Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кирило Александрійський (дав.-гр. Κύριλλος Ἀλεξανδρείας, копт. Ⲡⲁⲡⲁ Ⲕⲩⲣⲓⲗⲗⲟⲩ 376—27 червня 444, Александрія, Єгипет) — святитель, Патріарх Александрійський, борець за православ'я, чернець-подвижник, богослов, один з Отців церкви. У молодості брав активну участь у цькуванні Константинопольського патріарха Івана Золотоустого (350—407), якого врешті випровадили помирати на заслання (403). У 412 році з допомогою військ зайняв (фактично спадковий) престол Патріарха Александрії. Претендував на світську владу, в неодноразових конфліктах з населенням міста спирався на «групи підтримки» з колишніх солдатів та гладіаторів, а також на озброєних нітрійських монахів. Організував гоніння на євреїв в Александрії, де була найбільша на той час єврейська діаспора, придушив збройний опір євреїв та у 414 році вигнав їх з міста (найперше в історії вигнання євреїв з християнської країни). Натхненник знищення Александрійської бібліотеки та вбивства параболанами її директора — математика і філософа-неоплатоніка Гіпатії (415). Скликав Ефеський собор (431), головував на ньому, і від імені собору прокляв несторіанство та позбавив сану й відлучив від Церкви Константинопольського патріарха Несторія.
| Кирило Александрійський | |
|---|---|
| дав.-гр. Κύριλλος Ἀλεξανδρείας копт. Ⲡⲁⲡⲁ Ⲕⲩⲣⲓⲗⲗⲟⲩ | |
 | |
| Народився | 376[1] Ель-Махалла-ель-Кубра, Гарбія, Єгипет |
| Помер | 27 червня 444 Александрія, d, d, Візантійська імперія, Кіпр, Акротирі і Декелія, Велика Британія |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | Папа Коптської православної церкви Александрії, клерик |
| Вчителі | Феофіл |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | Папа Коптської православної церкви Александрії і Патріарх Александрійський |
| Конфесія | православ'я |
| |
Біографія
Кирило Александрійський походив із знатної і благочестивої християнської сім'ї. Племінник і наступник (з 412 р.) по кафедрі патріарха Феофіла, він під його керівництвом отримав чудову освіту. Він вивчив світські науки, у тому числі й філософію, але якнайбільше прагнув глибшого пізнання Святого Письма і істин християнської віри. В юності святий Кирило вступив у скит святого Макарія в Нітрійських горах, де пробув шість років. Патріарх Александрійський Феофіл (385 — 412) висвятив його на диякона, зарахував до клиру і, бачивши його обдарованість, доручив виголошувати проповіді.
Після смерті Патріарха Феофіла святий Кирило одностайно був вибраний на патріарший престол Александрійської церкви і очолив боротьбу із єрессю Новаціана, що розповсюдилася в Александрії. Він вчив, що християни, які відпали під час гонінь від Церкви, не можуть бути знову нею прийняті.
Святий Кирило до кінця життя працював над складанням пасхалії за правилами Нікейського собору. Він встиг розписати дні святкування християнської Пасхи на наступні 95 років, аж до 20-х років VI ст. Александрійська пасхалія була прийнята всім християнським світом.
Помер святитель Кирило в 444 році, залишивши багато творів. Особливо слід відзначити Тлумачення на Євангелія від Луки, від Івана, Послання апостола Павла до Коринтян і Євреїв, а також апологію на захист християнства проти імператора Юліана Відступника (361–363). Він перший запровадив культ Діви Марії, назвав її «Богородицею» (Феотокос) і відстояв цей титул. Величезне значення мають п'ять книг проти Несторія, праця про Пресвяту Трійцю, під назвою «Скарб», написана проти Арія і Евномія, і два догматичні твори про Пресвяту Трійцю, у яких подано точний виклад вчення Церкви про походження Святого Духа.
Невдовзі по смерті християнська Церква одностайно оголосила Кирила Александрійського святим; його вшануванню було відведено два дні на рік (18 січня та 9 липня). Папа Лев XIII у 1883 р. оголосив Кирила Александрійського Доктором церкви й цим підніс його богословський авторитет до рівня святого Томи Аквінського.
Особистість Кирила Александрійського та його боротьба з єресями та іншими релігіями
За узгодження пасхальних рішень Нікейського собору зі свідченнями євангелістів узявся патріарх Александрійський Кирило (375—444). Значною мірою тому, що належав до Александрійської богословської школи, він перший викрив єресь патріарха Константинопольського Несторія, скликав у 431 року в Ефесі III Вселенський собор, на засіданнях якого головував. Це він від імені всього собору прокляв несторіанство, а Несторія позбавив сану й відлучив від Церкви.
Кирило Александрійський був людиною щирої віри, глибоких наукових знань і… буйного характеру. «Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої», — виправдовував Кирило словами псалмоспівця Давида свою поведінку (Псалтир, 118:139). Він перший в історії християнської Церкви організував єврейський погром у найбільшій діаспорі євреїв — місті Александрії й «очистив» її від «христовбивць». Він був натхненником знищення центру тодішньої «нехристиянської» культури — Александрійської бібліотеки та вбивства її директора — вченого математика і філософа-неоплатоніка Гіпатії.
Не був поблажливим Кирило й до своїх церковних колег, з якими постійно конфліктував. Так, починаючи з Афанасія Александрійського патріарший престол в Александрії століттями успадковувався членами одного роду. Афанасій передав патріаршество своєму племіннику (сину) Петру; Петро — племіннику (сину) Феофілу; Феофіл — племіннику (сину) Кирилу; Кирило — племіннику Діоскору й так далі. Всі вони були людьми крутої вдачі. Патріарх Александрійський Діоскор, наприклад, уславився як головний діяч Розбійного собору в Ефесі (449 p.), на якому він доводив свою богословську правоту, катуючи прибулих архиєреїв. Інтелігентний Константинопольський патріарх Іван Золотоустий назвав династію александрійських патріархів «фараонами», чим накликав на себе гнів Кирила. Він узяв активну участь у цькуванні Іоана (350—407), якого двічі зміщали з престолу і врешті випровадили помирати на заслання. Через 10 років після смерті Івана Золотоустого визнали святим і його мощі перевезли в константинопольський храм Святих апостолів. Гострий на язик Кирило не забув образи й заявив: «Іоан такий же святий, як Юда Іскаріот — апостол» .
Запекла боротьба з єресями, започаткована Кирилом, тривала і після його смерті. 451 року Халкедонський собор оголосив еретиками монофізитів. Всупереч усім зусиллям, на початок VII сторіччя у Єгипті, за оцінкам істориків, усього близько 5 % населення були послідовниками грецької Александрійської православної церкви. Більшість були монофізитами, і зазнавали утисків від Константинополя. Врешті решт, у 641 році місцева еліта закликала мусульман звільнити Єгипет з-під ярма «римських гнобителів». Усього за рік невеличкий (близько 3500 чол.) начебто «добровольчий» загін арабів під проводом Амр ібн аль Аса, посилений місцевими озброєними загонами, «визволив» шестимільйонну країну.
Пам'ять
Пам'ять — 31 січня (Свв. архиєп. Александрійських Атанасія і Кирила.)
Фільмографія
Примітки
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Parabolani [ 2 Лютого 2015 у Wayback Machine.] // Cathopedia, l'enciclopedia cattolica
- Термін Візантія виник у Новий час, через століття після остаточного зникнення держави у 1453 році. Офіційно Візантійська імперія називалася Βασιλεία των Ῥωμαίων, Імперія Ромеїв (Римлян). Звідси походять назви Румський султанат, роми, Румунія тощо.
- Большаков А.Г. История Халифата. Т.II. Эпоха великих завоеваний. 633—656. М., 1993. 294 с. Второе издание. М., 2000
- Васильев А.А. История Византийской империи: ранние арабские завоевания [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Покорение Египта // islam.by. История Ислама. Глава 2. Распространение ислама после Пророка [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Кирилл, архиепископ александрийский [ 17 Листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Artemi, Eirini, " The mystery of the incarnation into dialogues «de incarnatione Unigenitii» and «Quod unus sit Christus» of St. Cyril of Alexandria ", Ecclesiastic Faros of Alexandria, ΟΕ (2004), 145—277.
- Artemi, Eirini, " St Cyril of Alexandria and his relations with the ruler Orestes and the philosopher Hypatia ", Ecclesiastic Faros of Alexandria, τ. ΟΗ (2007), 7-15.
- Artemi, Eirini, " The one entity of the Word Incarnate. α). Apollinarius' explanation, β)Cyril's explanation ", Ecclesiastic Faros of Alexandria, τ. ΟΔ (2003), 293—304.
- Artemi, Eirini, The historical inaccurancies of the film Agora about the murder of Hypatia, Orthodox Press, τεύχ. 1819 (2010), 7.
- Artemi, Eirini, The use of the ancient Greek texts in Cyril's works, Poreia martyrias, 2010, 114—125
- Artemi, Eirini, The rejection of the term Theotokos by Nestorius Constantinople more and his refutation by Cyril of Alexandria [ 5 Червня 2020 у Wayback Machine.]
- Artemi, Eirini, Свт. Кирилл Александрийский и его отношения с епархом Орестом и философом Ипатией
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирило Александрійський |
- Parabolani [ 2 Лютого 2015 у Wayback Machine.] // Cathopedia, l'enciclopedia cattolica
- Христианизация империи. Сивиллины книги [ 2 Лютого 2015 у Wayback Machine.] // Терри Джонс, Алан Эрейра. Варвары против Рима. Книги по истории онлайн. Электронная библиотека
- Благие намерения [ 21 Серпня 2014 у Wayback Machine.] // Борис Грейншпол
- Нитрия [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.]; Нитрийская гора [ 15 Липня 2014 у Wayback Machine.] // Византийский словарь: в 2 т. / сост. общ. ред. К. А. Филатова // СПб.: Амфора. ТИД Амфора: РХГА: Издательство Олега Абышко, 2011, т. 2, с.129.
- Александрия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- изгнания // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
 | Це незавершена стаття про християнство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kirilo Kirilo Aleksandrijskij dav gr Kyrillos Ἀle3andreias kopt Ⲡⲁⲡⲁ Ⲕⲩⲣⲓⲗⲗⲟⲩ 376 27 chervnya 444 Aleksandriya Yegipet svyatitel Patriarh Aleksandrijskij borec za pravoslav ya chernec podvizhnik bogoslov odin z Otciv cerkvi U molodosti brav aktivnu uchast u ckuvanni Konstantinopolskogo patriarha Ivana Zolotoustogo 350 407 yakogo vreshti viprovadili pomirati na zaslannya 403 U 412 roci z dopomogoyu vijsk zajnyav faktichno spadkovij prestol Patriarha Aleksandriyi Pretenduvav na svitsku vladu v neodnorazovih konfliktah z naselennyam mista spiravsya na grupi pidtrimki z kolishnih soldativ ta gladiatoriv a takozh na ozbroyenih nitrijskih monahiv Organizuvav goninnya na yevreyiv v Aleksandriyi de bula najbilsha na toj chas yevrejska diaspora pridushiv zbrojnij opir yevreyiv ta u 414 roci vignav yih z mista najpershe v istoriyi vignannya yevreyiv z hristiyanskoyi krayini Nathnennik znishennya Aleksandrijskoyi biblioteki ta vbivstva parabolanami yiyi direktora matematika i filosofa neoplatonika Gipatiyi 415 Sklikav Efeskij sobor 431 golovuvav na nomu i vid imeni soboru proklyav nestorianstvo ta pozbaviv sanu j vidluchiv vid Cerkvi Konstantinopolskogo patriarha Nestoriya Kirilo Aleksandrijskijdav gr Kyrillos Ἀle3andreias kopt Ⲡⲁⲡⲁ ⲔⲩⲣⲓⲗⲗⲟⲩNarodivsya376 1 El Mahalla el Kubra Garbiya YegipetPomer27 chervnya 444 Aleksandriya d d Vizantijska imperiya Kipr Akrotiri i Dekeliya Velika BritaniyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistPapa Koptskoyi pravoslavnoyi cerkvi Aleksandriyi klerikVchiteliFeofilZnannya movdavnogreckaPosadaPapa Koptskoyi pravoslavnoyi cerkvi Aleksandriyi i Patriarh AleksandrijskijKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u Vikishovishi Kirilo AleksandrijskijBiografiyaKirilo Aleksandrijskij pohodiv iz znatnoyi i blagochestivoyi hristiyanskoyi sim yi Pleminnik i nastupnik z 412 r po kafedri patriarha Feofila vin pid jogo kerivnictvom otrimav chudovu osvitu Vin vivchiv svitski nauki u tomu chisli j filosofiyu ale yaknajbilshe pragnuv glibshogo piznannya Svyatogo Pisma i istin hristiyanskoyi viri V yunosti svyatij Kirilo vstupiv u skit svyatogo Makariya v Nitrijskih gorah de probuv shist rokiv Patriarh Aleksandrijskij Feofil 385 412 visvyativ jogo na diyakona zarahuvav do kliru i bachivshi jogo obdarovanist doruchiv vigoloshuvati propovidi Pislya smerti Patriarha Feofila svyatij Kirilo odnostajno buv vibranij na patriarshij prestol Aleksandrijskoyi cerkvi i ocholiv borotbu iz yeressyu Novaciana sho rozpovsyudilasya v Aleksandriyi Vin vchiv sho hristiyani yaki vidpali pid chas gonin vid Cerkvi ne mozhut buti znovu neyu prijnyati Svyatij Kirilo do kincya zhittya pracyuvav nad skladannyam pashaliyi za pravilami Nikejskogo soboru Vin vstig rozpisati dni svyatkuvannya hristiyanskoyi Pashi na nastupni 95 rokiv azh do 20 h rokiv VI st Aleksandrijska pashaliya bula prijnyata vsim hristiyanskim svitom Pomer svyatitel Kirilo v 444 roci zalishivshi bagato tvoriv Osoblivo slid vidznachiti Tlumachennya na Yevangeliya vid Luki vid Ivana Poslannya apostola Pavla do Korintyan i Yevreyiv a takozh apologiyu na zahist hristiyanstva proti imperatora Yuliana Vidstupnika 361 363 Vin pershij zaprovadiv kult Divi Mariyi nazvav yiyi Bogorodiceyu Feotokos i vidstoyav cej titul Velichezne znachennya mayut p yat knig proti Nestoriya pracya pro Presvyatu Trijcyu pid nazvoyu Skarb napisana proti Ariya i Evnomiya i dva dogmatichni tvori pro Presvyatu Trijcyu u yakih podano tochnij viklad vchennya Cerkvi pro pohodzhennya Svyatogo Duha Nevdovzi po smerti hristiyanska Cerkva odnostajno ogolosila Kirila Aleksandrijskogo svyatim jogo vshanuvannyu bulo vidvedeno dva dni na rik 18 sichnya ta 9 lipnya Papa Lev XIII u 1883 r ogolosiv Kirila Aleksandrijskogo Doktorom cerkvi j cim pidnis jogo bogoslovskij avtoritet do rivnya svyatogo Tomi Akvinskogo Osobistist Kirila Aleksandrijskogo ta jogo borotba z yeresyami ta inshimi religiyamiZa uzgodzhennya pashalnih rishen Nikejskogo soboru zi svidchennyami yevangelistiv uzyavsya patriarh Aleksandrijskij Kirilo 375 444 Znachnoyu miroyu tomu sho nalezhav do Aleksandrijskoyi bogoslovskoyi shkoli vin pershij vikriv yeres patriarha Konstantinopolskogo Nestoriya sklikav u 431 roku v Efesi III Vselenskij sobor na zasidannyah yakogo golovuvav Ce vin vid imeni vsogo soboru proklyav nestorianstvo a Nestoriya pozbaviv sanu j vidluchiv vid Cerkvi Kirilo Aleksandrijskij buv lyudinoyu shiroyi viri glibokih naukovih znan i bujnogo harakteru Revnist moya za Tebe sushit mene bo vorogi moyi zabuli slova Tvoyi vipravdovuvav Kirilo slovami psalmospivcya Davida svoyu povedinku Psaltir 118 139 Vin pershij v istoriyi hristiyanskoyi Cerkvi organizuvav yevrejskij pogrom u najbilshij diaspori yevreyiv misti Aleksandriyi j ochistiv yiyi vid hristovbivc Vin buv nathnennikom znishennya centru todishnoyi nehristiyanskoyi kulturi Aleksandrijskoyi biblioteki ta vbivstva yiyi direktora vchenogo matematika i filosofa neoplatonika Gipatiyi Ne buv poblazhlivim Kirilo j do svoyih cerkovnih koleg z yakimi postijno konfliktuvav Tak pochinayuchi z Afanasiya Aleksandrijskogo patriarshij prestol v Aleksandriyi stolittyami uspadkovuvavsya chlenami odnogo rodu Afanasij peredav patriarshestvo svoyemu pleminniku sinu Petru Petro pleminniku sinu Feofilu Feofil pleminniku sinu Kirilu Kirilo pleminniku Dioskoru j tak dali Vsi voni buli lyudmi krutoyi vdachi Patriarh Aleksandrijskij Dioskor napriklad uslavivsya yak golovnij diyach Rozbijnogo soboru v Efesi 449 p na yakomu vin dovodiv svoyu bogoslovsku pravotu katuyuchi pribulih arhiyereyiv Inteligentnij Konstantinopolskij patriarh Ivan Zolotoustij nazvav dinastiyu aleksandrijskih patriarhiv faraonami chim naklikav na sebe gniv Kirila Vin uzyav aktivnu uchast u ckuvanni Ioana 350 407 yakogo dvichi zmishali z prestolu i vreshti viprovadili pomirati na zaslannya Cherez 10 rokiv pislya smerti Ivana Zolotoustogo viznali svyatim i jogo moshi perevezli v konstantinopolskij hram Svyatih apostoliv Gostrij na yazik Kirilo ne zabuv obrazi j zayaviv Ioan takij zhe svyatij yak Yuda Iskariot apostol Zapekla borotba z yeresyami zapochatkovana Kirilom trivala i pislya jogo smerti 451 roku Halkedonskij sobor ogolosiv eretikami monofizitiv Vsuperech usim zusillyam na pochatok VII storichchya u Yegipti za ocinkam istorikiv usogo blizko 5 naselennya buli poslidovnikami greckoyi Aleksandrijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Bilshist buli monofizitami i zaznavali utiskiv vid Konstantinopolya Vreshti resht u 641 roci misceva elita zaklikala musulman zvilniti Yegipet z pid yarma rimskih gnobiteliv Usogo za rik nevelichkij blizko 3500 chol nachebto dobrovolchij zagin arabiv pid provodom Amr ibn al Asa posilenij miscevimi ozbroyenimi zagonami vizvoliv shestimiljonnu krayinu Pam yatPam yat 31 sichnya Svv arhiyep Aleksandrijskih Atanasiya i Kirila FilmografiyaAgora film PrimitkiDictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Parabolani 2 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Cathopedia l enciclopedia cattolica Termin Vizantiya vinik u Novij chas cherez stolittya pislya ostatochnogo zniknennya derzhavi u 1453 roci Oficijno Vizantijska imperiya nazivalasya Basileia twn Ῥwmaiwn Imperiya Romeyiv Rimlyan Zvidsi pohodyat nazvi Rumskij sultanat romi Rumuniya tosho Bolshakov A G Istoriya Halifata T II Epoha velikih zavoevanij 633 656 M 1993 294 s Vtoroe izdanie M 2000 Vasilev A A Istoriya Vizantijskoj imperii rannie arabskie zavoevaniya 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Pokorenie Egipta islam by Istoriya Islama Glava 2 Rasprostranenie islama posle Proroka 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine DzherelaEnciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Kirill arhiepiskop aleksandrijskij 17 Listopada 2011 u Wayback Machine ros Artemi Eirini The mystery of the incarnation into dialogues de incarnatione Unigenitii and Quod unus sit Christus of St Cyril of Alexandria Ecclesiastic Faros of Alexandria OE 2004 145 277 Artemi Eirini St Cyril of Alexandria and his relations with the ruler Orestes and the philosopher Hypatia Ecclesiastic Faros of Alexandria t OH 2007 7 15 Artemi Eirini The one entity of the Word Incarnate a Apollinarius explanation b Cyril s explanation Ecclesiastic Faros of Alexandria t OD 2003 293 304 Artemi Eirini The historical inaccurancies of the film Agora about the murder of Hypatia Orthodox Press teyx 1819 2010 7 Artemi Eirini The use of the ancient Greek texts in Cyril s works Poreia martyrias 2010 114 125 Artemi Eirini The rejection of the term Theotokos by Nestorius Constantinople more and his refutation by Cyril of Alexandria 5 Chervnya 2020 u Wayback Machine Artemi Eirini Svt Kirill Aleksandrijskij i ego otnosheniya s eparhom Orestom i filosofom IpatiejPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kirilo Aleksandrijskij Parabolani 2 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Cathopedia l enciclopedia cattolica Hristianizaciya imperii Sivilliny knigi 2 Lyutogo 2015 u Wayback Machine Terri Dzhons Alan Erejra Varvary protiv Rima Knigi po istorii onlajn Elektronnaya biblioteka Blagie namereniya 21 Serpnya 2014 u Wayback Machine Boris Grejnshpol Nitriya 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Nitrijskaya gora 15 Lipnya 2014 u Wayback Machine Vizantijskij slovar v 2 t sost obsh red K A Filatova SPb Amfora TID Amfora RHGA Izdatelstvo Olega Abyshko 2011 t 2 s 129 Aleksandriya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros izgnaniya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Ce nezavershena stattya pro hristiyanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi