Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Унгурь-Голошниця — водно-болотне угіддя міжнародного значення в Молдові. Статус надано Секретаріатом Рамсарської конвенції 14 вересня 2005 року.
| 48°21′15″ пн. ш. 27°54′05″ сх. д. / 48.35424500002777393° пн. ш. 27.901586000027780443° сх. д.Координати: 48°21′15″ пн. ш. 27°54′05″ сх. д. / 48.35424500002777393° пн. ш. 27.901586000027780443° сх. д. | |
| Країна |  Молдова |
|---|---|
| Розташування | Окницький район Дондушенський район Сороцький район |
| Водні об'єкти | р. Дністер |
| Площа | 15553 га |
| Засновано | 2005 |
| Статус: | d, d і Рамсарське угіддя |
  Унгурь-Голошниця (Молдова) | |
 Унгурь-Голошниця у Вікісховищі | |
Займає площу 15553 га, знаходиться у Північно-східній частині Молдови на кордоні з Україною. Включає 6 природних комплексів: Кременчуг-Голошниця (1094,8 га), Рудь-Гаван (925,2 га), Аріонешть (872,4 га), Дачебал-Сологуб-Троян (328 га), Каларашовка (305,9 га) та Драгуца-Балинці-Сруб (328 га), що складаються з природних та напівприродних екосистем: ліси, кам'янисті степи, сухі та вологі луки. Природні комплекси в основному розташовані на найкрутіших схилах долини річки Дністер, включають саму річку (близько 43 км.) та її вузьку долину.
Водні екосистеми
Річка Дністер - руслова літофільна екосистема з судинними водоростями, прибережною вищою водною рослинністю та епіфітами. На злегка замулених кам'янистих мілководдях зростають рдесник блискучий, кушир занурений, та стрілиця звичайна. Це середовище існування 44 видів безхребетних, переважно молюсків (лунка річкова, живородка). Бентос представлений в основному бокоплавами та личинками комах. Має важливе значення для харчування, гніздування, міграцій та зимівля численних видів водоплавних та навколоводних птахів.
Струмки та малі річки, населені специфічною фауною ендемічних безхребетних (22 види), що характерні для чистих та швидких водойм. Поширені веснянки, волохокрильці, одноденки, ракоподібні бокоплави, а також а також війчасті черви, личинки комах та п'явки. Тут мешкає 9 видів амфібій та 3 види рептилій. В гирлах цих потічків нереститься 11 видів риб та спостерігається скупчення мальків.
Ставки на малих річках та невеликі прісноводні болота, порослі очеретом та рогозом є важливими місцями існування амфібій у внутрішній частині Сайту. Тут гніздяться та харчуються чаплі, качки та лелеки. Трапляється рідкісний вид бабок: дозорець-імператор. Виявлено 25 видів безхребетних — молюски, клопи, личинки двокрилих.
Рослинність
Вузькою смугою вздовж берега річки та на островах зростають заплавні ліси, де поширені тополя біла, верба біла, ясен звичайний, в'яз шорсткий.
На крутих вапнякових схилах каньйону річки Дністер збереглися природні світлі ліси. Також, на території Сайту у другій половині XX століття проводилося значне заліснення. Вік лісів досягає 90-130 років, є окремі ділянки віком 190 років. Ліси поділяються на такі основні типи: сухі світлі дубові ліси з дуба звичайного та дуба скельного з домішкою граба звичайного та липи; свіжі дубові ліси з домішкою граба та клена; вологі дубові ліси в нижній частині схилів. Перші два типи підтримують велику кількість рідкісних видів рослин з численними популяціями та багату фауну безхребетних, третій характеризується найбільш забур'яненим трав'яним ярусом. Штучні насадження робінії звичайної та сосни кримської біологічно бідні за винятком місць, де збереглася природна степова рослинність.
Природна лучна та степова рослинність здебільшого перетворена на ріллю, пасовища та лісові насадження. Залишки степових екосистем представлені 4 типами. Сухі природні трав'янисті біотопи — лучні типчаково-ковилово-різнотравні степи та саваноїдні степи, де домінує бородач що збереглися в недоступних місцях, віддалених від населених пунктів та на крутих схилах, тут трапляються угруповання рідкісного ендеміка — тонконога різнобарвного. Відкриті біотопи скель та осипів були значною мірою трансформовані залісненням. Їх залишки формують особливо цінні біотопи, багаті комахами та рідкісними зміями. На кам'янистих ділянках схилів домінують чебрець та самосил. Також трапляються рідкісні кальцефільні види: аспленій муровий, аспленій волосовидний, жерушник пісковий, міхурниця ламка, тонконіг різнобарвний. З природної рослинності збереглися вологі луки. Сухі пасовища на схилах утворились на місці природної лучно-степової рослинності внаслідок значного випасання. Тут домінують типчак, бородач, костриця. Вологі пасовища у долині сформовані типчаком та райграсом.
На території Сайту зафіксовано 90 видів рідкісних рослин, з них 31 занесений до Червоної книги Молдови та 9 — до Червоної книги України, ще 12 - до обох, зокрема: булатка великоквіткова, сугайник угорський, рябчик малий, підсніжник звичайний, сон великий, скополія карніолійська. З інших рідкісних видів трапляються щитник остистий, голокучник дубовий, кадило рівнинне, аспленій сколопендровий, багаторядник шипуватий, конюшина паннонська.
Тваринний світ
Фауна ссавців нараховує 49 видів. З хижаків найчастіше трапляються лисиця звичайна, куниця кам'яна, тхір лісовий, ласиця мала та борсук європейський. З рідкісних видів на узбережжі Дністра трапляється видра річкова (1 особина на 10 км. берегової лінії), останнім часом її численність відновлюється. У всіх великих лісових масивах мешкає кіт лісовий, зрідка трапляються горностай та куниця лісова. Присутні 2 види рідкісних гризунів: соня лісова мешкає у лісах та хом'як звичайний — мешкає в лучно-степових біотопах. На території Сайту є 10 видів кажанів, зокрема: вечірниця дозірна, пергач пізній, нічниця водяна та вусата, підковик малий. З мисливських видів трапляються сарна європейська, свиня дика, заєць сірий.
Орнітофауна Сайту нараховує 205 видів, її багатство зумовлене поєднанням великої річки, лісових масивів та відкритих лучно-степових просторів, пересіченим характером рельєфу.
Водно-болотні птахи концентруються переважно на мілководдях та у місцях, де Дністер тече повільно та утворює заводі. Вони представлені гусеподібними: лебідь-шипун, лебідь-кликун, гуменник, гуски білолоба та мала, казарка червоновола, огар, галагаз звичайний, свищ, нерозень, чирянки мала та велика, крижень, шилохвіст, широконіска, чернь червонодзьоба, білоока, чубата, морська, попелюх, морянка, гоголь, крех малий, середній та великий.
Важливу групу складають сивкоподібні навколоводні птахи: кулик-сорока, кулик-довгоніг, пісочник малий, чайка, брижач, баранець звичайний, слуква, грицик великий, кульон великий, коловодники чорний, звичайний, ставковий, великий, лісовий та болотяний, набережник, мартини звичайний, сизий, чорнокрилий та сріблястий, крячки каспійський, річковий, білощокий та чорний.
Інші навколоводні птахи представлені такими видами: пірникози мала, велика, сірощока, червоношия, чорношия, баклани великий та малий, бугай, бугайчик, квак, чепури мала та велика, чаплі сіра та руда, лелека чорний, лелека білий, пастушок, погонич звичайний та малий, погонич-крихітка, деркач, курочка водяна, лиска, журавель сірий, дрохва.
Також поширені хижі види орнітофауни: осоїд, шуліка чорний, орлан-білохвіст, змієїд, луні очеретяний, польовий, степовий, лучний, яструби великий, малий, коротконогий, канюк звичайний, зимняк, підорлик малий та великий, беркут, орел-карлик, скопа, боривітер звичайний, кібчик, підсоколик малий, балабан, сапсан; совка, сич хатній, сова сіра, вухата, та болотяна.
Найчисельнішу групу становлять горобцеподібні: жайворонки степовий, лісовий та польовий, посмітюха, ластівки сільська, міська та берегова, щеврики польовий, лісовий та лучний, плиски жовта, гірська та біла, омелюх звичайний, тинівка лісова, вільшанка, соловейко східний, синьошийка, горихвістки чорна та звичайна, трав'янки лучна та чорноголова, кам'янка звичайна, дрозди чорний, співочий, білобровий, чикотень, дрізд-омелюх, кобилочка-цвіркун, кобилочка річкова, солов'їна, очеретянка велика, берестянка звичайна, кропив'янки рябогруда, прудка, сіра, садова та чорноголова, вівчарик весняний, золотомушка жовточуба, мухоловки сіра, мала, білошия, строката, синиці довгохвоста, чубата, чорна, блакитна, велика, гаїчка болотяна, повзик звичайний, підкоришник звичайний, ремез, вивільга звичайна, сорокопуди терновий, чорнолобий, сірий, сойка, сорока звичайна, галка, грак, ворона сіра, крук, шпак звичайний, горобець хатній та польовий, зяблик, в'юрок, зеленяк, щиглик, чиж, коноплянка, снігур, костогриз, вівсянка звичайна, вівсянка садова, просянка.
З інших видів птахів трапляються: куріпка сіра, перепілка звичайна, фазан звичайний, голуб-синяк, припутень, горлиця садова та звичайна, зозуля звичайна, дрімлюга, серпокрилець чорний, рибалочка блакитний, бджолоїдка звичайна, сиворакша, одуд, крутиголовка, жовна сива та зелена, дятли звичайний, сирійський, середній та малий.
На території Сайту нараховується 9 видів рептилій та 11 видів амфібій, зокрема гадюка звичайна, полоз ескулапів, вуж водяний, черепаха болотна, ящірка прудка та ін. До рідкісних належать райка деревна, часничниця звичайна, жаба прудка, тритон гребінчастий, мідянка звичайна. Фауна риб включає 46 видів, в тому числі рідкісні — чіп звичайний, марена дніпровська, марена румунська, в'язь, минь річковий.
Примітки
- Інформаційна картка рамсарського угіддя (англ.)
- Сценарий управления Рамсарского сайта 1500 «Унгурь-Голошница» (проэкт) (рос.)
- на сайті heymoldova.com (рос.)
- Інформаційна картка Смарагдового сайту Unguri-Holosnita - MD0000005 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ungur Goloshnicya vodno bolotne ugiddya mizhnarodnogo znachennya v Moldovi Status nadano Sekretariatom Ramsarskoyi konvenciyi 14 veresnya 2005 roku Ungur Goloshnicya48 21 15 pn sh 27 54 05 sh d 48 35424500002777393 pn sh 27 901586000027780443 sh d 48 35424500002777393 27 901586000027780443 Koordinati 48 21 15 pn sh 27 54 05 sh d 48 35424500002777393 pn sh 27 901586000027780443 sh d 48 35424500002777393 27 901586000027780443Krayina MoldovaRoztashuvannyaOknickij rajon Dondushenskij rajon Sorockij rajonVodni ob yektir DnisterPlosha15553 gaZasnovano2005Status d d i Ramsarske ugiddyaUngur Goloshnicya Moldova Ungur Goloshnicya u Vikishovishi Zajmaye ploshu 15553 ga znahoditsya u Pivnichno shidnij chastini Moldovi na kordoni z Ukrayinoyu Vklyuchaye 6 prirodnih kompleksiv Kremenchug Goloshnicya 1094 8 ga Rud Gavan 925 2 ga Arionesht 872 4 ga Dachebal Sologub Troyan 328 ga Kalarashovka 305 9 ga ta Draguca Balinci Srub 328 ga sho skladayutsya z prirodnih ta napivprirodnih ekosistem lisi kam yanisti stepi suhi ta vologi luki Prirodni kompleksi v osnovnomu roztashovani na najkrutishih shilah dolini richki Dnister vklyuchayut samu richku blizko 43 km ta yiyi vuzku dolinu Vodni ekosistemiRichka Dnister ruslova litofilna ekosistema z sudinnimi vodorostyami priberezhnoyu vishoyu vodnoyu roslinnistyu ta epifitami Na zlegka zamulenih kam yanistih milkovoddyah zrostayut rdesnik bliskuchij kushir zanurenij ta strilicya zvichajna Ce seredovishe isnuvannya 44 vidiv bezhrebetnih perevazhno molyuskiv lunka richkova zhivorodka Bentos predstavlenij v osnovnomu bokoplavami ta lichinkami komah Maye vazhlive znachennya dlya harchuvannya gnizduvannya migracij ta zimivlya chislennih vidiv vodoplavnih ta navkolovodnih ptahiv Strumki ta mali richki naseleni specifichnoyu faunoyu endemichnih bezhrebetnih 22 vidi sho harakterni dlya chistih ta shvidkih vodojm Poshireni vesnyanki volohokrilci odnodenki rakopodibni bokoplavi a takozh a takozh vijchasti chervi lichinki komah ta p yavki Tut meshkaye 9 vidiv amfibij ta 3 vidi reptilij V girlah cih potichkiv nerestitsya 11 vidiv rib ta sposterigayetsya skupchennya malkiv Stavki na malih richkah ta neveliki prisnovodni bolota porosli ocheretom ta rogozom ye vazhlivimi miscyami isnuvannya amfibij u vnutrishnij chastini Sajtu Tut gnizdyatsya ta harchuyutsya chapli kachki ta leleki Traplyayetsya ridkisnij vid babok dozorec imperator Viyavleno 25 vidiv bezhrebetnih molyuski klopi lichinki dvokrilih RoslinnistLisova roslinnist Sajtu Viglyad z Ukrayini Vuzkoyu smugoyu vzdovzh berega richki ta na ostrovah zrostayut zaplavni lisi de poshireni topolya bila verba bila yasen zvichajnij v yaz shorstkij Na krutih vapnyakovih shilah kanjonu richki Dnister zbereglisya prirodni svitli lisi Takozh na teritoriyi Sajtu u drugij polovini XX stolittya provodilosya znachne zalisnennya Vik lisiv dosyagaye 90 130 rokiv ye okremi dilyanki vikom 190 rokiv Lisi podilyayutsya na taki osnovni tipi suhi svitli dubovi lisi z duba zvichajnogo ta duba skelnogo z domishkoyu graba zvichajnogo ta lipi svizhi dubovi lisi z domishkoyu graba ta klena vologi dubovi lisi v nizhnij chastini shiliv Pershi dva tipi pidtrimuyut veliku kilkist ridkisnih vidiv roslin z chislennimi populyaciyami ta bagatu faunu bezhrebetnih tretij harakterizuyetsya najbilsh zabur yanenim trav yanim yarusom Shtuchni nasadzhennya robiniyi zvichajnoyi ta sosni krimskoyi biologichno bidni za vinyatkom misc de zbereglasya prirodna stepova roslinnist Prirodna luchna ta stepova roslinnist zdebilshogo peretvorena na rillyu pasovisha ta lisovi nasadzhennya Zalishki stepovih ekosistem predstavleni 4 tipami Suhi prirodni trav yanisti biotopi luchni tipchakovo kovilovo riznotravni stepi ta savanoyidni stepi de dominuye borodach sho zbereglisya v nedostupnih miscyah viddalenih vid naselenih punktiv ta na krutih shilah tut traplyayutsya ugrupovannya ridkisnogo endemika tonkonoga riznobarvnogo Vidkriti biotopi skel ta osipiv buli znachnoyu miroyu transformovani zalisnennyam Yih zalishki formuyut osoblivo cinni biotopi bagati komahami ta ridkisnimi zmiyami Na kam yanistih dilyankah shiliv dominuyut chebrec ta samosil Takozh traplyayutsya ridkisni kalcefilni vidi asplenij murovij asplenij volosovidnij zherushnik piskovij mihurnicya lamka tonkonig riznobarvnij Z prirodnoyi roslinnosti zbereglisya vologi luki Suhi pasovisha na shilah utvorilis na misci prirodnoyi luchno stepovoyi roslinnosti vnaslidok znachnogo vipasannya Tut dominuyut tipchak borodach kostricya Vologi pasovisha u dolini sformovani tipchakom ta rajgrasom Na teritoriyi Sajtu zafiksovano 90 vidiv ridkisnih roslin z nih 31 zanesenij do Chervonoyi knigi Moldovi ta 9 do Chervonoyi knigi Ukrayini she 12 do oboh zokrema bulatka velikokvitkova sugajnik ugorskij ryabchik malij pidsnizhnik zvichajnij son velikij skopoliya karniolijska Z inshih ridkisnih vidiv traplyayutsya shitnik ostistij golokuchnik dubovij kadilo rivninne asplenij skolopendrovij bagatoryadnik shipuvatij konyushina pannonska Tvarinnij svitChepura velika Egretta alba ta baklan velikij Phalacrocorax carbo na Dnistri Pirnikoza velika Podiceps cristatus na Dnistri Pliska zhovta Motacilla flava Liska Fulica atra Fauna ssavciv narahovuye 49 vidiv Z hizhakiv najchastishe traplyayutsya lisicya zvichajna kunicya kam yana thir lisovij lasicya mala ta borsuk yevropejskij Z ridkisnih vidiv na uzberezhzhi Dnistra traplyayetsya vidra richkova 1 osobina na 10 km beregovoyi liniyi ostannim chasom yiyi chislennist vidnovlyuyetsya U vsih velikih lisovih masivah meshkaye kit lisovij zridka traplyayutsya gornostaj ta kunicya lisova Prisutni 2 vidi ridkisnih grizuniv sonya lisova meshkaye u lisah ta hom yak zvichajnij meshkaye v luchno stepovih biotopah Na teritoriyi Sajtu ye 10 vidiv kazhaniv zokrema vechirnicya dozirna pergach piznij nichnicya vodyana ta vusata pidkovik malij Z mislivskih vidiv traplyayutsya sarna yevropejska svinya dika zayec sirij Ornitofauna Sajtu narahovuye 205 vidiv yiyi bagatstvo zumovlene poyednannyam velikoyi richki lisovih masiviv ta vidkritih luchno stepovih prostoriv peresichenim harakterom relyefu Vodno bolotni ptahi koncentruyutsya perevazhno na milkovoddyah ta u miscyah de Dnister teche povilno ta utvoryuye zavodi Voni predstavleni gusepodibnimi lebid shipun lebid klikun gumennik guski biloloba ta mala kazarka chervonovola ogar galagaz zvichajnij svish nerozen chiryanki mala ta velika krizhen shilohvist shirokoniska chern chervonodzoba bilooka chubata morska popelyuh moryanka gogol kreh malij serednij ta velikij Vazhlivu grupu skladayut sivkopodibni navkolovodni ptahi kulik soroka kulik dovgonig pisochnik malij chajka brizhach baranec zvichajnij slukva gricik velikij kulon velikij kolovodniki chornij zvichajnij stavkovij velikij lisovij ta bolotyanij naberezhnik martini zvichajnij sizij chornokrilij ta sriblyastij kryachki kaspijskij richkovij biloshokij ta chornij Inshi navkolovodni ptahi predstavleni takimi vidami pirnikozi mala velika siroshoka chervonoshiya chornoshiya baklani velikij ta malij bugaj bugajchik kvak chepuri mala ta velika chapli sira ta ruda leleka chornij leleka bilij pastushok pogonich zvichajnij ta malij pogonich krihitka derkach kurochka vodyana liska zhuravel sirij drohva Takozh poshireni hizhi vidi ornitofauni osoyid shulika chornij orlan bilohvist zmiyeyid luni ocheretyanij polovij stepovij luchnij yastrubi velikij malij korotkonogij kanyuk zvichajnij zimnyak pidorlik malij ta velikij berkut orel karlik skopa boriviter zvichajnij kibchik pidsokolik malij balaban sapsan sovka sich hatnij sova sira vuhata ta bolotyana Najchiselnishu grupu stanovlyat gorobcepodibni zhajvoronki stepovij lisovij ta polovij posmityuha lastivki silska miska ta beregova shevriki polovij lisovij ta luchnij pliski zhovta girska ta bila omelyuh zvichajnij tinivka lisova vilshanka solovejko shidnij sinoshijka gorihvistki chorna ta zvichajna trav yanki luchna ta chornogolova kam yanka zvichajna drozdi chornij spivochij bilobrovij chikoten drizd omelyuh kobilochka cvirkun kobilochka richkova solov yina ocheretyanka velika berestyanka zvichajna kropiv yanki ryabogruda prudka sira sadova ta chornogolova vivcharik vesnyanij zolotomushka zhovtochuba muholovki sira mala biloshiya strokata sinici dovgohvosta chubata chorna blakitna velika gayichka bolotyana povzik zvichajnij pidkorishnik zvichajnij remez vivilga zvichajna sorokopudi ternovij chornolobij sirij sojka soroka zvichajna galka grak vorona sira kruk shpak zvichajnij gorobec hatnij ta polovij zyablik v yurok zelenyak shiglik chizh konoplyanka snigur kostogriz vivsyanka zvichajna vivsyanka sadova prosyanka Z inshih vidiv ptahiv traplyayutsya kuripka sira perepilka zvichajna fazan zvichajnij golub sinyak priputen gorlicya sadova ta zvichajna zozulya zvichajna drimlyuga serpokrilec chornij ribalochka blakitnij bdzholoyidka zvichajna sivoraksha odud krutigolovka zhovna siva ta zelena dyatli zvichajnij sirijskij serednij ta malij Na teritoriyi Sajtu narahovuyetsya 9 vidiv reptilij ta 11 vidiv amfibij zokrema gadyuka zvichajna poloz eskulapiv vuzh vodyanij cherepaha bolotna yashirka prudka ta in Do ridkisnih nalezhat rajka derevna chasnichnicya zvichajna zhaba prudka triton grebinchastij midyanka zvichajna Fauna rib vklyuchaye 46 vidiv v tomu chisli ridkisni chip zvichajnij marena dniprovska marena rumunska v yaz min richkovij Panorama SajtuPrimitkiInformacijna kartka ramsarskogo ugiddya angl Scenarij upravleniya Ramsarskogo sajta 1500 Ungur Goloshnica proekt ros na sajti heymoldova com ros Informacijna kartka Smaragdovogo sajtu Unguri Holosnita MD0000005 angl