Ці́луйкове — село в Україні, у Білокуракинській селищній громаді Сватівського району Луганської області.
село Цілуйкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Сватівський район |
Громада | Білокуракинська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1749 р. |
Населення | 402 |
Площа | 55,23 км² |
Густота населення | 7,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 92253 |
Телефонний код | +380 6462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°27′52″ пн. ш. 38°50′10″ сх. д. / 49.46444° пн. ш. 38.83611° сх. д.Координати: 49°27′52″ пн. ш. 38°50′10″ сх. д. / 49.46444° пн. ш. 38.83611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 74 м |
Водойми | р. Козинка |
Відстань до районного центру | 9 км |
Найближча залізнична станція | Чумбур |
Місцева влада | |
Адреса ради | 92252 Луганська область, Білокуракинський район, село Нещеретове |
Карта | |
Цілуйкове | |
Цілуйкове | |
Мапа | |
Географія
Площа села 641 га. Село розташовується в закруті долини річки Козинка, лівої притоки річки Біла (басейн Сіверського Дінця). Село захищене від північних степових вітрів високими крейдяними схилами річки. В заплаві річки ростуть верби, терники.
Назва
За офіційною легендою, яку поширювала московська адміністрація, назву селу нібито дала російська імператриця Катерина II. Під час подорожі до завойованого Криму вона зупинялась в цих місцях і була свідком романтичного епізоду, за що і дала назву місцевому поселенню Поцелуі.
Історія
На початку XVIII століття, після азовських походів Петра I ці землі були віддані князю Куракіну. Його син Олександр Куракін у період 1730—1765 років активно розвивав економіку краю: розводив на цих землях овець та велику рогату худобу, заради заселення спустошених придушенням повстання Булавіна земель давав притулок кріпакам-утікачам з України та Росії, козакам з Чернігівської, Київської та Полтавської губерній. Великий хутір заснований у 1749 році. Люди сіяли хліб, займалися рибальством, полюванням, бджільництвом.
Під час Національно-визвольних змагань 1917—1920 років селяни брали активну участь у боротьбі як на боці Червоної армії, так і в анархістських загонах Нестора Махна. Створено першу сільську раду, головою якої було обрано Фокія Оселедька. На середині 1920-х років багато бідних селянських сімей об'єднувалися в артілі по 5—7 родин. Така форма господарювання доказала свою ефективність. Але політика уряду була спрямована на утворення великих колективних господарств, тож 1929 року була організована артіль імені Шевченка, а в 1930 році колгоспи «Галицького» (пізніше перейменованого на колгосп «Правда») і «Комінтерн», які об'єднали в один імені Мічуріна під головуванням Сухоставського Т. А. Утворено тракторну бригаду Стрільцова Стефана Володимировича.
Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 87 осіб.
Під час німецько-радянської війни село було окуповане німецько-італійськими військами з липня 1942 по січень 1943 року.
Село у 1947 році перейменоване на Цілуйкове.
Населення
Населення села становить 406 осіб, 129 дворів.
1804 року в селі по правому березі річки Козинки налічувалось 54 двори, на хуторі Єремишин, по лівому березі річки — 25 дворів.1885 року на колишньому державному хуторі Олексіївської волості Старобільського повіту Харківської губернії проживало 905 осіб, було 142 дворових господарства. У 1914 році в селі проживало 1677 осіб.
Вулиці
У селі існують вулиці: Вишнева, Відрадна, Лісова, Малинова, Садова, Степова; провулки Молодіжний, Сонячний.
Економіка
У часи Російської імперії положення вільних державних селян було тяжким: вони платили великі податки, головною тягловою силою були воли й коні, землю обробляли плугами та дерев'яними боронами, а врожаїв ледве вистачало до весни, тому й жили здебільшого бідно.
На розпайованих сільськогосподарських угіддях господарює СТОВ Агрофірма Зоря, близько 290 працюючих. Спеціалізується на вирощуванні м'яса, зернових та технічних культур, виготовленні сумішей для годівлі тварин, вовни.
Транспорт
Село розташоване за 15 км від районного центру і за 17 км від залізничної станції Білокуракине на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З районним центром і зі станцією пов'язане автошляхами.
Культура
У період 1965—1970 років в селі було збудовано новий сільський клуб (в 2000-х роках було відремонтовано, перекрито дах), магазин, дитячий садок, дорогу з твердим покриттям. Створено багато робочих місць на молочно-тваринницьких фермах.
У селі створена музейна кімната історії та побуту села. Працює фельдшерсько-акушерський пункт. Станом на 2012 рік Цілуйчанська початкова загальноосвітня школа має 2 початкових класи в яких вчиться 6 дітей, директор Косенко Світлана Вікторівна.
Пам'ятники
У селі споруджено пам'ятник загиблим односельцям у німецько-радянській війні.
Церква
У 1901—1903 роках в селі споруджено цегляний Свято-Іллінський храм та прибудову до нього, відкрито церковно-парафіяльну початкову школу. Храм довгий час перебував у занедбаному стані, але за сприяння місцевого мецената, колишнього народного депутата Верховної Ради України Миколи Михайловича Гапочки відбудовується. Станом на 2016 рік настоятелем храму служить ієрей Роман Карцев.
Див. також
Примітки
- За Всеукраїнським переписом 2001 року.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. —
- Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область.[недоступне посилання з червня 2019] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
- (рос.) Экономические примечания на Старобельский уезд, 1804 / Сост. С. А. Сычева. – Х., 2008. – 168 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- Целуйківська загальноосвітня школа І ступеня [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Білокуракинської районної ради Луганської області. Інформаційна система управління освітою. Луганська область.
- (рос.) Белокуракинское благочиние [ 2016-08-15 у Wayback Machine.] — Северодонецка епархия Украинской Православной Церкви Московского Патриархата.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.
Посилання
- Погода в селі Цілуйкове [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Цілуйкове [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] на Вікімапії.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ci lujkove selo v Ukrayini u Bilokurakinskij selishnij gromadi Svativskogo rajonu Luganskoyi oblasti selo Cilujkove Krayina Ukrayina Oblast Luganska oblast Rajon Svativskij rajon Gromada Bilokurakinska selishna gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1749 r Naselennya 402 Plosha 55 23 km Gustota naselennya 7 28 osib km Poshtovij indeks 92253 Telefonnij kod 380 6462 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 27 52 pn sh 38 50 10 sh d 49 46444 pn sh 38 83611 sh d 49 46444 38 83611 Koordinati 49 27 52 pn sh 38 50 10 sh d 49 46444 pn sh 38 83611 sh d 49 46444 38 83611 Serednya visota nad rivnem morya 74 m Vodojmi r Kozinka Vidstan do rajonnogo centru 9 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Chumbur Misceva vlada Adresa radi 92252 Luganska oblast Bilokurakinskij rajon selo Nesheretove Karta Cilujkove Cilujkove MapaGeografiyaPlosha sela 641 ga Selo roztashovuyetsya v zakruti dolini richki Kozinka livoyi pritoki richki Bila basejn Siverskogo Dincya Selo zahishene vid pivnichnih stepovih vitriv visokimi krejdyanimi shilami richki V zaplavi richki rostut verbi terniki NazvaZa oficijnoyu legendoyu yaku poshiryuvala moskovska administraciya nazvu selu nibito dala rosijska imperatricya Katerina II Pid chas podorozhi do zavojovanogo Krimu vona zupinyalas v cih miscyah i bula svidkom romantichnogo epizodu za sho i dala nazvu miscevomu poselennyu Pocelui IstoriyaNa pochatku XVIII stolittya pislya azovskih pohodiv Petra I ci zemli buli viddani knyazyu Kurakinu Jogo sin Oleksandr Kurakin u period 1730 1765 rokiv aktivno rozvivav ekonomiku krayu rozvodiv na cih zemlyah ovec ta veliku rogatu hudobu zaradi zaselennya spustoshenih pridushennyam povstannya Bulavina zemel davav pritulok kripakam utikacham z Ukrayini ta Rosiyi kozakam z Chernigivskoyi Kiyivskoyi ta Poltavskoyi gubernij Velikij hutir zasnovanij u 1749 roci Lyudi siyali hlib zajmalisya ribalstvom polyuvannyam bdzhilnictvom Pid chas Nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1920 rokiv selyani brali aktivnu uchast u borotbi yak na boci Chervonoyi armiyi tak i v anarhistskih zagonah Nestora Mahna Stvoreno pershu silsku radu golovoyu yakoyi bulo obrano Fokiya Oseledka Na seredini 1920 h rokiv bagato bidnih selyanskih simej ob yednuvalisya v artili po 5 7 rodin Taka forma gospodaryuvannya dokazala svoyu efektivnist Ale politika uryadu bula spryamovana na utvorennya velikih kolektivnih gospodarstv tozh 1929 roku bula organizovana artil imeni Shevchenka a v 1930 roci kolgospi Galickogo piznishe perejmenovanogo na kolgosp Pravda i Komintern yaki ob yednali v odin imeni Michurina pid golovuvannyam Suhostavskogo T A Utvoreno traktornu brigadu Strilcova Stefana Volodimirovicha Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv za arhivnimi danimi v seli zaginulo 87 osib Pid chas nimecko radyanskoyi vijni selo bulo okupovane nimecko italijskimi vijskami z lipnya 1942 po sichen 1943 roku Selo u 1947 roci perejmenovane na Cilujkove NaselennyaNaselennya sela stanovit 406 osib 129 dvoriv 1804 roku v seli po pravomu berezi richki Kozinki nalichuvalos 54 dvori na hutori Yeremishin po livomu berezi richki 25 dvoriv 1885 roku na kolishnomu derzhavnomu hutori Oleksiyivskoyi volosti Starobilskogo povitu Harkivskoyi guberniyi prozhivalo 905 osib bulo 142 dvorovih gospodarstva U 1914 roci v seli prozhivalo 1677 osib VuliciU seli isnuyut vulici Vishneva Vidradna Lisova Malinova Sadova Stepova provulki Molodizhnij Sonyachnij EkonomikaU chasi Rosijskoyi imperiyi polozhennya vilnih derzhavnih selyan bulo tyazhkim voni platili veliki podatki golovnoyu tyaglovoyu siloyu buli voli j koni zemlyu obroblyali plugami ta derev yanimi boronami a vrozhayiv ledve vistachalo do vesni tomu j zhili zdebilshogo bidno Na rozpajovanih silskogospodarskih ugiddyah gospodaryuye STOV Agrofirma Zorya blizko 290 pracyuyuchih Specializuyetsya na viroshuvanni m yasa zernovih ta tehnichnih kultur vigotovlenni sumishej dlya godivli tvarin vovni TransportSelo roztashovane za 15 km vid rajonnogo centru i za 17 km vid zaliznichnoyi stanciyi Bilokurakine na liniyi Valujki Kindrashivska Nova Z rajonnim centrom i zi stanciyeyu pov yazane avtoshlyahami KulturaU period 1965 1970 rokiv v seli bulo zbudovano novij silskij klub v 2000 h rokah bulo vidremontovano perekrito dah magazin dityachij sadok dorogu z tverdim pokrittyam Stvoreno bagato robochih misc na molochno tvarinnickih fermah U seli stvorena muzejna kimnata istoriyi ta pobutu sela Pracyuye feldshersko akusherskij punkt Stanom na 2012 rik Cilujchanska pochatkova zagalnoosvitnya shkola maye 2 pochatkovih klasi v yakih vchitsya 6 ditej direktor Kosenko Svitlana Viktorivna Pam yatnikiU seli sporudzheno pam yatnik zagiblim odnoselcyam u nimecko radyanskij vijni CerkvaU 1901 1903 rokah v seli sporudzheno ceglyanij Svyato Illinskij hram ta pribudovu do nogo vidkrito cerkovno parafiyalnu pochatkovu shkolu Hram dovgij chas perebuvav u zanedbanomu stani ale za spriyannya miscevogo mecenata kolishnogo narodnogo deputata Verhovnoyi Radi Ukrayini Mikoli Mihajlovicha Gapochki vidbudovuyetsya Stanom na 2016 rik nastoyatelem hramu sluzhit iyerej Roman Karcev Div takozhIstoriya Bilokurakinshini Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Luganska oblastPrimitkiZa Vseukrayinskim perepisom 2001 roku Mista i sela Ukrayini Luganshina istoriko krayeznavchi narisi Uporyadnik V V Bolgov K Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu 2012 472 s ISBN 978 966 8153 83 9 Mihajlichenko V V Borzenko M O Zhigalceva V L Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Luganska oblast nedostupne posilannya z chervnya 2019 Lugansk Yantar 2008 921 s ros Ekonomicheskie primechaniya na Starobelskij uezd 1804 Sost S A Sycheva H 2008 168 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Harkovskij kalendar na 1914 godѣ Izdanie Harkovskago Gubernskago Statisticheskago Komiteta Harkov Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1914 VI 86 84 86 26 116 140 44 s ros doref Celujkivska zagalnoosvitnya shkola I stupenya 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bilokurakinskoyi rajonnoyi radi Luganskoyi oblasti Informacijna sistema upravlinnya osvitoyu Luganska oblast ros Belokurakinskoe blagochinie 2016 08 15 u Wayback Machine Severodonecka eparhiya Ukrainskoj Pravoslavnoj Cerkvi Moskovskogo Patriarhata LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Luganska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1968 PosilannyaPogoda v seli Cilujkove 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Cilujkove 7 bereznya 2016 u Wayback Machine na Vikimapiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi