Палац молоді (колишній Палац культури заводу «Азовсталь») — культурно-просвітницький та дозвільний заклад в місті Маріуполь.
Палац культури «Молодіжний» | |
---|---|
47°05′41″ пн. ш. 37°33′25″ сх. д. / 47.09483990002777176° пн. ш. 37.55712730002777278° сх. д.Координати: 47°05′41″ пн. ш. 37°33′25″ сх. д. / 47.09483990002777176° пн. ш. 37.55712730002777278° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Маріуполь |
Палац культури «Молодіжний» Палац культури «Молодіжний» (Україна) | |
Палац культури «Молодіжний» у Вікісховищі |
Розташування
Палац молоді (колишній палац культури заводу «Азовсталь») розташований на розі проспекту Миру та вулиці Харлампіївської в історичній частині Маріуполя.
Адреса
Вул. Харлампіївська, 17, Маріуполь, Донецька область, 87500
Історична споруда
Палац молоді розмістився в історичній споруді 19 століття, що випадково збереглася. Будівля віднесена до пам'яток архітектури місцевого значення.
Автор проекту невідомий. Можливо, використали якийсь проект архітектора Федора Шехтеля, позаяк його проекти надсилали на південь Російської імперії, де за ними вибудували споруди в містах Ялта (Крим), Ростов-на-Дону, Таганрог. Таганрог розташований неподалік від Маріуполя і був містом інтенсивної торгівлі і постійних запозичень.
Триповерхова споруда вибудована у псевдоросійському стилі з червоної цегли і пофарбована ззовні. Використана цегла, котру виробляв місцевий . Фасади прикрашені низками частих вікон і дрібними елементами з фігурної (лекальної) цегли. На фасадах первісно були балкони з фігурними ґратками, пізніше ліквідованими. Ймовірно, використали якийсь проект зі змінами, внесеними за вимогами володаря. Споруда відома як будинок В. Томазо і первісно слугувала готелем «Континенталь». Використовували не тільки поверхи споруди, а й підвальні приміщення. Саме там розмістили друкарню братів Голдрин. 1898 року введена в експлуатацію перша в Маріуполі приватна електростанція. Вона призначалась для освітлення залів готелю «Континенталь» і належала багатію В. Томазо.
У місті було налагоджене фотографування вулиць і окремих споруд для виготовлення поштівок. Неодноразово була задокументована на фото і споруда готелю «Континенталь». Саме завдяки старовинним поштівкам встановлено два будівельні періоди. Перший закінчився у 1898 році. Це відомо за фото готелю, створеного маріупольським фотографом Куюмджи. На фото Куюмджи готель ще не мав північної прибудови.
Далі споруду добудували, додавши новий корпус — так звану театральну частину, два фоє та технічний відділ. Офіційна назва добудови — "Концертний зал «Континенталь». Другий будівельний період закінчився приблизно 1910 року. Перший поверх споруди переобладнали під буржуазний ресторан.
Готель «Континенталь» був тісно пов'язаний з низкою культурних закладів Маріуполя. В ньому мешкали столичні актори, музиканти, діячі кіно, що прибували в Маріуполь на гастролі. На початку 1930-х рр. Маріуполь відвідав Костянтин Ціолковський, де читав лекції з міжпланетних мандрів.
Радянський період
Після Жовтневого перевороту 1917 року готель націоналізували. 1920 року тут розташувався штаб керівника військово-морських кораблів Чорного та Азовського морів (НАМОРСИ).
1929 року вивільнену споруду віддали під Палац труду та Центральний робочій кооператив (ЦЕРАБКООП).
Театральний центр в місті
Палац культури заводу «Азовсталь» був додатково і театральним закладом радянського міста, відомим і за його межами. Актором та режисером народного театру Палацу культури заводу «Азовсталь» був Налчаджи Ігор Андрійович (20.7.1935—12.1.1998). Ігор Налчаджи навчався у Ленінграді у театрального режисера і закінчив , переніс звідти в Маріуполь непересічну театральну культуру, знання історичних костюмів, характерних звичок людей різних історичних епох. Запам'ятався як вибагливий до самого себе, так і до акторів Народного театру.
З 1964 року був художнім керівником Палацу культури заводу «Азовсталь». Аби виправити економічну скруту в родині, був вимушений з 1976 р. перейти на працю термістом у завод «Азовсталь», де працював до пенсії, але не покидав театр і громадську діяльність. З 1993 року (вже пенсіонером) працював режисером Народного театру ПК заводу «Азовсталь» та громадський діяч. В Народному театрі завдяки Ігорю Налчаджи були поставлені різноманітні вистави, серед них —
- «Республіка на колесах»
- «Я, бабця, Іліко і Іларіон»
- «Інтерв'ю в Буенос-Айресі»
- «Лиса і виноград»
- «Маскарад» за твором М. Ю. Лермонтова та ін.
Низка вистав Народного театру була показана на гастролях, театр був лауреатом декількох республіканських та Всесоюзних конкурсів.
Майже тридцять (30) років фаховим художником-сценографом Народного театру був Ковальчук Михайло Сидорович.
Народження Палацу молоді
Офіційна назва — комунальне підприємство «Палац молоді». Побажання мати власний палац було висловлене 2009 року на зустрічі мера Маріуполя з лідерами молодіжних організацій. На той час палац культури заводу «Азовсталь» стояв пусткою. Його і віддали під новий культурно-дозвільний заклад. Завод " Азовсталь " передав безкоштовно історичну поруду на баланс уряду міста. Завод володів спорудою з 1962 року.
На ремонтні роботи з бюджету міста відвели 1.000.000 гривень і 700.000 додав завод «Азовсталь». У жовтні 2010 року Палац молоді був урочисто відкритий в новій якості..
Перетворення у комплекс
Палац молоді перестав бути окремим закладом. До установи приєднали парки та сади Маріуполя — Комунальне підприємство «Об'єднання парків культури і відпочинку» (КП ОПКВ). На меті — перенесення низки культурно-дозвільних заходів в парки Маріуполя та пожвавлення культурного життя в парках. Так, в Міському саду проводять урочистості з нагоди Дня молоді. Міський сад став відкритим майданом для культурно-дозвільних заходів просто неба.
Клуби дозвільного закладу
В палаці культури вже працюють вісімнадцять різних за тематикою клубів. Серед них —
- Вокальна студія
- «Театроманія»
- «Балет-центр»
- «Диспут»
- гурток журналістів
- школа класичної хореографії
- клуб краєзнавства « Джерело» («Источник»)
Джерела
- Клименко М. С. Город Жданов (справочник-путеводитель). — Сталино: Облтипография, 1959.
- Грушевский Д. Н. Жданов. Ист.-экон. очерк. — Донецк: Донеччина, 1971.
- Грушевский Д. Н., Руденко Н. Г. Жданов: Ист.-краев. очерк. 2-е изд. — Донецк: Донбасс, 1978.
- Коробов И. В., Саенко Р. И. Жданову – 200. Страницы истории. 1778—1978 г. — Донецк: Донбас, 1978.
- Мариуполь: история и перспективы: Сб. тр. науч.-практ. конф. В 2 т. — Мариуполь: ПГТУ, 2002.
- Буров С. Д.. «Маріуполь. Минуле». Маріуполь. ЗАТ Газета «Приазовский рабочий». 2003. стор. 6—12. ISBN 966-8208-06-04(рос.)
- газета «Маріупольское время», 28 октября 2010 г.
- газета «Мариупольское время», 11 апреля 2013 г.
- газета «Мариупольское время», 9 мая 2013 г.
- газета «Мариупольское время», 16 мая 2013 г.
- газета «Мариупольское время», 4 июля 2013 г.
Примітки
- газета «Мариупольское время», 16 мая 2013 г.
- газета «Мариупольское время», 11 апреля 2013 г.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - газета «Маріупольское время», 28 октября 2010 г.
- газета «Мариупольское время», 4 июля 2013 г.
- газета «Ильичёвец», 17 ноября 2011 г
- газета «Ильичёвец», 19 апреля 2012 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac molodi kolishnij Palac kulturi zavodu Azovstal kulturno prosvitnickij ta dozvilnij zaklad v misti Mariupol Palac kulturi Molodizhnij 47 05 41 pn sh 37 33 25 sh d 47 09483990002777176 pn sh 37 55712730002777278 sh d 47 09483990002777176 37 55712730002777278 Koordinati 47 05 41 pn sh 37 33 25 sh d 47 09483990002777176 pn sh 37 55712730002777278 sh d 47 09483990002777176 37 55712730002777278Krayina UkrayinaRoztashuvannyaMariupolPalac kulturi Molodizhnij Palac kulturi Molodizhnij Ukrayina Palac kulturi Molodizhnij u VikishovishiRoztashuvannyaPalac molodi kolishnij palac kulturi zavodu Azovstal roztashovanij na rozi prospektu Miru ta vulici Harlampiyivskoyi v istorichnij chastini Mariupolya AdresaVul Harlampiyivska 17 Mariupol Donecka oblast 87500Istorichna sporudaPalac molodi rozmistivsya v istorichnij sporudi 19 stolittya sho vipadkovo zbereglasya Budivlya vidnesena do pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Avtor proektu nevidomij Mozhlivo vikoristali yakijs proekt arhitektora Fedora Shehtelya pozayak jogo proekti nadsilali na pivden Rosijskoyi imperiyi de za nimi vibuduvali sporudi v mistah Yalta Krim Rostov na Donu Taganrog Taganrog roztashovanij nepodalik vid Mariupolya i buv mistom intensivnoyi torgivli i postijnih zapozichen Tripoverhova sporuda vibudovana u psevdorosijskomu stili z chervonoyi cegli i pofarbovana zzovni Vikoristana cegla kotru viroblyav miscevij Fasadi prikrasheni nizkami chastih vikon i dribnimi elementami z figurnoyi lekalnoyi cegli Na fasadah pervisno buli balkoni z figurnimi gratkami piznishe likvidovanimi Jmovirno vikoristali yakijs proekt zi zminami vnesenimi za vimogami volodarya Sporuda vidoma yak budinok V Tomazo i pervisno sluguvala gotelem Kontinental Vikoristovuvali ne tilki poverhi sporudi a j pidvalni primishennya Same tam rozmistili drukarnyu brativ Goldrin 1898 roku vvedena v ekspluataciyu persha v Mariupoli privatna elektrostanciya Vona priznachalas dlya osvitlennya zaliv gotelyu Kontinental i nalezhala bagatiyu V Tomazo U misti bulo nalagodzhene fotografuvannya vulic i okremih sporud dlya vigotovlennya poshtivok Neodnorazovo bula zadokumentovana na foto i sporuda gotelyu Kontinental Same zavdyaki starovinnim poshtivkam vstanovleno dva budivelni periodi Pershij zakinchivsya u 1898 roci Ce vidomo za foto gotelyu stvorenogo mariupolskim fotografom Kuyumdzhi Na foto Kuyumdzhi gotel she ne mav pivnichnoyi pribudovi Dali sporudu dobuduvali dodavshi novij korpus tak zvanu teatralnu chastinu dva foye ta tehnichnij viddil Oficijna nazva dobudovi Koncertnij zal Kontinental Drugij budivelnij period zakinchivsya priblizno 1910 roku Pershij poverh sporudi pereobladnali pid burzhuaznij restoran Gotel Kontinental buv tisno pov yazanij z nizkoyu kulturnih zakladiv Mariupolya V nomu meshkali stolichni aktori muzikanti diyachi kino sho pribuvali v Mariupol na gastroli Na pochatku 1930 h rr Mariupol vidvidav Kostyantin Ciolkovskij de chitav lekciyi z mizhplanetnih mandriv Radyanskij periodPislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku gotel nacionalizuvali 1920 roku tut roztashuvavsya shtab kerivnika vijskovo morskih korabliv Chornogo ta Azovskogo moriv NAMORSI 1929 roku vivilnenu sporudu viddali pid Palac trudu ta Centralnij robochij kooperativ CERABKOOP Teatralnij centr v mistiPalac kulturi zavodu Azovstal buv dodatkovo i teatralnim zakladom radyanskogo mista vidomim i za jogo mezhami Aktorom ta rezhiserom narodnogo teatru Palacu kulturi zavodu Azovstal buv Nalchadzhi Igor Andrijovich 20 7 1935 12 1 1998 Igor Nalchadzhi navchavsya u Leningradi u teatralnogo rezhisera i zakinchiv perenis zvidti v Mariupol neperesichnu teatralnu kulturu znannya istorichnih kostyumiv harakternih zvichok lyudej riznih istorichnih epoh Zapam yatavsya yak vibaglivij do samogo sebe tak i do aktoriv Narodnogo teatru Z 1964 roku buv hudozhnim kerivnikom Palacu kulturi zavodu Azovstal Abi vipraviti ekonomichnu skrutu v rodini buv vimushenij z 1976 r perejti na pracyu termistom u zavod Azovstal de pracyuvav do pensiyi ale ne pokidav teatr i gromadsku diyalnist Z 1993 roku vzhe pensionerom pracyuvav rezhiserom Narodnogo teatru PK zavodu Azovstal ta gromadskij diyach V Narodnomu teatri zavdyaki Igoryu Nalchadzhi buli postavleni riznomanitni vistavi sered nih Respublika na kolesah Ya babcya Iliko i Ilarion Interv yu v Buenos Ajresi Lisa i vinograd Maskarad za tvorom M Yu Lermontova ta in Nizka vistav Narodnogo teatru bula pokazana na gastrolyah teatr buv laureatom dekilkoh respublikanskih ta Vsesoyuznih konkursiv Majzhe tridcyat 30 rokiv fahovim hudozhnikom scenografom Narodnogo teatru buv Kovalchuk Mihajlo Sidorovich Narodzhennya Palacu molodiOficijna nazva komunalne pidpriyemstvo Palac molodi Pobazhannya mati vlasnij palac bulo vislovlene 2009 roku na zustrichi mera Mariupolya z liderami molodizhnih organizacij Na toj chas palac kulturi zavodu Azovstal stoyav pustkoyu Jogo i viddali pid novij kulturno dozvilnij zaklad Zavod Azovstal peredav bezkoshtovno istorichnu porudu na balans uryadu mista Zavod volodiv sporudoyu z 1962 roku Na remontni roboti z byudzhetu mista vidveli 1 000 000 griven i 700 000 dodav zavod Azovstal U zhovtni 2010 roku Palac molodi buv urochisto vidkritij v novij yakosti Peretvorennya u kompleksMisksad Mariupol litnya estrada Palac molodi perestav buti okremim zakladom Do ustanovi priyednali parki ta sadi Mariupolya Komunalne pidpriyemstvo Ob yednannya parkiv kulturi i vidpochinku KP OPKV Na meti perenesennya nizki kulturno dozvilnih zahodiv v parki Mariupolya ta pozhvavlennya kulturnogo zhittya v parkah Tak v Miskomu sadu provodyat urochistosti z nagodi Dnya molodi Miskij sad stav vidkritim majdanom dlya kulturno dozvilnih zahodiv prosto neba Klubi dozvilnogo zakladuV palaci kulturi vzhe pracyuyut visimnadcyat riznih za tematikoyu klubiv Sered nih Vokalna studiya Teatromaniya Balet centr Disput gurtok zhurnalistiv shkola klasichnoyi horeografiyi klub krayeznavstva Dzherelo Istochnik DzherelaKlimenko M S Gorod Zhdanov spravochnik putevoditel Stalino Obltipografiya 1959 Grushevskij D N Zhdanov Ist ekon ocherk Doneck Donechchina 1971 Grushevskij D N Rudenko N G Zhdanov Ist kraev ocherk 2 e izd Doneck Donbass 1978 Korobov I V Saenko R I Zhdanovu 200 Stranicy istorii 1778 1978 g Doneck Donbas 1978 Mariupol istoriya i perspektivy Sb tr nauch prakt konf V 2 t Mariupol PGTU 2002 Burov S D Mariupol Minule Mariupol ZAT Gazeta Priazovskij rabochij 2003 stor 6 12 ISBN 966 8208 06 04 ros gazeta Mariupolskoe vremya 28 oktyabrya 2010 g gazeta Mariupolskoe vremya 11 aprelya 2013 g gazeta Mariupolskoe vremya 9 maya 2013 g gazeta Mariupolskoe vremya 16 maya 2013 g gazeta Mariupolskoe vremya 4 iyulya 2013 g Primitkigazeta Mariupolskoe vremya 16 maya 2013 g gazeta Mariupolskoe vremya 11 aprelya 2013 g Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 19 kvitnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya gazeta Mariupolskoe vremya 28 oktyabrya 2010 g gazeta Mariupolskoe vremya 4 iyulya 2013 g gazeta Ilichyovec 17 noyabrya 2011 g gazeta Ilichyovec 19 aprelya 2012 g