Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірська республіка (Гірська автономія; чеч. Ламанхойн республика) — держава, проголошена у листопаді 1917 року на території Дагестану й гірських округів Терської області Центральним комітетом . Цим самим рішенням ЦК Союзу був перетворений на Гірський уряд.
| Республіка Горців Кавказу | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1917 |
|---|---|
| Офіційна мова | російська |
| Континент | Європа |
| Столиця | Буйнакськ, Владикавказ, Батумі, уряд в екзилі і Леваши |
| Форма правління | парламентська республіка |
| Замінений на | Південь Росії |
| Мова комунікації | абхазька, аварська мова, даргинські мови, інгуська мова, кабардинська мова, карачаєво-балкарська мова, кумицька мова, лакська, лезгинська мова, осетинська, російська, рутульська мова і чеченська мова |
| Час/дата припинення існування | 1920 |
 | |
 Республіка Горців Кавказу у Вікісховищі | |
Координати: 42°49′ пн. ш. 47°07′ сх. д. / 42.817° пн. ш. 47.117° сх. д.
Історія
Перший гірський уряд
Головою уряду став чеченський землевласник і нафтопромисловець Абдул-Межид Чермоєв.
Одночасно був укладений союз між Гірським урядом та Військовим урядом Терського козацького війська та створено об'єднаний Терсько-Дагестанський уряд, до якого увійшла більша частина Гірського уряду.
Гірський уряд, однак, міг розраховувати на визнання лише на території Дагестану, причому навіть тут його не усюди визнавали, особливо в аулах, що межували із Чечнею. Сам уряд не мав постійної резиденції. Так Гайдар Бамматов, що вважався міністром закордонних справ, перебував постійно у Тифлісі у пошуках покровительства «зовнішньої сили» — спочатку Османської імперії, а у подальшому — Великої Британії. Головні міста Дагестану знаходились під владою рад депутатів та міських самоуправлінь, які отримували підтримку із радянської Астрахані й від солдатських ешелонів, що повертались по домівках з Кавказького й Перського фронтів Першої світової війни, що розпались.
Гірському уряду підпорядковувались 1-й та 2-й Дагестанські кінні полки зі складу білогвардійських . 1-й Дагестанський кінний полк, який після участі у Корніловському заколоті був розквартирований у слободі Хасав'юрт на північ від Петровська (нині Махачкала), 1 листопада 1917 року очолив полковник князь Нух Бек Шамхал Тарковський. Йому удалось вивести полк до Темір-Хан-Шура (нині Буйнакськ) для подальшого переформування й використання у воєнних діях проти радянських військ. До початку 1918 року положення у Темір-Хан-Шурі було критичним. 2-й Дагестанський кінний полк під командою полковника Нахібашева не зміг утримати Петровськ та з великими втратами відійшов у напрямку на Шуру, зупинившись у поселенні Кумтор-Кале. Тарковський, привівши свій полк до Темір-Хан-Шура, приступив до формування надійних частин, для чого звів два Дагестанських полки в один, створивши собі базу у поселенні Кумтор-Кале та зайнявши найближчу й останню залізничну станцію Шамхал (далі залізничні колії були знищені чеченцями).
Дагестан у цей час існував лише завдяки багатому хлібом Хасав-Юртському округу, тоді як підвезення решти продуктів, що здійснювалось залізницею через Владикавказ, припинилось. Чеченці та аухівці постійними нападами на російських поселенців змусили їх залишити обжиті місця.
В результаті міжнаціональних конфліктів, що загострились, початку громадянської війни на Північному Кавказі у січні-лютому 1918 року й наступного проголошення Терської радянської республіки, Терсько-Дагестанський та Гірський уряди фактично втратили владу й розпались. Останні їх рештки 5 березня 1918 року втекли з Владикавказа до соціал-демократичної Грузії.
Другий гірський уряд
11 травня 1918 року у зайнятому османськими військами Батумі після завершення перемовин з османським урядом делегація керівників Північного Кавказу проголосила незалежність Республіки Союзу горців Північного Кавказу і створили новий Гірський уряд, що звернувся за підтримкою до Османської й Німецької імперії.
До складу уряду увійшли колишні члени уряду Гірської республіки і частина членів Терсько-Дагестанського уряду, в тому числі прем'єр-міністр Чермоєв та військовий міністр князь Нух Бек Шамхал Тарковський.
25 вересня 1918 року Н.Тарковський підписав у Порт-Петровську угоду з козацьким генералом Л. Ф. Бічераховим про спільну боротьбу проти Радянської влади. 30.09.1918 уряд Гірської республіки оголосив про скасування всіх декретів Радянської влади, денаціоналізації лісів, пасовищ, водних ресурсів. У листопаді 1918 року після заволодіння османськими військами міста Темір-Хан-Шура. Гірський уряд переїхав сюди. Н.Тарковський склав із себе диктаторські повноваження, і 17 листопада уряд підписав угоду з османським головнокомандувачем Ф. Юсуф-Ізетт-пашою про перебування у Дагестані османських військ.
Шаріатські суди. Саморозпуск.
У зв'язку з поразкою Німецької й Османської імперій у Першій світовій війні й відходом османських військ із Закавказзя й Дагестану, Гірський уряд був реорганізований, та наприкінці 1918 року гірський з'їзд у Темір-Хан-Шурі затвердив главою коаліційного кабінету Пшемахо Коцева. Були укладені угоди із загоном терських козаків, що знаходились у Дагестані та з представником Добровольчої армії в Баку генералом І. Г. Ерделі. За допомогою Грузинської Демократичної Республіки, Азербайджанської Демократичної Республіки й Антанти було розпочато формування власних загонів. У січні 1919 року були створені військово-шаріатські суди.
Навесні 1919 року Дагестан зайняли війська генерала Денікіна, після чого Гірський уряд заявив про саморозпуск та знову евакуювався до Тифлісу.
Див. також
Джерела
- Б. М. Кузнєцов. 1918 рік у Дагестані
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girska respublika Girska avtonomiya chech Lamanhojn respublika derzhava progoloshena u listopadi 1917 roku na teritoriyi Dagestanu j girskih okrugiv Terskoyi oblasti Centralnim komitetom Cim samim rishennyam CK Soyuzu buv peretvorenij na Girskij uryad Respublika Gorciv Kavkazu PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1917 Oficijna movarosijska KontinentYevropa StolicyaBujnaksk Vladikavkaz Batumi uryad v ekzili i Levashi Forma pravlinnyaparlamentska respublika Zaminenij naPivden Rosiyi Mova komunikaciyiabhazka avarska mova darginski movi inguska mova kabardinska mova karachayevo balkarska mova kumicka mova lakska lezginska mova osetinska rosijska rutulska mova i chechenska mova Chas data pripinennya isnuvannya1920 Respublika Gorciv Kavkazu u Vikishovishi Koordinati 42 49 pn sh 47 07 sh d 42 817 pn sh 47 117 sh d 42 817 47 117 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat Kavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvati Gorska respublika na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyi Polozhennya bilshovickih ta antibilshovickih sil u berezni 1919 Teritoriya Girskoyi respubliki zajnyata vijskami dobrovilnoyi armiyi generala Denikina Lideri Girskoyi respublikiIstoriyaPershij girskij uryad Golovoyu uryadu stav chechenskij zemlevlasnik i naftopromislovec Abdul Mezhid Chermoyev Odnochasno buv ukladenij soyuz mizh Girskim uryadom ta Vijskovim uryadom Terskogo kozackogo vijska ta stvoreno ob yednanij Tersko Dagestanskij uryad do yakogo uvijshla bilsha chastina Girskogo uryadu Girskij uryad odnak mig rozrahovuvati na viznannya lishe na teritoriyi Dagestanu prichomu navit tut jogo ne usyudi viznavali osoblivo v aulah sho mezhuvali iz Chechneyu Sam uryad ne mav postijnoyi rezidenciyi Tak Gajdar Bammatov sho vvazhavsya ministrom zakordonnih sprav perebuvav postijno u Tiflisi u poshukah pokrovitelstva zovnishnoyi sili spochatku Osmanskoyi imperiyi a u podalshomu Velikoyi Britaniyi Golovni mista Dagestanu znahodilis pid vladoyu rad deputativ ta miskih samoupravlin yaki otrimuvali pidtrimku iz radyanskoyi Astrahani j vid soldatskih esheloniv sho povertalis po domivkah z Kavkazkogo j Perskogo frontiv Pershoyi svitovoyi vijni sho rozpalis Girskomu uryadu pidporyadkovuvalis 1 j ta 2 j Dagestanski kinni polki zi skladu bilogvardijskih 1 j Dagestanskij kinnij polk yakij pislya uchasti u Kornilovskomu zakoloti buv rozkvartirovanij u slobodi Hasav yurt na pivnich vid Petrovska nini Mahachkala 1 listopada 1917 roku ocholiv polkovnik knyaz Nuh Bek Shamhal Tarkovskij Jomu udalos vivesti polk do Temir Han Shura nini Bujnaksk dlya podalshogo pereformuvannya j vikoristannya u voyennih diyah proti radyanskih vijsk Do pochatku 1918 roku polozhennya u Temir Han Shuri bulo kritichnim 2 j Dagestanskij kinnij polk pid komandoyu polkovnika Nahibasheva ne zmig utrimati Petrovsk ta z velikimi vtratami vidijshov u napryamku na Shuru zupinivshis u poselenni Kumtor Kale Tarkovskij privivshi svij polk do Temir Han Shura pristupiv do formuvannya nadijnih chastin dlya chogo zviv dva Dagestanskih polki v odin stvorivshi sobi bazu u poselenni Kumtor Kale ta zajnyavshi najblizhchu j ostannyu zaliznichnu stanciyu Shamhal dali zaliznichni koliyi buli znisheni chechencyami Dagestan u cej chas isnuvav lishe zavdyaki bagatomu hlibom Hasav Yurtskomu okrugu todi yak pidvezennya reshti produktiv sho zdijsnyuvalos zalizniceyu cherez Vladikavkaz pripinilos Chechenci ta auhivci postijnimi napadami na rosijskih poselenciv zmusili yih zalishiti obzhiti miscya V rezultati mizhnacionalnih konfliktiv sho zagostrilis pochatku gromadyanskoyi vijni na Pivnichnomu Kavkazi u sichni lyutomu 1918 roku j nastupnogo progoloshennya Terskoyi radyanskoyi respubliki Tersko Dagestanskij ta Girskij uryadi faktichno vtratili vladu j rozpalis Ostanni yih reshtki 5 bereznya 1918 roku vtekli z Vladikavkaza do social demokratichnoyi Gruziyi Drugij girskij uryad 11 travnya 1918 roku u zajnyatomu osmanskimi vijskami Batumi pislya zavershennya peremovin z osmanskim uryadom delegaciya kerivnikiv Pivnichnogo Kavkazu progolosila nezalezhnist Respubliki Soyuzu gorciv Pivnichnogo Kavkazu i stvorili novij Girskij uryad sho zvernuvsya za pidtrimkoyu do Osmanskoyi j Nimeckoyi imperiyi Do skladu uryadu uvijshli kolishni chleni uryadu Girskoyi respubliki i chastina chleniv Tersko Dagestanskogo uryadu v tomu chisli prem yer ministr Chermoyev ta vijskovij ministr knyaz Nuh Bek Shamhal Tarkovskij 25 veresnya 1918 roku N Tarkovskij pidpisav u Port Petrovsku ugodu z kozackim generalom L F Bicherahovim pro spilnu borotbu proti Radyanskoyi vladi 30 09 1918 uryad Girskoyi respubliki ogolosiv pro skasuvannya vsih dekretiv Radyanskoyi vladi denacionalizaciyi lisiv pasovish vodnih resursiv U listopadi 1918 roku pislya zavolodinnya osmanskimi vijskami mista Temir Han Shura Girskij uryad pereyihav syudi N Tarkovskij sklav iz sebe diktatorski povnovazhennya i 17 listopada uryad pidpisav ugodu z osmanskim golovnokomanduvachem F Yusuf Izett pashoyu pro perebuvannya u Dagestani osmanskih vijsk Shariatski sudi Samorozpusk U zv yazku z porazkoyu Nimeckoyi j Osmanskoyi imperij u Pershij svitovij vijni j vidhodom osmanskih vijsk iz Zakavkazzya j Dagestanu Girskij uryad buv reorganizovanij ta naprikinci 1918 roku girskij z yizd u Temir Han Shuri zatverdiv glavoyu koalicijnogo kabinetu Pshemaho Koceva Buli ukladeni ugodi iz zagonom terskih kozakiv sho znahodilis u Dagestani ta z predstavnikom Dobrovolchoyi armiyi v Baku generalom I G Erdeli Za dopomogoyu Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki j Antanti bulo rozpochato formuvannya vlasnih zagoniv U sichni 1919 roku buli stvoreni vijskovo shariatski sudi Navesni 1919 roku Dagestan zajnyali vijska generala Denikina pislya chogo Girskij uryad zayaviv pro samorozpusk ta znovu evakuyuvavsya do Tiflisu Div takozhKonfederaciya gorskih narodiv Kavkazu Pivnichno Kavkazkij imamat Pivnichno Kavkazka Radyanska Respublika Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika PrometeyizmDzherelaB M Kuznyecov 1918 rik u Dagestani