Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алу пка крим Alupka місто в Україні у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим АлупкаГерб Алупки Прапор Алуп

Алупка

Алупка

Алу́пка (крим. Alupka) — місто в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим.

Алупка
image image
Герб Алупки Прапор Алупки
image
Воронцовський палац
Основні дані
Країна image Україна
Область Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Ялтинський район
Код КОАТУУ: 0111970200
Засноване Х ст.
Статус міста з 1938 року
Населення ▲8528 (на 2014 рік)
Площа 4 км²
Густота населення 2132 осіб/км²
Поштові індекси 98676—98677
Телефонний код +380-654
Координати 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. / 44.42167; 34.04722Координати: 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. / 44.42167; 34.04722
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма Чорне море
Назва мешканців алупча́нин
алупча́нка
алупча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До станції 70 км
До обл./респ. центру
 - фізична 61 км
 - автошляхами 100 км
До Києва
 - фізична 719 км
 - автошляхами 912 км
Міська влада
Рада Алупкинська міська рада
Адреса 98676, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, м. Алупка, вул. Червоноармійська, 32
Вебсторінка Алупкинська міська рада
Міський голова Карнаух Дмитро Сергійович

image Алупка у Вікісховищі

Карта
image
image
Алупка
image
image
Алупка

Розташоване на Південному березі Криму (протяжність 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне і морське сполучення.

З центром Криму та іншими населеними пунктами Алупка з'єднується автотрасами Севастополь—Ялта—Сімферополь—Феодосія; міський транспорт — один кільцевий маршрут автобуса. Відстань до Сімферополя становить 100 км і проходить автошляхом E105, із яким збігається М18.

Алупка — приморський кліматичний курорт Південного берега Криму, розташований на південному схилі Кримських гір, біля підніжжя гори Ай-Петрі. Тимчасово окуповане російськими військами (з 2014 р.).

Походження назви

Назва міста походить від грецького слова алепу, що в перекладі означає лисиця.

Клімат

Клімат субтропічний середземноморський. Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4°С, серпня +24,6° С. Опадів 400 мм в рік, кількість сонячних годин — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69 %. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28° З).

Історія

Докладніше: Історія Алупки

Якнайдавніше поселення на місці сучасної Алупки датується 8 тис. до н. е. Перша згадка в письмових джерелах про Алупку сягає Х ст. Поселення фігурує в ньому як «Алубіка».

У XIV—XV ст. тут знаходився генуезький опорний пункт на чорноморському узбережжі Лупіка.

Після опанування Криму Російською імперією (1783 р.), належала князю Григорію Потьомкіну, з 1823 р.- перейшла у володіння графу Михайлу Воронцову, для якого тут був споруджений палац.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 955 осіб (572 чоловічої статі та 383 — жіночої), з яких 223 — православної віри, 716 — магометанської.

На початку ХХ ст. Алупка стає популярним курортом, на території якого виникло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися і відпочивали Федір Шаляпін, Максим Горький, Валерій Брюсов, Іван Бунін, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Олександр Кониський, Володимир Антонович, Тадей Рильський, Олександр Кошиць, Сергій Рахманінов та інші.

У 1902 засноване «Товариство санаторію для дітей в Алупці» — перший в Європі дитячий санаторій, нині .

Після громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. У 20-30-х рр. XX ст. планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи.

З 1938 р. Алупка — місто. До 1941 р. в місті функціонували 24 здравниці різного профілю, 3 різномовні школи, лікарня тощо. У 70-90-х рр. XX ст. на сході Алупки побудований пансіонат «Воронцов», а на заході — «Південнобережний».

Населення

Національний склад Алупки за Всеукраїнським переписом населення 2001 р., у %:

Національність Кількість осіб %
Росіяни 5 666 64,79 %
Українці 2 378 27,19 %
Білоруси 159 1,82 %
Кримські татари 144 1,65 %
Вірмени 46 0,53 %
Інші національності 352 4,02 %
Разом 8 745 100,00 %

Економіка

Зараз у місті 13 укрупнених здравниць, серед них одна з найбільших дитячих — санаторій, який носить ім'я свого засновника — професора О. Боброва (лікують кістково-суглобовий і урологічний туберкульоз).

В Алупці — відділення винрадгоспу «Лівадія», виробничо-демонстраційний комплекс ВО «Масандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний» і виробничо-дегустаційний), лісництво.

Освіта і культура

Діють 2 загальноосвітні і дитяча музична школи, республіканська санаторна школа-інтернат (лікування органів дихання), міський центр культури і дозвілля, база виробничо-художньої практики студентів Санкт-Петербурзької Академії мистецтв та 2 бібліотеки.

Республіканський навчальний заклад «Алупкинська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» або Алупкинська санаторна школа-інтернат має 258 учнів та 127 навчального персоналу. Мова викладання — російська.

Охорона здоров'я

Діють лікарня та поліклініка.

Туристична інфраструктура

Діють 2 готелі, відділення двох банків.

Релігія

Є три релігійні общини (мусульманська, православна та євангельських християн-баптистів).

Пам'ятки

У місті — Алупкінський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей заслуженого художника України Я. Басова; музей і бюст уродженця міста, двічі Героя Радянського Союзу льотчика Амет-Хан Султана; пам'ятник професору О. Боброву.

Ім'ям «Алупка» названа мала планета № 2508.

Уродженці Алупки

  • Асан Сабрі́ Айва́зов (1878—1938) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
  • Амет-Хан Султа́н (1920—1971) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Національний герой кримськотатарського народу.
  • Тохтар Афузов (1901—1942) — кримськотатарський художник, один з перших професіоналів у кримськотатарському образотворчому мистецтві.
  • Князь Ігор Володимирович (род. 1955) — віце-адмірал у запасі, командувач ВМС України (червень 2003 — березень 2006).
  • Олександр Андрійович Макаренко (1920–2007) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин України XX століття, міжнародного робітничого руху, доктор історичних наук (з 1965 року).

Галерея

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.
  5. Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 травня 2022.
  7. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014.
  8. http://alypka.info/. . alypka.info. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 5 лютого 2016.

Література

Алупка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Алупка у Вікімандрах?
Проєкт
image Алупка у Вікісховищі?

Посилання

  •  — Офіційний сайт міста
  • Фотополювання. Алупка [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.]
  • стаття Алупка — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Alu pka krim Alupka misto v Ukrayini u skladi Yaltinskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim AlupkaGerb Alupki Prapor AlupkiVoroncovskij palacOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Avtonomna Respublika Krim okupovana j aneksovana Rosiyeyu Rajon Yaltinskij rajonKod KOATUU 0111970200Zasnovane H st Status mista z 1938 rokuNaselennya 8528 na 2014 rik Plosha 4 km Gustota naselennya 2132 osib km Poshtovi indeksi 98676 98677Telefonnij kod 380 654Koordinati 44 25 18 pn sh 34 02 50 sh d 44 42167 pn sh 34 04722 sh d 44 42167 34 04722 Koordinati 44 25 18 pn sh 34 02 50 sh d 44 42167 pn sh 34 04722 sh d 44 42167 34 04722Visota nad rivnem morya 90 mVodojma Chorne moreNazva meshkanciv alupcha nin alupcha nka alupcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya SimferopolDo stanciyi 70 kmDo obl resp centru fizichna 61 km avtoshlyahami 100 kmDo Kiyeva fizichna 719 km avtoshlyahami 912 kmMiska vladaRada Alupkinska miska radaAdresa 98676 Avtonomna Respublika Krim Yaltinska miskrada m Alupka vul Chervonoarmijska 32Vebstorinka Alupkinska miska radaMiskij golova Karnauh Dmitro SergijovichAlupka u Vikishovishi KartaAlupkaAlupka Roztashovane na Pivdennomu berezi Krimu protyazhnist 4 5 km za 17 km vid Yalti z yakoyu maye avtobusne i morske spoluchennya Z centrom Krimu ta inshimi naselenimi punktami Alupka z yednuyetsya avtotrasami Sevastopol Yalta Simferopol Feodosiya miskij transport odin kilcevij marshrut avtobusa Vidstan do Simferopolya stanovit 100 km i prohodit avtoshlyahom E105 iz yakim zbigayetsya M18 Alupka primorskij klimatichnij kurort Pivdennogo berega Krimu roztashovanij na pivdennomu shili Krimskih gir bilya pidnizhzhya gori Aj Petri Timchasovo okupovane rosijskimi vijskami z 2014 r Pohodzhennya nazviNazva mista pohodit vid greckogo slova alepu sho v perekladi oznachaye lisicya KlimatKlimat subtropichnij seredzemnomorskij Serednya temperatura sichnya lyutogo 3 C 4 S serpnya 24 6 S Opadiv 400 mm v rik kilkist sonyachnih godin 2 150 v rik vidnosna vologist povitrya 69 Kupalnij sezon trivaye z bereznya po zhovten serednya temperatura vodi vlitku 22 28 Z IstoriyaDokladnishe Istoriya Alupki Yaknajdavnishe poselennya na misci suchasnoyi Alupki datuyetsya 8 tis do n e Persha zgadka v pismovih dzherelah pro Alupku syagaye H st Poselennya figuruye v nomu yak Alubika U XIV XV st tut znahodivsya genuezkij opornij punkt na chornomorskomu uzberezhzhi Lupika Pislya opanuvannya Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 1783 r nalezhala knyazyu Grigoriyu Potomkinu z 1823 r perejshla u volodinnya grafu Mihajlu Voroncovu dlya yakogo tut buv sporudzhenij palac Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 955 osib 572 cholovichoyi stati ta 383 zhinochoyi z yakih 223 pravoslavnoyi viri 716 magometanskoyi Na pochatku HH st Alupka staye populyarnim kurortom na teritoriyi yakogo viniklo blizko 200 privatnih kurortnih ob yektiv U rizni roki tut likuvalisya i vidpochivali Fedir Shalyapin Maksim Gorkij Valerij Bryusov Ivan Bunin Mihajlo Kocyubinskij Lesya Ukrayinka Oleksandr Koniskij Volodimir Antonovich Tadej Rilskij Oleksandr Koshic Sergij Rahmaninov ta inshi U 1902 zasnovane Tovaristvo sanatoriyu dlya ditej v Alupci pershij v Yevropi dityachij sanatorij nini Pislya gromadyanskoyi vijni v Alupci bulo organizovano 22 zdravnici U 20 30 h rr XX st planomirno stvoryuvalasya infrastruktura naselenogo punktu buduvalisya kurortni ustanovi Z 1938 r Alupka misto Do 1941 r v misti funkcionuvali 24 zdravnici riznogo profilyu 3 riznomovni shkoli likarnya tosho U 70 90 h rr XX st na shodi Alupki pobudovanij pansionat Voroncov a na zahodi Pivdennoberezhnij NaselennyaNacionalnij sklad Alupki za Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 r u Nacionalnist Kilkist osib Rosiyani 5 666 64 79 Ukrayinci 2 378 27 19 Bilorusi 159 1 82 Krimski tatari 144 1 65 Virmeni 46 0 53 Inshi nacionalnosti 352 4 02 Razom 8 745 100 00 EkonomikaZaraz u misti 13 ukrupnenih zdravnic sered nih odna z najbilshih dityachih sanatorij yakij nosit im ya svogo zasnovnika profesora O Bobrova likuyut kistkovo suglobovij i urologichnij tuberkuloz V Alupci viddilennya vinradgospu Livadiya virobnicho demonstracijnij kompleks VO Masandra cehi vitrimki micnih vin tipu Madera Portvejn chervonij i virobnicho degustacijnij lisnictvo Osvita i kulturaDiyut 2 zagalnoosvitni i dityacha muzichna shkoli respublikanska sanatorna shkola internat likuvannya organiv dihannya miskij centr kulturi i dozvillya baza virobnicho hudozhnoyi praktiki studentiv Sankt Peterburzkoyi Akademiyi mistectv ta 2 biblioteki Respublikanskij navchalnij zaklad Alupkinska zagalnoosvitnya sanatorna shkola internat I III stupeniv Ministerstva osviti i nauki molodi ta sportu Avtonomnoyi Respubliki Krim abo Alupkinska sanatorna shkola internat maye 258 uchniv ta 127 navchalnogo personalu Mova vikladannya rosijska Ohorona zdorov yaDiyut likarnya ta poliklinika Turistichna infrastrukturaDiyut 2 goteli viddilennya dvoh bankiv ReligiyaYe tri religijni obshini musulmanska pravoslavna ta yevangelskih hristiyan baptistiv Pam yatkiU misti Alupkinskij derzhavnij palacovo parkovij muzej zapovidnik Alupkinskij park muzej zasluzhenogo hudozhnika Ukrayini Ya Basova muzej i byust urodzhencya mista dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu lotchika Amet Han Sultana pam yatnik profesoru O Bobrovu Im yam Alupka nazvana mala planeta 2508 Urodzhenci AlupkiAsan Sabri Ajva zov 1878 1938 krimskotatarskij pismennik pedagog gromadskij diyach Amet Han Sulta n 1920 1971 radyanskij lotchik as uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Nacionalnij geroj krimskotatarskogo narodu Tohtar Afuzov 1901 1942 krimskotatarskij hudozhnik odin z pershih profesionaliv u krimskotatarskomu obrazotvorchomu mistectvi Knyaz Igor Volodimirovich rod 1955 vice admiral u zapasi komanduvach VMS Ukrayini cherven 2003 berezen 2006 Oleksandr Andrijovich Makarenko 1920 2007 ukrayinskij istorik doslidnik istoriyi mizhnarodnih vidnosin Ukrayini XX stolittya mizhnarodnogo robitnichogo ruhu doktor istorichnih nauk z 1965 roku GalereyaAlupkinskij park Voroncovskij palac Pam yatnik Amet Hanu SultanuPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi RSR K Radyanska shkola 1973 stor 14 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 216 X 270 120 s ros doref List Lesi Ukrayinki do O P Kosach sestri vid 19 bereznya 1907 p List Lesi Ukrayinki do rodini Kosachiv vid 15 bereznya 1907 p Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 22 travnya 2022 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 8 lyutogo 2014 http alypka info alypka info Arhiv originalu za 7 sichnya 2016 Procitovano 5 lyutogo 2016 LiteraturaGornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s Vermenich Ya V Alupka 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 68 ISBN 966 00 0734 5 Alupka u sestrinskih VikiproyektahPortal Krim Alupka u Vikimandrah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Alupka u Vikishovishi Posilannya Oficijnij sajt mista Fotopolyuvannya Alupka 26 chervnya 2012 u Wayback Machine stattya Alupka Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s

Дата публікації:
Топ