Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрій Борисович Юмашев рос Андрей Борисович Юмашев 31 березня 1902 20 травня 1988 радянський військовий льотчик генерал

Юмашев Андрій Борисович

Юмашев Андрій Борисович

Андрій Борисович Юмашев (рос. Андрей Борисович Юмашев; 31 березня 1902 — 20 травня 1988) — радянський військовий льотчик, генерал-майор авіації (17.03.1943), Герой Радянського Союзу (01.09.1937).

Андрій Борисович Юмашев
рос. Андрей Борисович Юмашев
image
Народження18 (31) березня 1902(1902-03-31)
Санкт-Петербург
Смерть20 травня 1988(1988-05-20) (86 років)
Москва
ПохованняВаганьковське кладовище
Країнаimage СРСР
Вид збройних силimage ВПС СРСР
ПартіяКПРС
ЧленСХ СРСР
Званняimage Генерал-майор авіації
Війни / битвиГромадянська війна в Росії
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
image
imageimageimageimage
imageimageimageimage
image
image
Медаль «За бойові заслуги»
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
image
Медаль «За оборону Москви»
image
Медаль «За оборону Кавказу»
imageimageimage
image
image
Медаль «За взяття Берліна»
image
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
image
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
image
image Юмашев Андрій Борисович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юмашев.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946).

Життєпис

Народився у місті Санкт-Петербург в родині службовця. Росіянин. Навчався у гімназії, реальному училищі, художній школі.

До лав Червоної армії добровільно вступив у 1918 році. Був артилеристом, командиром взводу. У складі військ Південного фронту червоних брав участь у боях проти військ Петра Врангеля і повстанців Нестора Махна.

У 1921 році закінчив 7-мі Севастопольські артилерійські курси, проходив курси в артилерійських частинах Харківського військового округу. Наприкінці 1922 року перейшов у ВПС РСЧА. У 1923 році закінчив Єгор'євську теоретичну школу льотчиків, у 1924 році — 2-гу Борисоглібську військову школу льотчиків і того ж року — Серпуховську школу повітряного бою. Збудував планер власної конструкції, на якому 1925 року на змаганнях у Коктебелі став призером і встановив низку рекордів.

З 1926 року — інструктор з повітряного бою Серпуховської авіаційної школи. З 1927 року — в НДІ ВПС: льотчик-випробувач, командир ланки, командир загону, командир ескадрильї. У 1936 році встановив чотири світових рекорди висоти польоту з вантажем. З 1936 року — військовий представник у ЦАГІ.

Протягом 12-14 липня 1937 року екіпаж у складі командира — М. М. Громова, другого пілота — А. Б. Юмашева та штурмана С. О. Даніліна на літакові АНТ-25 здійснив безпосадочний переліт Москва — Північний полюс — Сан-Джасінто (США) тривалістю 62 години 17 хвилин (відстань — 10148 км по прямій). У ході перельоту було встановлено 3 світових авіаційних рекорди з дальності польоту.

З 1938 року — льотчик-випробувач, згодом — заступник начальника льотно-технічної групи наркомату авіаційної промисловості СРСР.

Учасник радянсько-фінської війни 1939—1940 років: командир екіпажу бомбардувальника 85-го бомбардувального авіаційного полку особливого призначення, здійснив 6 бойових вильотів. Протягом 1940—1941 року — заступник начальника ЛДІ. Член ВКП(б) з 1941 року.

Учасник німецько-радянської війни: командир 2-ї винищувальної авіаційної ескадрильї ППО Москви; з серпня 1941 року — в урядовому відрядженні у США з питань закупівлі авіаційної техніки; з січня 1942 року — командир 237-го винищувального авіаційного полку ВПС Калінінського фронту; з лютого 1942 року — заступник командувача ВПС Калінінського фронту; з травня 1942 року — заступник командувача 3-ї повітряної армії; з вересня 1942 року — заступник командувача військами Західного фронту по ВПС; з лютого 1943 року — командир 2-го винищувального авіаційного корпусу на Південно-Західному фронті; з липня 1943 року — командувач винищувальною авіацією Східного фронту ППО; з квітня 1944 року — командувач винищувальною авіацією Південного фронту ППО; з лютого 1945 року — начальник Управління винищувальної авіації, згодом — Управління бойової підготовки фронтової авіації Головного управління бойової підготовки ВПС.

У 1946 році генерал-майор авіації А. Б. Юмашев, за станом здоров'я, вийшов у відставку. Мешкав в Алупці (АР Крим), займався малярством. Того ж року прийнятий до Спілки художників СРСР. Разом з здійснив низку подорожей Середньою Азією, зображуючи історичні пам'ятки Самарканду і Бухари, портрети людей Сходу. організував чотири прижиттєвих персональних виставки своїх робіт (п'ята відбулась вже після його смерті у музеї м. Сан-Джасінто і була присвячена 50-річчю перельоту екіпажу М. М. Громова).

Останні роки мешкав у Москві, де й помер. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Нагороди і почесні звання

Указом ЦВК СРСР від 1 вересня 1937 року за виконання довготривалого безпосадочного перельоту та виявлені при цьому мужність і героїзм, льотчику-випробувачеві Юмашеву Андрію Борисовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Після встановлення знаку особливої відзнаки, 4 листопада 1939 року йому було вручено медаль «Золота Зірка» (№ 54).

Нагороджений двома орденами Леніна (01.09.1937, 21.02.1945), п'ятьма орденами Червоного Прапора (21.03.1940, 29.03.1944, 03.11.1944, 18.08.1945, 30.08.1945), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), Червоної Зірки (17.08.1933) і медалями, в тому числі й медаллю де Лаво (МФП, 1937).

Почесний громадянин міст Лос-Анджелес і Сан-Джасінто (США).

Вшанування пам'яті

Ім'ям Андрія Юмашева названо вулиці в українських містах Слов'янську (Донецька область) і Первомайську (Миколаївська область).

У Москві та в селищі Чкаловський (в межах міста Щолково Московської області) на фасадах будинків, у яких він жив, встановлено меморіальні дошки.

Посилання

  • Юмашев Андрій Борисович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andrij Borisovich Yumashev ros Andrej Borisovich Yumashev 31 bereznya 1902 20 travnya 1988 radyanskij vijskovij lotchik general major aviaciyi 17 03 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 01 09 1937 Andrij Borisovich Yumashevros Andrej Borisovich YumashevNarodzhennya18 31 bereznya 1902 1902 03 31 Sankt PeterburgSmert20 travnya 1988 1988 05 20 86 rokiv MoskvaPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRPartiyaKPRSChlenSH SRSRZvannya General major aviaciyiVijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Radyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Berlina Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Yumashev Andrij Borisovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yumashev Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya 1937 1946 ZhittyepisNarodivsya u misti Sankt Peterburg v rodini sluzhbovcya Rosiyanin Navchavsya u gimnaziyi realnomu uchilishi hudozhnij shkoli Do lav Chervonoyi armiyi dobrovilno vstupiv u 1918 roci Buv artileristom komandirom vzvodu U skladi vijsk Pivdennogo frontu chervonih brav uchast u boyah proti vijsk Petra Vrangelya i povstanciv Nestora Mahna U 1921 roci zakinchiv 7 mi Sevastopolski artilerijski kursi prohodiv kursi v artilerijskih chastinah Harkivskogo vijskovogo okrugu Naprikinci 1922 roku perejshov u VPS RSChA U 1923 roci zakinchiv Yegor yevsku teoretichnu shkolu lotchikiv u 1924 roci 2 gu Borisoglibsku vijskovu shkolu lotchikiv i togo zh roku Serpuhovsku shkolu povitryanogo boyu Zbuduvav planer vlasnoyi konstrukciyi na yakomu 1925 roku na zmagannyah u Koktebeli stav prizerom i vstanoviv nizku rekordiv Z 1926 roku instruktor z povitryanogo boyu Serpuhovskoyi aviacijnoyi shkoli Z 1927 roku v NDI VPS lotchik viprobuvach komandir lanki komandir zagonu komandir eskadrilyi U 1936 roci vstanoviv chotiri svitovih rekordi visoti polotu z vantazhem Z 1936 roku vijskovij predstavnik u CAGI Protyagom 12 14 lipnya 1937 roku ekipazh u skladi komandira M M Gromova drugogo pilota A B Yumasheva ta shturmana S O Danilina na litakovi ANT 25 zdijsniv bezposadochnij perelit Moskva Pivnichnij polyus San Dzhasinto SShA trivalistyu 62 godini 17 hvilin vidstan 10148 km po pryamij U hodi perelotu bulo vstanovleno 3 svitovih aviacijnih rekordi z dalnosti polotu Z 1938 roku lotchik viprobuvach zgodom zastupnik nachalnika lotno tehnichnoyi grupi narkomatu aviacijnoyi promislovosti SRSR Uchasnik radyansko finskoyi vijni 1939 1940 rokiv komandir ekipazhu bombarduvalnika 85 go bombarduvalnogo aviacijnogo polku osoblivogo priznachennya zdijsniv 6 bojovih vilotiv Protyagom 1940 1941 roku zastupnik nachalnika LDI Chlen VKP b z 1941 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni komandir 2 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi eskadrilyi PPO Moskvi z serpnya 1941 roku v uryadovomu vidryadzhenni u SShA z pitan zakupivli aviacijnoyi tehniki z sichnya 1942 roku komandir 237 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku VPS Kalininskogo frontu z lyutogo 1942 roku zastupnik komanduvacha VPS Kalininskogo frontu z travnya 1942 roku zastupnik komanduvacha 3 yi povitryanoyi armiyi z veresnya 1942 roku zastupnik komanduvacha vijskami Zahidnogo frontu po VPS z lyutogo 1943 roku komandir 2 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu na Pivdenno Zahidnomu fronti z lipnya 1943 roku komanduvach vinishuvalnoyu aviaciyeyu Shidnogo frontu PPO z kvitnya 1944 roku komanduvach vinishuvalnoyu aviaciyeyu Pivdennogo frontu PPO z lyutogo 1945 roku nachalnik Upravlinnya vinishuvalnoyi aviaciyi zgodom Upravlinnya bojovoyi pidgotovki frontovoyi aviaciyi Golovnogo upravlinnya bojovoyi pidgotovki VPS U 1946 roci general major aviaciyi A B Yumashev za stanom zdorov ya vijshov u vidstavku Meshkav v Alupci AR Krim zajmavsya malyarstvom Togo zh roku prijnyatij do Spilki hudozhnikiv SRSR Razom z zdijsniv nizku podorozhej Serednoyu Aziyeyu zobrazhuyuchi istorichni pam yatki Samarkandu i Buhari portreti lyudej Shodu organizuvav chotiri prizhittyevih personalnih vistavki svoyih robit p yata vidbulas vzhe pislya jogo smerti u muzeyi m San Dzhasinto i bula prisvyachena 50 richchyu perelotu ekipazhu M M Gromova Ostanni roki meshkav u Moskvi de j pomer Pohovanij na Vagankovskomu kladovishi Nagorodi i pochesni zvannyaUkazom CVK SRSR vid 1 veresnya 1937 roku za vikonannya dovgotrivalogo bezposadochnogo perelotu ta viyavleni pri comu muzhnist i geroyizm lotchiku viprobuvachevi Yumashevu Andriyu Borisovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislya vstanovlennya znaku osoblivoyi vidznaki 4 listopada 1939 roku jomu bulo vrucheno medal Zolota Zirka 54 Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina 01 09 1937 21 02 1945 p yatma ordenami Chervonogo Prapora 21 03 1940 29 03 1944 03 11 1944 18 08 1945 30 08 1945 ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 Chervonoyi Zirki 17 08 1933 i medalyami v tomu chisli j medallyu de Lavo MFP 1937 Pochesnij gromadyanin mist Los Andzheles i San Dzhasinto SShA Vshanuvannya pam yatiIm yam Andriya Yumasheva nazvano vulici v ukrayinskih mistah Slov yansku Donecka oblast i Pervomajsku Mikolayivska oblast U Moskvi ta v selishi Chkalovskij v mezhah mista Sholkovo Moskovskoyi oblasti na fasadah budinkiv u yakih vin zhiv vstanovleno memorialni doshki PosilannyaYumashev Andrij Borisovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ