Маріу́поль (грец. Μαριούπολη — «місто Марії»; МФА: [mɐrʲiˈupɔlʲ] ( прослухати); у 1948–1989 роках — Жда́нов) — місто в Україні на півдні Донецької області на березі Азовського моря у гирлі річки Кальміусу. Адміністративний центр Маріупольської міської громади і Маріупольського району. Значимий порт і промисловий центр країни. У місті діяли два великі металургійні комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та «Азовсталь»), продукція яких складає значну частину експорту України. У промисловості Донецької області частка Маріуполя — 37,5 %, в Україні — близько 7 %. Район компактного розселення греків Приазов'я. Кліматичний і грязьовий курорт. Від червня до 13 жовтня 2014 року в місті розташовувалася Донецька обласна державна адміністрація.
Маріуполь | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Маріупольський район | ||||||||
Громада | Маріупольська міська громада | ||||||||
Засноване | 1778 | ||||||||
Статус міста | з 1779 року | ||||||||
Поділ міста | 4 райони | ||||||||
Населення | ▼ ≈ 100 000 (07.06.2022) | ||||||||
Площа | 134,7 км² | ||||||||
Поштові індекси | 87500—87590 | ||||||||
Телефонний код | +380-629 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 22 м | ||||||||
Водойма | Кальміус, Кальчик, Балка Митрополитська | ||||||||
Назва мешканців | маріу́полець, маріу́полька, маріу́польці | ||||||||
Міста-побратими | 17 міст (список) | ||||||||
День міста | 29 вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Маріуполь | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 99,6 км | ||||||||
- залізницею | 132 км | ||||||||
- автошляхами | 121 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 635 км | ||||||||
- залізницею | 1033 км | ||||||||
- автошляхами | 762 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 87500, Донецька обл., Маріупольський район, м. Маріуполь, пр. Миру, 70 | ||||||||
Вебсторінка | Маріупольська міськрада | ||||||||
Міський голова | Вадим Бойченко | ||||||||
Маріуполь у Вікісховищі
|
Під час російського вторгнення в Україну місто практично повністю знищили Збройні сили Росії. З 20 травня 2022 року перебуває під окупацією, після того, як оборонці після боїв на Азовсталі здалися в полон. Станом на 7 червня 2022 року в місті перебувало приблизно 100 000 жителів.
6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».
Назва міста
- Домаха — у XVI столітті, як вартовий пост;
- Павловськ — у 1778—1779 роках;
- Жда́нов — у 1948—1989 роках;
- Маріу́поль — 1780—1948 та з 1990 років. Дослівно означає «місто Марії». У 1779 році зустрічалися назви як Маріанополь та Маріу-Поль. Назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту».
- Маріюпіль — альтернативна назва українською, відповідно до «клясичного правопису», офіційно використовувалася в 1930-ті роки.
- Маріупіль, Мариупіль — альтернативний варіант, що використовувався у 1910-х — 1930-х роках.
- Марнопіль — українська народна назва, що використовувалася у XIX столітті.
Історія
Заснування
Сучасне поселення в гирлі Кальміусу засновано в XVI столітті запорозькими козаками як вартовий пост Домаха для захисту зимівників, промислів і шляхів сполучення від нападів кримських татар. Зокрема, це важлива фортеця на Потаємному водному шляху Запорозьких козаків з Дніпра у Чорне море. Матеріали архіву Коша Нової Січі свідчать, що у XVIII ст. під прикриттям Домахи виросла , у якій завдяки старанням полковника була збудована кам'яна . Тобто, користуючись тодішніми європейськими традиціями, які прив'язували поняття міста до кам'яних будівель, зокрема храмів, саме цей рік можна вважати заснуванням міста. Так вважає відомий історик Східної України Василь Пірко.
У 1776 році на місці козацького поста Домахи створена . У 1777 році закладена Свято-Миколаївська церква-храм, що перебувала у . В 1778 році поблизу слободи закладене Павловськ. У ньому тоді налічувалося 75 жителів, у слободі 93. Цей рік офіційно вважається датою утворення Маріуполя. 21 травня 1779 року імператриця Катерина II дарувала грамоту, відповідно до якої «переселенцям із Криму дарувались привілеї й свободи». У грамоті місто йменувалося «Маріанополь», тобто місто Марії. 24 березня 1780 року на наполегливу вимогу митрополита Ігнатія місто остаточно перейменоване в Маріуполь, на честь Марії Федорівни, дружини Павла I. Частина прибулих греків у липні 1780 року оселилася в місті, а більшість — довкола нього. Кожному зі своїх селищ греки давали назви тих населених пунктів Криму, звідки вони прийшли. Так виникли села Бахчисарай, Ялта, Урзуф, Сартана, Чердакли, Карань, Мангуш тощо. Грузини та волохи заснували село Ігнатівку.
- Пам'ятний знак Кальміуській паланці
- Марія Федорівна (дружина Павла I)
- План Маріуполя з проектом фортечного муру на заході (1784)
Російська імперія
Головним заняттям жителів купецького міста була торгівля. На березі моря на околицях міста було до 20 рибних заводів, які приносили маріупольським купцям великі прибутки. У 1783 році, коли Кримське ханство було приєднано до Російської імперії, частина греків повернулася в рідні місця. Землі, що звільнилися, були роздані новим переселенцям, виникли німецькі колонії. У 1829 році на південному заході повіту оселилися козаки, що повернулися із Задунайської Січі. Вони заснували низку сіл (Нікольське, Бойове тощо). В 1820 році було організоване переселення хрещених євреїв і німців-менонітів. У Маріуполі, окрім греків, дозволено було селитися євреям та італійцям. В 1807 році Маріуполь і 23 грецькі села було виділено в грецький округ із підпорядкуванням Таганрозькому градоначальству, а з 1859 року — Катеринославському губернському правлінню. У 1840-х роках почалося заселення Слободки відставними солдатами і матросами.
- Ринкова площа
- Катерининська вулиця
- Харлампіївський собор (1900)
- Церква Марії Магдалини
- Церква Святого Костянтина і Олени в Слобідці
У 1824 році італієць Кавалотті почав будувати в Маріуполі судна вантажопідйомністю 135—160 тонн. У 1840 році від центра до біржі була прокладена бруківка. У 1840 році споруджено кам'яну набережну. Олександр I був у місті в червні 1818 року й у листопаді 1825 року. У травні 1820 року російський поет Олександр Пушкін відвідав Маріуполь під час подорожі з Катеринослава на Кавказ. У жовтні 1837 року місто відвідав цесаревич Олександр Миколайович (майбутній імператор Олександр II), у почті якого був серед інших Василь Жуковський. Значний збиток був завданий Маріуполю під час Кримської війни 1853—1856 років. Морська торгівля через воєнні дії була припинена. Навесні 1855 року англо-французька ескадра ввійшла в Азовське море. 24 травня під прикриттям корабельної артилерії в Маріуполі було висаджено англо-французький десант, що знищив склади в порту, спалив декілька будинків у місті.
- Земська управа
- Олександрівська чоловіча гімназія
- Вулиця Європейська
- Будинок Хараджаєва О. Д., (1931)
- Міська тюрма і водонагнітна вежа
- Вулиця Катерининська
- Маріупольський порт
- Вулиця Миколаївська
- Будинок держбанку і Каплиця Марії Магдалини
Маріуполь XIX століття був одноповерховим. Із 3 084 будинків тільки 34 були двоповерховими і тільки 3 будинки — триповерховими. У 1864 році був закладений Міський сад. У 1867 році була відкрита громадська лазня. У 1871 році почалося мощення міських вулиць і площ бруківкою. 15 липня 1875 року встановлені перші 100 гасових ліхтарів для освітлення вулиць (до 1914 року їх уже було 686). У 1889 році на Олександрівській площі закладений центральний сквер.
Українська революція
Під час подій Української революції, протягом Першої радянсько-української війни, 30 грудня 1917 року Маріуполь захопили більшовики. У результаті контрнаступу сил УНР та союзників до міста повертається українська влада. Впродовж кількох наступних років Маріуполь 17 разів переходив під владу різних військово-політичних об'єднань. 23-25 липня 1918 р. у Маріуполі стався страйк залізничників. У березні 1919 року, під час Другої радянсько-української війни і поновлення більшовицької влади, входить до складу Донецько-криворізької республіки. Також, у місті, змінюючись, перебували загони Нестора Махна та білогвардійці. Згодом, у Маріуполі остаточно встановлюється радянська влада.
Радянський період
Ранній СРСР
У 1920 році були націоналізовані й об'єднані металургійні заводи «А» («Нікополь Маріупольський») і «Б» («Російський Провіданс») в один завод «Імені Ілліча». В 1923 році в Маріуполі організоване літературне об'єднання . 1 травня 1929 року вийшов у світ перший номер газети «Іллічівець». 1 травня 1933 року була пущена перша трамвайна лінія «Гавань Шмідта — Вулиця Франко».
- Один з перших трамваїв
- Будинок Хараджаєва О. Д. (1931)
З 1930 року Маріуполь перетворився у величезний будівельний майданчик.
Маріуполь став центром компактного проживання грецької діаспори, біля нього були організовані два грецьких національних райони: Сартанський (із центром у селища Сартана (тепер у складі Кальміуського району Маріуполя)) і Мангуський (із центром у селищі Мангуш). У самому місті був відкритий педтехнікум із грецькою мовою викладання, а також 14 грецьких шкіл. Маріуполь пережив масований наплив населення, в основному зі Сталінського й Запорізького округів, у результаті чого населення міста до 1939 року зросло майже наполовину й почало втрачати свою самобутність.
Друга світова війна
З початком Другої світової війни Маріуполь із його величезною промисловою базою був переведений на військові потреби країни. Багато колишніх робітників маріупольських заводів брали участь у війні з Фінляндією (30 листопада 1939 — 13 березня 1940 років).
8 жовтня 1941 року Маріуполь був захоплений частинами 3-го танкового корпуса 1-ї танкової групи вермахту (група армій «Південь»), у результаті чого почалася 23-місячна окупація міста. 16 місяців Маріуполь перебував у прифронтовій зоні. Наприкінці 1941 року гітлерівцями гірничо-металургійне товариство «Схід». Виходила українськомовна , наклад якої з 1000 примірників у листопаді 1941 зріс до 27 000 у вересні 1943. Працювало 42 школи, викладання здійснювалося українською мовою.
У грудні 1941 року в Маріуполі перебували перші особи Третього Райху, Італії й Румунії. 6 вересня 1943 року при відступі військ було знищено все промислове устаткування, зруйновано чисельні будівлі. Усього за час окупації в місті розстріляно й замучено понад 50 тисяч жителів. У ніч із 9 на 10 вересня 1943 року в порту висадилися загони Азовської Військової Флотилії.
Повоєнна доба
Маріупольці приступили до відбудови зруйнованого господарства. В 1960—1961 роках Портовське селище й селище заводу імені Ілліча були з'єднані з містом житловими кварталами з розвинутою спортивною інфраструктурою. У порту споруджувалися нові причали й цілі райони. В 1953 році в місті було створено Азовське районне керування Чорноморського пароплавства, що в 1967 році перетворилося в Азовське морське пароплавство.
22 жовтня 1948 року місто було перейменовано на Жданов — за прізвищем радянського партійного й державного діяча Андрія Жданова, що народився тут в 1896 році. 7 січня 1971 року указом Президії Верховної Ради СРСР місто Жданов нагороджене орденом Трудового Червоного Прапора. 7 вересня 1978 року указом Президії Верховної Ради СРСР місто Жданов нагороджене орденом Жовтневої Революції. Перебудова в СРСР принесла багато змін у громадське життя міста. На початку 80-х років у місті поширилася підліткова злочинність (так звані «війни мікрорайонів»), внаслідок чого Жданов тоді вийшов на перше місце в СРСР за рівнем злочинності. 13 січня 1989 року місту Жданову на прохання його жителів повернута історична назва — Маріуполь. Демонтували три пам'ятники Жданову, закритий його меморіальний музей. В 1989 роках у школах міста вперше почали викладати грецьку мову.
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
У вересні 1991 року над маріупольською міськрадою вперше на сході Україні був піднятий український національний прапор. Тоді ж у місті відкрився перший гуманітарний ЗВО міста — Маріупольський гуманітарний інститут. Економічна криза обернулася згортанням домобудівництва й зупинкою майже всіх державних промислових підприємств. У 1999 році контрольний пакет акцій «Азовсталі» був викуплений промисловою корпорацією «Індустріальний союз Донбасу». 2 листопада 2000 року Верховна Рада України прийняла закон про продаж контрольного пакета акцій ВАТ «ММК імені Ілліча» трудовому колективу, що стало безпрецедентним випадком у новітній історії України.
24 жовтня 1996 року завдяки ініціативі грецької діаспори Приазов'я в Маріуполі було відкрите консульство Грецької Республіки. За підсумками 2002 року Маріуполь був визнаний найкращим містом України за благоустроєм.
14 серпня 2015 року у місті було повалено пам'ятник Леніну.
У серпні 2016 року місцевий телеканал Громадське телебачення Приазов'я завершив цикл документальних фільмів Місто героїв, який описує життя Маріуполя у 2014—2016 роках.
Російсько-українська війна
З початком російської агресії Маріуполь, завдяки важливому стратегічному значенню, стає одним із ключових міст російсько-українського протистояння. З 13 квітня 2014 року, місто контролювалося проросійськими терористичними формування «ДНР». 13 червня 2014 місто було (визволене) від терористів силами добровольчих українських батальйонів, тим не менше місто залишалося вразливим для терактів, найбільший із яких стався 24 січня 2015. У визволене місто було перенесено Донецьку ОДА, а в липні передислоковано Донецьке обласне управління МВС України та Донецьку обласну державну адміністрацію. Проте, вже незабаром ці державні інституції були переміщені до Краматорська.
З 1 березня 2022 року місто перебуває у блокаді російських окупаційних військ. За даними Маріупольської міськради станом на 14 березня кількість загиблих мирних жителів у зв'язку з вторгненням Росії в Україну становить понад 2,3 тис. осіб. Російські війська застосували тактику облоги з блокуванням доставки гуманітарної допомоги жителям міста. Також за інформацією від міськради, окупанти незаконно перевозили жителів Маріуполя на територію Росії та ОРДЛО.
6 березня 2022 року Указом президента України Володимира Зеленського Маріуполю присвоєно звання Міста-героя.
9 березня на Маріупольський пологовий будинок № 2 російські літаки скинули декілька бомб, у результаті будівля була зруйнована. Внаслідок авіаудару сімнадцять осіб постраждало, троє загинуло.
16 березня окупаційні війська скинули бомбу на Маріупольський драматичний театр. Зруйнована центральна частина будівлі. На час авіаудару в сховищі театру переховувались мирні жителі та біженці. Також через авіаудар була зруйнована будівля басейну «Нептун». 19 березня російські військові скинули бомби на Школу мистецтв. На час авіаудару в будівлі переховувалося близько 400 жителів міста. А 20 березня, за даними від полку «Азов», місто обстріляли чотири кораблі військово-морського флоту Росії.
6 квітня 2022 року Маріупольська міська рада повідомила, що після міжнародного розголосу подій у місті Буча Київської області, в Маріуполі російські окупаційні війська запустили в роботу мобільні крематорії, де спалюють тіла загиблих внаслідок російського вторгнення. З огляду на розміри міста, катастрофічні руйнування, тривалість блокади та жорсткий спротив, жертвами окупантів стали десятки тисяч цивільних маріупольців. Саме тому Росія не поспішала давати «зелене світло» місії Туреччини та іншим ініціативам із порятунку та повної евакуації мешканців Маріуполя.
10 квітня, більш ніж через місяць після початку вторгнення, російським силам вдалося повністю взяти в облогу українських військовиків, що залишилися на території комбінату «Азовсталь», який мав складну систему глибоких підземних укриттів і комунікацій. Крім того, внаслідок проведених українськими силами фортифікаційних робіт наземний штурм став дуже ускладненим. Дії російських військ на території «Азовсталі» спричинили гуманітарну катастрофу: українські військовики, які опинилися замкненими в підземеллях комплексу разом із цивільними, відчувавали гостру нестачу води, їжі, лікарських засобів, боєприпасів. Українська сторона стверджувала, що через відсутність стерильних пов'язок, медичних інструментів і антибіотиків поранені воїни приречені на ампутацію пошкоджених кінцівок або на смерть від сепсису. Українські військові майже 2 місяці утримували «Азовсталь» у надскладних умовах. Ситуація привернула велику увагу міжнародної спільноти. У середині травня, розпочався організований вихід українських захисників з території заводу для подальшої домовленості про обмін з російською стороною. Маріуполь опинився в повній окупації.
Загальна кількість загиблих людей у Маріуполі може сягати 100 тисяч.
Географія
Розташування
Маріуполь розташований на півдні Донецької області на березі Азовського моря, у гирлі річки Кальміус. Місто займає площу 166,0 км² (з передмістями, тобто територіями, підпорядкованими Маріупольській міській раді, — 244,0 км²). У тому числі під забудовою — 106,0 км², зелені масиви — 80,6 км². Ґрунти території міста переважно солонцюваті чорноземи. Наявна значна кількість підземних ґрунтових вод, що часто спричиняє зсуви ґрунтів.
Клімат
Помірно континентальний із частими посухами та буревіями влітку і відлигами, мрякою взимку. Річна кількість опадів — 400 мм. Кліматичні умови дозволяють вирощувати в передмістях Маріуполя теплолюбні сільськогосподарські культури з довгим вегетаційним періодом (соняшник, баштанні культури, виноград), однак у регіоні обмаль водних ресурсів. Для потреб населення та промисловості використовують ставки та водосховища.
Вітри взимку переважно східні, влітку — північні. Середня температура повітря в січні −5,2 °C, липні — +22,7 °C. Кількість опадів — 450 мм на рік. Абсолютний максимум температури повітря — +40 °C, мінімум — −32 °C.
Клімат Маріуполя (1955–2011) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20,0 | 15,0 | 18,6 | 27,2 | 32,7 | 37,0 | 37,2 | 38,0 | 32,0 | 27,1 | 18,0 | 13,5 | 38,0 |
Середній максимум, °C | −0,8 | −0,1 | 4,9 | 13,1 | 19,7 | 24,4 | 27,2 | 26,5 | 20,7 | 13,2 | 5,9 | 1,0 | 13,1 |
Середня температура, °C | −3,3 | −2,8 | 1,7 | 9,4 | 15,8 | 20,2 | 22,7 | 21,9 | 16,4 | 9,6 | 3,2 | −1,3 | 9,6 |
Середній мінімум, °C | −5,9 | −5,5 | −1,1 | 5,8 | 11,5 | 15,3 | 17,6 | 16,8 | 11,7 | 5,9 | 0,6 | −3,8 | 5,8 |
Абсолютний мінімум, °C | −26,6 | −25 | −20 | −7,3 | 0,0 | 5,6 | 8,9 | −1 | −1,1 | −8 | −17 | −24,5 | −26,6 |
Норма опадів, мм | 35.1 | 33.0 | 37.5 | 44.5 | 44.0 | 52.9 | 44.2 | 43.0 | 39.4 | 28.6 | 47.8 | 60.5 | 510.5 |
Днів з опадами | 17,7 | 14,9 | 15,4 | 10,4 | 8,1 | 8,0 | 5,2 | 4,1 | 6,9 | 9,5 | 12,7 | 15,9 | 128,8 |
Вологість повітря, % | 89.0 | 86.2 | 83.0 | 73.9 | 70.0 | 67.5 | 65.6 | 61.2 | 67.4 | 79.0 | 86.7 | 88.9 | 76.5 |
Джерело: Climatebase.ru |
Адміністрація
Райони Маріуполя: | Населені пункти: 1 — Сартана 2 — Старий Крим 3 — Талаківка 4 — Гнутове 5 — Ломакине |
Самоврядування
У місті сформована міська рада, очолює яку міський голова. Місто традиційно підтримує ліві й проросійські політичні сили. На останніх парламентських виборах (2012) місто проголосувало за Партію регіонів — 47,6 % голосів, КПУ — 27,8 % голосів, ВО «Батьківщина» — 8,3 % голосів, УДАР — 7,6 % голосів, ВО «Свобода» — 1,6 % голосів.
У 2015 міським головою Маріуполя обраний Вадим Бойченко.
Адміністративний поділ
- Центральний район, центральний район міста. Народна назва центральної частини району — Центр, або Го́род.
- Кальміуський район, на півночі міста, найбільший за площею та за розвитком промисловості. Народна назва: Ілліча.
- Лівобережний район, на сході міста, на лівому березі Кальміуса. Народна назва: Лівий Берег.
- Приморський район, на півдні міста, на березі Азовського моря. Народна назва центральної частини району: Порт.
Символіка
Сучасний варіант герба використовує композиційні принципи й кольори герба зразка ще 1811 року. Щит розділений горизонтально на дві рівні частини. Зверху поле срібного кольору, знизу — синє. Лінія розділу хвиляста. Синій колір і хвиляста лінія символізують море, тому що Маріуполь — портове місто. Срібне поле символізує виробництво сталі. У центрі герба зображений якір — символ портового міста. Причому, сам якір складається з ковша (кільце якоря), що виливає метал по контурі й цифр 1778 — року заснування міста.
У Маріуполі відзначаються дати місцевого значення: День визволення міста від нацистських загарбників (10 вересня), День визволення від російських окупантів (13 червня), День міста (перша неділя після дати 10 вересня), а також професійні свята: День металурга, День машинобудівника, День моряка та інші.
Міжнародна співпраця
Населення
Зміни населення[] | ||||
---|---|---|---|---|
Рік | Маріуполь | Зміна | Міська рада | Зміна |
1778 | 168 | — | 168 | — |
1782 | 2,948 | +1,655 % | 2,948 | +1,655 % |
1850 | 4,579 | +55,33 % | 4,579 | +55,33 % |
1897 | 31,800 | +594,47 % | 31,800 | +594,47 % |
1913 | 58,000 | +82,39 % | 58,000 | +82,39 % |
1939 | 221,500 | +281,90 % | 221,500 | +281,90 % |
1941 | 241,000 | +8,80 % | 241,000 | +8,80 % |
1943 | 85,000 | −64,73 % | 85,000 | −64,73 % |
1959 | 283,600 | +233,65 % | 299,100 | +251,88 % |
1979 | 502,600 | +77,22 % | 525,000 | +75,53 % |
1987 | 529,000 | +5,25 % | 552,300 | +5,20 % |
1989 | 518,900 | −1,91 % | 541,000 | −2,05 % |
1994 | 520,700 | 0,35 % | 543,600 | 0,48 % |
1998 | 499,800 | −4,01 % | 521,300 | −4,10 % |
2001 | 492,200 | −1,52 % | 514,500 | −1,30 % |
2002 | 489,700 | −0,51 % | 510,800 | −0,72 % |
2005 | 481,600 | −1,65 % | 502,800 | −1,57 % |
2006 | 477,900 | -0,77 % | ||
2007 | 477,600 | -0,06 % | 499,600 | — |
2008 | 496,600 | -0,60 % | ||
2009 | 471,975 | 493,962 | -0,53 % | |
2010 | 469,336 | -0,56 % | 491,295 | -0,54 % |
2011 | 466,665 | -0,57 % | 488,541 | -0,56 % |
2012 | 464,457 | -0,47 % | 486,320 | -0,45 % |
2013 | 461,810 | -0,57 % | 483,679 | -0,54 % |
2014 | 458,533 | -0,71 % | 480,406 | -0,68 % |
На 1 січня 2015 року кількість населення становила 455,1 тис. мешканців. За останнє сторіччя кількість населення зросла майже у 12 разів. У місті мешкають українці, росіяни, греки, білоруси, вірмени, євреї тощо. Мова спілкування — це специфічне фонетично-лексичне злиття української, російської та грецької мов, що становить собою особливу приазовську (або маріупольську) говірку. З погляду фонетики та фразеології мовлення яскраво репрезентує степовий говір української мови.[]
Значний вплив у 19 столітті українська мова у Приазов'ї зазнала завдяки перемішуванню із грецькою мовою, яке відбувалося впродовж століття і триває понині. Завдяки активній русифікації у 20 столітті приїждже населення поступово втрачало українську ідентичність, але на сьогодні Маріуполь, як буферна зона між Росією та Україною, перебуває у постійному взаємообміні із переважанням російської. Завдяки постійному припливу сільського населення асиміляційні процеси майже не позначаються на русифікації регіону.
За даними перепису 2001 року рідною мовою назвали українську 10,10 %, російську — 89,39 % грецьку — 0,11 % мешканців м. Маріуполь.
За даними перепису 2001 на території, підпорядкованій міській раді Маріуполя, мешкало 514 548 осіб, у тому числі в місті Маріуполь — 492 176 осіб.
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Чисельність (осіб) | Частка (%) |
---|---|---|
Українці | 248 683 | 48,7 |
Росіяни | 226 848 | 44,4 |
Греки | 21 923 | 4,3 |
Білоруси | 3 858 | 0,8 |
Вірмени | 1 205 | 0,2 |
Євреї | 1 176 | 0,2 |
Болгари | 1 082 | 0,2 |
Інші | 6 060 | 1,2 |
Загалом | 510 835 | 100 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 436651 | 89.39% |
українська | 49332 | 10.10% |
грецька | 520 | 0.11% |
вірменська | 377 | 0.08% |
білоруська | 273 | 0.06% |
циганська | 237 | 0.05% |
румунська | 78 | 0.01% |
болгарська | 55 | 0.01% |
інші/не вказали | 939 | 0.19% |
Усього | 488462 | 100% |
Економіка
Промисловість
За оборотом реалізації готової продукції промисловість Маріуполя займала перше місце в регіоні. В розрізі основних груп промислової продукції традиційно переважали:
- продукція металургії і готових металевих виробів — 78,3 %.
- Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча — чистий дохід 13,348 млрд грн.
- Азовсталь Чистий дохід 15,705 млрд грн.
- продукція машинобудування (14,2 %).
- Азовзагальмаш (концерн «Азовмаш», чистий дохід 1,950 млрд грн.
- Маріупольський завод важкого машинобудування, чистий дохід 1,071 млрд грн.
- судноремонтний завод, завод «Електробутприлад», «Термічний завод», «Азовелектросталь», Маріупольський дослідно-експериментальний завод, завод «Магма».
Будівництво
Переважало промислове будівництво. Масова забудова житлових кварталів у місті скінчилася у 80-х роках минулого сторіччя. До 24.02.2022 року будувалось головним чином комфортабельне житло. Будівельними установами міста за 9 місяців 2005 року виконаний обсяг підрядних будівельно-монтажних робіт на 304,4 млн гривень. Міська частка за цим показником у загальнообласному — 22,1 %.
Частина інформації в цій статті застаріла. (січень 2016) |
Фінанси
Станом на 01.12.2015 надходження доходів загального фонду бюджету склали ₴ 2142,5 млн (у тому числі: власних доходів загального фонду — 990,8 млн, міжбюджетні трансферти — 1151,7 млн (з них субвенції з державного бюджету: на освіту — 282,1 млн, на охорону здоров'я — 345,5 млн).
За січень-серпень 2015 обсяг реалізації промислової продукції склав ₴ 43,4 млрд. Виробництво скоротилося: чавун на 16,5 %, сталь на 19,5 %, агломерат на 17,8 %, прокат на 5,6 %. За обсягами продукції, Маріуполь займає перше місце в області.
Інфраструктура
Зв'язок
У місті працювали усі провідні українські оператори мобільного зв'язку. У радянський час у місті працювало 10 АТС, в останній час додалося ще 6 цифрових АТС. З початком російської облоги робота українських операторів зв'язку припинилася.
Транспорт
Маріуполь є точкою перетину трас національного та міжнародного значення. Слов'янськ — Донецьк — Маріуполь (Н20) і Ростов-на-Дону — Одеса (E58, М14), Маріуполь — Запоріжжя (Н08).
З Маріуполя здійснювалось пряме залізничне сполучення з багатьма містами України; приміський рух електропоздів здійснювався лише до станції Волноваха. З маріупольського аеропорту до початку російсько-української війни здійснювалися рейси в міста України, Росії, Туреччини, Греції та інших країн. У місті функціонував міжнародний автовокзал і приміська автостанція АС-2. Маріупольський морський торговельний порт (найбільший на Азовському морі і один із найбільших в Україні, вантажообіг близько 15 мільйонів тонн на рік) цілий рік здійснював вантажоперевезення в десятки країн світу.
У місті діяло автобусне, тролейбусне, трамвайне сполучення; зареєстровано близько 100 тисяч одиниць автомобільного транспорту.
Стан довкілля
Маріуполь займає перше місце в Україні за об'ємами викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами. В останні роки проблемами екології почали займатися провідні підприємства міста, у зв'язку з чим за 15 останніх років промислові викиди знизилися майже в 2 рази.
Парки
Міський сквер («Театральна площа»), (нові атракціони біля найбільшого в місті Палацу Культури Металургів), Лугопарк імені Гурова (колишній імені 200-річчя Маріуполя), Міський сад («Горсад», «Дитячий ЦПКіВ»), парк «Веселка» у Орджонікідзевському районі, «Петровського» (біля сучасного стадіону імені Володимира Бойка та споруд баскетбольного клубу «Азовмаш») — у Кальміуському, Приморський парк — у Приморському районі міста.
Туризм
У місті знаходилося кілька готелів, зокрема, «Азовсталь», «Гранд Готель», «Дружба», «Європейська», «Меридіан», «Морська», «Моряк», «Приазов'я», «Снайпер», «Спартак», «Турист», «Чайка», загальною кількістю місць понад 800.
Туристичний інтерес має головним чином узбережжя Азовського моря. Навколо міста простягнулася смуга курортних селищ: Мелекине, Урзуф, Ялта, Сєдове, Безіменне, Сопине тощо. Працювали туристичні фірми («Азов-Вояж», «Азовінтур» тощо). Перші санаторії були відчинені в місті у 1926 році. Вздовж моря тут протягом 16 км протягнулася вузька смуга піщаних пляжів. Температура води улітку +22…+24 °С. Тривалість купального сезону — 120 днів.
Засновником туристичного руху у Маріуполі вважається засновник першого туристичного клубу «Планета» у 1962 році —
Охорона здоров'я
У Маріуполі до початку повномасштабного російського вторгнення функціонувало більш як 30 лікувальних, лікувально-оздоровчих та медичних установ — лікарні, ЦПМСД (поліклініки), станція переливання крові, станція швидкої та невідкладної медичної допомоги, санаторії, санаторії-профілакторії, обласний центр соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, 3 ургентних («опорних») багатопрофільних лікарень, зокрема Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь, кардіоцентр (ЛШМД), ковідні госпіталі (міська лікарня № 9). Під час бойових дій в місті лікарі та медичний персонал героїчно надавав медичну допомогу мешканцям міста в неймовірно важких умовах — за відсутності медичних препаратів, водо- та енергопостачання, цілодобово не покидаючи робочих місць. На жаль, за часів російської окупації багато медиків погодились на співпрацю з окупантами.
Культура
До 24.02.2022 року Маріуполь — друге за значенням місто в Донецькій області (після Донецька), десяте за чисельністю населення в Україні. Має давню історію (Маріуполь — перший населений пункт на території Донецької області, що одержав статус міста, в 1779 році). Місто мало статус «металургійної столиці» України, регіональним курортом, неодноразово одержував вищі місця в українських рейтингах за благоустроєм тощо.
У порівняно молодому місті (трохи більше 200 років) не було умов для розквіту великих архітектурних стилів. Знищений міський собор мав ознаки провінційного класицизму. Пересічна забудова кінця 19-го — початку 20-го ст. має всі ознаки модерн (ар нуво) — прихисток ветеранів Першої світової війни (краєзнавчий музей), 1882 р, зруйнована), колишнє Духовне училище(1880 р.), колишня Олександрівська чоловіча гімназія (арх. М. К. Толвінський), 1897 р.), готель «Контіненталь» (ДК «Азовсталь»).
До 1917 року Маріуполь мав дев'ять православних храмів, католицький костел св. Катерини (1860 р.), декілька синагог. Найкращою за архітектурними якостями була церква Марії Магдалини псевдовизантійського стилю (освятили 1897 р, зруйнована, забудовано драматичним театром). Найбільший серед сучасних храмів — собор св. Миколи Чудотворця (арх. Клюєв А. Д. та Еренбург Н. Ю., 1992 р). Мусульманам побудували мечеть Сулеймана Великого та Роксолани на гроші азербайджанської громади.
У різні роки в Маріуполі жили письменники В. Короленко, О. Серафимович, малював краєвиди та будівлю Азовсталі художник А. В. Лентулов (твори нині в Третьяковській галереї). На початку 1930-х рр. Маріуполь відвідав Костянтин Ціолковський, де читав лекції з міжпланетних мандрів.
У Маріуполі народився видатний художник Архип Куїнджі (близько 1842—1910), вчитель Миколи Реріха (1874—1947).
Найбільше значення для мистецького життя міста мали творчість скульптора Георгія Короткова (, переведений у приміщення Приазовського державного технічного університету), та уславленого медальєра Юхима Харабета (1929—2004) — музейна збірка при Центрі сучасного мистецтва та виставковому залі (пр. Металургів, 25). Харабет багато корисного зробив для медальєрного мистецтва України.
Місто Маріуполь двічі приймав Міжнародний фестиваль грецької культури «Мега-Йорти» імені Доната Патричі 1990 та 1991 року.
Театри, музика та кіно
У 2003 році Донецький академічний обласний драматичний театр відсвяткував своє 125-річчя. У театрі працював талановитий колектив акторів, серед яких було два народних та два заслужених артисти України. За внесок у духовне виховання регіону драмтеатр у 2000 році став лауреатом конкурсу «Золотий Скіф».
16 березня 2022 року знищений з численними людськими жертвами авіаударом російських збройних сил.
Театр ляльок (створений у 1999 році).
Кінотеатри: «Буревісник», імені Лукова, «Комсомолець», «Победа» («Перемога»), Multiplex, «Савона», «Союз», «Ювілейний», «Маріуполь», «Родина», імені Леніна. Нині не діє жоден.
Палаци культури (разом із так званими клубами — всього 16 одиниць): Палац культури «Молодіжний», Палац культури «Іскра», пр. Ілліча, Маркохім, та ін. На даний час не функціонують.
Музеї
Маріупольський краєзнавчий музей був заснований 6 лютого 1920 року міським відділом народної освіти Маріупольської ревкому. Перша експозиція була створена в 1920 році і відкрита для відвідувачів. Дослідження наукових співробітників музею сприяли створенню в Приазов'ї природних заповідників. Музей мав сім експозиційних залів, наукову бібліотеку, фонд якої становили 17 тисяч книг. Музей мав постійно діючу експозицію, яка висвітлювали природні умови південної частини Донецької області та історію краю, починаючи з первісних часів і до наших днів. В експозиції музею можна було одночасно побачити все розмаїття флори, фауни даного регіону, яка зазнала значних змін під дією антропогенних факторів цивілізації.
Художній музей імені Куїнджі було відкрито у 2010. Частку власних творів музею передав художник Арнаутов Віктор Михайлович (1896—1979), що довго працював у США і був деякий час співпрацівником мексиканського художника Дієго Рівера. У фондах музею зберігалися твори майстрів росії і України XX століття. 21 березня 2022 року прямим попаданням авіабомби російських окупантів будівлю музею було знищено. За попередньою інформацією, оригіналів робіт Архипа Куїнджі в музеї не було. Натомість невідомою є доля картин інших художників: Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса, Андрія Коцки, Миколи Бендрика, Леоніда Гаді.
Міський центр сучасного мистецтва і культури імені А. І. Куїнджі являв собою експозиційну площу та художні фонди, що містили більше 2 тисяч робіт. Щороку виставкова зала центру приймала до п'ятдесяти художніх виставок різних напрямків мистецтва.
Працювали також музей етнографії (в минулому — музей А. О. Жданова), музей медальєра Юхима Харабета, , , Музей історії комбінату Ілліча; Музей Маріупольського морського торговельного порту .
Література
Мало що відомо про перші бібліотеки в Маріуполі. Так, відомо, що бібліотека приходського училища у 1828 році нараховувала дев'яносто сім (97) книг та підручників (зрозуміло, що підручники переважали). Не збережено відомостей про бібліотеку в Духовному училищі Маріуполя. За припущеннями, вона була, але мала специфічний (релігійний, біблійний) характер і навряд чм перебільшувала бібліотеку приходського училища.
Приватну бібліотеку мав мешканець міста С. Горбачов, особа заможна і зацікавлена в читанні і книгах. Деякий час С. Горбачов був міським головою. 1868 року на власні кошти він видав у місті Одеса каталог власної бібліотеки, оскільки в провінційному Маріуполі на той час ще не було жодної друкарні.
До початку повномасштабної російської агресії в місті працювали Центральна міська бібліотека імені В. Г. Короленка, Центральна дитяча імені М. Горького, Бібліотека міста імені О. С. Серафимовича (найстаріша в місті) а також: імені А. П. Гайдара, Гончара, М. С. Грушевського, Н. К. Крупської, Купріна, Лесі Українки, С. Я. Маршака, П. Морозова, А. С. Новікова-Прибоя, О. С. Пушкіна, М. А. Свєтлова, І. С. Тургенєва, І. Я. Франко, Чехова, К. І. Чуковського, промислових підприємств, установ та організацій міста.
Існували творчі організації художників, об'єднання журналістів Маріуполя, літературне об'єднання «Азов'я» (з 1924 р., близько 100 членів) тощо. Твори маріупольських поетів та письменників: М. Берилова, А. Білоуса, Г. Мороза, О. Шапурми, О. Савченка, В. Кіора, Н. Харакоз, Л. Кірьякова, Л. Білозерової, П. Бессонова, О. Заруби написані українською, російською, грецькою мовами. Останнім часом у місті мешкали 10 членів Національної Спілки письменників України.
Релігія
11 церков Української Православної Церкви Московського Патріархату, 3 церкви Православної Церкви України, 52 різні релігійні громади.
Місто прикрашає Свято-Микольський собор (Центральний район, Новоселівка) — в 1989 році була закладена нова будівля церкви в традиційному стилі російських православних церков. Зводилася вона на кошти парафіян. Освячена в 1991 році. У храмі перебувають дві великих святині — копія чудотворної ікони Божої Матері «Маріупольської»; і моці святителя Ігнатія Маріупольського. Щопонеділка (крім свят) у храмі відбувався водосвятний молебень перед іконою Пресвятої Богородиці «Всецариця», що допомагає при онкологічних захворюваннях. При храмі також діяла дитяча недільна школа. Престольний день — 19 грудня. Інші храми міста — Свято-Миколаївський Портовський (Приморський район), Свято-Преображенський («Спаській»; Приморський район, Черемушки), Свято-Іллінський («Пророка Іллі» Кальміуський район), Свято-Успенський (Лівобережний район), Бориса та Глеба (Приморський район, селище Моряків), та ін.
Також у місті знаходиться мечеть на честь султана Сулеймана Великого і Роксолани. 12 квітня 2022 року Збройні сили Росії обстріляли мечеть Сулеймана Пишного та Роксолани, де переховувалося майже 90 людей.
Пам'ятки
У передмістях міста на березі Азовського моря відкритий пам'ятник археології пізньонеолітичний родоплемінний могильник кінця III тисячоліття до нашої ери. Під час розкопок тут було знайдено більш ніж 120 скелетів. Поряд із ними знайдено кам'яні та кісткові знаряддя, намиста, прикраси з мушлі молюсків, зубів тварин.
У місті були пам'ятники Тарасові Шевченку, Володимиру Висоцькому, Архипу Куїнджі, Макару Мазаю, Григорію Горбаню, командиру першого Мариупільського ударного радянського батальона , Крокодилу Годзилі, князю Святославу, пам'ятні знаки Домаха (запорозький форпост), визволення Донбасу, металургам та інші.
Фестивалі
З 2015 року до Дня Визволення міста від ДНР (13 червня 2014) проходив фестиваль «Вільний Маріуполь», який де-факто набув статусу нового, «проукраїнського» Дня Міста.
У 2015—2016 роках Маріуполь був одним із міст, де відбувався фестиваль .
У 2015 та 2017 роках у Маріуполі відбулись фінальні концерти культового українського фестивалю Червона рута. У 2015 році музиканти з Маріуполя були допущені до фіналу поза відбірковим конкурсом.
Із літа 2017 у місті відбувався масштабний музичний фестиваль MRPL City. У дебютному фестивалі взяли участь такі артисти, як Noize MC, Бумбокс, O.Torvald, ONUKA, Іван Дорн та інші.
Весною 2018 року в Маріуполі відбувся ГогольFest. 2019 року фестиваль повернувся в Маріуполь.
У 2021-му фестиваль відбувся втретє. Музична сцена була представлена такими виконав(и)цями, як Ragapop, Стас Корольов тощо. Центральною подією фестивалю став перфоманс «Дорога додому» [Архівовано 4 червня 2021 у Wayback Machine.] за участю гурту «ДахаБраха».
Архітектура
Основні об'єкти
Старий Маріуполь (район, відокремлений на півдні — узбережжям Азовського моря, на сході — річкою Кальміус, на півночі — бульваром Шевченка, на заході — проспектом Металургів) забудований головним чином малоповерховими будинками, зберіг свою дореволюційну архітектуру. Лише вулиця Куїнджі (тоді — Артема) та проспект Миру (тоді — Леніна) були забудовані після Німецько-радянської війни сучасними будинками так званої «сталінської» архітектури, наприклад, два будинки зі шпилем на Театральній площі, будинком драмтеатру, ДОСААФ на місті зруйнованого собору, будинок Дитячого Світу (сучасний будинок банку ПУМБ), універмаг «Україна» (в колишньому ЦУМ). Цікавою є забудова частини Лівого берега міста малоповерховим житловим масивом 1950-х років з затишними дворами. З'явилися в місті й висотні будівлі в 9—14 поверхів.
Центральний район Маріуполя (від проспекту Металургів до проспекту Будівельників) — це майже винятково адміністративна та комерційна забудова (будинок міськради, поштамту, кінотеатр імені Лукова, Маріупольський державний університет — МДУ, Приазовський державний технічний університет — ПДТУ, центральна міська бібліотека імені Короленка, великі магазини (торговельно-розважальні комплекси «Обжора», «Абсолют» «Тисяча дрібниць» тощо).
Архітектура решти житлових районів («Західний», «Східний», «Кіровський», «Черемушки», 5-й, 17-й мікрорайони тощо) не відзначаються особливою оригінальністю і подані стандартними 5- та 9-поверховими будинками. Житловий фонд міста — це 9,82 млн м² загальної площі, забезпеченість населення житлом — 19,3 м² у середньому на 1 мешканця. Частка приватизованого житла 76,3 %. Розроблений ескіз генерального плану міста.
Найважливіші вулиці
- Проспекти Миру (центральна магістраль), Металургів (з'єднує 3 правобережні райони міста), проспект Перемоги (в Лівобережному районі), Будівельників, Нахімова (2 останніх з'єднують Центральний та Приморський райони міста), проспект Бойко В. С. (у Кальміуському районі) тощо.
- Вулиця Куїнджі, Торгова, вулиця Миколаївська, Митрополитська, Купріна, Пилипа Орлика (Центральний район), Карпинського, Макара Мазая, Маміна-Сибіряка (Кальміуський район), Олімпійська, Азовстальська (Лівобережний район), Гагаріна, Червонофлотська (Приморський район) тощо.
- Бульвари Шевченка, Богдана Хмельницького (Центральний район), Морський (Лівобережний район), Приморський (Приморський район) тощо.
- Площі — Грецька, Визволення (Центральний район), Незалежності, Машинобудівників (Кальміуський район), Перемоги (Лівобережний район), Воїнів-визволителів (Приморський район) тощо.
|
Засоби масової інформації
Друковані
Працювало більш ніж 20 місцевих газет, у тому числі «Приазовский рабочий», «Неделя. Аргументы, факты, события», «Дом советов», «Іллічівець», «Привет, ребята», «Азовский машиностроитель», «Новый азовсталец», «Мариупольский портовик», «Вечерний Мариуполь».
Місцеві телерадіокомпанії
Аналогове мовлення вели близько 8 загальноукраїнських каналів («Інтер», «1+1», «СТБ», «НТН», «5 Канал», «ICTV», «Перший Національний», «Новий», ТРК «Україна»).
FM-радіостанції
Через окупацію міста мовлення всеукраїнських и регіональних радіостанцій припинено.
№п/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|---|
1 | 88.0 | Українське радіо / Українське радіо. Донбас | 0.2 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
2 | 89.1 | Громадське радіо | 0.1 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
3 | 89.5 | Армія FM | 0.1 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
4 | 90.4 | Радіо Культура (план) | 0.5 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
5 | 91.1 | Мелодія FM | 0.2 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
6 | 100.8 | Хіт FM | 1 | пр. Будівельників 54 | |
7 | 101.3 | 0.25 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ | |
8 | 101.7 | Kiss FM | 1 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
9 | 102.8 | Best FM | 1 | пр. Будівельників 54 | |
10 | 103.2 | Радіо Промінь | 0.5 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
11 | 103.6 | Радіо НВ | 0.5 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
12 | 104.0 | Авторадіо | 1 | пр. Миру 68 | |
13 | 104.6 | Radio ROKS | 0.5 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
14 | 105.3 | Радіо Байрактар | 1 | пр. Будівельників 54 | |
15 | 105.8 | Перець FM | 1 | пр. Будівельників 54 | |
16 | 106.5 | Наше радіо | 1 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
17 | 106.9 | Radio Shanson | 0.5 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
18 | 107.3 | Українське Радіо | 0.25 | вул. Кленова Балка 3 | ДФКРРТ |
19 | 107.8 | Країна ФМ | 0.1 | пр. Будівельників 54 |
Спорт
У вищій футбольній лізі України грає маріупольська команда «Маріуполь». Баскетбольний клуб «Азовмаш» — неодноразовий чемпіон України. Клуб водного поло «Іллічівець» — протягом багатьох років — постійний чемпіон України. Вагомих успіхів отримала школа маріупольського боксу, греко-римської боротьби, художньої гімнастики тощо.
Спортивні споруди міста (всього — 585):
- стадіон імені Володимира Бойка (в минулому — «Новатор», «Іллічівець»)
- спорткомплекс «Азовсталь» (стадіон, манеж)
- стадіон «Азовець» (в минулому «Локомотив»)
- стадіон «Західний»
- спорткомплекс «Азовмаш» (спортивно-борцовий клуб «Гелікон»)
- спорткомплекс «Садко»
- спорткомплекс «Водник»
- плавбасейн «Нептун»
- шаховий клуб «Азовсталь»
- яхт-клуб «Азовсталь»
- водні станції «Маркохім», комбінату імені Ілліча, «Азовзалізобетон».
Освіта і наука
У місті було 2 державних університети, 3 інститути, 2 академії, 6 технікумів, 4 коледжі. Працювали 81 загальноосвітня установа, у тому числі 67 загальноосвітніх шкіл (навчалися 48 500 школярів), 2 гімназії, 3 ліцеї, 4 вечірні змінні школи, 3 інтернати, 2 приватні школи, 11 професійно-технічних установ (6 274 учнів), 94 дитячих дошкільних установ (12 700 дітей).
Відомі люди
Народилися
- Аджі Рустам Іванович (1973) — український борець греко-римського стилю, чемпіон та бронзовий призер чемпіонатів світу, бронзовий призер чемпіонату Європи, учасник двох Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту України з греко-римської боротьби. Перший в історії незалежної України чемпіон світу з греко-римської боротьби.
- Балтача Сергій Павлович (нар. 1958) — український радянський футболіст. Відомий своїми виступами за «Динамо» Київ. Віце-чемпіон Європи 1988.
- Володимир Бойко — герой України, голова правління Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.
- Волков Микола Миколайович (1999—2019) — доброволець УДА, учасник російсько-української війни.
- Куїнджі Архип Іванович (1842 — 1910) — художник пейзажист 19 століття, викладач в Петербурзькій Академії мистецтв.
- Назаренко Андрій Володимирович (1985—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Руських Сергій Миколайович (1979—2020) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Стоянський Павло Васильович (1989—2018) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Макарченко Олександр Федорович — ректор Львівського медичного університету, академік НАН України.
- Максимович Володимир Олександрович — український науковець-медик, доктор медичних наук, професор.
- Ткаченко Іван Семенович — доктор економічних наук, академік.
Проживали
- Прокопенко Денис Геннадійович — український офіцер, підполковник Національної гвардії України, командир Окремого загону спеціального призначення «Азов».
- Паєвська Юлія Георгіївна («Тайра») — українська волонтерка, доброволиця, військовослужбовиця, (позивний «Тайра», «Габрієл»), парамедик, командир підрозділу «Янголи Тайри».
- Паламар Святослав Ярославович — — український військовик, капітан, заступник командира полку «Азов» Національної гвардії України.
Міста-побратими
Поточні міста-побратими
Станом на серпень 2017 року у Маріуполя встановлені побратимські стосунки із 20 містами.
- Феодосія (з 11 вересня 1993)
- Херсон (з 11 вересня 1993)
- Львів (з 10 вересня 1994)
- Коломия (з 1 жовтня 1998)[а]
- Макіївка (з 21 квітня 2000)
- Бахчисарай (з 17 лютого 2012)
- Славута (з 28 липня 2015)
- Переяслав (з 27 березня 2017)
- Савона (з 30 вересня 1991)
- Санта-Северина (з 23 травня 2005)[а]
- Салоніки (з 12 вересня 1993)
- Пірей (з 1993)
- острів Калімнос (з 25 червня 1998)[а]
- Кітнос (з 2 жовтня 2010)
- Ціцікар (з 12 жовтня 2007)
- Трабзон (з 27 листопада 2007)[а]
- Гданськ (з 12 грудня 2014)
Колишні міста-побратими
- Таганрог (28 квітня 1993[а] — 29 червня 2017)
- Нар'ян-Мар (1992[а] — 29 червня 2017)
- Єйськ (10 вересня 1994 — 24 лютого 2022)[а]
- Барнаул (2001 — 24 лютого 2022)[а]
- Желєзногорськ (20 червня 2009 — 24 лютого 2022)[а]
Незаконні. Встановлені окупаційною владою
- Грозний, Чечня(з 10 серпня 2023)
- Санкт-Петербург, Росія.(з 24 травня 2022)
У зв'язку із російською агресією проти України, 29 червня 2017 року міська рада Маріуполя ухвалила рішення розірвати побратимські стосунки із російськими містами Таганрог та Нар'ян-Мар. При цьому залишились чинними договори з містами Єйськ, Барнаул та Желєзногорськ.
24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні стосунки з Росією через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну.
а Оригінал угоди про співпрацю втрачено внаслідок (пожежі у будівлі Маріупольської міської ради).
Цікаві факти
- У єдиному районі Маріуполя, котрий не має виходу до моря, а саме в Кальміуському, розташований суднобудівний завод «Плаз».
Див. також
Примітки
- Кліщук, Людмила (7 червня 2022). Населення Маріуполя скоротилося в п'ять разів, – мерія. Новинарня. оригіналу за 19 грудня 2022. Процитовано 14 жовтня 2023.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
- святкується у найближчу суботу до цієї дати
- День города в Мариуполе отпразднуют 29 сентября [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] — на сайті 0629
- Донецька облдержадміністрація змінила адресу — розпорядження [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода. — 2014. — 21 жовтня.
- 5 липня. Пам'ятні дати [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ. — 2021. — 5 липня.
- Ніна Григорська (15 квітня 2022). . НВ (Українська) . Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- Населення Маріуполя скоротилося в п'ять разів, — мерія // Новинарня. — 07.06.2022./
- Указ Президента України від 6 березня 2022 року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
- Ḟedorov, V. P. (1892). Marīupolʹ i ego okrestnosti: otchet ob uchebnykh ėkskursīi︠k︡akh Marīupolʹskoĭ Aleksandrovskoĭ gimnazīi.(рос.)
- Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
- Жнива на півдні України закінчуються [ 5 травня 2014 у Wayback Machine.]. Вісті ВУЦВК. 20 липня 1930
- Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- Адміністраційна Мапа Української Соц. Рад. Республіки: Січень 1922 р. / Народ. Комісаріят Внутр. Справ ; уклад. С. Хургін. — 1:1 680 000 ; 40 в. у 1 дюймі. — Харків. — 1 к. : кольор., табл. адм. поділу, штемпель.
- Малорусские народные предания и рассказы / М. Драгоманов; Юго-Зап. Отд. Императ. Рус. Геогр. О-ва. — Киев: Тип. М. П. Фрица, 1876. — XXV, 434 с.
- «Писання Василя Кулика» (1894).
- Яворницький Дмитро. Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом / Дмитро Яворницький ; передм. та прим. О. Ю. Власова ; упоряд. О. О. Савчука. — Харків: Видавець Савчук О. О. — 2016. — 194 с. ; 119 іл. — Серія «Слобожанський світ». Випуск 9.
- Найдавніші міста Донеччини (міфи і реальність)// Схід. — 2004. — вересень.
- За іншою версією Кальміуська слобода згадується з 1739 р.
- Дмитро Титаренко. Культурне життя на Донбасі під час нацистської окупації / Український історичний журнал. — К., № 2 (521) за березень-квітень 2015. — С. 77. ISSN 0130-5247
- В Маріуполі вночі повалили Леніна. Еспресо TV. 15 серпня 2014. оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 3 червня 2021.
- Харьковчане, киевляне, одесситы, львовяне и днепровцы рассказали, что думают о мариупольцах [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] — 0629.com.ua
- Рік визволення. Маріуполь після ДНР [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Громадське ТБ Приазов'я
- Луганське облуправління міліції передислоковано у Сватове. [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] ТВі. 04.07.2014.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- https://www.unian.ua/war/viyna-v-ukrajini-kilkist-zagiblih-u-mariupoli-mozhe-dosyagati-20-tisyach-radnik-mera-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11744047.html [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] Уніан. Інформаційне агенство
- . AP NEWS (англ.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- https://www.president.gov.ua/documents/1112022-41577 [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] Указ президента України № 111/2022
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- У Маріуполі в російських мобільних крематоріях спалюють тіла загиблих містян — міськрада [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 2022-04-06
- Network, Frontier India News (4 травня 2022). . Frontier India (брит.). Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
- . rbc.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- Скільки маріупольців загинуло через окупантів: відповідь депутата міськради
- . Climatebase. Архів оригіналу за 11.11.2014. Процитовано 29.09.2012.
- . brazil.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
- . cyprus.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 12 червня 2018.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- . marsovet.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 13 січня 2016.
- . marsovet.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- [1] [ 29 січня 2016 у Wayback Machine.] (Перші бібліотеки Маріуполя)
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- Список міст-побратимів Маріуполя станом на 27.04.2017 [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.] — відповідь Маріупольської міської ради на Запит на отримання публічної інформації
- Маріуполь розірвав відносини з російськими містами-побратимами [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті liga.net
- . https://www.bbc.com. BBC News. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- Цинізм зашкалює: Росія "знайшла" для Маріуполя місто-побратим у Чечні. 24 Канал (укр.). 9 серпня 2023. Процитовано 10 серпня 2023.
- санкт-петербург місто-побратим Маріуполю. Север.Реалии (rus) . 24 травня 2022. Процитовано 19 лютого 2024.
Література й джерела
- История городов и сёл Украинской ССР. Донецкая область. — К.: Укр. сов. энциклопедия, 1976.
- Дидова А. З. Памятные места Донбасса: Путеводитель. — Донецк: Донбас, 1979.
- Восстановление Донбасса (1946—1950): Док. и матер.. — К.: Политиздат Украины, 1986.
- Савченко А. П. Городу Марии — 225. — Мариуполь: «Світильник» ОРА Интернешил, 2003. — .
- Яруцкий Л. Мариупольская старина. — 1991.
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. — Львів. «Слово», 1992. — 152 с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
- Маріуполь — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [ 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Буров С. Мариуполь. Былое // Приазовский рабочий. — 2003. — .
- Кондуфор Ю. Ю., Артеменко И. И., Бабий Б. М. и др. История Украинской ССР. — К.: Наукова думка, 1985.
- Дідова А. З. Нащадки козаків у Донбасі. — Донецьк: Донбас, 2005. — .
- Дидова А. З. Памятные места Донбасса: Путеводитель. — Донецк: Донбас, 1979.
- Гревцов Н. А. Заграва над морем. Зарево над морем. Поэтический венок городу Жданову. — Донецк: Донбас, 1978.
- Лихолобова З. Г. Страною возвеличенный Донбасс: Очерки. — Донецк: Донбас, 1987.
- Восстановление Донбасса (1946—1950): Док. и матер.. — К.: Политиздат Украины, 1986.
- Савченко А. П. Городу Марии — 225. — Мариуполь: «Світильник» ОРА Интернешил, 2003. — .
- Субтельний О. Україна: історія.. — К.: Либідь, 1994. — .
- Яруцкий Л. Мариупольские храмы. — 1991.
- Яруцкий Л. Мариупольская старина. — 1991.
- Василь Пірко. Найдавніші міста Донеччини // Схід. — Спеціальний культурологічний випуск. — 2004. — С. 19—22.
- Принь М. О. Маріупольський музей краєзнавства в радянській музейній мережі в 1920-х — на початку 1930-х років / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — 2014. — Вип. 25. — С. 130—139. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2014_25_15.
- Принь О. В. Археологічні дослідження М. О. Макаренка на території заводу «Азовсталь» у 1931 році: невідомий рукопис спогадів історика П. В. Клименка / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — 2015. — Вип. 28. — С. 212—216. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2015_28_23.
- Принь О. В. Археологічна експедиція професора М. О. Макаренка 1931 року на теренах будівництва заводу «Азовсталь»: персональний склад, фінансування, знахідки / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. — 2016. — Вип. 30. — С. 93—98. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2016_30_9.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маріуполь |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маріуполь |
- Іван Синяк. Поселення Кальміуської паланки в генезі сучасних населених пунктів // Нариси з історії освоєння Південної України XV—XVIII ст. / За ред. О. Репана; Український інститут національної пам'яті. — Київ: К. І. С., 2020. — С. 227—255. — 288 с. — .
- Міська газета «Приазовський робочий» [ 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Газета «Іллічівець» [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Афиша [ 2 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Маріупольський міський портал [ 11 квітня 2007 у Wayback Machine.]
- Билецкий и Мосийчук расхаживали по Мариуполю с георгиевскими ленточками на груди // 0629.com.ua, 14 червня 2015 [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Маріуполь [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.], Національна бібліотека Ізраїлю
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mariupol znachennya Mariu pol grec Marioypolh misto Mariyi MFA mɐrʲiˈupɔlʲ prosluhati u 1948 1989 rokah Zhda nov misto v Ukrayini na pivdni Doneckoyi oblasti na berezi Azovskogo morya u girli richki Kalmiusu Administrativnij centr Mariupolskoyi miskoyi gromadi i Mariupolskogo rajonu Znachimij port i promislovij centr krayini U misti diyali dva veliki metalurgijni kombinati Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha ta Azovstal produkciya yakih skladaye znachnu chastinu eksportu Ukrayini U promislovosti Doneckoyi oblasti chastka Mariupolya 37 5 v Ukrayini blizko 7 Rajon kompaktnogo rozselennya grekiv Priazov ya Klimatichnij i gryazovij kurort Vid chervnya do 13 zhovtnya 2014 roku v misti roztashovuvalasya Donecka oblasna derzhavna administraciya Mariupol Gerb Mariupolya Prapor Mariupolya Zverhu vniz zliva napravo Panoramnij viglyad mista do bojovih dij panoramnij viglyad dramatichnogo teatru do bojovih dij Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr do bojovih dij zrujnovane misto pislya boyiv zrujnovanij Priazovskij universitet ruyini Doneckogo akademichnogo dramatichnogo teatru Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Mariupolskij rajon Gromada Mariupolska miska gromada Zasnovane 1778 Status mista z 1779 roku Podil mista 4 rajoni Naselennya 100 000 07 06 2022 Plosha 134 7 km Poshtovi indeksi 87500 87590 Telefonnij kod 380 629 Koordinati 47 07 21 pn sh 37 34 44 sh d H G O Visota nad rivnem morya 22 m Vodojma Kalmius Kalchik Balka Mitropolitska Nazva meshkanciv mariu polec mariu polka mariu polci Mista pobratimi 17 mist spisok Den mista 29 veresnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Mariupol Do obl resp centru fizichna 99 6 km zalizniceyu 132 km avtoshlyahami 121 km Do Kiyeva fizichna 635 km zalizniceyu 1033 km avtoshlyahami 762 km Miska vlada Adresa 87500 Donecka obl Mariupolskij rajon m Mariupol pr Miru 70 Vebstorinka Mariupolska miskrada Miskij golova Vadim Bojchenko Logotip Mariupolya Mariupol u Vikishovishi Karta Mariupol Pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu misto praktichno povnistyu znishili Zbrojni sili Rosiyi Z 20 travnya 2022 roku perebuvaye pid okupaciyeyu pislya togo yak oboronci pislya boyiv na Azovstali zdalisya v polon Stanom na 7 chervnya 2022 roku v misti perebuvalo priblizno 100 000 zhiteliv 6 bereznya 2022 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini z metoyu vidznachennya podvigu masovogo geroyizmu ta stijkosti gromadyan viyavlenih u zahisti svoyih mist pid chas vidsichi zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini mistu prisvoyeno pochesnu vidznaku Misto geroj Ukrayini Nazva mistaDomaha u XVI stolitti yak vartovij post Pavlovsk u 1778 1779 rokah Zhda nov u 1948 1989 rokah Mariu pol 1780 1948 ta z 1990 rokiv Doslivno oznachaye misto Mariyi U 1779 roci zustrichalisya nazvi yak Marianopol ta Mariu Pol Nazva vprovadzhena rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II v ramkah yiyi Greckogo proyektu Mariyupil alternativna nazva ukrayinskoyu vidpovidno do klyasichnogo pravopisu oficijno vikoristovuvalasya v 1930 ti roki Mariupil Mariupil alternativnij variant sho vikoristovuvavsya u 1910 h 1930 h rokah Marnopil ukrayinska narodna nazva sho vikoristovuvalasya u XIX stolitti IstoriyaDokladnishe Istoriya Mariupolya Zasnuvannya Suchasne poselennya v girli Kalmiusu zasnovano v XVI stolitti zaporozkimi kozakami yak vartovij post Domaha dlya zahistu zimivnikiv promisliv i shlyahiv spoluchennya vid napadiv krimskih tatar Zokrema ce vazhliva fortecya na Potayemnomu vodnomu shlyahu Zaporozkih kozakiv z Dnipra u Chorne more Materiali arhivu Kosha Novoyi Sichi svidchat sho u XVIII st pid prikrittyam Domahi virosla u yakij zavdyaki starannyam polkovnika bula zbudovana kam yana Tobto koristuyuchis todishnimi yevropejskimi tradiciyami yaki priv yazuvali ponyattya mista do kam yanih budivel zokrema hramiv same cej rik mozhna vvazhati zasnuvannyam mista Tak vvazhaye vidomij istorik Shidnoyi Ukrayini Vasil Pirko U 1776 roci na misci kozackogo posta Domahi stvorena U 1777 roci zakladena Svyato Mikolayivska cerkva hram sho perebuvala u V 1778 roci poblizu slobodi zakladene Pavlovsk U nomu todi nalichuvalosya 75 zhiteliv u slobodi 93 Cej rik oficijno vvazhayetsya datoyu utvorennya Mariupolya 21 travnya 1779 roku imperatricya Katerina II daruvala gramotu vidpovidno do yakoyi pereselencyam iz Krimu daruvalis privileyi j svobodi U gramoti misto jmenuvalosya Marianopol tobto misto Mariyi 24 bereznya 1780 roku na napoleglivu vimogu mitropolita Ignatiya misto ostatochno perejmenovane v Mariupol na chest Mariyi Fedorivni druzhini Pavla I Chastina pribulih grekiv u lipni 1780 roku oselilasya v misti a bilshist dovkola nogo Kozhnomu zi svoyih selish greki davali nazvi tih naselenih punktiv Krimu zvidki voni prijshli Tak vinikli sela Bahchisaraj Yalta Urzuf Sartana Cherdakli Karan Mangush tosho Gruzini ta volohi zasnuvali selo Ignativku Pam yatnij znak Kalmiuskij palanci Mariya Fedorivna druzhina Pavla I Plan Mariupolya z proektom fortechnogo muru na zahodi 1784 Rosijska imperiya Golovnim zanyattyam zhiteliv kupeckogo mista bula torgivlya Na berezi morya na okolicyah mista bulo do 20 ribnih zavodiv yaki prinosili mariupolskim kupcyam veliki pributki U 1783 roci koli Krimske hanstvo bulo priyednano do Rosijskoyi imperiyi chastina grekiv povernulasya v ridni miscya Zemli sho zvilnilisya buli rozdani novim pereselencyam vinikli nimecki koloniyi U 1829 roci na pivdennomu zahodi povitu oselilisya kozaki sho povernulisya iz Zadunajskoyi Sichi Voni zasnuvali nizku sil Nikolske Bojove tosho V 1820 roci bulo organizovane pereselennya hreshenih yevreyiv i nimciv menonitiv U Mariupoli okrim grekiv dozvoleno bulo selitisya yevreyam ta italijcyam V 1807 roci Mariupol i 23 grecki sela bulo vidileno v greckij okrug iz pidporyadkuvannyam Taganrozkomu gradonachalstvu a z 1859 roku Katerinoslavskomu gubernskomu pravlinnyu U 1840 h rokah pochalosya zaselennya Slobodki vidstavnimi soldatami i matrosami Rinkova plosha Katerininska vulicya Harlampiyivskij sobor 1900 Cerkva Mariyi Magdalini Cerkva Svyatogo Kostyantina i Oleni v Slobidci U 1824 roci italiyec Kavalotti pochav buduvati v Mariupoli sudna vantazhopidjomnistyu 135 160 tonn U 1840 roci vid centra do birzhi bula prokladena brukivka U 1840 roci sporudzheno kam yanu naberezhnu Oleksandr I buv u misti v chervni 1818 roku j u listopadi 1825 roku U travni 1820 roku rosijskij poet Oleksandr Pushkin vidvidav Mariupol pid chas podorozhi z Katerinoslava na Kavkaz U zhovtni 1837 roku misto vidvidav cesarevich Oleksandr Mikolajovich majbutnij imperator Oleksandr II u pochti yakogo buv sered inshih Vasil Zhukovskij Znachnij zbitok buv zavdanij Mariupolyu pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv Morska torgivlya cherez voyenni diyi bula pripinena Navesni 1855 roku anglo francuzka eskadra vvijshla v Azovske more 24 travnya pid prikrittyam korabelnoyi artileriyi v Mariupoli bulo visadzheno anglo francuzkij desant sho znishiv skladi v portu spaliv dekilka budinkiv u misti Zemska uprava Oleksandrivska cholovicha gimnaziya Vulicya Yevropejska Budinok Haradzhayeva O D 1931 Miska tyurma i vodonagnitna vezha Vulicya Katerininska Mariupolskij port Vulicya Mikolayivska Budinok derzhbanku i Kaplicya Mariyi Magdalini Mariupol XIX stolittya buv odnopoverhovim Iz 3 084 budinkiv tilki 34 buli dvopoverhovimi i tilki 3 budinki tripoverhovimi U 1864 roci buv zakladenij Miskij sad U 1867 roci bula vidkrita gromadska laznya U 1871 roci pochalosya moshennya miskih vulic i plosh brukivkoyu 15 lipnya 1875 roku vstanovleni pershi 100 gasovih lihtariv dlya osvitlennya vulic do 1914 roku yih uzhe bulo 686 U 1889 roci na Oleksandrivskij ploshi zakladenij centralnij skver Ukrayinska revolyuciya Pid chas podij Ukrayinskoyi revolyuciyi protyagom Pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni 30 grudnya 1917 roku Mariupol zahopili bilshoviki U rezultati kontrnastupu sil UNR ta soyuznikiv do mista povertayetsya ukrayinska vlada Vprodovzh kilkoh nastupnih rokiv Mariupol 17 raziv perehodiv pid vladu riznih vijskovo politichnih ob yednan 23 25 lipnya 1918 r u Mariupoli stavsya strajk zaliznichnikiv U berezni 1919 roku pid chas Drugoyi radyansko ukrayinskoyi vijni i ponovlennya bilshovickoyi vladi vhodit do skladu Donecko krivorizkoyi respubliki Takozh u misti zminyuyuchis perebuvali zagoni Nestora Mahna ta bilogvardijci Zgodom u Mariupoli ostatochno vstanovlyuyetsya radyanska vlada Radyanskij period Rannij SRSR U 1920 roci buli nacionalizovani j ob yednani metalurgijni zavodi A Nikopol Mariupolskij i B Rosijskij Providans v odin zavod Imeni Illicha V 1923 roci v Mariupoli organizovane literaturne ob yednannya 1 travnya 1929 roku vijshov u svit pershij nomer gazeti Illichivec 1 travnya 1933 roku bula pushena persha tramvajna liniya Gavan Shmidta Vulicya Franko Odin z pershih tramvayiv Budinok Haradzhayeva O D 1931 Z 1930 roku Mariupol peretvorivsya u velicheznij budivelnij majdanchik Mariupol stav centrom kompaktnogo prozhivannya greckoyi diaspori bilya nogo buli organizovani dva greckih nacionalnih rajoni Sartanskij iz centrom u selisha Sartana teper u skladi Kalmiuskogo rajonu Mariupolya i Manguskij iz centrom u selishi Mangush U samomu misti buv vidkritij pedtehnikum iz greckoyu movoyu vikladannya a takozh 14 greckih shkil Mariupol perezhiv masovanij napliv naselennya v osnovnomu zi Stalinskogo j Zaporizkogo okrugiv u rezultati chogo naselennya mista do 1939 roku zroslo majzhe napolovinu j pochalo vtrachati svoyu samobutnist Druga svitova vijna Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Mariupol iz jogo velicheznoyu promislovoyu bazoyu buv perevedenij na vijskovi potrebi krayini Bagato kolishnih robitnikiv mariupolskih zavodiv brali uchast u vijni z Finlyandiyeyu 30 listopada 1939 13 bereznya 1940 rokiv 8 zhovtnya 1941 roku Mariupol buv zahoplenij chastinami 3 go tankovogo korpusa 1 yi tankovoyi grupi vermahtu grupa armij Pivden u rezultati chogo pochalasya 23 misyachna okupaciya mista 16 misyaciv Mariupol perebuvav u prifrontovij zoni Naprikinci 1941 roku gitlerivcyami girnicho metalurgijne tovaristvo Shid Vihodila ukrayinskomovna naklad yakoyi z 1000 primirnikiv u listopadi 1941 zris do 27 000 u veresni 1943 Pracyuvalo 42 shkoli vikladannya zdijsnyuvalosya ukrayinskoyu movoyu U grudni 1941 roku v Mariupoli perebuvali pershi osobi Tretogo Rajhu Italiyi j Rumuniyi 6 veresnya 1943 roku pri vidstupi vijsk bulo znisheno vse promislove ustatkuvannya zrujnovano chiselni budivli Usogo za chas okupaciyi v misti rozstrilyano j zamucheno ponad 50 tisyach zhiteliv U nich iz 9 na 10 veresnya 1943 roku v portu visadilisya zagoni Azovskoyi Vijskovoyi Flotiliyi Povoyenna doba Plosha morvokzalu naprikinci 1970 h rokiv Mariupolci pristupili do vidbudovi zrujnovanogo gospodarstva V 1960 1961 rokah Portovske selishe j selishe zavodu imeni Illicha buli z yednani z mistom zhitlovimi kvartalami z rozvinutoyu sportivnoyu infrastrukturoyu U portu sporudzhuvalisya novi prichali j cili rajoni V 1953 roci v misti bulo stvoreno Azovske rajonne keruvannya Chornomorskogo paroplavstva sho v 1967 roci peretvorilosya v Azovske morske paroplavstvo 22 zhovtnya 1948 roku misto bulo perejmenovano na Zhdanov za prizvishem radyanskogo partijnogo j derzhavnogo diyacha Andriya Zhdanova sho narodivsya tut v 1896 roci 7 sichnya 1971 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR misto Zhdanov nagorodzhene ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 7 veresnya 1978 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR misto Zhdanov nagorodzhene ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi Perebudova v SRSR prinesla bagato zmin u gromadske zhittya mista Na pochatku 80 h rokiv u misti poshirilasya pidlitkova zlochinnist tak zvani vijni mikrorajoniv vnaslidok chogo Zhdanov todi vijshov na pershe misce v SRSR za rivnem zlochinnosti 13 sichnya 1989 roku mistu Zhdanovu na prohannya jogo zhiteliv povernuta istorichna nazva Mariupol Demontuvali tri pam yatniki Zhdanovu zakritij jogo memorialnij muzej V 1989 rokah u shkolah mista vpershe pochali vikladati grecku movu Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya Miting u Mariupoli proti rosijskih okupantiv Rozmalovani tetrapodi instalyaciya proti rosijskoyi agresiyi U veresni 1991 roku nad mariupolskoyu miskradoyu vpershe na shodi Ukrayini buv pidnyatij ukrayinskij nacionalnij prapor Todi zh u misti vidkrivsya pershij gumanitarnij ZVO mista Mariupolskij gumanitarnij institut Ekonomichna kriza obernulasya zgortannyam domobudivnictva j zupinkoyu majzhe vsih derzhavnih promislovih pidpriyemstv U 1999 roci kontrolnij paket akcij Azovstali buv vikuplenij promislovoyu korporaciyeyu Industrialnij soyuz Donbasu 2 listopada 2000 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala zakon pro prodazh kontrolnogo paketa akcij VAT MMK imeni Illicha trudovomu kolektivu sho stalo bezprecedentnim vipadkom u novitnij istoriyi Ukrayini 24 zhovtnya 1996 roku zavdyaki iniciativi greckoyi diaspori Priazov ya v Mariupoli bulo vidkrite konsulstvo Greckoyi Respubliki Za pidsumkami 2002 roku Mariupol buv viznanij najkrashim mistom Ukrayini za blagoustroyem 14 serpnya 2015 roku u misti bulo povaleno pam yatnik Leninu U serpni 2016 roku miscevij telekanal Gromadske telebachennya Priazov ya zavershiv cikl dokumentalnih filmiv Misto geroyiv yakij opisuye zhittya Mariupolya u 2014 2016 rokah Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Vijna na shodi Ukrayini ta Boyi pid Mariupolem 2014 2022 Azovstal pid chas boyiv Z pochatkom rosijskoyi agresiyi Mariupol zavdyaki vazhlivomu strategichnomu znachennyu staye odnim iz klyuchovih mist rosijsko ukrayinskogo protistoyannya Z 13 kvitnya 2014 roku misto kontrolyuvalosya prorosijskimi teroristichnimi formuvannya DNR 13 chervnya 2014 misto bulo vizvolene vid teroristiv silami dobrovolchih ukrayinskih bataljoniv tim ne menshe misto zalishalosya vrazlivim dlya teraktiv najbilshij iz yakih stavsya 24 sichnya 2015 U vizvolene misto bulo pereneseno Donecku ODA a v lipni peredislokovano Donecke oblasne upravlinnya MVS Ukrayini ta Donecku oblasnu derzhavnu administraciyu Prote vzhe nezabarom ci derzhavni instituciyi buli peremisheni do Kramatorska Dokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Boyi za Mariupol 2022 ta Blokada Mariupolya Z 1 bereznya 2022 roku misto perebuvaye u blokadi rosijskih okupacijnih vijsk Za danimi Mariupolskoyi miskradi stanom na 14 bereznya kilkist zagiblih mirnih zhiteliv u zv yazku z vtorgnennyam Rosiyi v Ukrayinu stanovit ponad 2 3 tis osib Rosijski vijska zastosuvali taktiku oblogi z blokuvannyam dostavki gumanitarnoyi dopomogi zhitelyam mista Takozh za informaciyeyu vid miskradi okupanti nezakonno perevozili zhiteliv Mariupolya na teritoriyu Rosiyi ta ORDLO 6 bereznya 2022 roku Ukazom prezidenta Ukrayini Volodimira Zelenskogo Mariupolyu prisvoyeno zvannya Mista geroya 9 bereznya na Mariupolskij pologovij budinok 2 rosijski litaki skinuli dekilka bomb u rezultati budivlya bula zrujnovana Vnaslidok aviaudaru simnadcyat osib postrazhdalo troye zaginulo 16 bereznya okupacijni vijska skinuli bombu na Mariupolskij dramatichnij teatr Zrujnovana centralna chastina budivli Na chas aviaudaru v shovishi teatru perehovuvalis mirni zhiteli ta bizhenci Takozh cherez aviaudar bula zrujnovana budivlya basejnu Neptun 19 bereznya rosijski vijskovi skinuli bombi na Shkolu mistectv Na chas aviaudaru v budivli perehovuvalosya blizko 400 zhiteliv mista A 20 bereznya za danimi vid polku Azov misto obstrilyali chotiri korabli vijskovo morskogo flotu Rosiyi 6 kvitnya 2022 roku Mariupolska miska rada povidomila sho pislya mizhnarodnogo rozgolosu podij u misti Bucha Kiyivskoyi oblasti v Mariupoli rosijski okupacijni vijska zapustili v robotu mobilni krematoriyi de spalyuyut tila zagiblih vnaslidok rosijskogo vtorgnennya Z oglyadu na rozmiri mista katastrofichni rujnuvannya trivalist blokadi ta zhorstkij sprotiv zhertvami okupantiv stali desyatki tisyach civilnih mariupolciv Same tomu Rosiya ne pospishala davati zelene svitlo misiyi Turechchini ta inshim iniciativam iz poryatunku ta povnoyi evakuaciyi meshkanciv Mariupolya Dokladnishe Boyi za Azovstal 10 kvitnya bilsh nizh cherez misyac pislya pochatku vtorgnennya rosijskim silam vdalosya povnistyu vzyati v oblogu ukrayinskih vijskovikiv sho zalishilisya na teritoriyi kombinatu Azovstal yakij mav skladnu sistemu glibokih pidzemnih ukrittiv i komunikacij Krim togo vnaslidok provedenih ukrayinskimi silami fortifikacijnih robit nazemnij shturm stav duzhe uskladnenim Diyi rosijskih vijsk na teritoriyi Azovstali sprichinili gumanitarnu katastrofu ukrayinski vijskoviki yaki opinilisya zamknenimi v pidzemellyah kompleksu razom iz civilnimi vidchuvavali gostru nestachu vodi yizhi likarskih zasobiv boyepripasiv Ukrayinska storona stverdzhuvala sho cherez vidsutnist sterilnih pov yazok medichnih instrumentiv i antibiotikiv poraneni voyini prirecheni na amputaciyu poshkodzhenih kincivok abo na smert vid sepsisu Ukrayinski vijskovi majzhe 2 misyaci utrimuvali Azovstal u nadskladnih umovah Situaciya privernula veliku uvagu mizhnarodnoyi spilnoti U seredini travnya rozpochavsya organizovanij vihid ukrayinskih zahisnikiv z teritoriyi zavodu dlya podalshoyi domovlenosti pro obmin z rosijskoyu storonoyu Mariupol opinivsya v povnij okupaciyi Zagalna kilkist zagiblih lyudej u Mariupoli mozhe syagati 100 tisyach GeografiyaMisksad zasnovanij u 1863 r Dokladnishe RoztashuvannyaDoneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr Mariupol roztashovanij na pivdni Doneckoyi oblasti na berezi Azovskogo morya u girli richki Kalmius Misto zajmaye ploshu 166 0 km z peredmistyami tobto teritoriyami pidporyadkovanimi Mariupolskij miskij radi 244 0 km U tomu chisli pid zabudovoyu 106 0 km zeleni masivi 80 6 km Grunti teritoriyi mista perevazhno soloncyuvati chornozemi Nayavna znachna kilkist pidzemnih gruntovih vod sho chasto sprichinyaye zsuvi gruntiv Klimat Pomirno kontinentalnij iz chastimi posuhami ta bureviyami vlitku i vidligami mryakoyu vzimku Richna kilkist opadiv 400 mm Klimatichni umovi dozvolyayut viroshuvati v peredmistyah Mariupolya teplolyubni silskogospodarski kulturi z dovgim vegetacijnim periodom sonyashnik bashtanni kulturi vinograd odnak u regioni obmal vodnih resursiv Dlya potreb naselennya ta promislovosti vikoristovuyut stavki ta vodoshovisha Vitri vzimku perevazhno shidni vlitku pivnichni Serednya temperatura povitrya v sichni 5 2 C lipni 22 7 C Kilkist opadiv 450 mm na rik Absolyutnij maksimum temperaturi povitrya 40 C minimum 32 C Klimat Mariupolya 1955 2011 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 20 0 15 0 18 6 27 2 32 7 37 0 37 2 38 0 32 0 27 1 18 0 13 5 38 0 Serednij maksimum C 0 8 0 1 4 9 13 1 19 7 24 4 27 2 26 5 20 7 13 2 5 9 1 0 13 1 Serednya temperatura C 3 3 2 8 1 7 9 4 15 8 20 2 22 7 21 9 16 4 9 6 3 2 1 3 9 6 Serednij minimum C 5 9 5 5 1 1 5 8 11 5 15 3 17 6 16 8 11 7 5 9 0 6 3 8 5 8 Absolyutnij minimum C 26 6 25 20 7 3 0 0 5 6 8 9 1 1 1 8 17 24 5 26 6 Norma opadiv mm 35 1 33 0 37 5 44 5 44 0 52 9 44 2 43 0 39 4 28 6 47 8 60 5 510 5 Dniv z opadami 17 7 14 9 15 4 10 4 8 1 8 0 5 2 4 1 6 9 9 5 12 7 15 9 128 8 Vologist povitrya 89 0 86 2 83 0 73 9 70 0 67 5 65 6 61 2 67 4 79 0 86 7 88 9 76 5 Dzherelo Climatebase ruAdministraciyaPodil Teritoriyi pidporyadkovanij Mariupolskij miskij radi Rajoni Mariupolya Centralnij Kalmiuskij Livoberezhnij Primorskij Naseleni punkti 1 Sartana 2 Starij Krim 3 Talakivka 4 Gnutove 5 Lomakine Samovryaduvannya Dokladnishe Mariupolska miska rada Kerivniki Mariupolya ta Vibori v Mariupoli U misti sformovana miska rada ocholyuye yaku miskij golova Misto tradicijno pidtrimuye livi j prorosijski politichni sili Na ostannih parlamentskih viborah 2012 misto progolosuvalo za Partiyu regioniv 47 6 golosiv KPU 27 8 golosiv VO Batkivshina 8 3 golosiv UDAR 7 6 golosiv VO Svoboda 1 6 golosiv U 2015 miskim golovoyu Mariupolya obranij Vadim Bojchenko Administrativnij podil Dokladnishe Administrativnij podil Mariupolya Centralnij rajon centralnij rajon mista Narodna nazva centralnoyi chastini rajonu Centr abo Go rod Kalmiuskij rajon na pivnochi mista najbilshij za plosheyu ta za rozvitkom promislovosti Narodna nazva Illicha Livoberezhnij rajon na shodi mista na livomu berezi Kalmiusa Narodna nazva Livij Bereg Primorskij rajon na pivdni mista na berezi Azovskogo morya Narodna nazva centralnoyi chastini rajonu Port SimvolikaParad na den mista Jdut uchni morskogo liceyu Dokladnishe Gerb Mariupolya ta Prapor Mariupolya Suchasnij variant gerba vikoristovuye kompozicijni principi j kolori gerba zrazka she 1811 roku Shit rozdilenij gorizontalno na dvi rivni chastini Zverhu pole sribnogo koloru znizu sinye Liniya rozdilu hvilyasta Sinij kolir i hvilyasta liniya simvolizuyut more tomu sho Mariupol portove misto Sribne pole simvolizuye virobnictvo stali U centri gerba zobrazhenij yakir simvol portovogo mista Prichomu sam yakir skladayetsya z kovsha kilce yakorya sho vilivaye metal po konturi j cifr 1778 roku zasnuvannya mista U Mariupoli vidznachayutsya dati miscevogo znachennya Den vizvolennya mista vid nacistskih zagarbnikiv 10 veresnya Den vizvolennya vid rosijskih okupantiv 13 chervnya Den mista persha nedilya pislya dati 10 veresnya a takozh profesijni svyata Den metalurga Den mashinobudivnika Den moryaka ta inshi Mizhnarodna spivpracyaParanagua Braziliya Pafos Kipr Generalne konsulstvo Greciya Generalne konsulstvo KiprNaselennyaZmini naselennya dzherelo Rik Mariupol Zmina Miska rada Zmina 1778 168 168 1782 2 948 1 655 2 948 1 655 1850 4 579 55 33 4 579 55 33 1897 31 800 594 47 31 800 594 47 1913 58 000 82 39 58 000 82 39 1939 221 500 281 90 221 500 281 90 1941 241 000 8 80 241 000 8 80 1943 85 000 64 73 85 000 64 73 1959 283 600 233 65 299 100 251 88 1979 502 600 77 22 525 000 75 53 1987 529 000 5 25 552 300 5 20 1989 518 900 1 91 541 000 2 05 1994 520 700 0 35 543 600 0 48 1998 499 800 4 01 521 300 4 10 2001 492 200 1 52 514 500 1 30 2002 489 700 0 51 510 800 0 72 2005 481 600 1 65 502 800 1 57 2006 477 900 0 77 2007 477 600 0 06 499 600 2008 496 600 0 60 2009 471 975 493 962 0 53 2010 469 336 0 56 491 295 0 54 2011 466 665 0 57 488 541 0 56 2012 464 457 0 47 486 320 0 45 2013 461 810 0 57 483 679 0 54 2014 458 533 0 71 480 406 0 68 Dokladnishe Naselennya Mariupolya Na 1 sichnya 2015 roku kilkist naselennya stanovila 455 1 tis meshkanciv Za ostannye storichchya kilkist naselennya zrosla majzhe u 12 raziv U misti meshkayut ukrayinci rosiyani greki bilorusi virmeni yevreyi tosho Mova spilkuvannya ce specifichne fonetichno leksichne zlittya ukrayinskoyi rosijskoyi ta greckoyi mov sho stanovit soboyu osoblivu priazovsku abo mariupolsku govirku Z poglyadu fonetiki ta frazeologiyi movlennya yaskravo reprezentuye stepovij govir ukrayinskoyi movi dzherelo Znachnij vpliv u 19 stolitti ukrayinska mova u Priazov yi zaznala zavdyaki peremishuvannyu iz greckoyu movoyu yake vidbuvalosya vprodovzh stolittya i trivaye ponini Zavdyaki aktivnij rusifikaciyi u 20 stolitti priyizhdzhe naselennya postupovo vtrachalo ukrayinsku identichnist ale na sogodni Mariupol yak buferna zona mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu perebuvaye u postijnomu vzayemoobmini iz perevazhannyam rosijskoyi Zavdyaki postijnomu priplivu silskogo naselennya asimilyacijni procesi majzhe ne poznachayutsya na rusifikaciyi regionu Za danimi perepisu 2001 roku ridnoyu movoyu nazvali ukrayinsku 10 10 rosijsku 89 39 grecku 0 11 meshkanciv m Mariupol Za danimi perepisu 2001 na teritoriyi pidporyadkovanij miskij radi Mariupolya meshkalo 514 548 osib u tomu chisli v misti Mariupol 492 176 osib Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Chiselnist osib Chastka Ukrayinci 248 683 48 7 Rosiyani 226 848 44 4 Greki 21 923 4 3 Bilorusi 3 858 0 8 Virmeni 1 205 0 2 Yevreyi 1 176 0 2 Bolgari 1 082 0 2 Inshi 6 060 1 2 Zagalom 510 835 100 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 436651 89 39 ukrayinska 49332 10 10 grecka 520 0 11 virmenska 377 0 08 biloruska 273 0 06 ciganska 237 0 05 rumunska 78 0 01 bolgarska 55 0 01 inshi ne vkazali 939 0 19 Usogo 488462 100 EkonomikaAzovstal Dokladnishe Promislovist Dokladnishe Promislovist Mariupolya Za oborotom realizaciyi gotovoyi produkciyi promislovist Mariupolya zajmala pershe misce v regioni V rozrizi osnovnih grup promislovoyi produkciyi tradicijno perevazhali produkciya metalurgiyi i gotovih metalevih virobiv 78 3 Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha chistij dohid 13 348 mlrd grn Azovstal Chistij dohid 15 705 mlrd grn produkciya mashinobuduvannya 14 2 Azovzagalmash koncern Azovmash chistij dohid 1 950 mlrd grn Mariupolskij zavod vazhkogo mashinobuduvannya chistij dohid 1 071 mlrd grn sudnoremontnij zavod zavod Elektrobutprilad Termichnij zavod Azovelektrostal Mariupolskij doslidno eksperimentalnij zavod zavod Magma Budivnictvo Perevazhalo promislove budivnictvo Masova zabudova zhitlovih kvartaliv u misti skinchilasya u 80 h rokah minulogo storichchya Do 24 02 2022 roku buduvalos golovnim chinom komfortabelne zhitlo Budivelnimi ustanovami mista za 9 misyaciv 2005 roku vikonanij obsyag pidryadnih budivelno montazhnih robit na 304 4 mln griven Miska chastka za cim pokaznikom u zagalnooblasnomu 22 1 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2016 Finansi Stanom na 01 12 2015 nadhodzhennya dohodiv zagalnogo fondu byudzhetu sklali 2142 5 mln u tomu chisli vlasnih dohodiv zagalnogo fondu 990 8 mln mizhbyudzhetni transferti 1151 7 mln z nih subvenciyi z derzhavnogo byudzhetu na osvitu 282 1 mln na ohoronu zdorov ya 345 5 mln Za sichen serpen 2015 obsyag realizaciyi promislovoyi produkciyi sklav 43 4 mlrd Virobnictvo skorotilosya chavun na 16 5 stal na 19 5 aglomerat na 17 8 prokat na 5 6 Za obsyagami produkciyi Mariupol zajmaye pershe misce v oblasti InfrastrukturaAeroport Zv yazok Dokladnishe Zv yazok u Mariupoli U misti pracyuvali usi providni ukrayinski operatori mobilnogo zv yazku U radyanskij chas u misti pracyuvalo 10 ATS v ostannij chas dodalosya she 6 cifrovih ATS Z pochatkom rosijskoyi oblogi robota ukrayinskih operatoriv zv yazku pripinilasya Transport Mariupolskij tramvaj Dokladnishe Transport Mariupolya Mariupol ye tochkoyu peretinu tras nacionalnogo ta mizhnarodnogo znachennya Slov yansk Doneck Mariupol N20 i Rostov na Donu Odesa E58 M14 Mariupol Zaporizhzhya N08 Z Mariupolya zdijsnyuvalos pryame zaliznichne spoluchennya z bagatma mistami Ukrayini primiskij ruh elektropozdiv zdijsnyuvavsya lishe do stanciyi Volnovaha Z mariupolskogo aeroportu do pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni zdijsnyuvalisya rejsi v mista Ukrayini Rosiyi Turechchini Greciyi ta inshih krayin U misti funkcionuvav mizhnarodnij avtovokzal i primiska avtostanciya AS 2 Mariupolskij morskij torgovelnij port najbilshij na Azovskomu mori i odin iz najbilshih v Ukrayini vantazhoobig blizko 15 miljoniv tonn na rik cilij rik zdijsnyuvav vantazhoperevezennya v desyatki krayin svitu U misti diyalo avtobusne trolejbusne tramvajne spoluchennya zareyestrovano blizko 100 tisyach odinic avtomobilnogo transportu Stan dovkillya Dokladnishe Ekologiya v Mariupoli Mariupol zajmaye pershe misce v Ukrayini za ob yemami vikidiv shkidlivih rechovin promislovimi pidpriyemstvami V ostanni roki problemami ekologiyi pochali zajmatisya providni pidpriyemstva mista u zv yazku z chim za 15 ostannih rokiv promislovi vikidi znizilisya majzhe v 2 razi Parki Dokladnishe Parki ta sadi Mariupolya Miskij skver Teatralna plosha novi atrakcioni bilya najbilshogo v misti Palacu Kulturi Metalurgiv Lugopark imeni Gurova kolishnij imeni 200 richchya Mariupolya Miskij sad Gorsad Dityachij CPKiV park Veselka u Ordzhonikidzevskomu rajoni Petrovskogo bilya suchasnogo stadionu imeni Volodimira Bojka ta sporud basketbolnogo klubu Azovmash u Kalmiuskomu Primorskij park u Primorskomu rajoni mista Turizm U misti znahodilosya kilka goteliv zokrema Azovstal Grand Gotel Druzhba Yevropejska Meridian Morska Moryak Priazov ya Snajper Spartak Turist Chajka zagalnoyu kilkistyu misc ponad 800 Pirs na centralnomu plyazhi Elektropoyizd EJ 675 na stanciyi Mariupol Turistichnij interes maye golovnim chinom uzberezhzhya Azovskogo morya Navkolo mista prostyagnulasya smuga kurortnih selish Melekine Urzuf Yalta Syedove Bezimenne Sopine tosho Pracyuvali turistichni firmi Azov Voyazh Azovintur tosho Pershi sanatoriyi buli vidchineni v misti u 1926 roci Vzdovzh morya tut protyagom 16 km protyagnulasya vuzka smuga pishanih plyazhiv Temperatura vodi ulitku 22 24 S Trivalist kupalnogo sezonu 120 dniv Zasnovnikom turistichnogo ruhu u Mariupoli vvazhayetsya zasnovnik pershogo turistichnogo klubu Planeta u 1962 roci Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ohorona zdorov ya v Mariupoli U Mariupoli do pochatku povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya funkcionuvalo bilsh yak 30 likuvalnih likuvalno ozdorovchih ta medichnih ustanov likarni CPMSD polikliniki stanciya perelivannya krovi stanciya shvidkoyi ta nevidkladnoyi medichnoyi dopomogi sanatoriyi sanatoriyi profilaktoriyi oblasnij centr socialnogo obslugovuvannya pensioneriv ta invalidiv 3 urgentnih opornih bagatoprofilnih likaren zokrema Oblasna likarnya intensivnogo likuvannya m Mariupol kardiocentr LShMD kovidni gospitali miska likarnya 9 Pid chas bojovih dij v misti likari ta medichnij personal geroyichno nadavav medichnu dopomogu meshkancyam mista v nejmovirno vazhkih umovah za vidsutnosti medichnih preparativ vodo ta energopostachannya cilodobovo ne pokidayuchi robochih misc Na zhal za chasiv rosijskoyi okupaciyi bagato medikiv pogodilis na spivpracyu z okupantami KulturaDo 24 02 2022 roku Mariupol druge za znachennyam misto v Doneckij oblasti pislya Donecka desyate za chiselnistyu naselennya v Ukrayini Maye davnyu istoriyu Mariupol pershij naselenij punkt na teritoriyi Doneckoyi oblasti sho oderzhav status mista v 1779 roci Misto malo status metalurgijnoyi stolici Ukrayini regionalnim kurortom neodnorazovo oderzhuvav vishi miscya v ukrayinskih rejtingah za blagoustroyem tosho Arhip Kuyindzhi Chumackij shlyah u Mariupoli Dokladnishe Mariupol u mistectvi Dokladnishe Vizit Prezidenta Greciyi Karolosa Papulyasa v Mariupol 2008 rik na foto takozh Oleksandra Procenko Pichadzhi posol Greciyi v Ukrayini Haris Dimitriu generalnij konsul Greciyi v Mariupoli Frangiskos Kostellenos Mariupolska mechet Sulejmana ta Roksolani Mural Pokolinnya zahisnikiv Stvorenij u serpni 2016 znishenij navesni 2019 U porivnyano molodomu misti trohi bilshe 200 rokiv ne bulo umov dlya rozkvitu velikih arhitekturnih stiliv Znishenij miskij sobor mav oznaki provincijnogo klasicizmu Peresichna zabudova kincya 19 go pochatku 20 go st maye vsi oznaki modern ar nuvo prihistok veteraniv Pershoyi svitovoyi vijni krayeznavchij muzej 1882 r zrujnovana kolishnye Duhovne uchilishe 1880 r kolishnya Oleksandrivska cholovicha gimnaziya arh M K Tolvinskij 1897 r gotel Kontinental DK Azovstal Do 1917 roku Mariupol mav dev yat pravoslavnih hramiv katolickij kostel sv Katerini 1860 r dekilka sinagog Najkrashoyu za arhitekturnimi yakostyami bula cerkva Mariyi Magdalini psevdovizantijskogo stilyu osvyatili 1897 r zrujnovana zabudovano dramatichnim teatrom Najbilshij sered suchasnih hramiv sobor sv Mikoli Chudotvorcya arh Klyuyev A D ta Erenburg N Yu 1992 r Musulmanam pobuduvali mechet Sulejmana Velikogo ta Roksolani na groshi azerbajdzhanskoyi gromadi U rizni roki v Mariupoli zhili pismenniki V Korolenko O Serafimovich malyuvav krayevidi ta budivlyu Azovstali hudozhnik A V Lentulov tvori nini v Tretyakovskij galereyi Na pochatku 1930 h rr Mariupol vidvidav Kostyantin Ciolkovskij de chitav lekciyi z mizhplanetnih mandriv U Mariupoli narodivsya vidatnij hudozhnik Arhip Kuyindzhi blizko 1842 1910 vchitel Mikoli Reriha 1874 1947 Najbilshe znachennya dlya misteckogo zhittya mista mali tvorchist skulptora Georgiya Korotkova perevedenij u primishennya Priazovskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu ta uslavlenogo medalyera Yuhima Harabeta 1929 2004 muzejna zbirka pri Centri suchasnogo mistectva ta vistavkovomu zali pr Metalurgiv 25 Harabet bagato korisnogo zrobiv dlya medalyernogo mistectva Ukrayini Misto Mariupol dvichi prijmav Mizhnarodnij festival greckoyi kulturi Mega Jorti imeni Donata Patrichi 1990 ta 1991 roku Teatri muzika ta kino Kinoteatr Savona Dokladnishe Teatri Mariupolya U 2003 roci Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr vidsvyatkuvav svoye 125 richchya U teatri pracyuvav talanovitij kolektiv aktoriv sered yakih bulo dva narodnih ta dva zasluzhenih artisti Ukrayini Za vnesok u duhovne vihovannya regionu dramteatr u 2000 roci stav laureatom konkursu Zolotij Skif 16 bereznya 2022 roku znishenij z chislennimi lyudskimi zhertvami aviaudarom rosijskih zbrojnih sil Teatr lyalok stvorenij u 1999 roci Kinoteatri Burevisnik imeni Lukova Komsomolec Pobeda Peremoga Multiplex Savona Soyuz Yuvilejnij Mariupol Rodina imeni Lenina Nini ne diye zhoden Palaci kulturi razom iz tak zvanimi klubami vsogo 16 odinic Palac kulturi Molodizhnij Palac kulturi Iskra pr Illicha Markohim ta in Na danij chas ne funkcionuyut Muzeyi Dokladnishe Muzeyi Mariupolya Mariupolskij krayeznavchij muzej buv zasnovanij 6 lyutogo 1920 roku miskim viddilom narodnoyi osviti Mariupolskoyi revkomu Persha ekspoziciya bula stvorena v 1920 roci i vidkrita dlya vidviduvachiv Doslidzhennya naukovih spivrobitnikiv muzeyu spriyali stvorennyu v Priazov yi prirodnih zapovidnikiv Muzej mav sim ekspozicijnih zaliv naukovu biblioteku fond yakoyi stanovili 17 tisyach knig Muzej mav postijno diyuchu ekspoziciyu yaka visvitlyuvali prirodni umovi pivdennoyi chastini Doneckoyi oblasti ta istoriyu krayu pochinayuchi z pervisnih chasiv i do nashih dniv V ekspoziciyi muzeyu mozhna bulo odnochasno pobachiti vse rozmayittya flori fauni danogo regionu yaka zaznala znachnih zmin pid diyeyu antropogennih faktoriv civilizaciyi Hudozhnij muzej imeni Kuyindzhi bulo vidkrito u 2010 Chastku vlasnih tvoriv muzeyu peredav hudozhnik Arnautov Viktor Mihajlovich 1896 1979 sho dovgo pracyuvav u SShA i buv deyakij chas spivpracivnikom meksikanskogo hudozhnika Diyego Rivera U fondah muzeyu zberigalisya tvori majstriv rosiyi i Ukrayini XX stolittya 21 bereznya 2022 roku pryamim popadannyam aviabombi rosijskih okupantiv budivlyu muzeyu bulo znisheno Za poperednoyu informaciyeyu originaliv robit Arhipa Kuyindzhi v muzeyi ne bulo Natomist nevidomoyu ye dolya kartin inshih hudozhnikiv Ivana Ajvazovskogo Mikoli Glushenka Tetyani Yablonskoyi Mihajla Deregusa Andriya Kocki Mikoli Bendrika Leonida Gadi Miskij centr suchasnogo mistectva i kulturi imeni A I Kuyindzhi yavlyav soboyu ekspozicijnu ploshu ta hudozhni fondi sho mistili bilshe 2 tisyach robit Shoroku vistavkova zala centru prijmala do p yatdesyati hudozhnih vistavok riznih napryamkiv mistectva Pracyuvali takozh muzej etnografiyi v minulomu muzej A O Zhdanova muzej medalyera Yuhima Harabeta Muzej istoriyi kombinatu Illicha Muzej Mariupolskogo morskogo torgovelnogo portu Literatura Dokladnishe Mariupolska biblioteka Gorbachova Malo sho vidomo pro pershi biblioteki v Mariupoli Tak vidomo sho biblioteka prihodskogo uchilisha u 1828 roci narahovuvala dev yanosto sim 97 knig ta pidruchnikiv zrozumilo sho pidruchniki perevazhali Ne zberezheno vidomostej pro biblioteku v Duhovnomu uchilishi Mariupolya Za pripushennyami vona bula ale mala specifichnij religijnij biblijnij harakter i navryad chm perebilshuvala biblioteku prihodskogo uchilisha Privatnu biblioteku mav meshkanec mista S Gorbachov osoba zamozhna i zacikavlena v chitanni i knigah Deyakij chas S Gorbachov buv miskim golovoyu 1868 roku na vlasni koshti vin vidav u misti Odesa katalog vlasnoyi biblioteki oskilki v provincijnomu Mariupoli na toj chas she ne bulo zhodnoyi drukarni Do pochatku povnomasshtabnoyi rosijskoyi agresiyi v misti pracyuvali Centralna miska biblioteka imeni V G Korolenka Centralna dityacha imeni M Gorkogo Biblioteka mista imeni O S Serafimovicha najstarisha v misti a takozh imeni A P Gajdara Gonchara M S Grushevskogo N K Krupskoyi Kuprina Lesi Ukrayinki S Ya Marshaka P Morozova A S Novikova Priboya O S Pushkina M A Svyetlova I S Turgenyeva I Ya Franko Chehova K I Chukovskogo promislovih pidpriyemstv ustanov ta organizacij mista Isnuvali tvorchi organizaciyi hudozhnikiv ob yednannya zhurnalistiv Mariupolya literaturne ob yednannya Azov ya z 1924 r blizko 100 chleniv tosho Tvori mariupolskih poetiv ta pismennikiv M Berilova A Bilousa G Moroza O Shapurmi O Savchenka V Kiora N Harakoz L Kiryakova L Bilozerovoyi P Bessonova O Zarubi napisani ukrayinskoyu rosijskoyu greckoyu movami Ostannim chasom u misti meshkali 10 chleniv Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Religiya Hram Svyatogo arhistratiga Mihajla Dokladnishe Hrami Mariupolya ta Pohovalnij budinok Mariupol 11 cerkov Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu 3 cerkvi Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini 52 rizni religijni gromadi Misto prikrashaye Svyato Mikolskij sobor Centralnij rajon Novoselivka v 1989 roci bula zakladena nova budivlya cerkvi v tradicijnomu stili rosijskih pravoslavnih cerkov Zvodilasya vona na koshti parafiyan Osvyachena v 1991 roci U hrami perebuvayut dvi velikih svyatini kopiya chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Mariupolskoyi i moci svyatitelya Ignatiya Mariupolskogo Shoponedilka krim svyat u hrami vidbuvavsya vodosvyatnij moleben pered ikonoyu Presvyatoyi Bogorodici Vsecaricya sho dopomagaye pri onkologichnih zahvoryuvannyah Pri hrami takozh diyala dityacha nedilna shkola Prestolnij den 19 grudnya Inshi hrami mista Svyato Mikolayivskij Portovskij Primorskij rajon Svyato Preobrazhenskij Spaskij Primorskij rajon Cheremushki Svyato Illinskij Proroka Illi Kalmiuskij rajon Svyato Uspenskij Livoberezhnij rajon Borisa ta Gleba Primorskij rajon selishe Moryakiv ta in Takozh u misti znahoditsya mechet na chest sultana Sulejmana Velikogo i Roksolani 12 kvitnya 2022 roku Zbrojni sili Rosiyi obstrilyali mechet Sulejmana Pishnogo ta Roksolani de perehovuvalosya majzhe 90 lyudej Pam yatki U peredmistyah mista na berezi Azovskogo morya vidkritij pam yatnik arheologiyi piznoneolitichnij rodopleminnij mogilnik kincya III tisyacholittya do nashoyi eri Pid chas rozkopok tut bulo znajdeno bilsh nizh 120 skeletiv Poryad iz nimi znajdeno kam yani ta kistkovi znaryaddya namista prikrasi z mushli molyuskiv zubiv tvarin Dokladnishe Pam yatniki Mariupolya U misti buli pam yatniki Tarasovi Shevchenku Volodimiru Visockomu Arhipu Kuyindzhi Makaru Mazayu Grigoriyu Gorbanyu komandiru pershogo Mariupilskogo udarnogo radyanskogo batalona Krokodilu Godzili knyazyu Svyatoslavu pam yatni znaki Domaha zaporozkij forpost vizvolennya Donbasu metalurgam ta inshi Festivali Z 2015 roku do Dnya Vizvolennya mista vid DNR 13 chervnya 2014 prohodiv festival Vilnij Mariupol yakij de fakto nabuv statusu novogo proukrayinskogo Dnya Mista Golovna scena festivalyu MRPL City 2017 U 2015 2016 rokah Mariupol buv odnim iz mist de vidbuvavsya festival U 2015 ta 2017 rokah u Mariupoli vidbulis finalni koncerti kultovogo ukrayinskogo festivalyu Chervona ruta U 2015 roci muzikanti z Mariupolya buli dopusheni do finalu poza vidbirkovim konkursom Iz lita 2017 u misti vidbuvavsya masshtabnij muzichnij festival MRPL City U debyutnomu festivali vzyali uchast taki artisti yak Noize MC Bumboks O Torvald ONUKA Ivan Dorn ta inshi Vesnoyu 2018 roku v Mariupoli vidbuvsya GogolFest 2019 roku festival povernuvsya v Mariupol U 2021 mu festival vidbuvsya vtretye Muzichna scena bula predstavlena takimi vikonav i cyami yak Ragapop Stas Korolov tosho Centralnoyu podiyeyu festivalyu stav perfomans Doroga dodomu Arhivovano 4 chervnya 2021 u Wayback Machine za uchastyu gurtu DahaBraha ArhitekturaOsnovni ob yekti Dokladnishe Arhitektura Mariupolya ta Pam yatki Mariupolya Palac kulturi Molodizhnij Socialnij ofis Multicentr Livoberezhnij rajon Starij Mariupol rajon vidokremlenij na pivdni uzberezhzhyam Azovskogo morya na shodi richkoyu Kalmius na pivnochi bulvarom Shevchenka na zahodi prospektom Metalurgiv zabudovanij golovnim chinom malopoverhovimi budinkami zberig svoyu dorevolyucijnu arhitekturu Lishe vulicya Kuyindzhi todi Artema ta prospekt Miru todi Lenina buli zabudovani pislya Nimecko radyanskoyi vijni suchasnimi budinkami tak zvanoyi stalinskoyi arhitekturi napriklad dva budinki zi shpilem na Teatralnij ploshi budinkom dramteatru DOSAAF na misti zrujnovanogo soboru budinok Dityachogo Svitu suchasnij budinok banku PUMB univermag Ukrayina v kolishnomu CUM Cikavoyu ye zabudova chastini Livogo berega mista malopoverhovim zhitlovim masivom 1950 h rokiv z zatishnimi dvorami Z yavilisya v misti j visotni budivli v 9 14 poverhiv Centralnij rajon Mariupolya vid prospektu Metalurgiv do prospektu Budivelnikiv ce majzhe vinyatkovo administrativna ta komercijna zabudova budinok miskradi poshtamtu kinoteatr imeni Lukova Mariupolskij derzhavnij universitet MDU Priazovskij derzhavnij tehnichnij universitet PDTU centralna miska biblioteka imeni Korolenka veliki magazini torgovelno rozvazhalni kompleksi Obzhora Absolyut Tisyacha dribnic tosho Arhitektura reshti zhitlovih rajoniv Zahidnij Shidnij Kirovskij Cheremushki 5 j 17 j mikrorajoni tosho ne vidznachayutsya osoblivoyu originalnistyu i podani standartnimi 5 ta 9 poverhovimi budinkami Zhitlovij fond mista ce 9 82 mln m zagalnoyi ploshi zabezpechenist naselennya zhitlom 19 3 m u serednomu na 1 meshkancya Chastka privatizovanogo zhitla 76 3 Rozroblenij eskiz generalnogo planu mista Najvazhlivishi vulici Dokladnishe Perelik vulic i plosh Mariupolya Prospekti Miru centralna magistral Metalurgiv z yednuye 3 pravoberezhni rajoni mista prospekt Peremogi v Livoberezhnomu rajoni Budivelnikiv Nahimova 2 ostannih z yednuyut Centralnij ta Primorskij rajoni mista prospekt Bojko V S u Kalmiuskomu rajoni tosho Vulicya Kuyindzhi Torgova vulicya Mikolayivska Mitropolitska Kuprina Pilipa Orlika Centralnij rajon Karpinskogo Makara Mazaya Mamina Sibiryaka Kalmiuskij rajon Olimpijska Azovstalska Livoberezhnij rajon Gagarina Chervonoflotska Primorskij rajon tosho Bulvari Shevchenka Bogdana Hmelnickogo Centralnij rajon Morskij Livoberezhnij rajon Primorskij Primorskij rajon tosho Ploshi Grecka Vizvolennya Centralnij rajon Nezalezhnosti Mashinobudivnikiv Kalmiuskij rajon Peremogi Livoberezhnij rajon Voyiniv vizvoliteliv Primorskij rajon tosho Priazovskij derzhavnij tehnichnij universitetPriazovskij derzhavnij tehnichnij universitet Budinok likarya GamperaBudinok likarya Gampera Arh Viktor Nilsen Kolishnya vodonagnitna vezha Nini bankArh Viktor Nilsen Kolishnya vodonagnitna vezha Nini bank Mariupol Progimnaziya DarijMariupol Progimnaziya Darij Kolishnya Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya nini Industrialnij koledzhKolishnya Mariupolska Oleksandrivska cholovicha gimnaziya nini Industrialnij koledzh Kolishnij budinok arhitektora NilsenaKolishnij budinok arhitektora Nilsena Fasad dramteatruFasad dramteatru Horalna sinagoga MariupolyaHoralna sinagoga Mariupolya Zasobi masovoyi informaciyiDrukovani Pracyuvalo bilsh nizh 20 miscevih gazet u tomu chisli Priazovskij rabochij Nedelya Argumenty fakty sobytiya Dom sovetov Illichivec Privet rebyata Azovskij mashinostroitel Novyj azovstalec Mariupolskij portovik Vechernij Mariupol Miscevi teleradiokompaniyi Sigma MTV TV 7 Gromadske telebachennya Priazov ya Analogove movlennya veli blizko 8 zagalnoukrayinskih kanaliv Inter 1 1 STB NTN 5 Kanal ICTV Pershij Nacionalnij Novij TRK Ukrayina FM radiostanciyi Cherez okupaciyu mista movlennya vseukrayinskih i regionalnih radiostancij pripineno p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 1 88 0 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Donbas 0 2 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 2 89 1 Gromadske radio 0 1 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 3 89 5 Armiya FM 0 1 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 4 90 4 Radio Kultura plan 0 5 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 5 91 1 Melodiya FM 0 2 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 6 100 8 Hit FM 1 pr Budivelnikiv 54 7 101 3 0 25 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 8 101 7 Kiss FM 1 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 9 102 8 Best FM 1 pr Budivelnikiv 54 10 103 2 Radio Promin 0 5 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 11 103 6 Radio NV 0 5 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 12 104 0 Avtoradio 1 pr Miru 68 13 104 6 Radio ROKS 0 5 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 14 105 3 Radio Bajraktar 1 pr Budivelnikiv 54 15 105 8 Perec FM 1 pr Budivelnikiv 54 16 106 5 Nashe radio 1 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 17 106 9 Radio Shanson 0 5 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 18 107 3 Ukrayinske Radio 0 25 vul Klenova Balka 3 DFKRRT 19 107 8 Krayina FM 0 1 pr Budivelnikiv 54SportDokladnishe Stadion imeni Volodimira Bojka U vishij futbolnij lizi Ukrayini graye mariupolska komanda Mariupol Basketbolnij klub Azovmash neodnorazovij chempion Ukrayini Klub vodnogo polo Illichivec protyagom bagatoh rokiv postijnij chempion Ukrayini Vagomih uspihiv otrimala shkola mariupolskogo boksu greko rimskoyi borotbi hudozhnoyi gimnastiki tosho Sportivni sporudi mista vsogo 585 stadion imeni Volodimira Bojka v minulomu Novator Illichivec sportkompleks Azovstal stadion manezh stadion Azovec v minulomu Lokomotiv stadion Zahidnij sportkompleks Azovmash sportivno borcovij klub Gelikon sportkompleks Sadko sportkompleks Vodnik plavbasejn Neptun shahovij klub Azovstal yaht klub Azovstal vodni stanciyi Markohim kombinatu imeni Illicha Azovzalizobeton Osvita i naukaDokladnishe Osvita v Mariupoli U misti bulo 2 derzhavnih universiteti 3 instituti 2 akademiyi 6 tehnikumiv 4 koledzhi Pracyuvali 81 zagalnoosvitnya ustanova u tomu chisli 67 zagalnoosvitnih shkil navchalisya 48 500 shkolyariv 2 gimnaziyi 3 liceyi 4 vechirni zminni shkoli 3 internati 2 privatni shkoli 11 profesijno tehnichnih ustanov 6 274 uchniv 94 dityachih doshkilnih ustanov 12 700 ditej Vidomi lyudiDokladnishe Lyudi pov yazani z Mariupolem Narodilisya Adzhi Rustam Ivanovich 1973 ukrayinskij borec greko rimskogo stilyu chempion ta bronzovij prizer chempionativ svitu bronzovij prizer chempionatu Yevropi uchasnik dvoh Olimpijskih igor Zasluzhenij majster sportu Ukrayini z greko rimskoyi borotbi Pershij v istoriyi nezalezhnoyi Ukrayini chempion svitu z greko rimskoyi borotbi Baltacha Sergij Pavlovich nar 1958 ukrayinskij radyanskij futbolist Vidomij svoyimi vistupami za Dinamo Kiyiv Vice chempion Yevropi 1988 Volodimir Bojko geroj Ukrayini golova pravlinnya Mariupolskogo metalurgijnogo kombinatu imeni Illicha Volkov Mikola Mikolajovich 1999 2019 dobrovolec UDA uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kuyindzhi Arhip Ivanovich 1842 1910 hudozhnik pejzazhist 19 stolittya vikladach v Peterburzkij Akademiyi mistectv Nazarenko Andrij Volodimirovich 1985 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ruskih Sergij Mikolajovich 1979 2020 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Stoyanskij Pavlo Vasilovich 1989 2018 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Makarchenko Oleksandr Fedorovich rektor Lvivskogo medichnogo universitetu akademik NAN Ukrayini Maksimovich Volodimir Oleksandrovich ukrayinskij naukovec medik doktor medichnih nauk profesor Tkachenko Ivan Semenovich doktor ekonomichnih nauk akademik Prozhivali Prokopenko Denis Gennadijovich ukrayinskij oficer pidpolkovnik Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini komandir Okremogo zagonu specialnogo priznachennya Azov Payevska Yuliya Georgiyivna Tajra ukrayinska volonterka dobrovolicya vijskovosluzhbovicya pozivnij Tajra Gabriyel paramedik komandir pidrozdilu Yangoli Tajri Palamar Svyatoslav Yaroslavovich ukrayinskij vijskovik kapitan zastupnik komandira polku Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Mista pobratimiPotochni mista pobratimi Stanom na serpen 2017 roku u Mariupolya vstanovleni pobratimski stosunki iz 20 mistami Feodosiya z 11 veresnya 1993 Herson z 11 veresnya 1993 Lviv z 10 veresnya 1994 Kolomiya z 1 zhovtnya 1998 a Makiyivka z 21 kvitnya 2000 Bahchisaraj z 17 lyutogo 2012 Slavuta z 28 lipnya 2015 Pereyaslav z 27 bereznya 2017 Savona z 30 veresnya 1991 Santa Severina z 23 travnya 2005 a Saloniki z 12 veresnya 1993 Pirej z 1993 ostriv Kalimnos z 25 chervnya 1998 a Kitnos z 2 zhovtnya 2010 Cicikar z 12 zhovtnya 2007 Trabzon z 27 listopada 2007 a Gdansk z 12 grudnya 2014 Kolishni mista pobratimi Taganrog 28 kvitnya 1993 a 29 chervnya 2017 Nar yan Mar 1992 a 29 chervnya 2017 Yejsk 10 veresnya 1994 24 lyutogo 2022 a Barnaul 2001 24 lyutogo 2022 a Zhelyeznogorsk 20 chervnya 2009 24 lyutogo 2022 a Nezakonni Vstanovleni okupacijnoyu vladoyu Groznij Chechnya z 10 serpnya 2023 Sankt Peterburg Rosiya z 24 travnya 2022 U zv yazku iz rosijskoyu agresiyeyu proti Ukrayini 29 chervnya 2017 roku miska rada Mariupolya uhvalila rishennya rozirvati pobratimski stosunki iz rosijskimi mistami Taganrog ta Nar yan Mar Pri comu zalishilis chinnimi dogovori z mistami Yejsk Barnaul ta Zhelyeznogorsk 24 lyutogo 2022 roku Ukrayina rozirvala diplomatichni stosunki z Rosiyeyu cherez shirokomasshtabne vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu a Original ugodi pro spivpracyu vtracheno vnaslidok pozhezhi u budivli Mariupolskoyi miskoyi radi Cikavi faktiU yedinomu rajoni Mariupolya kotrij ne maye vihodu do morya a same v Kalmiuskomu roztashovanij sudnobudivnij zavod Plaz Div takozhSpisok mariupolciv zi zvannyam Geroya Pochesni gromadyani Mariupolya Zoopark Mariupol Domaha zaporozkij forpost Den zvilnennya Mariupolya vid prorosijskih teroristiv Obstrili Mariupolya 24 sichnya 2015 Oborona MariupolyaPrimitkiKlishuk Lyudmila 7 chervnya 2022 Naselennya Mariupolya skorotilosya v p yat raziv meriya Novinarnya originalu za 19 grudnya 2022 Procitovano 14 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 26 veresnya 2015 Procitovano 25 veresnya 2015 svyatkuyetsya u najblizhchu subotu do ciyeyi dati Den goroda v Mariupole otprazdnuyut 29 sentyabrya 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine na sajti 0629 Donecka oblderzhadministraciya zminila adresu rozporyadzhennya 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 2014 21 zhovtnya 5 lipnya Pam yatni dati 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ukrinform 2021 5 lipnya Nina Grigorska 15 kvitnya 2022 NV Ukrayinska Arhiv originalu za 29 travnya 2022 Procitovano 6 chervnya 2022 Naselennya Mariupolya skorotilosya v p yat raziv meriya Novinarnya 07 06 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 6 bereznya 2022 roku 111 2022 Pro vstanovlennya pochesnoyi vidznaki Misto geroj Ukrayini Ḟedorov V P 1892 Mariupolʹ i ego okrestnosti otchet ob uchebnykh ekskursii k akh Mariupolʹskoĭ Aleksandrovskoĭ gimnazii ros Oleksij Mustafin Vigadani mista Prichornomor ya Krapleni karti Rosijskoyi imperiyi Zhniva na pivdni Ukrayini zakinchuyutsya 5 travnya 2014 u Wayback Machine Visti VUCVK 20 lipnya 1930 Rudnickij S L Karta Ukrayini Viden Frejtag i Berndt 1918 Administrativna karta Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritorialnij podil pri trohstupenevij sistemi vryaduvannya Administrativni mezhi na 1 bereznya 1927 roku Mirilo 1 1 250 000 M Vidannya Narodnogo Komisariatu Vnutrishnih Sprav USRR ta Derzhavnogo Vidavnictva Ukrayini 1927 Administrativna karta Ukrayinskoyi Sociyalistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Teritoriyalnij podil za oblasnoyu sistemoyu vryaduvannya Administrativni mezhi na 20 bereznya 1932 r Variyant 1 H 1932 Administracijna Mapa Ukrayinskoyi Soc Rad Respubliki Sichen 1922 r Narod Komisariyat Vnutr Sprav uklad S Hurgin 1 1 680 000 40 v u 1 dyujmi Harkiv 1 k kolor tabl adm podilu shtempel Malorusskie narodnye predaniya i rasskazy M Dragomanov Yugo Zap Otd Imperat Rus Geogr O va Kiev Tip M P Frica 1876 XXV 434 s Pisannya Vasilya Kulika 1894 Yavornickij Dmitro Dniprovi porogi Albom fotografij z geografichno istorichnim narisom Dmitro Yavornickij peredm ta prim O Yu Vlasova uporyad O O Savchuka Harkiv Vidavec Savchuk O O 2016 194 s 119 il Seriya Slobozhanskij svit Vipusk 9 Najdavnishi mista Donechchini mifi i realnist Shid 2004 veresen Za inshoyu versiyeyu Kalmiuska sloboda zgaduyetsya z 1739 r Dmitro Titarenko Kulturne zhittya na Donbasi pid chas nacistskoyi okupaciyi Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2 521 za berezen kviten 2015 S 77 ISSN 0130 5247 V Mariupoli vnochi povalili Lenina Espreso TV 15 serpnya 2014 originalu za 10 lipnya 2018 Procitovano 3 chervnya 2021 Harkovchane kievlyane odessity lvovyane i dneprovcy rasskazali chto dumayut o mariupolcah 18 veresnya 2016 u Wayback Machine 0629 com ua Rik vizvolennya Mariupol pislya DNR 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Gromadske TB Priazov ya Luganske oblupravlinnya miliciyi peredislokovano u Svatove 14 lipnya 2014 u Wayback Machine TVi 04 07 2014 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 10 bereznya 2022 https www unian ua war viyna v ukrajini kilkist zagiblih u mariupoli mozhe dosyagati 20 tisyach radnik mera novini vtorgnennya rosiji v ukrajinu 11744047 html 16 bereznya 2022 u Wayback Machine Unian Informacijne agenstvo AP NEWS angl 16 bereznya 2022 Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 www unian ua ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 https www president gov ua documents 1112022 41577 16 bereznya 2022 u Wayback Machine Ukaz prezidenta Ukrayini 111 2022 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 18 bereznya 2022 Procitovano 18 bereznya 2022 www unian ua ukr Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 www unian ua ukr Arhiv originalu za 23 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 U Mariupoli v rosijskih mobilnih krematoriyah spalyuyut tila zagiblih mistyan miskrada 6 kvitnya 2022 u Wayback Machine Radio Svoboda 2022 04 06 Network Frontier India News 4 travnya 2022 Frontier India brit Arhiv originalu za 14 travnya 2022 Procitovano 16 travnya 2022 rbc ua ros Arhiv originalu za 17 travnya 2022 Procitovano 17 travnya 2022 Skilki mariupolciv zaginulo cherez okupantiv vidpovid deputata miskradi Climatebase Arhiv originalu za 11 11 2014 Procitovano 29 09 2012 brazil mfa gov ua Arhiv originalu za 9 listopada 2016 Procitovano 24 listopada 2016 cyprus mfa gov ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2016 Procitovano 24 listopada 2016 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 12 chervnya 2018 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih marsovet org ua ros Arhiv originalu za 25 grudnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2016 marsovet org ua ros Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 13 sichnya 2016 1 29 sichnya 2016 u Wayback Machine Pershi biblioteki Mariupolya Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2016 Arhiv originalu za 23 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2016 Spisok mist pobratimiv Mariupolya stanom na 27 04 2017 Arhivovano 30 serpnya 2021 u Wayback Machine vidpovid Mariupolskoyi miskoyi radi na Zapit na otrimannya publichnoyi informaciyi Mariupol rozirvav vidnosini z rosijskimi mistami pobratimami 1 serpnya 2017 u Wayback Machine na sajti liga net https www bbc com BBC News 24 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 Cinizm zashkalyuye Rosiya znajshla dlya Mariupolya misto pobratim u Chechni 24 Kanal ukr 9 serpnya 2023 Procitovano 10 serpnya 2023 sankt peterburg misto pobratim Mariupolyu Sever Realii rus 24 travnya 2022 Procitovano 19 lyutogo 2024 Literatura j dzherelaIstoriya gorodov i syol Ukrainskoj SSR Doneckaya oblast K Ukr sov enciklopediya 1976 Didova A Z Pamyatnye mesta Donbassa Putevoditel Doneck Donbas 1979 Vosstanovlenie Donbassa 1946 1950 Dok i mater K Politizdat Ukrainy 1986 Savchenko A P Gorodu Marii 225 Mariupol Svitilnik ORA Interneshil 2003 ISBN 966 7262 22 5 Yaruckij L Mariupolskaya starina 1991 Vasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152 s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Mariupol Informacijno piznavalnij portal Donecka oblast u skladi URSR 7 kvitnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Donecka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Burov S Mariupol Byloe Priazovskij rabochij 2003 ISBN 966 8208 06 4 Kondufor Yu Yu Artemenko I I Babij B M i dr Istoriya Ukrainskoj SSR K Naukova dumka 1985 Didova A Z Nashadki kozakiv u Donbasi Doneck Donbas 2005 ISBN 5 7740 0813 4 Didova A Z Pamyatnye mesta Donbassa Putevoditel Doneck Donbas 1979 Grevcov N A Zagrava nad morem Zarevo nad morem Poeticheskij venok gorodu Zhdanovu Doneck Donbas 1978 Liholobova Z G Stranoyu vozvelichennyj Donbass Ocherki Doneck Donbas 1987 Vosstanovlenie Donbassa 1946 1950 Dok i mater K Politizdat Ukrainy 1986 Savchenko A P Gorodu Marii 225 Mariupol Svitilnik ORA Interneshil 2003 ISBN 966 7262 22 5 Subtelnij O Ukrayina istoriya K Libid 1994 ISBN 5 325 00090 X Yaruckij L Mariupolskie hramy 1991 Yaruckij L Mariupolskaya starina 1991 Vasil Pirko Najdavnishi mista Donechchini Shid Specialnij kulturologichnij vipusk 2004 S 19 22 Prin M O Mariupolskij muzej krayeznavstva v radyanskij muzejnij merezhi v 1920 h na pochatku 1930 h rokiv M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2014 Vip 25 S 130 139 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2014 25 15 Prin O V Arheologichni doslidzhennya M O Makarenka na teritoriyi zavodu Azovstal u 1931 roci nevidomij rukopis spogadiv istorika P V Klimenka O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2015 Vip 28 S 212 216 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2015 28 23 Prin O V Arheologichna ekspediciya profesora M O Makarenka 1931 roku na terenah budivnictva zavodu Azovstal personalnij sklad finansuvannya znahidki O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2016 Vip 30 S 93 98 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2016 30 9 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mariupol Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mariupol Ivan Sinyak Poselennya Kalmiuskoyi palanki v genezi suchasnih naselenih punktiv Narisi z istoriyi osvoyennya Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII st Za red O Repana Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyiv K I S 2020 S 227 255 288 s ISBN 978 617 684 259 0 Miska gazeta Priazovskij robochij 28 bereznya 2022 u Wayback Machine Gazeta Illichivec 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine Afisha 2 kvitnya 2010 u Wayback Machine Mariupolskij miskij portal 11 kvitnya 2007 u Wayback Machine Bileckij i Mosijchuk rashazhivali po Mariupolyu s georgievskimi lentochkami na grudi 0629 com ua 14 chervnya 2015 16 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Mariupol 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Nacionalna biblioteka Izrayilyu