Борис Іванович Куракін (30 липня 1676, Москва, Московське царство — 28 жовтня 1727, Париж, Королівство Франція) — російський державний службовець, перший постійний посол Російської імперії за кордоном, дійсний таємний радник, сподвижник Петра І. Поклав початок традиції дипломатичної служби в роді Куракіних.
Куракін Борис Іванович | |
---|---|
Народився | 20 (30) липня 1676 Москва, Московське царство[1] |
Помер | 17 (28) жовтня 1727 (51 рік) Париж, Королівство Франція[1] |
Країна | Московське царство Російська імперія |
Діяльність | дипломат, політик, письменник |
Знання мов | російська, нідерландська, французька і італійська |
Посада | d |
Рід | Гедиміновичі |
Батько | d |
Мати | d[2] |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d[2], Куракін Олександр Борисович (1697) і d |
Нагороди | |
|
Біографія
Головне джерело інформації про життєпис Бориса Куракіна — це його автобіографія «Жизнь князя Бориса Куракина им самим описанная» («Життя князя Бориса Куракіна, ним же писана»), яку він почав писати під час лікування у Карлсбаді. На початку автобіографії Куракін написав дату: 25 вересня 1705 року.
Ранні роки
Народився 30 липня 1676 року в родині , що був далеким нащадком роду Гедиміновичів, та Феодосії Олексіївни, що походила з роду Одоєвських. Борис Куракін був хрещеником царя Федора ІІІ Олексійовича.
У дитинстві багато хворів.
Втратив матір у 1677 році, за рік після народження.
У 1682 році батько Бориса Куракіна був відісланий у Смоленськ на службу, де невдовзі помер від сечокам'яної хвороби. Після цього Борис втратив обох батьків та виховувався разом з братом Михайлом та сестрою Марією від другого шлюбу батька своєю мачухою, Марією Петрівною Урусовою, яка померла у 1684 році.
Військова кар'єра
З 1683 року Борис Куракін перебував у найближчому оточенні Петра І, був його . Брав участь в обох Азовських походах, з 1696 року був капітаном. Під час повернення дорогою до Воронежа цар віддав Куракіну землі поблизу річки Біла, правої притоки Айдару. Зараз на місці поселення, що належало Куракіну, знаходиться смт Білокуракине Луганської області України.
Тоді ж був відправлений до Італії для вивчення тамтешньої європейської морської справи, яку брав за приклад для наслідування цар Петро.
У 1700 році Борис Куракін дістав землі розміром 17 тисяч десятин по річках Хопер та на території майбутньої Пензенської губернії. Там згодом виникло поселення . У тому ж році Куракін придбав землі «за рікою Сурою, на річці , в інших урочищах», де згодом з'явилося поселення .
З початку Великої Північної війни брав участь у поході на Нарву 1700 року, потім брав участь у , , Нарви (1704). У 1704 році дістав чин майора лейбгвардії Семенівського полку.
У 1705-1706 роках перебував на лікуванні у Німеччині, Нідерландах та Англії.
Незабаром після повернення у 1707 році вирушив з дипломатичною місією до Риму, щоб вмовити Папу не визнавати Станіслава Лещинського, короля Речі Посполитої, що воював у Північній війні проти Московії, королем.
У 1708 році повернувся в московське військо через початок походу Карла ХІІ. У Полтавській битві 1709 року керував Семенівським полком.
Дипломатична кар'єра
З 1709 по 1712 рік Борис Куракін був послом Московії у Лондоні, Ганновері та Гаазі. У 1713 році, отримавши чин таємного радника, став представником Московії на Утрехтському конгресі. У 1715 році підписав з Ганновером.
У 1715 році був нагороджений орденом Андрія Первозванного, у 1725 — орденом Олександра Невського, у тому ж році став дійсним таємним радником імператриці Катерини І.
У 1722 році Петро І, відправляючись у Перський похід, доручив Куракіну керувати всіма дипломатами Російської імперії. У 1724 році Куракін став послом Росії у Парижі, де й помер у 1727 році.
Творчість
Будучи одним з найосвіченіших людей свого часу, Куракін в своїх працях часто вживає голландську, французьку та італійську мови. Його перу належать щоденник і шляхові записки, автобіографія, доведена до 1709 року, історія російсько-шведської війни, політичні записки, великі ділові і сімейні листування. Він задумав написати повну історію Росії, в якій передбачав, головним чином, зупинитися на царюванні Петра І, але встиг лише скласти докладний зміст цієї праці і «Історію про царя Петра Олексійовича і ближніх до нього людей 1682—1694 рр.».
Сім'я
Був одружений двічі, мав п'ятьох дітей.
- Ксенія Федорівна Лопухіна (у шлюбі в 1691—1698 рр.), рідна сестра Євдокії Лопухіної, першої дружини Петра І. Діти:
- Тетяна (1696—1757), друга дружина князя Михайла Голіцина.
- Олександр (1697—1749), обер-шталмейстер.
- Марія Федорівна Урусова (у шлюбі в 1699—1727 рр.), племінниця цариці Агафії Грушецької. Діти:
- Сергій (1700—1701).
- Катерина (1703—1722).
- Василій.
Примітки
- Куракин Борис Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- . www.genealogics.org. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 30 березня 2021.
- . web.archive.org. 19 липня 2013. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 30 березня 2021.
- Сочинения Куракина, представляющие характерный образчик языка Петровского времени, а также и другие его бумаги, напечатанные в первых томах «Архива князя А. Ф. Куракина» (СПб. 1890 и сл.)
- Работу Куракина «Обозрение новых данных для истории Петра, в них содержащихся», см. в ст. Е. Ф. Шмурло («Журн. Мин. Народ. пр.» № 1) и А. Г. Брикнера («Вестник Европы» № 9).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Ivanovich Kurakin 30 lipnya 1676 Moskva Moskovske carstvo 28 zhovtnya 1727 Parizh Korolivstvo Franciya rosijskij derzhavnij sluzhbovec pershij postijnij posol Rosijskoyi imperiyi za kordonom dijsnij tayemnij radnik spodvizhnik Petra I Poklav pochatok tradiciyi diplomatichnoyi sluzhbi v rodi Kurakinih Kurakin Boris IvanovichNarodivsya 20 30 lipnya 1676 Moskva Moskovske carstvo 1 Pomer 17 28 zhovtnya 1727 51 rik Parizh Korolivstvo Franciya 1 Krayina Moskovske carstvo Rosijska imperiyaDiyalnist diplomat politik pismennikZnannya mov rosijska niderlandska francuzka i italijskaPosada dRid GediminovichiBatko dMati d 2 U shlyubi z d i dDiti d 2 Kurakin Oleksandr Borisovich 1697 i dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGolovne dzherelo informaciyi pro zhittyepis Borisa Kurakina ce jogo avtobiografiya Zhizn knyazya Borisa Kurakina im samim opisannaya Zhittya knyazya Borisa Kurakina nim zhe pisana yaku vin pochav pisati pid chas likuvannya u Karlsbadi Na pochatku avtobiografiyi Kurakin napisav datu 25 veresnya 1705 roku Ranni roki Narodivsya 30 lipnya 1676 roku v rodini sho buv dalekim nashadkom rodu Gediminovichiv ta Feodosiyi Oleksiyivni sho pohodila z rodu Odoyevskih Boris Kurakin buv hreshenikom carya Fedora III Oleksijovicha U ditinstvi bagato hvoriv Vtrativ matir u 1677 roci za rik pislya narodzhennya U 1682 roci batko Borisa Kurakina buv vidislanij u Smolensk na sluzhbu de nevdovzi pomer vid sechokam yanoyi hvorobi Pislya cogo Boris vtrativ oboh batkiv ta vihovuvavsya razom z bratom Mihajlom ta sestroyu Mariyeyu vid drugogo shlyubu batka svoyeyu machuhoyu Mariyeyu Petrivnoyu Urusovoyu yaka pomerla u 1684 roci Vijskova kar yera Z 1683 roku Boris Kurakin perebuvav u najblizhchomu otochenni Petra I buv jogo Brav uchast v oboh Azovskih pohodah z 1696 roku buv kapitanom Pid chas povernennya dorogoyu do Voronezha car viddav Kurakinu zemli poblizu richki Bila pravoyi pritoki Ajdaru Zaraz na misci poselennya sho nalezhalo Kurakinu znahoditsya smt Bilokurakine Luganskoyi oblasti Ukrayini Todi zh buv vidpravlenij do Italiyi dlya vivchennya tamteshnoyi yevropejskoyi morskoyi spravi yaku brav za priklad dlya nasliduvannya car Petro U 1700 roci Boris Kurakin distav zemli rozmirom 17 tisyach desyatin po richkah Hoper ta na teritoriyi majbutnoyi Penzenskoyi guberniyi Tam zgodom viniklo poselennya U tomu zh roci Kurakin pridbav zemli za rikoyu Suroyu na richci v inshih urochishah de zgodom z yavilosya poselennya Z pochatku Velikoyi Pivnichnoyi vijni brav uchast u pohodi na Narvu 1700 roku potim brav uchast u Narvi 1704 U 1704 roci distav chin majora lejbgvardiyi Semenivskogo polku U 1705 1706 rokah perebuvav na likuvanni u Nimechchini Niderlandah ta Angliyi Nezabarom pislya povernennya u 1707 roci virushiv z diplomatichnoyu misiyeyu do Rimu shob vmoviti Papu ne viznavati Stanislava Leshinskogo korolya Rechi Pospolitoyi sho voyuvav u Pivnichnij vijni proti Moskoviyi korolem U 1708 roci povernuvsya v moskovske vijsko cherez pochatok pohodu Karla HII U Poltavskij bitvi 1709 roku keruvav Semenivskim polkom Diplomatichna kar yera Z 1709 po 1712 rik Boris Kurakin buv poslom Moskoviyi u Londoni Gannoveri ta Gaazi U 1713 roci otrimavshi chin tayemnogo radnika stav predstavnikom Moskoviyi na Utrehtskomu kongresi U 1715 roci pidpisav z Gannoverom U 1715 roci buv nagorodzhenij ordenom Andriya Pervozvannogo u 1725 ordenom Oleksandra Nevskogo u tomu zh roci stav dijsnim tayemnim radnikom imperatrici Katerini I U 1722 roci Petro I vidpravlyayuchis u Perskij pohid doruchiv Kurakinu keruvati vsima diplomatami Rosijskoyi imperiyi U 1724 roci Kurakin stav poslom Rosiyi u Parizhi de j pomer u 1727 roci TvorchistBuduchi odnim z najosvichenishih lyudej svogo chasu Kurakin v svoyih pracyah chasto vzhivaye gollandsku francuzku ta italijsku movi Jogo peru nalezhat shodennik i shlyahovi zapiski avtobiografiya dovedena do 1709 roku istoriya rosijsko shvedskoyi vijni politichni zapiski veliki dilovi i simejni listuvannya Vin zadumav napisati povnu istoriyu Rosiyi v yakij peredbachav golovnim chinom zupinitisya na caryuvanni Petra I ale vstig lishe sklasti dokladnij zmist ciyeyi praci i Istoriyu pro carya Petra Oleksijovicha i blizhnih do nogo lyudej 1682 1694 rr Sim yaBuv odruzhenij dvichi mav p yatoh ditej Kseniya Fedorivna Lopuhina u shlyubi v 1691 1698 rr ridna sestra Yevdokiyi Lopuhinoyi pershoyi druzhini Petra I Diti Tetyana 1696 1757 druga druzhina knyazya Mihajla Golicina Oleksandr 1697 1749 ober shtalmejster Mariya Fedorivna Urusova u shlyubi v 1699 1727 rr pleminnicya carici Agafiyi Grusheckoyi Diti Sergij 1700 1701 Katerina 1703 1722 Vasilij PrimitkiKurakin Boris Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 www genealogics org Arhiv originalu za 14 listopada 2020 Procitovano 30 bereznya 2021 web archive org 19 lipnya 2013 Arhiv originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 30 bereznya 2021 Sochineniya Kurakina predstavlyayushie harakternyj obrazchik yazyka Petrovskogo vremeni a takzhe i drugie ego bumagi napechatannye v pervyh tomah Arhiva knyazya A F Kurakina SPb 1890 i sl Rabotu Kurakina Obozrenie novyh dannyh dlya istorii Petra v nih soderzhashihsya sm v st E F Shmurlo Zhurn Min Narod pr 1 i A G Briknera Vestnik Evropy 9