Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Донеччина значення Не плутати з Донщиною Ця стаття про історичний к

Донеччина

Донеччина
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Донеччина (значення).
Не плутати з Донщиною.
Ця стаття про історичний край. Про промисловий регіон див. Донбас.

Донеччина, також Донецький край  — історико-географічний край України, що охоплює басейн річки Сіверський Донець і отримав від неї назву. У межах України Донеччина охоплює більшу частину Донецької області без Приазов'я та більшу частину Луганської області без її північної частини, яка належить до Східної Слобожанщини. Проте чітких меж Донеччини немає.

image
Донеччина

Східна частина Харківської області (у тому числі місто Харків) одночасно належить до історичного краю Слобідська Україна, та географічного — Донеччина[]. Саме у окрузі сучасного Харкова на горішньому Дінці існували центри давньої Донеччини з часів неоліту (дніпро-донецька культура), алансько-хозарського панування (місто Шарукань) до руського літописного міста Донець, що існувало у межах сучасного Харкова.

На території Донеччини частково розташований промисловий регіон — Донбас, назва якого походить від Донецького вугільного басейну.

Попри те, що освоювання просторів Донецького краю слов'янами почалося значно пізніше за Придніпров'я та Галичини, завдяки потужному економічному розвитку упродовж останнього століття, цей край значно випереджає будь-який регіон України за густотою населення, що складає, наприклад, по Донецькій області 178 осіб на км², а загальнодержавний показник дорівнює лише — 79 осіб на км².

Історія

Ранні часи

Перші поселення на теренах Донецького краю (у східній частині Приазовської височини) відомі з раннього палеоліту, а численні залишки помешкань пізнього палеоліту, розкопаних археологами, досить рясно вкривають береги долин Сіверського Дінця і його приток.

За припущенням Юрія Кирпичова, на цих землях з доби пізньої бронзи діяли мідні рудники та великий металургійний центр. За його словами, наявність на цих землях металургійного центру пояснює походження до чверті об'єму міді в ужитку стародавнього світу, який за оцінками істориків не міг бути видобутий з відомих античних копалень. За Кирпичовим, ця мідь 4000 років тому видобувалася з копалень Донеччини. У кар'єрах неподалік Бахмута, у Бахмутській улоговині, на невеликій глибині залягали мідисті пісковики, а під сучасною Микитівкою здавна видобували кіновар. У сучасній Луганській області є родовища поліметалів, що сумарно дає ідеальні умови для металургії бронзи. Паливо для плавлення брали з пластів вугілля, яке виходило прямо на поверхню. На місці вироблялися різні інструменти й зброю (бронзові сокири-кельти та кинджали, мечі, ножі, серпи й шила), якими торгували через річкове сполучення. За тезою Кирпичова, цим займалися металурги-кіннотники з Аркаїму (Південного Уралу), які згодом передали мистецтво плавки племенам зрубної культури сходу України. Торгували вони з Мікенською цивілізацією, що свідчить із знайдених у 1970-х роках залишків колісниць на Запоріжжі, а згодом на Воронежчині, і на Уралі.

Див. також: Мідні рудники Бахмутської улоговини

Наприкінці 9 ст. на ці землі прийшли кочові племена скотарів печенігів, на початку 11 ст. — торків, а в середині 11 ст. — половців, від перебування яких у безкраїх степах залишилося десятки тисяч кам'яних ідолів.

У 1220-41 рр. зі сходу відбулося масоване і руйнівне монгольське вторгнення. Воно на століття обумовило знелюднення і занепад у розвитку Донецького краю, залучивши його у межі так званого Дикого Поля, контрольованого Золотою Ордою. З середини 15 ст. значна частина земель входила до Кримського ханства, яке згодом підпало під владу Османської імперії.

Козацька колонізація

Докладніше: Заселення і освоєння Донеччини
image
Ізюмський полк

Активне заселення краю почалося у зв'язку з визвольною війною українського народу (1648-54), від жахів якої втікали селяни з Правобережної України.

З часом більшу частину Донеччини займають Кальміуська та Єланецька паланки Війська Запорозького Низового, а північна частина Донеччини, район міста Бахмут, входить до складу Ізюмського полку Слобідської України.

У результаті Російсько-турецьких воєн 17 — 18 століть ці землі були повністю включені до складу Російської імперії.

З ліквідацією царатом козацького устрою в Україні землі Донеччини розділяються між Новоросійською губернією (згодом перейменована в Катеринославську), Слобідсько-Українською губернією (згодом перейменована в Харківську) та Областю Війська Донського, лишаючись при цьому заселеними переважно українцями.

Утворення промислового регіону

image
Бідняки збирають вугілля

У другій половині 19 століття — на початку 20 століття Донецький край завдяки вільному допуску західноєвропейського капіталу (англійського, французького, бельгійського та німецького) і будівництва мережі залізниць поступово перетворюється у центр гірничодобувної, металургійної, машинобудівної та ін. промисловості на півдні Росії.

УНР

Згідно з адміністративно-територіальним устроєм УНР більша частина Донецького краю мала належати до Половецької землі з центром у місті Бахмут, а північна частина до землі Донеччина з центром у місті Слов'янськ.

Радянська влада

image
Фото вихідців з Наддніпрянщини які приїхали в Донбас, з написом «Привіт з Донбасу». 1948 рік.

За радянських часів на Донеччині, що продовжувала інтенсивно економічно розвиватися, була створена Донецька область, яку в 1938 поділили на дві — Сталінську та Ворошиловоградську, що існують донині, але називаються не на честь лідерів СРСР.

Діяльність ОУН

Докладніше: Діяльність ОУН на Донеччині та Луганщині

Діяльність ОУН на Донеччин велася в 1940-х і 1950-х роках. У роки Другої світової війни тут була розгорнута широка мережа ОУН (б) на чолі з Євгеном Стахівим, активно діяли кілька представників ОУН (м). Організовані ними підпільні групи піддалися репресіям спочатку з боку німецької адміністрації, а потім і з боку радянських окупантів, і були повністю ліквідовані наприкінці 1940-х років.

За оцінкою американського політолога Джона Армстронга, в цей період оунівці не мали широкої підтримки на Донбасі через відсутність конструктивної програми, пристосованої до потреб мешканців сходу України, а також через наполегливість у спробах усунення неукраїнських елементів суспільства, хоча були зроблені кроки щодо зміни програми з метою задоволення запитів східних українців.

На початку 1950-х років ОУН (б) повторила спробу розгортання мережі підпільних організацій. Вона досягла деяких результатів у просуванні ідей українського патріотизму та націоналізму, проте через ефективну протидію з боку органів російсько-радянських окупантів загалом успіхи були скромнішими, ніж у 1940-х роках. До 1958 року всі підпільні групи були виявлені та ліквідовані каральними загонами.

Незалежна Україна

image
Графіті з написом «Донбас — це ми» в Донецьку — найбільшому місті Донеччини (2005 рік)
Цей розділ потребує доповнення.

Культура

Див. також: Література Донеччини

На тлі багатьох регіонів України, Донеччина не може похвалитися великою кількістю архітектурних або культових пам'яток та їх поважним віком. Найвидатнішою культовою спорудою Донецького краю є надзвичайно ефектні, розташовані на крейдяних скелях над Сіверським Дінцем, будівлі Святогірського Успенського монастиря (перші згадки про який датуються 1624 р.), нещодавно освяченого як третя в Україні (після Києво-Печерської та Почаївської) православна лавра. У Донецькому краї збереглося декілька храмів кінця 18 — початку 19 ст., адміністративні та громадські споруди часів Російської імперії та багато пам'яток радянської епохи, серед яких видатні меморіальні комплекси часів Німецько-радянської війни («Міус-фронт», «Савур-Могила» та ін.), десятки різноманітних музеїв і монументів.

Заповідники

На теренах Донецького краю створено 2 природні заповідники, філії (або ділянки) яких розкидано по різних районах Донецької та Луганської областей. Найстарішою ділянкою заповіданою ще в 1931 р. був «Стрільцівський степ» (Міловський район) — невеличкий шматочок (нинішня площа 5,22 км²) колись широких на відрогах Середньоросійської височини, де опікуються збереженням найбільшої в Україні колонії бабака степового. Зараз це одна з трьох ділянок Луганського природного заповідника, створеного в 1968 р. Інші його філії — (або Придінцівська заплава), розташована в однойменному районі на площі 4,98 км² і опікується збереженням заплавних екосистем лівобережної частини Сіверського Дінця та Провальський степ, утворений в Довжанському районі в 1975 р. на площі 5,87 км² у найбільш підвищеній частині Донецького кряжу.

Український степовий природний заповідник, заснований в 1961 р., більшість ділянок якого розташовані у Донецькій області на значному віддаленні одна від одної репрезентує різноманітні степові ділянки. Це і Хомутовський степ (Новоазовський район, площа 10,3 км²) — країна ковили, єдине місце в Україні де можна зустріти 12 її видів, і Кам'яні Могили (Нікольський район, площа 4,56 км²) — кам'янистий варіант сухих різнотравно-типчаково-ковилових степів і Крейдяна флора (заснована в 1988 р. в Лиманському районі на площі 11,34 км²) — де охороняються рослини, що ростуть на крейдяних породах.

На Донеччині в 1997 р. створений, напевно, один з наймальовничіших національних природних парків рівнинної України — «Святі Гори». Своєрідний ландшафтний комплекс парку (загальна площа — 405,89 км²) включає крейдяні останці, балки та яри корінного правого берегу головної водної артерії Донецького краю — Сіверського Дінця і її майже трикілометрову заплаву та борову терасу на протилежному березі річки.

Примітки

  1. Олекса Тихий (1972). . olexa.org.ua. «Голос України». Архів оригіналу за 2 травня 2006. Процитовано 12 лютого 2016.
  2. Ігор Роздобудько (11 квітня 2013). Українська Донщина та далі на схід (укр.). Український тиждень. Процитовано 4 червня 2023.
  3. Кирпичов, Юрій (25 червня 2010). Химери цивілізації, або Епоха пізньої бронзи. Дзеркало тижня.
  4. . Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 13 лютого 2016.
  5. Джон Армстронг. Географические вариации национализма // Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. С англ. П. В. Бехтина. — М: ЗАО Центрполиграф, 2008. — С. 299—325. — 368 с. —
  6. Армстронг, Джон. Перспективы национализма военного времени // Украинский национализм. Факты и исследования. / Пер. С англ. П. В. Бехтина. — М: ЗАО Центрполиграф, 2008. — С. 325—338. — 368 с. —

Література

  • Ігор Роздобудько. Донщина та далі на Схід. [ 12 липня 2015 у Wayback Machine.]
  • Володимир Білецький. СХІД УКРАЇНИ В ІНТЕҐРАТИВНИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ [ 7 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Донецька Шевченкіана у датах і подіях:1851-2014 / Укладач: Т. Г. Пішванова. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014. — 176 с. [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
  • Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське Дикопілля? — К.: Інститут історії України НАН України, 2014, — 97 с.
  • Постаті (нариси про видатних людей Донбасу. Донецьк: Східний видавничий дім. 2011 [ 11 травня 2015 у Wayback Machine.]
  • Історія Слобідської України. Д. І. Багалій. 1917 р. Харків
  • Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві).-Донецьк: Східний видавничий дім.  2005. — 280 с. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Проблемы региональной идентичности Донбасса: сб. аналит. ст. / авт.-сост. А. Иванов, А. Мартынов. — Донецк: ТОВ Цифрова типографія, 2011. — 174 c.
  • Білецький В. С. Схід України в інтегративних процесах сучасного державотворення [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  • Станіслав Цалік «Восток — дело тонкое… [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]»
  • Електронний формат видання «Постаті» — Постаті (нариси про видатних людей Донбасу) [ 16 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Постаті (нариси про видатних людей Донбасу)
  • Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
  • Донецьк — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
  • Донецька Шевченкіана у датах і подіях: 1851—2014 / Укладач: Т. Г. Пішванова. — Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, ТОВ «Східний видавничий дім», 2014. — 176 с. [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Першоджерела

  • Феодосій Макаревський Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. — Катеринослав, 1880. — ч. 2. — с. 38-39.

Джерела

Посилання

  • Інтернет-портал . Творчість українських письменників Донбасу.
  • Олійник М. Мовний Сандармох на Донеччині [ 20 грудня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Donechchina znachennya Ne plutati z Donshinoyu Cya stattya pro istorichnij kraj Pro promislovij region div Donbas Donechchina takozh Doneckij kraj istoriko geografichnij kraj Ukrayini sho ohoplyuye basejn richki Siverskij Donec i otrimav vid neyi nazvu U mezhah Ukrayini Donechchina ohoplyuye bilshu chastinu Doneckoyi oblasti bez Priazov ya ta bilshu chastinu Luganskoyi oblasti bez yiyi pivnichnoyi chastini yaka nalezhit do Shidnoyi Slobozhanshini Prote chitkih mezh Donechchini nemaye Donechchina Shidna chastina Harkivskoyi oblasti u tomu chisli misto Harkiv odnochasno nalezhit do istorichnogo krayu Slobidska Ukrayina ta geografichnogo Donechchina pereviriti Same u okruzi suchasnogo Harkova na gorishnomu Dinci isnuvali centri davnoyi Donechchini z chasiv neolitu dnipro donecka kultura alansko hozarskogo panuvannya misto Sharukan do ruskogo litopisnogo mista Donec sho isnuvalo u mezhah suchasnogo Harkova Na teritoriyi Donechchini chastkovo roztashovanij promislovij region Donbas nazva yakogo pohodit vid Doneckogo vugilnogo basejnu Popri te sho osvoyuvannya prostoriv Doneckogo krayu slov yanami pochalosya znachno piznishe za Pridniprov ya ta Galichini zavdyaki potuzhnomu ekonomichnomu rozvitku uprodovzh ostannogo stolittya cej kraj znachno viperedzhaye bud yakij region Ukrayini za gustotoyu naselennya sho skladaye napriklad po Doneckij oblasti 178 osib na km a zagalnoderzhavnij pokaznik dorivnyuye lishe 79 osib na km IstoriyaRanni chasi Pershi poselennya na terenah Doneckogo krayu u shidnij chastini Priazovskoyi visochini vidomi z rannogo paleolitu a chislenni zalishki pomeshkan piznogo paleolitu rozkopanih arheologami dosit ryasno vkrivayut beregi dolin Siverskogo Dincya i jogo pritok Za pripushennyam Yuriya Kirpichova na cih zemlyah z dobi piznoyi bronzi diyali midni rudniki ta velikij metalurgijnij centr Za jogo slovami nayavnist na cih zemlyah metalurgijnogo centru poyasnyuye pohodzhennya do chverti ob yemu midi v uzhitku starodavnogo svitu yakij za ocinkami istorikiv ne mig buti vidobutij z vidomih antichnih kopalen Za Kirpichovim cya mid 4000 rokiv tomu vidobuvalasya z kopalen Donechchini U kar yerah nepodalik Bahmuta u Bahmutskij ulogovini na nevelikij glibini zalyagali midisti piskoviki a pid suchasnoyu Mikitivkoyu zdavna vidobuvali kinovar U suchasnij Luganskij oblasti ye rodovisha polimetaliv sho sumarno daye idealni umovi dlya metalurgiyi bronzi Palivo dlya plavlennya brali z plastiv vugillya yake vihodilo pryamo na poverhnyu Na misci viroblyalisya rizni instrumenti j zbroyu bronzovi sokiri kelti ta kindzhali mechi nozhi serpi j shila yakimi torguvali cherez richkove spoluchennya Za tezoyu Kirpichova cim zajmalisya metalurgi kinnotniki z Arkayimu Pivdennogo Uralu yaki zgodom peredali mistectvo plavki plemenam zrubnoyi kulturi shodu Ukrayini Torguvali voni z Mikenskoyu civilizaciyeyu sho svidchit iz znajdenih u 1970 h rokah zalishkiv kolisnic na Zaporizhzhi a zgodom na Voronezhchini i na Urali Div takozh Midni rudniki Bahmutskoyi ulogovini Naprikinci 9 st na ci zemli prijshli kochovi plemena skotariv pechenigiv na pochatku 11 st torkiv a v seredini 11 st polovciv vid perebuvannya yakih u bezkrayih stepah zalishilosya desyatki tisyach kam yanih idoliv U 1220 41 rr zi shodu vidbulosya masovane i rujnivne mongolske vtorgnennya Vono na stolittya obumovilo znelyudnennya i zanepad u rozvitku Doneckogo krayu zaluchivshi jogo u mezhi tak zvanogo Dikogo Polya kontrolovanogo Zolotoyu Ordoyu Z seredini 15 st znachna chastina zemel vhodila do Krimskogo hanstva yake zgodom pidpalo pid vladu Osmanskoyi imperiyi Kozacka kolonizaciya Dokladnishe Zaselennya i osvoyennya Donechchini Izyumskij polk Aktivne zaselennya krayu pochalosya u zv yazku z vizvolnoyu vijnoyu ukrayinskogo narodu 1648 54 vid zhahiv yakoyi vtikali selyani z Pravoberezhnoyi Ukrayini Z chasom bilshu chastinu Donechchini zajmayut Kalmiuska ta Yelanecka palanki Vijska Zaporozkogo Nizovogo a pivnichna chastina Donechchini rajon mista Bahmut vhodit do skladu Izyumskogo polku Slobidskoyi Ukrayini U rezultati Rosijsko tureckih voyen 17 18 stolit ci zemli buli povnistyu vklyucheni do skladu Rosijskoyi imperiyi Z likvidaciyeyu caratom kozackogo ustroyu v Ukrayini zemli Donechchini rozdilyayutsya mizh Novorosijskoyu guberniyeyu zgodom perejmenovana v Katerinoslavsku Slobidsko Ukrayinskoyu guberniyeyu zgodom perejmenovana v Harkivsku ta Oblastyu Vijska Donskogo lishayuchis pri comu zaselenimi perevazhno ukrayincyami Utvorennya promislovogo regionu Bidnyaki zbirayut vugillya U drugij polovini 19 stolittya na pochatku 20 stolittya Doneckij kraj zavdyaki vilnomu dopusku zahidnoyevropejskogo kapitalu anglijskogo francuzkogo belgijskogo ta nimeckogo i budivnictva merezhi zaliznic postupovo peretvoryuyetsya u centr girnichodobuvnoyi metalurgijnoyi mashinobudivnoyi ta in promislovosti na pivdni Rosiyi UNR Zgidno z administrativno teritorialnim ustroyem UNR bilsha chastina Doneckogo krayu mala nalezhati do Poloveckoyi zemli z centrom u misti Bahmut a pivnichna chastina do zemli Donechchina z centrom u misti Slov yansk Radyanska vlada Foto vihidciv z Naddnipryanshini yaki priyihali v Donbas z napisom Privit z Donbasu 1948 rik Za radyanskih chasiv na Donechchini sho prodovzhuvala intensivno ekonomichno rozvivatisya bula stvorena Donecka oblast yaku v 1938 podilili na dvi Stalinsku ta Voroshilovogradsku sho isnuyut donini ale nazivayutsya ne na chest lideriv SRSR Diyalnist OUN Dokladnishe Diyalnist OUN na Donechchini ta Luganshini Diyalnist OUN na Donechchin velasya v 1940 h i 1950 h rokah U roki Drugoyi svitovoyi vijni tut bula rozgornuta shiroka merezha OUN b na choli z Yevgenom Stahivim aktivno diyali kilka predstavnikiv OUN m Organizovani nimi pidpilni grupi piddalisya represiyam spochatku z boku nimeckoyi administraciyi a potim i z boku radyanskih okupantiv i buli povnistyu likvidovani naprikinci 1940 h rokiv Za ocinkoyu amerikanskogo politologa Dzhona Armstronga v cej period ounivci ne mali shirokoyi pidtrimki na Donbasi cherez vidsutnist konstruktivnoyi programi pristosovanoyi do potreb meshkanciv shodu Ukrayini a takozh cherez napoleglivist u sprobah usunennya neukrayinskih elementiv suspilstva hocha buli zrobleni kroki shodo zmini programi z metoyu zadovolennya zapitiv shidnih ukrayinciv Na pochatku 1950 h rokiv OUN b povtorila sprobu rozgortannya merezhi pidpilnih organizacij Vona dosyagla deyakih rezultativ u prosuvanni idej ukrayinskogo patriotizmu ta nacionalizmu prote cherez efektivnu protidiyu z boku organiv rosijsko radyanskih okupantiv zagalom uspihi buli skromnishimi nizh u 1940 h rokah Do 1958 roku vsi pidpilni grupi buli viyavleni ta likvidovani karalnimi zagonami Nezalezhna Ukrayina Grafiti z napisom Donbas ce mi v Donecku najbilshomu misti Donechchini 2005 rik Cej rozdil potrebuye dopovnennya KulturaDiv takozh Literatura Donechchini Na tli bagatoh regioniv Ukrayini Donechchina ne mozhe pohvalitisya velikoyu kilkistyu arhitekturnih abo kultovih pam yatok ta yih povazhnim vikom Najvidatnishoyu kultovoyu sporudoyu Doneckogo krayu ye nadzvichajno efektni roztashovani na krejdyanih skelyah nad Siverskim Dincem budivli Svyatogirskogo Uspenskogo monastirya pershi zgadki pro yakij datuyutsya 1624 r neshodavno osvyachenogo yak tretya v Ukrayini pislya Kiyevo Pecherskoyi ta Pochayivskoyi pravoslavna lavra U Doneckomu krayi zbereglosya dekilka hramiv kincya 18 pochatku 19 st administrativni ta gromadski sporudi chasiv Rosijskoyi imperiyi ta bagato pam yatok radyanskoyi epohi sered yakih vidatni memorialni kompleksi chasiv Nimecko radyanskoyi vijni Mius front Savur Mogila ta in desyatki riznomanitnih muzeyiv i monumentiv ZapovidnikiNa terenah Doneckogo krayu stvoreno 2 prirodni zapovidniki filiyi abo dilyanki yakih rozkidano po riznih rajonah Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Najstarishoyu dilyankoyu zapovidanoyu she v 1931 r buv Strilcivskij step Milovskij rajon nevelichkij shmatochok ninishnya plosha 5 22 km kolis shirokih na vidrogah Serednorosijskoyi visochini de opikuyutsya zberezhennyam najbilshoyi v Ukrayini koloniyi babaka stepovogo Zaraz ce odna z troh dilyanok Luganskogo prirodnogo zapovidnika stvorenogo v 1968 r Inshi jogo filiyi abo Pridincivska zaplava roztashovana v odnojmennomu rajoni na ploshi 4 98 km i opikuyetsya zberezhennyam zaplavnih ekosistem livoberezhnoyi chastini Siverskogo Dincya ta Provalskij step utvorenij v Dovzhanskomu rajoni v 1975 r na ploshi 5 87 km u najbilsh pidvishenij chastini Doneckogo kryazhu Ukrayinskij stepovij prirodnij zapovidnik zasnovanij v 1961 r bilshist dilyanok yakogo roztashovani u Doneckij oblasti na znachnomu viddalenni odna vid odnoyi reprezentuye riznomanitni stepovi dilyanki Ce i Homutovskij step Novoazovskij rajon plosha 10 3 km krayina kovili yedine misce v Ukrayini de mozhna zustriti 12 yiyi vidiv i Kam yani Mogili Nikolskij rajon plosha 4 56 km kam yanistij variant suhih riznotravno tipchakovo kovilovih stepiv i Krejdyana flora zasnovana v 1988 r v Limanskomu rajoni na ploshi 11 34 km de ohoronyayutsya roslini sho rostut na krejdyanih porodah Na Donechchini v 1997 r stvorenij napevno odin z najmalovnichishih nacionalnih prirodnih parkiv rivninnoyi Ukrayini Svyati Gori Svoyeridnij landshaftnij kompleks parku zagalna plosha 405 89 km vklyuchaye krejdyani ostanci balki ta yari korinnogo pravogo beregu golovnoyi vodnoyi arteriyi Doneckogo krayu Siverskogo Dincya i yiyi majzhe trikilometrovu zaplavu ta borovu terasu na protilezhnomu berezi richki PrimitkiOleksa Tihij 1972 olexa org ua Golos Ukrayini Arhiv originalu za 2 travnya 2006 Procitovano 12 lyutogo 2016 Igor Rozdobudko 11 kvitnya 2013 Ukrayinska Donshina ta dali na shid ukr Ukrayinskij tizhden Procitovano 4 chervnya 2023 Kirpichov Yurij 25 chervnya 2010 Himeri civilizaciyi abo Epoha piznoyi bronzi Dzerkalo tizhnya Arhiv originalu za 29 sichnya 2016 Procitovano 13 lyutogo 2016 Dzhon Armstrong Geograficheskie variacii nacionalizma Ukrainskij nacionalizm Fakty i issledovaniya Per S angl P V Behtina M ZAO Centrpoligraf 2008 S 299 325 368 s ISBN 978 5 9524 3894 1 Armstrong Dzhon Perspektivy nacionalizma voennogo vremeni Ukrainskij nacionalizm Fakty i issledovaniya Per S angl P V Behtina M ZAO Centrpoligraf 2008 S 325 338 368 s ISBN 978 5 9524 3894 1LiteraturaIgor Rozdobudko Donshina ta dali na Shid 12 lipnya 2015 u Wayback Machine Volodimir Bileckij SHID UKRAYiNI V INTEGRATIVNIH PROCESAH SUChASNOGO DERZhAVOTVORENNYa 7 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Donecka Shevchenkiana u datah i podiyah 1851 2014 Ukladach T G Pishvanova Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh TOV Shidnij vidavnichij dim 2014 176 s 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Ablicov V Donbas yevropejska Ukrayina chi azijske Dikopillya K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2014 97 s Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 11 travnya 2015 u Wayback Machine Istoriya Slobidskoyi Ukrayini D I Bagalij 1917 r Harkiv Slobozhanska hvilya Navchalnij posibnik hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi u spivavtorstvi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 280 s 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Problemy regionalnoj identichnosti Donbassa sb analit st avt sost A Ivanov A Martynov Doneck TOV Cifrova tipografiya 2011 174 c Bileckij V S Shid Ukrayini v integrativnih procesah suchasnogo derzhavotvorennya 8 kvitnya 2014 u Wayback Machine Stanislav Calik Vostok delo tonkoe 10 sichnya 2017 u Wayback Machine Elektronnij format vidannya Postati Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu 16 kvitnya 2019 u Wayback Machine Postati narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Doneck Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Donecka Shevchenkiana u datah i podiyah 1851 2014 Ukladach T G Pishvanova Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh TOV Shidnij vidavnichij dim 2014 176 s 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Pershodzherela Feodosij Makarevskij Materiali dlya istoriko statistichnogo opisu Katerinoslavskoyi yeparhiyi Katerinoslav 1880 ch 2 s 38 39 DzherelaS I Lavriv Donechchina Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2008 T 8 Dl Dya 716 s ISBN 978 966 02 4458 0 PosilannyaInternet portal Tvorchist ukrayinskih pismennikiv Donbasu Olijnik M Movnij Sandarmoh na Donechchini 20 grudnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ