Анато́лій Васи́льович Ляпіде́вський (рос. Анатолий Васильевич Ляпидевский; 23 березня 1908 — 29 квітня 1983) — радянський військовий і полярний льотчик, генерал-майор авіації (05.06.1946). Герой Радянського Союзу (20.04.1934).
Анатолій Васильович Ляпідевський | |
---|---|
рос. Анатолий Васильевич Ляпидевский | |
Народження | 10 (23) березня 1908 Біла Глина |
Смерть | 29 квітня 1983 (75 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Роки служби | 1926—1933, 1935—1961 |
Звання | Генерал-майор авіації |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди | |
Ляпідевський Анатолій Васильович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в селі Біла Глина, Медвеженського повіту Ставропольської губернії Російської імперії (нині — адміністративний центр Білоглинського району Краснодарського краю Росії) в родині православного священника. Росіянин. Трудову діяльність розпочав у 1920 році учнем слюсаря, згодом — ковалем. З 1925 року мешкав у місті Єйську, де у 1926 році закінчив 9 класів школи.
У лавах РСЧА з вересня 1926 року. У 1927 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу ВПС, а у 1928 році — Севастопольську військову школу морських льотчиків. Військову службу проходив у стройовій частині ВПС Балтійського флоту, потім — льотчиком-інструктором Єйської військової школи морських льотчиків. У 1933 році вийшов у запас.
З квітня 1933 року А. В. Ляпідевський — пілот Далекосхідного управління Цивільного Повітряного Флоту (ЦПФ СРСР). Літав з Хабаровська через Татарську протоку в Александровськ-Сахалінський, згодом перевівся на Крайню Північ. У лютому — березні 1934 року брав участь в рятуванні . Здійснив 29 пошукових польотів у складних погодних умовах на літакові . 5 березня виявив табір челюскінців, здійснив посадку на крижину і вивіз звідти 12 людей (10 жінок і 2 дітей).
Вдруге призваний до РСЧА у 1935 році. 21 лютого 1931 року капітанові А. В. Ляпідевському присвоєне позачергове звання «полковник».
Обирався членом Центрального Виконавчого комітету (ЦВК СРСР) у 1935—1937 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946).
У 1939 році закінчив Військово-повітряну академію РСЧА імені М. Є. Жуковського і був призначений заступником начальника Головної інспекції Наркомату авіаційної промисловості. Згодом перейшов у Центральний аерогідродинамічний інститут (ЦАГІ), де працював начальником 8-го відділу (відділ експлуатації, льотних випробувань і доведень). З 1940 року — директор авіаційних заводів № 156, № 166, № 288 (Москва — Омськ). У травні — вересні 1942 року — начальник відділу випробувань НДІ ВПС.
Учасник німецько-радянської війни з вересня 1942 року: до грудня 1942 року — заступник командувача ВПС 19-ї армії з тилу; до вересня 1943 року — помічник начальника і начальник відділу польового ремонту 7-ї повітряної армії Карельського фронту.
У 1943—1945 роках — директор дослідного заводу ОКБ Туполєва. У 1945—1949 роках — головний контролер Міністерства держконтролю СРСР. 5 червня 1946 року А. В. Ляпідевському присвоєне військове звання «генерал-майор авіації». З лютого 1949 року — заступник міністра авіаційної промисловості СРСР, з квітня того ж року — директор авіаційного заводу № 25. У 1954—1961 роках — директор дослідного заводу КБ-25 (нині — ВНДІ автоматики), який випускав обладнання для ядерних боєзапасів і атомних електростанцій.
У березні 1961 року генерал-майор авіації А. В. Ляпідевський вийшов у запас. Працював в ОКБ Мікояна: провідним інженером (1962—1965), провідним конструктором (1965—1971), заступником головного інженера з капітального будівництва (з 1971 року).
Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди
Постановою ЦВК СРСР від 20 квітня 1934 року за мужність і героїзм, виявлені при рятуванні челюскінців, Ляпідевському Анатолію Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням грамоти ЦВК СРСР. Після введення особливого знаку відзнаки — медалі «Золота Зірка» 4 листопада 1939 року отримав нагороду за № 1.
Нагороджений трьома орденами Леніна (20.04.1934, 04.01.1954, 30.04.1954), орденами Жовтневої революції (22.03.1978), Червоного Прапора (06.05.1946), Трудового Червоного Прапора (11.09.1956), Вітчизняної війни 1-го (16.09.1945) та 2-го (04.08.1943) ступенів, «Знак Пошани» (29.07.1960), двома орденами Червоної Зірки (02.11.1944, 03.11.1944) і медалями.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Анатолія Ляпідевського названо вулиці в багатьох містах і населених пунктах Російської федерації.
У селі Біла Глина Краснодарського краю встановлено пам'ятник, у місті Єйську і станиці Старощербинівській — погруддя.
У Москві, на фасаді будинку, в якому жив А. В. Ляпідевський, встановлено меморіальну дошку.
Посилання
- Ляпідевський Анатолій Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anato lij Vasi lovich Lyapide vskij ros Anatolij Vasilevich Lyapidevskij 23 bereznya 1908 29 kvitnya 1983 radyanskij vijskovij i polyarnij lotchik general major aviaciyi 05 06 1946 Geroj Radyanskogo Soyuzu 20 04 1934 Anatolij Vasilovich Lyapidevskijros Anatolij Vasilevich LyapidevskijNarodzhennya10 23 bereznya 1908 1908 03 23 Bila GlinaSmert29 kvitnya 1983 1983 04 29 75 rokiv MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayinaRosijska imperiya SRSRVid zbrojnih sil VPS SRSRRoki sluzhbi1926 1933 1935 1961Zvannya General major aviaciyiVijni bitviDruga svitova vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal Veteran praci Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Lyapidevskij Anatolij Vasilovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v seli Bila Glina Medvezhenskogo povitu Stavropolskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini administrativnij centr Biloglinskogo rajonu Krasnodarskogo krayu Rosiyi v rodini pravoslavnogo svyashennika Rosiyanin Trudovu diyalnist rozpochav u 1920 roci uchnem slyusarya zgodom kovalem Z 1925 roku meshkav u misti Yejsku de u 1926 roci zakinchiv 9 klasiv shkoli U lavah RSChA z veresnya 1926 roku U 1927 roci zakinchiv Leningradsku vijskovo teoretichnu shkolu VPS a u 1928 roci Sevastopolsku vijskovu shkolu morskih lotchikiv Vijskovu sluzhbu prohodiv u strojovij chastini VPS Baltijskogo flotu potim lotchikom instruktorom Yejskoyi vijskovoyi shkoli morskih lotchikiv U 1933 roci vijshov u zapas Z kvitnya 1933 roku A V Lyapidevskij pilot Dalekoshidnogo upravlinnya Civilnogo Povitryanogo Flotu CPF SRSR Litav z Habarovska cherez Tatarsku protoku v Aleksandrovsk Sahalinskij zgodom perevivsya na Krajnyu Pivnich U lyutomu berezni 1934 roku brav uchast v ryatuvanni Zdijsniv 29 poshukovih polotiv u skladnih pogodnih umovah na litakovi 5 bereznya viyaviv tabir chelyuskinciv zdijsniv posadku na krizhinu i viviz zvidti 12 lyudej 10 zhinok i 2 ditej Vdruge prizvanij do RSChA u 1935 roci 21 lyutogo 1931 roku kapitanovi A V Lyapidevskomu prisvoyene pozachergove zvannya polkovnik Obiravsya chlenom Centralnogo Vikonavchogo komitetu CVK SRSR u 1935 1937 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya 1937 1946 U 1939 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu RSChA imeni M Ye Zhukovskogo i buv priznachenij zastupnikom nachalnika Golovnoyi inspekciyi Narkomatu aviacijnoyi promislovosti Zgodom perejshov u Centralnij aerogidrodinamichnij institut CAGI de pracyuvav nachalnikom 8 go viddilu viddil ekspluataciyi lotnih viprobuvan i doveden Z 1940 roku direktor aviacijnih zavodiv 156 166 288 Moskva Omsk U travni veresni 1942 roku nachalnik viddilu viprobuvan NDI VPS Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z veresnya 1942 roku do grudnya 1942 roku zastupnik komanduvacha VPS 19 yi armiyi z tilu do veresnya 1943 roku pomichnik nachalnika i nachalnik viddilu polovogo remontu 7 yi povitryanoyi armiyi Karelskogo frontu U 1943 1945 rokah direktor doslidnogo zavodu OKB Tupolyeva U 1945 1949 rokah golovnij kontroler Ministerstva derzhkontrolyu SRSR 5 chervnya 1946 roku A V Lyapidevskomu prisvoyene vijskove zvannya general major aviaciyi Z lyutogo 1949 roku zastupnik ministra aviacijnoyi promislovosti SRSR z kvitnya togo zh roku direktor aviacijnogo zavodu 25 U 1954 1961 rokah direktor doslidnogo zavodu KB 25 nini VNDI avtomatiki yakij vipuskav obladnannya dlya yadernih boyezapasiv i atomnih elektrostancij U berezni 1961 roku general major aviaciyi A V Lyapidevskij vijshov u zapas Pracyuvav v OKB Mikoyana providnim inzhenerom 1962 1965 providnim konstruktorom 1965 1971 zastupnikom golovnogo inzhenera z kapitalnogo budivnictva z 1971 roku Meshkav u Moskvi de j pomer Pohovanij na Novodivochomu cvintari NagorodiPostanovoyu CVK SRSR vid 20 kvitnya 1934 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni pri ryatuvanni chelyuskinciv Lyapidevskomu Anatoliyu Vasilovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam gramoti CVK SRSR Pislya vvedennya osoblivogo znaku vidznaki medali Zolota Zirka 4 listopada 1939 roku otrimav nagorodu za 1 Nagorodzhenij troma ordenami Lenina 20 04 1934 04 01 1954 30 04 1954 ordenami Zhovtnevoyi revolyuciyi 22 03 1978 Chervonogo Prapora 06 05 1946 Trudovogo Chervonogo Prapora 11 09 1956 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 16 09 1945 ta 2 go 04 08 1943 stupeniv Znak Poshani 29 07 1960 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 02 11 1944 03 11 1944 i medalyami Vshanuvannya pam yatiIm yam Anatoliya Lyapidevskogo nazvano vulici v bagatoh mistah i naselenih punktah Rosijskoyi federaciyi U seli Bila Glina Krasnodarskogo krayu vstanovleno pam yatnik u misti Yejsku i stanici Starosherbinivskij pogruddya U Moskvi na fasadi budinku v yakomu zhiv A V Lyapidevskij vstanovleno memorialnu doshku PosilannyaLyapidevskij Anatolij Vasilovich Sajt Geroi strany ros