Язи́чництво, також язи́цтво, язичейство (староцерк.-слов. ѩзыкъ — «народ», «плем’я») або поганство (лат. paganus — «сільський») — багатозначний термін, який використовується в контексті християнського богослов'я та може позначати:
- стан без приналежності до однієї з монотеїстичних релігій з погляду християнської релігійної історії.
- зневажлива назва на позначення тих, кого вважають неосвіченими.
- християни, котрі вважаються погано наверненими або теплими у своїй вірі.
- особа, що практикує магію або вважається забобонною.
У 20 столітті язичництво почали застосовувати як самоназву практики сучасного язичництва, сучасні язичницькі рухи та політеїстичні реконструктори. Сучасні язичницькі традиції часто включають вірування або практики, такі як поклоніння природі, які відрізняються від найбільших світових релігій.
Поширене не зовсім точне вживання терміна щодо всіх політеїстичних (багатобожних) релігій, оскільки протиставлення християнства та інших сучасних релігій «язичницьким віруванням» значною мірою умовне та актуальне тільки серед християнських богословів.
Термін
Оскільки багато хто з Отців Церкви писав «проти язичників», язичництво спочатку існувало як літературний вимисел, як релігія тих, хто не був християнами. Однак язичництво, викладене Отцями Церкви, не було, строго кажучи релігією, а радше, серед іншого, неоднорідним ансамблем філософських позицій і вірувань, відкинутих Отцями Церкви. Таким чином, у пізній античності язичництво — це позиція, з якою боролися християни, а потім і влада. Лише в Новий час, з появою історії релігій, язичництво почали сприймати і вивчати як одну з релігій серед інших. Сьогодні про язичництво можна говорити у формі неоязичництва або як про філософську позицію, як це зробив Марк Оже у книзі «Le génie du paganisme» або Ален де Бенуа «Comment peut-on être païen ?».
Етимологія
Слово «язичництво» утворене від староцерк.-слов. ѩзыкъ — у значенні «народ», «плем'я». Це слово використовували для перекладу грец. ἔθνος («народ», «етнос»), яким, своєю чергою, у біблійних текстах перекладали івр. גוי, «гой» (множина גויים, «гоїм») — «народ». Оскільки євреї звали «язи́ками» (גויים, «гоїм») всі неєврейські народи, їхні релігії відповідно називались «язичницькими». З появою християнства це слово стало вживатися і щодо нехристиянських релігій.
Довгий час у літературі на позначення язичництва вживалися слова «поганізм», «поганство» — від лат. paganismus, утвореного від paganus. Слово pāgus означало «територія поза межами міста», тому сполучення religio pagana («поганська релігія»), вживане християнами до IV ст., первісно значило просто «сільська віра». Ще у І тисячолітті нашої ери слово paganus було запозичене і до праслов'янської мови — у формі *poganъ («язичник», «поганин»). Надалі семантика цього слова у багатьох слов'янських мовах розширилася — слово «поганий» стало означати не тільки «язичницький», а й «злий», «недобрий», «отруйний» (про гриб), «неїстівний» (про м'ясо). На сьогодні стосовно політеїстичних релігій слово «поганство» і похідні від нього вважаються лайливими.
Історія
Перше свідчення використання цього терміну для позначення нехристиян знаходимо в епітафії на могилі дитини з Сицилії, Юлії Флорентіни, яка прожила кілька місяців у перших десятиліттях IV століття. Епітафія описує її коротке життя, зазначаючи, що вона народилася язичницею (nata pagana), і що у віці 18 місяців, за кілька годин до свого останнього подиху, вона прийняла хрещення. Далі в епітафії йдеться про горе батьків і поховання священиком у місці, де ховали мучеників. Цей напис говорить про те, що за звичаєм початку IV століття люди народжувалися «поганами», але могли стати християнами через хрещення.
У середині IV століття Марій Вікторин був першим християнським автором, який використав термін «поган» у новому значенні. Коментуючи уривок з послання Павла до галатів, де йдеться про юдеїв та греків, Марій писав: «греки, тобто погани» (apud Graecos, id est apud paganos). У той час «греками» називали античних філософів, твори яких складали основу всієї літературної освіти. Таким чином, Марій ототожнював поганів з людьми, яких одностайно визнавали одними з найосвіченіших в історії. У VII столітті Ісидор Севільський підхопив цю ідею, запропонувавши химерну етимологію терміну «поган». Він стверджував, що paganus походить від грецького pagos, тобто Ареопагу. На думку Ісидора, назва «пагани», таким чином, стосувалася мешканців Афін. Але насправді, в Ареопазі грецьке pagos просто означає «пагорб», оскільки Ареопаг — це «пагорб Ареса». Термін «поган» походить від латинського pagus, що означало селян або сільських жителів, але аж ніяк не мешканців Афін. Августин Блаженний писав, що називав поганів «шанувальниками безлічі фальшивих богів». Оросій просто вважає поганів селянами.
Що стосується законодавчих текстів, то вперше цей термін з'являється в законі, виданому в 370 році імператором Валентиніаном, а потім досить часто використовується в низці релігійних законів, прийнятих між 381 і 423 роками і згрупованих у книзі XVI Кодексу Феодосія. Згідно з цими законами, поганів були ті, хто практикував магію і вважався забобонним або помилковим.
Неоязичництво
Існує тенденція плутати, свідомо чи ні, «язичництво» або релігію язичників з різними сучасними гетерогенними релігійними течіями.
Язичництво, про яке говорили Отці Церкви, стосувалося, зокрема, релігії римлян і греків, що не дуже відрізняється від сучасного індуїзму. Римська релігія, заснована на Pietas, Devotio, Fides, Virtus, Amor generis humani, Castitas, Dignitas, Ius, Sacrum, Fas і Nefas, культ предків-заступників, віра в невидимі, універсальні, благодійні та безсмертні сили, які керують світом і які ми знаємо, як зробити прихильними до нас за допомогою молитви (prex), або жертвоприношенням (якого людина позбавляє себе) і які називаються Divi (Святі або Боги), яким служить духовенство з фламінів, арвалів і весталок, а також священицькі колегії понтифіків, повністю розходиться з тим, що деякі сучасні рухи називають язичництвом.
Слід, однак, зазначити, що «релігія язичників» була баченням, яке євреї та перші християни мали щодо інших релігій. У той час це поняття охоплювало грецьку, римську, галльську, германську та єгипетську релігії. Тому світ не може бути обмежений тим, як його сприймали юдеї та перші християни.
Сьогодні цей термін використовується для опису будь-якого відродження стародавніх релігій дохристиянської Європи. Дехристиянізація західних країн супроводжувалася відродженням або появою найрізноманітніших релігійних і філософських течій, які часто позначають загальним терміном «неоязичництво».
Див. також
Примітки
- ЯЗИЦТВО – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 13 березня 2024.
- ЯЗИЧЕСТВО – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 14 березня 2024.
- Словник старослов'янської мови… — С. 807.
- Леута О. І. Старослов'янська мова: підручник. — К. : Вища школа, 2001. — 255 с. — .
- ЯЗИЧНИЦТВО — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 27 жовтня 2023.
- ПОГАНСТВО – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 14 березня 2024.
- ПОГАНСТВО — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 14 березня 2024.
- «Язичництво» // Етнічність: енциклопедичний довідник / В. Б. Євтух; Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова, Центр етноглобалістики. — К. : Фенікс, 2012. — С. 330—331. — 396 с.
- Paganism | Definition, Beliefs, Origin, & Christianity | Britannica. www.britannica.com (англ.). 16 лютого 2024. Процитовано 14 березня 2024.
- Див. використання терміну Сальвієном де Марселем.
- Починаючи з 370 року, імператорські закони, згруповані у V столітті у Феодосійському кодексі, залучали саме таке визначення.
- . web.archive.org. 5 березня 2017. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 21 квітня 2024.
- Harvey, Graham (2006). Paganism – Contemporary. The Encyclopedia of Religion and Nature (англ.). Continuum. doi:10.1093/acref/9780199754670.001.0001/acref-9780199754670-e-659?rskey=uq4zib&result=9.
- Б. Лобовик. Язичництво // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 734. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Augustin (2022). Préface. Les confessions précédées de dialogues philosophiques la cité de Dieu. Bibliothèque de la Pleiade (вид. 2ème ed). Paris: Gallimard. ISBN .
- Pierre Gisel, Qu'est-ce qu'une religion ?, p. 62.
- Augé, Marc (1990). Genié du paganism. Bibliotheque des sciences humaines. Paris: Gallimard. ISBN .
- Язик(2) // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
- Поганство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Поганство / Російсько-українські словники, r2u.org.ua
- Черных П. Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка. — 3-е изд., стереотип. — М.: Рус. язык, 1999. — Т. 2: Панцирь — Ящур. — С. 468. — 624 с. — . (рос.)
- Поганий // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
- Лозко Галина. Язичництво // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Zeiller, Jacques. « Paganus. Sur l'origine de l'acception religieuse du mot. » Comptes-rendus des séances de l'Académie des Inscriptions et Belles-Lettres, 84e année, no. 6 (1940): 540-541.
- Victorinus Afrus - In Epistola Pauli ad Galatas [0362-0372] Full Text at Documenta Catholica Omnia. www.documentacatholicaomnia.eu. Процитовано 14 березня 2024.
- Августин, «Відступлення».
Джерела та література
- Язичество // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- М. В. Гримич. Язичництво // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 725. — .
- П. Л. Яроцький. Язичництво // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Тофтул М. Г. Язичництво // Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. .
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Язичництво // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Язичництво // Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — C. 661. — 703 с. — .
- Українське язичництво / Г. С. Лозко. — Київ: Український центр духовної культури, 1994. — 96 с. —
- Давньоукраїнська релігія // Українська релігієзнавча енциклопедія / А. Колодний та ін. — Київ: Інститут філософії НАН України, 2015.
- Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. М., 1981. (рос.)
Посилання
- Язичництво // Електронна версія «Великої української енциклопедії»
- Хто такі язичники і неоязичники?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yazi chnictvo takozh yazi ctvo yazichejstvo starocerk slov ѩzyk narod plem ya abo poganstvo lat paganus silskij bagatoznachnij termin yakij vikoristovuyetsya v konteksti hristiyanskogo bogoslov ya ta mozhe poznachati stan bez prinalezhnosti do odniyeyi z monoteyistichnih religij z poglyadu hristiyanskoyi religijnoyi istoriyi znevazhliva nazva na poznachennya tih kogo vvazhayut neosvichenimi hristiyani kotri vvazhayutsya pogano navernenimi abo teplimi u svoyij viri osoba sho praktikuye magiyu abo vvazhayetsya zabobonnoyu U 20 stolitti yazichnictvo pochali zastosovuvati yak samonazvu praktiki suchasnogo yazichnictva suchasni yazichnicki ruhi ta politeyistichni rekonstruktori Suchasni yazichnicki tradiciyi chasto vklyuchayut viruvannya abo praktiki taki yak pokloninnya prirodi yaki vidriznyayutsya vid najbilshih svitovih religij Poshirene ne zovsim tochne vzhivannya termina shodo vsih politeyistichnih bagatobozhnih religij oskilki protistavlennya hristiyanstva ta inshih suchasnih religij yazichnickim viruvannyam znachnoyu miroyu umovne ta aktualne tilki sered hristiyanskih bogosloviv TerminOskilki bagato hto z Otciv Cerkvi pisav proti yazichnikiv yazichnictvo spochatku isnuvalo yak literaturnij vimisel yak religiya tih hto ne buv hristiyanami Odnak yazichnictvo vikladene Otcyami Cerkvi ne bulo strogo kazhuchi religiyeyu a radshe sered inshogo neodnoridnim ansamblem filosofskih pozicij i viruvan vidkinutih Otcyami Cerkvi Takim chinom u piznij antichnosti yazichnictvo ce poziciya z yakoyu borolisya hristiyani a potim i vlada Lishe v Novij chas z poyavoyu istoriyi religij yazichnictvo pochali sprijmati i vivchati yak odnu z religij sered inshih Sogodni pro yazichnictvo mozhna govoriti u formi neoyazichnictva abo yak pro filosofsku poziciyu yak ce zrobiv Mark Ozhe u knizi Le genie du paganisme abo Alen de Benua Comment peut on etre paien Etimologiya Slovo yazichnictvo utvorene vid starocerk slov ѩzyk u znachenni narod plem ya Ce slovo vikoristovuvali dlya perekladu grec ἔ8nos narod etnos yakim svoyeyu chergoyu u biblijnih tekstah perekladali ivr גוי goj mnozhina גויים goyim narod Oskilki yevreyi zvali yazi kami גויים goyim vsi neyevrejski narodi yihni religiyi vidpovidno nazivalis yazichnickimi Z poyavoyu hristiyanstva ce slovo stalo vzhivatisya i shodo nehristiyanskih religij Dovgij chas u literaturi na poznachennya yazichnictva vzhivalisya slova poganizm poganstvo vid lat paganismus utvorenogo vid paganus Slovo pagus oznachalo teritoriya poza mezhami mista tomu spoluchennya religio pagana poganska religiya vzhivane hristiyanami do IV st pervisno znachilo prosto silska vira She u I tisyacholitti nashoyi eri slovo paganus bulo zapozichene i do praslov yanskoyi movi u formi pogan yazichnik poganin Nadali semantika cogo slova u bagatoh slov yanskih movah rozshirilasya slovo poganij stalo oznachati ne tilki yazichnickij a j zlij nedobrij otrujnij pro grib neyistivnij pro m yaso Na sogodni stosovno politeyistichnih religij slovo poganstvo i pohidni vid nogo vvazhayutsya lajlivimi IstoriyaPershe svidchennya vikoristannya cogo terminu dlya poznachennya nehristiyan znahodimo v epitafiyi na mogili ditini z Siciliyi Yuliyi Florentini yaka prozhila kilka misyaciv u pershih desyatilittyah IV stolittya Epitafiya opisuye yiyi korotke zhittya zaznachayuchi sho vona narodilasya yazichniceyu nata pagana i sho u vici 18 misyaciv za kilka godin do svogo ostannogo podihu vona prijnyala hreshennya Dali v epitafiyi jdetsya pro gore batkiv i pohovannya svyashenikom u misci de hovali muchenikiv Cej napis govorit pro te sho za zvichayem pochatku IV stolittya lyudi narodzhuvalisya poganami ale mogli stati hristiyanami cherez hreshennya U seredini IV stolittya Marij Viktorin buv pershim hristiyanskim avtorom yakij vikoristav termin pogan u novomu znachenni Komentuyuchi urivok z poslannya Pavla do galativ de jdetsya pro yudeyiv ta grekiv Marij pisav greki tobto pogani apud Graecos id est apud paganos U toj chas grekami nazivali antichnih filosofiv tvori yakih skladali osnovu vsiyeyi literaturnoyi osviti Takim chinom Marij ototozhnyuvav poganiv z lyudmi yakih odnostajno viznavali odnimi z najosvichenishih v istoriyi U VII stolitti Isidor Sevilskij pidhopiv cyu ideyu zaproponuvavshi himernu etimologiyu terminu pogan Vin stverdzhuvav sho paganus pohodit vid greckogo pagos tobto Areopagu Na dumku Isidora nazva pagani takim chinom stosuvalasya meshkanciv Afin Ale naspravdi v Areopazi grecke pagos prosto oznachaye pagorb oskilki Areopag ce pagorb Aresa Termin pogan pohodit vid latinskogo pagus sho oznachalo selyan abo silskih zhiteliv ale azh niyak ne meshkanciv Afin Avgustin Blazhennij pisav sho nazivav poganiv shanuvalnikami bezlichi falshivih bogiv Orosij prosto vvazhaye poganiv selyanami Sho stosuyetsya zakonodavchih tekstiv to vpershe cej termin z yavlyayetsya v zakoni vidanomu v 370 roci imperatorom Valentinianom a potim dosit chasto vikoristovuyetsya v nizci religijnih zakoniv prijnyatih mizh 381 i 423 rokami i zgrupovanih u knizi XVI Kodeksu Feodosiya Zgidno z cimi zakonami poganiv buli ti hto praktikuvav magiyu i vvazhavsya zabobonnim abo pomilkovim NeoyazichnictvoDiv takozh Neoyazichnictvo Isnuye tendenciya plutati svidomo chi ni yazichnictvo abo religiyu yazichnikiv z riznimi suchasnimi geterogennimi religijnimi techiyami Yazichnictvo pro yake govorili Otci Cerkvi stosuvalosya zokrema religiyi rimlyan i grekiv sho ne duzhe vidriznyayetsya vid suchasnogo induyizmu Rimska religiya zasnovana na Pietas Devotio Fides Virtus Amor generis humani Castitas Dignitas Ius Sacrum Fas i Nefas kult predkiv zastupnikiv vira v nevidimi universalni blagodijni ta bezsmertni sili yaki keruyut svitom i yaki mi znayemo yak zrobiti prihilnimi do nas za dopomogoyu molitvi prex abo zhertvoprinoshennyam yakogo lyudina pozbavlyaye sebe i yaki nazivayutsya Divi Svyati abo Bogi yakim sluzhit duhovenstvo z flaminiv arvaliv i vestalok a takozh svyashenicki kolegiyi pontifikiv povnistyu rozhoditsya z tim sho deyaki suchasni ruhi nazivayut yazichnictvom Slid odnak zaznachiti sho religiya yazichnikiv bula bachennyam yake yevreyi ta pershi hristiyani mali shodo inshih religij U toj chas ce ponyattya ohoplyuvalo grecku rimsku gallsku germansku ta yegipetsku religiyi Tomu svit ne mozhe buti obmezhenij tim yak jogo sprijmali yudeyi ta pershi hristiyani Sogodni cej termin vikoristovuyetsya dlya opisu bud yakogo vidrodzhennya starodavnih religij dohristiyanskoyi Yevropi Dehristiyanizaciya zahidnih krayin suprovodzhuvalasya vidrodzhennyam abo poyavoyu najriznomanitnishih religijnih i filosofskih techij yaki chasto poznachayut zagalnim terminom neoyazichnictvo Div takozhAgnosticizm Animizm Animatizm Piznya antichnist Ateyizm Shamanizm Fetishizm Irreligiya Kemitizm Sekulyarizm Materializm Mifologiya Neoyazichnictvo Vikka PastafarianstvoPrimitkiYaZICTVO Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 13 bereznya 2024 YaZIChESTVO Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 14 bereznya 2024 Slovnik staroslov yanskoyi movi S 807 Leuta O I Staroslov yanska mova pidruchnik K Visha shkola 2001 255 s ISBN 966 642 068 6 YaZIChNICTVO ETIMOLOGIYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 27 zhovtnya 2023 POGANSTVO Akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi sum in ua Procitovano 14 bereznya 2024 POGANSTVO ETIMOLOGIYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 14 bereznya 2024 Yazichnictvo Etnichnist enciklopedichnij dovidnik V B Yevtuh Nac ped un t imeni M P Dragomanova Centr etnoglobalistiki K Feniks 2012 S 330 331 396 s Paganism Definition Beliefs Origin amp Christianity Britannica www britannica com angl 16 lyutogo 2024 Procitovano 14 bereznya 2024 Div vikoristannya terminu Salviyenom de Marselem Pochinayuchi z 370 roku imperatorski zakoni zgrupovani u V stolitti u Feodosijskomu kodeksi zaluchali same take viznachennya web archive org 5 bereznya 2017 Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 21 kvitnya 2024 Harvey Graham 2006 Paganism Contemporary The Encyclopedia of Religion and Nature angl Continuum doi 10 1093 acref 9780199754670 001 0001 acref 9780199754670 e 659 rskey uq4zib amp result 9 B Lobovik Yazichnictvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 734 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Augustin 2022 Preface Les confessions precedees de dialogues philosophiques la cite de Dieu Bibliotheque de la Pleiade vid 2eme ed Paris Gallimard ISBN 978 2 07 299658 0 Pierre Gisel Qu est ce qu une religion p 62 Auge Marc 1990 Genie du paganism Bibliotheque des sciences humaines Paris Gallimard ISBN 978 2 07 023094 5 Yazik 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in 568 s ISBN 978 966 00 0197 8 Poganstvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Poganstvo Rosijsko ukrayinski slovniki r2u org ua Chernyh P Ya Istoriko etimologicheskij slovar sovremennogo russkogo yazyka 3 e izd stereotip M Rus yazyk 1999 T 2 Pancir Yashur S 468 624 s ISBN 5 200 02685 7 ros Poganij Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Lozko Galina Yazichnictvo Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Zeiller Jacques Paganus Sur l origine de l acception religieuse du mot Comptes rendus des seances de l Academie des Inscriptions et Belles Lettres 84e annee no 6 1940 540 541 Victorinus Afrus In Epistola Pauli ad Galatas 0362 0372 Full Text at Documenta Catholica Omnia www documentacatholicaomnia eu Procitovano 14 bereznya 2024 Avgustin Vidstuplennya Dzherela ta literaturaYazichestvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 M V Grimich Yazichnictvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 725 ISBN 978 966 00 1359 9 P L Yarockij Yazichnictvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Toftul M G Yazichnictvo Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Literatura Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Yazichnictvo Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Yazichnictvo Znaki ukrayinskoyi etnokulturi slovnik dovidnik Vitalij Zhajvoronok NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Dovira 2006 C 661 703 s ISBN 966 507 195 5 Ukrayinske yazichnictvo G S Lozko Kiyiv Ukrayinskij centr duhovnoyi kulturi 1994 96 s ISBN 5 7707 5393 5 Davnoukrayinska religiya Ukrayinska religiyeznavcha enciklopediya A Kolodnij ta in Kiyiv Institut filosofiyi NAN Ukrayini 2015 Rybakov B A Yazychestvo drevnih slavyan M 1981 ros PosilannyaYazichnictvo Elektronna versiya Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi Hto taki yazichniki i neoyazichniki