Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Регіона́льний ландша́фтний парк «Дністе́р» — об'єкт природно-заповідного фону України, регіональний ландшафтний парк.
 | |
| 48°27′18″ пн. ш. 27°48′29″ сх. д. / 48.45500000002777341° пн. ш. 27.80805556002777834° сх. д.Координати: 48°27′18″ пн. ш. 27°48′29″ сх. д. / 48.45500000002777341° пн. ш. 27.80805556002777834° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Вінницька область, Могилів-Подільський район, Ямпільський район |
| Найближче місто | Могилів-Подільський |
| Площа | 6700 га |
| Засновано | 2009 р. |
| Статус: | Рамсарське угіддя |
  Регіональний ландшафтний парк «Дністер» (Вінницька область) | |
 Регіональний ландшафтний парк «Дністер» у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Розташований на території Суботівської, Бронницької, Ярузької сільських рад та Могилів-Подільської міської ради Могилів-Подільського району, Бушанської, Гальжбіївської та Михайлівської сільських рад Ямпільського районіу Вінницької області.
Площа 6700 га. Створений у 2009 році.
Статус надано для захисту й раціонального використання природних ресурсів і збереження біорізноманіття долини та акваторії річки Дністер з притоками і численними струмками по днищах балок. Територія Парку включає водно-болотні угіддя, схили річки Дністер, залісненні та степові території в долинах малих річок. Річка Дністер - один з основних екологічних коридорів для міграції птахів. Парк включає живописні геологічні відслонення «стінки». .
По річці Дністер парк межує з молдовськими водно-болотними угіддями міжнародного значення «Унгурь-Голошниця». Входить до водно-болотного угіддя міжнародного значення «Лядова-Мурафа» та Смарагдової мережі Європи.
Геологія і рельєф
Парк розташований у західній та південно-західній частині області. Ця місцевість пересічена численними водотоками басейну Дністра, долини яких врізаються в поверхню на 100-120 м. Лише 5% навколишньої території вкрито природною рослинністю, натомість 60-65% розорано. Природна рослинність збереглася переважно на схилових і хвилястих місцевостях, що включені до території Парку.
У геологічному відношенні територія Парку розташована на південно-західній периферії Українського кристалічного щита. Найбільшу геологічну цінність мають відслонення порід вендського віку — останнього підрозділу протерозою тривалістю 650-570 млн. років. Серед вендських відкладів в даному регіоні добре представлена валдайська серія, яка поділяється на могилівську, яришівську та нагорянську світи. Кожна світа складається з окремих верств: могилівська — з ольчедаївських, ломозівських і ямпільських; яришівська — з лядовських, бернашівських, бронницьких і зіньківських; нагорянська — з джуржівських і калюських.
Перекриваються вендські утворення крейдовими, неогеновими і четвертинними відкладами. Із крейдових відкладів на поверхню виходять лише відклади сеноманського ярусу. Найбільше наукове й пізнавальне значення мають відслонення в околицях сіл Григорівка, Бронниця, Слобода-Яришівська, та у верхів'ї Борщового яру, на північно-східній околиці Могилева-Подільського. Представлені ці відклади вапняками, глинами, трепелами, опоками та кременем. Сарматські відклади неогенового періоду (вапняки, піски та глини) мають найбільше значення і поширення.
Територія РЛП «Дністер» входить до геоморфологічного району Могилів-Подільського Придністров'я, підрайону Дністровських каньйонних терас. Долини приток Дністра у середній частині стають каньйоноподібними, заплави звужуються, річки набувають характеру гірських. Схили долини круті, інколи урвисті. Перепад висот між верхніми частинами схилів і днищами балок основних вододілів складає від 50-60 до 75 м. Яружно-балкова система характеризується численними відгалуженнями протяжністю від 0,5 до 1,5 км, які глибоко врізаються і розчленовують схили основних вододілів на ряд другорядних і зумовлюють сильну хвилястість поверхні.
В межах Парку нараховується значна кількість кар'єрів різного віку та походження. Тут велись розробки глини, піску, опоки, пісковику, кремнію. Вони мали активний вплив на речовинний склад, структуру та режим ландшафтів навколишніх територій. Новоутворені техногенні ландшафти потребують відтворення та охорони. Вони можуть стати еталонами геологічних розрізів. Відпрацьовані кар'єри стають екологічними нішами для біоти природних ландщафтів, заростаючи кущами та різнотрав'ям вже через 5-7 років. Ці антропогенні комплекси поступово перетворились у сховища реліктових і ендемічних рослин. В умовах високої розораності кар'єрно-відвальні комплекси слугують місцем схову для диких тварин. Крім того, круті стінки кар'єрів приваблюють птахів, водні комплекси є місцем гніздування водоплавних та болотних пернатих.
Ґрунтовий покрив
Геоморфологічна будова і рельєф місцевості, переважаня в минулому лісової рослинності, сприяли узворенню тут основного типу сірих лісостепових опідзолених ґрунтів, ясно-сірих, сірих, сірих на переході до темно-сірих, темно-сірих. В днищах балок та в заплавах річок сформувались лучні і лучно-болотні ґрунти, а на схилах чорноземно-лучні ґрунти на глинах.
Клімат
Територія парку належить до теплого, недостатньо вологого агрокліматичного району. Середня температура липня — +21°С, січня — -5°С. Тривалість періоду з середніми добовими температурами понад 5°С становить 206 днів, понад 10°С — 167 днів. Сума активних температур — 2700-2800°С. Тривалість періоду із сніговим покривом — 50-55 днів. Середня річна кількість опадів — 504 мм, найбільше їх випадає у червні та липні.
Рослинність
За геоботанічним районування України Парк розташований в Центральноподільському окрузі грабово-дубових та дубових лісів і суходільних луків, Українській лісостепової підпровінції, Східноєвропейській лісостепової провінції дубових лісів, остепнених луків та лучних степів (за Я.П.Дідухом та Ю.Р.Шеляг-Сосонко, 2003).
Флора Парку налічує понад 300 видів судинних рослин. Основні рослинні угруповання: кальцепетрофітні агломерації, лучно-степові, степові, лісові, прибережно-водні, водні. Також тут збереглися популяції рідкісних видів рослин, що різко скоротили свою чисельність та поширення в останні десятиліття.
У складі рослинності Парку є представники бореальної, неморальної, понтичної та середземноморської флори. Бореальні види: сосна звичайна, ялина європейська, веснівка дволиста, жимолость пухнаста, , купина запашна. Неморальні види: бруслина бородавчаста і європейська, груша звичайна, дуб звичайний і скельний, клен польовий, липа дрібнолиста, ліщина звичайна, яблуня лісова, явір, ясен звичайний, купина широколиста, медунка темна, купина багатоквіткова, копитняк європейський, скополія карніолійська, тонконіг дібровний, осока волосиста.
Трапляються рідкісні для Поділля лісові угруповання реліктової флори (дуб скельний і пухнастий, скополія карніолійська та орхідеї). В підліску-ліщина і кизил. В грабово-дубових лісах зростають цінні лікарські рослини: барвінок малий, валер'яна лікарська, звіробій звичайний, проліски дволисті та інші. Цікавими з наукової точки зору є ділянки культур ясена високого і бука європейського.
Види степової рослинності: вишня степова, мигдаль степовий, терен колючий, горицвіт весняний, зіновать руська, зіновать австрійська, , ковила волосиста, костриця борозниста, костриця валіська, , молочай кипарисовий, осока гірська і низька, тимофіївка степова, , горошок паннонський, шавлія поникла та кільчаста. Середземноморські види: дерен справжній (кизил), гордовина, купина широколиста, осока парвська, скумпія звичайна, шоломниця висока.
На схилах та днищах балок поширена різнотравно-бобово-злакова рослинність: тонконіг вузьколистий та лучний, костриця червона та лучна, стоколос безостий, люцерна хмелевидна, лядвенець рогатий, конюшина повзуча та лучна, подорожник ланцетолистий, деревій звичайний, цикорій дикий, перстач гусячий та пісковий, подорожник великий і середній, мітлиця повзуча, череда трироздільна, хвощ польовий, тимофіївка лучна, конюшина повзуча, астрагал еспарцетний, самосил звичайний та гірський, родовик малий, маренка рожева, бородач звичайний, нечуйвітер отруйний, бедринець ломикаменевий, відкасник Біберштейна, цмин пісковий та чина лучна. Із осок трапляються рання, заяча, і звичайна.
Вздовж невеликих водотоків і струмків формуються угруповання заливних лісів із верби білої, де в чагарниковому ярусі домінує адвентивний вид аморфа кущова, зустрічаються також бузина чорна, дерен справжній, жостір проносний, в трав'яному покриві домінують сідач коноплевий, бутень запашний, комиш лісовий.
В агроценозах трапляються , берізка польова, пирій повзучий, волошка синя, мишій сизий, щириця звичайна, гірчиця польова, кукіль звичайний, повитиця, хвощ польовий.
Серед регіонально рідкісних видів трапляються анемона лісова, барвінок малий і трав'янистий, півники угорські, сальвінія плаваюча, зозулинець блощичний.
На території парку зростають види, занесені до Червоної книги України: горицвіт весняний, астрагал французький, відкасник татарниколистий, золотобородник цикадовий, зіновать біла, зіновать Блоцького, коручка пурпурова, підсніжник білосніжний, гніздівка звичайна, любка дволиста, клокичка периста.
Серед інших рідкісних, ендемічних та реліктових видів: берека, , льон бесарабський, , молочай багатоколірний, , , тонконіг різнобарвний, хвощ великий, цибуля круглонога і подільська, чина ряба, шиверекія подільська, фіалка собача, зірочник лісовий і , арум Бессера, , миколайчики польові, бруслина карликова та , шипшина собача, глід звичайний та інші.
У Парку виявлені наступні типи оселищ Резолюції № 4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони: Е 1.11 Євро-сибірські угруповання на уламках скель; Е 1.2 Багаторічні трав'яні кальцифітні угруповання та степи; Е 2.2 Рівнинні та низькогірні сінокосні луки; F 3.247 Понтично-сарматські листопадні чагарникові зарості; G1.21 Прирічкові ясенево-вільхові ліси зі змінним зволоженням; G 1.7 Термофільні листопадні ліси; G1.А1 Дубово-ясенево-грабові ліси на евтрофних і мезотрофних ґрунтах; Н1 Підземні печери, печерні системи, печерні проходи та водойми; Н 3.2 Основні та ультраосновні континентальні кліфи; Х 18 Степи, що заростають лісом
Тваринний світ
В репродуктивний період у Парку налічується 106 видів птахів, під час сезонних міграцій — 146 видів. Найчисельніші з них крижень (понад 9000 ос.), гоголь (понад 4000 ос.), лебідь-шипун (понад 3000 ос.), чернь чубата (понад 800 ос.) та ін. У Парку мешкають понад 40 видів ссавців, 10 видів земноводних і 6 видів плазунів, понад 30 видів риб.
Комахи парку представлені такими видами: стрічкарка орденська малинова, , махаон, подарілій, синявець римнус, красик веселий, синявець Мелеагр, турун угорський, красотіл пахучий, ковалик Паррейса, , ктир велетенський, джміль моховий, джміль лезус, , джміль глинистий, ксилокопа звичайна, ксилокопа фіолетова, сколія-гігант, сколія степова, дибка степова, богомол звичайний.
Серед земноводних трапляються жаба гостроморда, часничниця звичайна, ропуха зелена, , жаба озерна, жаба ставкова, жаба трав'яна, ропуха сіра; з плазунів - черепаха болотяна, ящірка живородна, ящірка прудка, вуж звичайний, вуж водяний, полоз жовточеревий, полоз чотирисмугий, мідянка звичайна.
З птахів поширені: горобці хатній та польовий, жайворонки польовий та лісовий, ворона чорна, грак, дятел звичайний, зозуля звичайна, синиці велика та блакитна, сойка. Також трапляються пугач звичайний, баклан великий, скопа, крижень, широконіска, лунь польовий та степовий, яструб великий, канюк звичайний, осоїд, орел-карлик, сови сіра, болотяна та вухата, куріпка сіра, галка, сорока, голуб сизий, голуб-синяк, горлиці звичайна та горлиця садова, крячок річковий, курочка водяна, сиворакша, одуд, підсоколик великий, боривітер звичайний, боривітер степовий, яструб малий, шпак звичайний, бджолоїдки звичайна та зелена, дятел строкатий, костогриз, сорокопуд сірий, очеретянка велика, дрозди чорний та співочий, пастушок, перепілка, коловодники лісовий та ставковий, пісочник малий, сич хатній, серпокрилець чорний, щиглик, коноплянка, зяблик, просянка, вівсянки звичайна, садова та очеретяна, плиски біла та жовта, щеврик лісовий, дятел чорний, мухоловка сіра, кропив'янки садова, сіра та прудка, вільшанка, ластівки сільська, берегова, , гуска сіра, лиска, вівчарик, повзик, пищуха, славка чорноголова, чапля сіра.
Типовими та найбільш поширеними ссавцями на території Парку є заєць сірий, лисиця звичайна, куниця кам'яна, сарна європейська, свиня дика, їжак європейський, ондатра, ховрах, хом'як звичайний, кріт європейський, миша польова. Також трапляються білозубки мала та білочерева, нічниця ставкова, широковух європейський, нетопирі карликовий та лісовий; ховрахи європейський, та малий; нутрія, вовчок сірий, мишівка степова, сліпак звичайний, миша хатня, пацюк сірий, полівки та звичайна, єнот уссурійський, вовк, ласиця, тхір степовий, перегузня звичайна, борсук, вивірка.
У межах Парку трапляються види тварин, занесені до Резоюції 6 Бернської конвенції: жук-олень, білизна звичайна, щипавка звичайна, пічкур-білопер дністровський, йорж дунайський, в'юн звичайний, гірчак європейський, золотиста щипавка, чіп малий, тритон гребінчастий, рибалочка блакитний, беркут, підорлик малий, чапля руда, бугай, пугач звичайний, дрімлюга, чепура велика, крячок чорний, лелека білий, змієїд, лунь очеретяний та лучний, деркач, дятел середній та сирійський, кібчик, бугайчик, сорокопуд терновий та чорнолобий, синьошийка, шуліка чорний, жовна сива, кропив'янка рябогруда, видра річкова, нічниця ставкова, нічниця велика, підковик малий.
Території ПЗФ у складі РЛП
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території регіонального ландшафтного парку «Дністер» входять такі об'єкти ПЗФ України:
- Ботанічний заказник місцевого значення «Бронницька гора»
- Ботанічний заказник місцевого значення «Григорівська гора»
- Ботанічний заказник місцевого значення «Криштофорівська гора»
- Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Бронницький»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Бронницький парк»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «ЦПКіВ м. Могилів-Подільського»
- Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Білянський ліс»
- Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Стінка»
Історико-культурна спадщина
-
![image]()
Садиба Вітгенштейнів у Бронниці, пам'ятка архітектури, кінець ХІХ ст. -
![image]()
Церква у Садківцях, 1865 р. -
![image]()
Церква у Григорівці, 1813 р. -
![image]()
Комплекс будівель купця, м. Могилів-Подільський, пам'ятка архітектури, 1909 р. -
![image]()
ДОТ 112, Могилів-Ямпільський укріпрайон, Лінія Сталіна
Посилання
- . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- Опис і карта ВБУ «Лядова-Мурафа» на сайті секретаріату Рамсарської конвенції
- Карта Смарагдової мережі Європи
- Інформаційний опис Смарагдового сайту «Лядова-Мурафа»
- Повний науковий звіт про науково-дослідну роботу «Створення кадастру рідкісних рослин області та виділення на його основі природних ядер екомережі». Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України. Науковий керівник с.н.с. відділу систематики та флористики судинних рослин, к.б.н. М. М. Федорончук. Київ-2005.
- Тлумачний посібник оселищ Резолюції №4 Бернської конвенції, що знаходяться під загрозою і потребують спеціальних заходів охорони. Перша версія адаптованого неофіційного перекладу з англійської (третього проекту офіційної версії 2015 року) / А. Куземко, С. Садогурська, О. Василюк. – Київ, 2017. – 124 с.
- Залучення громадськості та науковців до проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Regiona lnij landsha ftnij park Dniste r ob yekt prirodno zapovidnogo fonu Ukrayini regionalnij landshaftnij park Regionalnij landshaftnij park Dnister 48 27 18 pn sh 27 48 29 sh d 48 45500000002777341 pn sh 27 80805556002777834 sh d 48 45500000002777341 27 80805556002777834 Koordinati 48 27 18 pn sh 27 48 29 sh d 48 45500000002777341 pn sh 27 80805556002777834 sh d 48 45500000002777341 27 80805556002777834Krayina UkrayinaRoztashuvannyaVinnicka oblast Mogiliv Podilskij rajon Yampilskij rajonNajblizhche mistoMogiliv PodilskijPlosha6700 gaZasnovano2009 r Status Ramsarske ugiddyaRegionalnij landshaftnij park Dnister Vinnicka oblast Regionalnij landshaftnij park Dnister u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dnister znachennya Zagalni vidomostiRoztashovanij na teritoriyi Subotivskoyi Bronnickoyi Yaruzkoyi silskih rad ta Mogiliv Podilskoyi miskoyi radi Mogiliv Podilskogo rajonu Bushanskoyi Galzhbiyivskoyi ta Mihajlivskoyi silskih rad Yampilskogo rajoniu Vinnickoyi oblasti Plosha 6700 ga Stvorenij u 2009 roci Status nadano dlya zahistu j racionalnogo vikoristannya prirodnih resursiv i zberezhennya bioriznomanittya dolini ta akvatoriyi richki Dnister z pritokami i chislennimi strumkami po dnishah balok Teritoriya Parku vklyuchaye vodno bolotni ugiddya shili richki Dnister zalisnenni ta stepovi teritoriyi v dolinah malih richok Richka Dnister odin z osnovnih ekologichnih koridoriv dlya migraciyi ptahiv Park vklyuchaye zhivopisni geologichni vidslonennya stinki Po richci Dnister park mezhuye z moldovskimi vodno bolotnimi ugiddyami mizhnarodnogo znachennya Ungur Goloshnicya Vhodit do vodno bolotnogo ugiddya mizhnarodnogo znachennya Lyadova Murafa ta Smaragdovoyi merezhi Yevropi Geologiya i relyefVidslonennya u s Sadkivci Dolina richki Kotlubayivka Vidslonennya v okolicyah m Mogiliv Podilskij Park roztashovanij u zahidnij ta pivdenno zahidnij chastini oblasti Cya miscevist peresichena chislennimi vodotokami basejnu Dnistra dolini yakih vrizayutsya v poverhnyu na 100 120 m Lishe 5 navkolishnoyi teritoriyi vkrito prirodnoyu roslinnistyu natomist 60 65 rozorano Prirodna roslinnist zbereglasya perevazhno na shilovih i hvilyastih miscevostyah sho vklyucheni do teritoriyi Parku U geologichnomu vidnoshenni teritoriya Parku roztashovana na pivdenno zahidnij periferiyi Ukrayinskogo kristalichnogo shita Najbilshu geologichnu cinnist mayut vidslonennya porid vendskogo viku ostannogo pidrozdilu proterozoyu trivalistyu 650 570 mln rokiv Sered vendskih vidkladiv v danomu regioni dobre predstavlena valdajska seriya yaka podilyayetsya na mogilivsku yarishivsku ta nagoryansku sviti Kozhna svita skladayetsya z okremih verstv mogilivska z olchedayivskih lomozivskih i yampilskih yarishivska z lyadovskih bernashivskih bronnickih i zinkivskih nagoryanska z dzhurzhivskih i kalyuskih Perekrivayutsya vendski utvorennya krejdovimi neogenovimi i chetvertinnimi vidkladami Iz krejdovih vidkladiv na poverhnyu vihodyat lishe vidkladi senomanskogo yarusu Najbilshe naukove j piznavalne znachennya mayut vidslonennya v okolicyah sil Grigorivka Bronnicya Sloboda Yarishivska ta u verhiv yi Borshovogo yaru na pivnichno shidnij okolici Mogileva Podilskogo Predstavleni ci vidkladi vapnyakami glinami trepelami opokami ta kremenem Sarmatski vidkladi neogenovogo periodu vapnyaki piski ta glini mayut najbilshe znachennya i poshirennya Teritoriya RLP Dnister vhodit do geomorfologichnogo rajonu Mogiliv Podilskogo Pridnistrov ya pidrajonu Dnistrovskih kanjonnih teras Dolini pritok Dnistra u serednij chastini stayut kanjonopodibnimi zaplavi zvuzhuyutsya richki nabuvayut harakteru girskih Shili dolini kruti inkoli urvisti Perepad visot mizh verhnimi chastinami shiliv i dnishami balok osnovnih vododiliv skladaye vid 50 60 do 75 m Yaruzhno balkova sistema harakterizuyetsya chislennimi vidgaluzhennyami protyazhnistyu vid 0 5 do 1 5 km yaki gliboko vrizayutsya i rozchlenovuyut shili osnovnih vododiliv na ryad drugoryadnih i zumovlyuyut silnu hvilyastist poverhni V mezhah Parku narahovuyetsya znachna kilkist kar yeriv riznogo viku ta pohodzhennya Tut velis rozrobki glini pisku opoki piskoviku kremniyu Voni mali aktivnij vpliv na rechovinnij sklad strukturu ta rezhim landshaftiv navkolishnih teritorij Novoutvoreni tehnogenni landshafti potrebuyut vidtvorennya ta ohoroni Voni mozhut stati etalonami geologichnih rozriziv Vidpracovani kar yeri stayut ekologichnimi nishami dlya bioti prirodnih landshaftiv zarostayuchi kushami ta riznotrav yam vzhe cherez 5 7 rokiv Ci antropogenni kompleksi postupovo peretvorilis u shovisha reliktovih i endemichnih roslin V umovah visokoyi rozoranosti kar yerno vidvalni kompleksi sluguyut miscem shovu dlya dikih tvarin Krim togo kruti stinki kar yeriv privablyuyut ptahiv vodni kompleksi ye miscem gnizduvannya vodoplavnih ta bolotnih pernatih Gruntovij pokrivGeomorfologichna budova i relyef miscevosti perevazhanya v minulomu lisovoyi roslinnosti spriyali uzvorennyu tut osnovnogo tipu sirih lisostepovih opidzolenih gruntiv yasno sirih sirih sirih na perehodi do temno sirih temno sirih V dnishah balok ta v zaplavah richok sformuvalis luchni i luchno bolotni grunti a na shilah chornozemno luchni grunti na glinah KlimatTeritoriya parku nalezhit do teplogo nedostatno vologogo agroklimatichnogo rajonu Serednya temperatura lipnya 21 S sichnya 5 S Trivalist periodu z serednimi dobovimi temperaturami ponad 5 S stanovit 206 dniv ponad 10 S 167 dniv Suma aktivnih temperatur 2700 2800 S Trivalist periodu iz snigovim pokrivom 50 55 dniv Serednya richna kilkist opadiv 504 mm najbilshe yih vipadaye u chervni ta lipni RoslinnistZimovij ranok na Dnistri Za geobotanichnim rajonuvannya Ukrayini Park roztashovanij v Centralnopodilskomu okruzi grabovo dubovih ta dubovih lisiv i suhodilnih lukiv Ukrayinskij lisostepovoyi pidprovinciyi Shidnoyevropejskij lisostepovoyi provinciyi dubovih lisiv ostepnenih lukiv ta luchnih stepiv za Ya P Diduhom ta Yu R Shelyag Sosonko 2003 Flora Parku nalichuye ponad 300 vidiv sudinnih roslin Osnovni roslinni ugrupovannya kalcepetrofitni aglomeraciyi luchno stepovi stepovi lisovi priberezhno vodni vodni Takozh tut zbereglisya populyaciyi ridkisnih vidiv roslin sho rizko skorotili svoyu chiselnist ta poshirennya v ostanni desyatilittya Stepovi shili v rajoni s Krishtofivka U skladi roslinnosti Parku ye predstavniki borealnoyi nemoralnoyi pontichnoyi ta seredzemnomorskoyi flori Borealni vidi sosna zvichajna yalina yevropejska vesnivka dvolista zhimolost puhnasta kupina zapashna Nemoralni vidi bruslina borodavchasta i yevropejska grusha zvichajna dub zvichajnij i skelnij klen polovij lipa dribnolista lishina zvichajna yablunya lisova yavir yasen zvichajnij kupina shirokolista medunka temna kupina bagatokvitkova kopitnyak yevropejskij skopoliya karniolijska tonkonig dibrovnij osoka volosista RLP Dnister v rajoni s Yaruga Traplyayutsya ridkisni dlya Podillya lisovi ugrupovannya reliktovoyi flori dub skelnij i puhnastij skopoliya karniolijska ta orhideyi V pidlisku lishina i kizil V grabovo dubovih lisah zrostayut cinni likarski roslini barvinok malij valer yana likarska zvirobij zvichajnij proliski dvolisti ta inshi Cikavimi z naukovoyi tochki zoru ye dilyanki kultur yasena visokogo i buka yevropejskogo Vidi stepovoyi roslinnosti vishnya stepova migdal stepovij teren kolyuchij goricvit vesnyanij zinovat ruska zinovat avstrijska kovila volosista kostricya boroznista kostricya valiska molochaj kiparisovij osoka girska i nizka timofiyivka stepova goroshok pannonskij shavliya ponikla ta kilchasta Seredzemnomorski vidi deren spravzhnij kizil gordovina kupina shirokolista osoka parvska skumpiya zvichajna sholomnicya visoka Roslinnist zakaznika Grigorivska gora Na shilah ta dnishah balok poshirena riznotravno bobovo zlakova roslinnist tonkonig vuzkolistij ta luchnij kostricya chervona ta luchna stokolos bezostij lyucerna hmelevidna lyadvenec rogatij konyushina povzucha ta luchna podorozhnik lancetolistij derevij zvichajnij cikorij dikij perstach gusyachij ta piskovij podorozhnik velikij i serednij mitlicya povzucha chereda trirozdilna hvosh polovij timofiyivka luchna konyushina povzucha astragal esparcetnij samosil zvichajnij ta girskij rodovik malij marenka rozheva borodach zvichajnij nechujviter otrujnij bedrinec lomikamenevij vidkasnik Bibershtejna cmin piskovij ta china luchna Iz osok traplyayutsya rannya zayacha i zvichajna RLP Dnister na pivnich vid m Mogiliv Podilskij Vzdovzh nevelikih vodotokiv i strumkiv formuyutsya ugrupovannya zalivnih lisiv iz verbi biloyi de v chagarnikovomu yarusi dominuye adventivnij vid amorfa kushova zustrichayutsya takozh buzina chorna deren spravzhnij zhostir pronosnij v trav yanomu pokrivi dominuyut sidach konoplevij buten zapashnij komish lisovij V agrocenozah traplyayutsya berizka polova pirij povzuchij voloshka sinya mishij sizij shiricya zvichajna girchicya polova kukil zvichajnij poviticya hvosh polovij Sered regionalno ridkisnih vidiv traplyayutsya anemona lisova barvinok malij i trav yanistij pivniki ugorski salviniya plavayucha zozulinec bloshichnij RLP Dnister na pivnich vid m Mogiliv Podilskij Na teritoriyi parku zrostayut vidi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini goricvit vesnyanij astragal francuzkij vidkasnik tatarnikolistij zolotoborodnik cikadovij zinovat bila zinovat Blockogo koruchka purpurova pidsnizhnik bilosnizhnij gnizdivka zvichajna lyubka dvolista klokichka perista Sered inshih ridkisnih endemichnih ta reliktovih vidiv bereka lon besarabskij molochaj bagatokolirnij tonkonig riznobarvnij hvosh velikij cibulya kruglonoga i podilska china ryaba shiverekiya podilska fialka sobacha zirochnik lisovij i arum Bessera mikolajchiki polovi bruslina karlikova ta shipshina sobacha glid zvichajnij ta inshi RLP Dnister v okolicyah m Mogiliv Podilskij U Parku viyavleni nastupni tipi oselish Rezolyuciyi 4 Bernskoyi konvenciyi sho znahodyatsya pid zagrozoyu i potrebuyut specialnih zahodiv ohoroni E 1 11 Yevro sibirski ugrupovannya na ulamkah skel E 1 2 Bagatorichni trav yani kalcifitni ugrupovannya ta stepi E 2 2 Rivninni ta nizkogirni sinokosni luki F 3 247 Pontichno sarmatski listopadni chagarnikovi zarosti G1 21 Pririchkovi yasenevo vilhovi lisi zi zminnim zvolozhennyam G 1 7 Termofilni listopadni lisi G1 A1 Dubovo yasenevo grabovi lisi na evtrofnih i mezotrofnih gruntah N1 Pidzemni pecheri pecherni sistemi pecherni prohodi ta vodojmi N 3 2 Osnovni ta ultraosnovni kontinentalni klifi H 18 Stepi sho zarostayut lisomTvarinnij svitV reproduktivnij period u Parku nalichuyetsya 106 vidiv ptahiv pid chas sezonnih migracij 146 vidiv Najchiselnishi z nih krizhen ponad 9000 os gogol ponad 4000 os lebid shipun ponad 3000 os chern chubata ponad 800 os ta in U Parku meshkayut ponad 40 vidiv ssavciv 10 vidiv zemnovodnih i 6 vidiv plazuniv ponad 30 vidiv rib Leleka Komahi parku predstavleni takimi vidami strichkarka ordenska malinova mahaon podarilij sinyavec rimnus krasik veselij sinyavec Meleagr turun ugorskij krasotil pahuchij kovalik Parrejsa ktir veletenskij dzhmil mohovij dzhmil lezus dzhmil glinistij ksilokopa zvichajna ksilokopa fioletova skoliya gigant skoliya stepova dibka stepova bogomol zvichajnij Sered zemnovodnih traplyayutsya zhaba gostromorda chasnichnicya zvichajna ropuha zelena zhaba ozerna zhaba stavkova zhaba trav yana ropuha sira z plazuniv cherepaha bolotyana yashirka zhivorodna yashirka prudka vuzh zvichajnij vuzh vodyanij poloz zhovtocherevij poloz chotirismugij midyanka zvichajna Zgraya lebediv Z ptahiv poshireni gorobci hatnij ta polovij zhajvoronki polovij ta lisovij vorona chorna grak dyatel zvichajnij zozulya zvichajna sinici velika ta blakitna sojka Takozh traplyayutsya pugach zvichajnij baklan velikij skopa krizhen shirokoniska lun polovij ta stepovij yastrub velikij kanyuk zvichajnij osoyid orel karlik sovi sira bolotyana ta vuhata kuripka sira galka soroka golub sizij golub sinyak gorlici zvichajna ta gorlicya sadova kryachok richkovij kurochka vodyana sivoraksha odud pidsokolik velikij boriviter zvichajnij boriviter stepovij yastrub malij shpak zvichajnij bdzholoyidki zvichajna ta zelena dyatel strokatij kostogriz sorokopud sirij ocheretyanka velika drozdi chornij ta spivochij pastushok perepilka kolovodniki lisovij ta stavkovij pisochnik malij sich hatnij serpokrilec chornij shiglik konoplyanka zyablik prosyanka vivsyanki zvichajna sadova ta ocheretyana pliski bila ta zhovta shevrik lisovij dyatel chornij muholovka sira kropiv yanki sadova sira ta prudka vilshanka lastivki silska beregova guska sira liska vivcharik povzik pishuha slavka chornogolova chaplya sira Tipovimi ta najbilsh poshirenimi ssavcyami na teritoriyi Parku ye zayec sirij lisicya zvichajna kunicya kam yana sarna yevropejska svinya dika yizhak yevropejskij ondatra hovrah hom yak zvichajnij krit yevropejskij misha polova Takozh traplyayutsya bilozubki mala ta bilochereva nichnicya stavkova shirokovuh yevropejskij netopiri karlikovij ta lisovij hovrahi yevropejskij ta malij nutriya vovchok sirij mishivka stepova slipak zvichajnij misha hatnya pacyuk sirij polivki ta zvichajna yenot ussurijskij vovk lasicya thir stepovij pereguznya zvichajna borsuk vivirka U mezhah Parku traplyayutsya vidi tvarin zaneseni do Rezoyuciyi 6 Bernskoyi konvenciyi zhuk olen bilizna zvichajna shipavka zvichajna pichkur biloper dnistrovskij jorzh dunajskij v yun zvichajnij girchak yevropejskij zolotista shipavka chip malij triton grebinchastij ribalochka blakitnij berkut pidorlik malij chaplya ruda bugaj pugach zvichajnij drimlyuga chepura velika kryachok chornij leleka bilij zmiyeyid lun ocheretyanij ta luchnij derkach dyatel serednij ta sirijskij kibchik bugajchik sorokopud ternovij ta chornolobij sinoshijka shulika chornij zhovna siva kropiv yanka ryabogruda vidra richkova nichnicya stavkova nichnicya velika pidkovik malij Teritoriyi PZF u skladi RLPNeridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi regionalnogo landshaftnogo parku Dnister vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Bronnicka gora Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Grigorivska gora Botanichnij zakaznik miscevogo znachennya Krishtoforivska gora Botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Bronnickij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Bronnickij park Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya CPKiV m Mogiliv Podilskogo Botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Bilyanskij lis Kompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Urochishe Stinka Istoriko kulturna spadshinaSadiba Vitgenshtejniv u Bronnici pam yatka arhitekturi kinec HIH st Cerkva u Sadkivcyah 1865 r Cerkva u Grigorivci 1813 r Kompleks budivel kupcya m Mogiliv Podilskij pam yatka arhitekturi 1909 r DOT 112 Mogiliv Yampilskij ukriprajon Liniya StalinaPosilannya Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Opis i karta VBU Lyadova Murafa na sajti sekretariatu Ramsarskoyi konvenciyi Karta Smaragdovoyi merezhi Yevropi Informacijnij opis Smaragdovogo sajtu Lyadova Murafa Povnij naukovij zvit pro naukovo doslidnu robotu Stvorennya kadastru ridkisnih roslin oblasti ta vidilennya na jogo osnovi prirodnih yader ekomerezhi Institut botaniki im Holodnogo NAN Ukrayini Naukovij kerivnik s n s viddilu sistematiki ta floristiki sudinnih roslin k b n M M Fedoronchuk Kiyiv 2005 Tlumachnij posibnik oselish Rezolyuciyi 4 Bernskoyi konvenciyi sho znahodyatsya pid zagrozoyu i potrebuyut specialnih zahodiv ohoroni Persha versiya adaptovanogo neoficijnogo perekladu z anglijskoyi tretogo proektu oficijnoyi versiyi 2015 roku A Kuzemko S Sadogurska O Vasilyuk Kiyiv 2017 124 s Zaluchennya gromadskosti ta naukovciv do proektuvannya merezhi Emerald Smaragdovoyi merezhi v Ukrayini