Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Чикотень | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Turdus pilaris Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Чикотень (Turdus pilaris) — один із широко поширених у Європі дроздів. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах.
Морфологічні ознаки
Птах середнього розміру. Маса тіла 80—140 г, довжина тіла близько 25 см. Статевий диморфізм не виражений. У дорослого птаха голова зверху, щоки, шия ззаду і з боків, поперек і надхвістя сірі, на голові чорні риски; над оком білувата «брова»; спина, плечі і верхні покривні пера другорядних махових каштанові; горло, воло і груди зверху рудуваті, з темно-бурою строкатістю; боки тулуба і підхвістя білуваті, з темно-бурими стрілоподібними плямами; низ грудей і черево білі; покривні пера споду крил білі; махові пера темно-бурі; хвіст чорно-бурий; дзьоб жовтий, на кінці бурий; ноги темно-бурі. Молодий птах зверху сірувато-бурий, зі світлими рисками; низ білуватий, на волі і боках тулуба темні плями. Від решти дроздів відрізняється поєднанням сірого і каштанового кольорів у забарвленні верху.
Поширення та місця існування
Поширений у лісовій та лісостеповій зонах Європи та Азії. Зимує у південних районах області поширення.
В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, також подекуди в степовій смузі; мігрує і зимує по всій території.
Населяє різноманітні типи листяних, мішаних та хвойних лісів. Віддає перевагу світлим, розрідженим ділянкам лісу, часто розташованим поблизу галявин, вирубок або узлісся. Особливо охоче гніздиться по сусідству з житлом людини, а також в різноманітних насадженнях культурного ландшафту (в лісопарках, старих алеях парків, на цвинтарях, в невеликих скверах). Основна умова гніздування цього птаха — це волога місцевість. Наявність води чи вологість ґрунту необхідна чикотню не лише для зібрання мокрої землі при побудові гнізда, вона визначається особливістю їхнього живлення — дощовими червами і наземними молюсками.
Чисельність
Чисельність у Європі оцінюється в 14—24 млн пар, в Україні — 280—365 тис. пар.
Гніздування
Гніздяться окремими парами, але частіше невеликими колоніями (по 10—30 пар), зрідка досить крупними колоніями (до 100 пар).
Гнізда розміщують на деревах, частіше на висоті 1—6 м. Гніздо у чикотнів будує самка. Самець при цьому супроводжує, охороняє її і місце гніздування. Гніздо являє собою досить масивну будівлю. Гніздовий матеріал (суха трава, гілочки і мокру землю) самка збирає недалеко від гнізда. У теплу і суху погоду побудова гнізд іде досить швидко. Але в тих випадках, коли дрозди будують особливо товсту глиняну прокладку, що частіше відбувається у холодних і дощових районах або в холодні роки, побудова гнізда триває 7—10 днів і після закінчення гнізда птахи просушують його ще декілька днів. У теплі роки кількість глини може значно зменшуватись і тоді гніздо будується дуже швидко — протягом 2—4 а іноді навіть і 1 дня.
Кладку з 4—7 зеленуватих з бурими плямами яєць в травні — червні насиджує тільки самка протягом 13—15 днів. Самець в цей час оберігає її, бере активну участь у захисті колонії. Під час насиджування він не годує самку і їй потрібно самій добувати собі їжу. Вилуплення пташенят неодночасне і триває протягом 48 годин. Пташенята, які щойно вилупились, мають масу, в середньому, 6,2 г. Годують пташенят і самка і самець протягом 12—13 днів. Пташенята вилітають із гнізда зазвичай на 13—14 день після народження, ще не вміючи літати.
Живлення
Їжу чикотні збирають під час гніздового періоду на землі. По землі дрозди переміщуються ривками, постійно крутячи головою і роздивляючись ґрунт, рухами дзьоба розкидають або навіть перевертають листя. Головною їжею є дощові черви і наземні молюски. У багатьох випадках дощовими червами живляться не лише дорослі птахи, але і вигодовують ними своїх пташенят. Поїдають чикотні також різних жуків, їх личинок, гусениць, лялечок, багатоніжок, мокриць та інших безхребетних, що живуть у ґрунті. Коли достигають ягоди, починаються масові кочівлі чикотнів, що збираються і зграї. У цей час вони поїдають полуницю, чорницю, смородину, вишні, малину. Восени вони можуть живитись м'якими і солодкими яблуками. Головним кормом чикотнів взимку є плоди горобини. Її врожаї визначають місця концентрації і умови зимівлі цих птахів у північних і центральних районах їх ареалу. Від цих урожаїв залежать не лише розміри кочівних і зимуючих зграй, а і загальна їх чисельність.
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Воїнственський М.А. Птахи наших лісів. — К. : Урожай, 1993. — 176 с.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
ChikotenOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Drozdovi Turdidae Rid Drizd Turdus Vid ChikotenBinomialna nazvaTurdus pilaris Linnaeus 1758Areal vidu Gnizduvannya Osile prozhivannya ZimuvannyaPosilannyaVikishovishe Turdus pilarisVikividi Turdus pilarisITIS 179766MSOP 22708816NCBI 357736Fossilworks 365960 Chikoten Turdus pilaris odin iz shiroko poshirenih u Yevropi drozdiv V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah Morfologichni oznakiPtah serednogo rozmiru Masa tila 80 140 g dovzhina tila blizko 25 sm Statevij dimorfizm ne virazhenij U doroslogo ptaha golova zverhu shoki shiya zzadu i z bokiv poperek i nadhvistya siri na golovi chorni riski nad okom biluvata brova spina plechi i verhni pokrivni pera drugoryadnih mahovih kashtanovi gorlo volo i grudi zverhu ruduvati z temno buroyu strokatistyu boki tuluba i pidhvistya biluvati z temno burimi strilopodibnimi plyamami niz grudej i cherevo bili pokrivni pera spodu kril bili mahovi pera temno buri hvist chorno burij dzob zhovtij na kinci burij nogi temno buri Molodij ptah zverhu siruvato burij zi svitlimi riskami niz biluvatij na voli i bokah tuluba temni plyami Vid reshti drozdiv vidriznyayetsya poyednannyam sirogo i kashtanovogo koloriv u zabarvlenni verhu Poshirennya ta miscya isnuvannyaChikoten pered viknom Poshirenij u lisovij ta lisostepovij zonah Yevropi ta Aziyi Zimuye u pivdennih rajonah oblasti poshirennya V Ukrayini gnizditsya v lisovij i lisostepovij smugah takozh podekudi v stepovij smuzi migruye i zimuye po vsij teritoriyi Naselyaye riznomanitni tipi listyanih mishanih ta hvojnih lisiv Viddaye perevagu svitlim rozridzhenim dilyankam lisu chasto roztashovanim poblizu galyavin virubok abo uzlissya Osoblivo ohoche gnizditsya po susidstvu z zhitlom lyudini a takozh v riznomanitnih nasadzhennyah kulturnogo landshaftu v lisoparkah starih aleyah parkiv na cvintaryah v nevelikih skverah Osnovna umova gnizduvannya cogo ptaha ce vologa miscevist Nayavnist vodi chi vologist gruntu neobhidna chikotnyu ne lishe dlya zibrannya mokroyi zemli pri pobudovi gnizda vona viznachayetsya osoblivistyu yihnogo zhivlennya doshovimi chervami i nazemnimi molyuskami ChiselnistChiselnist u Yevropi ocinyuyetsya v 14 24 mln par v Ukrayini 280 365 tis par GnizduvannyaDoroslij ptah na gnizdiyajce Turdus pilaris Tuluzkij muzej Gnizdyatsya okremimi parami ale chastishe nevelikimi koloniyami po 10 30 par zridka dosit krupnimi koloniyami do 100 par Gnizda rozmishuyut na derevah chastishe na visoti 1 6 m Gnizdo u chikotniv buduye samka Samec pri comu suprovodzhuye ohoronyaye yiyi i misce gnizduvannya Gnizdo yavlyaye soboyu dosit masivnu budivlyu Gnizdovij material suha trava gilochki i mokru zemlyu samka zbiraye nedaleko vid gnizda U teplu i suhu pogodu pobudova gnizd ide dosit shvidko Ale v tih vipadkah koli drozdi buduyut osoblivo tovstu glinyanu prokladku sho chastishe vidbuvayetsya u holodnih i doshovih rajonah abo v holodni roki pobudova gnizda trivaye 7 10 dniv i pislya zakinchennya gnizda ptahi prosushuyut jogo she dekilka dniv U tepli roki kilkist glini mozhe znachno zmenshuvatis i todi gnizdo buduyetsya duzhe shvidko protyagom 2 4 a inodi navit i 1 dnya Kladku z 4 7 zelenuvatih z burimi plyamami yayec v travni chervni nasidzhuye tilki samka protyagom 13 15 dniv Samec v cej chas oberigaye yiyi bere aktivnu uchast u zahisti koloniyi Pid chas nasidzhuvannya vin ne goduye samku i yij potribno samij dobuvati sobi yizhu Viluplennya ptashenyat neodnochasne i trivaye protyagom 48 godin Ptashenyata yaki shojno vilupilis mayut masu v serednomu 6 2 g Goduyut ptashenyat i samka i samec protyagom 12 13 dniv Ptashenyata vilitayut iz gnizda zazvichaj na 13 14 den pislya narodzhennya she ne vmiyuchi litati ZhivlennyaChikotni ohoche poyidayut yagodi Yizhu chikotni zbirayut pid chas gnizdovogo periodu na zemli Po zemli drozdi peremishuyutsya rivkami postijno krutyachi golovoyu i rozdivlyayuchis grunt ruhami dzoba rozkidayut abo navit perevertayut listya Golovnoyu yizheyu ye doshovi chervi i nazemni molyuski U bagatoh vipadkah doshovimi chervami zhivlyatsya ne lishe dorosli ptahi ale i vigodovuyut nimi svoyih ptashenyat Poyidayut chikotni takozh riznih zhukiv yih lichinok gusenic lyalechok bagatonizhok mokric ta inshih bezhrebetnih sho zhivut u grunti Koli dostigayut yagodi pochinayutsya masovi kochivli chikotniv sho zbirayutsya i zgrayi U cej chas voni poyidayut polunicyu chornicyu smorodinu vishni malinu Voseni voni mozhut zhivitis m yakimi i solodkimi yablukami Golovnim kormom chikotniv vzimku ye plodi gorobini Yiyi vrozhayi viznachayut miscya koncentraciyi i umovi zimivli cih ptahiv u pivnichnih i centralnih rajonah yih arealu Vid cih urozhayiv zalezhat ne lishe rozmiri kochivnih i zimuyuchih zgraj a i zagalna yih chiselnist DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Voyinstvenskij M A Ptahi nashih lisiv K Urozhaj 1993 176 s BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12