У зв'язку зі стабільною роботою більшості великих підприємств, місто постійно стикається з екологічними проблемами. Наприкінці 70-х років XX століття Жданов (Маріуполь) за кількістю промислових викидів в атмосферу займав 3-є місце в СРСР (після Новокузнецьку й Магнітогорську). В 1989 році всіма підприємствами міста викидалося в атмосферу через 5 215 джерел забруднення 752,9 тис. тонн шкідливих речовин на рік (близько 98 % доводилося на металургійні комбінати й «Маркохім»). У 2003 році цей показник склав 401,6 тис. тонн.
З 316,4 тис. тонн викинутих шкідливих речовин (у тому числі твердих - 11,0 % - 34,9 тис. тонн, газоподібних - 89,0 % - 281,5 тис. тонн) підприємствами міста в 1999 році припадало:
- 69,2 % - 218,8 тис. тонн на Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча;
- 26,9 % - 85,2 тис. тонн на Металургійний комбінат «Азовсталь»;
- 3,0 % - 9,5 тис. тонн на Маріупольський коксохімічний завод «Маркохім»;
- 0,9 % - 2,9 тис. тонн на інші підприємства.
У тім же 1999 року підприємствами міста було скинуто у водойми (річки Кальчик, Кальміус, Азовське море) 885,0 млн м³ стічних вод (у тому числі 403,9 млн м³ забруднених стічних вод), у тому числі:
- 87,1 % - 770,5 млн м³ на Металургійний комбінат «Азовсталь», у тому числі 357,9 млн м³ - забруднених;
- 5,1 % - 45,5 млн м³ на Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча;
В 1999 році утворено промислових відходів I-IV класів - 8,5 млн тонн, у тому числі:
- 62,9 % - 5,35 млн тонн - Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча;
- 38,8 % - 3,3 млн тонн - Металургійний комбінат «Азовсталь»;
- 0,6 % - 50,6 тис. тонн - Маріупольський коксохімічний завод «Маркохім».
Навіть у період деякого ослаблення активності промисловості в державі (середина 90-х років XX століття) гранично-припустима концентрація (ГПК) багатьох забруднювачів навколишнього середовища було перевищено:
- для аміаку в 1,3 рази
- для фенолу в 1,3 рази
- для формальдегіду в 2,0 рази
У житлових районах, що безпосередньо примикають до промислових гігантів, концентрація (канцероген) коливається в межах 6-9 ГПК, фтористого водню, аміаку, формальдегіду - 2-3,5 ГПК, пилу, окислів вуглецю, сірководню - 6-8 ГПК, двоокису азоту - 2-3 ГПК. Були зафіксовано випадки перевищення ГПК по фенолу в 17 (!) разів, а бензапірену до 13-14 разів.
Не зовсім продумане розташування ділянок для будівництва Азовсталі і Маркохіму (передбачалася економія в транспортних витратах, як під час будівництва в 30-х роках, так і під час наступної експлуатації) призвело до того, що відповідно до рози вітрів, всі викиди, головним чином, відносяться до центральних районів Маріуполя. Трохи рятує положення висока інтенсивність цих вітрів і географічна «рівність» рельєфу, що не дозволяє довгий час скопичуватися забруднювачам.
Пилогазові викиди підприємств формують над містом важке темно-фіолетове марево, що містить шкідливі домішки в концентраціях, у багато разів перевищуючі гранично припустимі. Місто розташоване на піднесеній слабохвилястої рівнині, що обривається до моря крутим уступом. Рельєф місцевості й наявність постійних вітрів (узимку - бору, улітку - бриз) забезпечує гарну провітрюваність території міста й розсіювання пилогазових викидів. У той же час при вітрі підсилюється запилювання численних відвалів промислових відходів, піщаних і еродованих ділянок ґрунтового покриву.
У тяжкому становищі перебуває й Азовське море поблизу міста. Улов риби по всьому морю скоротився за останні 30-40 років у кілька разів. Море в районі Маріуполя темно-бурого кольору, особливо в центральній частині набережної, де впадає річка Кальміус, стік якої, як і стік її правобережного припливу річки Кальчик, на 70-80 % сформований із шахтних і стічних вод. У Таганрозьку затоку попадають міські стічні води Маріуполя і його найбільших промислових підприємств, що мають самостійні випуски. На якість морської води в Таганрозькій затоці несприятливо позначається прибережна морська течія, що формується під впливом стоку річки Дон. Плин відносить забруднені води Дону й стічні води Таганрога на захід, убік Маріуполя. Прозорість морської води в районі Маріуполя знижується до 0,5 метри, у той час як у відкритій частині Азовського моря прозорість води становить 8 метрів. Азовське море є внутрішнім морем. Процеси водообміну, a, отже, і процеси самоочищення йдуть у ньому досить уповільнено. Період водообміну Азовського моря становить 60-80 років.
Стік Кальміусу й скидання стічних вод підприємств Маріуполя приводять до зниження змісту кисню в придонному шарі моря практично до нуля, особливо в літню пору. Це викликає періодичні замори риби. Замори підсилюються в післеповеневий період, коли з підвищенням швидкості й інтенсивності прибережної морської течії із дна мілководдя піднімається накопичений за багато років великий шар донних відкладень техногенного походження. В акваторії Таганрозької затоки іржавіють численні кістяки кинутих морських суден.
Територія міста, особливо його прибережна частина, захаращена залишками металевих конструкцій і смітниками виробничих відходів, пересічена численними залізничними під'їзними коліями. Багато робиться в Маріуполі для утилізації промислових відходів. На базі переробки доменних шлаків створене виробництво будівельних матеріалів і виробів. Однак обсяг нагромадження промислових відходів продовжує рости й досяг уже 2,5 млрд т. Незважаючи на досить важку екологічну обстановку Маріуполь надалі залишається кліматичним і бальнеологічним курортом.
У природоохоронну діяльність провідні підприємства Маріуполя вкладають мільйони гривень, але цього виявляється недостатньо для того, щоб розв'язати екологічні проблеми, накопичені в місті роками.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U zv yazku zi stabilnoyu robotoyu bilshosti velikih pidpriyemstv misto postijno stikayetsya z ekologichnimi problemami Naprikinci 70 h rokiv XX stolittya Zhdanov Mariupol za kilkistyu promislovih vikidiv v atmosferu zajmav 3 ye misce v SRSR pislya Novokuznecku j Magnitogorsku V 1989 roci vsima pidpriyemstvami mista vikidalosya v atmosferu cherez 5 215 dzherel zabrudnennya 752 9 tis tonn shkidlivih rechovin na rik blizko 98 dovodilosya na metalurgijni kombinati j Markohim U 2003 roci cej pokaznik sklav 401 6 tis tonn Mariupol Zabrudnennya teritoriyi Misto v oblasti 2003Mariupol Zabrudnennya teritoriyi Misto v Ukrayini 2011Mariupol Zabrudnennya teritoriyi Misto v oblasti 2011Stan zabrudnennya atmosferi mistaIntensivnist pasazhiropotokiv Mariupolya Z 316 4 tis tonn vikinutih shkidlivih rechovin u tomu chisli tverdih 11 0 34 9 tis tonn gazopodibnih 89 0 281 5 tis tonn pidpriyemstvami mista v 1999 roci pripadalo 69 2 218 8 tis tonn na Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha 26 9 85 2 tis tonn na Metalurgijnij kombinat Azovstal 3 0 9 5 tis tonn na Mariupolskij koksohimichnij zavod Markohim 0 9 2 9 tis tonn na inshi pidpriyemstva U tim zhe 1999 roku pidpriyemstvami mista bulo skinuto u vodojmi richki Kalchik Kalmius Azovske more 885 0 mln m stichnih vod u tomu chisli 403 9 mln m zabrudnenih stichnih vod u tomu chisli 87 1 770 5 mln m na Metalurgijnij kombinat Azovstal u tomu chisli 357 9 mln m zabrudnenih 5 1 45 5 mln m na Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha V 1999 roci utvoreno promislovih vidhodiv I IV klasiv 8 5 mln tonn u tomu chisli 62 9 5 35 mln tonn Mariupolskij metalurgijnij kombinat imeni Illicha 38 8 3 3 mln tonn Metalurgijnij kombinat Azovstal 0 6 50 6 tis tonn Mariupolskij koksohimichnij zavod Markohim Navit u period deyakogo oslablennya aktivnosti promislovosti v derzhavi seredina 90 h rokiv XX stolittya granichno pripustima koncentraciya GPK bagatoh zabrudnyuvachiv navkolishnogo seredovisha bulo perevisheno dlya amiaku v 1 3 razi dlya fenolu v 1 3 razi dlya formaldegidu v 2 0 razi U zhitlovih rajonah sho bezposeredno primikayut do promislovih gigantiv koncentraciya kancerogen kolivayetsya v mezhah 6 9 GPK ftoristogo vodnyu amiaku formaldegidu 2 3 5 GPK pilu okisliv vuglecyu sirkovodnyu 6 8 GPK dvookisu azotu 2 3 GPK Buli zafiksovano vipadki perevishennya GPK po fenolu v 17 raziv a benzapirenu do 13 14 raziv Ne zovsim produmane roztashuvannya dilyanok dlya budivnictva Azovstali i Markohimu peredbachalasya ekonomiya v transportnih vitratah yak pid chas budivnictva v 30 h rokah tak i pid chas nastupnoyi ekspluataciyi prizvelo do togo sho vidpovidno do rozi vitriv vsi vikidi golovnim chinom vidnosyatsya do centralnih rajoniv Mariupolya Trohi ryatuye polozhennya visoka intensivnist cih vitriv i geografichna rivnist relyefu sho ne dozvolyaye dovgij chas skopichuvatisya zabrudnyuvacham Pilogazovi vikidi pidpriyemstv formuyut nad mistom vazhke temno fioletove marevo sho mistit shkidlivi domishki v koncentraciyah u bagato raziv perevishuyuchi granichno pripustimi Misto roztashovane na pidnesenij slabohvilyastoyi rivnini sho obrivayetsya do morya krutim ustupom Relyef miscevosti j nayavnist postijnih vitriv uzimku boru ulitku briz zabezpechuye garnu provitryuvanist teritoriyi mista j rozsiyuvannya pilogazovih vikidiv U toj zhe chas pri vitri pidsilyuyetsya zapilyuvannya chislennih vidvaliv promislovih vidhodiv pishanih i erodovanih dilyanok gruntovogo pokrivu U tyazhkomu stanovishi perebuvaye j Azovske more poblizu mista Ulov ribi po vsomu moryu skorotivsya za ostanni 30 40 rokiv u kilka raziv More v rajoni Mariupolya temno burogo koloru osoblivo v centralnij chastini naberezhnoyi de vpadaye richka Kalmius stik yakoyi yak i stik yiyi pravoberezhnogo priplivu richki Kalchik na 70 80 sformovanij iz shahtnih i stichnih vod U Taganrozku zatoku popadayut miski stichni vodi Mariupolya i jogo najbilshih promislovih pidpriyemstv sho mayut samostijni vipuski Na yakist morskoyi vodi v Taganrozkij zatoci nespriyatlivo poznachayetsya priberezhna morska techiya sho formuyetsya pid vplivom stoku richki Don Plin vidnosit zabrudneni vodi Donu j stichni vodi Taganroga na zahid ubik Mariupolya Prozorist morskoyi vodi v rajoni Mariupolya znizhuyetsya do 0 5 metri u toj chas yak u vidkritij chastini Azovskogo morya prozorist vodi stanovit 8 metriv Azovske more ye vnutrishnim morem Procesi vodoobminu a otzhe i procesi samoochishennya jdut u nomu dosit upovilneno Period vodoobminu Azovskogo morya stanovit 60 80 rokiv Stik Kalmiusu j skidannya stichnih vod pidpriyemstv Mariupolya privodyat do znizhennya zmistu kisnyu v pridonnomu shari morya praktichno do nulya osoblivo v litnyu poru Ce viklikaye periodichni zamori ribi Zamori pidsilyuyutsya v pislepovenevij period koli z pidvishennyam shvidkosti j intensivnosti priberezhnoyi morskoyi techiyi iz dna milkovoddya pidnimayetsya nakopichenij za bagato rokiv velikij shar donnih vidkladen tehnogennogo pohodzhennya V akvatoriyi Taganrozkoyi zatoki irzhaviyut chislenni kistyaki kinutih morskih suden Teritoriya mista osoblivo jogo priberezhna chastina zaharashena zalishkami metalevih konstrukcij i smitnikami virobnichih vidhodiv peresichena chislennimi zaliznichnimi pid yiznimi koliyami Bagato robitsya v Mariupoli dlya utilizaciyi promislovih vidhodiv Na bazi pererobki domennih shlakiv stvorene virobnictvo budivelnih materialiv i virobiv Odnak obsyag nagromadzhennya promislovih vidhodiv prodovzhuye rosti j dosyag uzhe 2 5 mlrd t Nezvazhayuchi na dosit vazhku ekologichnu obstanovku Mariupol nadali zalishayetsya klimatichnim i balneologichnim kurortom U prirodoohoronnu diyalnist providni pidpriyemstva Mariupolya vkladayut miljoni griven ale cogo viyavlyayetsya nedostatno dlya togo shob rozv yazati ekologichni problemi nakopicheni v misti rokami Div takozhUrbanizaciya Ekologiya Ekologichna situaciya