Альо́шин Андрі́й Васи́льович (нар. 21 травня (3 червня) 1905 — пом. 11 квітня 1974) — командир розрахунку 175-го гвардійського артилерійсько-мінометного полку 1-го Білоруського фронту, гвардії старший сержант; один з чотирьох повних кавалерів ордена Слави, удостоєних звання Героя Радянського Союзу.
Альошин Андрій Васильович | |
---|---|
Народження | 21 травня (3 червня) 1905 Новоселки (Село Попелево), d, Калузька губернія, Російська імперія |
Смерть | 11 квітня 1974[1] (68 років) Попельово (Калузька область), Козельський район, Калузька область, РРФСР, СРСР |
Поховання | Козельський район |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | Сухопутні війська |
Роки служби | 1938–1940, 1941–1945 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | старший сержант |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Радянсько-німецька війна |
Нагороди | |
Альошин Андрій Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 3 червня 1905 року в селі Козельського району Калузької області в селянській родині. У 7-річному віці залишився без батька. Закінчив 2 класи початкової школи у селі В'язовому. З 1925 по 1930 роки був головою В'язівської сільської Ради. Самотужки оволодів бухгалтерським обліком, протягом 2 років працював бухгалтером Козельської МТС, потів був рахівником радгоспу «Заповіт Ілліча».
У 1938 році призваний до РСЧА. Брав участь в Радянсько-фінській війні. У 1940 році демобілізований.
Вдруге призваний в грудні 1941 року. Практично всю війну пройшов у складі 4-ї гвардійської кавалерійської дивізії. Був навідником гармати, а з лютого 1944 року — командир обслуги гармати. Воював на Західному, Центральному, Брянському та 1-му Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1943 року.
Першу бойову нагороду — медаль «За бойові заслуги»" — отримав у березні 1943 року, коли, будучи навідником гармати, повністю знищив ворожу колону з 6 возів та 40 солдатів.
В ніч на 26 липня 1944 року група німецьких автоматників, під прикриттям темряви, здійснила напад в тилу радянських військ. Сержант А. В. Альошин викотив свою гармату до бойових ліній піхоти й, ведучи вогонь прямою наводкою, відбив ворожий напад. Наступного дня у ході звільнення польського містечка Мендзижець-Підляскі знищив 2 ворожі кулемети і склад боєприпасів. За це наказом від 12 серпня 1944 року нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (№ 240853).
28 січня 1945 року у бою поблизу німецького міста Дандсбург (тепер м. Венцборк, Польща) разом зі своїм розрахунком відбив ворожий напад на командний пункт полку. В ході бою знищив знищив близько 20 солдатів і кулемет. 30 січня 1945 року протягом дня відбив кілька атак противника. Коли скінчились снаряди, вивід гармату з-під вогню ворога і разом з обслугою зайняв навколо неї кругову оборону. До підходу підкріплення, відбивали 5 ворожих атак зі стрілецької зброї. При цьому знищили близько десятка солдат. Наказом від 11 березня 1945 року нагороджений орденом Слави 3-го ступеня (вдруге).
5 лютого 1945 року південно-західніше міста Штеттін (тепер Щецин, Польща) разом зі своїм розрахунком гарматним вогнем наніс значні втрати ворогу, чим сприяв вдалому виконанню стрілецькими підрозділами поставленого завдання. В секторі обстрілу його гармати нарахували 52 трупи гітлерівців.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року гвардії старшому сержанту Альошину Андрію Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6730).
На початку травня 1945 року, діючи південно-західніше міста (Німеччина) поблизу населеного пункту Ной, тричі протягом доби відбивав прямою наводкою атаки противника. При цьому знищено понад взвод піхоти та кулемет. Наказом від 18 червня 1945 року гвардії старший сержант А. В. Альошин нагороджений орденом Слави 2-го ступеня (№ 196739).
Після закінчення війни у 1945 році був демобілізований. Мешкав у селі Козельського району Калузької області. Працював головним бухгалтером радгоспу «Червоний плодовод».
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1955 року в порядку пере нагородження А. В. Альошин був нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№ 2341). Став повним кавалером ордена Слави.
Помер 11 квітня 1974 року. Похований на сільському цвинтарі в рідному селі.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (№ 6730);
- Орден Леніна;
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;
- Орден Слави трьох ступенів;
- Медалі.
Пам'ять
Ім'ям А. В. Альошина названо вулицю в місті Козельську Калузької області.
Примітки
- TracesOfWar
Література
Рибченко Л. В. Перші з когорти мужніх // Країна знань (журнал), № 4 (86), 2012. — с. 39—43.
Посилання
- Альошин Андрій Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Andrij Aloshin Alo shin Andri j Vasi lovich nar 21 travnya 3 chervnya 1905 19050603 pom 11 kvitnya 1974 komandir rozrahunku 175 go gvardijskogo artilerijsko minometnogo polku 1 go Biloruskogo frontu gvardiyi starshij serzhant odin z chotiroh povnih kavaleriv ordena Slavi udostoyenih zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Aloshin Andrij VasilovichNarodzhennya21 travnya 3 chervnya 1905 Novoselki Selo Popelevo d Kaluzka guberniya Rosijska imperiyaSmert11 kvitnya 1974 1974 04 11 1 68 rokiv Popelovo Kaluzka oblast Kozelskij rajon Kaluzka oblast RRFSR SRSRPohovannyaKozelskij rajonKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijskSuhoputni vijskaRoki sluzhbi1938 1940 1941 1945PartiyaVKP b Zvannyastarshij serzhantVijni bitviRadyansko finska vijna Radyansko nimecka vijnaNagorodi Aloshin Andrij Vasilovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 3 chervnya 1905 roku v seli Kozelskogo rajonu Kaluzkoyi oblasti v selyanskij rodini U 7 richnomu vici zalishivsya bez batka Zakinchiv 2 klasi pochatkovoyi shkoli u seli V yazovomu Z 1925 po 1930 roki buv golovoyu V yazivskoyi silskoyi Radi Samotuzhki ovolodiv buhgalterskim oblikom protyagom 2 rokiv pracyuvav buhgalterom Kozelskoyi MTS potiv buv rahivnikom radgospu Zapovit Illicha U 1938 roci prizvanij do RSChA Brav uchast v Radyansko finskij vijni U 1940 roci demobilizovanij Vdruge prizvanij v grudni 1941 roku Praktichno vsyu vijnu projshov u skladi 4 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi Buv navidnikom garmati a z lyutogo 1944 roku komandir obslugi garmati Voyuvav na Zahidnomu Centralnomu Bryanskomu ta 1 mu Biloruskomu frontah Chlen VKP b z 1943 roku Pershu bojovu nagorodu medal Za bojovi zaslugi otrimav u berezni 1943 roku koli buduchi navidnikom garmati povnistyu znishiv vorozhu kolonu z 6 voziv ta 40 soldativ V nich na 26 lipnya 1944 roku grupa nimeckih avtomatnikiv pid prikrittyam temryavi zdijsnila napad v tilu radyanskih vijsk Serzhant A V Aloshin vikotiv svoyu garmatu do bojovih linij pihoti j veduchi vogon pryamoyu navodkoyu vidbiv vorozhij napad Nastupnogo dnya u hodi zvilnennya polskogo mistechka Mendzizhec Pidlyaski znishiv 2 vorozhi kulemeti i sklad boyepripasiv Za ce nakazom vid 12 serpnya 1944 roku nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya 240853 28 sichnya 1945 roku u boyu poblizu nimeckogo mista Dandsburg teper m Vencbork Polsha razom zi svoyim rozrahunkom vidbiv vorozhij napad na komandnij punkt polku V hodi boyu znishiv znishiv blizko 20 soldativ i kulemet 30 sichnya 1945 roku protyagom dnya vidbiv kilka atak protivnika Koli skinchilis snaryadi vivid garmatu z pid vognyu voroga i razom z obslugoyu zajnyav navkolo neyi krugovu oboronu Do pidhodu pidkriplennya vidbivali 5 vorozhih atak zi strileckoyi zbroyi Pri comu znishili blizko desyatka soldat Nakazom vid 11 bereznya 1945 roku nagorodzhenij ordenom Slavi 3 go stupenya vdruge 5 lyutogo 1945 roku pivdenno zahidnishe mista Shtettin teper Shecin Polsha razom zi svoyim rozrahunkom garmatnim vognem nanis znachni vtrati vorogu chim spriyav vdalomu vikonannyu strileckimi pidrozdilami postavlenogo zavdannya V sektori obstrilu jogo garmati narahuvali 52 trupi gitlerivciv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 travnya 1945 roku gvardiyi starshomu serzhantu Aloshinu Andriyu Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6730 Na pochatku travnya 1945 roku diyuchi pivdenno zahidnishe mista Nimechchina poblizu naselenogo punktu Noj trichi protyagom dobi vidbivav pryamoyu navodkoyu ataki protivnika Pri comu znisheno ponad vzvod pihoti ta kulemet Nakazom vid 18 chervnya 1945 roku gvardiyi starshij serzhant A V Aloshin nagorodzhenij ordenom Slavi 2 go stupenya 196739 Pislya zakinchennya vijni u 1945 roci buv demobilizovanij Meshkav u seli Kozelskogo rajonu Kaluzkoyi oblasti Pracyuvav golovnim buhgalterom radgospu Chervonij plodovod Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 serpnya 1955 roku v poryadku pere nagorodzhennya A V Aloshin buv nagorodzhenij ordenom Slavi 1 go stupenya 2341 Stav povnim kavalerom ordena Slavi Pomer 11 kvitnya 1974 roku Pohovanij na silskomu cvintari v ridnomu seli NagorodiMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 6730 Orden Lenina Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Orden Slavi troh stupeniv Medali Pam yatIm yam A V Aloshina nazvano vulicyu v misti Kozelsku Kaluzkoyi oblasti PrimitkiTracesOfWar d Track Q98839586LiteraturaRibchenko L V Pershi z kogorti muzhnih Krayina znan zhurnal 4 86 2012 s 39 43 PosilannyaAloshin Andrij Vasilovich Sajt Geroi strany ros