Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іва н Дми трович Папа нін 26 листопада 1895 18951126 Севастополь 30 січня 1986 Москва російський дослідник Арктики докто

Папанін Іван Дмитрович

Папанін Іван Дмитрович

Іва́н Дми́трович Папа́нін (26 листопада 1895(18951126), Севастополь — 30 січня 1986, Москва) — російський дослідник Арктики, доктор географічних наук (1938), контр-адмірал (1943). Двічі Герой Радянського Союзу (1937 і 1940). Член Центральної Ревізійної комісії ВКП(б) у 1941—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань.

Папанін Іван Дмитрович
image
Народився 14 (26) листопада 1894[3]
Севастополь, Таврійська губернія, Російська імперія[4][3]
Помер 30 січня 1986(1986-01-30)[1][2][3] (91 рік)
Москва, СРСР[3]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image Російська імперія
image СРСР
Діяльність полярний дослідник, письменник, військовослужбовець, політик, географ
Галузь географія
Науковий ступінь доктор географічних наук (1938)
Знання мов російська
Заклад d і d
Учасник Перша світова війна і німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання d
Партія РКП(б)
Нагороди
image image
image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image

Q16700213?

 image image

Біографія

Іван Дмитрович Папанін народився в Севастополі у сім'ї портового матроса. Провчившись 4 роки в початковій школі, Папанін в 1908 році (в 14 років) пішов працювати на Севастопольський завод по виготовленню навігаційних приладів. У 1912 році Папаніна як одного з найкращих працівників підприємства перевели на суднобудівний завод у Ревелі (сьогодні Таллінн). У 1914 році був призваний на військову службу (потрапив на Чорноморський флот).

У 1918–1920 роках у складі РСЧА брав участь у війні проти України (організація диверсій і повстанських загонів). З 1920 року — комісар оперативного управління при командувачі морськими силами Південно-західного фронту.

З листопада 1920 року за рекомендацією Розалії Землячки призначений комендантом Кримської НК, керував розстрільною командою («знищував ворогів»). В результаті діяльності Бела Куна, Розалії Землячки та Папаніна в Криму було вбито сотні тисяч безневинних людей, причому найбільше кримлів, бо вони були селянами — представниками дрібнобуржуазної верстви населення. Було знищено до 90 % кримлів[]. У 1921 році переведений до Харкова військовим комендантом Української ЦВК, потім з липня 1921 по березень 1922 року працював секретарем Реввійськради Чорноморського флоту.

У 1922 переведений до Москви комісаром господарського управління , в 1923 — в керівником справами і начальником Центрального управління . У 1923–1925 проходив навчання на , після яких був скерований до Якутії як заступник начальника експедиції з будівництва радіостанції.

У 1932–1933 був начальником полярної станції Бухта Тиха (Земля Франца-Йосифа), а в 1934–1935 — станції на Мисі Челюскін, в 1937–1938 — очолював першу у світі дрейфуючу станцію, «Північний полюс-1». Дев'ятимісячний дрейф експедиції «Північний полюс-1» став найбільшим географічним дослідженням двадцятого століття. Його учасники отримали вищі урядові винагороди й були призначені на високі державні пости.

У 1939–1948 роках працював начальником Головпівнморшляху і уповноваженим Державного Комітету з перевезень на півночі.

З 1948 до 1972 був на науковій роботі: заступник директора з експедицій, начальник Відділу морських експедиційних робіт АН СРСР, з 1956 року — директор (тепер — імені Папаніна) в селищі Борок Некоузського району Ярославскої області, голова Московської філії Географічного товариства СРСР.

Робота на станції «Північний полюс-1»

21 травня 1937 року флагманський літак під управлінням командира льотного загону Михайла Водоп'янова перелетів через Північний полюс і висадив на крижину, що дрейфувала, четвірку відважних дослідників: гідробіолога і лікаря Петра Ширшова, фізика і метеоролога Євгена Федорова, радиста Ернста Кренкеля і кухаря (кока) і номінального начальника експедиції Івана Папаніна. Іван Папанін, як колишній комісар і чекіст, не мав жодних професійних щоденних зобов'язань, окрім номінального «керівництва» трьома фахівцями, що й без нього добре знали свою роботу й завдання.

Члени експедиції зазнали місяці виснажливої праці. У розпорядженні полярників був намет, дві щогли радіостанцій, метеорологічна будка, теодоліт для виміру висоти сонця, склади, споруджені з льоду, і пес на прізвисько «Веселий». Передбачалося, що станція «Північний полюс-1» залишиться на дрейфуючій крижині на рік, за який учасники експедиції повинні були зібрати наукові дані про атмосферні явища, метеорологію, геофізику і гідробіологію Північного полюса.

Щомісячно гідролог Петро Ширшов регулярно брав проби ґрунту, вимірював глибини й швидкість дрейфу, визначав координати. Фізик Євген Федоров вів магнітні виміри і . Було зроблено багато відкриттів. Виявилось, що весь Арктичний басейн повний життя. Полярники бачили птахів, у воді знаходили планктон. Все це підтверджувало гіпотезу, що тепла атлантична течія Гольфстрім, яка бере початок у Мексиканській затоці, доходить до самого Північного полюсу. На жаль, узагальнити дані спостережень «папанінцям», як прозвали експедицію пізніше, вдалося лише 1944 року — перешкодила війна.

Коротке полярне літо принесло тепло. Крижина, на якій перебувала полярна станція, танула і дрейфувала на Південний Захід зі швидкістю 20 кілометрів на добу. Через 274 дні вона перетворилася на уламок завширшки не більше, ніж 30 метрів з декількома тріщинами, який до 1 грудня 1937 року опинився біля берегів Гренландії, далеко від територіальних вод СРСР. Стала очевидною необхідність евакуації, і 19 лютого 1938 року полярників зняли з крижини і .

Після закінчення експедиції Папаніна, як «начальника експедиції», почали часто фотографувати поряд зі Сталіним. Потім його, як лояльного комуніста й чекіста, поставили на чолі Головного Управління Полярного Судоплавства СРСР «Севморпуть», усунувши з цієї посади академіка Отто Юлійовича Шмідта.

Звання і нагороди

Пам'ять

image
Пам'ятник Папаніну в Севастополі

Ім'ям Папаніна названий мис на півострові Таймир, гори в Антарктиді і підводна гора в Тихому океані; Інститут біології внутрішніх вод; вулиці в московському районі Ліанозово, Липецьку, Мурманську, Єкатеринбургу, Ізмаїлі і Ярославлі; науково-спортивна експедиція.

На будинку на Арбаті, де жив Папанін, встановлена меморіальна дошка. 1954 року в Севастополі йому встановлений пам'ятник. 2003 року відкритий пам'ятник у Мурманську.

На Історичному бульварі в Севастополі діє музей «Папанін — севастопольський Колумб», який присвячений життю дослідника.

Бібліографія

Іван Дмитрович Папанін — автор науково-популярних книг:

  • «Життя на крижині» (1938)
  • «Лід і полум'я» (1977)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118591622 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  4. Папанин Иван Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  6. Раніше роком народження вважався 1894. За даними Метричної книги Миколаївского Адміралтейського собору м. Севастополя (ЦДІА м. Санкт-Петербург. Фонд 19. Опис 128. Справа 319) Іван Дмитрович Папаня народився 13 листопада 1895 р. у родині запасного матроса 29-го флотського екіпажу з селян Бессарабської губ. Ізмаїльського повіту Дмитра Миколайовича Папаня і дружини його Секлетини Петрівни
  7. Никита Петров, Марк Янсен — «Сталинский питомец» — Николай Ежов/ Див. там також виноску на архівні документи: АП РФ. ф.3. Оп.24. Д.369. Л.123

Джерела та література

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Iva n Dmi trovich Papa nin 26 listopada 1895 18951126 Sevastopol 30 sichnya 1986 Moskva rosijskij doslidnik Arktiki doktor geografichnih nauk 1938 kontr admiral 1943 Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1937 i 1940 Chlen Centralnoyi Revizijnoyi komisiyi VKP b u 1941 1952 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 go sklikan Papanin Ivan DmitrovichNarodivsya 14 26 listopada 1894 3 Sevastopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 4 3 Pomer 30 sichnya 1986 1986 01 30 1 2 3 91 rik Moskva SRSR 3 Pohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnist polyarnij doslidnik pismennik vijskovosluzhbovec politik geografGaluz geografiyaNaukovij stupin doktor geografichnih nauk 1938 Znannya mov rosijskaZaklad d i dUchasnik Persha svitova vijna i nimecko radyanska vijnaPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vijskove zvannya dPartiya RKP b Nagorodi Q16700213 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaIvan Dmitrovich Papanin narodivsya v Sevastopoli u sim yi portovogo matrosa Provchivshis 4 roki v pochatkovij shkoli Papanin v 1908 roci v 14 rokiv pishov pracyuvati na Sevastopolskij zavod po vigotovlennyu navigacijnih priladiv U 1912 roci Papanina yak odnogo z najkrashih pracivnikiv pidpriyemstva pereveli na sudnobudivnij zavod u Reveli sogodni Tallinn U 1914 roci buv prizvanij na vijskovu sluzhbu potrapiv na Chornomorskij flot U 1918 1920 rokah u skladi RSChA brav uchast u vijni proti Ukrayini organizaciya diversij i povstanskih zagoniv Z 1920 roku komisar operativnogo upravlinnya pri komanduvachi morskimi silami Pivdenno zahidnogo frontu Z listopada 1920 roku za rekomendaciyeyu Rozaliyi Zemlyachki priznachenij komendantom Krimskoyi NK keruvav rozstrilnoyu komandoyu znishuvav vorogiv V rezultati diyalnosti Bela Kuna Rozaliyi Zemlyachki ta Papanina v Krimu bulo vbito sotni tisyach beznevinnih lyudej prichomu najbilshe krimliv bo voni buli selyanami predstavnikami dribnoburzhuaznoyi verstvi naselennya Bulo znisheno do 90 krimliv dzherelo U 1921 roci perevedenij do Harkova vijskovim komendantom Ukrayinskoyi CVK potim z lipnya 1921 po berezen 1922 roku pracyuvav sekretarem Revvijskradi Chornomorskogo flotu U 1922 perevedenij do Moskvi komisarom gospodarskogo upravlinnya v 1923 v kerivnikom spravami i nachalnikom Centralnogo upravlinnya U 1923 1925 prohodiv navchannya na pislya yakih buv skerovanij do Yakutiyi yak zastupnik nachalnika ekspediciyi z budivnictva radiostanciyi U 1932 1933 buv nachalnikom polyarnoyi stanciyi Buhta Tiha Zemlya Franca Josifa a v 1934 1935 stanciyi na Misi Chelyuskin v 1937 1938 ocholyuvav pershu u sviti drejfuyuchu stanciyu Pivnichnij polyus 1 Dev yatimisyachnij drejf ekspediciyi Pivnichnij polyus 1 stav najbilshim geografichnim doslidzhennyam dvadcyatogo stolittya Jogo uchasniki otrimali vishi uryadovi vinagorodi j buli priznacheni na visoki derzhavni posti U 1939 1948 rokah pracyuvav nachalnikom Golovpivnmorshlyahu i upovnovazhenim Derzhavnogo Komitetu z perevezen na pivnochi Z 1948 do 1972 buv na naukovij roboti zastupnik direktora z ekspedicij nachalnik Viddilu morskih ekspedicijnih robit AN SRSR z 1956 roku direktor teper imeni Papanina v selishi Borok Nekouzskogo rajonu Yaroslavskoyi oblasti golova Moskovskoyi filiyi Geografichnogo tovaristva SRSR Robota na stanciyi Pivnichnij polyus 1 21 travnya 1937 roku flagmanskij litak pid upravlinnyam komandira lotnogo zagonu Mihajla Vodop yanova pereletiv cherez Pivnichnij polyus i visadiv na krizhinu sho drejfuvala chetvirku vidvazhnih doslidnikiv gidrobiologa i likarya Petra Shirshova fizika i meteorologa Yevgena Fedorova radista Ernsta Krenkelya i kuharya koka i nominalnogo nachalnika ekspediciyi Ivana Papanina Ivan Papanin yak kolishnij komisar i chekist ne mav zhodnih profesijnih shodennih zobov yazan okrim nominalnogo kerivnictva troma fahivcyami sho j bez nogo dobre znali svoyu robotu j zavdannya Chleni ekspediciyi zaznali misyaci visnazhlivoyi praci U rozporyadzhenni polyarnikiv buv namet dvi shogli radiostancij meteorologichna budka teodolit dlya vimiru visoti soncya skladi sporudzheni z lodu i pes na prizvisko Veselij Peredbachalosya sho stanciya Pivnichnij polyus 1 zalishitsya na drejfuyuchij krizhini na rik za yakij uchasniki ekspediciyi povinni buli zibrati naukovi dani pro atmosferni yavisha meteorologiyu geofiziku i gidrobiologiyu Pivnichnogo polyusa Shomisyachno gidrolog Petro Shirshov regulyarno brav probi gruntu vimiryuvav glibini j shvidkist drejfu viznachav koordinati Fizik Yevgen Fedorov viv magnitni vimiri i Bulo zrobleno bagato vidkrittiv Viyavilos sho ves Arktichnij basejn povnij zhittya Polyarniki bachili ptahiv u vodi znahodili plankton Vse ce pidtverdzhuvalo gipotezu sho tepla atlantichna techiya Golfstrim yaka bere pochatok u Meksikanskij zatoci dohodit do samogo Pivnichnogo polyusu Na zhal uzagalniti dani sposterezhen papanincyam yak prozvali ekspediciyu piznishe vdalosya lishe 1944 roku pereshkodila vijna Korotke polyarne lito prineslo teplo Krizhina na yakij perebuvala polyarna stanciya tanula i drejfuvala na Pivdennij Zahid zi shvidkistyu 20 kilometriv na dobu Cherez 274 dni vona peretvorilasya na ulamok zavshirshki ne bilshe nizh 30 metriv z dekilkoma trishinami yakij do 1 grudnya 1937 roku opinivsya bilya beregiv Grenlandiyi daleko vid teritorialnih vod SRSR Stala ochevidnoyu neobhidnist evakuaciyi i 19 lyutogo 1938 roku polyarnikiv znyali z krizhini i Pislya zakinchennya ekspediciyi Papanina yak nachalnika ekspediciyi pochali chasto fotografuvati poryad zi Stalinim Potim jogo yak loyalnogo komunista j chekista postavili na choli Golovnogo Upravlinnya Polyarnogo Sudoplavstva SRSR Sevmorput usunuvshi z ciyeyi posadi akademika Otto Yulijovicha Shmidta Zvannya i nagorodiDvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1937 1940 9 Ordeniv Lenina 1937 1938 traven 1944 listopad 1944 1945 1956 1964 1974 1984 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 2 Ordeni Chervonogo Prapora 1922 1950 Orden Nahimova 1 go stupenya 1945 Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 1985 2 Ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 1955 1980 Orden Druzhbi narodiv 1982 Orden Chervonoyi Zirki 1945 medal Za bojovi zaslugi Medal V oznamenuvannya 100 littya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal 20 rokiv Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi inshimi medalyami inozemnimi vinagorodami Doktor geografichnih nauk 1938 kontr admiral 1943 Pochesnij gromadyanin mista geroya Murmanska 1974 Pochesnij gromadyanin mista Arhangelska 1975 Pochesnij gromadyanin mista Lipecka Pochesnij gromadyanin Yaroslavskoyi oblastiPam yatPam yatnik Papaninu v Sevastopoli Im yam Papanina nazvanij mis na pivostrovi Tajmir gori v Antarktidi i pidvodna gora v Tihomu okeani Institut biologiyi vnutrishnih vod vulici v moskovskomu rajoni Lianozovo Lipecku Murmansku Yekaterinburgu Izmayili i Yaroslavli naukovo sportivna ekspediciya Na budinku na Arbati de zhiv Papanin vstanovlena memorialna doshka 1954 roku v Sevastopoli jomu vstanovlenij pam yatnik 2003 roku vidkritij pam yatnik u Murmansku Na Istorichnomu bulvari v Sevastopoli diye muzej Papanin sevastopolskij Kolumb yakij prisvyachenij zhittyu doslidnika BibliografiyaIvan Dmitrovich Papanin avtor naukovo populyarnih knig Zhittya na krizhini 1938 Lid i polum ya 1977 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118591622 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Papanin Ivan Dmitrievich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Ranishe rokom narodzhennya vvazhavsya 1894 Za danimi Metrichnoyi knigi Mikolayivskogo Admiraltejskogo soboru m Sevastopolya CDIA m Sankt Peterburg Fond 19 Opis 128 Sprava 319 Ivan Dmitrovich Papanya narodivsya 13 listopada 1895 r u rodini zapasnogo matrosa 29 go flotskogo ekipazhu z selyan Bessarabskoyi gub Izmayilskogo povitu Dmitra Mikolajovicha Papanya i druzhini jogo Sekletini Petrivni Nikita Petrov Mark Yansen Stalinskij pitomec Nikolaj Ezhov Div tam takozh vinosku na arhivni dokumenti AP RF f 3 Op 24 D 369 L 123Dzherela ta literaturaPodkur R Yu Papanin Ivan Dmitrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 54 ISBN 978 966 00 1142 7 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ