Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (лютий 2019) |
Пізній палеоліт, також верхній палеоліт — епоха, що тривала близько 25 тис. років (від близько 35-40 тис. років тому до 11 тис. років тому). Близько 35-40 тис. років тому, мустьєрська доба змінюється пізнім палеолітом. Ця епоха тривала близько чверті тисячоліття й закінчилася 11 тис. років тому.
Пізній палеоліт характеризується появою людини розумної (Homo sapiens), котра належить до сучасного фізичного типу. За першою знахідкою її кісток у печері Ла Кроманьйон (Франція) ця людина називається кроманьйонець.
Клімат
Епоха пізнього палеоліту припадає головним чином на епоху останнього льодовикового періоду — вюрмського (валдайського) зледеніння, холодна фаза якого (останній льодовиковий максимум, час максимального розвитку льодовикових щитів) наступила у Східній Європі близько 20 тис. років тому. Клімат в Європі в цей час, як і в мустьєрський період, залишався холодним і сухим. Під час максимуму, велику частину Північної Європи було вкрито крижаним шаром, що змушувало людей шукати притулків у більш теплих місцевостях, у тому числі у районах навколо Чорного моря (сучасна Україна тощо), на теренах сучасної Італії та на Балканах, частині Піренейського півострова.
Різке підвищення температури, почалося близько 9600 до нашої ери, і до його завершення, близько 8501 до нашої ери, температура досягла майже до нинішнього рівня, хоча клімат був вологішим. У цей період верхнього палеоліту, готувалося підґрунтя до початку наступного культурного періоду — мезоліту.
Що більше відступали льодовики, то сильніше піднімався рівень моря; Англійський канал, Ірландське море і Північне море були на цей час сушею, а Чорне море прісноводним озером. Підвищення рівня моря тривало, принаймні, до 5500 років до нашої ери, так що свідоцтва про людську діяльність уздовж берегів Європи у верхньому палеоліті, в основному, втрачено, хоча деякі сліди відновлено морськими археологами.
Періодизація
Згідно з європейською періодизацією пізній палеоліт поділяється на три епохи (культури): ориньякську, солютрейську та мадленську. Їхні носії навчилися виготовляти, зокрема, ніжоподібні пластини, які сколювалися зі спеціальних призматичних або конічних нуклеусів. За формою й досконалістю обробки ці пластини значно різняться від мустьєрських: вони довгі, рівно огранені, мають гострі різальні краї. З них вироблялися й інші знаряддя, що вперше з'явилися у цей час — скребки, різці, наконечники дротиків, списів тощо. Поряд із кам'яними виробами у пізньому палеоліті, особливо на етапі мадленської культури, люди почали широко використовувати кістяні й рогові знаряддя — гарпуни, наконечники списів, шевські голки, прикраси та інше.
У 1930-х роках відомий український археолог П. П. Єфименко запропонував поділ пізньопалеолітичних культур європейської частини СРСР, на дві пори
- ранню, яку він назвав оріньяко-солютрейською,
- пізню — мадленську.
Цієї періодизації науковці дотримуються, в основному, й досі. До раннього — ориньяко-солютрейського — етапу належать стоянки Сюрень І у Криму, Радомишль і Липа на Волині, Пушкарі І на Десні, ранні шари Молодовських стоянок на Дністрі та ін. Пізнім — мадленським — часом датуються стоянки Аккаржа та Амвросіївка на Півдні України і стоянки типу Мізина на Десні.
На території України відомо вже кількасот стоянок і місцезнаходжень окремих пам'яток пізньопалеолітичного часу. На багатьох із них виявлено залишки жител, сліди вогнищ, ямки-комірки, які заповнено кістками, величезна кількість найрізноманітніших знахідок.
Місцеві варіанти
В роботі С. Н. 3амятніна 1951 року розглядається питання про наявність на
території Старого Світу декількох широких зон у розвитку палеолітичної культури:
- європейської прильодовикової, до якої відносяться північні райони України
- середземноморської, ймовірно, до якої, відносяться Крим й степи півдня України.
В межах цих широких зон виділяються окремі області з деякими особливостями у розвитку культури. В Україні це ряд культурних груп:
- дністровська,
- закарпатська,
- волинська,
- степова.
Поселення
Житлові споруди було досліджено у Мізині, Межирічі, Пушкарях І, Добраничівці, на Дністрі. Причому у Мізині, Межирічі та інших пунктах розкопано кілька жител, котрі утворювали невеликі поселення.
Пізньопалеолітичні житла, розміри яких не перевищували 20-25 м², споруджувалися головним чином із кісток та бивнів мамонта. Черепи й інші великі кістки, було неглибоко вкопано по колу, становили основу стінок — опору для жердин і бивнів, котрі створювали каркас покрівлі.
Господарство
Кроманьйонці займалися в основному загінним полюванням на диких коней, бізонів, північних оленів, мамонтів. Окремі мисливські колективи звичайно «спеціалізувалися» на якомусь одному виді тварин. Так, на Мізинській, Межиріцькій, Кирилівській, Гінцівській стоянках серед фауністичних решток переважають кістки мамонтів, а на Амвросіївській — бізонів.
Суспільний лад
Із появою людини розумної, дородову громаду, характерну для ашельської та мустьєрської епох, заступає родова організація суспільства. Кожен рід включав у себе кровноспоріднених членів колективу. Невпорядковані ендогамні статеві стосунки замінюються екзогамними: тепер чоловік і жінка, котрі брали шлюб, мали походити з різних родів. За етнографічними даними відомо, що екзогамія в первісному суспільстві нерідко мала груповий характер, коли всі жінки одного роду укладали шлюб із чоловіками іншого роду.
Спорідненість у роді визначалася за материнською лінією, оскільки за групових статевих відносин часто була відома лише мати дитини. Жінка виступала також у ролі охоронниці сімейного вогнища, вона ж відала й харчовими запасами. Все це зумовлювало виникнення матріархату. На важливу роль жінки в пізньопалеолітичному суспільстві, вказують численні знахідки тогочасних статуеток, що являли собою узагальнений образ матері — прародительки усього роду.
Релігійні уявлення
У процесі повсякденної трудової діяльності мислення кроманьйонця розвивалося, він набував чимдалі нових позитивних знань; у суспільстві складалися релігійні вірування, різні звичаї, виникало мистецтво. Все це допомагало виживати первісній людині, яка майже цілком залежала від природного оточення й була, по суті, безсилою у боротьбі зі стихійними силами, боялася їх, а через це, й одухотворювала. За етнографічними даними відомо кілька древніх форм релігійних уявлень, котрі могли існувати в людському середовищі пізнього палеоліту: тотемізм, анімізм, магія та ін.
Мистецтво
Для пізньопалеолітичного часу широко відомі зразки прикладного та образотворчого мистецтва. Так, розкопки в Мізині виявили чудові браслети, вирізані з бивня мамонта. Один із них — суцільний, другий складається з п'яти окремих пластин; обидва покриті складним різьбленим орнаментом. Мізинські браслети належать до унікальних зразків прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи, аналогії яким поки що невідомі. До творів такого мистецтва слід також віднести розфарбовані кістки мамонтів із мізинського та межиріцького жител. Дуже цікавою є знахідка в Межиріччі уламка бивня з різним складним малюнком, в якому науковці вбачають план самого Межиріцького поселення з чотирма житлами й вогнищами в них.
Найпоширенішим видом палеолітичного образотворчого мистецтва були вже згадувані жіночі статуетки, відкриті на багатьох стоянках пізнього палеоліту Східної Європи (Костенки, Гагаріно, Авдєєво та ін.). Особливе місце з-поміж них посідають фігурки зі стоянки Мізин. Зроблені з бивня мамонта, вони передають дуже стилізований — навіть з елементами абстракції — жіночий образ.
Зображення на кістках тварин у межах України виявлені також на стоянках Кирилівська (в Києві) та Молодова V (кирилівська знахідка являє собою фрагмент бивня молодого мамонта, на якому вирізьблені голова птаха й, можливо, черепаха).
Крім образотворчого мистецтва, у пізньопалеолітичний час набули певного розвитку й інші види мистецтва — музика, обрядовий танок тощо. Це засвідчено знахідками кістяних флейт (Молодова V), жіночих статуеток у позі танцю (Гагаріно) та інше. С. М. Бібіков уважав, що відкриті в Мізині кістки мамонта, розписані червоною фарбою, становили разом із кістяними молоткоподібними виробами, ансамбль ударних музичних інструментів.
У палеолітичну епоху людина досягла відносно високого рівня матеріальної й духовної культури. Це стало основою для подальшого поступального суспільно-економічного та культурного розвитку тодішньої людності.
Див. також
Література
- Давня історія України в 2-х кн.: Кн. 1./ Толочко П. П. (керівник авт. колективу), Козак Д. Н., Крижицький С. Д. та ін. — К.: «Либідь», 1994. — 240 с., іл. С.17-24.
Примітки
- На території сучасної України
- Замятнін С. Н. (1951). О возникновении локальных различий в культуре палеолитическоrо периода (російська) . Т. т. 16. Москва: ТИЭ АН СССР. Н. С. с. 89—152.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arheologichna periodizaciyaGolocen Latenska kultura Protoistoriya Galshtatska kulturaZalizna doba Piznya Bronzova doba Eneolit NeolitMezolit EpipaleolitPlejstocen Verhnij Serednij Nizhnij PaleolitKam yana dobaCya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya lyutij 2019 Piznij paleolit takozh verhnij paleolit epoha sho trivala blizko 25 tis rokiv vid blizko 35 40 tis rokiv tomu do 11 tis rokiv tomu Blizko 35 40 tis rokiv tomu mustyerska doba zminyuyetsya piznim paleolitom Cya epoha trivala blizko chverti tisyacholittya j zakinchilasya 11 tis rokiv tomu Piznij paleolit harakterizuyetsya poyavoyu lyudini rozumnoyi Homo sapiens kotra nalezhit do suchasnogo fizichnogo tipu Za pershoyu znahidkoyu yiyi kistok u pecheri La Kromanjon Franciya cya lyudina nazivayetsya kromanjonec KlimatEpoha piznogo paleolitu pripadaye golovnim chinom na epohu ostannogo lodovikovogo periodu vyurmskogo valdajskogo zledeninnya holodna faza yakogo ostannij lodovikovij maksimum chas maksimalnogo rozvitku lodovikovih shitiv nastupila u Shidnij Yevropi blizko 20 tis rokiv tomu Klimat v Yevropi v cej chas yak i v mustyerskij period zalishavsya holodnim i suhim Pid chas maksimumu veliku chastinu Pivnichnoyi Yevropi bulo vkrito krizhanim sharom sho zmushuvalo lyudej shukati pritulkiv u bilsh teplih miscevostyah u tomu chisli u rajonah navkolo Chornogo morya suchasna Ukrayina tosho na terenah suchasnoyi Italiyi ta na Balkanah chastini Pirenejskogo pivostrova Rizke pidvishennya temperaturi pochalosya blizko 9600 do nashoyi eri i do jogo zavershennya blizko 8501 do nashoyi eri temperatura dosyagla majzhe do ninishnogo rivnya hocha klimat buv vologishim U cej period verhnogo paleolitu gotuvalosya pidgruntya do pochatku nastupnogo kulturnogo periodu mezolitu Sho bilshe vidstupali lodoviki to silnishe pidnimavsya riven morya Anglijskij kanal Irlandske more i Pivnichne more buli na cej chas susheyu a Chorne more prisnovodnim ozerom Pidvishennya rivnya morya trivalo prinajmni do 5500 rokiv do nashoyi eri tak sho svidoctva pro lyudsku diyalnist uzdovzh beregiv Yevropi u verhnomu paleoliti v osnovnomu vtracheno hocha deyaki slidi vidnovleno morskimi arheologami PeriodizaciyaPiznij paleolit na teritoriyi Ukrayini 35 10 tisyach rokiv tomu Arheologichni kulturi lipska molodovska anetivska mezhiricka strilecka spicinska mizinska desnyanskaFinalna Davnya kam yana doba X persha polovina IX tisyachorichchya do R H Arheologichni kulturi osokorivska shan kobinska anetivska sviderska krasnosilska Zgidno z yevropejskoyu periodizaciyeyu piznij paleolit podilyayetsya na tri epohi kulturi orinyaksku solyutrejsku ta madlensku Yihni nosiyi navchilisya vigotovlyati zokrema nizhopodibni plastini yaki skolyuvalisya zi specialnih prizmatichnih abo konichnih nukleusiv Za formoyu j doskonalistyu obrobki ci plastini znachno riznyatsya vid mustyerskih voni dovgi rivno ograneni mayut gostri rizalni krayi Z nih viroblyalisya j inshi znaryaddya sho vpershe z yavilisya u cej chas skrebki rizci nakonechniki drotikiv spisiv tosho Poryad iz kam yanimi virobami u piznomu paleoliti osoblivo na etapi madlenskoyi kulturi lyudi pochali shiroko vikoristovuvati kistyani j rogovi znaryaddya garpuni nakonechniki spisiv shevski golki prikrasi ta inshe U 1930 h rokah vidomij ukrayinskij arheolog P P Yefimenko zaproponuvav podil piznopaleolitichnih kultur yevropejskoyi chastini SRSR na dvi pori rannyu yaku vin nazvav orinyako solyutrejskoyu piznyu madlensku Ciyeyi periodizaciyi naukovci dotrimuyutsya v osnovnomu j dosi Do rannogo orinyako solyutrejskogo etapu nalezhat stoyanki Syuren I u Krimu Radomishl i Lipa na Volini Pushkari I na Desni ranni shari Molodovskih stoyanok na Dnistri ta in Piznim madlenskim chasom datuyutsya stoyanki Akkarzha ta Amvrosiyivka na Pivdni Ukrayini i stoyanki tipu Mizina na Desni Na teritoriyi Ukrayini vidomo vzhe kilkasot stoyanok i misceznahodzhen okremih pam yatok piznopaleolitichnogo chasu Na bagatoh iz nih viyavleno zalishki zhitel slidi vognish yamki komirki yaki zapovneno kistkami velichezna kilkist najriznomanitnishih znahidok Miscevi variantiV roboti S N 3amyatnina 1951 roku rozglyadayetsya pitannya pro nayavnist na teritoriyi Starogo Svitu dekilkoh shirokih zon u rozvitku paleolitichnoyi kulturi yevropejskoyi prilodovikovoyi do yakoyi vidnosyatsya pivnichni rajoni Ukrayini seredzemnomorskoyi jmovirno do yakoyi vidnosyatsya Krim j stepi pivdnya Ukrayini V mezhah cih shirokih zon vidilyayutsya okremi oblasti z deyakimi osoblivostyami u rozvitku kulturi V Ukrayini ce ryad kulturnih grup dnistrovska zakarpatska volinska stepova PoselennyaZnahidki rozkopok sharu piznogo paleolitu stoyanki Bura Kaya ulamok kistki ta zalishki znaryaddya Rozkopki arheologichnogo sharu piznogo paleolitu gravettskoyi arheologichnoyi kulturi nosiyami yakoyi zokrema buli kromanjonci v bagatosharovij stoyanci Buran Kaya v skelnomu navisi v Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim yak provodilis spilnoyu ukrayinsko francuzkoyu ekspediciyeyu vlitku 2013 roku Zhitlovi sporudi bulo doslidzheno u Mizini Mezhirichi Pushkaryah I Dobranichivci na Dnistri Prichomu u Mizini Mezhirichi ta inshih punktah rozkopano kilka zhitel kotri utvoryuvali neveliki poselennya Piznopaleolitichni zhitla rozmiri yakih ne perevishuvali 20 25 m sporudzhuvalisya golovnim chinom iz kistok ta bivniv mamonta Cherepi j inshi veliki kistki bulo negliboko vkopano po kolu stanovili osnovu stinok oporu dlya zherdin i bivniv kotri stvoryuvali karkas pokrivli GospodarstvoKromanjonci zajmalisya v osnovnomu zaginnim polyuvannyam na dikih konej bizoniv pivnichnih oleniv mamontiv Okremi mislivski kolektivi zvichajno specializuvalisya na yakomus odnomu vidi tvarin Tak na Mizinskij Mezhirickij Kirilivskij Gincivskij stoyankah sered faunistichnih reshtok perevazhayut kistki mamontiv a na Amvrosiyivskij bizoniv Kolektivne polyuvannya kromanjonciv na mamonta v pastku Uyavnij viglyad Suspilnij ladIz poyavoyu lyudini rozumnoyi dorodovu gromadu harakternu dlya ashelskoyi ta mustyerskoyi epoh zastupaye rodova organizaciya suspilstva Kozhen rid vklyuchav u sebe krovnosporidnenih chleniv kolektivu Nevporyadkovani endogamni statevi stosunki zaminyuyutsya ekzogamnimi teper cholovik i zhinka kotri brali shlyub mali pohoditi z riznih rodiv Za etnografichnimi danimi vidomo sho ekzogamiya v pervisnomu suspilstvi neridko mala grupovij harakter koli vsi zhinki odnogo rodu ukladali shlyub iz cholovikami inshogo rodu Sporidnenist u rodi viznachalasya za materinskoyu liniyeyu oskilki za grupovih statevih vidnosin chasto bula vidoma lishe mati ditini Zhinka vistupala takozh u roli ohoronnici simejnogo vognisha vona zh vidala j harchovimi zapasami Vse ce zumovlyuvalo viniknennya matriarhatu Na vazhlivu rol zhinki v piznopaleolitichnomu suspilstvi vkazuyut chislenni znahidki togochasnih statuetok sho yavlyali soboyu uzagalnenij obraz materi praroditelki usogo rodu Religijni uyavlennyaU procesi povsyakdennoyi trudovoyi diyalnosti mislennya kromanjoncya rozvivalosya vin nabuvav chimdali novih pozitivnih znan u suspilstvi skladalisya religijni viruvannya rizni zvichayi vinikalo mistectvo Vse ce dopomagalo vizhivati pervisnij lyudini yaka majzhe cilkom zalezhala vid prirodnogo otochennya j bula po suti bezsiloyu u borotbi zi stihijnimi silami boyalasya yih a cherez ce j oduhotvoryuvala Za etnografichnimi danimi vidomo kilka drevnih form religijnih uyavlen kotri mogli isnuvati v lyudskomu seredovishi piznogo paleolitu totemizm animizm magiya ta in MistectvoDlya piznopaleolitichnogo chasu shiroko vidomi zrazki prikladnogo ta obrazotvorchogo mistectva Tak rozkopki v Mizini viyavili chudovi brasleti virizani z bivnya mamonta Odin iz nih sucilnij drugij skladayetsya z p yati okremih plastin obidva pokriti skladnim rizblenim ornamentom Mizinski brasleti nalezhat do unikalnih zrazkiv prikladnogo dekorativnogo mistectva starodavnoyi Yevropi analogiyi yakim poki sho nevidomi Do tvoriv takogo mistectva slid takozh vidnesti rozfarbovani kistki mamontiv iz mizinskogo ta mezhirickogo zhitel Duzhe cikavoyu ye znahidka v Mezhirichchi ulamka bivnya z riznim skladnim malyunkom v yakomu naukovci vbachayut plan samogo Mezhirickogo poselennya z chotirma zhitlami j vognishami v nih Najposhirenishim vidom paleolitichnogo obrazotvorchogo mistectva buli vzhe zgaduvani zhinochi statuetki vidkriti na bagatoh stoyankah piznogo paleolitu Shidnoyi Yevropi Kostenki Gagarino Avdyeyevo ta in Osoblive misce z pomizh nih posidayut figurki zi stoyanki Mizin Zrobleni z bivnya mamonta voni peredayut duzhe stilizovanij navit z elementami abstrakciyi zhinochij obraz Zobrazhennya na kistkah tvarin u mezhah Ukrayini viyavleni takozh na stoyankah Kirilivska v Kiyevi ta Molodova V kirilivska znahidka yavlyaye soboyu fragment bivnya molodogo mamonta na yakomu virizbleni golova ptaha j mozhlivo cherepaha Krim obrazotvorchogo mistectva u piznopaleolitichnij chas nabuli pevnogo rozvitku j inshi vidi mistectva muzika obryadovij tanok tosho Ce zasvidcheno znahidkami kistyanih flejt Molodova V zhinochih statuetok u pozi tancyu Gagarino ta inshe S M Bibikov uvazhav sho vidkriti v Mizini kistki mamonta rozpisani chervonoyu farboyu stanovili razom iz kistyanimi molotkopodibnimi virobami ansambl udarnih muzichnih instrumentiv U paleolitichnu epohu lyudina dosyagla vidnosno visokogo rivnya materialnoyi j duhovnoyi kulturi Ce stalo osnovoyu dlya podalshogo postupalnogo suspilno ekonomichnogo ta kulturnogo rozvitku todishnoyi lyudnosti Div takozhDoistorichna Ukrayina Paleolit na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Mezolit v Ukrayini PaleolitLiteraturaDavnya istoriya Ukrayini v 2 h kn Kn 1 Tolochko P P kerivnik avt kolektivu Kozak D N Krizhickij S D ta in K Libid 1994 240 s il S 17 24 PrimitkiNa teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Zamyatnin S N 1951 O vozniknovenii lokalnyh razlichij v kulture paleoliticheskoro perioda rosijska T t 16 Moskva TIE AN SSSR N S s 89 152