Селевкія на Тигрі (дав.-гр. Σελεύκεια επί του Τίγρη) — стародавнє місто на річці Тигр, руїни якого, відомі під назвою Тель-Умар, розташовані за 25 км на південь від Багдада. На протилежному боці річки було розташовано інше велике місто античності — Ктезифон.
Селевкія | |
---|---|
| |
33°08′13″ пн. ш. 44°31′01″ сх. д. / 33.13722200002777640° пн. ш. 44.517222000027771855° сх. д.Координати: 33°08′13″ пн. ш. 44°31′01″ сх. д. / 33.13722200002777640° пн. ш. 44.517222000027771855° сх. д. | |
Країна | Держава Селевкідів, Парфія і Держава Сасанідів |
Розташування | d |
Тип | населений пункт археологічна пам'ятка і d |
Площа | 5,6 км² |
Засновник | Селевк I Нікатор[1] |
Дата заснування | 305 до н. е.[1] |
Селевкія Селевкія (Ірак) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Із давнини неподалік від Селевкії розташовувалось поселення Упі (Опіс). Місто Селевкія було засновано полководцем Селевком Нікатором як столиця одного з царств, що з'явились після численних розділів імперії Александра Македонського. Датою заснування можна вважати 306—305 роки до н. е. Після битви при Іпсі (301 до н. е.), коли до Селевка перейшли також сирійські та малоазійські території, була заснована нова столиця на заході — Селевкія у Пієрії. Селевкія залишалась східною столицею та резиденцією сина царя — співправителя східних сатрапій.
Нікатор заснував місто дуже великих розмірів, за зразком Александрії, в якій Селевк перебував тривалий час, переховуючись від переслідувачів Антігона Одноокого та Деметрія Поліоркета. Місто було недонаселено, та 283 до н. е., Антіох I Сотер переселив до Селевкії жителів Вавилона й перевів вавилонське святилище зі збереженням попередньої назви — Есагіла. Відомо також, що небесним покровителем Селевкії був бог із македонським іменем Аполлон Комайос, святилище якого розміщувалось у центрі міста. Таким чином, у місті існували дві основні групи населення — вавилоняни та еллінізовані македоняни. На монетах зустрічаються примірники із зображенням двох богинь, які тримаються за руки, що символізувало згоду між двома громадами, що складали базу статку міста.
У 141 до н. е. місто захопили парфяни. Проте не виключено, що величезне, сильно укріплене місто здалось парфянам в обмін на широкі права самоврядування, якими воно користувалось до самого «великого повстання» 36–43 років.
У 128 до н. е. Селевкія ненадовго перейшла під владу Деметрія II, у 127/126 — Гіспаосіна Харакенського.
За свідченням Плінія кількість жителів, які сплачували податки, сягала 600 тисяч чоловік (рубіж н. е.). У античних авторів місто отримало похвальні епітети urbis maxima — найбільше місто.
У 117 році місто захоплене легіонами Траяна, проте через неможливість утримати місто багато будівель було зруйновано чи спалено.
У 164 році в результаті чергової римсько-парфянської війни місто захоплено легіонами Авідія Кассія, зі святилища винесли статую Аполлона Комайоса та поставили на Капітолійському пагорбі в Римі. На той час населення Селевкії сягало 300 000 осіб. Мор 165 року, що охопив всю Римську імперію, багато хто пов'язував із гнівом бога, статуя якого була зсунута зі свого місця.
На початку III століття Селевкія все ще існувала. Представник нової чинної династії Ірану, шаханшах Ардашир, заснував на протилежному березі Тигра нову Селевкію, назвавши її своїм ім'ям Вех-Ардашир («Перемога Ардашира») на честь перемоги над останнім представником парфянської династії — царевичем Валарашем. До нового міста було переселено жителів селевкії, яка поступово старішала.
Лібаній, пізньоримський автор, який описував походи імператора Юліана на схід, каже про залишені руїни Селевкії, неподалік від яких, на березі Тигра, Юліан раптово помер у своєму похідному шатрі (363). Однак ранньоарабські автори, розповідаючи про війни арабів, згадують про два міста на берегах Тигра, називаючи це місце «аль-мадаїн» (у перекладі — «міста»).
Дослідження міста
Селевкія була локалізована у 1920-их роках німецькими археологами Зарре й Герцфельдом. Тоді ж досліджувались руїни сасанідського міста. У 1927–1932 роках на городищі Селевкії проводились розкопки американської археологічної школи в Багдаді під керівництвом професора Лероя Вотермена. Для дослідження, поряд із традиційним розкриттям культурного шару використовувалось аерофотознімання, новітній для того часу метод дослідження, що дозволив у стислі терміни, з мінімальними затратами, встановити загальну топографію городища й представити структуру міста, що існувало колись на цьому місці.
Також було досліджено один з кварталів у центральній частині міста, що, по суті, був блоком розміром 140×70 метрів. Було розкрито послідовність із трьох основних шарів, датованих від середини II століття до н. е. до початку III століття.
У 1964–1989 городище досліджувалось експедицією туринського університету, було досліджено будівлю державного архіву в царському кварталі та проведено дослідження споруди незрозумілого призначення, розташованої на північ від архіву.
Примітки
Посилання
- Музей Келсі — характеристика розкопок американської експедиції [Архівовано 27 травня 2012 у Archive.is]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selevkiya na Tigri dav gr Seleykeia epi toy Tigrh starodavnye misto na richci Tigr ruyini yakogo vidomi pid nazvoyu Tel Umar roztashovani za 25 km na pivden vid Bagdada Na protilezhnomu boci richki bulo roztashovano inshe velike misto antichnosti Ktezifon Selevkiya33 08 13 pn sh 44 31 01 sh d 33 13722200002777640 pn sh 44 517222000027771855 sh d 33 13722200002777640 44 517222000027771855 Koordinati 33 08 13 pn sh 44 31 01 sh d 33 13722200002777640 pn sh 44 517222000027771855 sh d 33 13722200002777640 44 517222000027771855Krayina Derzhava Selevkidiv Parfiya i Derzhava SasanidivRoztashuvannya dTip naselenij punkt arheologichna pam yatka i dPlosha 5 6 km Zasnovnik Selevk I Nikator 1 Data zasnuvannya 305 do n e 1 SelevkiyaSelevkiya Irak Mediafajli u Vikishovishi Arheologichna karta Selevkiyi ta okolicIstoriyaIz davnini nepodalik vid Selevkiyi roztashovuvalos poselennya Upi Opis Misto Selevkiya bulo zasnovano polkovodcem Selevkom Nikatorom yak stolicya odnogo z carstv sho z yavilis pislya chislennih rozdiliv imperiyi Aleksandra Makedonskogo Datoyu zasnuvannya mozhna vvazhati 306 305 roki do n e Pislya bitvi pri Ipsi 301 do n e koli do Selevka perejshli takozh sirijski ta maloazijski teritoriyi bula zasnovana nova stolicya na zahodi Selevkiya u Piyeriyi Selevkiya zalishalas shidnoyu stoliceyu ta rezidenciyeyu sina carya spivpravitelya shidnih satrapij Nikator zasnuvav misto duzhe velikih rozmiriv za zrazkom Aleksandriyi v yakij Selevk perebuvav trivalij chas perehovuyuchis vid peresliduvachiv Antigona Odnookogo ta Demetriya Poliorketa Misto bulo nedonaseleno ta 283 do n e Antioh I Soter pereseliv do Selevkiyi zhiteliv Vavilona j pereviv vavilonske svyatilishe zi zberezhennyam poperednoyi nazvi Esagila Vidomo takozh sho nebesnim pokrovitelem Selevkiyi buv bog iz makedonskim imenem Apollon Komajos svyatilishe yakogo rozmishuvalos u centri mista Takim chinom u misti isnuvali dvi osnovni grupi naselennya vavilonyani ta ellinizovani makedonyani Na monetah zustrichayutsya primirniki iz zobrazhennyam dvoh bogin yaki trimayutsya za ruki sho simvolizuvalo zgodu mizh dvoma gromadami sho skladali bazu statku mista U 141 do n e misto zahopili parfyani Prote ne viklyucheno sho velichezne silno ukriplene misto zdalos parfyanam v obmin na shiroki prava samovryaduvannya yakimi vono koristuvalos do samogo velikogo povstannya 36 43 rokiv U 128 do n e Selevkiya nenadovgo perejshla pid vladu Demetriya II u 127 126 Gispaosina Harakenskogo Za svidchennyam Pliniya kilkist zhiteliv yaki splachuvali podatki syagala 600 tisyach cholovik rubizh n e U antichnih avtoriv misto otrimalo pohvalni epiteti urbis maxima najbilshe misto U 117 roci misto zahoplene legionami Trayana prote cherez nemozhlivist utrimati misto bagato budivel bulo zrujnovano chi spaleno U 164 roci v rezultati chergovoyi rimsko parfyanskoyi vijni misto zahopleno legionami Avidiya Kassiya zi svyatilisha vinesli statuyu Apollona Komajosa ta postavili na Kapitolijskomu pagorbi v Rimi Na toj chas naselennya Selevkiyi syagalo 300 000 osib Mor 165 roku sho ohopiv vsyu Rimsku imperiyu bagato hto pov yazuvav iz gnivom boga statuya yakogo bula zsunuta zi svogo miscya Na pochatku III stolittya Selevkiya vse she isnuvala Predstavnik novoyi chinnoyi dinastiyi Iranu shahanshah Ardashir zasnuvav na protilezhnomu berezi Tigra novu Selevkiyu nazvavshi yiyi svoyim im yam Veh Ardashir Peremoga Ardashira na chest peremogi nad ostannim predstavnikom parfyanskoyi dinastiyi carevichem Valarashem Do novogo mista bulo pereseleno zhiteliv selevkiyi yaka postupovo starishala Libanij piznorimskij avtor yakij opisuvav pohodi imperatora Yuliana na shid kazhe pro zalisheni ruyini Selevkiyi nepodalik vid yakih na berezi Tigra Yulian raptovo pomer u svoyemu pohidnomu shatri 363 Odnak rannoarabski avtori rozpovidayuchi pro vijni arabiv zgaduyut pro dva mista na beregah Tigra nazivayuchi ce misce al madayin u perekladi mista Doslidzhennya mistaSelevkiya bula lokalizovana u 1920 ih rokah nimeckimi arheologami Zarre j Gercfeldom Todi zh doslidzhuvalis ruyini sasanidskogo mista U 1927 1932 rokah na gorodishi Selevkiyi provodilis rozkopki amerikanskoyi arheologichnoyi shkoli v Bagdadi pid kerivnictvom profesora Leroya Votermena Dlya doslidzhennya poryad iz tradicijnim rozkrittyam kulturnogo sharu vikoristovuvalos aerofotoznimannya novitnij dlya togo chasu metod doslidzhennya sho dozvoliv u stisli termini z minimalnimi zatratami vstanoviti zagalnu topografiyu gorodisha j predstaviti strukturu mista sho isnuvalo kolis na comu misci Takozh bulo doslidzheno odin z kvartaliv u centralnij chastini mista sho po suti buv blokom rozmirom 140 70 metriv Bulo rozkrito poslidovnist iz troh osnovnih shariv datovanih vid seredini II stolittya do n e do pochatku III stolittya U 1964 1989 gorodishe doslidzhuvalos ekspediciyeyu turinskogo universitetu bulo doslidzheno budivlyu derzhavnogo arhivu v carskomu kvartali ta provedeno doslidzhennya sporudi nezrozumilogo priznachennya roztashovanoyi na pivnich vid arhivu PrimitkiOxford Classical Dictionary S Hornblower A Spawforth E Eidinow Oxford OUP 2012 ISBN 978 0 19 173525 7 d Track Q217595d Track Q7518994d Track Q55950433d Track Q34217d Track Q47484811d Track Q69525831PosilannyaMuzej Kelsi harakteristika rozkopok amerikanskoyi ekspediciyi Arhivovano 27 travnya 2012 u Archive is