Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ктир велетенський Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Членистоногі Arthropoda

Ктир велетенський

Ктир велетенський
Ктир велетенський
image
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Родина: Ктирі (Asilidae)
Рід:
Вид: Ктир велетенський
Біноміальна назва
Satanas gigas
(Eversmann, 1855)
Посилання
image Віківиди: Satanas gigas
image EOL: 798865

Ктир велетенський (Satanas gigas) — вид комах з родини ктирів (Asilidae). Один з 10 видів роду, єдиний вид роду у фауні України. Найбільша муха Палеарктики. Населяє переважно аридні райони від Північної Африки до Монголії і Північного Китаю. Вид занесений до Червоної книги України.

Опис

Великі, довгасті і стрункі мухи, завдовжки 35—50 мм. Голова в густому сріблясто-білому пилку, груди в черевце — в густому сірому пилку. Волоски і щетинки на голові і черевці білі, груди в коротких чорних і довгих білих волосках. Ноги бурувато-чорні. Крила прозорі, із загнутими вперед третьою і четвертою радіальними жилками, що закінчуються на вершині крила. Фасеткові очі великі і опуклі. Ротовий хоботок видовжений; мандибули в ньому відсутні, але максили, підглоточник і нижня губа утворюють досконалий колючий орган. Слина ктиря містить сильну отруту (нейротоксин), від якої жертви швидко вмирають. Личинка білого кольору, має червоподібну витягнуту форму тіла; голова чорна, втягнута всередину тіла, озброєна гакоподібними видозміненими мандибулами. Лялечка гола, рухлива, жовтуватого кольору.

Поширення

Ареал охоплює Південно-Східну Європу (Греція, Румунія, Україна, Росія (південний схід європейської частини), частину Північної Африки, Північно-Західний Іран, Закавказзя, Казахстан, Центральну Азію і Північний Китай.

В Україні поширений у лісостеповій (Черкаська, Київська і Полтавська області) і степовій (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська і Миколаївська області, Крим) зонах.

Місця перебування. Чисельність

В Україні населяють цілинні степи, добре прогріті сонцем розріджені чагарники в байраках і передгір'ях, піщані арени та кучугури з розрідженим травостоєм по берегах річок у долинах Дніпра, Південного Бугу та Дунаю.

Чисельність незначна (поодинокі особини). Сучасних даних про чисельність немає.

Особливості біології

Комаха з повним перетворенням. Дорослі ктирі з'являються влітку, ведуть денний спосіб життя. Дають одну генерацію на рік. Личинки розвиваються протягом 2—3 років у верхньому шарі ґрунту або трухлявій деревині, де й заляльковуються. Лялечка розвивається від 2 до 6 тижнів, поступово рухається до поверхні і після метаморфозу перетворюється в дорослу особину (імаго).

Дорослі — активні хижаки. Як правило, ловлять здобич (переважно комах) на льоту, нападаючи навіть на таких небезпечних перетинчастокрилих як оси і бджоли. До харчового раціону також входять павуки, кліщі і багатоніжки. Наздогнавши жертву ктир хоботком проколює її хітиновий покрив і вводить всередину тіла отруйну і ферментовану слину, яка не тільки вбиває, а також перетравлює нутрощі комахи. Незабаром ктир висмоктує жертву і повертається на спостережний пост – якесь підвищення в межах своєї мисливської території. Личинки — хижаки на всіх етапах розвитку, також отруйні і полюють переважно на личинок членистоногих, деколи живляться рослинними рештками.

Охорона

У межах української частини ареалу спостерігається зменшення через розорювання цілинних ділянок, залісення піщаних кучугур, пожежі, випас худоби та застосування пестицидів. Саме тому вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид).

Для збереження виду необхідне виявлення і заповідання місць проживання виду з наступними заходами охорони і моніторингом за станом популяції. В Україні можливо охороняється в лісостепових і степових заповідниках, національних природних парках і заказниках. У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця», у Криму — в Національному природному парку «Тарханкутский».

Практичне значення

Ктирі регулюють чисельність різноманітних комах, зокрема шкідливих — саранових, хрущів та ін. Іноді поїдають домашніх бджіл, чим можуть наносити шкоду бджільництву.

Отрута ктиря впливає не тільки на членистоногих. Впійманий рукою ктир іноді кусає і людину. Такий укус настільки же болячий, як укол бджолиного жала..

Див. також

Джерела. Примітки

  1. Червона книга України. Тваринний світ / Під заг. ред. М. М. Щербака. — К. : Укр. энциклопедія, 1994. — 464 с. (с. 234)
  2. Биологичекий энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 832 с. (с. 301)
  3. Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 39)
  4. Червона книга України
  5. Жизнь животных. В 6 т. — М. : Просвещение, 1969. — 576 с. (с. 504—505)
  6. Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 247)
  7. Петроченко В. І., Жаков О. В. Тваринний світ Національного заповідника «Хортиця» // Заповідна Хортиця : збірник праць Національного заповідника «Хортиця». — Запоріжжя : Дике Поле, 2006. — С. 239—246
  8. Муленко М. А., Карпенко Г. О., Жаков О. В. Ентомофауна о. Хортиця // Природа острова Хортиця : колективна монографія / [за ред. С. Г. Охрименко]. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016. — Вип. 2. — С. 101—151
  9. Красная книга Республики Крым. Животные / Отв. ред. С. П. Иванов и А. В. Фатерыга. — Симферополь : ООО «ИТ «АРИАЛ», 2015. — 440 с (с. 263)

Посилання

  • Червона книга України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ktir veletenskij Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Dvokrili Diptera Rodina Ktiri Asilidae Rid Vid Ktir veletenskij Binomialna nazva Satanas gigas Eversmann 1855 Posilannya Vikividi Satanas gigas EOL 798865 Ktir veletenskij Satanas gigas vid komah z rodini ktiriv Asilidae Odin z 10 vidiv rodu yedinij vid rodu u fauni Ukrayini Najbilsha muha Palearktiki Naselyaye perevazhno aridni rajoni vid Pivnichnoyi Afriki do Mongoliyi i Pivnichnogo Kitayu Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini OpisVeliki dovgasti i strunki muhi zavdovzhki 35 50 mm Golova v gustomu sriblyasto bilomu pilku grudi v cherevce v gustomu siromu pilku Voloski i shetinki na golovi i cherevci bili grudi v korotkih chornih i dovgih bilih voloskah Nogi buruvato chorni Krila prozori iz zagnutimi vpered tretoyu i chetvertoyu radialnimi zhilkami sho zakinchuyutsya na vershini krila Fasetkovi ochi veliki i opukli Rotovij hobotok vidovzhenij mandibuli v nomu vidsutni ale maksili pidglotochnik i nizhnya guba utvoryuyut doskonalij kolyuchij organ Slina ktirya mistit silnu otrutu nejrotoksin vid yakoyi zhertvi shvidko vmirayut Lichinka bilogo koloru maye chervopodibnu vityagnutu formu tila golova chorna vtyagnuta vseredinu tila ozbroyena gakopodibnimi vidozminenimi mandibulami Lyalechka gola ruhliva zhovtuvatogo koloru PoshirennyaAreal ohoplyuye Pivdenno Shidnu Yevropu Greciya Rumuniya Ukrayina Rosiya pivdennij shid yevropejskoyi chastini chastinu Pivnichnoyi Afriki Pivnichno Zahidnij Iran Zakavkazzya Kazahstan Centralnu Aziyu i Pivnichnij Kitaj V Ukrayini poshirenij u lisostepovij Cherkaska Kiyivska i Poltavska oblasti i stepovij Dnipropetrovska Donecka Zaporizka Hersonska i Mikolayivska oblasti Krim zonah Miscya perebuvannya ChiselnistV Ukrayini naselyayut cilinni stepi dobre progriti soncem rozridzheni chagarniki v bajrakah i peredgir yah pishani areni ta kuchuguri z rozridzhenim travostoyem po beregah richok u dolinah Dnipra Pivdennogo Bugu ta Dunayu Chiselnist neznachna poodinoki osobini Suchasnih danih pro chiselnist nemaye Osoblivosti biologiyiKomaha z povnim peretvorennyam Dorosli ktiri z yavlyayutsya vlitku vedut dennij sposib zhittya Dayut odnu generaciyu na rik Lichinki rozvivayutsya protyagom 2 3 rokiv u verhnomu shari gruntu abo truhlyavij derevini de j zalyalkovuyutsya Lyalechka rozvivayetsya vid 2 do 6 tizhniv postupovo ruhayetsya do poverhni i pislya metamorfozu peretvoryuyetsya v doroslu osobinu imago Dorosli aktivni hizhaki Yak pravilo lovlyat zdobich perevazhno komah na lotu napadayuchi navit na takih nebezpechnih peretinchastokrilih yak osi i bdzholi Do harchovogo racionu takozh vhodyat pavuki klishi i bagatonizhki Nazdognavshi zhertvu ktir hobotkom prokolyuye yiyi hitinovij pokriv i vvodit vseredinu tila otrujnu i fermentovanu slinu yaka ne tilki vbivaye a takozh peretravlyuye nutroshi komahi Nezabarom ktir vismoktuye zhertvu i povertayetsya na sposterezhnij post yakes pidvishennya v mezhah svoyeyi mislivskoyi teritoriyi Lichinki hizhaki na vsih etapah rozvitku takozh otrujni i polyuyut perevazhno na lichinok chlenistonogih dekoli zhivlyatsya roslinnimi reshtkami OhoronaU mezhah ukrayinskoyi chastini arealu sposterigayetsya zmenshennya cherez rozoryuvannya cilinnih dilyanok zalisennya pishanih kuchugur pozhezhi vipas hudobi ta zastosuvannya pesticidiv Same tomu vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij vid Dlya zberezhennya vidu neobhidne viyavlennya i zapovidannya misc prozhivannya vidu z nastupnimi zahodami ohoroni i monitoringom za stanom populyaciyi V Ukrayini mozhlivo ohoronyayetsya v lisostepovih i stepovih zapovidnikah nacionalnih prirodnih parkah i zakaznikah U Zaporizkij oblasti ohoronyayetsya v Nacionalnomu zapovidniku Horticya u Krimu v Nacionalnomu prirodnomu parku Tarhankutskij Praktichne znachennyaKtiri regulyuyut chiselnist riznomanitnih komah zokrema shkidlivih saranovih hrushiv ta in Inodi poyidayut domashnih bdzhil chim mozhut nanositi shkodu bdzhilnictvu Otruta ktirya vplivaye ne tilki na chlenistonogih Vpijmanij rukoyu ktir inodi kusaye i lyudinu Takij ukus nastilki zhe bolyachij yak ukol bdzholinogo zhala Div takozhKtiriDzherela PrimitkiChervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Pid zag red M M Sherbaka K Ukr enciklopediya 1994 464 s s 234 Biologichekij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov M Sov enciklopediya 1986 832 s s 301 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 39 Chervona kniga Ukrayini Zhizn zhivotnyh V 6 t M Prosveshenie 1969 576 s s 504 505 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Tvarinnij svit Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij Druk 2011 488 s s 247 Petrochenko V I Zhakov O V Tvarinnij svit Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zapovidna Horticya zbirnik prac Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zaporizhzhya Dike Pole 2006 S 239 246 Mulenko M A Karpenko G O Zhakov O V Entomofauna o Horticya Priroda ostrova Horticya kolektivna monografiya za red S G Ohrimenko Zaporizhzhya Dniprovskij metalurg 2016 Vip 2 S 101 151 Krasnaya kniga Respubliki Krym Zhivotnye Otv red S P Ivanov i A V Fateryga Simferopol OOO IT ARIAL 2015 440 s s 263 PosilannyaChervona kniga Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ