Месроп Маштоц (вірм. Մեսրոպ Մաշտոց) (близько 361/362, селище , провінція Тарон — 17 лютого 440, місто Вагаршапат) — лінгвіст, творець вірменської абетки, , місіонер, перекладач Біблії, основоположник національної школи й педагогічної думки, представник патристики, теолог, перший документально засвідчений винахідник системи письма, святий Вірменської Апостольської та Вірменської Католицької Церков. Іменем Месропа Маштоца названо Матенадаран — найбільше сховище давньовірменських рукописів та одночасно науково-дослідний інститут.
Месроп Маштоц | |
---|---|
вірм. Մեսրոպ Մաշտոց | |
Народився | 361/362 рр. с. Хацик, близ , провінція Тарон, Велика Вірменія |
Помер | 17 лютого 440 м. Вагаршапат, Марзпанська Вірменія |
Поховання | d[1] |
Країна | Велика Вірменія |
Національність | вірмени[1] |
Діяльність | перекладач, мовознавець, перекладач Біблії |
Галузь | мовознавство |
Відомі учні | Мовсес Хоренаці, , Єзнік Кохбаці, Вардан Маміконян, та ін. |
Аспіранти, докторанти | d |
Відомий завдяки: | створення вірменського алфавіту |
Месроп Маштоц у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Месроп Маштоц народився на початку 360-х років у селі Хацик, у сім'ї карчазата Вардана. Провінція Тарон, звідки походив Маштоц, була одним із культурних центрів тодішньої Вірменії, та була відома своїм архаїчним, традиційним населенням. Походячи імовірно з небідної сім'ї Маштоц одержав освіту, на початку 370-х здобуваючи її в одній з грекомовних шкіл Вірменії. Крім рідної вірменської Месроп знав грецьку, сирійську й перську мови. Початкова грецька освіта Маштоца була не найвища для свого часу, він умів читати цією мовою по складах, але перською й сирійською розмовляв чудово. Переїхавши у Вагаршапат, після 385 року прослужив якийсь час при дворі вірменського царя Хосрова III. Був на військовій службі маючи ймовірно військовий ступінь. Служив також переписувачем і секретарем у царській канцелярії. Там же він уперше глибоко вивчав богослужбові писання. Роки придворної служби зіграли найважливішу роль у формуванні його подальших релігійних і політичних поглядів. В 392–393 рр., будучи придворним службовцем, остаточно приймає християнство.
Чернецтво
В 395–396 роках покинув царський двір, прийняв чернецтво і став проповідником Євангелія серед вірменських язичників. Незабаром із групою подвижників переїжджає в містечко Ротастак (область Голтн) поблизу Нахічевані, де починає перші проповіді. Протягом наступних років Голтн, поряд з Вагаршапатом, продовжував залишатися основним центром його діяльності, куди він періодично повертався.
Маштоц усно перекладав для людей Біблію, доступну лише на далекій народу грецькій та ассирійській мовах
«Однак під час свого проповідництва блаженний Месроп випробовував чимало труднощів, тому що він був одночасно й читцем, і перекладачем. Якщо ж читав хто-небудь інший, а його при цьому не було, то народ нічого не розумів за відсутністю перекладача».
У цей період своєї діяльності він вів в основному пустельницьке життя. Після 387 року більша частина Вірменії опинилася під владою Персії, і грецькі школи були закриті, країна переживала глибоку політичну й культурну кризу.
Язичницька релігія пожвавіла при ослабленні Вірменського царства. Порятунок вірменської держави, що розпадалася, Маштоц бачив тільки в зміцненні християнської віри серед усього вірменського народу. Національний алфавіт повинен був стати засобом розвитку вірменської ранньофеодальної культури, засобом збереження політичної, релігійної й культурної самобутності вірменського народу.
Поширення християнства спонукало Месропа Маштоца почати роботу зі створення вірменського алфавіту для перекладу Біблії й богослужбових книг. Перші спроби Маштоц почав, коли тільки став проповідувати наприкінці 390-х у Голтні й Сюніку, де його підтримували місцеві князі.
Маштоц звернувся до католикоса щодо створення алфавіту вірменської мови. У столиці Вагаршапаті його задум зустрів підтримку з боку , що також мав схожу ідею. Разом із католикосом вони приступають до пошуків підходящого алфавіту для перекладу богослужбових книг.
Вагаршапатські збори
З метою створення вірменського алфавіту був скликаний спеціальний церковний собор. У Вагаршапатський синод прибувають всі єпископи вірменської церкви. Обговорюється тільки питання створення алфавіту для вірменської мови. Синод був скликаний з ініціативи Маштоца, однак роль вірменського католикоса в ньому була досить значима. Ця подія стала не тільки знаком офіційної підтримки Месропа Маштоца з боку церкви, але також проявом позиції держави стосовно загальнодержавного питання. Попри те що до того часу питання створення національного алфавіту й перекладу Біблії давно назріло, проте саме Вагаршапатський синод став початком процесу його створення. Він практично був офіційним рішенням церкви про необхідність винаходу алфавіту й перекладу богослужбових книг, скасування в країні сирійської, парфянської й грецької писемності. Імовірно в ньому брали участь не тільки духовні діячі, але також і світські. Цар Врамшапух, повернувшись у той час із Месопотамії, був сповіщений про «розпити й пошуки й багатьох труднощів» Месропа Маштоца й католикоса. Підтримавши цю ініціативу, він сповіщає про існування в Месопотамії древнього вірменського алфавіту. Питання споконвічно не носило характер тільки церковної або релігійної реформи, усвідомлювалося його загальнонаціональне політичне значення. Із цього моменту царська влада Вірменії фактично приєднується до просвітительського руху Маштоца й Саака.
Даниїлові письмена. Оголошення державної мови
Після Вагаршапатських зборів, приблизно в 404 році посланником царя Вагрічом Хадуні від якогось месопотамського єпископа Даниїла у Вірменію були привезені так звані «даниїлові письмена», походження яких дотепер є спірним. Відомо тільки, що Месроп Маштоц і Саак Партев, будучи знайомими з існуючими алфавітами їхнього часу, прийняли «даниїлові письмена» саме як давньовірменські й цілеспрямовано намагалися відродити їх. Цар Врамшапух наказує всюди ввести для навчання грамоти новий алфавіт.
І коли багато хто з них засвоїли, наказав (цар) усюди навчати цими ж (письменами). Тим самим блаженний (Маштоц) був визнаний гідним прекрасного звання вардапета. Біля двох років він займався викладанням і вів (заняття) цими письменами.
Цим історичним актом він уперше оголосив вірменську мову державною. Маштоц, одержавши ступінь архімандрита (вардапета) зібрав перших учнів і почав навчання з використанням алфавіту «даниїлових письмен». Біля двох років він вів заняття, використовуючи «даниїлові письмена». Однак даний алфавіт не міг правильно зафіксувати фонетику тодішньої вірменської мови. Це була неповна та недосконала абетка. Перша спроба надбання нового алфавіту завершилася провалом. Історичне значення цих події ознаменувалося лише першим одержавленням вірменської мови. Після деякого часу Маштоц приступився до створення нового повноцінного алфавіту.
Створення алфавіту. У Месопотамії
За наказом царя й за згодою католикоса Маштоц із групою учнів почав експедицію до північної Месопотамії, у міста Амід, Едеса, потім до Самосати. Головна мотивація його поїздки за кордон із метою створення алфавіту спірна. Імовірно він сподівався на допомогу месопотамських учених і мудреців, менш імовірно, шукав можливо існуючий і там збережений вірменський алфавіт. Спочатку він відвідує єпископа Даниїла, що знайшов «письмена», однак «не знайшовши нічого більше колишнього» відбуває в Едесу. Цей факт вказує, очевидно, що Маштоц вів також пошуки письмової системи, про існування якої можливо й знав.
Месроп попрямував до одного з найбільших навчальних і наукових центрів того часу — Едесу й почав свої пошуки в прославленому . Тут він вивчив алфавіти різних мов, ознайомився з їхньою структурою, формами літер, принципами письма й тільки після цього узявся за створення алфавіту. Імовірно в цьому книгосховищі він веде основні наукові праці. Своїх учнів Месроп розділив на дві групи, одних залишив в Едесі для вивчення сирійської писемності, інших відправив у місто Самосата для вивчення . В Месопотамії Месроп зустрічався із ученими, представниками світської влади й вищим духівництвом, з єпископами Аміду Акакієм та єпископом Едеси . Вони не могли допомогти Маштоцу в справі створення підходящого алфавіту. До 405–406 років у місті Едеса, після довгих наукових вишукувань, Маштоц створює 36-літерний вірменський алфавіт. Він розставляє літери у прямій відповідності з буквами грецького алфавіту. У роботі над створенням алфавіту Маштоц використав як грецьку, так і (середньоперську), ефіопську абетки і ряд інших письмових систем.
«Так перетерпів він багато лиха в [справі] надання доброї допомоги своєму народу. І йому було даровано таке щастя всемилостивим богом святою десницею своєю, він, як батько, породив нове й чудесне дитя — письмена вірменської мови. І там він поспішно начертав, дав назви й розставив [письмена один по одному], розташував [їх] за силабами-складами».
Після створення алфавіту він вирушає в місто Самосата, де із грецьким переписувачем й каліграфом Ропаносом () довів технічне накреслення вірменських букв. Як повідомляє літописець, «остаточно начертав всі розходження письмен [букв] — тонких і жирних, коротких і довгих, окремих і подвійних». У Самосаті праця по створенню вірменського алфавіту була завершена. Маштоц, два його учні й переписувач Ропанос почали переклад Біблії новим алфавітом з , здійснюючи перше випробування новоствореного алфавіту. Очевидно, своєю головною справою в Самосаті Месроп уважав саме переклад невеликих уривків з Біблії та їх каліграфічне оформлення. Більше ніж за сторіччя після прийняття християнства як державної релігії, Месроп Маштоц став першим перекладачем Біблії вірменською мовою. Ропанос одночасно навчав учнів Маштоцу, готував з них переписувачів нової вірменської писемності. Після відвідування сирійського єпископа Маштоц із учнями вирушає до Вірменії. За літописцем, приблизно рік він провів у месопотамських містах. У Вірменії католикос Саак надає Месропу Маштоцу групу вчених-ченців, разом з якими Маштоц остаточно визначає фонетичні й орфографічні норми вірменської мови.
Сучасні лінгвісти високо оцінили заслугу Месропа Маштоцу в справі створення вірменського алфавіту:
«Місія Маштоца — насправді наукова, може бути перша у світі, лінгвістична експедиція, що поставила своєю метою вироблення алфавіту»
Заснування шкіл і просвітительська діяльність
Після повернення в столицю Маштоц за наказом Врамшапуха першим навчав жителів Мари. Після «переконання в правильності створеного алфавіту» за сприяння католикоса він заснував , першу вищу школу християнської Вірменії, куди стали збиратися учні з різних кінців й областей країни. У семінарії викладав сам Маштоц. У початковий час вивчалися три основних предмети («Trivium»), граматика, логіка й риторика, готувалися в основному перекладачі й проповідники. Маштоц очолив також навчання царського двору разом з усім азатським військом. Перші вірменомовні школи були створені по типу давньогрецьких. Маштоцем були розроблені методика викладання вірменської мови. Він та його помічники вчили не тільки грамотності, але й церковній пісні, особлива увага приділялася фізичній підготовці.
…відібравши по велінню Врамшапуха й Саака Великого розумних і здорових дітей, що володіли м'якими голосами й довгим подихом, заснував школи у всіх областях і став учити у всіх куточках перської, але не грецької сторони…
Після створення алфавіту в діяльності Маштоца починається новий етап. Діставши згоду царя й католикоса, із групою учнів він знову почав проповідувати в провінціях країни. Нова місіонерську подорож він починає з Голтна й Сюніка, де його діяльності допомагав , майбутній марзпан (правитель) Вірменії. Після візиту у Візантію й Албанію він відвідав , одну з найважливіших провінцій північно-сходу Вірменії. Тоді ж, за запрошенням Ашуші Гугаркського, Маштоц відвідав край Таширк провінції Гугарк. Як правило він поєднував євангельські проповіді з навчанням алфавіту й грамотності. В 410-ті роки Маштоц поширив новий алфавіт у більшій частині Східної Вірменії. В 414 році, однак, помер цар Врамшапух, головна й остання політична опора діяльності Месропа Маштоца. Після нього на вірменський престол був затверджений син сасанідського самодержця Єздигерда I-го Шапур, а вже з 419 року в країні почалося безвладдя. Просвітительська діяльність Маштоцу супроводжувалась політичною нестабільністю у Вірменії.
У всій країні розвивався величезний культосвітній рух. Маштоц і Саак розіслали по різних областях Вірменії підготовлених учнів, довіривши найбільш здатним з них навчати грамоти й поширювати християнство. Тоді ж вони, зміцнивши на вірменському ґрунті нову писемність, прийнялися за переклад Біблії. Після розділу Вірменії грецькі книги в країні були заборонені, Месроп і Саак перші біблійні переклади робили із сирійських текстів.
Місія у візантійській Вірменії й зустріч з імператором Феодосієм II
Завершивши просвітницьку діяльність у Східній Вірменії, Маштоц із групою учнів і соратників вирушив до Візантії для заснування вірменських шкіл в Західній Вірменії. На кордоні він зустрівся з воєначальником візантійських східних військ , який листом сповістив візантійського імператора про наміри Месропа. Не одержавши дозволу на діяльність, Маштоц у супроводі Вардана Маміконяна і з учнями був змушений особисто вирушити до візантійської столиці Константинополя, залишивши частину учнів у місті в єпископа . Першопричиною відмови стає невдоволення з боку духівництва Кесарії, які вважали ці області частиною свого престолу, застосовували грецьку писемність, і були обурені діяльністю Маштоца та Саака. Цією перешкодою, можливо, пояснюється факт настільки пізнього початку діяльності Месропа Маштоца в Західній Вірменії з моменту винаходу їм національного алфавіту.
Переговори почалися не раніше березня-квітня 420-го року. Маштоц із почестями був прийнятий молодим імператором Візантії Феодосієм II, одержав його остаточний дозвіл на просвітительську діяльність «зі скріпленими печаткою імператорськими грамотами». Також він одержав схвалення й з боку грецького патріарха . Від візантійської влади Маштоц одержав титул , був рукоположений , записаний у числі перших наставників.
З листа імператора Феодосія II вірменському католикосові (Хоренаці, III, 57):
«Повелівши розглянути лист, ми довідалися зміст викладеного тобою й тяжко обвинуватили тебе за те, що ти всім серцем зрадився цареві язичників, а нам не вважав за потрібне представитися навіть письмово. І в ще більшому ступені ставимо тобі в провину те, що, зневажаючи мудрецями нашого міста, ти звернувся за науковими відкриттями до якихось сирійців. Тому ми були задоволені тим, що наші піддані зневажили таким навчанням… Але тому що Месроп розповів нам, що своїм виникненням це мистецтво зобов'язане благодаті зверху, то ми розпорядилися, щоб навчалися [у нього] з усією ретельністю…»
Усі витрати за навчання грамоти й поширення християнства оплачувалися з візантійської скарбниці. Імовірно були проведені паралельні переговори й з кесарійським престолом. Відповідно до деяких досліджень позитивне ставлення до місії Маштоца з боку візантійського двору мало також політичне підґрунтя на тлі посилення політичного впливу Сасанідів у Вірменії. Попри це високий трон і патріарх звинуватили вірменського католикоса Саака в тому, що він і Маштоц у справі створення вірменського алфавіту не звернулися до візантійських учених, а вірменська церква, тим самим, прагне до звільнення від усякого впливу візантійської церкви.
З листа грецького патріарха Аттіка до вірменського католикоса (Хоренаці, III, 57):
«Віддаємо велику подяку Богові за твою добру славу посеред такого варварського народу, але не звільняємо від звинувачення в тім, що ти не відразу згадав про люб'язності (нам) твоїх блаженних батьків й Григора… Нині ж велінням самодержця Августа тобі даровано право навчати в нашій стороні й або підкорити, або вигнати зі свого (єпископського) дома єресь борборитів. Посланого ж тобою Месропа ми рукопоклали еклесіастиком».
Перші вірменські школи в Західній Вірменії Месроп відкрив між 420–422 рр., за допомогою полководця Анатолія. Відповідно за дорученням патріарха Аттіка протягом цієї місії Маштоц вів запеклу боротьбу проти гностичної секти «борборитів». Саме там, відповідно до Корюна, з якимось ієреєм перекладачем Беніаміном Маштоц створив письмена для . Хоренаці уточнює, що це було плем'я гаргарців. Маштоц привіз також імператорський наказ полководцеві Анатолію про зміцнення міста Карин і його перейменуванні в Феодосіополь.
Коли Маштоц повернувся із Західної Вірменії, він став перед новим царем Вірменії Арташесом IV (422–428 р.) з доповіддю про свою місію у Візантії. Діяльність Маштоца у візантійській частині Вірменії збіглася із загостренням політичної ситуації у Вірменії в цілому та візантійсько-сасанідських відношень, зокрема.
Другий візит у Західну Вірменію Маштоц здійснив наприкінці 420-х років у провінції Бардзр Айк (Висока Вірменія). В області Шалгомк Месроп навчив першу групу жителів. Він залишив в областях Спер, Дерджан й Екелеац помічників зі своїх учнів, і прибув до Айрарату, звідки пішов на колишнє своє місце проживання — в область Голтн. На жаль у ці ж часи підсилилися антивірменські репресії з боку перського самодержця -го. Вірменське царство було скасовано (428 рік), а католикоса Саака скинуто. Активна фаза місіонерської діяльності Месропа Маштоца в основному завершилася.
Репресії Варахрана V-го
428-року під приводом позову з боку самих вірменських нахарарів. Варахран V скинув свого васала, молодого Арташеса IV. За різними обвинуваченнями він і католикос Саак Партев разом із групою знатних вельмож були викликані до сасанідської столицю Ктесіфон. Поставши перед судом Варахрана V католикос Саак і вірменський цар були остаточно скинуті та арештовані. З 428 по 432 роки Месроп Маштоц діяв фактично самостійно, без підтримки, тож його діяльність відтепер не мала масштабного місіонерського характеру. До Вірменії католикосом був відправлений якийсь Сурмак. Через рік він був практично вигнаний з країни. Його змінив ассирієць Брікшо, якого також у Вірменії не прийняли. Можна вважати, що Маштоц, як друга після Саака Партева релігійно-громадська фігура в країні зіграв важливу роль у цих подіях. Примітно, що вже в 432 році Маштоц не приєднується до групи вірменських князів, які вимагали від Варахрана V-го звільнити католикоса Саака й відновити його право на патріаршество. Маштоц у зверненні до Варахрана V запропонував кандидатуру маловідомого Тірука Зарішатці. Такий крок, імовірно, був обумовлений усвідомленням глибоких змін в політичній ситуації країни. Питання політичних та релігійних репресій у Вірменії спровокувало навіть втручання з боку християнської Візантії. Варахран V, врешті звільняє Саака, але лише з обмеженими правами. Католикосом був визнаний якийсь Шамуел. Саак Партев був відправлений у глиб країни, у провінцію , а Месропа Маштоца призначено місцеблюстителем. Як і його попередники Шамуел був практично ігнорований вірменським духівництвом. Саак Партев перебував на патріаршому престолі лише номінально. Практично функції вірменського католикоса виконував Маштоц у Вагаршапаті. Він так офіційно й не став вірменським католикосом, попри те, що після смерті Шамуела (бл. 437) і Саака, Маштоц був єдиним поводирем вірменської церкви. Причиною цього ймовірно стало його незнатне селянське походження.
Візит до Кавказької Албанії й Іберії. Царі Арсвал і Бакур
Давньовірменські автори повідомляють, що до свого першого візиту в Західну Вірменію Маштоц побував в Іберії, де за допомогою перекладача склав письмена іверської мови. Йому сприяли в цьому цар Бакур й єпископ країни . Деякі історики, однак, заперечують концепцію створення Маштоцом грузинського алфавіту.
…І от тих, які були зібрані з окремих і розрізнених племен, він (Маштоц) зв'язав божественними завітами й зробив їх єдиним народом, що вихваляє єдиного бога…
По завершенні візиту, Маштоц знову вирушає в Голтн, де також боровся проти сектантів. Потім Маштоц особисто прибув до Кавказької Албанії, де зустрівся із царем й єпископом Єремією, сприяв поширенню ще одного свого винаходу — албанської писемності.
Тоді ж на шляху з Албанії Месроп Маштоц прибув у Гардман (див. також Утік). Гардмаський князь Хурс надав у розпорядження Месропу все своє князівство. Перебуваючи там, він одержав запрошення від Ашуші Гугаркського прибути в його володіння, в область Таширк. Під час другого візиту в Іберію Маштоцу всіляко допомагав іберський цар . В Іберії він також залишив учителів зі своїх учнів.
У цей же час однією з найвіддаленіших місіонерських подорожей Месропа Маштоца стає його візит у край Баласакан, до древньої Каспіани. Боротьба проти язичництва у віддалених краях Закавказзя була пріоритетною для всієї Вірменії, тому що Баласакан виявився центром язичеського руху, звідки язичники проникали в глиб країни. Місцеві християни на чолі з єпископом Муше надають Маштоцу велику допомогу. Візит Маштоца в Баласакан та його діяльність була досить масштабною, про що свідчить той факт, що більшу частину язичників він виселив аж до володіння гунів, тобто північніше Кавказького хребта. Потрібно відзначити, що у своїй антисектантській боротьбі Месроп Маштоц нерідко застосовував тверді заходи, зокрема, як в 420–422 проти борборитів у Візантії, так і тут у Баласакані язичницькі громади фактично були виселені.
Останні роки життя й переклад Біблії
Для поліпшення освіти країни Месроп Маштоц і католикос Саак відправили своїх учнів , й деяких інших до Візантії та до північної Месопотамії. У Візантії їх прийняв (431–434). Після повернення до Вірменії, до міста учні привезли Месропу й Сааку листа й канони Ефеського собору, а також достовірний екземпляр Біблії. У зв'язку з інтригами навколо діяльності колишнього грецького патріарха Несторія, Маштоц підтримував зв'язок із главами візантійської церкви Кирилом Александрійським, Проклом Константинопольським та ініших, які попереджали про можливе існування у Вірменії ідеологів несторіанства.
Між 432–435 роками Маштоц з католикосом Сааком і своїми учнями закінчив переклад Біблії, робота над яким велася ще в перші роки створення вірменського алфавіту. У роботі над перекладом Біблії важливу роль зіграли їхні учні, які на чолі з Мовсесом Хоренаці були відправлені на навчання до Олександрії. Крім біблійних книг під керівництвом Месропа Маштоца було перекладено багато праць античних авторів, зокрема «Еклесіастика» Євсевія Панфіла тощо.
І в цей час, безсумнівно, стала чудесною наша бажана й благодатна країна Вірменія, куди неждано, завдяки двом рівним чоловікам, прибули й стали говорити вірменською законоучитель Мойсей разом із сонмом пророків, і Павло, що йде поперед із усіма апостолами та з животворящим Євангелієм Христа.
В останні роки своєї діяльності Маштоц був самотній. Сасанідська влада виживала вірменського католикоса, який близько 438-ом затвердив Месропа в соборній церкві в місті Вагаршапаті, а сам усамітнився в провінції. Авторитет Маштоца був украй високим. Після скинення католикоса Саака і його смерті Маштоц на певний час стає духовним лідером країни, однією з перших осіб Вірменії. Після смерті Саака Партева († 439) на патріарший престол з волі Маштоца був призначений його учень, священик .
Месроп не тільки вів велику просвітительську діяльність, але й був впливовим суспільним діячем. Його біограф Корюн пише : «Для багатьох в'язнів він домігся відпущення, визволивши їх всесильною силою Христа. Він розірвав багато несправедливих боргових зобов'язань…».
Маштоц присвятив 45 років проповідуванню християнства й 35 років поширенню вірменської писемності. Помер після нетривалої хвороби в місті Вагаршапаті. Правитель Вірменії Ваан Аматуні й Амаяк Маміконян, брат полководця Вардана Маміконяна, з почестями поховали Месропа в селі Ошакан, де на могилі в 443 році була побудована церква (вона перебуває за 30 км від Єревана).
Вірменська апостольська церква зарахувала його до лику святих.
Алфавіт
Вірменський алфавіт споконвічно складався з 36 букв, з яких 7 були голосними звуками, а 29 букв — приголосними. За наявності десятків діалектів Маштоц визначив фонетичні норми для загальної літературної мови, вибрав один з видів письма, зокрема зліва-направо (як в грецькій, а не справа-наліво як в ассирійській). Ним були визначені орфографічні норми давньовірменської літературної мови.
Цей алфавіт був створений геніальною людиною з разючим почуттям батьківщини — був створений один раз і назавжди, — він доконаний. Та людина була подібна до бога в дні творіння … Він такий же факт, як цей алфавіт. Ім'я його Месроп Маштоц.
Основні принципи, яких дотримувався Месроп, створюючи вірменський алфавіт, були такі:
- кожній букві відповідає один звук, кожному звуку — одна буква, виняток становить тільки буква «ու» (y), що складається із двох буквених знаків і не входить в алфавіт; у цьому випадку Месроп просто наслідує грецькому алфавіту, у якому звук «y» графічно представлений двома знаками «o» й «v» (> o v);
- приймається горизонтальне письмо зліва-направо, хоча в той час більшість сучасних Месропу алфавітів дотримувалися зворотного напрямку — справа-наліво;
- у вірменському алфавіті немає діакритичних знаків, характерних для більшості алфавітів того часу, у тому числі й грецького, у яких над, під або поруч із буквами ставилися особливі знаки, для уточнення вимови;
- як і для будь-якої живої мови, для вірменської мови V століття була характерно неоднакова вимова звуків у різних областях країни, що в якомусь ступені порушувало єдність вимови. Месропу вдалося обійти ці розходження й створити так зване фонемне письмо, що представляє єдину звукову систему вірменської мови.
В XII столітті були додані ще дві букви: голосна «Օ» (ò) і приголосна «Ֆ» (f). До цього для позначення даних звуків використовувались відповідно «Փ» (p’) і «աւ» (aw). Лінгвісти називають вірменський алфавіт одним із трьох найдосконаліших у світі. Вважається, що кістяк маштоцевського алфавіту вживався в Вірменії задовго до «винахідника» (як варіант давньосемітського письма). Є також гіпотеза про те, що його скасували із прийняттям християнства, а Маштоц був ініціатором його відновлення й одержавлення. У середні віки використовувались види письма «єркатагір», «грчагір», «нотргір», «шхагір», втім згодом графіка букв змінилася від квадратних форм до більш округлих.
Творчість
Шаракани
Месроп Маштоц в останні роки займався в основному перекладами, писав церковні вірші, церковно-релігійні трактати. Його твори є найдавнішими зразками давньовірменської церковної поезії — Шараканів («Шаракани покаяння») і лежать в основі вірменських духовних пісень і гімнів. Вони становлять найважливішу частину давньовірменського «Шаракноца» (гімнарія). З його творів до нашого часу дійшли близько 130 церковних віршів. Творчість Маштоца насичена гуманізмом і яскравим людським співчуттям.
Бурхливими хвилями трясе мене
вихор мого беззаконня, -
Цар-миротворець, допоможи мені!
І несуть мене хвилі по безоднях моря гріховного, -
Добрий керманич, урятуй мене!
Ліричний діалог Маштоца із Всевишнім наповнений людськими емоціями, нерідко він створює драматичні картини, підкреслюючи духовну неміч простого смертного і його слабість перед Богом.
І несуть мене хвилі по безоднях моря гріховного, —
Добрий керманич, урятуй мене!
Поезія Маштоца являє собою щиру бесіду з Господом. Він учить надії на духовний порятунок.
Надія моя в дитинстві моєму —
Не залиш мене, мій Господи Боже!
Надія моя в старості моїй —
Не залиш мене, мій Господи Боже!
Надія моя в день другого пришестя —
Не залиш мене, мій Господи Боже!
Найбільш відомі шаракани «Милосердний Отче!..», «Єдиносущій зіждитель…», «Боже многомилостивий!..», «У сум'ятті моїм…», «Сльози каяття…» і т. д.
«Многовіщальні промови»
Месроп Маштоц засновник вірменської патристики. Він є автором збірника «Многовіщальні промови», який довгий час приписувався Григорію Просвітителю. В «Многовіщальних промовах» Маштоц висловлює ідеалістичні погляди на релігію й суспільство.
Легенди про Маштоца
Одна з найстаріших легенд про життя й діяльність Месропа Маштоца записана в «Історії» Вардана Великого (XIII століття). Відповідно до цієї легенди Бог, почувши довгі прохання й молитви Маштоцу, зобразив вірменські букви на одній горі в провінції Балу, які, нібито, дотепер видні місцевим жителям. Легенда розповідає, що жителі зробили це місце святинею. У Балі, біля гори св. Месроп, є місце схоже на кам'янисту могилу, яке вважали місцем створення вірменського алфавіту, ходили на паломництво й називали його «могилою Маштоца».
Інша середньовічна легенда говорить, що Маштоц і Саак з метою винаходу алфавіту на сорок днів усамітнилися в печерах. Під час нічного прозріння ангел показав їм на камені сім букв вірменського алфавіту. Одержавши бажане вони спускаються з гір. Легенда розповідає, що під час похорону Маштоца на шляху з Вагаршапата в Ошакан люди поставили труну на одному камені щоб відпочити від спеки, раптом з каменю потекла вода, люди пили цю воду, звільняючись від спраги.
За іншій легенді, Маштоц у момент смерті просить хацикців поставити його тіло на возі, і куди його повезуть воли, там і поховати. Віз зупиняється перед будинком одного бідного селянина, і хацикці, вважаючи це місце занадто невідповідним, ховають там тільки мізинець Маштоца, після чого на місці будують каплицю, що стає місцем паломництва.
Учні
Навколо Месропа Маштоца утворилася ціла плеяда письменників і перекладачів, які діяльно сприяли християнізації Вірменії і поширенню в ній освіти. Вірменські історіографи й учені V століття майже всі були учнями Месропа Маштоца.
- Мовсес Хоренаці — найвизначніший вірменський середньовічний історик. В 480-ті рр. написав свою знамениту «Історію Вірменії».
- — один зі старших учнів Маштоца, наближений Хоренаці. Після смерті вчителя в 450-ті написав «Житіє Маштоца».
- Єзнік Кохбаці — богослов, автор знаменитої «Книги спростувань» (про добро й зло). Один з теологів християнства та зороастризма.
- — , духовний лідер країни понад 10 років.
- Вардан Маміконян — найвизначніший середньовічний військовий діяч Вірменії, герой і голова вірменських військ в Аварайрській битві.
В «Історії св. патріарха Саака й вардапета Маштоца» невідомого автора IX століття згадані також (брат Мовсеса Хоренаци), Ардзан Арцруні, Аган Арцруні і Муше.
Місія Маштоца в історії Вірменії
Завдяки діяльності Месропа Маштоца вірменський народ знову здобув національну писемність, вірменська мова була оголошена державною (404 рік). Християнство остаточно закріпилося в духовному світі вірменського народу, і в майбутньому разом з писемністю стало опорою вірменів у боротьбі проти асиміляції. Якщо з 301 року народ сповідав християнську релігію лише офіційно, то вже в 451 року вірмени вийшли на Аварайрську битву.
«Народ, що породив таких людей і почитає їх, як своїх героїв, і наслідує їх прикладу, ніколи не загине»
Месроп Маштоц — перший вірменський учитель. Сучасна вірменська писемність, створена Месропом, стала одним з наріжних каменів Вірменської церкви, що зробила величезний духовний вплив на вірменський народ у ті довгі століття, поки Вірменія перебувала під владою інших держав.
Історії рідко відомі імена творців алфавітів у давнини. Месроп Маштоц — перший історичний діяч, створення яким писемної системи зв'язано не з легендою (наприклад, як з автором готського (або мезоготського) алфавіту , IV століття), а документально підтверджене. Маштоц не тільки творець алфавіту, але також великий просвітитель, що, на відміну від інших винахідників систем письма, особисто відкривав школи в різних провінціях країни й сприяв поширенню грамотності.
Вшанування пам'яті
На кіностудії «Арменфільм» у 1988 році режисер Левон Мкртчян зняв художній фільм .
Ім'я Месропа Маштоца носить заснована у 1993 році у Вірменії державна нагорода Орден Святого Месропа Маштоца.
заснований також і в невизнаній Нагірно-Карабаській Республіці.
Імена святих Саака Партева (358–439) і Месропа Маштоца носить церковний орден Вірменської апостольської церкви — .
Джерела
- Основним першоджерелом вивчення життя й діяльності Месропа Маштоца є праця «Житіє Маштоца» його учня й біографа Корюна. Праця написана в 450-ті рр. за дорученням католикоса Іовсепа Вайоцдзорці. Основні рукописи сягають XIV століття.
- В історичній науці наступним найважливішим джерелом вважається «Історія Вірменії» Мовсеса Хоренаці, одного з молодших учнів Маштоца, теж сучасника й очевидця його діяльності. Рукописи з IX–XII століть.
- «Історію Вірменії» Лазара Парпеці прийнято вважати третім першоджерелом. Автор жив у другій половині V сторіччя. Його вчителем був учень Маштоца Аган Арцруні. У його історії є важливі відомості та повідомлення, що доповнюють, Корюна й Хоренаці.
- Про життя й діяльність Маштоца пишуть також автори більше пізнього часу, такі як Мовсес Каганкатваці, , Товма Арцруні, Михайло Сирієць й інші. Вони, однак, більшою мірою повторюють історіографів V століття, додаючи лише деякі легенди й перекази розповсюджені серед народу в їхню епоху. Чисельність найменування історичних першоджерел перевищує 30 імен.
Праці
- «Многовіщальні промови», Ечміадзін, 1894 (вірм.)
- «Шаракан», Єреван, 1990
Виноски
- Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 469–471.
- Месроп Маштоц — за рукописами праці частіше вживається Маштоц і лише в заголовку його Месровп або Месроп. У Мовсеса Хоренаці послідовно Месроп (Месровп) і лише в одному випадку Маштоц. У невідомого грецького автора згадується як «Μεστίζη» так і «Μεστή(ν)τζη» (Migne. Patrologia gracca, t. 132). У цей час прийнято ці імена ставити поруч — Месроп Маштоц. Дослідники пробували дати етимологію цих імен. Приводимо думки деяких дослідників. А. Гарагашян вважає, що ім'я Месроп походить від перського слова «мюшріф», що значить «писар», «секретар», Б. Саргісян вважає, що Месроп походить із сирійського «Мар-Сіовп». М. Халатянц ці пояснення вважає неприйнятними й дає інше пояснення імені Маштоц. У вірменській мові є дієслово «маштел», що значить «лисіти», «облисіти», отже корінь «машт» із часткою «оц» («машт+оц»), на думку дослідника означає «безволосий», «лисий» («Армянские Аршакиды», М., 1903). Слово «маштел» за Ст. Малхасянцом походить від дієслова «стригти», а «маштоц» — інструмент, яким стрижуть (щось на кшталт бритви або ножиців). За Н. Адонцом ім'я Маштоц походить від іранського імені mazd-ак з додатком вірменської частки. Існують також інші концепції походження цього імені
- Історія вірменського народу (З початку до XVIII століття (підручник для вузів)), Єр., 1975, стор., 322. Точна дата народження Месропа Маштоца невідома. Згідно з дослідником А. Мушегяну Маштоц народився приблизно в 356 або 357 рр. («Вісник суспільних наук», 1983, № 7, стор., 75), однак прийнято вважати його датою народження 361 або 362 р. (див.:Історія вірменського народу, т. II, Єр., 1984, стор., 423, (вірм.); Видатні діячі вірменської культури, Єр., 1982, стор., 10 ; Вірменська Радянська Енциклопедія, т. VII, Єр., 1981, стор., 469, (вірм.); порівн.:Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]; Бібліологічний словник[недоступне посилання з липня 2019])
- Село Хацик (Hatsik) було відоме також під назвою Хацекац (Hatsekats). На початку XX століття називалося Хасік. Жителі були знищені в 1915 р.
- Видатні діячі вірменської культури, Єр., 1982, стор., 9. Згідно з Фавстосом Бузанду в епоху 350-х, коли сів на патріарший престол, Хацик був селом «карчазатів»(, кн.III, гл.19). Слово «карчазат» у перекладі означає «напіввільний» («карч» — обмежений, короткий, і «азат» — вільний, у феодальній Вірменії також «дрібний дворянин», «аристократ»). М.Ачарян думає, що Маштоц не був зі знатного роду, але міг вважатися «карчазатом» (див. Г.Ачарян, «Вірменські письмена», 1968, стор.72, 87). Батька Месропа Маштоца біограф Корюн називає «знатним чоловіком по імені Вардан» (гл.3). Відповідно до феодальних сходів «карчазати» були ідентичні тим феодалам у Західній Європі, які від іншого васала (сеніора) одержали земельну ділянку (феод), і повинні були пройти для нього військову службу. Цим, імовірно, пояснюється той факт, що Маштоц також замолоду пройшов військову службу при Аршакідському дворі. Я. Манандян вважає, що Месроп Маштоц походив від тих селян, які зобов'язані були служити в «селянських кіннотах». Відповідно до припущення дослідника Н. О. Еміна Маштоц походив зі знатного роду Маміконянів («Дослідження й статті», Н. О. Еміна, М., 1896, стор., 206)
- Корюн, 3
- , кн.III, гл.47
- , кн.I, гл.10
- Михайло Сирієць, ін.5
- Корюн пише, що «У дитинстві він навчався » (гл.3). Згідно з Хоренаці (кн.III, гл.47), Маштоц учився в (353–373), що не підтверджується іншими джерелами. М. Ачарян вважає за можливе, що Маштоц одержав освіту в монастирі св. Карапета в Тароні (Г. Ачарян, «Вірменський алфавіт», 1968, стор., 75 (вірм.))
- За повідомленням Хоренаці «відтоді як Месроп залишив царський двір, там не було жодного досвідченого переписувача, тому що вживалося перське письмо» (кн.III, гл.52). Автор повідомляє також, що під час своїх перших проповідувань в 390-ті роки Маштоц усно перекладав Біблію: «під час свого проповідництва блаженний Месроп зазнавав чимало труднощів, тому що він був одночасно й читцем, і перекладачем. Якщо ж читав хто-небудь інший, а його при цьому не було, то народ нічого не розумів за відсутністю перекладача» (кн.III, гл.47).
- Покинувши царський двір в 395–396 р., можливо, якийсь час служив також цареві Врамшапуху. Відповідно Корюну (гл. 3) при Аршакідському дворі Маштоц служив у азарапета Аравана
- Відомості Корюна, що «знанням ратної справи здобув (Маштоц) любов своїх воїнів» (гл. 3) привело вірменознавців до переконання, що при дворі Хосрова III Месроп Маштоц не був рядовим воїном (Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1962, стор. 23 (вірм.))
- Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1963, с. 26 (вірм.)
- За повідомленням його учня й біографа Корюна «рахунок рокам святої віри (Маштоца) бере початок від четвертого року панування Крмана». Врам Крман він же Варахран IV правил з 389 року, четвертий рік його правління падає на 392 або 393 роки. Менше відомостей подає Лазар Парпеці, за яким Маштоц служив при дворі вірменського царя Хосрова III (бл.385-388) «кілька років» (кн.I, гл.10)
- Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1963, с. 108 (вірм.)За Корюном «рахунок рокам духовного життя Блаженного (Маштоца) становить сорок п'ять років» (кн.29). Маштоц помер 17 лютого 440 року (Ed. Dulaurier. Recherches sur la chronologie armenienne, Paris, 1859, p. 135–136), по цій хронології він прийняв чернецтво в 395 або 396 році. Тим самим, прийнявши в 392–393 р., християнську віру, Маштоц залишався при дворі ще бл. 3-4 років.
- Корюн, 5
- Корюн, 13
- Мовсес Хоренаці, кн. III, гл.49
- Вірменська РЕ, т. XI, стор.,251-252 (вірм.); Історія вірменського народу, т. II, стор., 424 (вірм.). Вагаршапатський синод у Корюна згадується як «скликання ради блаженних братів, що печуться про країну (вірменську), щоб створити алфавіт для вірменського народу» (гл.6)
- Хоренаці, кн. III, гл. 52
- , 6
- Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1963, с. 33 (вірм.). Пізніше в північну Месопотамію був відправлений не священик або церковнослужитель, а князь Вагріч Хадуні, що привіз «даниїлові письмена».
- У зв'язку з вигнанням 10 червня 404 року Константинопольського патріарха Івана Золотоустого перський цар доручає своєму васалові, вірменському цареві Врамшапуху, вирушити до північної Месопотамії. Відсутність досвідченого переписувача суттєво утруднювала роботу. Із цього приводу цареві представився якийсь священик по імені Абел, що сповіщав про існування «даниїлових письмен» (Хоренаці, кн.III, гл.52, Корюн, 6).
- Сам Вагріч Хадуні зустрічається з наближеним єпископа Даниїла якимось ієреєм Абелом, що взявши в нього «письмена», надає їх Вагрічу, останній же привозить алфавіт у Вірменію (Корюн,6).
- Вірм. рад. енц., т. III, стор. 283 (вірм.); Э.Півазян, Проблема домаштоцевської вірменської писемності й літератури (Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1963, стор., 285–324 (вірм.))
- Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1963, стор. 201 (вірм.). Цей факт робить деякі концепції сучасних вчених малопереконливими. Зокрема Г. Ачарян думав, що «даниїлові письмена» були одним із застарілих варіантів , і плутанина відбулася через схожість назв (Г. Ачарян, «Три питання про месроповський алфавіт», «Ечміадзін», 1946, серпень-вересень, стор. 38-39 (вірм.)). А. Матевосян вважає, що «даниїлові письмена» були одним з варіантів давньогрецького «фінікоподібного» письма (Додаток до видання «Історії Вірменії» Мовсеса Хоренаці, стор. 537–538, Єреван, 1997 (вірм.))
- Попри те, що з 387-го Східна Вірменія стало частиною Персії, проте до 428-го там була збережена царська влада, і країна перебувала у васальному підпорядкуванні майже лише номінально.
- Вардапет — Викизнание [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.]. Вардапет — від пехлевійського «varda» — «справа, навчання й наставник», звідси в вірменській мові вардапет — учитель, наставник, а також духовний сан ченця з ученим ступенем доктора; архімандрит.
- Корюн, 6 ; Існує думка, що наявні рукописи праці Корюна сходять до дефектного манускрипту, у якому при переплетенні відбувся зсув аркушів. Тому насправді варто вважати, що Маштоц, одержавши «Даниїлові письмена» і виявивши їхню ущербність, сам приступився до створення вірменського алфавіту й тільки після його винаходу став викладати, одержавши через два роки почесне звання вардапета (Матевосян 1990; цит. по: Юзбашян 2001: 138). И. Арутюнян висловився за виправлення «рік» (ամ) на «місяць» (ամիս). Цю же точку зору захищає С. Коланджян на підставі фрагмента (VIII в.) з рукопису «Історії» М. Хоренаці («Вісник Матенадарана», № 4, Єреван, 1958, стор., 163–182 (вірм.)). Уважається малоймовірним використання «даниїлових письмен» у плині двох років.
- Корюн, 6; Див. також Грабар
- Відповідно до концепції П. Геруні, Маштоц у Месопотамії знайшов книгу після чого відтворив давньовірменські письмена (Herouni, P. M. Armenians and Old Armenia. Archaeoastronomy. Linguistics. Oldest History. p. 81-87, Yerevan, 2004 (англ.))
- Хоренаці, III, 53
- Ինչի՞ 1600-ամյակն ենք մենք տոնում [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.](вірм.), А. Г. Абрамян, Питання домаштоцевської вірменської писемності, "Збірник наукових матеріалів Матенадарана ", № 1, 1941 р. (вірм.); Іс. Арутюнян, Вірменський алфавіт, Тифліс, 1892 (вірм.)
- В Едесі він зустрівся із власником книгосховища ритором-язичником Платоном, що вказує йому іншого ритора — «раптово померлого Єпифанія». Можливо Єпифаній Кіпрський (розум. 403 р.), що раптово помер на шляху з Константинополя в Кіпр, див. Житіє святого отця нашого Єпифанія, архієпископа Кіпрського [ 11 квітня 2017 у Wayback Machine.], порівн. Історія св. патріарха Саака й вардапета Маштоца [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Видатні діячі вірменської культури, Єр., 1982, стор., 11-12
- Корюн, 7
- Акакій — Амідський єпископ в 400–425 р., (див. Н. Акінян, «с. Маштоц вардапет», Вієнна, 1949, стор. 111 (вірм.), Acacius of Amida). Едеський єпископ (Paquida), 398–409 р. (див.:Braun, Das Buch der Synhados, 9 (нім.); порівн.: Hallier, Untersuchungen über die Edessinische Chronik, Lepzig, 1892, стор. 105–106 (нім.); List of bishops of Edessa [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]). У текстах вірменських історіографів існує невеликий анахронізм. Назва «ԲԱՔԻԴԱՍ» перекручена як «ԲԱԲԻՂԱՍ» («Ք» → «Բ » й «Դ» → «Ղ». Ім'я «Бабілас» пропонували виправити на «Раббулас» (Галусг Тер-Мкртчян — Міабан). І. Маркварт вважає, що отут існує анахронізм, а саме, згадане ім'я замість імені його попередника Пакіда.
- Encyclop?dia Britannica [ 3 червня 2008 у Wayback Machine.], ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019]
- Корюн, 8
- Г.Ачарян, «Вірменські письмена», Вієнна, 1928 (вірм.), Г.Севак, «Месроп Маштоц», Єреван, 1962 (вірм.), І. Маркварт. «Історія вірменського алфавіту», Вієнна, 1918 (вірм.), Месроп Маштоц, «Збірник статей», Єреван, 1963, стор., 163–208 (вірм.)
- Більшість дослідників під терміном Корюна «тонкі і жирні, короткі й довгі, окремі й подвійні» бачать каліграфічні подробиці в накресленні окремих частин букв або різні шрифти. Так, наприклад, К. Кафадарян вважає, що Маштоцом були створені три шрифти: а) круглястий устав б) прямолінійний устав в) нотргір. Іншої думки Г. Севак. Він вважає, що терміни Корюна мають певне значення й стосуються фонетики вірменської мови (див. «Праці кабінету І. Я. Марра», № 2, Вид. Єреванск. Держ. Ун-та, 1947, (вірм.)).
- Корюн, 8. Книга притч Соломонових [ 28 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Видатні діячі вірменської культури, Єр., 1982, стор., 13
- За повідомленням Корюна Месроп Маштоц вирушив до Месопотамії в п'ятому році царювання Врамшапуха, повернувся в шостому році (гл.7,9).
- Древній Схід. Сб.1. До сімдесятип'ятиліття М. А. Коростовцева ( З історії вірмено-ефіопських зв'язків (Алфавіт Маштоца). Москва. 1975, стор. 208
- Корюн, 10. Мари, краї або сторона марів — «Марко». Під цими назвами не слід розуміти Малу або Велику Мідію, а територію уздовж берегів ріки Аракс, в основному край Парспатунік.
- Корюн, 12
- Вірм. рад. енц., т. XI, 251 (вірм.), порівн.: А. Алпоячян, «Історія вірменської школи», т. I, Каїр, 1946 (вірм.)
- Азатський загін — охоронці царя. Вони супроводжували царя, коли він переїжджав з місця на місце
- Хоренаці, кн.III; гл.54
- Корюн, 18
- Корюн, гл.12-14
- Історія вірменського народу, т. II, стор. 123–125 (вірм.)
- Корюн, 16
- Відповідно Сократу Схоластику -«проводир східних військ»; див. Сократ Схоластик, «Церковна історія», кн.I, 18 [ 28 квітня 2007 у Wayback Machine.], Прокопій Кесарійський називає Анатолія «стратигом сходу», див. Прокопій Кесарійський, «Війна з персами», кн.I, II [ 12 червня 2008 у Wayback Machine.], порівн. Еліше, «Слово про війну вірменську», р.I,III,VI [ 28 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Хоренаці, кн.III,гл.57; Кіракос Гандзакеці, гл. I
- Хоренаці, кн.III, гл.54, 57, 39. Уперше в 373 році вірменський цар Пап затверджує католикоса Вірменської Апостольської Церкви без згоди кесарійського архієпископа, що стає причиною великого невдоволення з боку останнього. У відповідь архієпископ Кесарії, організувавши церковний синод, оголосив прикордонні з Римом вірменські провінції частиною свого престолу
- Історія вірменського народу, т. II, с. 427 (вірм.). Згідно з Хоренаці місія Месропа Маштоца в Західній Вірменії та його поїздка до Константинополя збіглась із політичним загостренням у Вірменії й Персії (кн.III, гл.56-57). Зокрема зі смертю сасаніда Єздигерда I-го (420/421 роки) і становленням його сина -го (421 −438) перським самодержцем, а після, вбивцею царя Вірменії Шапура і з повстанням вірменських князів. Саме в ці тривожні для країни часи Маштоц вирушає до Західної Вірменії й повертається вже після призначення новим сасанідським царем Варахраном V царя Вірменії Арташеса IV-го (кн.III, гл.58, «Про навчання наших західних країв і запровадженні загального миру; про вступ на престол Арташира»). У такий спосіб місія Маштоца в Західній Вірменії відбувалася між 420–422 р. Це підтверджується також іншою вказівкою Хоренаці. У кн. III, гл. 57 наводиться лист Феодосія II-го до католикоса Вірменії Саака, де говориться про будівництво прикордонного міста Карін. Карін був укріплений відповідно до закону 5 травня 420 року (див., Історія вірменського народу, т. II, стор. 123, вірм. мовою). У Корюна є повідомлення, що в момент паски Маштоц перебував у Константинополі й тільки після її відправлення почались його переговори з імператором і патріархом (гл. 16). Великдень відзначається в першу неділю між 22 березня й 25 квітня. У такий спосіб виявляється, що Маштоц перебував при візантійському дворі не раніше березня — квітня 420 року.
- Згідно з імператорським наказом Маштоцу давалося право зібрати отроків у візантійській частині Вірменії. Згідно з іншим наказом Маштоц повинен був викорінити секту борборитів.
- Те саме, що й титул «спуді» (σπουδαιοζ), до якого відносились окремі релігійні класи в Константинополі. Його члени клялися жити не багато, займатися читаннями й книгами
- Хоренаці, III, 57-58
- Вірменія, поділена між Римом і Персією в 387 році, у східній частині (сасанідській) зберегла царську владу до 428-го, після чого останній Аршакідський цар Вірменії був скинутий, і країна стала правитися перськими намісниками.
- Імператор Феодосій II
- Історія вірменського народу, т. II, стор. 10, 427 (вірм.); Вірм. рад. енц., т., XI, стор., 314 (вірм.)
- На думку деяких дослідників гаргари були родинні сучасними інгушам, самоназва яких галгай. Див. також агванське письмо.
- И. В. Кузнєцов. Замітки до вивчення агванського (кавказько-албанського) письма [ 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.],
- Хоренаці, кн.III, гл.59. Будівництво почалося відповідно до закону 5 травня 420-го року (див., Історія вірменського народу, т.II, стор.123, (вірм.))
- Смерть царя Шапура, у наслідку повстання й антиперський партизанський рух на чолі Нерсеса Чічракєці, проголошення нового царя Арташеса IV-го.
- , 420–422 рр.
- Мовсес Хоренаці, кн. III, гл.60
- Хоренаці, кн.III, гл. 64
- Хоренаці, кн.III, гл. 65
- Історія вірменського народу, т. II, стор., 168 (вірм.)
- Хоренаці, кн.III, гл. 66
- Історія вірменського народу, т. II, стор., 169 (вірм.)
- Корюн, гл. 15-17 ; Кіракос Гандзакеці, гл.1,10 ; Мовсес Каганкатваці, кн. I, гл.27; кн. II, гл.3; кн. III, гл.24. Цар Бакур, бл. 416–429 р. ; «Житіє Петра Ивера», изд. Н. Марра. Православний Палестинський збірник, 47 вип. Спб., 1896, стор. 82-83; єпископ Мойсей, бл. 410–425 р.; Патріархи грузинської православної церкви[недоступне посилання з квітня 2019]
- Корюн, 15
- . Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 26 липня 2008.
- Арчіл I, бл. 429–435 р.; Див. Грузинські царі й правителі [ 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Корюн, 17
- Хоренаці, кн.III,61
- Корюн, 23
- Хоренаці, кн.III, гл. 62
- Хоренаці, кн.II гл. 10
- Корюн, 11
- Хоренаці, кн.III, гл.66,67
- Корюн, 21
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 26 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2008. Процитовано 26 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 26 липня 2008.
- «Յաճախապատում ճառք», Էջմիծին, 1894, Месроп Маштоц, Збірник статей, Єр., 1963, стор. 87-99 (вірм.); Корюн 20
- Історик Вардан. Збірник історії, Венеція, 1862, стор. 49-50 (вірм.))
- П. Натанян. Вісник Балу й т.д., Константинополь, 1878, стор. 26-27(вірм.), порівн.: Г. Саркисян. Балу, Каїр, 1932, стор. 263–264(вірм.)
- Г. Срвандзтян, Древні й нові (історії), Константинополь, 1874, стор. 41-43 (вірм.)
- «Бюракн» (вісник), Константинополь, 1898, № 29, стор. 531 (вірм.)
- Месроп Маштоц. Збірник статей, Єр., 1963, стор. 340 (вірм.)
- . Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 19 серпня 2007.
- Під його ім'ям відомі «Вопрошення Ардзана й відповіді Єзніка»
- Син Васака Арцруні й двоюрідний брат Ваана Маміконяна, брав участь в Арташатському соборі 449 г. З молодих років вів пустельницьке життя. Його учнем був історик Лазар Парпеці
- Згадують також Корюна й Лазара Парпеци
- Jos. Markwart, ук. с., стор. 7-8.
- Вірменьке письмо [ 5 лютого 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Закон Республіки Вірменії від 26 липня 1993 року N С-0891-1.-ЗР-72 «Про орден Святого Месропа Маштоца» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Державні нагороди НКР // Сайт Президента Республіки Арцах [ 15 червня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- «Валентину Матвиенко наградили орденом Армянской церкви» // NEWSru.com, 12 липня 2012 [ 18 серпня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Корюн, «Житие Маштоца», Ереван, 1962 (англійською — Koriun, «The Life of Mashtots», translated by Bedros Norehad);
- Мовсес Хоренаци, «История Армении», Ер. 1990
- Киракос Гандзакеци, «История Армении», М., 1976;
- Мовсес Каганкавтваци , «История страны Алуанк», Ер. 1984
- «История святого патриарха Саака и вардапета Маштоца» (Армянские жития и мученичества V–VII вв., Ер., 1994, стр. 34-46.)
- Михаил Сириец. «Хроника», пр.5
- Материал из «Библиологического Словаря» о. Александра Меня.
- Абегян М., История древнеармянской литературы, т. 1, Ер., 1948;
- Мартиросян А., «Маштоц», Ереван, 1988;
- Лео. Месроп Маштоц. — Єр., 1962. (вірм.)
- Тэр-Мовсесян, «История перевода Библии на арм. язык», СПб., 1902.
- J. Marquart, Über den Ursprung des armenischen Alphabets, Wien 1917
- O. Bardenhewer, Geschichte der altkirchlichen Literatur, V, [Freiburg 1932]
- R.W. Thomson, The Teaching of St. Gregory, Cambridge, Mass. 1970
- Encyclopedic Dictionary of Religion, Philadelphia-Washington, D. C. 1979, 2348 f.
- H. Thorossian, Histoire de la littérature arménienne, Paris (1951)
- A. Butler (rev. ed. H. Thurston-D. Attwater), The Lives of the Saints, I, New York 1956
- New Catholic Encyclopedia IX, 713
- J. Aßfalg-P. Krüger (Hrsg.), Kleines Wörterbuch des Christlichen Orients, Wiesbaden 1975, 265
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Месроп Маштоц |
- К. А. Мелик-Огаджанян, «Корюн и его История Маштоца», (М., 1962г.)
- Э. Г. Туманян. Еще раз о Месропе Маштоце — создателе армянского алфавита
- История развития армянского алфавита
- Месроп Маштоц і феномен вірменського алфавіту (англ.)
- Georgian alphabets (Asomtavruli and Nuskha-khucuri)
- Armenian alphabet
- Mesrop Mashtots on Catholic encyclopedia
- Classical Music Archives — Saint Mesrop Mashtots
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mashtoc Mesrop Mashtoc virm Մեսրոպ Մաշտոց blizko 361 362 selishe provinciya Taron 17 lyutogo 440 misto Vagarshapat lingvist tvorec virmenskoyi abetki misioner perekladach Bibliyi osnovopolozhnik nacionalnoyi shkoli j pedagogichnoyi dumki predstavnik patristiki teolog pershij dokumentalno zasvidchenij vinahidnik sistemi pisma svyatij Virmenskoyi Apostolskoyi ta Virmenskoyi Katolickoyi Cerkov Imenem Mesropa Mashtoca nazvano Matenadaran najbilshe shovishe davnovirmenskih rukopisiv ta odnochasno naukovo doslidnij institut Mesrop Mashtocvirm Մեսրոպ ՄաշտոցNarodivsya 361 362 rr s Hacik bliz provinciya Taron Velika VirmeniyaPomer 17 lyutogo 440 0440 02 17 m Vagarshapat Marzpanska VirmeniyaPohovannya d 1 Krayina Velika VirmeniyaNacionalnist virmeni 1 Diyalnist perekladach movoznavec perekladach BibliyiGaluz movoznavstvoVidomi uchni Movses Horenaci Yeznik Kohbaci Vardan Mamikonyan ta in Aspiranti doktoranti dVidomij zavdyaki stvorennya virmenskogo alfavitu Mesrop Mashtoc u VikishovishiBiografiyaRanni roki Mesrop Mashtoc narodivsya na pochatku 360 h rokiv u seli Hacik u sim yi karchazata Vardana Provinciya Taron zvidki pohodiv Mashtoc bula odnim iz kulturnih centriv todishnoyi Virmeniyi ta bula vidoma svoyim arhayichnim tradicijnim naselennyam Pohodyachi imovirno z nebidnoyi sim yi Mashtoc oderzhav osvitu na pochatku 370 h zdobuvayuchi yiyi v odnij z grekomovnih shkil Virmeniyi Krim ridnoyi virmenskoyi Mesrop znav grecku sirijsku j persku movi Pochatkova grecka osvita Mashtoca bula ne najvisha dlya svogo chasu vin umiv chitati ciyeyu movoyu po skladah ale perskoyu j sirijskoyu rozmovlyav chudovo Pereyihavshi u Vagarshapat pislya 385 roku prosluzhiv yakijs chas pri dvori virmenskogo carya Hosrova III Buv na vijskovij sluzhbi mayuchi jmovirno vijskovij stupin Sluzhiv takozh perepisuvachem i sekretarem u carskij kancelyariyi Tam zhe vin upershe gliboko vivchav bogosluzhbovi pisannya Roki pridvornoyi sluzhbi zigrali najvazhlivishu rol u formuvanni jogo podalshih religijnih i politichnih poglyadiv V 392 393 rr buduchi pridvornim sluzhbovcem ostatochno prijmaye hristiyanstvo Chernectvo V 395 396 rokah pokinuv carskij dvir prijnyav chernectvo i stav propovidnikom Yevangeliya sered virmenskih yazichnikiv Nezabarom iz grupoyu podvizhnikiv pereyizhdzhaye v mistechko Rotastak oblast Goltn poblizu Nahichevani de pochinaye pershi propovidi Protyagom nastupnih rokiv Goltn poryad z Vagarshapatom prodovzhuvav zalishatisya osnovnim centrom jogo diyalnosti kudi vin periodichno povertavsya Mashtoc usno perekladav dlya lyudej Bibliyu dostupnu lishe na dalekij narodu greckij ta assirijskij movah Odnak pid chas svogo propovidnictva blazhennij Mesrop viprobovuvav chimalo trudnoshiv tomu sho vin buv odnochasno j chitcem i perekladachem Yaksho zh chitav hto nebud inshij a jogo pri comu ne bulo to narod nichogo ne rozumiv za vidsutnistyu perekladacha U cej period svoyeyi diyalnosti vin viv v osnovnomu pustelnicke zhittya Pislya 387 roku bilsha chastina Virmeniyi opinilasya pid vladoyu Persiyi i grecki shkoli buli zakriti krayina perezhivala gliboku politichnu j kulturnu krizu Yazichnicka religiya pozhvavila pri oslablenni Virmenskogo carstva Poryatunok virmenskoyi derzhavi sho rozpadalasya Mashtoc bachiv tilki v zmicnenni hristiyanskoyi viri sered usogo virmenskogo narodu Nacionalnij alfavit povinen buv stati zasobom rozvitku virmenskoyi rannofeodalnoyi kulturi zasobom zberezhennya politichnoyi religijnoyi j kulturnoyi samobutnosti virmenskogo narodu Poshirennya hristiyanstva sponukalo Mesropa Mashtoca pochati robotu zi stvorennya virmenskogo alfavitu dlya perekladu Bibliyi j bogosluzhbovih knig Pershi sprobi Mashtoc pochav koli tilki stav propoviduvati naprikinci 390 h u Goltni j Syuniku de jogo pidtrimuvali miscevi knyazi Mashtoc zvernuvsya do katolikosa shodo stvorennya alfavitu virmenskoyi movi U stolici Vagarshapati jogo zadum zustriv pidtrimku z boku sho takozh mav shozhu ideyu Razom iz katolikosom voni pristupayut do poshukiv pidhodyashogo alfavitu dlya perekladu bogosluzhbovih knig Vagarshapatski zbori Batki Virmenskoyi cerkvi U centri sv Mashtoc i sv Saak Z metoyu stvorennya virmenskogo alfavitu buv sklikanij specialnij cerkovnij sobor U Vagarshapatskij sinod pribuvayut vsi yepiskopi virmenskoyi cerkvi Obgovoryuyetsya tilki pitannya stvorennya alfavitu dlya virmenskoyi movi Sinod buv sklikanij z iniciativi Mashtoca odnak rol virmenskogo katolikosa v nomu bula dosit znachima Cya podiya stala ne tilki znakom oficijnoyi pidtrimki Mesropa Mashtoca z boku cerkvi ale takozh proyavom poziciyi derzhavi stosovno zagalnoderzhavnogo pitannya Popri te sho do togo chasu pitannya stvorennya nacionalnogo alfavitu j perekladu Bibliyi davno nazrilo prote same Vagarshapatskij sinod stav pochatkom procesu jogo stvorennya Vin praktichno buv oficijnim rishennyam cerkvi pro neobhidnist vinahodu alfavitu j perekladu bogosluzhbovih knig skasuvannya v krayini sirijskoyi parfyanskoyi j greckoyi pisemnosti Imovirno v nomu brali uchast ne tilki duhovni diyachi ale takozh i svitski Car Vramshapuh povernuvshis u toj chas iz Mesopotamiyi buv spovishenij pro rozpiti j poshuki j bagatoh trudnoshiv Mesropa Mashtoca j katolikosa Pidtrimavshi cyu iniciativu vin spovishaye pro isnuvannya v Mesopotamiyi drevnogo virmenskogo alfavitu Pitannya spokonvichno ne nosilo harakter tilki cerkovnoyi abo religijnoyi reformi usvidomlyuvalosya jogo zagalnonacionalne politichne znachennya Iz cogo momentu carska vlada Virmeniyi faktichno priyednuyetsya do prosvititelskogo ruhu Mashtoca j Saaka Daniyilovi pismena Ogoloshennya derzhavnoyi movi Dokladnishe Daniyilovi pismena Pislya Vagarshapatskih zboriv priblizno v 404 roci poslannikom carya Vagrichom Haduni vid yakogos mesopotamskogo yepiskopa Daniyila u Virmeniyu buli privezeni tak zvani daniyilovi pismena pohodzhennya yakih doteper ye spirnim Vidomo tilki sho Mesrop Mashtoc i Saak Partev buduchi znajomimi z isnuyuchimi alfavitami yihnogo chasu prijnyali daniyilovi pismena same yak davnovirmenski j cilespryamovano namagalisya vidroditi yih Car Vramshapuh nakazuye vsyudi vvesti dlya navchannya gramoti novij alfavit I koli bagato hto z nih zasvoyili nakazav car usyudi navchati cimi zh pismenami Tim samim blazhennij Mashtoc buv viznanij gidnim prekrasnogo zvannya vardapeta Bilya dvoh rokiv vin zajmavsya vikladannyam i viv zanyattya cimi pismenami Cim istorichnim aktom vin upershe ogolosiv virmensku movu derzhavnoyu Mashtoc oderzhavshi stupin arhimandrita vardapeta zibrav pershih uchniv i pochav navchannya z vikoristannyam alfavitu daniyilovih pismen Bilya dvoh rokiv vin viv zanyattya vikoristovuyuchi daniyilovi pismena Odnak danij alfavit ne mig pravilno zafiksuvati fonetiku todishnoyi virmenskoyi movi Ce bula nepovna ta nedoskonala abetka Persha sproba nadbannya novogo alfavitu zavershilasya provalom Istorichne znachennya cih podiyi oznamenuvalosya lishe pershim oderzhavlennyam virmenskoyi movi Pislya deyakogo chasu Mashtoc pristupivsya do stvorennya novogo povnocinnogo alfavitu Stvorennya alfavitu U Mesopotamiyi Dokladnishe Istoriya stvorennya virmenskoyi abetki Za nakazom carya j za zgodoyu katolikosa Mashtoc iz grupoyu uchniv pochav ekspediciyu do pivnichnoyi Mesopotamiyi u mista Amid Edesa potim do Samosati Golovna motivaciya jogo poyizdki za kordon iz metoyu stvorennya alfavitu spirna Imovirno vin spodivavsya na dopomogu mesopotamskih uchenih i mudreciv mensh imovirno shukav mozhlivo isnuyuchij i tam zberezhenij virmenskij alfavit Spochatku vin vidviduye yepiskopa Daniyila sho znajshov pismena odnak ne znajshovshi nichogo bilshe kolishnogo vidbuvaye v Edesu Cej fakt vkazuye ochevidno sho Mashtoc viv takozh poshuki pismovoyi sistemi pro isnuvannya yakoyi mozhlivo j znav Mesrop popryamuvav do odnogo z najbilshih navchalnih i naukovih centriv togo chasu Edesu j pochav svoyi poshuki v proslavlenomu Tut vin vivchiv alfaviti riznih mov oznajomivsya z yihnoyu strukturoyu formami liter principami pisma j tilki pislya cogo uzyavsya za stvorennya alfavitu Imovirno v comu knigoshovishi vin vede osnovni naukovi praci Svoyih uchniv Mesrop rozdiliv na dvi grupi odnih zalishiv v Edesi dlya vivchennya sirijskoyi pisemnosti inshih vidpraviv u misto Samosata dlya vivchennya V Mesopotamiyi Mesrop zustrichavsya iz uchenimi predstavnikami svitskoyi vladi j vishim duhivnictvom z yepiskopami Amidu Akakiyem ta yepiskopom Edesi Voni ne mogli dopomogti Mashtocu v spravi stvorennya pidhodyashogo alfavitu Do 405 406 rokiv u misti Edesa pislya dovgih naukovih vishukuvan Mashtoc stvoryuye 36 liternij virmenskij alfavit Vin rozstavlyaye literi u pryamij vidpovidnosti z bukvami greckogo alfavitu U roboti nad stvorennyam alfavitu Mashtoc vikoristav yak grecku tak i serednopersku efiopsku abetki i ryad inshih pismovih sistem Mesrop Mashtoc malyunok z rukopisu 1776 roku Tak pereterpiv vin bagato liha v spravi nadannya dobroyi dopomogi svoyemu narodu I jomu bulo darovano take shastya vsemilostivim bogom svyatoyu desniceyu svoyeyu vin yak batko porodiv nove j chudesne ditya pismena virmenskoyi movi I tam vin pospishno nachertav dav nazvi j rozstaviv pismena odin po odnomu roztashuvav yih za silabami skladami Pislya stvorennya alfavitu vin virushaye v misto Samosata de iz greckim perepisuvachem j kaligrafom Ropanosom doviv tehnichne nakreslennya virmenskih bukv Yak povidomlyaye litopisec ostatochno nachertav vsi rozhodzhennya pismen bukv tonkih i zhirnih korotkih i dovgih okremih i podvijnih U Samosati pracya po stvorennyu virmenskogo alfavitu bula zavershena Mashtoc dva jogo uchni j perepisuvach Ropanos pochali pereklad Bibliyi novim alfavitom z zdijsnyuyuchi pershe viprobuvannya novostvorenogo alfavitu Ochevidno svoyeyu golovnoyu spravoyu v Samosati Mesrop uvazhav same pereklad nevelikih urivkiv z Bibliyi ta yih kaligrafichne oformlennya Bilshe nizh za storichchya pislya prijnyattya hristiyanstva yak derzhavnoyi religiyi Mesrop Mashtoc stav pershim perekladachem Bibliyi virmenskoyu movoyu Ropanos odnochasno navchav uchniv Mashtocu gotuvav z nih perepisuvachiv novoyi virmenskoyi pisemnosti Pislya vidviduvannya sirijskogo yepiskopa Mashtoc iz uchnyami virushaye do Virmeniyi Za litopiscem priblizno rik vin proviv u mesopotamskih mistah U Virmeniyi katolikos Saak nadaye Mesropu Mashtocu grupu vchenih chenciv razom z yakimi Mashtoc ostatochno viznachaye fonetichni j orfografichni normi virmenskoyi movi Suchasni lingvisti visoko ocinili zaslugu Mesropa Mashtocu v spravi stvorennya virmenskogo alfavitu Misiya Mashtoca naspravdi naukova mozhe buti persha u sviti lingvistichna ekspediciya sho postavila svoyeyu metoyu viroblennya alfavitu Zasnuvannya shkil i prosvititelska diyalnist Z litografiyi XVII stolittya Pislya povernennya v stolicyu Mashtoc za nakazom Vramshapuha pershim navchav zhiteliv Mari Pislya perekonannya v pravilnosti stvorenogo alfavitu za spriyannya katolikosa vin zasnuvav pershu vishu shkolu hristiyanskoyi Virmeniyi kudi stali zbiratisya uchni z riznih kinciv j oblastej krayini U seminariyi vikladav sam Mashtoc U pochatkovij chas vivchalisya tri osnovnih predmeti Trivium gramatika logika j ritorika gotuvalisya v osnovnomu perekladachi j propovidniki Mashtoc ocholiv takozh navchannya carskogo dvoru razom z usim azatskim vijskom Pershi virmenomovni shkoli buli stvoreni po tipu davnogreckih Mashtocem buli rozrobleni metodika vikladannya virmenskoyi movi Vin ta jogo pomichniki vchili ne tilki gramotnosti ale j cerkovnij pisni osobliva uvaga pridilyalasya fizichnij pidgotovci vidibravshi po velinnyu Vramshapuha j Saaka Velikogo rozumnih i zdorovih ditej sho volodili m yakimi golosami j dovgim podihom zasnuvav shkoli u vsih oblastyah i stav uchiti u vsih kutochkah perskoyi ale ne greckoyi storoni Pislya stvorennya alfavitu v diyalnosti Mashtoca pochinayetsya novij etap Distavshi zgodu carya j katolikosa iz grupoyu uchniv vin znovu pochav propoviduvati v provinciyah krayini Nova misionersku podorozh vin pochinaye z Goltna j Syunika de jogo diyalnosti dopomagav majbutnij marzpan pravitel Virmeniyi Pislya vizitu u Vizantiyu j Albaniyu vin vidvidav odnu z najvazhlivishih provincij pivnichno shodu Virmeniyi Todi zh za zaproshennyam Ashushi Gugarkskogo Mashtoc vidvidav kraj Tashirk provinciyi Gugark Yak pravilo vin poyednuvav yevangelski propovidi z navchannyam alfavitu j gramotnosti V 410 ti roki Mashtoc poshiriv novij alfavit u bilshij chastini Shidnoyi Virmeniyi V 414 roci odnak pomer car Vramshapuh golovna j ostannya politichna opora diyalnosti Mesropa Mashtoca Pislya nogo na virmenskij prestol buv zatverdzhenij sin sasanidskogo samoderzhcya Yezdigerda I go Shapur a vzhe z 419 roku v krayini pochalosya bezvladdya Prosvititelska diyalnist Mashtocu suprovodzhuvalas politichnoyu nestabilnistyu u Virmeniyi U vsij krayini rozvivavsya velicheznij kultosvitnij ruh Mashtoc i Saak rozislali po riznih oblastyah Virmeniyi pidgotovlenih uchniv dovirivshi najbilsh zdatnim z nih navchati gramoti j poshiryuvati hristiyanstvo Todi zh voni zmicnivshi na virmenskomu grunti novu pisemnist prijnyalisya za pereklad Bibliyi Pislya rozdilu Virmeniyi grecki knigi v krayini buli zaboroneni Mesrop i Saak pershi biblijni perekladi robili iz sirijskih tekstiv Misiya u vizantijskij Virmeniyi j zustrich z imperatorom Feodosiyem II Feodosij II sho dav Mesropu Mashtocu dozvil vilnoyi diyalnosti u vizantijskij chastini Virmeniyi Zavershivshi prosvitnicku diyalnist u Shidnij Virmeniyi Mashtoc iz grupoyu uchniv i soratnikiv virushiv do Vizantiyi dlya zasnuvannya virmenskih shkil v Zahidnij Virmeniyi Na kordoni vin zustrivsya z voyenachalnikom vizantijskih shidnih vijsk yakij listom spovistiv vizantijskogo imperatora pro namiri Mesropa Ne oderzhavshi dozvolu na diyalnist Mashtoc u suprovodi Vardana Mamikonyana i z uchnyami buv zmushenij osobisto virushiti do vizantijskoyi stolici Konstantinopolya zalishivshi chastinu uchniv u misti v yepiskopa Pershoprichinoyu vidmovi staye nevdovolennya z boku duhivnictva Kesariyi yaki vvazhali ci oblasti chastinoyu svogo prestolu zastosovuvali grecku pisemnist i buli obureni diyalnistyu Mashtoca ta Saaka Ciyeyu pereshkodoyu mozhlivo poyasnyuyetsya fakt nastilki piznogo pochatku diyalnosti Mesropa Mashtoca v Zahidnij Virmeniyi z momentu vinahodu yim nacionalnogo alfavitu Peregovori pochalisya ne ranishe bereznya kvitnya 420 go roku Mashtoc iz pochestyami buv prijnyatij molodim imperatorom Vizantiyi Feodosiyem II oderzhav jogo ostatochnij dozvil na prosvititelsku diyalnist zi skriplenimi pechatkoyu imperatorskimi gramotami Takozh vin oderzhav shvalennya j z boku greckogo patriarha Vid vizantijskoyi vladi Mashtoc oderzhav titul buv rukopolozhenij zapisanij u chisli pershih nastavnikiv Z lista imperatora Feodosiya II virmenskomu katolikosovi Horenaci III 57 Povelivshi rozglyanuti list mi dovidalisya zmist vikladenogo toboyu j tyazhko obvinuvatili tebe za te sho ti vsim sercem zradivsya carevi yazichnikiv a nam ne vvazhav za potribne predstavitisya navit pismovo I v she bilshomu stupeni stavimo tobi v provinu te sho znevazhayuchi mudrecyami nashogo mista ti zvernuvsya za naukovimi vidkrittyami do yakihos sirijciv Tomu mi buli zadovoleni tim sho nashi piddani znevazhili takim navchannyam Ale tomu sho Mesrop rozpoviv nam sho svoyim viniknennyam ce mistectvo zobov yazane blagodati zverhu to mi rozporyadilisya shob navchalisya u nogo z usiyeyu retelnistyu Usi vitrati za navchannya gramoti j poshirennya hristiyanstva oplachuvalisya z vizantijskoyi skarbnici Imovirno buli provedeni paralelni peregovori j z kesarijskim prestolom Vidpovidno do deyakih doslidzhen pozitivne stavlennya do misiyi Mashtoca z boku vizantijskogo dvoru malo takozh politichne pidgruntya na tli posilennya politichnogo vplivu Sasanidiv u Virmeniyi Popri ce visokij tron i patriarh zvinuvatili virmenskogo katolikosa Saaka v tomu sho vin i Mashtoc u spravi stvorennya virmenskogo alfavitu ne zvernulisya do vizantijskih uchenih a virmenska cerkva tim samim pragne do zvilnennya vid usyakogo vplivu vizantijskoyi cerkvi Z lista greckogo patriarha Attika do virmenskogo katolikosa Horenaci III 57 Viddayemo veliku podyaku Bogovi za tvoyu dobru slavu posered takogo varvarskogo narodu ale ne zvilnyayemo vid zvinuvachennya v tim sho ti ne vidrazu zgadav pro lyub yaznosti nam tvoyih blazhennih batkiv j Grigora Nini zh velinnyam samoderzhcya Avgusta tobi darovano pravo navchati v nashij storoni j abo pidkoriti abo vignati zi svogo yepiskopskogo doma yeres borboritiv Poslanogo zh toboyu Mesropa mi rukopoklali eklesiastikom Pershi virmenski shkoli v Zahidnij Virmeniyi Mesrop vidkriv mizh 420 422 rr za dopomogoyu polkovodcya Anatoliya Vidpovidno za doruchennyam patriarha Attika protyagom ciyeyi misiyi Mashtoc viv zapeklu borotbu proti gnostichnoyi sekti borboritiv Same tam vidpovidno do Koryuna z yakimos iyereyem perekladachem Beniaminom Mashtoc stvoriv pismena dlya Horenaci utochnyuye sho ce bulo plem ya gargarciv Mashtoc priviz takozh imperatorskij nakaz polkovodcevi Anatoliyu pro zmicnennya mista Karin i jogo perejmenuvanni v Feodosiopol Koli Mashtoc povernuvsya iz Zahidnoyi Virmeniyi vin stav pered novim carem Virmeniyi Artashesom IV 422 428 r z dopoviddyu pro svoyu misiyu u Vizantiyi Diyalnist Mashtoca u vizantijskij chastini Virmeniyi zbiglasya iz zagostrennyam politichnoyi situaciyi u Virmeniyi v cilomu ta vizantijsko sasanidskih vidnoshen zokrema Drugij vizit u Zahidnu Virmeniyu Mashtoc zdijsniv naprikinci 420 h rokiv u provinciyi Bardzr Ajk Visoka Virmeniya V oblasti Shalgomk Mesrop navchiv pershu grupu zhiteliv Vin zalishiv v oblastyah Sper Derdzhan j Ekeleac pomichnikiv zi svoyih uchniv i pribuv do Ajraratu zvidki pishov na kolishnye svoye misce prozhivannya v oblast Goltn Na zhal u ci zh chasi pidsililisya antivirmenski represiyi z boku perskogo samoderzhcya go Virmenske carstvo bulo skasovano 428 rik a katolikosa Saaka skinuto Aktivna faza misionerskoyi diyalnosti Mesropa Mashtoca v osnovnomu zavershilasya Represiyi Varahrana V go Varahran V Ci moneti buli shiroko poshireni u Virmeniyi v epohu Mesropa Mashtoca 428 roku pid privodom pozovu z boku samih virmenskih naharariv Varahran V skinuv svogo vasala molodogo Artashesa IV Za riznimi obvinuvachennyami vin i katolikos Saak Partev razom iz grupoyu znatnih velmozh buli viklikani do sasanidskoyi stolicyu Ktesifon Postavshi pered sudom Varahrana V katolikos Saak i virmenskij car buli ostatochno skinuti ta areshtovani Z 428 po 432 roki Mesrop Mashtoc diyav faktichno samostijno bez pidtrimki tozh jogo diyalnist vidteper ne mala masshtabnogo misionerskogo harakteru Do Virmeniyi katolikosom buv vidpravlenij yakijs Surmak Cherez rik vin buv praktichno vignanij z krayini Jogo zminiv assiriyec Briksho yakogo takozh u Virmeniyi ne prijnyali Mozhna vvazhati sho Mashtoc yak druga pislya Saaka Parteva religijno gromadska figura v krayini zigrav vazhlivu rol u cih podiyah Primitno sho vzhe v 432 roci Mashtoc ne priyednuyetsya do grupi virmenskih knyaziv yaki vimagali vid Varahrana V go zvilniti katolikosa Saaka j vidnoviti jogo pravo na patriarshestvo Mashtoc u zvernenni do Varahrana V zaproponuvav kandidaturu malovidomogo Tiruka Zarishatci Takij krok imovirno buv obumovlenij usvidomlennyam glibokih zmin v politichnij situaciyi krayini Pitannya politichnih ta religijnih represij u Virmeniyi sprovokuvalo navit vtruchannya z boku hristiyanskoyi Vizantiyi Varahran V vreshti zvilnyaye Saaka ale lishe z obmezhenimi pravami Katolikosom buv viznanij yakijs Shamuel Saak Partev buv vidpravlenij u glib krayini u provinciyu a Mesropa Mashtoca priznacheno misceblyustitelem Yak i jogo poperedniki Shamuel buv praktichno ignorovanij virmenskim duhivnictvom Saak Partev perebuvav na patriarshomu prestoli lishe nominalno Praktichno funkciyi virmenskogo katolikosa vikonuvav Mashtoc u Vagarshapati Vin tak oficijno j ne stav virmenskim katolikosom popri te sho pislya smerti Shamuela bl 437 i Saaka Mashtoc buv yedinim povodirem virmenskoyi cerkvi Prichinoyu cogo jmovirno stalo jogo neznatne selyanske pohodzhennya Vizit do Kavkazkoyi Albaniyi j Iberiyi Cari Arsval i Bakur Davnovirmenski avtori povidomlyayut sho do svogo pershogo vizitu v Zahidnu Virmeniyu Mashtoc pobuvav v Iberiyi de za dopomogoyu perekladacha sklav pismena iverskoyi movi Jomu spriyali v comu car Bakur j yepiskop krayini Deyaki istoriki odnak zaperechuyut koncepciyu stvorennya Mashtocom gruzinskogo alfavitu I ot tih yaki buli zibrani z okremih i rozriznenih plemen vin Mashtoc zv yazav bozhestvennimi zavitami j zrobiv yih yedinim narodom sho vihvalyaye yedinogo boga Po zavershenni vizitu Mashtoc znovu virushaye v Goltn de takozh borovsya proti sektantiv Potim Mashtoc osobisto pribuv do Kavkazkoyi Albaniyi de zustrivsya iz carem j yepiskopom Yeremiyeyu spriyav poshirennyu she odnogo svogo vinahodu albanskoyi pisemnosti Todi zh na shlyahu z Albaniyi Mesrop Mashtoc pribuv u Gardman div takozh Utik Gardmaskij knyaz Hurs nadav u rozporyadzhennya Mesropu vse svoye knyazivstvo Perebuvayuchi tam vin oderzhav zaproshennya vid Ashushi Gugarkskogo pributi v jogo volodinnya v oblast Tashirk Pid chas drugogo vizitu v Iberiyu Mashtocu vsilyako dopomagav iberskij car V Iberiyi vin takozh zalishiv uchiteliv zi svoyih uchniv U cej zhe chas odniyeyu z najviddalenishih misionerskih podorozhej Mesropa Mashtoca staye jogo vizit u kraj Balasakan do drevnoyi Kaspiani Borotba proti yazichnictva u viddalenih krayah Zakavkazzya bula prioritetnoyu dlya vsiyeyi Virmeniyi tomu sho Balasakan viyavivsya centrom yazicheskogo ruhu zvidki yazichniki pronikali v glib krayini Miscevi hristiyani na choli z yepiskopom Mushe nadayut Mashtocu veliku dopomogu Vizit Mashtoca v Balasakan ta jogo diyalnist bula dosit masshtabnoyu pro sho svidchit toj fakt sho bilshu chastinu yazichnikiv vin viseliv azh do volodinnya guniv tobto pivnichnishe Kavkazkogo hrebta Potribno vidznachiti sho u svoyij antisektantskij borotbi Mesrop Mashtoc neridko zastosovuvav tverdi zahodi zokrema yak v 420 422 proti borboritiv u Vizantiyi tak i tut u Balasakani yazichnicki gromadi faktichno buli viseleni Ostanni roki zhittya j pereklad Bibliyi Dlya polipshennya osviti krayini Mesrop Mashtoc i katolikos Saak vidpravili svoyih uchniv j deyakih inshih do Vizantiyi ta do pivnichnoyi Mesopotamiyi U Vizantiyi yih prijnyav 431 434 Pislya povernennya do Virmeniyi do mista uchni privezli Mesropu j Saaku lista j kanoni Efeskogo soboru a takozh dostovirnij ekzemplyar Bibliyi U zv yazku z intrigami navkolo diyalnosti kolishnogo greckogo patriarha Nestoriya Mashtoc pidtrimuvav zv yazok iz glavami vizantijskoyi cerkvi Kirilom Aleksandrijskim Proklom Konstantinopolskim ta inishih yaki poperedzhali pro mozhlive isnuvannya u Virmeniyi ideologiv nestorianstva Mizh 432 435 rokami Mashtoc z katolikosom Saakom i svoyimi uchnyami zakinchiv pereklad Bibliyi robota nad yakim velasya she v pershi roki stvorennya virmenskogo alfavitu U roboti nad perekladom Bibliyi vazhlivu rol zigrali yihni uchni yaki na choli z Movsesom Horenaci buli vidpravleni na navchannya do Oleksandriyi Krim biblijnih knig pid kerivnictvom Mesropa Mashtoca bulo perekladeno bagato prac antichnih avtoriv zokrema Eklesiastika Yevseviya Panfila tosho I v cej chas bezsumnivno stala chudesnoyu nasha bazhana j blagodatna krayina Virmeniya kudi nezhdano zavdyaki dvom rivnim cholovikam pribuli j stali govoriti virmenskoyu zakonouchitel Mojsej razom iz sonmom prorokiv i Pavlo sho jde popered iz usima apostolami ta z zhivotvoryashim Yevangeliyem Hrista V ostanni roki svoyeyi diyalnosti Mashtoc buv samotnij Sasanidska vlada vizhivala virmenskogo katolikosa yakij blizko 438 om zatverdiv Mesropa v sobornij cerkvi v misti Vagarshapati a sam usamitnivsya v provinciyi Avtoritet Mashtoca buv ukraj visokim Pislya skinennya katolikosa Saaka i jogo smerti Mashtoc na pevnij chas staye duhovnim liderom krayini odniyeyu z pershih osib Virmeniyi Pislya smerti Saaka Parteva 439 na patriarshij prestol z voli Mashtoca buv priznachenij jogo uchen svyashenik Mesrop ne tilki viv veliku prosvititelsku diyalnist ale j buv vplivovim suspilnim diyachem Jogo biograf Koryun pishe Dlya bagatoh v yazniv vin domigsya vidpushennya vizvolivshi yih vsesilnoyu siloyu Hrista Vin rozirvav bagato nespravedlivih borgovih zobov yazan Mashtoc prisvyativ 45 rokiv propoviduvannyu hristiyanstva j 35 rokiv poshirennyu virmenskoyi pisemnosti Pomer pislya netrivaloyi hvorobi v misti Vagarshapati Pravitel Virmeniyi Vaan Amatuni j Amayak Mamikonyan brat polkovodcya Vardana Mamikonyana z pochestyami pohovali Mesropa v seli Oshakan de na mogili v 443 roci bula pobudovana cerkva vona perebuvaye za 30 km vid Yerevana Virmenska apostolska cerkva zarahuvala jogo do liku svyatih AlfavitVirmenskij alfavit spokonvichno skladavsya z 36 bukv z yakih 7 buli golosnimi zvukami a 29 bukv prigolosnimi Za nayavnosti desyatkiv dialektiv Mashtoc viznachiv fonetichni normi dlya zagalnoyi literaturnoyi movi vibrav odin z vidiv pisma zokrema zliva napravo yak v greckij a ne sprava nalivo yak v assirijskij Nim buli viznacheni orfografichni normi davnovirmenskoyi literaturnoyi movi Cej alfavit buv stvorenij genialnoyu lyudinoyu z razyuchim pochuttyam batkivshini buv stvorenij odin raz i nazavzhdi vin dokonanij Ta lyudina bula podibna do boga v dni tvorinnya Vin takij zhe fakt yak cej alfavit Im ya jogo Mesrop Mashtoc Osnovni principi yakih dotrimuvavsya Mesrop stvoryuyuchi virmenskij alfavit buli taki kozhnij bukvi vidpovidaye odin zvuk kozhnomu zvuku odna bukva vinyatok stanovit tilki bukva ու y sho skladayetsya iz dvoh bukvenih znakiv i ne vhodit v alfavit u comu vipadku Mesrop prosto nasliduye greckomu alfavitu u yakomu zvuk y grafichno predstavlenij dvoma znakami o j v gt o v prijmayetsya gorizontalne pismo zliva napravo hocha v toj chas bilshist suchasnih Mesropu alfavitiv dotrimuvalisya zvorotnogo napryamku sprava nalivo u virmenskomu alfaviti nemaye diakritichnih znakiv harakternih dlya bilshosti alfavitiv togo chasu u tomu chisli j greckogo u yakih nad pid abo poruch iz bukvami stavilisya osoblivi znaki dlya utochnennya vimovi yak i dlya bud yakoyi zhivoyi movi dlya virmenskoyi movi V stolittya bula harakterno neodnakova vimova zvukiv u riznih oblastyah krayini sho v yakomus stupeni porushuvalo yednist vimovi Mesropu vdalosya obijti ci rozhodzhennya j stvoriti tak zvane fonemne pismo sho predstavlyaye yedinu zvukovu sistemu virmenskoyi movi V XII stolitti buli dodani she dvi bukvi golosna Օ o i prigolosna Ֆ f Do cogo dlya poznachennya danih zvukiv vikoristovuvalis vidpovidno Փ p i աւ aw Lingvisti nazivayut virmenskij alfavit odnim iz troh najdoskonalishih u sviti Vvazhayetsya sho kistyak mashtocevskogo alfavitu vzhivavsya v Virmeniyi zadovgo do vinahidnika yak variant davnosemitskogo pisma Ye takozh gipoteza pro te sho jogo skasuvali iz prijnyattyam hristiyanstva a Mashtoc buv iniciatorom jogo vidnovlennya j oderzhavlennya U seredni viki vikoristovuvalis vidi pisma yerkatagir grchagir notrgir shhagir vtim zgodom grafika bukv zminilasya vid kvadratnih form do bilsh okruglih TvorchistSharakani Virshi Mesropa Mashtoca Mesrop Mashtoc v ostanni roki zajmavsya v osnovnomu perekladami pisav cerkovni virshi cerkovno religijni traktati Jogo tvori ye najdavnishimi zrazkami davnovirmenskoyi cerkovnoyi poeziyi Sharakaniv Sharakani pokayannya i lezhat v osnovi virmenskih duhovnih pisen i gimniv Voni stanovlyat najvazhlivishu chastinu davnovirmenskogo Sharaknoca gimnariya Z jogo tvoriv do nashogo chasu dijshli blizko 130 cerkovnih virshiv Tvorchist Mashtoca nasichena gumanizmom i yaskravim lyudskim spivchuttyam Burhlivimi hvilyami tryase mene vihor mogo bezzakonnya Car mirotvorec dopomozhi meni I nesut mene hvili po bezodnyah morya grihovnogo Dobrij kermanich uryatuj mene Lirichnij dialog Mashtoca iz Vsevishnim napovnenij lyudskimi emociyami neridko vin stvoryuye dramatichni kartini pidkreslyuyuchi duhovnu nemich prostogo smertnogo i jogo slabist pered Bogom I nesut mene hvili po bezodnyah morya grihovnogo Dobrij kermanich uryatuj mene Poeziya Mashtoca yavlyaye soboyu shiru besidu z Gospodom Vin uchit nadiyi na duhovnij poryatunok Nadiya moya v ditinstvi moyemu Ne zalish mene mij Gospodi Bozhe Nadiya moya v starosti moyij Ne zalish mene mij Gospodi Bozhe Nadiya moya v den drugogo prishestya Ne zalish mene mij Gospodi Bozhe Najbilsh vidomi sharakani Miloserdnij Otche Yedinosushij zizhditel Bozhe mnogomilostivij U sum yatti moyim Slozi kayattya i t d Mnogovishalni promovi Mesrop Mashtoc zasnovnik virmenskoyi patristiki Vin ye avtorom zbirnika Mnogovishalni promovi yakij dovgij chas pripisuvavsya Grigoriyu Prosvititelyu V Mnogovishalnih promovah Mashtoc vislovlyuye idealistichni poglyadi na religiyu j suspilstvo Legendi pro MashtocaOdna z najstarishih legend pro zhittya j diyalnist Mesropa Mashtoca zapisana v Istoriyi Vardana Velikogo XIII stolittya Vidpovidno do ciyeyi legendi Bog pochuvshi dovgi prohannya j molitvi Mashtocu zobraziv virmenski bukvi na odnij gori v provinciyi Balu yaki nibito doteper vidni miscevim zhitelyam Legenda rozpovidaye sho zhiteli zrobili ce misce svyatineyu U Bali bilya gori sv Mesrop ye misce shozhe na kam yanistu mogilu yake vvazhali miscem stvorennya virmenskogo alfavitu hodili na palomnictvo j nazivali jogo mogiloyu Mashtoca Insha serednovichna legenda govorit sho Mashtoc i Saak z metoyu vinahodu alfavitu na sorok dniv usamitnilisya v pecherah Pid chas nichnogo prozrinnya angel pokazav yim na kameni sim bukv virmenskogo alfavitu Oderzhavshi bazhane voni spuskayutsya z gir Legenda rozpovidaye sho pid chas pohoronu Mashtoca na shlyahu z Vagarshapata v Oshakan lyudi postavili trunu na odnomu kameni shob vidpochiti vid speki raptom z kamenyu potekla voda lyudi pili cyu vodu zvilnyayuchis vid spragi Za inshij legendi Mashtoc u moment smerti prosit hacikciv postaviti jogo tilo na vozi i kudi jogo povezut voli tam i pohovati Viz zupinyayetsya pered budinkom odnogo bidnogo selyanina i hacikci vvazhayuchi ce misce zanadto nevidpovidnim hovayut tam tilki mizinec Mashtoca pislya chogo na misci buduyut kaplicyu sho staye miscem palomnictva UchniOdin z molodshih uchniv Mesropa Mashtoca Movses Horenaci bl 410 490 z miniatyuri XIV stolittya Navkolo Mesropa Mashtoca utvorilasya cila pleyada pismennikiv i perekladachiv yaki diyalno spriyali hristiyanizaciyi Virmeniyi i poshirennyu v nij osviti Virmenski istoriografi j ucheni V stolittya majzhe vsi buli uchnyami Mesropa Mashtoca Movses Horenaci najviznachnishij virmenskij serednovichnij istorik V 480 ti rr napisav svoyu znamenitu Istoriyu Virmeniyi odin zi starshih uchniv Mashtoca nablizhenij Horenaci Pislya smerti vchitelya v 450 ti napisav Zhitiye Mashtoca Yeznik Kohbaci bogoslov avtor znamenitoyi Knigi sprostuvan pro dobro j zlo Odin z teologiv hristiyanstva ta zoroastrizma duhovnij lider krayini ponad 10 rokiv Vardan Mamikonyan najviznachnishij serednovichnij vijskovij diyach Virmeniyi geroj i golova virmenskih vijsk v Avarajrskij bitvi V Istoriyi sv patriarha Saaka j vardapeta Mashtoca nevidomogo avtora IX stolittya zgadani takozh brat Movsesa Horenaci Ardzan Arcruni Agan Arcruni i Mushe Misiya Mashtoca v istoriyi VirmeniyiZavdyaki diyalnosti Mesropa Mashtoca virmenskij narod znovu zdobuv nacionalnu pisemnist virmenska mova bula ogoloshena derzhavnoyu 404 rik Hristiyanstvo ostatochno zakripilosya v duhovnomu sviti virmenskogo narodu i v majbutnomu razom z pisemnistyu stalo oporoyu virmeniv u borotbi proti asimilyaciyi Yaksho z 301 roku narod spovidav hristiyansku religiyu lishe oficijno to vzhe v 451 roku virmeni vijshli na Avarajrsku bitvu Narod sho porodiv takih lyudej i pochitaye yih yak svoyih geroyiv i nasliduye yih prikladu nikoli ne zagine Mesrop Mashtoc pershij virmenskij uchitel Suchasna virmenska pisemnist stvorena Mesropom stala odnim z narizhnih kameniv Virmenskoyi cerkvi sho zrobila velicheznij duhovnij vpliv na virmenskij narod u ti dovgi stolittya poki Virmeniya perebuvala pid vladoyu inshih derzhav Istoriyi ridko vidomi imena tvorciv alfavitiv u davnini Mesrop Mashtoc pershij istorichnij diyach stvorennya yakim pisemnoyi sistemi zv yazano ne z legendoyu napriklad yak z avtorom gotskogo abo mezogotskogo alfavitu IV stolittya a dokumentalno pidtverdzhene Mashtoc ne tilki tvorec alfavitu ale takozh velikij prosvititel sho na vidminu vid inshih vinahidnikiv sistem pisma osobisto vidkrivav shkoli v riznih provinciyah krayini j spriyav poshirennyu gramotnosti Vshanuvannya pam yatiNa kinostudiyi Armenfilm u 1988 roci rezhiser Levon Mkrtchyan znyav hudozhnij film Im ya Mesropa Mashtoca nosit zasnovana u 1993 roci u Virmeniyi derzhavna nagoroda Orden Svyatogo Mesropa Mashtoca zasnovanij takozh i v neviznanij Nagirno Karabaskij Respublici Imena svyatih Saaka Parteva 358 439 i Mesropa Mashtoca nosit cerkovnij orden Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi DzherelaOsnovnim pershodzherelom vivchennya zhittya j diyalnosti Mesropa Mashtoca ye pracya Zhitiye Mashtoca jogo uchnya j biografa Koryuna Pracya napisana v 450 ti rr za doruchennyam katolikosa Iovsepa Vajocdzorci Osnovni rukopisi syagayut XIV stolittya V istorichnij nauci nastupnim najvazhlivishim dzherelom vvazhayetsya Istoriya Virmeniyi Movsesa Horenaci odnogo z molodshih uchniv Mashtoca tezh suchasnika j ochevidcya jogo diyalnosti Rukopisi z IX XII stolit Istoriyu Virmeniyi Lazara Parpeci prijnyato vvazhati tretim pershodzherelom Avtor zhiv u drugij polovini V storichchya Jogo vchitelem buv uchen Mashtoca Agan Arcruni U jogo istoriyi ye vazhlivi vidomosti ta povidomlennya sho dopovnyuyut Koryuna j Horenaci Pro zhittya j diyalnist Mashtoca pishut takozh avtori bilshe piznogo chasu taki yak Movses Kagankatvaci Tovma Arcruni Mihajlo Siriyec j inshi Voni odnak bilshoyu miroyu povtoryuyut istoriografiv V stolittya dodayuchi lishe deyaki legendi j perekazi rozpovsyudzheni sered narodu v yihnyu epohu Chiselnist najmenuvannya istorichnih pershodzherel perevishuye 30 imen Praci Mnogovishalni promovi Echmiadzin 1894 virm Sharakan Yerevan 1990VinoskiՀայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 469 471 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718 Mesrop Mashtoc za rukopisami praci chastishe vzhivayetsya Mashtoc i lishe v zagolovku jogo Mesrovp abo Mesrop U Movsesa Horenaci poslidovno Mesrop Mesrovp i lishe v odnomu vipadku Mashtoc U nevidomogo greckogo avtora zgaduyetsya yak Mestizh tak i Mesth n tzh Migne Patrologia gracca t 132 U cej chas prijnyato ci imena staviti poruch Mesrop Mashtoc Doslidniki probuvali dati etimologiyu cih imen Privodimo dumki deyakih doslidnikiv A Garagashyan vvazhaye sho im ya Mesrop pohodit vid perskogo slova myushrif sho znachit pisar sekretar B Sargisyan vvazhaye sho Mesrop pohodit iz sirijskogo Mar Siovp M Halatyanc ci poyasnennya vvazhaye neprijnyatnimi j daye inshe poyasnennya imeni Mashtoc U virmenskij movi ye diyeslovo mashtel sho znachit lisiti oblisiti otzhe korin masht iz chastkoyu oc masht oc na dumku doslidnika oznachaye bezvolosij lisij Armyanskie Arshakidy M 1903 Slovo mashtel za St Malhasyancom pohodit vid diyeslova strigti a mashtoc instrument yakim strizhut shos na kshtalt britvi abo nozhiciv Za N Adoncom im ya Mashtoc pohodit vid iranskogo imeni mazd ak z dodatkom virmenskoyi chastki Isnuyut takozh inshi koncepciyi pohodzhennya cogo imeni Istoriya virmenskogo narodu Z pochatku do XVIII stolittya pidruchnik dlya vuziv Yer 1975 stor 322 Tochna data narodzhennya Mesropa Mashtoca nevidoma Zgidno z doslidnikom A Mushegyanu Mashtoc narodivsya priblizno v 356 abo 357 rr Visnik suspilnih nauk 1983 7 stor 75 odnak prijnyato vvazhati jogo datoyu narodzhennya 361 abo 362 r div Istoriya virmenskogo narodu t II Yer 1984 stor 423 virm Vidatni diyachi virmenskoyi kulturi Yer 1982 stor 10 Virmenska Radyanska Enciklopediya t VII Yer 1981 stor 469 virm porivn Velika Radyanska Enciklopediya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bibliologichnij slovnik nedostupne posilannya z lipnya 2019 Selo Hacik Hatsik bulo vidome takozh pid nazvoyu Hacekac Hatsekats Na pochatku XX stolittya nazivalosya Hasik Zhiteli buli znisheni v 1915 r Vidatni diyachi virmenskoyi kulturi Yer 1982 stor 9 Zgidno z Favstosom Buzandu v epohu 350 h koli siv na patriarshij prestol Hacik buv selom karchazativ kn III gl 19 Slovo karchazat u perekladi oznachaye napivvilnij karch obmezhenij korotkij i azat vilnij u feodalnij Virmeniyi takozh dribnij dvoryanin aristokrat M Acharyan dumaye sho Mashtoc ne buv zi znatnogo rodu ale mig vvazhatisya karchazatom div G Acharyan Virmenski pismena 1968 stor 72 87 Batka Mesropa Mashtoca biograf Koryun nazivaye znatnim cholovikom po imeni Vardan gl 3 Vidpovidno do feodalnih shodiv karchazati buli identichni tim feodalam u Zahidnij Yevropi yaki vid inshogo vasala seniora oderzhali zemelnu dilyanku feod i povinni buli projti dlya nogo vijskovu sluzhbu Cim imovirno poyasnyuyetsya toj fakt sho Mashtoc takozh zamolodu projshov vijskovu sluzhbu pri Arshakidskomu dvori Ya Manandyan vvazhaye sho Mesrop Mashtoc pohodiv vid tih selyan yaki zobov yazani buli sluzhiti v selyanskih kinnotah Vidpovidno do pripushennya doslidnika N O Emina Mashtoc pohodiv zi znatnogo rodu Mamikonyaniv Doslidzhennya j statti N O Emina M 1896 stor 206 Koryun 3 kn III gl 47 kn I gl 10 Mihajlo Siriyec in 5 Koryun pishe sho U ditinstvi vin navchavsya gl 3 Zgidno z Horenaci kn III gl 47 Mashtoc uchivsya v 353 373 sho ne pidtverdzhuyetsya inshimi dzherelami M Acharyan vvazhaye za mozhlive sho Mashtoc oderzhav osvitu v monastiri sv Karapeta v Taroni G Acharyan Virmenskij alfavit 1968 stor 75 virm Za povidomlennyam Horenaci vidtodi yak Mesrop zalishiv carskij dvir tam ne bulo zhodnogo dosvidchenogo perepisuvacha tomu sho vzhivalosya perske pismo kn III gl 52 Avtor povidomlyaye takozh sho pid chas svoyih pershih propoviduvan v 390 ti roki Mashtoc usno perekladav Bibliyu pid chas svogo propovidnictva blazhennij Mesrop zaznavav chimalo trudnoshiv tomu sho vin buv odnochasno j chitcem i perekladachem Yaksho zh chitav hto nebud inshij a jogo pri comu ne bulo to narod nichogo ne rozumiv za vidsutnistyu perekladacha kn III gl 47 Pokinuvshi carskij dvir v 395 396 r mozhlivo yakijs chas sluzhiv takozh carevi Vramshapuhu Vidpovidno Koryunu gl 3 pri Arshakidskomu dvori Mashtoc sluzhiv u azarapeta Aravana Vidomosti Koryuna sho znannyam ratnoyi spravi zdobuv Mashtoc lyubov svoyih voyiniv gl 3 privelo virmenoznavciv do perekonannya sho pri dvori Hosrova III Mesrop Mashtoc ne buv ryadovim voyinom Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1962 stor 23 virm Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 s 26 virm Za povidomlennyam jogo uchnya j biografa Koryuna rahunok rokam svyatoyi viri Mashtoca bere pochatok vid chetvertogo roku panuvannya Krmana Vram Krman vin zhe Varahran IV pravil z 389 roku chetvertij rik jogo pravlinnya padaye na 392 abo 393 roki Menshe vidomostej podaye Lazar Parpeci za yakim Mashtoc sluzhiv pri dvori virmenskogo carya Hosrova III bl 385 388 kilka rokiv kn I gl 10 Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 s 108 virm Za Koryunom rahunok rokam duhovnogo zhittya Blazhennogo Mashtoca stanovit sorok p yat rokiv kn 29 Mashtoc pomer 17 lyutogo 440 roku Ed Dulaurier Recherches sur la chronologie armenienne Paris 1859 p 135 136 po cij hronologiyi vin prijnyav chernectvo v 395 abo 396 roci Tim samim prijnyavshi v 392 393 r hristiyansku viru Mashtoc zalishavsya pri dvori she bl 3 4 rokiv Koryun 5 Koryun 13 Movses Horenaci kn III gl 49 Virmenska RE t XI stor 251 252 virm Istoriya virmenskogo narodu t II stor 424 virm Vagarshapatskij sinod u Koryuna zgaduyetsya yak sklikannya radi blazhennih brativ sho pechutsya pro krayinu virmensku shob stvoriti alfavit dlya virmenskogo narodu gl 6 Horenaci kn III gl 52 6 Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 s 33 virm Piznishe v pivnichnu Mesopotamiyu buv vidpravlenij ne svyashenik abo cerkovnosluzhitel a knyaz Vagrich Haduni sho priviz daniyilovi pismena U zv yazku z vignannyam 10 chervnya 404 roku Konstantinopolskogo patriarha Ivana Zolotoustogo perskij car doruchaye svoyemu vasalovi virmenskomu carevi Vramshapuhu virushiti do pivnichnoyi Mesopotamiyi Vidsutnist dosvidchenogo perepisuvacha suttyevo utrudnyuvala robotu Iz cogo privodu carevi predstavivsya yakijs svyashenik po imeni Abel sho spovishav pro isnuvannya daniyilovih pismen Horenaci kn III gl 52 Koryun 6 Sam Vagrich Haduni zustrichayetsya z nablizhenim yepiskopa Daniyila yakimos iyereyem Abelom sho vzyavshi v nogo pismena nadaye yih Vagrichu ostannij zhe privozit alfavit u Virmeniyu Koryun 6 Virm rad enc t III stor 283 virm E Pivazyan Problema domashtocevskoyi virmenskoyi pisemnosti j literaturi Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 stor 285 324 virm Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 stor 201 virm Cej fakt robit deyaki koncepciyi suchasnih vchenih maloperekonlivimi Zokrema G Acharyan dumav sho daniyilovi pismena buli odnim iz zastarilih variantiv i plutanina vidbulasya cherez shozhist nazv G Acharyan Tri pitannya pro mesropovskij alfavit Echmiadzin 1946 serpen veresen stor 38 39 virm A Matevosyan vvazhaye sho daniyilovi pismena buli odnim z variantiv davnogreckogo finikopodibnogo pisma Dodatok do vidannya Istoriyi Virmeniyi Movsesa Horenaci stor 537 538 Yerevan 1997 virm Popri te sho z 387 go Shidna Virmeniya stalo chastinoyu Persiyi prote do 428 go tam bula zberezhena carska vlada i krayina perebuvala u vasalnomu pidporyadkuvanni majzhe lishe nominalno Vardapet Vikiznanie 12 chervnya 2008 u Wayback Machine Vardapet vid pehlevijskogo varda sprava navchannya j nastavnik zvidsi v virmenskij movi vardapet uchitel nastavnik a takozh duhovnij san chencya z uchenim stupenem doktora arhimandrit Koryun 6 Isnuye dumka sho nayavni rukopisi praci Koryuna shodyat do defektnogo manuskriptu u yakomu pri perepletenni vidbuvsya zsuv arkushiv Tomu naspravdi varto vvazhati sho Mashtoc oderzhavshi Daniyilovi pismena i viyavivshi yihnyu usherbnist sam pristupivsya do stvorennya virmenskogo alfavitu j tilki pislya jogo vinahodu stav vikladati oderzhavshi cherez dva roki pochesne zvannya vardapeta Matevosyan 1990 cit po Yuzbashyan 2001 138 I Arutyunyan vislovivsya za vipravlennya rik ամ na misyac ամիս Cyu zhe tochku zoru zahishaye S Kolandzhyan na pidstavi fragmenta VIII v z rukopisu Istoriyi M Horenaci Visnik Matenadarana 4 Yerevan 1958 stor 163 182 virm Uvazhayetsya malojmovirnim vikoristannya daniyilovih pismen u plini dvoh rokiv Koryun 6 Div takozh Grabar Vidpovidno do koncepciyi P Geruni Mashtoc u Mesopotamiyi znajshov knigu pislya chogo vidtvoriv davnovirmenski pismena Herouni P M Armenians and Old Armenia Archaeoastronomy Linguistics Oldest History p 81 87 Yerevan 2004 angl Horenaci III 53 Ինչի 1600 ամյակն ենք մենք տոնում 24 chervnya 2008 u Wayback Machine virm A G Abramyan Pitannya domashtocevskoyi virmenskoyi pisemnosti Zbirnik naukovih materialiv Matenadarana 1 1941 r virm Is Arutyunyan Virmenskij alfavit Tiflis 1892 virm V Edesi vin zustrivsya iz vlasnikom knigoshovisha ritorom yazichnikom Platonom sho vkazuye jomu inshogo ritora raptovo pomerlogo Yepifaniya Mozhlivo Yepifanij Kiprskij rozum 403 r sho raptovo pomer na shlyahu z Konstantinopolya v Kipr div Zhitiye svyatogo otcya nashogo Yepifaniya arhiyepiskopa Kiprskogo 11 kvitnya 2017 u Wayback Machine porivn Istoriya sv patriarha Saaka j vardapeta Mashtoca 9 travnya 2008 u Wayback Machine Vidatni diyachi virmenskoyi kulturi Yer 1982 stor 11 12 Koryun 7 Akakij Amidskij yepiskop v 400 425 r div N Akinyan s Mashtoc vardapet Viyenna 1949 stor 111 virm Acacius of Amida Edeskij yepiskop Paquida 398 409 r div Braun Das Buch der Synhados 9 nim porivn Hallier Untersuchungen uber die Edessinische Chronik Lepzig 1892 stor 105 106 nim List of bishops of Edessa 24 veresnya 2015 u Wayback Machine U tekstah virmenskih istoriografiv isnuye nevelikij anahronizm Nazva ԲԱՔԻԴԱՍ perekruchena yak ԲԱԲԻՂԱՍ Ք Բ j Դ Ղ Im ya Babilas proponuvali vipraviti na Rabbulas Galusg Ter Mkrtchyan Miaban I Markvart vvazhaye sho otut isnuye anahronizm a same zgadane im ya zamist imeni jogo poperednika Pakida Encyclop dia Britannica 3 chervnya 2008 u Wayback Machine VRE nedostupne posilannya z lipnya 2019 Koryun 8 G Acharyan Virmenski pismena Viyenna 1928 virm G Sevak Mesrop Mashtoc Yerevan 1962 virm I Markvart Istoriya virmenskogo alfavitu Viyenna 1918 virm Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yerevan 1963 stor 163 208 virm Bilshist doslidnikiv pid terminom Koryuna tonki i zhirni korotki j dovgi okremi j podvijni bachat kaligrafichni podrobici v nakreslenni okremih chastin bukv abo rizni shrifti Tak napriklad K Kafadaryan vvazhaye sho Mashtocom buli stvoreni tri shrifti a kruglyastij ustav b pryamolinijnij ustav v notrgir Inshoyi dumki G Sevak Vin vvazhaye sho termini Koryuna mayut pevne znachennya j stosuyutsya fonetiki virmenskoyi movi div Praci kabinetu I Ya Marra 2 Vid Yerevansk Derzh Un ta 1947 virm Koryun 8 Kniga pritch Solomonovih 28 lipnya 2008 u Wayback Machine Vidatni diyachi virmenskoyi kulturi Yer 1982 stor 13 Za povidomlennyam Koryuna Mesrop Mashtoc virushiv do Mesopotamiyi v p yatomu roci caryuvannya Vramshapuha povernuvsya v shostomu roci gl 7 9 Drevnij Shid Sb 1 Do simdesyatip yatilittya M A Korostovceva Z istoriyi virmeno efiopskih zv yazkiv Alfavit Mashtoca Moskva 1975 stor 208 Koryun 10 Mari krayi abo storona mariv Marko Pid cimi nazvami ne slid rozumiti Malu abo Veliku Midiyu a teritoriyu uzdovzh beregiv riki Araks v osnovnomu kraj Parspatunik Koryun 12 Virm rad enc t XI 251 virm porivn A Alpoyachyan Istoriya virmenskoyi shkoli t I Kayir 1946 virm Azatskij zagin ohoronci carya Voni suprovodzhuvali carya koli vin pereyizhdzhav z miscya na misce Horenaci kn III gl 54 Koryun 18 Koryun gl 12 14 Istoriya virmenskogo narodu t II stor 123 125 virm Koryun 16 Vidpovidno Sokratu Sholastiku provodir shidnih vijsk div Sokrat Sholastik Cerkovna istoriya kn I 18 28 kvitnya 2007 u Wayback Machine Prokopij Kesarijskij nazivaye Anatoliya stratigom shodu div Prokopij Kesarijskij Vijna z persami kn I II 12 chervnya 2008 u Wayback Machine porivn Elishe Slovo pro vijnu virmensku r I III VI 28 bereznya 2013 u Wayback Machine Horenaci kn III gl 57 Kirakos Gandzakeci gl I Horenaci kn III gl 54 57 39 Upershe v 373 roci virmenskij car Pap zatverdzhuye katolikosa Virmenskoyi Apostolskoyi Cerkvi bez zgodi kesarijskogo arhiyepiskopa sho staye prichinoyu velikogo nevdovolennya z boku ostannogo U vidpovid arhiyepiskop Kesariyi organizuvavshi cerkovnij sinod ogolosiv prikordonni z Rimom virmenski provinciyi chastinoyu svogo prestolu Istoriya virmenskogo narodu t II s 427 virm Zgidno z Horenaci misiya Mesropa Mashtoca v Zahidnij Virmeniyi ta jogo poyizdka do Konstantinopolya zbiglas iz politichnim zagostrennyam u Virmeniyi j Persiyi kn III gl 56 57 Zokrema zi smertyu sasanida Yezdigerda I go 420 421 roki i stanovlennyam jogo sina go 421 438 perskim samoderzhcem a pislya vbivceyu carya Virmeniyi Shapura i z povstannyam virmenskih knyaziv Same v ci trivozhni dlya krayini chasi Mashtoc virushaye do Zahidnoyi Virmeniyi j povertayetsya vzhe pislya priznachennya novim sasanidskim carem Varahranom V carya Virmeniyi Artashesa IV go kn III gl 58 Pro navchannya nashih zahidnih krayiv i zaprovadzhenni zagalnogo miru pro vstup na prestol Artashira U takij sposib misiya Mashtoca v Zahidnij Virmeniyi vidbuvalasya mizh 420 422 r Ce pidtverdzhuyetsya takozh inshoyu vkazivkoyu Horenaci U kn III gl 57 navoditsya list Feodosiya II go do katolikosa Virmeniyi Saaka de govoritsya pro budivnictvo prikordonnogo mista Karin Karin buv ukriplenij vidpovidno do zakonu 5 travnya 420 roku div Istoriya virmenskogo narodu t II stor 123 virm movoyu U Koryuna ye povidomlennya sho v moment paski Mashtoc perebuvav u Konstantinopoli j tilki pislya yiyi vidpravlennya pochalis jogo peregovori z imperatorom i patriarhom gl 16 Velikden vidznachayetsya v pershu nedilyu mizh 22 bereznya j 25 kvitnya U takij sposib viyavlyayetsya sho Mashtoc perebuvav pri vizantijskomu dvori ne ranishe bereznya kvitnya 420 roku Zgidno z imperatorskim nakazom Mashtocu davalosya pravo zibrati otrokiv u vizantijskij chastini Virmeniyi Zgidno z inshim nakazom Mashtoc povinen buv vikoriniti sektu borboritiv Te same sho j titul spudi spoydaioz do yakogo vidnosilis okremi religijni klasi v Konstantinopoli Jogo chleni klyalisya zhiti ne bagato zajmatisya chitannyami j knigami Horenaci III 57 58 Virmeniya podilena mizh Rimom i Persiyeyu v 387 roci u shidnij chastini sasanidskij zberegla carsku vladu do 428 go pislya chogo ostannij Arshakidskij car Virmeniyi buv skinutij i krayina stala pravitisya perskimi namisnikami Imperator Feodosij II Istoriya virmenskogo narodu t II stor 10 427 virm Virm rad enc t XI stor 314 virm Na dumku deyakih doslidnikiv gargari buli rodinni suchasnimi ingusham samonazva yakih galgaj Div takozh agvanske pismo I V Kuznyecov Zamitki do vivchennya agvanskogo kavkazko albanskogo pisma 19 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Horenaci kn III gl 59 Budivnictvo pochalosya vidpovidno do zakonu 5 travnya 420 go roku div Istoriya virmenskogo narodu t II stor 123 virm Smert carya Shapura u naslidku povstannya j antiperskij partizanskij ruh na choli Nersesa Chichrakyeci progoloshennya novogo carya Artashesa IV go 420 422 rr Movses Horenaci kn III gl 60 Horenaci kn III gl 64 Horenaci kn III gl 65 Istoriya virmenskogo narodu t II stor 168 virm Horenaci kn III gl 66 Istoriya virmenskogo narodu t II stor 169 virm Koryun gl 15 17 Kirakos Gandzakeci gl 1 10 Movses Kagankatvaci kn I gl 27 kn II gl 3 kn III gl 24 Car Bakur bl 416 429 r Zhitiye Petra Ivera izd N Marra Pravoslavnij Palestinskij zbirnik 47 vip Spb 1896 stor 82 83 yepiskop Mojsej bl 410 425 r Patriarhi gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Koryun 15 Arhiv originalu za 12 chervnya 2008 Procitovano 26 lipnya 2008 Archil I bl 429 435 r Div Gruzinski cari j praviteli 14 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Koryun 17 Horenaci kn III 61 Koryun 23 Horenaci kn III gl 62 Horenaci kn II gl 10 Koryun 11 Horenaci kn III gl 66 67 Koryun 21 Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 26 lipnya 2008 Arhiv originalu za 29 serpnya 2008 Procitovano 26 lipnya 2008 Arhiv originalu za 31 travnya 2020 Procitovano 26 lipnya 2008 Յաճախապատում ճառք Էջմիծին 1894 Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 stor 87 99 virm Koryun 20 Istorik Vardan Zbirnik istoriyi Veneciya 1862 stor 49 50 virm P Natanyan Visnik Balu j t d Konstantinopol 1878 stor 26 27 virm porivn G Sarkisyan Balu Kayir 1932 stor 263 264 virm G Srvandztyan Drevni j novi istoriyi Konstantinopol 1874 stor 41 43 virm Byurakn visnik Konstantinopol 1898 29 stor 531 virm Mesrop Mashtoc Zbirnik statej Yer 1963 stor 340 virm Arhiv originalu za 28 bereznya 2013 Procitovano 19 serpnya 2007 Pid jogo im yam vidomi Voproshennya Ardzana j vidpovidi Yeznika Sin Vasaka Arcruni j dvoyuridnij brat Vaana Mamikonyana brav uchast v Artashatskomu sobori 449 g Z molodih rokiv viv pustelnicke zhittya Jogo uchnem buv istorik Lazar Parpeci Zgaduyut takozh Koryuna j Lazara Parpeci Jos Markwart uk s stor 7 8 Virmenke pismo 5 lyutogo 2013 u Wayback Machine ros Zakon Respubliki Virmeniyi vid 26 lipnya 1993 roku N S 0891 1 ZR 72 Pro orden Svyatogo Mesropa Mashtoca 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Derzhavni nagorodi NKR Sajt Prezidenta Respubliki Arcah 15 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Valentinu Matvienko nagradili ordenom Armyanskoj cerkvi NEWSru com 12 lipnya 2012 18 serpnya 2012 u Wayback Machine ros LiteraturaKoryun Zhitie Mashtoca Erevan 1962 anglijskoyu Koriun The Life of Mashtots translated byBedros Norehad Movses Horenaci Istoriya Armenii Er 1990 Kirakos Gandzakeci Istoriya Armenii M 1976 Movses Kagankavtvaci Istoriya strany Aluank Er 1984 Istoriya svyatogo patriarha Saaka i vardapeta Mashtoca Armyanskie zhitiya i muchenichestva V VII vv Er 1994 str 34 46 Mihail Siriec Hronika pr 5 Material iz Bibliologicheskogo Slovarya o Aleksandra Menya Abegyan M Istoriya drevnearmyanskoj literatury t 1 Er 1948 Martirosyan A Mashtoc Erevan 1988 Leo Mesrop Mashtoc Yer 1962 virm Ter Movsesyan Istoriya perevoda Biblii na arm yazyk SPb 1902 J Marquart Uber den Ursprung des armenischen Alphabets Wien 1917 O Bardenhewer Geschichte der altkirchlichen Literatur V Freiburg 1932 R W Thomson The Teaching of St Gregory Cambridge Mass 1970 Encyclopedic Dictionary of Religion Philadelphia Washington D C 1979 2348 f H Thorossian Histoire de la litterature armenienne Paris 1951 A Butler rev ed H Thurston D Attwater The Lives of the Saints I New York 1956 New Catholic Encyclopedia IX 713 J Assfalg P Kruger Hrsg Kleines Worterbuch des Christlichen Orients Wiesbaden 1975 265PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mesrop Mashtoc K A Melik Ogadzhanyan Koryun i ego Istoriya Mashtoca M 1962g E G Tumanyan Eshe raz o Mesrope Mashtoce sozdatele armyanskogo alfavita Istoriya razvitiya armyanskogo alfavita Mesrop Mashtoc i fenomen virmenskogo alfavitu angl Georgian alphabets Asomtavruli and Nuskha khucuri Armenian alphabet Mesrop Mashtots on Catholic encyclopedia Classical Music Archives Saint Mesrop Mashtots