Ктезифон Ктесифон також Тайсафун Мадаїн грец Κτησιφῶν Ktēsiphōn пехл Tyspwn перс تیسفون Tisfun араб قطسيفون Qaṭaysfūn ві

Ктезифон (Ктесифон), також Тайсафун, Мадаїн (грец. Κτησιφῶν (Ktēsiphōn), пехл. Tyspwn‎, перс. تیسفون‎ (Tisfun), араб. قطسيفون‎ (Qaṭaysfūn), вірм. Տիզբոն (Tizbon)) — колишнє місто в Месопотамії на березі Тигру, яке було столицею Парфянського царства та літньою столицею імперії Сассанідів.

Ктезифон

33°05′36″ пн. ш. 44°34′50″ сх. д. / 33.0936110000277779° пн. ш. 44.58083300002777349° сх. д.Координати: 33°05′36″ пн. ш. 44°34′50″ сх. д. / 33.0936110000277779° пн. ш. 44.58083300002777349° сх. д.
Країна	Ірак
Розташування	^d
Тип	^d і археологічна пам'ятка
Площа	30 км²
Дата заснування	120-ті до н. е.




Ктезифон Ктезифон (Ірак)

Медіафайли у Вікісховищі

Географія

Руїни міста лежать в сучасному Іраку, 35 км на південь від Багдаду.

На протилежному березі Тигру знаходилося інше місто, центр елліністичної культури, Селевкія.

Історія

З I століття до н. е. до початку III ст. — зимова резиденція Аршакидів — царів Парфії. З II ст. н. е. Ктезифон неодноразово завойовували римляни.

З 226/227 — столиця держави Сасанідів й одне з найбільших і найбагатших міст на Близькому Сході.

У 630-х захоплений і зруйнований арабами.

Селевкія-Ктезифон був центром несторіанства, яке до VI століття вийшло з контактів із ортодоксальним християнством, але почало набувати поширення в Південній та Східній Азії. Престол несторіанського патріархату було перенесено до Багдаду близько 751 року.

Пам'ятки

На східному березі Тигра збереглися залишки сасанідського царського палацу (обпалена цегла; датується III або V ст.) з гігантським склепінчастим айваном (тронна зала; проліт арки 25, 63 м). Фасад був оздоблений ярусами аркатур. Розкопками виявлені фрагменти стукової декорації.

Галерея

Палацовий комплекс
1824
, 1864
1876
Іракська поштова марка з аркою, 1923
, 1932
, 1990
Залишки , 2008

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

Пигулевская Н. В., Міста Ірану в ранньому середньовіччі, М.- Л., 1956;
Кинджалів Р. В., Луконін В. Г., Пам'ятники культури Сасанідського Ірану, Л., 1960;
Загальна історія архітектури, т. 1, М., 1970, з, 314-47;
Reutner O., Die Ausgrabungen der Deutschen Ktesiphon-Expedition im Winter 1928—1929, [В., 1930].

[1] Пигулевская Н. В., Міста Ірану в ранньому середньовіччі, М.- Л., 1956;

[2] Кинджалів Р. В., Луконін В. Г., Пам'ятники культури Сасанідського Ірану, Л., 1960;

[3] Загальна історія архітектури, т. 1, М., 1970, з, 314-47;

[4] Reutner O., Die Ausgrabungen der Deutschen Ktesiphon-Expedition im Winter 1928—1929, [В., 1930].