Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Герой Радянського Союзу державна нагорода часів Радянського союзу 1934 1991 Встановлена постановою Центрального Виконавч

Герой Радянського союзу

Герой Радянського союзу

Герой Радянського Союзу — державна нагорода часів Радянського союзу (1934—1991). Встановлена постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 16 квітня 1934 року як відзнака за особисті або колективні заслуги перед радянською державою, пов'язані зі здійсненням «героїчного подвигу».

Герой Радянського Союзу
Герой Советского Союза
image
Країна image СРСР
Тип Медаль
Вручається: громадянам СРСР
Підстава за особисті або колективні заслуги перед радянською державою, пов'язані із здійсненням героїчного подвигу
Статус не вручається
Нагородження
Параметри золото, 34,264 (± 1,5) г
Засновано: 14 квітня 1934
Перше: 20 квітня 1934
Останнє: 24 грудня 1991
Нагороджено: 12 775
Нагороджені:
 (3360)
Черговість
Старша нагорода немає
Молодша нагорода Орден Леніна
image Герой Радянського Союзу у Вікісховищі

Впровадження звання

Постановою ЦВК СРСР від 29 липня 1936 року затверджено Положення про звання Героя Радянського Союзу. Право присвоєння цього звання надавалось ЦВК СРСР, а з грудня 1936 року — Президії Верховної Ради СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1939 року з метою особливої відзнаки громадян — Героїв Радянського Союзу та тих, що здійснюють нові героїчні подвиги, впроваджено медаль «Герой Радянського Союзу» (з 16 жовтня 1939 року почала іменуватись медаллю «Золота Зірка»), яка мала форму п'ятикутної зірки.

Президія Верховної Ради СРСР Указом від 14 травня 1973 року затвердила Положення про звання Героя Радянського Союзу в новій редакції.

З положення про звання (в останній редакції 1988 року)

Звання Героя Радянського Союзу є найвищим ступенем відзнаки та надається за особисті або колективні заслуги перед Радянською державою та суспільством, пов'язані із здійсненням героїчного подвигу.

Звання Героя Радянського Союзу надавала Президія Верховної Ради СРСР.

Герою Радянського Союзу вручалося:

Герой Радянського Союзу, що вдруге здійснив героїчний подвиг, не менший за перший, удостоюється вдруге звання Героя Радянського Союзу та нагороджується другою медаллю «Золота Зірка». В ознаменування його подвигів споруджується бронзове погруддя Героя з відповідним написом, яке встановлюється на його батьківщині, про що робиться запис в Указі Президії Верховної Ради СРСР про нагородження.

Герой Радянського Союзу, нагороджений двома медалями «Золота Зірка», за нові героїчні подвиги, подібні до раніше здійснених, може бути втретє нагороджений медаллю «Золота Зірка». При нагородженні Героя Радянського Союзу орденом Леніна та медаллю «Золота Зірка» йому одночасно з орденом та медаллю вручається і грамота Президії Верховної Ради СРСР.

У разі, якщо Герою Радянського Союзу буде надано звання Героя Соціалістичної Праці, в ознаменування його героїчного та трудового подвигів споруджується бронзове погруддя Героя із відповідним написом, що встановлюється на його батьківщині, і про що робиться запис в Указі Президії Верховної Ради СРСР про надання звання Героя Соціалістичної Праці.

Герої Радянського Союзу користуються пільгами, встановленими законодавством. Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу носиться на лівому боці грудей над усіма іншими орденами та медалями СРСР. Позбавити звання Героя Радянського Союзу може тільки Президія Верховної Ради СРСР.

Історія нормативних актів про звання

image
Грамота Героя Радянського Союзу

Звання Героя Радянського Союзу (далі — ГРС) — найвища відзнака радянського періоду, найпочесніше звання радянської нагородної ієрархії.

Звання ГРС — перша у світі нагорода такого роду. Хоча в декількох країнах і було поняття «національний герой», але воно не було офіційною відзнакою. Після закінчення Другої світової війни деякі країни соціалістичної орієнтації за аналогією із званням ГРС ввели національні найвищі ступені відзнаки, зокрема:

Звання ГРС запроваджено Постановою ЦВК СРСР від 16 квітня 1934 року. Передбачалося, що Героям Радянського Союзу видається особлива грамота. Жодних інших атрибутів і відзнак для Героя Радянського Союзу тоді введено не було.

Положення про звання Героя Радянського Союзу було вперше впроваджене 29 липня 1936 року. Воно вводило порядок вручення ГРС окрім грамоти ЦВК також і ордена Леніна — вищої нагороди СРСР. Відтоді всі Герої Радянського Союзу отримували орден Леніна аж до розпаду СРСР 1991 року. Отримали його заднім числом і ті 11 осіб, кому звання Героя Радянського Союзу надали до виходу цієї постанови.

Потреба в особливій відзнаці для Героя Радянського Союзу з'явилась на три роки пізніше, коли Героями Радянського Союзу уже було 122 особи (двоє з них — льотчики Сигізмунд Олександрович Леваневський та Валерій Павлович Чкалов на той час уже загинули, а 19 звань надали посмертно).

1 липня 1939 року вийшов Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про додаткові відзнаки Героїв Радянського Союзу» від 1 серпня 1939 року. Статті 1 та 2 Указу проголошували, що для особливої відзнаки громадян, вшанованих званням Героя Радянського Союзу, впроваджується медаль «Герой Радянського Союзу», яка вручається одночасно з наданням звання Героя Радянського Союзу та врученням ордена Леніна. Статті 3 та 4 цього Указу, згідно з якими звання Герою Радянського Союзу могло бути надано не більше трьох разів, автоматично обмежували максимальну кількість нагороджень медаллю «Герой Радянського Союзу». Вручення ордена Леніна при цьому передбачалося тільки при наданні першого звання Героя Радянського Союзу.

image
Орден Леніна — підвісний варіант 1943 року (вручався Героям Радянського Союзу)

Цей Указ також передбачав, що при наданні другого звання ГРС споруджується бронзове погруддя Героя на його батьківщині, а при наданні третього звання Героя Радянського Союзу — бронзове погруддя поряд із Палацом З'їздів, який тоді активно споруджувався в Москві на місці зруйнованого Храму Христа-Спасителя. Втім, будівництво цього Палацу з початком війни зупинили ще до появи першого тричі Героя Радянського Союзу, а збудовану частину пізніше знесли, тож цей пункт Указу 1939 року виконаний так ніколи і не був. Пізніше погруддя тричі Героїв встановлювали в Московському Кремлі.

Опис медалі було затверджено Указом від 16 листопада 1939 року, який також змінив назву медалі: відтоді вона називалась медаль «Золота Зірка» (від 1 червня до 16 жовтня 1939 року звання Героя Радянського Союзу не надавалося, тому під первинною назвою медаль нікому не видали).

Видача медалей «Золота Зірка» здійснювалася в порядку надання звання Героя Радянського Союзу, зокрема особам, кому це звання було надано до впровадження медалі «Золота Зірка»; при цьому номер медалі відповідав номеру грамоти ЦВК або Президії Верховної Ради. При повторних наданнях звання Героя Радянського Союзу нумерація медалей двічі-, тричі- та чотириразових Героїв Радянського Союзу починалась з номера 1.

Положення про звання Героя Радянського Союзу в новій редакції з'явилося 14 травня 1973 року, деякі зміни в нього були внесені Указом від 18 липня 1980 року. В указі вказувалося, що звання Героя Радянського Союзу «надається за особисті та колективні заслуги перед Радянською державою та суспільством, пов'язані із здійсненням героїчного подвигу». Новим було те, що при повторному та наступних нагородженнях ГРС медаллю «Золота Зірка» йому щоразу знову вручався орден Леніна. Крім того, попереднє обмеження числа нагороджень трьома одній особі було зняте, завдяки чому Генеральний секретар ЦК КПРС, Маршал Радянського Союзу Леонід Брежнєв зміг стати чотириразовим Героєм Радянського Союзу. Маршал Радянського Союзу Георгій Жуков 1956 року став чотириразовим Героєм Радянського Союзу з прямим порушенням чинного тоді Указу.

1988 року дане положення змінили й встановили, що орден Леніна вручається тільки при першому врученні медалі «Золота Зірка».

Історія надання звання

Передвоєнні часи

Уперше звання ГРС було надано 20 квітня 1934 року Постановою ЦВК СРСР за врятування полярної експедиції та екіпажу криголаму семи льотчикам:

Всі вони отримали особливі грамоти ЦВК. Окрім того, їм були вручені ордени Леніна, що не було передбачено Постановою про впровадження звання ГРС, яка діяла на той час. Грамоту № 1 вручили Ляпідевському, який пізніше отримав медаль «Золота Зірка» за номером 1 (орден Леніна № 515). Під час Другої світової війни полковник (з 1946 генерал-майор) Ляпідевський очолював авіаційний завод. Він також був нагороджений двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни I та II ступенів, двома орденами Червоної Зірки та орденом Трудового Червоного Прапора. Помер у 1983 році.

Восьме звання Героя Радянського Союзу в 1934 році було присвоєно видатному льотчикові Громову М. М., що здійснив за 75 годин рекордний безпосадочний переліт на відстань в 12 411 км. Членів його екіпажу було нагороджено лише орденами.

В 1935 році звання Героя Радянського Союзу не присвоювалось.

Наступними Героями Радянського Союзу 24 липня 1936 року стали льотчики Чкалов В. П., Байдуков Г. П., Беляков О. В., що здійснили безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід.

31 грудня 1936 року звання Героя Радянського Союзу вперше було присвоєне за військові подвиги. Героями стали 11 командирів Червоної Армії — учасників Громадянської війни в Іспанії. Всі вони також були льотчиками, а троє з них за походженням — іноземці. Це італієць Прімо Джибеллі (перший Герой Радянського Союзу, що народився за межами СРСР), німець Ернст Шахт та болгарин (у Постанові ЦВК СРСР значився під прізвищем Волкан Горанов). В числі цих 11-ти ГРС був лейтенант 61-ї винищувальної ескадрильї С. О. Черних, що першим з радянських льотчиків збив винищувач «Мессершміт». В 1941 році він командував 9-ю змішаною авіадивізією, згодом був заарештований НКВС та розстріляний 27 червня 1941 року.

Також за участь в боях в Іспанії звання Героя Радянського Союзу отримав льотчик Павло Ричагов Після цього, в 1938 році під час конфлікту між СРСР та Японією біля озера Хасан він командував ВПС Приморської групи Далекосхідного фронту. В 1939 році призначений командувачем ВПС 9-ї армії. Брав участь в радянсько-фінській війні, після чого був призначеним головою Головного Управління ВПС Генерального штабу, ставши наймолодшим головою військової авіації в СРСР за всю історію. В червні 1941 року був звинувачений в зраді, заарештований НКВС і розстріляний разом із своєю жінкою 28 жовтня 1941 року.

В ході війни в Іспанії трьом особам звання Героя Радянського Союзу було присвоєне посмертно, що стало першим випадком посмертної нагороди в СРСР.

В червні 1937 року звання Героя Радянського Союзу присвоєне групі осіб за організацію та здійснення доставки літаками на Північний полюс екіпажу першої у світі полярної дрейфувальної метеостанції. Героями стали керівник висадки Шмідт О. Ю. (перший ГРС — не льотчик), голова полярної авіації СРСР Шевельов М. І., начальник організованої станції Папанін І. Д. та ще 5 льотчиків. До речі, саме у крапку Північного полюсу люди зійшли уперше у 1948 році (якщо не рахувати Пірі у 1909 році, чиє досягнення полюсу не є задокументованим), група Олександра Кузнецова.

Через два місяці з'явились ще 2 ГРС — льотчики Юмашев А. Б. та Данілін С. О. — члени екіпажу Громова М. М., що здійснив рекордний за дальністю переліт з Москви в США через північний полюс.

Влітку 1937 року звання Героя Радянського Союзу присвоєно військовим не льотчикам: групі танкістів на чолі з комбригом Павловим Д. Г. за участь у боях в Іспанії. Серед них були лейтенанти Селезньов та , яким звання присвоєне посмертно. Сам Д. Г. Павлов через три роки був вже генералом армії, командувачем Західним Особливим військовим округом. Влітку 1941 року заарештований НКВС та розстріляний.

У березні 1938 року завершився льодовий дрейф екіпажу станції «Північний полюс», що протягом 274 діб займався науковими дослідженнями. Трьом членам екіпажу (окрім Папаніна): Е. Т. Кренкелю, П. П. Ширшову та також присвоєно звання ГРС. Вони стали першими, хто отримав це звання не від імені ЦВК СРСР, а від імені Президії Верховної Ради.

image
Перші сім Героїв Радянського Союзу

Через кілька місяців Героєм Радянського Союзу став льотчик Коккінакі В. К. за випробування літаків та встановлення світових рекордів висоти польоту, а також декілька військових — учасників боїв в Китаї проти японської армії. Першим з них також був льотчик, командир авіаційної групи Полинін Ф. П.

Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1938 року відбулося перше масове присвоєння звання Героя Радянського Союзу. Його були удостоєні 26 військових — учасників боїв з японською армією, що увійшла на територію СРСР в районі озера Хасан поблизу Владивостоку. Це був перший випадок, коли ГРС стали не представники командного складу Червоної армії — 4 з 26 були рядовими червоноармійцями. П'ятеро з 26 нагороджених пізніше були заарештовані НКВС та розстріляні, ще двоє — засуджені на тривалі строки ув'язнення.

Наказом від 25 жовтня 1938 року вперше відбулося присвоєння звання Героя Радянського Союзу і жінкам. Льотчиці Гризодубова В. С., Осипенко П. Д. та Раскова М. М. були нагороджені за здійснення безпосадочного перельоту з Москви на Далекий Схід на літаку «Родина» на відстань в 5 908 км. Осипенко через рік загинула в авіакатастрофі, при цьому збивши літак одного з перших Героя Радянського Союзу комбрига . Раскова загинула в авіакатастрофі в 1942 році, до загибелі сформувавши перший у світі жіночий авіаційний полк.

У 1939 році відбулося ще одне масове присвоєння звання Героя Радянського Союзу. За бойові подвиги, здійснені в боях з японською армією на річці Халхин-Гол на території Монголії звання Героя Радянського Союзу удостоєні 70 осіб, з них 20 посмертно. Серед Героїв Халхин-Голу було 14 піхотинців та загальновійськових командирів, 26 танкістів, 3 артилериста, і більше за всіх — льотчиків (27). 14 з 70 відносились до сержантського складу, і лише один () був рядовим червоноармійцем; всі інші — командири та генеральський склад. З генералів за бої на Халхин-Голі Героями Радянського Союзу стали комкор Г. К. Жуков та командарм другого рангу, найстарший в званні серед тих, хто отримав звання ГРС за ці бої, — Штерн Г. М. (пізніше заарештований НКВС та розстріляний без суду восени 1941 року).

Окрім того, за бої на Халхин-Гол 3військових стали першими Двічі Героями Радянського Союзу. Всі вони були льотчиками: майор Грицевець С. І. (звання ГРС присвоєне наказами від 22.02.1939 та 29.08.1939), полковник Кравченко Г. П. (накази від 22.02.1939 та 29.08.1939), а також комкор Смушкевич Я. В. (накази від 21.06.1937 та 17.11.1939). Смушкевич був заарештований НКВС навесні 1941 року, позбавлений всіх нагород та розстріляний разом з Ричаговим та Штерном, ставши першим розстріляним Двічі Героєм Радянського Союзу, та першим двічі Героєм, позбавленим цього звання. Грицевець, який збив під Халхин-Голом 12 ворожих літаків (рекорд серед радянських льотчиків), загинув в авіакатастрофі 16 вересня 1939 року, менше ніж через місяць після нагородження. За непідтвердженими даними, авіакатастрофа була організована НКВС. Кравченко, що командував на Халхин-Голі 22 винищувальним полком, в 1940 році став наймолодшим генерал-лейтенантом Червоної армії за всю історію (у віці 28 років). Загинув в день свята Радянської Армії та Військово-Морського флоту 23 лютого 1943 року, вистрибнувши з підбитого літака, але не зміг скористатись парашутом.

Нагороджені за бої на Халхин-Голі стали першими, хто отримав спеціальні відзнаки — медалі «Золота Зірка».

На початку 1940 року відбулося чергове масове присвоєння звання Героя Радянського Союзу: «Золоті Зірки» вручили всім 15 членам криголамного пароплаву «Георгій Седов», що дрейфував в кризі Північного Льодовитого океану 812 днів (з 1937 року). Пізніше присвоєння звання Героя Радянського Союзу всьому екіпажу корабля або всьому складу підрозділу ніколи не повторювалось (окрім трьох випадків нагородження зведених загонів в роки німецько-радянської війни та екіпажів космічних кораблів — див. нижче). Окрім того, голова рятувальної експедиції на криголамі «Й. Сталін» з виведення із криги «Г. Седова» Герой Радянського Союзу Папанін став двічі Героєм, попри те, що його діяльність на посаді голови експедиції не була пов'язана ні з яким ризиком. Папанін став єдиним з п'яти «довоєнних» двічі Героїв, хто не був льотчиком.

За підсумками радянсько-фінської війни (зима 1939—1940 рр.) звання ГРС удостоєні 412 осіб. Найстаршими за званням серед них були командарм 1-го рангу Тимошенко С. К. та командарм 1-го рангу Кулік Г. І. (обидва в майбутньому — Маршали Радянського Союзу; Кулік в 1942 році заарештований НКВС, позбавлений звання ГРС та маршальського звання, розстріляний в 1951 році). Льотчик генерал-майор Денісов С. П. за бої в Фінляндії отримав другу «Золоту Зірку», ставши останнім з «довоєнних» двічі Героїв Радянського Союзу.

До кінця 1940 року з'явився ще один ГРС — іспанець Рамон Меркадер, удостоєний цього звання за вбивство в Мексиці Льва Троцького (справжнє прізвище — Бронштейн), в минулому Верховного Головнокомандувача Збройними Силами Радянської республіки та члена Політбюро ВКП(б). Меркадеру звання ГРС було присвоєне таємним наказом під чужим прізвищем (Лопес Рамон Іванович), позаяк після проведеного ним вбивства він був заарештований та ув'язнений на 20 років в мексиканській в'язниці. Лише через 20 років, вийшовши з в'язниці та приїхавши в СРСР, в 1961 році він отримав свою Золоту Зірку. Рамон Меркадер став останнім Героем Радянського Союзу до початку німецько-радянської війни.

Всього до початку німецько-радянської війни звання ГРС було удостоєно 626 осіб, в тому числі 3 жінки, з них п'ятеро стали двічі Героями. До війни частина героїв загинула — в тому числі Чкалов, Осипенко, Серов та двічі Герой Радянського Союзу Грицевець. Ще один двічі ГРС — Смушкевич — на момент початку війни знаходився під арештом як «ворог народу».

У передвоєнну добу стався випадок незаконного отримання зірки Героя. 21 квітня 1940 року Указом звання Героя було присвоєно журналісту газети «Комсомольська правда» Валентину Пургіну. Однак з'ясувалося, що подання до нагороди було підробленим, а сам Пургін насправді виявився злодієм і шахраєм рецидивістом Володимиром Голубченко, що знаходився в розшуку. У липні 1940 року Указ про присвоєння звання був скасований. А Голубенко (Пургін) за вироком суду був розстріляний.

Німецько-радянська війна

Докладніше: Німецько-радянська війна

Переважна більшість Героїв Радянського Союзу з'явилась в роки німецько-радянської війни: 11635 осіб (92 % від загального числа удостоєних цього звання).

За часів німецько-радянської війни звання Героя Радянського Союзу першими були удостоєні льотчики-винищувачі молодші лейтенанти , , Харитонов П. Т., що відзначились у повітряних боях з бомбардувальниками противника під Ленінградом. 27 червня 1941 року ці льотчики на своїх винищувачах І-16 застосували проти ворожих бомбардувальників Ju-88 таранні удари. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєне ним Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1941 року.

Командир ланки 46-го винищувального полку 14-ї змішаної авіаційної дивізії старший лейтенант Іванов І. І. виконав таран ворожого літака в перші хвилини війни в районі селища Загорці Дубенського району Рівненської області, при цьому загинувши. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєне йому наказом від 2 серпня 1941 року. Але перший таранний удар в авіації за часів війни належить Кокореву Д.В з 124-го винищувального авіаційного полку. На своєму винищувачі МіГ-3 він таранив бомбардувальник Юнкерс Ю-88 в районі міста Замбрув в 4 години 15 хвилин 22 червня 1941 року, тоді як Іванов виконав таран в 4.25 того ж дня. Всього в перший день війни льотчики виконали 15 таранів, але звання Героя Радянського Союзу отримав тільки Іванов.

Першим двічі Героєм Радянського Союзу, що отримав це звання за часів війни, став командир 401-го особливого винищувального авіаполку Герой Радянського Союзу полковник Супрун С. П., який загинув 4 липня 1941 року, ставши двічі Героєм Радянського Союзу посмертно.

Наказом від 13 серпня 1941 року звання Героя Радянського Союзу було присвоєне десяти льотчикам — бомбардувальникам, що брали участь в перших нальотах на Берлін та інші міста Німеччини. П'ятеро з них служили в морській авіації — полковник , капітани Гречишніков В. О., , Плоткін М. Н., Хохлов П. І. Інші були представниками дальної авіації — майори Щелкунов В. І. та Малигін В. І., капітани Тіхонов В.Г та Крюков Н. В., лейтенант Лахонін В. І.

Першим Героєм Радянського Союзу в сухопутних військах за часів війни став командир 1-ї Московської мотострілецької дивізії полковник Крейзер Я. Г. (наказ від 15 липня 1941 р., медаль «Золота Зірка» № 561) за організацію оборони на річці Березина. Він же став першим євреєм — Героєм Радянського Союзу часів ВВВ.

У Військово-Морському флоті першим Героєм Радянського Союзу став командир відділення старший сержант Кісляков В. П., що відзначився в ході висадки десанту в Мотовській затоці в Заполяр'ї в червні 1941 року. Звання Героя Радянського Союзу йому було присвоєне Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 14 серпня того ж року.

Серед прикордонників першими ГРС стали військовослужбовці, що вступили в бой на річці Прут 22 червня 1941 року: лейтенант Костянтинов А. К., сержант Бузіцков І. Д., молодший сержант Міхальков В. Ф. Їм звання ГРС присвоєне Наказом від 26 серпня 1941 р.

Першим Героєм Радянського Союзу — партизаном став командир партизанського загону на території Білорусі, секретар райкому партії Бумажков Т. П. (Наказ Президії Верховної Ради СРСР від 6 серпня 1941 р.)

Всього в 1941 році звання Героя Радянського Союзу отримали кілька десятків осіб, і всі вони — в період з липня по листопад. Потім німці підійшли до Москви, і питання нагородження опинились надовго забутими.

Присвоєння звання Героя Радянського Союзу відновилось взимку 1942 року. Наказом від 16 лютого 1942 року звання Героя Радянського Союзу було присвоєне Зої Анатоліївні Космодем'янській. Вона стала першою з 87 жінок — ГРС часів ВВВ.

Наказом від 21 липня 1942 року Героями стали всі 28 «панфілівців» (див. нижче).

В червні того ж року з'явився перший двічі Герой Радянського Союзу, обидва рази удостоєний цього звання за часів війни. Їм став командир 2-го Гвардійського Червонопрапорного винищувального авіаполку Північного флоту підполковник Сафонов Б. Ф. (Накази від 16.09.41 та 14.06.42, посмертно). Він також став першим двічі Героєм Радянського Союзу серед військовослужбовців військово-морського флоту з моменту впровадження даної нагороди.

Наступним двічі ГРС часів війни став льотчик бомбардувальної авіації командир ескадрильї капітан Молодчий А. І. (накази від 22.10 та 31.12.42).

За 1943 рік звання двічі ГРС удостоїлись 9 осіб. Серед них 8 льтчиків: 5 винищувачів, 2 із штурмової та 1 з бомбардувальної авіації. Всі вони нагороджені одним Наказом від 24.08.1943. З них шестеро отримали обидві «Золоті Зірки» протягом 1943 року. Серед цих шести був Покришкін О. І., який через рік став першим в історії Тричі Героєм Радянського Союзу і єдиним Тричі Героєм, що отримав всі три «Золоті Зірки» за часів війни.

image
Герой Радянського Союзу Слободянюк Іван Лук'янович, який загинув під час забезпечення переправи підрозділів Червної Армії через Дніпро

Наймасовіша видача «Золотих Зірок» відбулась після форсування р. Дніпро восени 1943 року. Тоді звання ГРС отримали 2438 осіб (47 генералів та маршалів, 1123 офіцери, 1268 сержантів та солдатів). Це склало майже чверть всіх ГРС часів ВВВ. Один з 2438 став Двічі ГРС — командир стрілецької дивізії Фесін І. І., ставши першим в історії двічі ГРС не із складу авіації.

В тому ж році звання ГРС вперше біло присвоєне людині, яка не була ані військовослужбовцем РСЧА, ані громадянином СРСР. Нею став надпоручник Отакар Ярош, що воював у складі 1-го чехословацького піхотного батальйону.

В 1944 році кількість ГРС зросла більш ніж на 3 тисячі.

В цьому році першим в історії Тричі ГРС став командир винищувальної дивізії Покришкін О. І. (Наказ від 19 серпня 1944 р.).

Наказом від 27 червня 1958 року було об'явлено про присвоєння звання ГРС посмертно Котику В. О. — партизану, якому на момент скоєння подвигу виповнилося 14 років.

image
Котик Валентин Олександрович — наймолодший в історії Герой Радянського Союзу

В 1945 році присвоєння звання ГРС продовжувалось в ході бойових дій, а потім протягом кількох місяців після перемоги. Так, до 9 травня 1945 року з'явилось 28, а після — 38 Двічі Героїв. Тоді ж двоє з Двічі Героїв були нагороджені третьою «Золотою Зіркою»: командувач 1-м Білоруським фронтом Маршал Радянського Сюзу Жуков Г. К. (Наказ від 1 червня 1945 року) та командир винищувального авіаполку майор Кожедуб І. М. (Наказ від 18 серпня 1945 року).

В історії ВВВ були випадки масового присвоєння звання Героя Радянського Союзу всьому особовому складу підрозділів: Наказом від 21 липня 1942 року ГРС стали всі бійці підрозділу винищувачів танків з 1075-го полку 316 стрілецької дивізії генерал-майора Панфілова І. В.. Всім їм звання ГРС було присвоєне посмертно, але потім п'ятеро з них виявились живими.

Наказом від 18 травня 1943 року звання ГРС були удостоєні всі бійці взводу лейтенанта Широніна П. М. з 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії. Протягом п'яти діб, починаючи з 2 березня 1943 року, взвод, посилений 45-мм гарматою, обороняв залізничний переїзд поблизу селища Таранівка Готвальдовського району Харківської області, відбивши кілька десятків атак танків та піхоти. Живими залишились 5 бійців з 25-ти, включаючи тяжко пораненого лейтенанта Широніна (після лікування демобілізований, загинув в автомобільній катастрофі в 1968 р.).

Наказом від 2 квітня 1945 року було проведене останнє масове присвоєння звання ГРС. При звільненні міста Миколаїв 28 березня 1944 року подвиг здійснили 68 військовослужбовців десантного загону (55 моряків та 12 солдатів) під головуванням старшого лейтенанта Ольшанського К. Ф. [1] [ 18 жовтня 2006 у Wayback Machine.]. Десант було висаджено в порту Миколаєва. До підходу основних сил в бою загинуло 55 осіб з 68. Всім загиблим та вцілілим було присвоєно звання ГРС. Окрім власне десантників у складі загону випадково опинився один підводник, але йому звання ГРС було присвоєне лише через 20 років.

Всього за подвиги часів ВВВ звання ГРС удостоєні 11626 вояків. 101 особа стала Двічі Героєм, троє — Тричі Героями: Жуков Г. К., Кожедуб І. М., Покришкін О. І.

Необхідно вказати, що в 1944 році був обнародуваний Наказ про присвоєння звання Тричі Героя Радянського Союзу штурману винищувального авіаполку майору Гулаєву М. Д., але він був позбавлений цього звання за бешкет, вчинений ним в одному з московських ресторанів наступного дня. Тож формально Гулаєв Н. Д. був четвертим Тричі ГРС за всю історію даної нагороди, пробувши в цьому званні один день.

За подвиги під час війни з Японією 93 особи стали ГРС, з них 6 — двічі ГРС:

Серед Двічі Героїв часів війни було 3 Маршали (Василевський А. М., Конєв І. С., Рокоссовський К. К. — в минулому в'язень сталінського ГУЛАГу, в майбутньому — міністр оборони Польщі), один Головний маршал авіації (Новіков О. О. — через рік після війни заарештований НКВС, розжалуваний, просидів у в'язниці до смерті Сталіна), 21 генерал та 76 офіцерів. Солдатів та сержантів серед Двічі Героїв не було.

Звання ГРС носять четверо повних кавалерів ордена Слави: артилерист гвардії старший сержант Альошин А. В., льотчик-штурмовик молодший лейтенант Драченко І. Г., морський піхотинець гвардії старшина Дубинда П. Х., артилерист сержант Кузнецов М. І.

Післявоєнні часи

Після війни і до смерті Сталіна звання ГРС присвоювалось відносно рідко. Серед ГРС цього періоду були льотчики 64-го винищувального авіаційного корпусу, що воювали в 1950-53 році в Північній Кореї, льотчики-випробувачі реактивних літаків Стефановський П. М. та Федотов І. Є., начальник полярної метеостанції «Північий полюс-2» Сомов М. М. (експедиція 1950-51 рр). Така висока нагорода вченому пояснюється вкрай важливим значенням експедиції: на відміну від папанінської експедиції 1937 року вона була цілком таємною і досліджувала можливість досягнення берегів Америки атомними підводними човнами під льодом Арктики.

В ті ж часи (1947 р.) ГРС, Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнецов М. Г. був розжалуваний та знятий з посади командувача ВМФ СРСР (приводом стала загибель на рейді Севастополя 9 жовтня 1955 року з численними людськими жертвами); ГРС генерал-полковник Гордов В. М. та ГРС генерал-майор Кулик Г. І. (в минулому — Маршал Радянського Союзу) заарештовані МДБ та розстріляні.

Після смерті Сталіна одним з перших Наказів про присвоєння звання ГРС став наказ про присвоєння цього звання в четвертий раз Жукову Г. К. у 1956 році. При цьому він став першою особою, хто був нагороджений «Золотою Зіркою» з приводу ювілею (згідно з текстом Наказу, з приводу 60-річчя із дня народження), що було порушенням діючого Положення про звання ГРС; по-друге, діюче на той час положення передбачало присвоєння звання ГРС не більше трьох разів, тож нагородження Жукова порушувало положення і в цьому пункті; по-третє, він був нагороджений через місяць після придушення радянськими військами народного повстання в Угорщині. Скоріше за все, той факт, що Жуков особисто керував придушенням повстання, був справжньою причиною нагородження.

У тому ж 1956 році ГРС став Маршал Радянського Союзу Ворошилов К. Є. (у зв'язку з 75-річчям із дня народження). В 1968 році, за правління Брежнєва, він став Двічі ГРС (у зв'язку з 50-річним ювілеєм Збройних Сил СРСР).

За часів правління Хрущова Двічі ГРС став Маршал Радянського Союзу Будьоний С. М. (Накази від 1 лютого 1958 та 24 квітня 1963), а Брежнєв продовжив цю традицію, нагородивши його в 1968 році третьою «Золотою Зіркою». Таким чином, Будьоний С. М. став єдиним Тричі ГРС, що отримав всі три звання в мирний час, не беручі участі у військових діях.

У 1957 році Двічі ГРС за випробування нової авіаційної техніки став льотчик-випробувач Коккінакі В. К., що був нагороджений першою «Золотою Зіркою» ще в 1938 році.

Того ж року звання ГРС отримав льотчик Девятаєв М. П. В 1945 році він вчинив втечу з німецького концтабору на острові в Балтійському морі, викравши бойовий літак з розташованого там аеродрому. Разом із дев'ятьма іншими в'язнями концтабору йому вдалося перелетіти через лінію фронту в розташування радянських військ. Після цього всі втікачі були заарештовані НКВС і після допитів розподілені у штрафні батальйони. Після закінчення війни ті з них, хто залишився в живих, були ув'язнені в таборах ГУЛАГу.

Таким чином, М. П. Дев'ятаєв став єдиним, хто за один і той же вчинок був засуджений до покарання і нагороджений званням Героя Радянського Союзу.

З 1961 року почалась традиція присвоєння звання ГРС радянським космонавтам. Першим з них був космонавт № 1 Гагарін Ю. О.

В 1964 році звання ГРС присвоєне розвіднику Ріхарду Зорге (посмертно).

В 1964 році звання ГРС присвоєне Першому секретарю ЦК КПРС Хрущову М. С. з приводу його 70-річного ювілею. Він став єдиним ГРС, одночасно нагородженим трьма званнями Героя Соціалістичної Праці і, відповідно, трьома медалями «Серп і Молот».

В 1965 році, за часів правління Брежнєва, з'явилось положення про міста-герої, відповідно до якого цим містам (спочатку їх було 5) та фортеці-герою Бресту вручалась та орден Леніна.

У лютому-березні 1966 року два атомних підводних човни «К-116» та «К-133» під командуванням контр-адмірала А. І. Сорокіна здійснили перший в історії груповий трансокеанський підводний перехід без вспливання. За 52 доби під водою було пройдено 21000 миль через Атлантичний і Тихий океани. За цей похід Указом ПВР СРСР від 23 травня 1966 року сам Сорокін, капітани II рангу В. Т. Виноградов, , Л. М. Столяров, М. В. Усенко і інженер-капітан II рангу були удостоєні звання ГРС.

В 1969 році з'явились перші космонавти — двічі ГРС, що отримали обидва ці звання за космічні польоти: полковник В. О. Шаталов та кандидат технічних наук О. С. Єлісєєв. У подальшому космонавти, що здійснили третій та четвертий польоти в космос, більше двох звань ГРС не отримували, а нагороджувались орденом Леніна.

Космонавти — громадяни соціалістичних країн також ставали ГРС, а громадяни капіталістичних країн, що здійснили польот на радянській техніці, нагороджувались лише орденом Дружби народів.

В 1966 році Брежнєв Л. І., що вже мав Медаль «Серп і Молот», отримав до свого 60-річного ювілею першу , а в 1976, 1978 та 1981 рр. також до своїх днів народження отримав ще три, ставши першим та єдиним в історії чотириразовим Героєм Радянського Союзу та Героєм Соціалістичної праці (на час нагородження Брежнєва положення про звання ГРС було змінено, і з нього була вилучена норма про обмеження кільксті присвоєнь цього звання числом 3).

Одне з останніх присвоєнь звання ГРС відбулося Наказом Президента СРСР від 5 травня 1990 року. Своїм наказом М. С. Горбачов посмертно присвоїв звання ГРС Катерині Івановні Зеленко, яка 12 вересня 1941 року на своєму легкому бомбардувальнику Су-2 таранила німецький винищувач Ме-109 і загинула, знищивши ворожий літак. Це стало першим та єдиним на теперішній час авіаційним тараном у світі, що виконаний жінкою, і першим та єдиним на сьогодні випадком вдалого тарану винищувача за допомогою бомбардувальника.

Останнім в історії Героєм Радянського Союзу став водолазний спеціаліст капітан третього рангу Леонід Михайлович Солодков, якому Наказом Президента СРСР №VII-3158 від 24 грудня 1991 року «за успішне виконання спеціального завдання командування і проявлені при цьому мужність та героїзм» були присвоєні звання Героя Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» № 11664 та ордена Леніна № 460776. Л. М. Солодков, таким чином, став також і останнім кавалером ордена Леніна.

Загалом за всю історію існування СРСР звання ГРС отримали 12745 осіб.

Всього Двічі Героями радянського Союзу стали 154 особи. З них п'ятеро були удостоєні цього звання до війни, 103 нагороджені другою «Золотою Зіркою» в роки війни, 1 (командир танкової бригади Асланов А. А.) був нагороджений другою «Золотою Зіркою» посмертно Наказом від 21 червня 1991 року, 1 (Коккінакі В. К.) був нагороджений обидва рази за випробування авіаційної техніки, 9 стали Двічі Героями у зв'язку з різними ювілеями та 35 стали Двічі ГРС за польоти в космос.

Тричі Героїв Радянського Союзу налічувалось три: Маршал Радянського Союзу Будьоний С. М. (1958, 1963, 1968 рр.), генерал-полковник авіації Кожедуб І. М. (1944, 1944, 1945 рр.), маршал авіації Покришкін О. І. (1943, 1943, 1944 рр.).

Чотириразовими Героями Радянського Союзу стали двоє: Маршали Радянського Союзу Жуков Г. К. (1939, 1944, 1945, 1956) та Брежнєв Л. І. (дати присвоєнь звання ГРС — 18.12.1966, 18.12.1976, 19.12.1978, 18.12.1981; день народження — 19.12.1906).

За національним складом серед Героїв Радянського Союзу було найбільше росіян, на другому місці за кількістю ідуть українці, на третьому — євреї. Найбільша кількість Героїв Радянського Союзу відносно загальної чисельності народу серед осетинів.

За словами В. Литвина, на початку травня 2011 р. в Україні проживало лише 43 Герої Радянського Союзу, і ще минулого року таких людей було вдвічі більше.

Станом на 29 жовтня 2016 року в РФ проживало 15 Героїв Радянського Союзу, які отримали нагороду за Другу світову війну, ще 5 — у країнах СНД.

Див. також

    Примітки

    1. Леонид Словин. «Герой Советского Союза»[недоступне посилання з липня 2019]
    2. . Архів оригіналу за 10 травня 2011. Процитовано 7 травня 2011.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герой Радянського Союзу
    • Звание Героя Советского Союза и медаль «Золотая Звезда» [ 30 травня 2017 у Wayback Machine.]

    Література

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Geroj Radyanskogo Soyuzu derzhavna nagoroda chasiv Radyanskogo soyuzu 1934 1991 Vstanovlena postanovoyu Centralnogo Vikonavchogo Komitetu SRSR vid 16 kvitnya 1934 roku yak vidznaka za osobisti abo kolektivni zaslugi pered radyanskoyu derzhavoyu pov yazani zi zdijsnennyam geroyichnogo podvigu Geroj Radyanskogo Soyuzu Geroj Sovetskogo Soyuza Krayina SRSRTip MedalVruchayetsya gromadyanam SRSRPidstava za osobisti abo kolektivni zaslugi pered radyanskoyu derzhavoyu pov yazani iz zdijsnennyam geroyichnogo podviguStatus ne vruchayetsya Nagorodzhennya Parametri zoloto 34 264 1 5 gZasnovano 14 kvitnya 1934Pershe 20 kvitnya 1934Ostannye 24 grudnya 1991Nagorodzheno 12 775Nagorodzheni Kategoriya Geroyi Radyanskogo Soyuzu 3360 Chergovist Starsha nagoroda nemayeMolodsha nagoroda Orden Lenina Geroj Radyanskogo Soyuzu u VikishovishiVprovadzhennya zvannyaPostanovoyu CVK SRSR vid 29 lipnya 1936 roku zatverdzheno Polozhennya pro zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pravo prisvoyennya cogo zvannya nadavalos CVK SRSR a z grudnya 1936 roku Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 1 serpnya 1939 roku z metoyu osoblivoyi vidznaki gromadyan Geroyiv Radyanskogo Soyuzu ta tih sho zdijsnyuyut novi geroyichni podvigi vprovadzheno medal Geroj Radyanskogo Soyuzu z 16 zhovtnya 1939 roku pochala imenuvatis medallyu Zolota Zirka yaka mala formu p yatikutnoyi zirki Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR Ukazom vid 14 travnya 1973 roku zatverdila Polozhennya pro zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu v novij redakciyi Z polozhennya pro zvannya v ostannij redakciyi 1988 roku Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ye najvishim stupenem vidznaki ta nadayetsya za osobisti abo kolektivni zaslugi pered Radyanskoyu derzhavoyu ta suspilstvom pov yazani iz zdijsnennyam geroyichnogo podvigu Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nadavala Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR Geroyu Radyanskogo Soyuzu vruchalosya najvisha nagoroda SRSR orden Lenina znak osoblivoyi vidznaki medal Zolota Zirka gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Geroj Radyanskogo Soyuzu sho vdruge zdijsniv geroyichnij podvig ne menshij za pershij udostoyuyetsya vdruge zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ta nagorodzhuyetsya drugoyu medallyu Zolota Zirka V oznamenuvannya jogo podvigiv sporudzhuyetsya bronzove pogruddya Geroya z vidpovidnim napisom yake vstanovlyuyetsya na jogo batkivshini pro sho robitsya zapis v Ukazi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pro nagorodzhennya Geroj Radyanskogo Soyuzu nagorodzhenij dvoma medalyami Zolota Zirka za novi geroyichni podvigi podibni do ranishe zdijsnenih mozhe buti vtretye nagorodzhenij medallyu Zolota Zirka Pri nagorodzhenni Geroya Radyanskogo Soyuzu ordenom Lenina ta medallyu Zolota Zirka jomu odnochasno z ordenom ta medallyu vruchayetsya i gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR U razi yaksho Geroyu Radyanskogo Soyuzu bude nadano zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci v oznamenuvannya jogo geroyichnogo ta trudovogo podvigiv sporudzhuyetsya bronzove pogruddya Geroya iz vidpovidnim napisom sho vstanovlyuyetsya na jogo batkivshini i pro sho robitsya zapis v Ukazi Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR pro nadannya zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Geroyi Radyanskogo Soyuzu koristuyutsya pilgami vstanovlenimi zakonodavstvom Medal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu nositsya na livomu boci grudej nad usima inshimi ordenami ta medalyami SRSR Pozbaviti zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu mozhe tilki Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR Istoriya normativnih aktiv pro zvannyaGramota Geroya Radyanskogo Soyuzu Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu dali GRS najvisha vidznaka radyanskogo periodu najpochesnishe zvannya radyanskoyi nagorodnoyi iyerarhiyi Zvannya GRS persha u sviti nagoroda takogo rodu Hocha v dekilkoh krayinah i bulo ponyattya nacionalnij geroj ale vono ne bulo oficijnoyu vidznakoyu Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni deyaki krayini socialistichnoyi oriyentaciyi za analogiyeyu iz zvannyam GRS vveli nacionalni najvishi stupeni vidznaki zokrema u Mongoliyi Geroj MNR u Chehoslovachchini Geroj ChSSR u Bolgariyi Geroj NRB u Siriyi Zvannya GRS zaprovadzheno Postanovoyu CVK SRSR vid 16 kvitnya 1934 roku Peredbachalosya sho Geroyam Radyanskogo Soyuzu vidayetsya osobliva gramota Zhodnih inshih atributiv i vidznak dlya Geroya Radyanskogo Soyuzu todi vvedeno ne bulo Polozhennya pro zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo vpershe vprovadzhene 29 lipnya 1936 roku Vono vvodilo poryadok vruchennya GRS okrim gramoti CVK takozh i ordena Lenina vishoyi nagorodi SRSR Vidtodi vsi Geroyi Radyanskogo Soyuzu otrimuvali orden Lenina azh do rozpadu SRSR 1991 roku Otrimali jogo zadnim chislom i ti 11 osib komu zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nadali do vihodu ciyeyi postanovi Potreba v osoblivij vidznaci dlya Geroya Radyanskogo Soyuzu z yavilas na tri roki piznishe koli Geroyami Radyanskogo Soyuzu uzhe bulo 122 osobi dvoye z nih lotchiki Sigizmund Oleksandrovich Levanevskij ta Valerij Pavlovich Chkalov na toj chas uzhe zaginuli a 19 zvan nadali posmertno 1 lipnya 1939 roku vijshov Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro dodatkovi vidznaki Geroyiv Radyanskogo Soyuzu vid 1 serpnya 1939 roku Statti 1 ta 2 Ukazu progoloshuvali sho dlya osoblivoyi vidznaki gromadyan vshanovanih zvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu vprovadzhuyetsya medal Geroj Radyanskogo Soyuzu yaka vruchayetsya odnochasno z nadannyam zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ta vruchennyam ordena Lenina Statti 3 ta 4 cogo Ukazu zgidno z yakimi zvannya Geroyu Radyanskogo Soyuzu moglo buti nadano ne bilshe troh raziv avtomatichno obmezhuvali maksimalnu kilkist nagorodzhen medallyu Geroj Radyanskogo Soyuzu Vruchennya ordena Lenina pri comu peredbachalosya tilki pri nadanni pershogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina pidvisnij variant 1943 roku vruchavsya Geroyam Radyanskogo Soyuzu Cej Ukaz takozh peredbachav sho pri nadanni drugogo zvannya GRS sporudzhuyetsya bronzove pogruddya Geroya na jogo batkivshini a pri nadanni tretogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bronzove pogruddya poryad iz Palacom Z yizdiv yakij todi aktivno sporudzhuvavsya v Moskvi na misci zrujnovanogo Hramu Hrista Spasitelya Vtim budivnictvo cogo Palacu z pochatkom vijni zupinili she do poyavi pershogo trichi Geroya Radyanskogo Soyuzu a zbudovanu chastinu piznishe znesli tozh cej punkt Ukazu 1939 roku vikonanij tak nikoli i ne buv Piznishe pogruddya trichi Geroyiv vstanovlyuvali v Moskovskomu Kremli Opis medali bulo zatverdzheno Ukazom vid 16 listopada 1939 roku yakij takozh zminiv nazvu medali vidtodi vona nazivalas medal Zolota Zirka vid 1 chervnya do 16 zhovtnya 1939 roku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ne nadavalosya tomu pid pervinnoyu nazvoyu medal nikomu ne vidali Vidacha medalej Zolota Zirka zdijsnyuvalasya v poryadku nadannya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu zokrema osobam komu ce zvannya bulo nadano do vprovadzhennya medali Zolota Zirka pri comu nomer medali vidpovidav nomeru gramoti CVK abo Prezidiyi Verhovnoyi Radi Pri povtornih nadannyah zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu numeraciya medalej dvichi trichi ta chotirirazovih Geroyiv Radyanskogo Soyuzu pochinalas z nomera 1 Polozhennya pro zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu v novij redakciyi z yavilosya 14 travnya 1973 roku deyaki zmini v nogo buli vneseni Ukazom vid 18 lipnya 1980 roku V ukazi vkazuvalosya sho zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nadayetsya za osobisti ta kolektivni zaslugi pered Radyanskoyu derzhavoyu ta suspilstvom pov yazani iz zdijsnennyam geroyichnogo podvigu Novim bulo te sho pri povtornomu ta nastupnih nagorodzhennyah GRS medallyu Zolota Zirka jomu shorazu znovu vruchavsya orden Lenina Krim togo poperednye obmezhennya chisla nagorodzhen troma odnij osobi bulo znyate zavdyaki chomu Generalnij sekretar CK KPRS Marshal Radyanskogo Soyuzu Leonid Brezhnyev zmig stati chotirirazovim Geroyem Radyanskogo Soyuzu Marshal Radyanskogo Soyuzu Georgij Zhukov 1956 roku stav chotirirazovim Geroyem Radyanskogo Soyuzu z pryamim porushennyam chinnogo todi Ukazu 1988 roku dane polozhennya zminili j vstanovili sho orden Lenina vruchayetsya tilki pri pershomu vruchenni medali Zolota Zirka Istoriya nadannya zvannyaPeredvoyenni chasi Upershe zvannya GRS bulo nadano 20 kvitnya 1934 roku Postanovoyu CVK SRSR za vryatuvannya polyarnoyi ekspediciyi ta ekipazhu krigolamu semi lotchikam Mihajlovi Vasilovichu Vodop yanovu Ivanovi Vasilovichu Doroninu Mikoli Petrovichu Kamaninu Sigizmundu Oleksandrovichu Levanevskomu Anatoliyevi Vasilovichu Lyapidevskomu Vasilevi Sergijovichu Molokovu Vsi voni otrimali osoblivi gramoti CVK Okrim togo yim buli vrucheni ordeni Lenina sho ne bulo peredbacheno Postanovoyu pro vprovadzhennya zvannya GRS yaka diyala na toj chas Gramotu 1 vruchili Lyapidevskomu yakij piznishe otrimav medal Zolota Zirka za nomerom 1 orden Lenina 515 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni polkovnik z 1946 general major Lyapidevskij ocholyuvav aviacijnij zavod Vin takozh buv nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Chervonogo Prapora ordenami Vitchiznyanoyi vijni I ta II stupeniv dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ta ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Pomer u 1983 roci Vosme zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu v 1934 roci bulo prisvoyeno vidatnomu lotchikovi Gromovu M M sho zdijsniv za 75 godin rekordnij bezposadochnij perelit na vidstan v 12 411 km Chleniv jogo ekipazhu bulo nagorodzheno lishe ordenami V 1935 roci zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ne prisvoyuvalos Nastupnimi Geroyami Radyanskogo Soyuzu 24 lipnya 1936 roku stali lotchiki Chkalov V P Bajdukov G P Belyakov O V sho zdijsnili bezposadochnij perelit z Moskvi na Dalekij Shid 31 grudnya 1936 roku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu vpershe bulo prisvoyene za vijskovi podvigi Geroyami stali 11 komandiriv Chervonoyi Armiyi uchasnikiv Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Vsi voni takozh buli lotchikami a troye z nih za pohodzhennyam inozemci Ce italiyec Primo Dzhibelli pershij Geroj Radyanskogo Soyuzu sho narodivsya za mezhami SRSR nimec Ernst Shaht ta bolgarin u Postanovi CVK SRSR znachivsya pid prizvishem Volkan Goranov V chisli cih 11 ti GRS buv lejtenant 61 yi vinishuvalnoyi eskadrilyi S O Chernih sho pershim z radyanskih lotchikiv zbiv vinishuvach Messershmit V 1941 roci vin komanduvav 9 yu zmishanoyu aviadiviziyeyu zgodom buv zaareshtovanij NKVS ta rozstrilyanij 27 chervnya 1941 roku Takozh za uchast v boyah v Ispaniyi zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu otrimav lotchik Pavlo Richagov Pislya cogo v 1938 roci pid chas konfliktu mizh SRSR ta Yaponiyeyu bilya ozera Hasan vin komanduvav VPS Primorskoyi grupi Dalekoshidnogo frontu V 1939 roci priznachenij komanduvachem VPS 9 yi armiyi Brav uchast v radyansko finskij vijni pislya chogo buv priznachenim golovoyu Golovnogo Upravlinnya VPS Generalnogo shtabu stavshi najmolodshim golovoyu vijskovoyi aviaciyi v SRSR za vsyu istoriyu V chervni 1941 roku buv zvinuvachenij v zradi zaareshtovanij NKVS i rozstrilyanij razom iz svoyeyu zhinkoyu 28 zhovtnya 1941 roku V hodi vijni v Ispaniyi trom osobam zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo prisvoyene posmertno sho stalo pershim vipadkom posmertnoyi nagorodi v SRSR V chervni 1937 roku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu prisvoyene grupi osib za organizaciyu ta zdijsnennya dostavki litakami na Pivnichnij polyus ekipazhu pershoyi u sviti polyarnoyi drejfuvalnoyi meteostanciyi Geroyami stali kerivnik visadki Shmidt O Yu pershij GRS ne lotchik golova polyarnoyi aviaciyi SRSR Shevelov M I nachalnik organizovanoyi stanciyi Papanin I D ta she 5 lotchikiv Do rechi same u krapku Pivnichnogo polyusu lyudi zijshli upershe u 1948 roci yaksho ne rahuvati Piri u 1909 roci chiye dosyagnennya polyusu ne ye zadokumentovanim grupa Oleksandra Kuznecova Cherez dva misyaci z yavilis she 2 GRS lotchiki Yumashev A B ta Danilin S O chleni ekipazhu Gromova M M sho zdijsniv rekordnij za dalnistyu perelit z Moskvi v SShA cherez pivnichnij polyus Vlitku 1937 roku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu prisvoyeno vijskovim ne lotchikam grupi tankistiv na choli z kombrigom Pavlovim D G za uchast u boyah v Ispaniyi Sered nih buli lejtenanti Seleznov ta yakim zvannya prisvoyene posmertno Sam D G Pavlov cherez tri roki buv vzhe generalom armiyi komanduvachem Zahidnim Osoblivim vijskovim okrugom Vlitku 1941 roku zaareshtovanij NKVS ta rozstrilyanij U berezni 1938 roku zavershivsya lodovij drejf ekipazhu stanciyi Pivnichnij polyus sho protyagom 274 dib zajmavsya naukovimi doslidzhennyami Trom chlenam ekipazhu okrim Papanina E T Krenkelyu P P Shirshovu ta takozh prisvoyeno zvannya GRS Voni stali pershimi hto otrimav ce zvannya ne vid imeni CVK SRSR a vid imeni Prezidiyi Verhovnoyi Radi Pershi sim Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Cherez kilka misyaciv Geroyem Radyanskogo Soyuzu stav lotchik Kokkinaki V K za viprobuvannya litakiv ta vstanovlennya svitovih rekordiv visoti polotu a takozh dekilka vijskovih uchasnikiv boyiv v Kitayi proti yaponskoyi armiyi Pershim z nih takozh buv lotchik komandir aviacijnoyi grupi Polinin F P Nakazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 25 zhovtnya 1938 roku vidbulosya pershe masove prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Jogo buli udostoyeni 26 vijskovih uchasnikiv boyiv z yaponskoyu armiyeyu sho uvijshla na teritoriyu SRSR v rajoni ozera Hasan poblizu Vladivostoku Ce buv pershij vipadok koli GRS stali ne predstavniki komandnogo skladu Chervonoyi armiyi 4 z 26 buli ryadovimi chervonoarmijcyami P yatero z 26 nagorodzhenih piznishe buli zaareshtovani NKVS ta rozstrilyani she dvoye zasudzheni na trivali stroki uv yaznennya Nakazom vid 25 zhovtnya 1938 roku vpershe vidbulosya prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu i zhinkam Lotchici Grizodubova V S Osipenko P D ta Raskova M M buli nagorodzheni za zdijsnennya bezposadochnogo perelotu z Moskvi na Dalekij Shid na litaku Rodina na vidstan v 5 908 km Osipenko cherez rik zaginula v aviakatastrofi pri comu zbivshi litak odnogo z pershih Geroya Radyanskogo Soyuzu kombriga Raskova zaginula v aviakatastrofi v 1942 roci do zagibeli sformuvavshi pershij u sviti zhinochij aviacijnij polk U 1939 roci vidbulosya she odne masove prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Za bojovi podvigi zdijsneni v boyah z yaponskoyu armiyeyu na richci Halhin Gol na teritoriyi Mongoliyi zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu udostoyeni 70 osib z nih 20 posmertno Sered Geroyiv Halhin Golu bulo 14 pihotinciv ta zagalnovijskovih komandiriv 26 tankistiv 3 artilerista i bilshe za vsih lotchikiv 27 14 z 70 vidnosilis do serzhantskogo skladu i lishe odin buv ryadovim chervonoarmijcem vsi inshi komandiri ta generalskij sklad Z generaliv za boyi na Halhin Goli Geroyami Radyanskogo Soyuzu stali komkor G K Zhukov ta komandarm drugogo rangu najstarshij v zvanni sered tih hto otrimav zvannya GRS za ci boyi Shtern G M piznishe zaareshtovanij NKVS ta rozstrilyanij bez sudu voseni 1941 roku Okrim togo za boyi na Halhin Gol 3vijskovih stali pershimi Dvichi Geroyami Radyanskogo Soyuzu Vsi voni buli lotchikami major Gricevec S I zvannya GRS prisvoyene nakazami vid 22 02 1939 ta 29 08 1939 polkovnik Kravchenko G P nakazi vid 22 02 1939 ta 29 08 1939 a takozh komkor Smushkevich Ya V nakazi vid 21 06 1937 ta 17 11 1939 Smushkevich buv zaareshtovanij NKVS navesni 1941 roku pozbavlenij vsih nagorod ta rozstrilyanij razom z Richagovim ta Shternom stavshi pershim rozstrilyanim Dvichi Geroyem Radyanskogo Soyuzu ta pershim dvichi Geroyem pozbavlenim cogo zvannya Gricevec yakij zbiv pid Halhin Golom 12 vorozhih litakiv rekord sered radyanskih lotchikiv zaginuv v aviakatastrofi 16 veresnya 1939 roku menshe nizh cherez misyac pislya nagorodzhennya Za nepidtverdzhenimi danimi aviakatastrofa bula organizovana NKVS Kravchenko sho komanduvav na Halhin Goli 22 vinishuvalnim polkom v 1940 roci stav najmolodshim general lejtenantom Chervonoyi armiyi za vsyu istoriyu u vici 28 rokiv Zaginuv v den svyata Radyanskoyi Armiyi ta Vijskovo Morskogo flotu 23 lyutogo 1943 roku vistribnuvshi z pidbitogo litaka ale ne zmig skoristatis parashutom Nagorodzheni za boyi na Halhin Goli stali pershimi hto otrimav specialni vidznaki medali Zolota Zirka Na pochatku 1940 roku vidbulosya chergove masove prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Zoloti Zirki vruchili vsim 15 chlenam krigolamnogo paroplavu Georgij Sedov sho drejfuvav v krizi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu 812 dniv z 1937 roku Piznishe prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu vsomu ekipazhu korablya abo vsomu skladu pidrozdilu nikoli ne povtoryuvalos okrim troh vipadkiv nagorodzhennya zvedenih zagoniv v roki nimecko radyanskoyi vijni ta ekipazhiv kosmichnih korabliv div nizhche Okrim togo golova ryatuvalnoyi ekspediciyi na krigolami J Stalin z vivedennya iz krigi G Sedova Geroj Radyanskogo Soyuzu Papanin stav dvichi Geroyem popri te sho jogo diyalnist na posadi golovi ekspediciyi ne bula pov yazana ni z yakim rizikom Papanin stav yedinim z p yati dovoyennih dvichi Geroyiv hto ne buv lotchikom Za pidsumkami radyansko finskoyi vijni zima 1939 1940 rr zvannya GRS udostoyeni 412 osib Najstarshimi za zvannyam sered nih buli komandarm 1 go rangu Timoshenko S K ta komandarm 1 go rangu Kulik G I obidva v majbutnomu Marshali Radyanskogo Soyuzu Kulik v 1942 roci zaareshtovanij NKVS pozbavlenij zvannya GRS ta marshalskogo zvannya rozstrilyanij v 1951 roci Lotchik general major Denisov S P za boyi v Finlyandiyi otrimav drugu Zolotu Zirku stavshi ostannim z dovoyennih dvichi Geroyiv Radyanskogo Soyuzu Do kincya 1940 roku z yavivsya she odin GRS ispanec Ramon Merkader udostoyenij cogo zvannya za vbivstvo v Meksici Lva Trockogo spravzhnye prizvishe Bronshtejn v minulomu Verhovnogo Golovnokomanduvacha Zbrojnimi Silami Radyanskoyi respubliki ta chlena Politbyuro VKP b Merkaderu zvannya GRS bulo prisvoyene tayemnim nakazom pid chuzhim prizvishem Lopes Ramon Ivanovich pozayak pislya provedenogo nim vbivstva vin buv zaareshtovanij ta uv yaznenij na 20 rokiv v meksikanskij v yaznici Lishe cherez 20 rokiv vijshovshi z v yaznici ta priyihavshi v SRSR v 1961 roci vin otrimav svoyu Zolotu Zirku Ramon Merkader stav ostannim Geroem Radyanskogo Soyuzu do pochatku nimecko radyanskoyi vijni Vsogo do pochatku nimecko radyanskoyi vijni zvannya GRS bulo udostoyeno 626 osib v tomu chisli 3 zhinki z nih p yatero stali dvichi Geroyami Do vijni chastina geroyiv zaginula v tomu chisli Chkalov Osipenko Serov ta dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Gricevec She odin dvichi GRS Smushkevich na moment pochatku vijni znahodivsya pid areshtom yak vorog narodu U peredvoyennu dobu stavsya vipadok nezakonnogo otrimannya zirki Geroya 21 kvitnya 1940 roku Ukazom zvannya Geroya bulo prisvoyeno zhurnalistu gazeti Komsomolska pravda Valentinu Purginu Odnak z yasuvalosya sho podannya do nagorodi bulo pidroblenim a sam Purgin naspravdi viyavivsya zlodiyem i shahrayem recidivistom Volodimirom Golubchenko sho znahodivsya v rozshuku U lipni 1940 roku Ukaz pro prisvoyennya zvannya buv skasovanij A Golubenko Purgin za virokom sudu buv rozstrilyanij Nimecko radyanska vijna Dokladnishe Nimecko radyanska vijna Perevazhna bilshist Geroyiv Radyanskogo Soyuzu z yavilas v roki nimecko radyanskoyi vijni 11635 osib 92 vid zagalnogo chisla udostoyenih cogo zvannya Za chasiv nimecko radyanskoyi vijni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu pershimi buli udostoyeni lotchiki vinishuvachi molodshi lejtenanti Haritonov P T sho vidznachilis u povitryanih boyah z bombarduvalnikami protivnika pid Leningradom 27 chervnya 1941 roku ci lotchiki na svoyih vinishuvachah I 16 zastosuvali proti vorozhih bombarduvalnikiv Ju 88 taranni udari Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo prisvoyene nim Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 lipnya 1941 roku Komandir lanki 46 go vinishuvalnogo polku 14 yi zmishanoyi aviacijnoyi diviziyi starshij lejtenant Ivanov I I vikonav taran vorozhogo litaka v pershi hvilini vijni v rajoni selisha Zagorci Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti pri comu zaginuvshi Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo prisvoyene jomu nakazom vid 2 serpnya 1941 roku Ale pershij tarannij udar v aviaciyi za chasiv vijni nalezhit Kokorevu D V z 124 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku Na svoyemu vinishuvachi MiG 3 vin taraniv bombarduvalnik Yunkers Yu 88 v rajoni mista Zambruv v 4 godini 15 hvilin 22 chervnya 1941 roku todi yak Ivanov vikonav taran v 4 25 togo zh dnya Vsogo v pershij den vijni lotchiki vikonali 15 taraniv ale zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu otrimav tilki Ivanov Pershim dvichi Geroyem Radyanskogo Soyuzu sho otrimav ce zvannya za chasiv vijni stav komandir 401 go osoblivogo vinishuvalnogo aviapolku Geroj Radyanskogo Soyuzu polkovnik Suprun S P yakij zaginuv 4 lipnya 1941 roku stavshi dvichi Geroyem Radyanskogo Soyuzu posmertno Nakazom vid 13 serpnya 1941 roku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo prisvoyene desyati lotchikam bombarduvalnikam sho brali uchast v pershih nalotah na Berlin ta inshi mista Nimechchini P yatero z nih sluzhili v morskij aviaciyi polkovnik kapitani Grechishnikov V O Plotkin M N Hohlov P I Inshi buli predstavnikami dalnoyi aviaciyi majori Shelkunov V I ta Maligin V I kapitani Tihonov V G ta Kryukov N V lejtenant Lahonin V I Pershim Geroyem Radyanskogo Soyuzu v suhoputnih vijskah za chasiv vijni stav komandir 1 yi Moskovskoyi motostrileckoyi diviziyi polkovnik Krejzer Ya G nakaz vid 15 lipnya 1941 r medal Zolota Zirka 561 za organizaciyu oboroni na richci Berezina Vin zhe stav pershim yevreyem Geroyem Radyanskogo Soyuzu chasiv VVV U Vijskovo Morskomu floti pershim Geroyem Radyanskogo Soyuzu stav komandir viddilennya starshij serzhant Kislyakov V P sho vidznachivsya v hodi visadki desantu v Motovskij zatoci v Zapolyar yi v chervni 1941 roku Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu jomu bulo prisvoyene Nakazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 14 serpnya togo zh roku Sered prikordonnikiv pershimi GRS stali vijskovosluzhbovci sho vstupili v boj na richci Prut 22 chervnya 1941 roku lejtenant Kostyantinov A K serzhant Buzickov I D molodshij serzhant Mihalkov V F Yim zvannya GRS prisvoyene Nakazom vid 26 serpnya 1941 r Pershim Geroyem Radyanskogo Soyuzu partizanom stav komandir partizanskogo zagonu na teritoriyi Bilorusi sekretar rajkomu partiyi Bumazhkov T P Nakaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 6 serpnya 1941 r Vsogo v 1941 roci zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu otrimali kilka desyatkiv osib i vsi voni v period z lipnya po listopad Potim nimci pidijshli do Moskvi i pitannya nagorodzhennya opinilis nadovgo zabutimi Prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu vidnovilos vzimku 1942 roku Nakazom vid 16 lyutogo 1942 roku zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu bulo prisvoyene Zoyi Anatoliyivni Kosmodem yanskij Vona stala pershoyu z 87 zhinok GRS chasiv VVV Nakazom vid 21 lipnya 1942 roku Geroyami stali vsi 28 panfilivciv div nizhche V chervni togo zh roku z yavivsya pershij dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu obidva razi udostoyenij cogo zvannya za chasiv vijni Yim stav komandir 2 go Gvardijskogo Chervonoprapornogo vinishuvalnogo aviapolku Pivnichnogo flotu pidpolkovnik Safonov B F Nakazi vid 16 09 41 ta 14 06 42 posmertno Vin takozh stav pershim dvichi Geroyem Radyanskogo Soyuzu sered vijskovosluzhbovciv vijskovo morskogo flotu z momentu vprovadzhennya danoyi nagorodi Nastupnim dvichi GRS chasiv vijni stav lotchik bombarduvalnoyi aviaciyi komandir eskadrilyi kapitan Molodchij A I nakazi vid 22 10 ta 31 12 42 Za 1943 rik zvannya dvichi GRS udostoyilis 9 osib Sered nih 8 ltchikiv 5 vinishuvachiv 2 iz shturmovoyi ta 1 z bombarduvalnoyi aviaciyi Vsi voni nagorodzheni odnim Nakazom vid 24 08 1943 Z nih shestero otrimali obidvi Zoloti Zirki protyagom 1943 roku Sered cih shesti buv Pokrishkin O I yakij cherez rik stav pershim v istoriyi Trichi Geroyem Radyanskogo Soyuzu i yedinim Trichi Geroyem sho otrimav vsi tri Zoloti Zirki za chasiv vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Slobodyanyuk Ivan Luk yanovich yakij zaginuv pid chas zabezpechennya perepravi pidrozdiliv Chervnoyi Armiyi cherez Dnipro Najmasovisha vidacha Zolotih Zirok vidbulas pislya forsuvannya r Dnipro voseni 1943 roku Todi zvannya GRS otrimali 2438 osib 47 generaliv ta marshaliv 1123 oficeri 1268 serzhantiv ta soldativ Ce sklalo majzhe chvert vsih GRS chasiv VVV Odin z 2438 stav Dvichi GRS komandir strileckoyi diviziyi Fesin I I stavshi pershim v istoriyi dvichi GRS ne iz skladu aviaciyi V tomu zh roci zvannya GRS vpershe bilo prisvoyene lyudini yaka ne bula ani vijskovosluzhbovcem RSChA ani gromadyaninom SRSR Neyu stav nadporuchnik Otakar Yarosh sho voyuvav u skladi 1 go chehoslovackogo pihotnogo bataljonu V 1944 roci kilkist GRS zrosla bilsh nizh na 3 tisyachi V comu roci pershim v istoriyi Trichi GRS stav komandir vinishuvalnoyi diviziyi Pokrishkin O I Nakaz vid 19 serpnya 1944 r Nakazom vid 27 chervnya 1958 roku bulo ob yavleno pro prisvoyennya zvannya GRS posmertno Kotiku V O partizanu yakomu na moment skoyennya podvigu vipovnilosya 14 rokiv Kotik Valentin Oleksandrovich najmolodshij v istoriyi Geroj Radyanskogo Soyuzu V 1945 roci prisvoyennya zvannya GRS prodovzhuvalos v hodi bojovih dij a potim protyagom kilkoh misyaciv pislya peremogi Tak do 9 travnya 1945 roku z yavilos 28 a pislya 38 Dvichi Geroyiv Todi zh dvoye z Dvichi Geroyiv buli nagorodzheni tretoyu Zolotoyu Zirkoyu komanduvach 1 m Biloruskim frontom Marshal Radyanskogo Syuzu Zhukov G K Nakaz vid 1 chervnya 1945 roku ta komandir vinishuvalnogo aviapolku major Kozhedub I M Nakaz vid 18 serpnya 1945 roku V istoriyi VVV buli vipadki masovogo prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu vsomu osobovomu skladu pidrozdiliv Nakazom vid 21 lipnya 1942 roku GRS stali vsi bijci pidrozdilu vinishuvachiv tankiv z 1075 go polku 316 strileckoyi diviziyi general majora Panfilova I V Vsim yim zvannya GRS bulo prisvoyene posmertno ale potim p yatero z nih viyavilis zhivimi Nakazom vid 18 travnya 1943 roku zvannya GRS buli udostoyeni vsi bijci vzvodu lejtenanta Shironina P M z 78 go gvardijskogo strileckogo polku 25 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Protyagom p yati dib pochinayuchi z 2 bereznya 1943 roku vzvod posilenij 45 mm garmatoyu oboronyav zaliznichnij pereyizd poblizu selisha Taranivka Gotvaldovskogo rajonu Harkivskoyi oblasti vidbivshi kilka desyatkiv atak tankiv ta pihoti Zhivimi zalishilis 5 bijciv z 25 ti vklyuchayuchi tyazhko poranenogo lejtenanta Shironina pislya likuvannya demobilizovanij zaginuv v avtomobilnij katastrofi v 1968 r Nakazom vid 2 kvitnya 1945 roku bulo provedene ostannye masove prisvoyennya zvannya GRS Pri zvilnenni mista Mikolayiv 28 bereznya 1944 roku podvig zdijsnili 68 vijskovosluzhbovciv desantnogo zagonu 55 moryakiv ta 12 soldativ pid golovuvannyam starshogo lejtenanta Olshanskogo K F 1 18 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Desant bulo visadzheno v portu Mikolayeva Do pidhodu osnovnih sil v boyu zaginulo 55 osib z 68 Vsim zagiblim ta vcililim bulo prisvoyeno zvannya GRS Okrim vlasne desantnikiv u skladi zagonu vipadkovo opinivsya odin pidvodnik ale jomu zvannya GRS bulo prisvoyene lishe cherez 20 rokiv Vsogo za podvigi chasiv VVV zvannya GRS udostoyeni 11626 voyakiv 101 osoba stala Dvichi Geroyem troye Trichi Geroyami Zhukov G K Kozhedub I M Pokrishkin O I Neobhidno vkazati sho v 1944 roci buv obnaroduvanij Nakaz pro prisvoyennya zvannya Trichi Geroya Radyanskogo Soyuzu shturmanu vinishuvalnogo aviapolku majoru Gulayevu M D ale vin buv pozbavlenij cogo zvannya za beshket vchinenij nim v odnomu z moskovskih restoraniv nastupnogo dnya Tozh formalno Gulayev N D buv chetvertim Trichi GRS za vsyu istoriyu danoyi nagorodi probuvshi v comu zvanni odin den Za podvigi pid chas vijni z Yaponiyeyu 93 osobi stali GRS z nih 6 dvichi GRS Golovnokomanduvach radyanskimi vijskami na Dalekomu Shodi Marshal Radyanskogo Soyuzu Vasilevskij O M Komanduvach 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi general Kravchenko A G Komanduvach 5 yi armiyi general Krilov M I Golovnij marshal aviaciyi Novikov O O komanduvach okremoyu konno mehanizovanoyu grupoyu Pliyev I O yedinij osetin Dvichi GRS starshij lejtenant morskoyi pihoti Leonov V M Sered Dvichi Geroyiv chasiv vijni bulo 3 Marshali Vasilevskij A M Konyev I S Rokossovskij K K v minulomu v yazen stalinskogo GULAGu v majbutnomu ministr oboroni Polshi odin Golovnij marshal aviaciyi Novikov O O cherez rik pislya vijni zaareshtovanij NKVS rozzhaluvanij prosidiv u v yaznici do smerti Stalina 21 general ta 76 oficeriv Soldativ ta serzhantiv sered Dvichi Geroyiv ne bulo Zvannya GRS nosyat chetvero povnih kavaleriv ordena Slavi artilerist gvardiyi starshij serzhant Aloshin A V lotchik shturmovik molodshij lejtenant Drachenko I G morskij pihotinec gvardiyi starshina Dubinda P H artilerist serzhant Kuznecov M I Pislyavoyenni chasi Pislya vijni i do smerti Stalina zvannya GRS prisvoyuvalos vidnosno ridko Sered GRS cogo periodu buli lotchiki 64 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu sho voyuvali v 1950 53 roci v Pivnichnij Koreyi lotchiki viprobuvachi reaktivnih litakiv Stefanovskij P M ta Fedotov I Ye nachalnik polyarnoyi meteostanciyi Pivnichij polyus 2 Somov M M ekspediciya 1950 51 rr Taka visoka nagoroda vchenomu poyasnyuyetsya vkraj vazhlivim znachennyam ekspediciyi na vidminu vid papaninskoyi ekspediciyi 1937 roku vona bula cilkom tayemnoyu i doslidzhuvala mozhlivist dosyagnennya beregiv Ameriki atomnimi pidvodnimi chovnami pid lodom Arktiki V ti zh chasi 1947 r GRS Admiral flotu Radyanskogo Soyuzu Kuznecov M G buv rozzhaluvanij ta znyatij z posadi komanduvacha VMF SRSR privodom stala zagibel na rejdi Sevastopolya 9 zhovtnya 1955 roku z chislennimi lyudskimi zhertvami GRS general polkovnik Gordov V M ta GRS general major Kulik G I v minulomu Marshal Radyanskogo Soyuzu zaareshtovani MDB ta rozstrilyani Pislya smerti Stalina odnim z pershih Nakaziv pro prisvoyennya zvannya GRS stav nakaz pro prisvoyennya cogo zvannya v chetvertij raz Zhukovu G K u 1956 roci Pri comu vin stav pershoyu osoboyu hto buv nagorodzhenij Zolotoyu Zirkoyu z privodu yuvileyu zgidno z tekstom Nakazu z privodu 60 richchya iz dnya narodzhennya sho bulo porushennyam diyuchogo Polozhennya pro zvannya GRS po druge diyuche na toj chas polozhennya peredbachalo prisvoyennya zvannya GRS ne bilshe troh raziv tozh nagorodzhennya Zhukova porushuvalo polozhennya i v comu punkti po tretye vin buv nagorodzhenij cherez misyac pislya pridushennya radyanskimi vijskami narodnogo povstannya v Ugorshini Skorishe za vse toj fakt sho Zhukov osobisto keruvav pridushennyam povstannya buv spravzhnoyu prichinoyu nagorodzhennya U tomu zh 1956 roci GRS stav Marshal Radyanskogo Soyuzu Voroshilov K Ye u zv yazku z 75 richchyam iz dnya narodzhennya V 1968 roci za pravlinnya Brezhnyeva vin stav Dvichi GRS u zv yazku z 50 richnim yuvileyem Zbrojnih Sil SRSR Za chasiv pravlinnya Hrushova Dvichi GRS stav Marshal Radyanskogo Soyuzu Budonij S M Nakazi vid 1 lyutogo 1958 ta 24 kvitnya 1963 a Brezhnyev prodovzhiv cyu tradiciyu nagorodivshi jogo v 1968 roci tretoyu Zolotoyu Zirkoyu Takim chinom Budonij S M stav yedinim Trichi GRS sho otrimav vsi tri zvannya v mirnij chas ne beruchi uchasti u vijskovih diyah U 1957 roci Dvichi GRS za viprobuvannya novoyi aviacijnoyi tehniki stav lotchik viprobuvach Kokkinaki V K sho buv nagorodzhenij pershoyu Zolotoyu Zirkoyu she v 1938 roci Togo zh roku zvannya GRS otrimav lotchik Devyatayev M P V 1945 roci vin vchiniv vtechu z nimeckogo konctaboru na ostrovi v Baltijskomu mori vikravshi bojovij litak z roztashovanogo tam aerodromu Razom iz dev yatma inshimi v yaznyami konctaboru jomu vdalosya pereletiti cherez liniyu frontu v roztashuvannya radyanskih vijsk Pislya cogo vsi vtikachi buli zaareshtovani NKVS i pislya dopitiv rozpodileni u shtrafni bataljoni Pislya zakinchennya vijni ti z nih hto zalishivsya v zhivih buli uv yazneni v taborah GULAGu Takim chinom M P Dev yatayev stav yedinim hto za odin i toj zhe vchinok buv zasudzhenij do pokarannya i nagorodzhenij zvannyam Geroya Radyanskogo Soyuzu Z 1961 roku pochalas tradiciya prisvoyennya zvannya GRS radyanskim kosmonavtam Pershim z nih buv kosmonavt 1 Gagarin Yu O V 1964 roci zvannya GRS prisvoyene rozvidniku Rihardu Zorge posmertno V 1964 roci zvannya GRS prisvoyene Pershomu sekretaryu CK KPRS Hrushovu M S z privodu jogo 70 richnogo yuvileyu Vin stav yedinim GRS odnochasno nagorodzhenim trma zvannyami Geroya Socialistichnoyi Praci i vidpovidno troma medalyami Serp i Molot V 1965 roci za chasiv pravlinnya Brezhnyeva z yavilos polozhennya pro mista geroyi vidpovidno do yakogo cim mistam spochatku yih bulo 5 ta forteci geroyu Brestu vruchalas Zolota Zirka ta orden Lenina U lyutomu berezni 1966 roku dva atomnih pidvodnih chovni K 116 ta K 133 pid komanduvannyam kontr admirala A I Sorokina zdijsnili pershij v istoriyi grupovij transokeanskij pidvodnij perehid bez vsplivannya Za 52 dobi pid vodoyu bulo projdeno 21000 mil cherez Atlantichnij i Tihij okeani Za cej pohid Ukazom PVR SRSR vid 23 travnya 1966 roku sam Sorokin kapitani II rangu V T Vinogradov L M Stolyarov M V Usenko i inzhener kapitan II rangu buli udostoyeni zvannya GRS V 1969 roci z yavilis pershi kosmonavti dvichi GRS sho otrimali obidva ci zvannya za kosmichni poloti polkovnik V O Shatalov ta kandidat tehnichnih nauk O S Yelisyeyev U podalshomu kosmonavti sho zdijsnili tretij ta chetvertij poloti v kosmos bilshe dvoh zvan GRS ne otrimuvali a nagorodzhuvalis ordenom Lenina Kosmonavti gromadyani socialistichnih krayin takozh stavali GRS a gromadyani kapitalistichnih krayin sho zdijsnili polot na radyanskij tehnici nagorodzhuvalis lishe ordenom Druzhbi narodiv V 1966 roci Brezhnyev L I sho vzhe mav Medal Serp i Molot otrimav do svogo 60 richnogo yuvileyu pershu Zolotu Zirku a v 1976 1978 ta 1981 rr takozh do svoyih dniv narodzhennya otrimav she tri stavshi pershim ta yedinim v istoriyi chotirirazovim Geroyem Radyanskogo Soyuzu ta Geroyem Socialistichnoyi praci na chas nagorodzhennya Brezhnyeva polozhennya pro zvannya GRS bulo zmineno i z nogo bula viluchena norma pro obmezhennya kilksti prisvoyen cogo zvannya chislom 3 Odne z ostannih prisvoyen zvannya GRS vidbulosya Nakazom Prezidenta SRSR vid 5 travnya 1990 roku Svoyim nakazom M S Gorbachov posmertno prisvoyiv zvannya GRS Katerini Ivanovni Zelenko yaka 12 veresnya 1941 roku na svoyemu legkomu bombarduvalniku Su 2 taranila nimeckij vinishuvach Me 109 i zaginula znishivshi vorozhij litak Ce stalo pershim ta yedinim na teperishnij chas aviacijnim taranom u sviti sho vikonanij zhinkoyu i pershim ta yedinim na sogodni vipadkom vdalogo taranu vinishuvacha za dopomogoyu bombarduvalnika Ostannim v istoriyi Geroyem Radyanskogo Soyuzu stav vodolaznij specialist kapitan tretogo rangu Leonid Mihajlovich Solodkov yakomu Nakazom Prezidenta SRSR VII 3158 vid 24 grudnya 1991 roku za uspishne vikonannya specialnogo zavdannya komanduvannya i proyavleni pri comu muzhnist ta geroyizm buli prisvoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam medali Zolota Zirka 11664 ta ordena Lenina 460776 L M Solodkov takim chinom stav takozh i ostannim kavalerom ordena Lenina Zagalom za vsyu istoriyu isnuvannya SRSR zvannya GRS otrimali 12745 osib Vsogo Dvichi Geroyami radyanskogo Soyuzu stali 154 osobi Z nih p yatero buli udostoyeni cogo zvannya do vijni 103 nagorodzheni drugoyu Zolotoyu Zirkoyu v roki vijni 1 komandir tankovoyi brigadi Aslanov A A buv nagorodzhenij drugoyu Zolotoyu Zirkoyu posmertno Nakazom vid 21 chervnya 1991 roku 1 Kokkinaki V K buv nagorodzhenij obidva razi za viprobuvannya aviacijnoyi tehniki 9 stali Dvichi Geroyami u zv yazku z riznimi yuvileyami ta 35 stali Dvichi GRS za poloti v kosmos Trichi Geroyiv Radyanskogo Soyuzu nalichuvalos tri Marshal Radyanskogo Soyuzu Budonij S M 1958 1963 1968 rr general polkovnik aviaciyi Kozhedub I M 1944 1944 1945 rr marshal aviaciyi Pokrishkin O I 1943 1943 1944 rr Chotirirazovimi Geroyami Radyanskogo Soyuzu stali dvoye Marshali Radyanskogo Soyuzu Zhukov G K 1939 1944 1945 1956 ta Brezhnyev L I dati prisvoyen zvannya GRS 18 12 1966 18 12 1976 19 12 1978 18 12 1981 den narodzhennya 19 12 1906 Za nacionalnim skladom sered Geroyiv Radyanskogo Soyuzu bulo najbilshe rosiyan na drugomu misci za kilkistyu idut ukrayinci na tretomu yevreyi Najbilsha kilkist Geroyiv Radyanskogo Soyuzu vidnosno zagalnoyi chiselnosti narodu sered osetiniv Za slovami V Litvina na pochatku travnya 2011 r v Ukrayini prozhivalo lishe 43 Geroyi Radyanskogo Soyuzu i she minulogo roku takih lyudej bulo vdvichi bilshe Stanom na 29 zhovtnya 2016 roku v RF prozhivalo 15 Geroyiv Radyanskogo Soyuzu yaki otrimali nagorodu za Drugu svitovu vijnu she 5 u krayinah SND Div takozhPrimitkiLeonid Slovin Geroj Sovetskogo Soyuza nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 travnya 2011 Procitovano 7 travnya 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geroj Radyanskogo Soyuzu Zvanie Geroya Sovetskogo Soyuza i medal Zolotaya Zvezda 30 travnya 2017 u Wayback Machine LiteraturaGeroj Radyanskogo Soyuzu Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya 551 1 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 8 Tronko P T Geroj Radyanskogo Soyuzu 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 94 ISBN 966 00 0405 2 Gosudarstvennye nagrady Soyuza SSSR Sostavitel V V Matveev K Visha shkola 1987 S 24 25 ros Zvanie Geroj Sovetskogo Soyuza Sto velikih nagrad M Veche 2005 S 345 348 ros

    Дата публікації:
    Топ