Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агора іспанська історична драма 2009 року Режисер фільму Алехандро Аменабар автори сценарію Алехандро Аменабар і в голов

Агора (фільм)

Агора (фільм)

«Агора» — іспанська історична драма 2009 року. Режисер фільму Алехандро Аменабар, автори сценарію Алехандро Аменабар і , в головних ролях Рейчел Вайс і . Фільм співпрофінансовано іспанською компанією Sogecable і презентовано під час конкурсного показу Каннського кінофестивалю 2009 року. Реліз у Іспанії відбувся 9 жовтня 2009 року.

Агора
Ágora
image
Агора
Жанрісторична драма
РежисерАлехандро Аменабар
Продюсер
СценаристАлехандро Аменабар
У головних
ролях		Рейчел Вейш

Оскар Айзек
Оператор
Композитор
Монтаж
Художникd
КінокомпаніяMod Producciones
Himenóptero
Telecinco Cinema
Canal+ España
Cinebiss
Дистриб'юторFocus Features, Telecinco Cinema
Тривалість127 хв.
Моваанглійська
Країнаimage Іспанія
Рік2009
Дата виходу17 травня 2009 (Каннський кінофестиваль)
11 лютого 2010 (Україна)
Кошторис€ 50 000 000
Касові збори38,4 млн. $
IMDbID 1186830
РейтингMPAA: R
www.agorathemovie.com

Інтрига

У фільмі розповідається історія Гіпатії, жінки філософа з римського Єгипту, роль якої зіграла Рейчел Вайс. Через , біографічний фільм має романтичну складову: кохання раба Гіпатії до неї.

Сюжет обертається довкола філософа-астронома Гіпатії з Александрії (Вайс) і декількох чоловіків, її знайомих, наприклад раба Давуса (Мінгелла), який розривається між почуттям любові до своєї господині та можливістю здобуття волі через прийняття християнства, вплив яких щораз зростає.

Історична точність

Релігійний антидифамаційний обсерватор висловився негативно стосовно стрічки, яка «викликає ненависть до християн і підсилює хибні стереотипи стосовно Католицької Церкви».

Видання Кембриджського університету The Cambridge History of Science описало цей фільм як "показово анахронічний", особливо критикуючи зображену в фільмі фікцію відкриття Гіпатією закону вільного падіння та геліоцентричних орбіт планет Сонячної системи.

Антоніо Мампасо, іспанський астрофізик та один із наукових радників фільму Агора, сумнівається, що Іпатія винайшла ареометр, інструмент, яким користуються й донині, та що її батько Теон Александрійський, разом з Іпатією, міг винайти астролябію. Обидва інструменти було винайдено століттями раніше, тож за життя Гіпатії греки їх уже вживали. Відсутні також докази, що історична Гіпатія коли-небудь вивчала геліоцентричну модель, запропоновану Аристархом Самоським чи що вона коли-небудь знайшла якийсь доказ на підтвердження цієї гіпотези.

Фільм вводить в оману стосовно долі Александрійської бібліотеки та життя Гіпатії. Будь-які документи, що засвідчували б існування історичної Александрійської бібліотеки після народження Гіпатії, відсутні. Фільм також наголошує, що Гіпатія була атеїсткою, що безпосередньо суперечить історичному факту: вона була послідовницею неоплатонізму, вчення Плотіна, який вірив, що мета філософії — це "містичне єднання з божественним."

Роберт Баррон, американський римо-католицький священник, пише у своїй статті: "Гіпатія й справді була філософом і її справді замордував натовп у 415 р., але майже все інше з того, що розповідають Ґіббон, Саган і Аманабар, є неправдою". Ірен A. Артемі, доктор богослов'я з Афінського університету, стверджує, що "цей фільм — хоча й начебто не виступаючи проти християнства — насправді зображує християн фундаменталістами, обскурантистами, неуками і фанатиками". Схожі й зауваги атеїстичного блогера Тіма О'Ніла: "Знову й знову до історії додано елементи, відсутні в джерелах: руйнування бібліотеки, каменування євреїв у театрі, засудження Кирилом вчення Гіпатії за те, що вона жінка, геліоцентричний "прорив" та гіпотетична арелігійність Гіпатії." Едвард Дж. Воттс, визнаючи емоційну силу фільму, критикує викривлення історії в ньому, як-от підміну філософських ідей науковими винаходами і відкриттями на догоду сучасній авдиторії, вигадані погрози Гіпатії через її стать та візуальне змішування монахів із екстремістами талібану, що знецінює саме життя Гіпатії та хибно характеризує пізніші століття.

Акторський склад

Нагороди

Примітки

  1. Latino Review «Rachel Weisz Goes Agora» 14 March 2008 [ 2 червня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. [1] [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.] i [2] [ 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  3. . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 19 лютого 2010.
  4. . Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 19 лютого 2010.
  5. . Архів оригіналу за 2 листопада 2009. Процитовано 19 лютого 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. Observatorio Antidifamación Religiosa, офіційний сайт [ 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (ісп.)
  7. David C. Lindberg, Michael H. Shank (eds.), The Cambridge History of Science: Volume 2, Medieval Science, Cambridge University Press, 2013.
  8. Sacristán, Enrique (10 вересня 2009). 'El mejor legado de Hipatia es su propia historia'. Servicio de Información y Noticias Científicas (SINC). (OEI). Процитовано 4 липня 2021.
  9. Krebs, 'Groundbreaking Scientific Experiments, Inventions, and Discoveries of the Middle Ages and the Renaissance', p. 196 (2004).
  10. Sarma, ‘The Archaic and the Exotic: studies in the history of Indian astronomical instruments’, p. 241 (2008).
  11. Kari Vogt, "The Hierophant of Philosophy" - Hypatia of Alexandria, Kari Elisabeth Boerresen and Kari Vogt, Women's studies of the Christian and Islamic traditions: ancient, medieval, and Renaissance foremothers, p. 161 (1993).
  12. Forbes, 'A Short History of the Art of Distillation: from the beginnings up to the death of Cellier Blumenthal', p. 25 (1970).
  13. Waithe, 'Ancient women philosophers, 600 B.C.-500 A.D.', p. 192 (1987).
  14. Edward Jay Watts, Hypatia: The Life and Legend of an Ancient Philosopher, Oxford University Press (2017), 145.
  15. O'Neill, Tim. (20 травня 2010). Hypatia and Agora Redux=Armarium Magnum. Процитовано 4 липня 2021.
  16. Theodore, Jonathan (2016). The Modern Cultural Myth of the Decline and Fall of the Roman Empire. Manchester, England: Palgrave, Macmillan. с. 183. ISBN .
  17. Bagnall, R. S. (2002). Alexandria: Library of Dreams. Proceedings of the American Philosophical Society. 146 (4): 348—362. ISSN 0003-049X. JSTOR 1558311.
  18. (9 травня 2010). . . Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 11 лютого 2011.
  19. Artemi, Irene A. (12 лютого 2010). The historical inaccuracies of the movie "AGORA" by Alejandro Amenabar. Orthodoxos Typos. Процитовано 4 липня 2021.
  20. Edward Jay Watts, Hypatia: The Life and Legend of an Ancient Philosopher, Oxford University Press (2017), 145-147.

Посилання

  • Офіційна сторінка [ 30 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  • Рецензія на фільм[недоступне посилання з червня 2019](укр.)
  • Рецензія на фільм[недоступне посилання з червня 2019](укр.)
  • Георгий Захаров, [ru]. Правда и ложь «Агоры» [ 11 січня 2017 у Wayback Machine.] // [ru], 18 березня 2010(20100318) 14:15; mirror [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] on pravoslavie.ru; mirror [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] on За Веру, Семью и Отечество; (рос.)
  • Владимир Григорян. Кто убил Ипатию? [ 23 травня 2015 у Wayback Machine.] Фильм «Агора» и реальная история // Сайт 'Атеизму-нет', 17 грудня 2010(20101217) 09:52 (рос.)


image Це незавершена стаття про .
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Agora ispanska istorichna drama 2009 roku Rezhiser filmu Alehandro Amenabar avtori scenariyu Alehandro Amenabar i v golovnih rolyah Rejchel Vajs i Film spivprofinansovano ispanskoyu kompaniyeyu Sogecable i prezentovano pid chas konkursnogo pokazu Kannskogo kinofestivalyu 2009 roku Reliz u Ispaniyi vidbuvsya 9 zhovtnya 2009 roku AgoraAgoraAgoraZhanristorichna dramaRezhiserAlehandro AmenabarProdyuserScenaristAlehandro AmenabarU golovnih rolyahRejchel Vejsh Oskar AjzekOperatorKompozitorMontazhHudozhnikdKinokompaniyaMod Producciones Himenoptero Telecinco Cinema Canal Espana CinebissDistrib yutorFocus Features Telecinco CinemaTrivalist127 hv MovaanglijskaKrayina IspaniyaRik2009Data vihodu17 travnya 2009 Kannskij kinofestival 11 lyutogo 2010 Ukrayina Koshtoris 50 000 000Kasovi zbori38 4 mln IMDbID 1186830RejtingMPAA Rwww agorathemovie comIntrigaU filmi rozpovidayetsya istoriya Gipatiyi zhinki filosofa z rimskogo Yegiptu rol yakoyi zigrala Rejchel Vajs Cherez biografichnij film maye romantichnu skladovu kohannya raba Gipatiyi do neyi Syuzhet obertayetsya dovkola filosofa astronoma Gipatiyi z Aleksandriyi Vajs i dekilkoh cholovikiv yiyi znajomih napriklad raba Davusa Mingella yakij rozrivayetsya mizh pochuttyam lyubovi do svoyeyi gospodini ta mozhlivistyu zdobuttya voli cherez prijnyattya hristiyanstva vpliv yakih shoraz zrostaye Istorichna tochnistReligijnij antidifamacijnij observator vislovivsya negativno stosovno strichki yaka viklikaye nenavist do hristiyan i pidsilyuye hibni stereotipi stosovno Katolickoyi Cerkvi Vidannya Kembridzhskogo universitetu The Cambridge History of Science opisalo cej film yak pokazovo anahronichnij osoblivo kritikuyuchi zobrazhenu v filmi fikciyu vidkrittya Gipatiyeyu zakonu vilnogo padinnya ta geliocentrichnih orbit planet Sonyachnoyi sistemi Antonio Mampaso ispanskij astrofizik ta odin iz naukovih radnikiv filmu Agora sumnivayetsya sho Ipatiya vinajshla areometr instrument yakim koristuyutsya j donini ta sho yiyi batko Teon Aleksandrijskij razom z Ipatiyeyu mig vinajti astrolyabiyu Obidva instrumenti bulo vinajdeno stolittyami ranishe tozh za zhittya Gipatiyi greki yih uzhe vzhivali Vidsutni takozh dokazi sho istorichna Gipatiya koli nebud vivchala geliocentrichnu model zaproponovanu Aristarhom Samoskim chi sho vona koli nebud znajshla yakijs dokaz na pidtverdzhennya ciyeyi gipotezi Film vvodit v omanu stosovno doli Aleksandrijskoyi biblioteki ta zhittya Gipatiyi Bud yaki dokumenti sho zasvidchuvali b isnuvannya istorichnoyi Aleksandrijskoyi biblioteki pislya narodzhennya Gipatiyi vidsutni Film takozh nagoloshuye sho Gipatiya bula ateyistkoyu sho bezposeredno superechit istorichnomu faktu vona bula poslidovniceyu neoplatonizmu vchennya Plotina yakij viriv sho meta filosofiyi ce mistichne yednannya z bozhestvennim Robert Barron amerikanskij rimo katolickij svyashennik pishe u svoyij statti Gipatiya j spravdi bula filosofom i yiyi spravdi zamorduvav natovp u 415 r ale majzhe vse inshe z togo sho rozpovidayut Gibbon Sagan i Amanabar ye nepravdoyu Iren A Artemi doktor bogoslov ya z Afinskogo universitetu stverdzhuye sho cej film hocha j nachebto ne vistupayuchi proti hristiyanstva naspravdi zobrazhuye hristiyan fundamentalistami obskurantistami neukami i fanatikami Shozhi j zauvagi ateyistichnogo blogera Tima O Nila Znovu j znovu do istoriyi dodano elementi vidsutni v dzherelah rujnuvannya biblioteki kamenuvannya yevreyiv u teatri zasudzhennya Kirilom vchennya Gipatiyi za te sho vona zhinka geliocentrichnij proriv ta gipotetichna areligijnist Gipatiyi Edvard Dzh Votts viznayuchi emocijnu silu filmu kritikuye vikrivlennya istoriyi v nomu yak ot pidminu filosofskih idej naukovimi vinahodami i vidkrittyami na dogodu suchasnij avditoriyi vigadani pogrozi Gipatiyi cherez yiyi stat ta vizualne zmishuvannya monahiv iz ekstremistami talibanu sho znecinyuye same zhittya Gipatiyi ta hibno harakterizuye piznishi stolittya Aktorskij skladRejchel Vajs Gipatiya z Aleksandriyi Maks Mingella Davus rab Gipatiyi Oskar Ajzek namisnik yepiskop i svyatij Kirilo z Aleksandriyi yepiskop dyadko Kirila Amonij Majkl Lonsdejl Teon z Aleksandriyi batko Gipatiyi i upravlyayuchij Aleksandrijskim musejonom yepiskop Aspazius litnij rabNagorodi2009 7 premij Gojya najkrashij originalnij scenarij Alehandro Amenabar kerivnictvo virobnictvom operatorska robota robota hudozhnika kostyumi Gabriella Peskuchchi grim ta zachiski specefekti 2009 6 nominacij na premiyu Gojya najkrashij film rezhiser Alehandro Amenabar originalna muzika zhinocha rol Rejchel Vajs montazh zvuk PrimitkiLatino Review Rachel Weisz Goes Agora 14 March 2008 2 chervnya 2009 u Wayback Machine angl 1 18 serpnya 2011 u Wayback Machine i 2 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 19 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 19 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 2 listopada 2009 Procitovano 19 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Observatorio Antidifamacion Religiosa oficijnij sajt 13 zhovtnya 2009 u Wayback Machine isp David C Lindberg Michael H Shank eds The Cambridge History of Science Volume 2 Medieval Science Cambridge University Press 2013 Sacristan Enrique 10 veresnya 2009 El mejor legado de Hipatia es su propia historia Servicio de Informacion y Noticias Cientificas SINC OEI Procitovano 4 lipnya 2021 Krebs Groundbreaking Scientific Experiments Inventions and Discoveries of the Middle Ages and the Renaissance p 196 2004 Sarma The Archaic and the Exotic studies in the history of Indian astronomical instruments p 241 2008 Kari Vogt The Hierophant of Philosophy Hypatia of Alexandria Kari Elisabeth Boerresen and Kari Vogt Women s studies of the Christian and Islamic traditions ancient medieval and Renaissance foremothers p 161 1993 Forbes A Short History of the Art of Distillation from the beginnings up to the death of Cellier Blumenthal p 25 1970 Waithe Ancient women philosophers 600 B C 500 A D p 192 1987 Edward Jay Watts Hypatia The Life and Legend of an Ancient Philosopher Oxford University Press 2017 145 O Neill Tim 20 travnya 2010 Hypatia and Agora Redux Armarium Magnum Procitovano 4 lipnya 2021 Theodore Jonathan 2016 The Modern Cultural Myth of the Decline and Fall of the Roman Empire Manchester England Palgrave Macmillan s 183 ISBN 978 1 137 56997 4 Bagnall R S 2002 Alexandria Library of Dreams Proceedings of the American Philosophical Society 146 4 348 362 ISSN 0003 049X JSTOR 1558311 9 travnya 2010 Arhiv originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 11 lyutogo 2011 Artemi Irene A 12 lyutogo 2010 The historical inaccuracies of the movie AGORA by Alejandro Amenabar Orthodoxos Typos Procitovano 4 lipnya 2021 Edward Jay Watts Hypatia The Life and Legend of an Ancient Philosopher Oxford University Press 2017 145 147 PosilannyaOficijna storinka 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine angl Recenziya na film nedostupne posilannya z chervnya 2019 ukr Recenziya na film nedostupne posilannya z chervnya 2019 ukr Georgij Zaharov ru Pravda i lozh Agory 11 sichnya 2017 u Wayback Machine ru 18 bereznya 2010 20100318 14 15 mirror 3 zhovtnya 2013 u Wayback Machine on pravoslavie ru mirror 28 veresnya 2015 u Wayback Machine on Za Veru Semyu i Otechestvo ros Vladimir Grigoryan Kto ubil Ipatiyu 23 travnya 2015 u Wayback Machine Film Agora i realnaya istoriya Sajt Ateizmu net 17 grudnya 2010 20101217 09 52 ros Ce nezavershena stattya pro Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ