Радянське вторгнення в Україну 1919 року — великий наступ радянських військ Українського фронту проти Армії УНР під час радянсько-української війни.
Радянська інтервенція проти України | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Військові окупації Радянським Союзом Радянсько-українська війна | |||||||
Лев Троцький оглядає підрозділи Червоної Армії в Харкові, який був окупований російськими більшовиками, червень 1919 р. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
РСФРР | УНР | ||||||
Командувачі | |||||||
Антонов-Овсієнко, Коцюбинський Юрій, Щаденко Юхим, Бубнов Андрій Махно Нестор, Терпило Данило, Григор'єв Никифор | Петлюра Симон, Болбочан Петро, Коновалець Євген, Удовиченко Олександр, Тютюнник Юрій, Омелянович-Павленко | ||||||
Військові формування | |||||||
союзники «червоних» до березня 1919: Зелені, Махновці | Німеччина, Франція, Греція | ||||||
Військові сили | |||||||
14 тис. багнетів; 1,4 тис. шабель, 20 гармат, 139 кулеметів (до 50 тис. осіб) | 20 тис. осіб |
Початок
Восени 1918 року стало очевидним, що Німеччина була близька до поразки у війні в Західній Європі. Тому російсько-радянське керівництво дотримуючись імперіалістичної ідеології розпочало дострокове розгортання регулярних військ Червоної Армії для завоювання України. У так званій «нейтральній зоні» були сформовані під російським контролем 1-а й 2-а так звані «повстанські» дивізії, об'єднані в Курську групу сил (для окупації України зі сходу).
Після капітуляції Німеччини Радянська Росія оголосила Брест-Литовський договір недійсним. 18 листопада 1-й та 2-й «повстанські» радянські дивізії почали наступ для реалізації російської ідеї створення замість УНР підросійської УСРР. 26 листопада були окуповані Ямпіль, Рильськ, Кореневе, Суджа, Миропілля та інші. 30 листопада всі радянські підрозділи на території України були об'єднані в радянську армію із додаванням у офіційну назву «українська», які в грудні розпочали наступ на Чернігів, Суми, Харків та Київ, воюючи власне проти українських військ УНР, але зберігаючи нейтралітет щодо частин німецької армії, які готувалися повернутися додому у Німеччину.
У грудні були окуповані російсько-радянськими військами Новгород-Сіверський, Шостка, Білгород, Вовчанськ, Куп'янськ, Новозибків та Городня. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України переїхав з Курська до Білгорода. Наступ радянсько-російських військ продовжувався до Харкова. У ніч з 1 на 2 січня 1919 року у місті Харкові розпочалося російське більшовицьке повстання, в тилу УНР. Рада німецьких солдатів підтримала російське окупаційне повстання і висунула ультиматум до Директорії УНР про виведення українських військ з міста протягом 24 годин. 3 січня 1919 року російсько-радянське військо «Української Радянської Армії» окупували м. Харків, який у тому ж році проголосили столицею України на противагу Києву, як столиці УНР. З цього часу отаборився проросійський Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, керуючи російсько-радянським окупаційним військом у східних регіонах України та на півострові Крим.
4 січня, згідно з постановою Революційної військової ради радянської республіки, на базі військ Української Радянської Армії був створений Український фронт. Наприкінці січня за рішенням Тимчасового робітничо-селянського уряду радянської України була сформована Революційна військова рада Української Радянської Армії на чолі з Володимиром Антоновим-Овсієнко, Юрієм Коцюбинським та Юхимом Щаденко.
Розстановка сил
Червоний Український фронт
Оперативні сили фронту спочатку були розділені на дві групи:
- Київський напрям, перед яким стояло завдання захопити м. Київ та м. Черкаси,
- Харківський напрям із завданням захопити м. Полтаву та Лозову.
- пізніше група військ, призначена для напрямку на м. Одесу, була відокремлена від Харківського напрямку.
15 квітня 1919 р. ці групи військ, діючих проти УНР, були перетворені на 1-у, 2-у та 3-ю Українські радянські армії відповідно. 27 квітня 2-а українська радянська армія була перекинута на Південний фронт. 5 травня на Українському фронті була сформована додаткова Кримська Радянська Армія.
Війська Директорії
В кінці грудня 1918 р. російсько-радянські війська порушили демаркаційну лінію й вступили на суверенну українську територію, напали на державу УНР. Бойові дії велися під Харковом, Полтавою, Ворожбою, Черніговом. 16 січня 1919 р. Директорія УНР оголосила війну Радянській Росії. У зв'язку з початком війни Директорія УНР передала Симону Петлюрі єдиний контроль над усіма військовими справами. Діючу армію УНР Петлюра розділив на три частини:
- Правобережний фронт (командир О. Шаповал) із завданням прикрити Київ з Полісся від російського наступу;
- Східний фронт (командир Євген Коновалець) із завданням проведення контрнаступу на Полтаву та Чернігів;
- Південна група сил (командуючий Андрій Гулій-Гуленко), із завданням утримувати район Катеринослава.
Битва
Перший етап наступу (7 січня — 9 березня 1919 р.)
Під час першого етапу наступу (6 січня — 9 березня) російсько-радянські війська чисельністю понад 15 000 чоловік за сприяння радянських заколотників на території України та партизан розгромили війська УНР на Лівобережній Україні (до 20 000 чоловік під командуванням Петра Болбочана) і переправилися через р. Дніпро. Київ опинився під російською окупацією 5 лютого 1919 року. Директорія УНР евакуювалася з м. Києва до м. Вінниці. 9 березня радянсько-російські війська перетнули лінію «Коростень — Житомир — Умань — Ольвіополь — Херсон — Мелітополь».
На Поліссі, що за Брест-Литовським миром належало до УНР, з-за протидії армії УНР російсько-радянські війська просувалися не легко, з боями. На Півночі України російсько-радянські війська окупували м. Овруч й м. Чернігів.
Другий етап наступу (14 березня — середина квітня 1919 р.)
14 березня радянські війська відновили наступ у трьох напрямках: на Заході проти армії УНР, на Південному заході проти французьких інтервентів, на Півдні проти Білої армії Півдня Росії. Чисельність військ радянського фронту сягала 50 000 солдатів. До середини квітня війська більшовицького «українського» фронту розгромили армію УНР і перетнули лінію «Новоград-Волинський-Шепетівка-Проскурів-Могилів-Подільський», де вступили в контакт з польськими військами на Волині та Галичині. Уряд УНР евакуювався з м. Луцька через річку Збруч.
На півдні 2-а українська радянська армія прорвала укріплення «білих» на Перекопі і захопила значну частину Криму. Севастополь був окупований 29 квітня, через кілька днів після того, як французи та греки евакуювалися з міста. Потім радянська армія окупувала узбережжя Азовського моря від Генічеська до Маріуполя.
На південному заході 3-а українська радянська армія перемогла на всьому лівому березі р. Дністра, від Придністров'я до Тирасполя і була готова переправитися через річку й просунутися до м. Кишинева.
Третій етап наступу (травень — червень 1919 р.)
До кінця квітня — початку травня 1919 р. початковий позитивний настрій українського селянства до Червоної Армії різко змінився під впливом політики воєнного комунізму та свавільних розстрілів російської більшовицької спецслужби «ВНК» (рос. ЧК). Це призвело до повстань по всій Україні, найсерйознішим з яких було «Григор'ївське повстання».
Наслідки
Антонов-Овсеєнко погано розтягнув свої ресурси і був витіснений в оборону на всіх фронтах. У середині червня 1919 р. під тиском наступу «білої» армії «червона» армія була витіснена з півострова Криму. До серпня 1919 р. майже вся Україна була втрачена українською владою УНР, а столиця УНР м. Київ був окупований Білою армією.
Примітки
- (рос.) Атлас: Гісторыя Беларусі 1917—1945 г.г. / Мн., «Белкартаграфія», — 2009. — 20 с. —
- (рос.) Савченко В. А., Двенадцать войн за Украину. Гл. 6. — С. 145—192.
- (рос.) СУ УССР, 191, № 4, с. 57.
- (рос.) Лысенко А. (2008). . Сайт Херсонский анархист. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 січня 2014.
- (рос.) Савченко В. А., Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. Глава четвёртая. Военный конфликт в Северном Причерноморье. Война украинских повстанческих войск против войск Антанты и белогвардейцев (февраль — апрель 1919).
- (рос.) Анатомия ненависти (Русско-польские конфликты в XVIII—XX вв.). / А. Е. Тарас. — Мн.; Харвест, 2008. — 832 с.: илл. — (Серия «Неизвестные войны»).
- (рос.) Какурин Н. Е., Меликов В. А., «Война с белополяками». М., 1920 г.
Джерела
- (рос.) «Громадянська війна в Україні 1918—1920». Збірник документів та матеріалів у 3-х томах, у чотирьох книгах. К., 1967.
- (рос.) Антонов-Овсеєнко В., «Записки про громадянську війну» (у 4 томах). М.-Л.: Госвоениздат, 1924-1933.
- (рос.) «Громадянська війна та військова інтервенція в СРСР». Енциклопедія. М.: Радянська енциклопедія, 1983.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radyanske vtorgnennya v Ukrayinu 1919 roku velikij nastup radyanskih vijsk Ukrayinskogo frontu proti Armiyi UNR pid chas radyansko ukrayinskoyi vijni Radyanska intervenciya proti UkrayiniVijskovi okupaciyi Radyanskim Soyuzom Radyansko ukrayinska vijnaLev Trockij oglyadaye pidrozdili Chervonoyi Armiyi v Harkovi yakij buv okupovanij rosijskimi bilshovikami cherven 1919 r Lev Trockij oglyadaye pidrozdili Chervonoyi Armiyi v Harkovi yakij buv okupovanij rosijskimi bilshovikami cherven 1919 r Data 7 sichnya 16 chervnya 1919 rokuMisce UkrayinaRezultat Pochatkova peremoga Chervonoyi Armiyi yaka zavojovuye bilshu chastinu Ukrayini z seredini chervnya zmushena vidstupati Progoloshuye utvorennya USRR na protivagu UNRStoroniRSFRR UNRKomanduvachiAntonov Ovsiyenko Kocyubinskij Yurij Shadenko Yuhim Bubnov Andrij Mahno Nestor Terpilo Danilo Grigor yev Nikifor Petlyura Simon Bolbochan Petro Konovalec Yevgen Udovichenko Oleksandr Tyutyunnik Yurij Omelyanovich PavlenkoVijskovi formuvannyasoyuzniki chervonih do bereznya 1919 Zeleni Mahnovci Nimechchina Franciya GreciyaVijskovi sili14 tis bagnetiv 1 4 tis shabel 20 garmat 139 kulemetiv do 50 tis osib 20 tis osibPochatokDokladnishe Radyansko ukrayinska vijna 1917 1921 Voseni 1918 roku stalo ochevidnim sho Nimechchina bula blizka do porazki u vijni v Zahidnij Yevropi Tomu rosijsko radyanske kerivnictvo dotrimuyuchis imperialistichnoyi ideologiyi rozpochalo dostrokove rozgortannya regulyarnih vijsk Chervonoyi Armiyi dlya zavoyuvannya Ukrayini U tak zvanij nejtralnij zoni buli sformovani pid rosijskim kontrolem 1 a j 2 a tak zvani povstanski diviziyi ob yednani v Kursku grupu sil dlya okupaciyi Ukrayini zi shodu Pislya kapitulyaciyi Nimechchini Radyanska Rosiya ogolosila Brest Litovskij dogovir nedijsnim 18 listopada 1 j ta 2 j povstanski radyanski diviziyi pochali nastup dlya realizaciyi rosijskoyi ideyi stvorennya zamist UNR pidrosijskoyi USRR 26 listopada buli okupovani Yampil Rilsk Koreneve Sudzha Miropillya ta inshi 30 listopada vsi radyanski pidrozdili na teritoriyi Ukrayini buli ob yednani v radyansku armiyu iz dodavannyam u oficijnu nazvu ukrayinska yaki v grudni rozpochali nastup na Chernigiv Sumi Harkiv ta Kiyiv voyuyuchi vlasne proti ukrayinskih vijsk UNR ale zberigayuchi nejtralitet shodo chastin nimeckoyi armiyi yaki gotuvalisya povernutisya dodomu u Nimechchinu U grudni buli okupovani rosijsko radyanskimi vijskami Novgorod Siverskij Shostka Bilgorod Vovchansk Kup yansk Novozibkiv ta Gorodnya Timchasovij robitnicho selyanskij uryad Ukrayini pereyihav z Kurska do Bilgoroda Nastup radyansko rosijskih vijsk prodovzhuvavsya do Harkova U nich z 1 na 2 sichnya 1919 roku u misti Harkovi rozpochalosya rosijske bilshovicke povstannya v tilu UNR Rada nimeckih soldativ pidtrimala rosijske okupacijne povstannya i visunula ultimatum do Direktoriyi UNR pro vivedennya ukrayinskih vijsk z mista protyagom 24 godin 3 sichnya 1919 roku rosijsko radyanske vijsko Ukrayinskoyi Radyanskoyi Armiyi okupuvali m Harkiv yakij u tomu zh roci progolosili stoliceyu Ukrayini na protivagu Kiyevu yak stolici UNR Z cogo chasu otaborivsya prorosijskij Timchasovij robitnicho selyanskij uryad Ukrayini keruyuchi rosijsko radyanskim okupacijnim vijskom u shidnih regionah Ukrayini ta na pivostrovi Krim 4 sichnya zgidno z postanovoyu Revolyucijnoyi vijskovoyi radi radyanskoyi respubliki na bazi vijsk Ukrayinskoyi Radyanskoyi Armiyi buv stvorenij Ukrayinskij front Naprikinci sichnya za rishennyam Timchasovogo robitnicho selyanskogo uryadu radyanskoyi Ukrayini bula sformovana Revolyucijna vijskova rada Ukrayinskoyi Radyanskoyi Armiyi na choli z Volodimirom Antonovim Ovsiyenko Yuriyem Kocyubinskim ta Yuhimom Shadenko Rozstanovka sil Chervonij Ukrayinskij front Operativni sili frontu spochatku buli rozdileni na dvi grupi Kiyivskij napryam pered yakim stoyalo zavdannya zahopiti m Kiyiv ta m Cherkasi Harkivskij napryam iz zavdannyam zahopiti m Poltavu ta Lozovu piznishe grupa vijsk priznachena dlya napryamku na m Odesu bula vidokremlena vid Harkivskogo napryamku 15 kvitnya 1919 r ci grupi vijsk diyuchih proti UNR buli peretvoreni na 1 u 2 u ta 3 yu Ukrayinski radyanski armiyi vidpovidno 27 kvitnya 2 a ukrayinska radyanska armiya bula perekinuta na Pivdennij front 5 travnya na Ukrayinskomu fronti bula sformovana dodatkova Krimska Radyanska Armiya Vijska Direktoriyi V kinci grudnya 1918 r rosijsko radyanski vijska porushili demarkacijnu liniyu j vstupili na suverennu ukrayinsku teritoriyu napali na derzhavu UNR Bojovi diyi velisya pid Harkovom Poltavoyu Vorozhboyu Chernigovom 16 sichnya 1919 r Direktoriya UNR ogolosila vijnu Radyanskij Rosiyi U zv yazku z pochatkom vijni Direktoriya UNR peredala Simonu Petlyuri yedinij kontrol nad usima vijskovimi spravami Diyuchu armiyu UNR Petlyura rozdiliv na tri chastini Pravoberezhnij front komandir O Shapoval iz zavdannyam prikriti Kiyiv z Polissya vid rosijskogo nastupu Shidnij front komandir Yevgen Konovalec iz zavdannyam provedennya kontrnastupu na Poltavu ta Chernigiv Pivdenna grupa sil komanduyuchij Andrij Gulij Gulenko iz zavdannyam utrimuvati rajon Katerinoslava BitvaPershij etap nastupu 7 sichnya 9 bereznya 1919 r Pid chas pershogo etapu nastupu 6 sichnya 9 bereznya rosijsko radyanski vijska chiselnistyu ponad 15 000 cholovik za spriyannya radyanskih zakolotnikiv na teritoriyi Ukrayini ta partizan rozgromili vijska UNR na Livoberezhnij Ukrayini do 20 000 cholovik pid komanduvannyam Petra Bolbochana i perepravilisya cherez r Dnipro Kiyiv opinivsya pid rosijskoyu okupaciyeyu 5 lyutogo 1919 roku Direktoriya UNR evakuyuvalasya z m Kiyeva do m Vinnici 9 bereznya radyansko rosijski vijska peretnuli liniyu Korosten Zhitomir Uman Olviopol Herson Melitopol Na Polissi sho za Brest Litovskim mirom nalezhalo do UNR z za protidiyi armiyi UNR rosijsko radyanski vijska prosuvalisya ne legko z boyami Na Pivnochi Ukrayini rosijsko radyanski vijska okupuvali m Ovruch j m Chernigiv Drugij etap nastupu 14 bereznya seredina kvitnya 1919 r 14 bereznya radyanski vijska vidnovili nastup u troh napryamkah na Zahodi proti armiyi UNR na Pivdennomu zahodi proti francuzkih interventiv na Pivdni proti Biloyi armiyi Pivdnya Rosiyi Chiselnist vijsk radyanskogo frontu syagala 50 000 soldativ Do seredini kvitnya vijska bilshovickogo ukrayinskogo frontu rozgromili armiyu UNR i peretnuli liniyu Novograd Volinskij Shepetivka Proskuriv Mogiliv Podilskij de vstupili v kontakt z polskimi vijskami na Volini ta Galichini Uryad UNR evakuyuvavsya z m Lucka cherez richku Zbruch Na pivdni 2 a ukrayinska radyanska armiya prorvala ukriplennya bilih na Perekopi i zahopila znachnu chastinu Krimu Sevastopol buv okupovanij 29 kvitnya cherez kilka dniv pislya togo yak francuzi ta greki evakuyuvalisya z mista Potim radyanska armiya okupuvala uzberezhzhya Azovskogo morya vid Genicheska do Mariupolya Na pivdennomu zahodi 3 a ukrayinska radyanska armiya peremogla na vsomu livomu berezi r Dnistra vid Pridnistrov ya do Tiraspolya i bula gotova perepravitisya cherez richku j prosunutisya do m Kishineva Tretij etap nastupu traven cherven 1919 r Do kincya kvitnya pochatku travnya 1919 r pochatkovij pozitivnij nastrij ukrayinskogo selyanstva do Chervonoyi Armiyi rizko zminivsya pid vplivom politiki voyennogo komunizmu ta svavilnih rozstriliv rosijskoyi bilshovickoyi specsluzhbi VNK ros ChK Ce prizvelo do povstan po vsij Ukrayini najserjoznishim z yakih bulo Grigor yivske povstannya NaslidkiAntonov Ovseyenko pogano roztyagnuv svoyi resursi i buv vitisnenij v oboronu na vsih frontah U seredini chervnya 1919 r pid tiskom nastupu biloyi armiyi chervona armiya bula vitisnena z pivostrova Krimu Do serpnya 1919 r majzhe vsya Ukrayina bula vtrachena ukrayinskoyu vladoyu UNR a stolicya UNR m Kiyiv buv okupovanij Biloyu armiyeyu Primitki ros Atlas Gistoryya Belarusi 1917 1945 g g Mn Belkartagrafiya 2009 20 s ISBN 978 985 508 160 0 ros Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Gl 6 S 145 192 ros SU USSR 191 4 s 57 ros Lysenko A 2008 Sajt Hersonskij anarhist Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 2 sichnya 2014 ros Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 Glava chetvyortaya Voennyj konflikt v Severnom Prichernomore Vojna ukrainskih povstancheskih vojsk protiv vojsk Antanty i belogvardejcev fevral aprel 1919 ros Anatomiya nenavisti Russko polskie konflikty v XVIII XX vv A E Taras Mn Harvest 2008 832 s ill Seriya Neizvestnye vojny ros Kakurin N E Melikov V A Vojna s belopolyakami M 1920 g Dzherela ros Gromadyanska vijna v Ukrayini 1918 1920 Zbirnik dokumentiv ta materialiv u 3 h tomah u chotiroh knigah K 1967 ros Antonov Ovseyenko V Zapiski pro gromadyansku vijnu u 4 tomah M L Gosvoenizdat 1924 1933 ros Gromadyanska vijna ta vijskova intervenciya v SRSR Enciklopediya M Radyanska enciklopediya 1983