Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свято-Микільський кафедральний собор, Маріуполь тобто Миколи морського — найбільший серед православних храмів приморського міста.
| Свято-Микільський кафедральний собор | |
| Дата створення / заснування | 1946 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Адміністративна одиниця | Маріуполь |
| Дієцезія | Донецька єпархія УПЦ (МП) |
 Свято-Микільський кафедральний собор у Вікісховищі | |
Координати: 47°06′45″ пн. ш. 37°32′50″ сх. д. / 47.11254800002777188° пн. ш. 37.54724300002777682° сх. д.
Передісторія
В місті Маріуполі були знищені усі православні храми, що дійшли до років правління Йосипа Сталіна. Це були наслідки безбожної п'ятирічки. Згідно з неофіційним планом цієї кампанії в 1932—1933 р. повинні були закритися всі церкви, молитовні, синагоги й мечеті; до 1933—1934 р. — зникнути всі релігійні подання, щеплені літературою й родиною; до 1934—1935 р. — країну й насамперед молодь необхідно було охопити тотальною антирелігійною пропагандою; до 1935—1936 р. — повинні були зникнути останні молитовні й всі священнослужителі; а до 1936—1937 р. — релігію було потрібно вигнати із самих затишних її куточків. На території України діяла республіканська філія СВБ — Спілка войовничих безвірників України.
Найближчі храми до нинішнього собору були розташовані у поселенні Карасівка на узвишші, що відігравали помітку роль у силуеті міста з боку під'їзних шляхів. Всі вони були поруйновані і розібрані на будівельні матеріали. Місця їх розташування навмисно були забудована школами.
Були репресовані не тільки храми, репресованими були і священики. Так, серед убитих більшовицькою владою був і священик Михайло Арнаутов, викладач Маріупольської Маріїнської жіночої гімназії, розстріляний більшовиками. Михайло Арнаутов був батьком відомого маріупольського художника Віктора Михайловича Арнаутова.
Згодом (у повоєнний період) у низовині під поселенням Карасівка (нинішня Новосьоловка) релігійній громаді віддали одноповерховий житловий будинок, котрий переобладнали під невелику церкву — далеко від історичного центра Маріуполя. Малий храм діяв без збільшення до кінця 1980-х рр.
Проект і побудова собору
Розпад країни СРСР супроводжувався розпадом цензурних заборон наприкінці 1980-х, серед котрих були і заборони на побудову нових релігійних храмів.
Ініціатива створення головного храму міста припала саме на ці роки. Новий храм вирішили будувати біля малої церкви у низовині Новосьоловки, чим і пояснюється невигідне розташування собору, що не відіграє помітної ролі у сучасному силуеті міста. Храм будували на кошти вірян за керівництва московської єпархії. Тодішня Маріупольська мерія (цілком комуністична) участі у створенні храму не брала, а обмежилась наданням земельної ділянки під будівництво. Ідею створення міського собору підтримав і тодішній генеральний директор заводу Азовмаш Антифєєв Анатолій Євгенович, але заводоуправління не надавало тоді грошей на побудову храму, як це робили за керівництва покійного О. В. Савчука.
Замову на проект собору отримали архітектори Клюєв А. Д. та Еренбург Н.Ю. Храм вибудовано у вигляді латинського хреста або у вигляді спрощеної базиліки. Прагнення дотриматись усіх православних канонів привело до неузгодженого розташування малих куполів на даху поряд із завеликим, непропорційним центральним. Храмова споруда не стала творчим досягненням архітекторів і не стала вартісною архітектурною окрасою міста.
Дзвіниця вбудована у храм над західним фасадом. Собор вибудовано з цегли, як і приміщення причта та малою церквою при ньому. Разом із собором споруди утворили храмове подвір'я, обнесене парканом із декоративними ґратами.
Художники декоратори
Дотримання православних канонів найбільше відбилося на стінописах. В них були абсолютно відкинуті напрацювання релігійного живопису доби російського бароко, класицизму чи академізму, тобто відкинутий досвід трьох століть попереднього розвитку і стилістичного дотримання. З декоруванням вибудованого собору упорались до зими 1993 року.
Художникам надали програму створення храмових стінописів у стилістиці 17 століття, тобто пізнього середньовіччя із зворотною (візантійського типу) перспективою. Над створенням стінописів працювала бригада місцевих художників, серед котрих були — * Бараннік С. О.
- Бондаренко А. Г.
- Ільчинський С. В.
- Яценяк Л. Л.
- Лопато В. В.
- Фасулакі А. Е.
- Ведькал А. Н..
Декоративні ґратки паркана створені під керівництвом майстра Овчаренка Е.Б.
Див. також
Посилання
Джерела
- газета «Приазовский рабочий», 17 февраля 1993 г.
Примітки
- газета «Приазовский рабочий», 17 февраля 1993 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyato Mikilskij kafedralnij sobor Mariupol tobto Mikoli morskogo najbilshij sered pravoslavnih hramiv primorskogo mista Svyato Mikilskij kafedralnij sobor Data stvorennya zasnuvannya1946 Krayina Ukrayina Administrativna odinicyaMariupol DiyeceziyaDonecka yeparhiya UPC MP Svyato Mikilskij kafedralnij sobor u Vikishovishi Koordinati 47 06 45 pn sh 37 32 50 sh d 47 11254800002777188 pn sh 37 54724300002777682 sh d 47 11254800002777188 37 54724300002777682PeredistoriyaV misti Mariupoli buli znisheni usi pravoslavni hrami sho dijshli do rokiv pravlinnya Josipa Stalina Ce buli naslidki bezbozhnoyi p yatirichki Zgidno z neoficijnim planom ciyeyi kampaniyi v 1932 1933 r povinni buli zakritisya vsi cerkvi molitovni sinagogi j mecheti do 1933 1934 r zniknuti vsi religijni podannya shepleni literaturoyu j rodinoyu do 1934 1935 r krayinu j nasampered molod neobhidno bulo ohopiti totalnoyu antireligijnoyu propagandoyu do 1935 1936 r povinni buli zniknuti ostanni molitovni j vsi svyashennosluzhiteli a do 1936 1937 r religiyu bulo potribno vignati iz samih zatishnih yiyi kutochkiv Na teritoriyi Ukrayini diyala respublikanska filiya SVB Spilka vojovnichih bezvirnikiv Ukrayini Najblizhchi hrami do ninishnogo soboru buli roztashovani u poselenni Karasivka na uzvishshi sho vidigravali pomitku rol u silueti mista z boku pid yiznih shlyahiv Vsi voni buli porujnovani i rozibrani na budivelni materiali Miscya yih roztashuvannya navmisno buli zabudovana shkolami Buli represovani ne tilki hrami represovanimi buli i svyasheniki Tak sered ubitih bilshovickoyu vladoyu buv i svyashenik Mihajlo Arnautov vikladach Mariupolskoyi Mariyinskoyi zhinochoyi gimnaziyi rozstrilyanij bilshovikami Mihajlo Arnautov buv batkom vidomogo mariupolskogo hudozhnika Viktora Mihajlovicha Arnautova Zgodom u povoyennij period u nizovini pid poselennyam Karasivka ninishnya Novosolovka religijnij gromadi viddali odnopoverhovij zhitlovij budinok kotrij pereobladnali pid neveliku cerkvu daleko vid istorichnogo centra Mariupolya Malij hram diyav bez zbilshennya do kincya 1980 h rr Proekt i pobudova soboruRozpad krayini SRSR suprovodzhuvavsya rozpadom cenzurnih zaboron naprikinci 1980 h sered kotrih buli i zaboroni na pobudovu novih religijnih hramiv Iniciativa stvorennya golovnogo hramu mista pripala same na ci roki Novij hram virishili buduvati bilya maloyi cerkvi u nizovini Novosolovki chim i poyasnyuyetsya nevigidne roztashuvannya soboru sho ne vidigraye pomitnoyi roli u suchasnomu silueti mista Hram buduvali na koshti viryan za kerivnictva moskovskoyi yeparhiyi Todishnya Mariupolska meriya cilkom komunistichna uchasti u stvorenni hramu ne brala a obmezhilas nadannyam zemelnoyi dilyanki pid budivnictvo Ideyu stvorennya miskogo soboru pidtrimav i todishnij generalnij direktor zavodu Azovmash Antifyeyev Anatolij Yevgenovich ale zavodoupravlinnya ne nadavalo todi groshej na pobudovu hramu yak ce robili za kerivnictva pokijnogo O V Savchuka Zamovu na proekt soboru otrimali arhitektori Klyuyev A D ta Erenburg N Yu Hram vibudovano u viglyadi latinskogo hresta abo u viglyadi sproshenoyi baziliki Pragnennya dotrimatis usih pravoslavnih kanoniv privelo do neuzgodzhenogo roztashuvannya malih kupoliv na dahu poryad iz zavelikim neproporcijnim centralnim Hramova sporuda ne stala tvorchim dosyagnennyam arhitektoriv i ne stala vartisnoyu arhitekturnoyu okrasoyu mista Dzvinicya vbudovana u hram nad zahidnim fasadom Sobor vibudovano z cegli yak i primishennya prichta ta maloyu cerkvoyu pri nomu Razom iz soborom sporudi utvorili hramove podvir ya obnesene parkanom iz dekorativnimi gratami Hudozhniki dekoratoriDotrimannya pravoslavnih kanoniv najbilshe vidbilosya na stinopisah V nih buli absolyutno vidkinuti napracyuvannya religijnogo zhivopisu dobi rosijskogo baroko klasicizmu chi akademizmu tobto vidkinutij dosvid troh stolit poperednogo rozvitku i stilistichnogo dotrimannya Z dekoruvannyam vibudovanogo soboru uporalis do zimi 1993 roku Hudozhnikam nadali programu stvorennya hramovih stinopisiv u stilistici 17 stolittya tobto piznogo serednovichchya iz zvorotnoyu vizantijskogo tipu perspektivoyu Nad stvorennyam stinopisiv pracyuvala brigada miscevih hudozhnikiv sered kotrih buli Barannik S O Bondarenko A G Ilchinskij S V Yacenyak L L Lopato V V Fasulaki A E Vedkal A N Dekorativni gratki parkana stvoreni pid kerivnictvom majstra Ovcharenka E B Div takozhArhitektura Mariupolya Hrami Mariupolya Spisok mitciv MariupolyaPosilannyaPortal Istoriya Portal Arhitektura Portal Mariupol Dzherelagazeta Priazovskij rabochij 17 fevralya 1993 g Primitkigazeta Priazovskij rabochij 17 fevralya 1993 g