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 82 ISBN 966 375 018 9 Tarasov V V Flora Dnipropetrovskoyi i Zaporizkoyi oblastej Sudinni roslini monografiya Dnipropetrovsk Lira 2012 Vidannya druge 296 s s 200 ISBN 966 551 166 1 Kovalenko O A Fritillaria ruthenica Wikstr Liliaceae na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij Poltavska oblast Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Introdukciya ta zberezhennya roslinnogo riznomanittya Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Kiyiv VPC Kiyivskij universitet 1999 ISSN 1728 2284 PDF 27 grudnya 2014 u Wayback Machine Novye mestonahozhdeniya vidov rodov Tulipa L i Fritillaria L na territorii Luganskoj oblasti E I Sokolova M V Berezhnoj N Yu Butylkina V A Kovalenko E N Pashutina T A Sherbakova Promyshlennaya botanika 2008 Vip 8 S 88 97 PDF ros Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit za red Ya P Diduha K 2009 Krasnaya kniga Rossijskoj Federacii rasteniya i griby M 2008 ros Krasnaya kniga Respubliki Mordoviya 2003 Morfologichna minlivist i vitalitetna struktura cenopopulyacij Fritillaria ruthenica Wikstr Liliaceae u NPP Piryatinskij Poltavska obl O A Kovalenko Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2013 T 70 3 S 369 379 PDF Koreshuk K E Petrochenko V I Flora vysshih rastenij ostrova Hortica Priroda ostrova Hortica sb nauch trudov Nacionalnogo zapovednika Hortica pod red V I Petrochenko Zaporozhe Dneprovskij metallurg 1993 Vyp 1 S 4 61LiteraturaFlora URSR K Vid vo AN URSR T 3 Red M I Kotov A I Barbarich 428 s s 154 156 Didenko I P Vidi rodu Fritillaria L Liliaceae v Ukrayini ekologo cenotichni osoblivosti ta ohorona dis kand biol nauk Uman 2007 Kovalenko O A Senchilo O O Ridkisni vidi sudinnih roslin Nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij Poltavska oblast v antropogenno transformovannih miscezrostannyah Visnik Nac nauk prirod muzeyu 2008 2009 6 7 Stor 124 134 Kovalenko O A Senchilo O O Ridkisni vidi stepovih cenoziv Nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij Rol Nacionalnogo prirodnogo parku Piryatinskij v prirodno zapovidnij ta ekologichnij merezhi Poltavshini Mater vseukr ekol nauk prakt konf K 2011 S 75 78 Peregrim M M Nakop yuk I P Fritillaria ruthenica Wikstr na Doneckomu kryazhi Introdukciya roslin 2005 1 PosilannyaRyabchik ruskij v Chervonij knizi Ukrayini Perevireno 27 grudnya 2014 r

Дата публікації:
Топ