Ня нчине село в Україні у Лозно Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області Населення стано

Ня́нчине — село в Україні, у Лозно-Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 198 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мирненська сільська рада. Площа селища 229,1 га.

село Нянчине
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Сватівський район
Громада	Лозно-Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44100070150024984
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1947 р.
Населення	198
Площа	0,78 км²
Густота населення	253,85 осіб/км²
Поштовий індекс	92212
Телефонний код	+380 6462
Географічні дані
Географічні координати	49°45′43″ пн. ш. 38°42′29″ сх. д. / 49.76194° пн. ш. 38.70806° сх. д. / 49.76194; 38.70806Координати: 49°45′43″ пн. ш. 38°42′29″ сх. д. / 49.76194° пн. ш. 38.70806° сх. д. / 49.76194; 38.70806
Середня висота над рівнем моря	177 м
Найближча залізнична станція	Солідарний


Місцева влада
Адреса ради	92212 Луганська область, Білокуракинський район, селище Мирне, вул. Центральна, 32.
Карта
Нянчине
Нянчине
Мапа

Історія

У XIX столітті 40 тис. десятин цих земель належали княгині Мещерській, що жила в Харкові, а землями управляв прикажчик Стукалов, про якого в народі залишилось багато недобрих переповісток. Княгиня разом із дітьми, прислугою, та няньками приїздила до свого маєтку в Стукаловому на літо. За легендою у її молодшого сина князя Володимира за няньку була дівчина-сирота Параска, яку покохав молодий коваль Панас. Щоб викупити Параску з неволі, він викував металеву скриню й оздобив її візерунками. Молоді оселилися в Панасовій хаті, а хутір їхній став зватись Нянчиним.

1905 року княгиня продала ці землі Харківському земельному банку. Частину цих земель викупила графиня Піддубна.

1930 року на стику земель сучасних Білокуракинського, Троїцького, Сватівського районів Луганської області утворено великий колгосп «Тополі».

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 54 особи.

З липня 1942 року по січень 1943 року село було окуповане німецько-італійськими військами. Звільнене село частинам Південно-Західного фронту Червоної армії під час Острогозько-Россошанської наступальної операції.

10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Няньчине. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.

Населення

Населення становить 148 осіб, 45 дворів.

Вулиці

У селі існують вулиці: Зелена, Колгоспна, Озерна, Степова, Центральна, провулок Садовий.

Економіка

За радянських часів на землях села господарював радгосп «Червоноарміець», створений в 1932 році. За радгоспом було закріплено 13 555 га сільськогосподарських угідь, з них 8423 га орної землі. Радгосп вирощував зерно, виробляв м'ясо, молоко. 1994 року розпочався процес реформування радгоспу «Червоноармійське», у результаті чого господарство розпалося на декілька менших господарств із різними формами господарювання.

Транспорт

Село розташоване за 40 км від районного центру і за 8 км від залізничної станції Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З районним центром і зі станцією пов'язане автошляхами.

Див. також

Примітки

За Всеукраїнським переписом 2001 року.
Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
(рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону».
Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.

Література

Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання

Погода в селі Нянчине
Нянчине на Вікімапії

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] За Всеукраїнським переписом 2001 року.

[МіСУЛ-2] Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —

[Мрт-3] Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [ 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.

[ФІЛ-4] (рос.) Филоненко С. И., Филоненко А. С. Острогожско-россошанская операция — «Сталинград на Верхнем Дону».

[5] Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.