Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́такар Я́рош (чеськ. Otakar Jaroš; 19 липня (1 серпня) 1912, Лоуни, Австро-Угорщина, тепер Чехія — 8 березня 1943, Соколове, Харківська область) — чехословацький офіцер. Учасник Другої світової війни як командир 1-ї роти . Надпоручник (1941), посмертно йому присвоєно звання капітан (1943). Герой Радянського Союзу (1943).
| Отакар Ярош | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Otakar Jaroš | |||||
 | |||||
| Народження | 1 серпня 1912 Лоуни, Австро-Угорщина, тепер Чехія | ||||
| Смерть | 8 березня 1943 (30 років) Соколове Зміївського району Харківської області | ||||
| Поховання | Зміївський район | ||||
| Країна |  Чехословаччина | ||||
| Рід військ | піхота | ||||
| Роки служби | 1934—1943 | ||||
| Звання | капітан (посмертно) | ||||
| Війни / битви | Друга світова війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
 Отакар Ярош у Вікісховищі | |||||
Життєпис
Народився в сім'ї машиніста та кочегара паровоза. Закінчив гімназію в та Вищу електротехнічну школу у Празі. З 1934 року служив у чехословацькій армії, де закінчив школу молодшого командного складу в місті Трнаві (тепер Словаччина), потім офіцерську школу в місті Турнові, а в 1937 році Військову академію у місті Граніце-на-Мораві в Північній Моравії. Відтак до 1939 року служив командиром телеграфного підрозділу чехословацької армії в місті Пряшеві. Після захоплення Чехословаччини нацистською Німеччиною перейшов нелегально до Польщі, де вступив до чехословацького підрозділу, яким командував підполковник Людвік Свобода, а з початком Другої світової війни перейшов з підрозділом у СРСР, де був з підрозділом інтернований у містах Суздаль та Оранки.
З 1941 року у місті Бузулуці з чехословацьких громадян, чехів і словаків і закарпатських русинів почав формуватися 1-й чехословацький окремий піхотний батальйон під командуванням Людвіка Свободи. Отакар Ярош був призначений командиром 1-ї роти цього батальйону.
30 січня 1943 року батальйон був відправлений на фронт і включений до складу 25-ї гвардійської стрілецької дивізії Воронезького фронту.
8 березня 1943 року батальйон прийняв перший бій з німецькими військами біля села Соколове Зміївського району Харківської області. О 13 годині близько 60 танків і декілька бронетранспортерів противника атакували село. У ході бою бійці роти Отакара Яроша підбили 19 танків і 6 бронетранспортерів з автоматниками. Було знищено близько 300 солдатів і офіцерів противника. Під час бою Ярош був двічі поранений, але продовжував командувати ротою і вести вогонь по противнику, що наступав. У ході бою Ярош зірвав із поясу зв'язку гранат і кинувся до німецького танка, що прорвався. Чергою танкового кулемета він був убитий, але танк, наїхавши на тіло О. Яроша, підірвався на гранатах.
17 квітня 1943 року Указом Президії Верховної Ради СРСР надпоручнику О. Ярошу першому з іноземних громадян присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно.
Похований у братській могилі загиблих радянських і чехословацьких воїнів у селі Соколове.
До 2020 року чеська делегація щороку відвідувала село Соколово (8-9 березня), щоб уславити пам'ять загиблих героїв під час битви 1943 року[].
Нагороди
- Чехословацький воєнний хрест 1939 (Чехословаччина, 1943, посмертно)
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, 1943, посмертно)
- Орден Леніна (СРСР, 1943, посмертно)
- (1944, посмертно)
- (Чехословаччина, 1948, посмертно)
- Чехословацький військовий орден Білого лева «За Перемогу» з зіркою I ступеня (1948, посмертно).
У пам'яті нащадків
- Пам'ятники О. Ярошу встановлені у містах Мєлнік і Усті-над-Лабем.
- Меморіальні дошки О. Ярошу встановлені у містах Лоуни, Мєлнік, Наход, Харків і Бузулук.
- Іменем О. Яроша названі вулиці у містах Бузулук, Харків, Брно, Плзень, Карлові Вари і Усті-над-Лабем та набережна у Празі.
- Ім'я О. Яроша присвоєно середній школі села Соколове.
- У Чехословаччині та СРСР були видані поштові марки з портретом О. Яроша.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза надпоручику Ярошу Отакару Францевичу» от 17 апреля 1943 года [ 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 23 апреля (№ 16 (222)). — С. 1
Джерела
- Сьогодні в історії. Отакар Ярош [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Fórum Válka — kpt. Otakar Jaroš [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yarosh O takar Ya rosh chesk Otakar Jaros 19 lipnya 1 serpnya 1912 19120801 Louni Avstro Ugorshina teper Chehiya 8 bereznya 1943 Sokolove Harkivska oblast chehoslovackij oficer Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni yak komandir 1 yi roti Nadporuchnik 1941 posmertno jomu prisvoyeno zvannya kapitan 1943 Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Otakar YaroshOtakar JarosNarodzhennya1 serpnya 1912 1912 08 01 Louni Avstro Ugorshina teper ChehiyaSmert8 bereznya 1943 1943 03 08 30 rokiv Sokolove Zmiyivskogo rajonu Harkivskoyi oblastiPohovannyaZmiyivskij rajonKrayina ChehoslovachchinaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1934 1943Zvannyakapitan posmertno Vijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiOrden Bilogo Leva I stupenya Otakar Yarosh u Vikishovishi Nadporuchnik Otakar Yarosh na radyanskij poshtovij marciZhittyepisNarodivsya v sim yi mashinista ta kochegara parovoza Zakinchiv gimnaziyu v ta Vishu elektrotehnichnu shkolu u Prazi Z 1934 roku sluzhiv u chehoslovackij armiyi de zakinchiv shkolu molodshogo komandnogo skladu v misti Trnavi teper Slovachchina potim oficersku shkolu v misti Turnovi a v 1937 roci Vijskovu akademiyu u misti Granice na Moravi v Pivnichnij Moraviyi Vidtak do 1939 roku sluzhiv komandirom telegrafnogo pidrozdilu chehoslovackoyi armiyi v misti Pryashevi Pislya zahoplennya Chehoslovachchini nacistskoyu Nimechchinoyu perejshov nelegalno do Polshi de vstupiv do chehoslovackogo pidrozdilu yakim komanduvav pidpolkovnik Lyudvik Svoboda a z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni perejshov z pidrozdilom u SRSR de buv z pidrozdilom internovanij u mistah Suzdal ta Oranki Z 1941 roku u misti Buzuluci z chehoslovackih gromadyan chehiv i slovakiv i zakarpatskih rusiniv pochav formuvatisya 1 j chehoslovackij okremij pihotnij bataljon pid komanduvannyam Lyudvika Svobodi Otakar Yarosh buv priznachenij komandirom 1 yi roti cogo bataljonu 30 sichnya 1943 roku bataljon buv vidpravlenij na front i vklyuchenij do skladu 25 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Voronezkogo frontu 8 bereznya 1943 roku bataljon prijnyav pershij bij z nimeckimi vijskami bilya sela Sokolove Zmiyivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti O 13 godini blizko 60 tankiv i dekilka bronetransporteriv protivnika atakuvali selo U hodi boyu bijci roti Otakara Yarosha pidbili 19 tankiv i 6 bronetransporteriv z avtomatnikami Bulo znisheno blizko 300 soldativ i oficeriv protivnika Pid chas boyu Yarosh buv dvichi poranenij ale prodovzhuvav komanduvati rotoyu i vesti vogon po protivniku sho nastupav U hodi boyu Yarosh zirvav iz poyasu zv yazku granat i kinuvsya do nimeckogo tanka sho prorvavsya Chergoyu tankovogo kulemeta vin buv ubitij ale tank nayihavshi na tilo O Yarosha pidirvavsya na granatah 17 kvitnya 1943 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR nadporuchniku O Yaroshu pershomu z inozemnih gromadyan prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Pohovanij u bratskij mogili zagiblih radyanskih i chehoslovackih voyiniv u seli Sokolove Do 2020 roku cheska delegaciya shoroku vidviduvala selo Sokolovo 8 9 bereznya shob uslaviti pam yat zagiblih geroyiv pid chas bitvi 1943 roku dzherelo NagorodiChehoslovackij voyennij hrest 1939 Chehoslovachchina 1943 posmertno Medal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 1943 posmertno Orden Lenina SRSR 1943 posmertno Chehoslovacka vijska medal Za zaslugi I stupenya 1944 posmertno Chehoslovachchina 1948 posmertno Chehoslovackij vijskovij orden Bilogo leva Za Peremogu z zirkoyu I stupenya 1948 posmertno U pam yati nashadkivPam yatniki O Yaroshu vstanovleni u mistah Myelnik i Usti nad Labem Memorialni doshki O Yaroshu vstanovleni u mistah Louni Myelnik Nahod Harkiv i Buzuluk Imenem O Yarosha nazvani vulici u mistah Buzuluk Harkiv Brno Plzen Karlovi Vari i Usti nad Labem ta naberezhna u Prazi Im ya O Yarosha prisvoyeno serednij shkoli sela Sokolove U Chehoslovachchini ta SRSR buli vidani poshtovi marki z portretom O Yarosha PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nadporuchiku Yaroshu Otakaru Francevichu ot 17 aprelya 1943 goda 25 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1943 23 aprelya 16 222 S 1DzherelaSogodni v istoriyi Otakar Yarosh 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Forum Valka kpt Otakar Jaros 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine