Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Покришкін Олекса ндр Іва нович Покри шкін 6 19 березня 1913 19130319 1

Покришкін Олександр Іванович

Покришкін Олександр Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Покришкін.

Олекса́ндр Іва́нович Покри́шкін (6 (19) березня 1913(19130319) — 13 листопада 1985) — радянський льотчик-ас, другий за результативністю (після Івана Кожедуба) пілот-винищувач серед льотчиків країн антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні. Перший Тричі Герой Радянського Союзу (24.05.1943, 24.08.1943, 19.08.1944). Маршал авіації (1972). Член ЦК КПУ (1960—1971). Кандидат у члени ЦК КПРС (1976—1985). Депутат Верховної Ради СРСР 2—10-го скликань. Член Президії Верховної Ради СРСР у 1979—1984 роках. Кандидат військових наук (1969).

Олександр Іванович Покришкін
рос. Александр Иванович Покрышкин
image
Народження 6 (19) березня 1913(1913-03-19)
Новосибірськ
Смерть 13 листопада 1985(1985-11-13) (72 роки)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна image СРСР
Приналежність image Радянська армія
Вид збройних сил image ВПС СРСР
Рід військ image Винищувальна авіація
Освіта Військова академія імені М. В. Фрунзе (1948), Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1957) і Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків (листопад 1939)
Роки служби 1931—1981
Партія ВКП(б)
Член Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді
Звання image Маршал авіації
Командування 9-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Автограф image
Нагороди
image image image
image image image image
image image image image
image image image image
image image image image
image
image
Медаль «За бойові заслуги»
image Покришкін Олександр Іванович у Вікісховищі

Біографія

Народився 19 березня 1913 у місті Новомиколаївську (нині Новосибірськ) у родині робітників-переселенців. Трудову діяльність розпочав у 1923 році покрівельником в артілях будівельників. У 1928 році закінчив семирічну школу. З 1929 року працював покрівельником, слюсарем-лекальником заводу «Сибкомбайн», у 1932 році закінчив школу ФЗУ при заводі.

З червня 1932 року служив у Червоній армії. У 1933 році закінчив 3-ю Пермську військову авіашколу, що випускала лише авіатехніків. У 1934 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну авіаційну школу. Однак на цьому він не зупинився, здав екстерном екзамени у Краснодарському аероклубі на «відмінно». З грудня 1934 року служив техніком ланки зв'язку 74-ї стрілецької дивізії Північно-Кавказького військового округу в місті Краснодарі.

У 1939 році успішно закінчив 1-у Качинську військову авіаційну школу (училище льотчиків) ім. А. Ф. Мясникова і в грудні 1939 року направлений служити у 55-й винищувальний авіаційний полк ВПС Одеського військового округу. За два місяці до війни полк було переозброєне новітніми винищувачами МіГ-3.

image
Винищувач МіГ-3

Участь у Другій світовій війні

Усі свої сили та знання Покришкін віддавав вдосконаленню бойової та літної майстерності. Наприклад, враховуючи те, що здебільшого льотчики намагались уникати правих розворотів, він наполегливо тренував саме різкі маневри у праву сторону. Різке маневрування було візитівкою Олександра Івановича. Для того, щоб витримувати перевантаження у польоті, він посилено займався спортом. Загалом, все вбачалось йому важливим в бою: Покришкін навіть розрахував, скільки часу необхідно на зміну положення винищувача з моменту дії льотчика на важіль управління.

Свій перший літак Покришкін збив помилково 23 червня 1941 р. Це був радянський бомбардувальник Су-2. Це коштувало Покришкіну лише словесної догани — так хаос першого дня війни врятував майбутнього аса. Вже наступного дня йому вдалось збити німецький Me-109 у районі річки Прут, але й сам він був підбитий і ледве дістався аеродрому. У свій полк Покришкін повернувся через кілька днів, коли його вважали зниклим безвісти, а машину записали до графи бойових втрат.

Згодом Покришкіна все частіше посилатимуть у розвідку. Не зважаючи на численні зауваження, Олександр Іванович постійно розв'язував бій, бо вважав для себе соромом повертатись із повним боєкомплектом. Покришкін добре знав — як не маневруй, якщо не вмієш влучно вести вогонь, ніколи не станеш переможцем. Дивовижно, під час навчання у Покришкіна дуже погано виходила стрільба «по конусу». Тоді він почав тренуватись на землі, засів за математичні розрахунки і врешті навчився точно визначати відстань відкриття вогню, знайшов оптимальне початкове положення для ведення вогню із максимально короткої дистанції. Влітку 1941 року у боях на Південному фронті Олександр Іванович збив ще кілька літаків, та через втрату полкових документів, їх не було зараховано. Член ВКП(б) з 1942 року.

Після важких боїв на початку 1942 р. 55-й полк переведено у Закавказзя, згодом перейменовано на 16-й гвардійський винищувальний авіаполк. Разом з іншими льотчиками Покришкін освоїв новий тип американського винищувача Белл P-39 Аерокобра, навіть переганяв літаки із Ірану. Поповнена новими машинами, частина полку знову відправилась на фронт навесні 1943 року. Особливо відзначився у боях при Кубані 12 квітня 1943 року поблизу станиці Кримська. На очах командуючого 4-ю повітряною армією генерала Вершиніна Костянтина Андрійовича збив 7 літаків ворога, серед яких два JU-88 та чотири ME-109. Саме тут народилась його відома формула:

image Висота, швидкість, маневр, вогонь. image

За офіційними даними, всього на Кубані Покришкін збив 16 літаків, та фактично їх кількість була більшою.

Звання Героя Радянського Союзу та «Золоту медаль» за № 993 Олександр Іванович вперше отримав 24 травня 1943 року разом із орденом Леніна за 354 бойові вильоти, 54 повітряні бої, 13 особисто та 6 у групі збитих літаків ворога. Другу «Золоту зірку» командир того ж полку (9-та гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, , Північно-Кавказький фронт) Покришкін, гвардії майор, отримав 24 серпня 1943 року за 455 бойових вильотів, 30 особисто збитих ворожих літаків.

Наприкінці 1943—1944 років Покришкін брав участь у боях над Чорним морем та Дніпром. Змагаючись із Люфтваффе на півдні України, Олександр Іванович знищив ще 18 «юнкерсів», у тому числі два висотних розвідники. У травні 1944 року Покришкіна призначили командиром 9-ї гвардійської авіадивізії. Не зважаючи на призначення, він продовжував здійснювати бойові вильоти, здобув до кінця року ще 7 перемог.

image
«Сотка» (Bell P-39 Airacobra)

Свою бойову діяльність Покришкін завершив у Берліні. Всього за роки війни здійснив 650 вильотів, провів 156 боїв, збив 59 літаків особисто та 6 — у групі. У червні 1945 року направлений на навчання до Військової академії імені Фрунзе.

У 1948 році закінчив Військову академію імені Фрунзе.

У січні 1948 — червні 1951 року — заступник командира 33-го винищувального авіаційного корпусу Протиповітряної оборони (ППО) СРСР. У червні 1951 — січні 1956 року — командир 88-го винищувального авіаційного корпусу ППО у місті Ржеві Калінінської області. Освоював реактивну техніку. Першим почав літати на МіГ-9.

У 1957 році закінчив Військову академію Генерального штабу імені Ворошилова у Москві.

У січні 1958 — серпні 1959 року — командувач винищувальної авіації Північно-Кавказької армії ППО.

У серпні 1959 — 1961 року — командувач Київської армії військ ППО СРСР. У 1961 — липні 1968 року — командувач 8-ї окремої армії військ ППО — заступник командувача військ Київського військового округу по військах протиповітряної оборони.

У липні 1968 — серпні 1971 року — заступник головнокомандувача Військ протиповітряної оборони СРСР.

У серпні 1971 — листопаді 1981 року — голова ЦК ДОСААФ СРСР. У липні 1976 року брав участь у відкритті в Києві на аеродромі ДТСААФ «Чайка» VIII чемпіонату світу з вищого пілотажу на спортивних літаках.

З листопада 1981 року був військовим-інспектором радником Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер Олександр Іванович 13 листопада 1985 року в Москві у лікарні, за словами його невістки під час проведення інструментального обстеження. Його поховано на Новодівочому кладовищі.

Покришкін був одружений, зі своєю дружиною Марією познайомився на фронті у 1942 році. Подружжя мало двох дітей — сина Олександра і дочку Світлану.

Перелік збитих літаків

Мемуари

  • «Крылья истребителя». — М.: Воениздат МВС СССР, 1948.
  • «Твоя почётная обязанность». — М.: Изд–во ДОСААФ СССР, 1976.
  • «Небо войны».— М.: Воениздат, 1980.
  • «Познать себя в бою». — М.: ДОСААФ, 1986.

Військові звання

Нагороди CPCP

Іноземні нагороди

  • медаллю «За визначні заслуги» Армії США;
  • ордени Тудора Владимиреску 2 та 3-го ст. (Румунія);
  • орден Карла Маркса (НДР);
  • орден «Віртуті Мілітарі» («Воїнська доблесть», Польща);
  • орден «Полонія Реститва» («Відродження Польщі», Польща);
  • орден Сухе Батора (МНР) та численні медалі.

Вшанування пам'яті

image
Меморіальна дошка присвячена Герою Радянського Союзу маршалу авіації Покришкіну О. І., м. Київ, 2013 р., міністерство оборони, матеріал бронза. Автори — Олесь Сидорук і Крилов Борис.

Почесний громадянин Маріуполя та Новосибірська, тут Покришкіну встановлено бюст і пам'ятник, є станція метрополітену «Маршала Покришкіна». Пам'ятник герою відкрито і у Краснодарі, а на домі, де він жив у 30-ті рр. встановлено меморіальну дошку. Їх також встановлено у Москві та Києві. Іменем Олександра Івановича названо вулиці у Москві, Новосибірську, Іркутську, Ангарську та інших містах колишнього СРСР. Ім'я маршала носять Новосибірський навчальний авіаційний центр та Київське вище інженерне радіотехнічне училище ППО, станція Новосибірського метрополітену. Його ім'я носить один з островів на Далекому Сході Росії.

1978 року радянський астроном Микола Степанович Черних назвав астероїд на честь маршала — «3348 Покришкін».

26 вересня 2013 року Президент України В. Ф. Янукович підписав Указ, яким присвоїв 204 Севастопольській бригаді тактичної авіації повітряного командування «Південь» Повітряних Сил Збройних Сил України ім'я Олександра Покришкіна і постановив надалі іменувати її — 204 Севастопольська бригада тактичної авіації імені Олександра Покришкіна повітряного командування «Південь» Повітряних Сил Збройних Сил України.

Див. також

Примітки

  1. Тяжело заболев, жена Александра Покрышкина Мария Кузьминична посоветовала мужу в случае чего жениться. "ну как же я смогу жить без тебя? " — возразил прославленный летчик. Владимир ШУНЕВИЧ «ФАКТЫ». 12.11.2005 [1] [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  2. . Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 4 серпня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 24 мая 1943 года [ 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 31 мая (№ 20 (226)). — С. 1
  4. Біографія О. І. Покришкіна на сайті «Герои страны» [ 2012-05-24 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Прирівнена до орденів в інших країнах.
  6. . Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2013.

Посилання

  • Покрышкин Александр Иванович. Аваційна енциклопедія «Куточок неба» [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Фотографії А. І. Покришкіна в 16 ГИАП на сайті «Полки и самолеты» [ 2 серпня 2019 у Wayback Machine.].
  • [2] [недоступне посилання]
  • Меморіальна дошка, присвячена герою Радянського Союзу маршалу авіації Покришкіну О. І. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • О. В. Буцько, Т. В. Пастушенко. Покришкін Олександр Іванович [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 317. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pokrishkin Oleksa ndr Iva novich Pokri shkin 6 19 bereznya 1913 19130319 13 listopada 1985 radyanskij lotchik as drugij za rezultativnistyu pislya Ivana Kozheduba pilot vinishuvach sered lotchikiv krayin antigitlerivskoyi koaliciyi v Drugij svitovij vijni Pershij Trichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 05 1943 24 08 1943 19 08 1944 Marshal aviaciyi 1972 Chlen CK KPU 1960 1971 Kandidat u chleni CK KPRS 1976 1985 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 10 go sklikan Chlen Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR u 1979 1984 rokah Kandidat vijskovih nauk 1969 Oleksandr Ivanovich Pokrishkinros Aleksandr Ivanovich PokryshkinNarodzhennya 6 19 bereznya 1913 1913 03 19 NovosibirskSmert 13 listopada 1985 1985 11 13 72 roki MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijsk Vinishuvalna aviaciyaOsvita Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1948 Visha vijskova akademiya imeni K Ye Voroshilova 1957 i Kachinske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv listopad 1939 Roki sluzhbi 1931 1981Partiya VKP b Chlen Vsesoyuzna leninska komunistichna spilka molodiZvannya Marshal aviaciyiKomanduvannya 9 a gvardijska vinishuvalna aviacijna diviziyaVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaAvtografNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Pokrishkin Oleksandr Ivanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 19 bereznya 1913 u misti Novomikolayivsku nini Novosibirsk u rodini robitnikiv pereselenciv Trudovu diyalnist rozpochav u 1923 roci pokrivelnikom v artilyah budivelnikiv U 1928 roci zakinchiv semirichnu shkolu Z 1929 roku pracyuvav pokrivelnikom slyusarem lekalnikom zavodu Sibkombajn u 1932 roci zakinchiv shkolu FZU pri zavodi Z chervnya 1932 roku sluzhiv u Chervonij armiyi U 1933 roci zakinchiv 3 yu Permsku vijskovu aviashkolu sho vipuskala lishe aviatehnikiv U 1934 roci zakinchiv Leningradsku vijskovo teoretichnu aviacijnu shkolu Odnak na comu vin ne zupinivsya zdav eksternom ekzameni u Krasnodarskomu aeroklubi na vidminno Z grudnya 1934 roku sluzhiv tehnikom lanki zv yazku 74 yi strileckoyi diviziyi Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu v misti Krasnodari U 1939 roci uspishno zakinchiv 1 u Kachinsku vijskovu aviacijnu shkolu uchilishe lotchikiv im A F Myasnikova i v grudni 1939 roku napravlenij sluzhiti u 55 j vinishuvalnij aviacijnij polk VPS Odeskogo vijskovogo okrugu Za dva misyaci do vijni polk bulo pereozbroyene novitnimi vinishuvachami MiG 3 Vinishuvach MiG 3Uchast u Drugij svitovij vijniUsi svoyi sili ta znannya Pokrishkin viddavav vdoskonalennyu bojovoyi ta litnoyi majsternosti Napriklad vrahovuyuchi te sho zdebilshogo lotchiki namagalis unikati pravih rozvorotiv vin napoleglivo trenuvav same rizki manevri u pravu storonu Rizke manevruvannya bulo vizitivkoyu Oleksandra Ivanovicha Dlya togo shob vitrimuvati perevantazhennya u poloti vin posileno zajmavsya sportom Zagalom vse vbachalos jomu vazhlivim v boyu Pokrishkin navit rozrahuvav skilki chasu neobhidno na zminu polozhennya vinishuvacha z momentu diyi lotchika na vazhil upravlinnya Svij pershij litak Pokrishkin zbiv pomilkovo 23 chervnya 1941 r Ce buv radyanskij bombarduvalnik Su 2 Ce koshtuvalo Pokrishkinu lishe slovesnoyi dogani tak haos pershogo dnya vijni vryatuvav majbutnogo asa Vzhe nastupnogo dnya jomu vdalos zbiti nimeckij Me 109 u rajoni richki Prut ale j sam vin buv pidbitij i ledve distavsya aerodromu U svij polk Pokrishkin povernuvsya cherez kilka dniv koli jogo vvazhali zniklim bezvisti a mashinu zapisali do grafi bojovih vtrat Zgodom Pokrishkina vse chastishe posilatimut u rozvidku Ne zvazhayuchi na chislenni zauvazhennya Oleksandr Ivanovich postijno rozv yazuvav bij bo vvazhav dlya sebe soromom povertatis iz povnim boyekomplektom Pokrishkin dobre znav yak ne manevruj yaksho ne vmiyesh vluchno vesti vogon nikoli ne stanesh peremozhcem Divovizhno pid chas navchannya u Pokrishkina duzhe pogano vihodila strilba po konusu Todi vin pochav trenuvatis na zemli zasiv za matematichni rozrahunki i vreshti navchivsya tochno viznachati vidstan vidkrittya vognyu znajshov optimalne pochatkove polozhennya dlya vedennya vognyu iz maksimalno korotkoyi distanciyi Vlitku 1941 roku u boyah na Pivdennomu fronti Oleksandr Ivanovich zbiv she kilka litakiv ta cherez vtratu polkovih dokumentiv yih ne bulo zarahovano Chlen VKP b z 1942 roku Pislya vazhkih boyiv na pochatku 1942 r 55 j polk perevedeno u Zakavkazzya zgodom perejmenovano na 16 j gvardijskij vinishuvalnij aviapolk Razom z inshimi lotchikami Pokrishkin osvoyiv novij tip amerikanskogo vinishuvacha Bell P 39 Aerokobra navit pereganyav litaki iz Iranu Popovnena novimi mashinami chastina polku znovu vidpravilas na front navesni 1943 roku Osoblivo vidznachivsya u boyah pri Kubani 12 kvitnya 1943 roku poblizu stanici Krimska Na ochah komanduyuchogo 4 yu povitryanoyu armiyeyu generala Vershinina Kostyantina Andrijovicha zbiv 7 litakiv voroga sered yakih dva JU 88 ta chotiri ME 109 Same tut narodilas jogo vidoma formula Visota shvidkist manevr vogon Za oficijnimi danimi vsogo na Kubani Pokrishkin zbiv 16 litakiv ta faktichno yih kilkist bula bilshoyu Zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ta Zolotu medal za 993 Oleksandr Ivanovich vpershe otrimav 24 travnya 1943 roku razom iz ordenom Lenina za 354 bojovi viloti 54 povitryani boyi 13 osobisto ta 6 u grupi zbitih litakiv voroga Drugu Zolotu zirku komandir togo zh polku 9 ta gvardijska vinishuvalna aviacijna diviziya Pivnichno Kavkazkij front Pokrishkin gvardiyi major otrimav 24 serpnya 1943 roku za 455 bojovih vilotiv 30 osobisto zbitih vorozhih litakiv Naprikinci 1943 1944 rokiv Pokrishkin brav uchast u boyah nad Chornim morem ta Dniprom Zmagayuchis iz Lyuftvaffe na pivdni Ukrayini Oleksandr Ivanovich znishiv she 18 yunkersiv u tomu chisli dva visotnih rozvidniki U travni 1944 roku Pokrishkina priznachili komandirom 9 yi gvardijskoyi aviadiviziyi Ne zvazhayuchi na priznachennya vin prodovzhuvav zdijsnyuvati bojovi viloti zdobuv do kincya roku she 7 peremog Sotka Bell P 39 Airacobra Svoyu bojovu diyalnist Pokrishkin zavershiv u Berlini Vsogo za roki vijni zdijsniv 650 vilotiv proviv 156 boyiv zbiv 59 litakiv osobisto ta 6 u grupi U chervni 1945 roku napravlenij na navchannya do Vijskovoyi akademiyi imeni Frunze U 1948 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni Frunze U sichni 1948 chervni 1951 roku zastupnik komandira 33 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu Protipovitryanoyi oboroni PPO SRSR U chervni 1951 sichni 1956 roku komandir 88 go vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu PPO u misti Rzhevi Kalininskoyi oblasti Osvoyuvav reaktivnu tehniku Pershim pochav litati na MiG 9 U 1957 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu imeni Voroshilova u Moskvi U sichni 1958 serpni 1959 roku komanduvach vinishuvalnoyi aviaciyi Pivnichno Kavkazkoyi armiyi PPO U serpni 1959 1961 roku komanduvach Kiyivskoyi armiyi vijsk PPO SRSR U 1961 lipni 1968 roku komanduvach 8 yi okremoyi armiyi vijsk PPO zastupnik komanduvacha vijsk Kiyivskogo vijskovogo okrugu po vijskah protipovitryanoyi oboroni U lipni 1968 serpni 1971 roku zastupnik golovnokomanduvacha Vijsk protipovitryanoyi oboroni SRSR U serpni 1971 listopadi 1981 roku golova CK DOSAAF SRSR U lipni 1976 roku brav uchast u vidkritti v Kiyevi na aerodromi DTSAAF Chajka VIII chempionatu svitu z vishogo pilotazhu na sportivnih litakah Z listopada 1981 roku buv vijskovim inspektorom radnikom Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Pomer Oleksandr Ivanovich 13 listopada 1985 roku v Moskvi u likarni za slovami jogo nevistki pid chas provedennya instrumentalnogo obstezhennya Jogo pohovano na Novodivochomu kladovishi Pokrishkin buv odruzhenij zi svoyeyu druzhinoyu Mariyeyu poznajomivsya na fronti u 1942 roci Podruzhzhya malo dvoh ditej sina Oleksandra i dochku Svitlanu Perelik zbitih litakivMesserschmitt Bf 109 34 Junkers Ju 87 19 Junkers Ju 88 15 Junkers Ju 52 5 Henschel Hs 126 4 Focke Wulf Fw 190 2 Messerschmitt Bf 110 1 Henschel Hs 129 1Memuari Krylya istrebitelya M Voenizdat MVS SSSR 1948 Tvoya pochyotnaya obyazannost M Izd vo DOSAAF SSSR 1976 Nebo vojny M Voenizdat 1980 Poznat sebya v boyu M DOSAAF 1986 Vijskovi zvannyavijskovij tehnik 2 rangu 1935 starshij lejtenant 1939 kapitan 1942 major 06 1943 pidpolkovnik polkovnik 2 07 1944 general major aviaciyi 3 08 1953 general lejtenant aviaciyi 18 02 1958 general polkovnik aviaciyi 1969 marshal aviaciyi 16 12 1972 Nagorodi CPCPtrichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 05 1943 24 08 1943 19 08 1944 shist ordeniv Lenina 22 12 1941 24 05 1943 6 03 1963 21 10 1967 21 02 1978 5 03 1983 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 5 03 1973 chotiri ordeni Chervonogo prapora 22 04 1943 18 07 1943 24 12 1943 20 04 1953 dva ordeni Suvorova 2 st 6 04 1945 29 05 1945 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 st 11 03 1985 dva ordeni Chervonoyi zirki 6 11 1947 4 06 1955 orden Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 st 30 04 1975 ta chislenni medali Inozemni nagorodimedallyu Za viznachni zaslugi Armiyi SShA ordeni Tudora Vladimiresku 2 ta 3 go st Rumuniya orden Karla Marksa NDR orden Virtuti Militari Voyinska doblest Polsha orden Poloniya Restitva Vidrodzhennya Polshi Polsha orden Suhe Batora MNR ta chislenni medali Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka prisvyachena Geroyu Radyanskogo Soyuzu marshalu aviaciyi Pokrishkinu O I m Kiyiv 2013 r ministerstvo oboroni material bronza Avtori Oles Sidoruk i Krilov Boris Pochesnij gromadyanin Mariupolya ta Novosibirska tut Pokrishkinu vstanovleno byust i pam yatnik ye stanciya metropolitenu Marshala Pokrishkina Pam yatnik geroyu vidkrito i u Krasnodari a na domi de vin zhiv u 30 ti rr vstanovleno memorialnu doshku Yih takozh vstanovleno u Moskvi ta Kiyevi Imenem Oleksandra Ivanovicha nazvano vulici u Moskvi Novosibirsku Irkutsku Angarsku ta inshih mistah kolishnogo SRSR Im ya marshala nosyat Novosibirskij navchalnij aviacijnij centr ta Kiyivske vishe inzhenerne radiotehnichne uchilishe PPO stanciya Novosibirskogo metropolitenu Jogo im ya nosit odin z ostroviv na Dalekomu Shodi Rosiyi 1978 roku radyanskij astronom Mikola Stepanovich Chernih nazvav asteroyid na chest marshala 3348 Pokrishkin 26 veresnya 2013 roku Prezident Ukrayini V F Yanukovich pidpisav Ukaz yakim prisvoyiv 204 Sevastopolskij brigadi taktichnoyi aviaciyi povitryanogo komanduvannya Pivden Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini im ya Oleksandra Pokrishkina i postanoviv nadali imenuvati yiyi 204 Sevastopolska brigada taktichnoyi aviaciyi imeni Oleksandra Pokrishkina povitryanogo komanduvannya Pivden Povitryanih Sil Zbrojnih Sil Ukrayini Div takozhIvan KozhedubPrimitkiTyazhelo zabolev zhena Aleksandra Pokryshkina Mariya Kuzminichna posovetovala muzhu v sluchae chego zhenitsya nu kak zhe ya smogu zhit bez tebya vozrazil proslavlennyj letchik Vladimir ShUNEVICh FAKTY 12 11 2005 1 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 14 serpnya 2007 Procitovano 4 serpnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno Vozdushnyh sil Krasnoj Armii ot 24 maya 1943 goda 27 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1943 31 maya 20 226 S 1 Biografiya O I Pokrishkina na sajti Geroi strany 2012 05 24 u Wayback Machine ros Pririvnena do ordeniv v inshih krayinah Arhiv originalu za 8 lipnya 2014 Procitovano 26 veresnya 2013 PosilannyaPokryshkin Aleksandr Ivanovich Avacijna enciklopediya Kutochok neba 30 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Fotografiyi A I Pokrishkina v 16 GIAP na sajti Polki i samolety 2 serpnya 2019 u Wayback Machine 2 nedostupne posilannya Memorialna doshka prisvyachena geroyu Radyanskogo Soyuzu marshalu aviaciyi Pokrishkinu O I 5 bereznya 2016 u Wayback Machine O V Bucko T V Pastushenko Pokrishkin Oleksandr Ivanovich 9 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 317 ISBN 978 966 00 1142 7

Дата публікації:
Топ