Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фла вій Кла вдій Юліа н також Юліан ІІ Відступник або Юліан Філософ римський імператор правив з 361 по 363 Останній імпе

Флавій Юліан

Флавій Юліан

Фла́вій Кла́вдій Юліа́н (також Юліан ІІ Відступник або Юліан Філософ) — римський імператор, правив з 361 по 363. Останній імператор Риму язичник (неоплатонік), ритор, філософ і поет.

Флавій Клавдій Юліан
лат. Flavius Claudius Iulianus
image
Римський Імператор
4 листопада 361 — 26 червня 363
Попередник: Констанцій II
Наступник: Йовіан
Авґуст
Цезар
Rex
Pontifex Maximus
 
Народження: 17 листопада 331
Константинополь
Смерть: 26 червня 363(31 рік)
Межиріччя, Ірак
Причина смерті: загиблий у бою
Поховання: Тарс
Країна: Стародавній Рим[3]
Рід: Династія Константина
Батько: Юлій Констанцій
Мати: d
Шлюб: Олена Молодша
Діти: d

image Медіафайли у Вікісховищі

Мав спеціальні титули перемоги: Alamannicus Maximus («великий переможець алеманський»), 357 р.; Francius Maximus («великий переможець франків»), 358 р.; Germanicus Maximus («великий переможець германський»), Sarmaticus Maximus («великий переможець Сарматський»), 361 р.

Діяльність була присвячена відродженню язичництва (філософії). Християнські письменники, сучасники й вороги Флавія Юліана назвали його «відступником» (грец. άποστάτης), і це прізвисько, підтримане церквою, залишилось в історії.

Життєпис

Юліан, племінник імператора Костянтина Великого, виховувався єпископом Євсевієм у Нікомедії. Великий вплив на його духовий розвиток мав пристрасний шанувальник еллінської культури скопець , та відомий софіст Лібаній (грец. Λιβάνιος). Тому Юліан вже з юності відходить від християнства і стає таємним прихильником язичницької релігії, при нагоді часто відвідуючи філософські школи у Пергамі та Ефесі.

У 344 р. Юліану і його брату Констанцію Галлу було наказано жити в замку Macellum поблизу Кесарії Каппадокійської. Хоча умови життя відповідали високому становищу молодих людей, Юліан скаржився на брак суспільства, на постійні утиски свободи і на таємний нагляд. Ймовірно, до цього періоду потрібно віднести початки ворожості Юліана до християнської віри. У цьому положенні брати залишалися близько 6 років. Тим часом, бездітного Констанція вельми турбувала думка про наступника, так як з прямих нащадків Констанція Хлора в живих після переслідувань та вбивств залишалися лише два двоюрідних брата Констанція — Галл і Юліан.

350 р. Імператор вирішив залучити до влади Галла. Викликавши його із замку Macellum, Констанцій дав йому титул цезаря і призначив намісником в Антіохію. Але незабаром Галл був викликаний Констанцієм до себе і по дорозі вбитий в 354 р. За наполяганням імператриці Євсевії, яка діяла в цьому відношенні всупереч планам придворної партії, Констанцій повернув Юліану те становище, на яке він мав права за народженням.

352—354 рр. Юліан знову провів в Нікомедії, вивчаючи твори неоплатоників. У 355 р. поїхав вчитися в Афіни, де зустрівся й спілкувався з Григорієм Богословом і Василем Кесарійським.

У 355 році Констанцій II проголосив Юліана цезарем, одружив на своїй сестрі Олені та призначив намісником Галлії, де точилася вперта і важка боротьба з наступаючими германцями, які розоряли країну, руйнували міста і винищували населення. Юліан вдало впорався з важким завданням врятувати Галію і під Аргенторатом (нині Страсбург) завдав германцям нищівної поразки. Головною резиденцією Юліана в Галлії була Лютеція (Lutetia Parisiorum; пізніше Париж). Справи Юліана йшли вдало, а германці були відкинуті за Рейн.

У 357 році проти нього виступив алеманський король Хнодомар, якого було переможено під Аргентораті.

Докладніше: Битва при Аргентораті

У 359 році Юліан перейшов у наступ, перетнувши Рейн, змусивши королів алеманів Вадомара, Макріана, Вестральпа, Урсіцина, Урія, Харіобавда укласти мирний договір. «Я, будучи ще цезарем, — писав Юліан, — втретє перейшов Рейн; я зажадав від зарейнських варварів 20 000 полонених ... я, з волі богів, взяв всі міста, трохи менше сорока». Серед війська Юліан користувався великою любов'ю та повагою. Констанцій з підозрою і заздрістю ставився до успіхів Юліана.

image
Імператор Юліан ІІ

У 360 повсталі проти Констанція II галльські легіони проголосили Юліана імператором-августом. Ці новини застали Констанція в Кесарії Каппадокійської. Імператор не вступив у перемовини з Юліаном й зайнятий приготуваннями до походу, влітку і взимку 360 р. знаходився в Малій Азії; і тільки навесні 361 р. зміг почати рух до Європи. Після проголошення його імператором, в своєму листі до Констанція, Юліан пропонував укласти угоду щодо співправління. Але Констанцій зажадав від нього повного і остаточного усунення від справ, він вже почав збирати війська в Іллірії, Паннонії та Італії, коли несподівано помер 3 листопада 361 р.

11 грудня 361 р. Юліан вступив в Константинополь як прямий і законний спадкоємець римських імператорів.

Після смерті Констанція Юліан став єдинодержавним правителем Римської імперії. Він розширив права муніципальних курій, зменшив податки, скоротив палацовий штат, відмовився від розкішного, дорогого двору.

Ставши імператором, Юліан, підтриманий частиною багатих та освічених громадян, відкрито оголосив себе прихильником язичницької релігії, реформувавши її на базі неоплатонізму, він видав два едикти проти християн дозволивши їх убивати без суду та слідства на місці релігійних зібрань, відновив язичницькі храми.

Перський похід

Докладніше: Перський похід Юліана Відступника

Перський похід імператора Юліана — римсько-перський військовий конфлікт, що стався у 363 році на території Середньої і Верхньої Месопотамії, ініційований римською стороною як відповідь на систематичні вторгнення перських військ у римські володіння в Передній Азії.

Римські війська дійшли до столиці Персії Ктесифону, який взяли в облогу. Однак, ситуація погіршувалася тим, що римські підкріплення і вірменські союзники, яким належало нанести удар по Ктесифону з півночі, не з'явилися.

Один перс, людина стара і шановна, обіцяв Юліану бути провідником в середину Персії. Юліан спалив свій флот, що стояв на Тигру, і надлишок продовольства; але зрадник завів римлян в Карманітську пустелю, де зовсім не було води та їжі. Після втечі провідника, Юліан був змушений почати відступ, під натиском ворожих військ.

26 червня 363 року в битві при Самаррі Юліан отримав три поранення: в руку, груди і печінку. Остання рана була смертельною. За деякими повідомленнями, рани були нанесені солдатом його власної армії (можливо християнином).

Діяльність Юліана викликала ненависть з боку християнського духовенства, яке дало йому прізвисько Відступник (грец. άποστάτης). Після смерті Юліана антихристиянські едикти були скасовані імператором Йовіаном, який припинив переслідування християн.

Літературна творчість

image
Ioulianou autokratoros ta sozomena, 1696

Сам імператор є автором низки творів (трактатів, промов, листів), спрямованих проти християн. Найвідомішими є:

  • «Проти християн» (оригінал не зберігся), де Юліан зауважує, що у Біблії не менше міфів, ніж у грецькій або римській міфології;
  • промови «Про Матір богів» та «На честь Царя-Сонце» щодо захисту грецьких та римських традицій;
  • сатира «Ненависник бороди», де іронізує над мешканцями Антіохії, які поринули у розкоші та розваги;
  • сатира «Цезарі», де автор іронізує над імператорами, які намагалися довести своє божественне походження (імператори-погани) або обранність Богом (імператори-християни);
  • багате листування з державними діячами, філософами (78 листів збереглося до сьогодні).

Див. також

Примітки

  1. Гревс И. М. Юлиан, Флавий Клавдий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 333–341.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4148372d:Track:Q19908137d:Track:Q23892994d:Track:Q24512618
  2. Юлиан // Большая энциклопедия / за ред. Ю. С. Миколайович — Санкт-Петербург: Книговидавниче товариство «Просвещение», 1905. — Т. 20. — С. 700.
    d:Track:Q4380954d:Track:Q23927511d:Track:Q656d:Track:Q4091878d:Track:Q4533875d:Track:Q78304570
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118558684 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Вус, О. В. (2019). Юлиан Апостат. Персидский поход и загадка битвы у Туммара 26 июня 363 г. Т. 11 (вид. МАИАСП). с. 271—299. doi:10.24411/2713-2021-2019-00006. ISSN 2219-8857.

Джерела

  • Велика радянська енциклопедія
  • Вус О. В. Юлиан Апостат. Персидский поход и загадка битвы у Туммара 26 июня 363 г. // МАИАСП. – 2019. – Вып. 11. – С. 271–299.
  • Пак Е. А. 2010. Гибель Юлиана Отступника в отражении языческой и христианской традиции. Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия 2. История 3, 79—84.
  • Reinhard Raffat. Große Kaiser Roms, Buch Vertrieb Blank GmbH. 2005. .

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Флавій Клавдій Юліан
  • Евнапий. Жизни философов и софистов.(рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fla vij Kla vdij Yulia n takozh Yulian II Vidstupnik abo Yulian Filosof rimskij imperator praviv z 361 po 363 Ostannij imperator Rimu yazichnik neoplatonik ritor filosof i poet Flavij Klavdij Yulian lat Flavius Claudius IulianusRimskij Imperator4 listopada 361 26 chervnya 363Poperednik Konstancij IINastupnik JovianAvgustCezarRexPontifex Maximus Narodzhennya 17 listopada 331 KonstantinopolSmert 26 chervnya 363 31 rik Mezhirichchya IrakPrichina smerti zagiblij u boyuPohovannya TarsKrayina Starodavnij Rim 3 Rid Dinastiya KonstantinaBatko Yulij KonstancijMati dShlyub Olena MolodshaDiti d Mediafajli b u Vikishovishi Mav specialni tituli peremogi Alamannicus Maximus velikij peremozhec alemanskij 357 r Francius Maximus velikij peremozhec frankiv 358 r Germanicus Maximus velikij peremozhec germanskij Sarmaticus Maximus velikij peremozhec Sarmatskij 361 r Diyalnist bula prisvyachena vidrodzhennyu yazichnictva filosofiyi Hristiyanski pismenniki suchasniki j vorogi Flaviya Yuliana nazvali jogo vidstupnikom grec apostaths i ce prizvisko pidtrimane cerkvoyu zalishilos v istoriyi ZhittyepisYulian pleminnik imperatora Kostyantina Velikogo vihovuvavsya yepiskopom Yevseviyem u Nikomediyi Velikij vpliv na jogo duhovij rozvitok mav pristrasnij shanuvalnik ellinskoyi kulturi skopec ta vidomij sofist Libanij grec Libanios Tomu Yulian vzhe z yunosti vidhodit vid hristiyanstva i staye tayemnim prihilnikom yazichnickoyi religiyi pri nagodi chasto vidviduyuchi filosofski shkoli u Pergami ta Efesi U 344 r Yulianu i jogo bratu Konstanciyu Gallu bulo nakazano zhiti v zamku Macellum poblizu Kesariyi Kappadokijskoyi Hocha umovi zhittya vidpovidali visokomu stanovishu molodih lyudej Yulian skarzhivsya na brak suspilstva na postijni utiski svobodi i na tayemnij naglyad Jmovirno do cogo periodu potribno vidnesti pochatki vorozhosti Yuliana do hristiyanskoyi viri U comu polozhenni brati zalishalisya blizko 6 rokiv Tim chasom bezditnogo Konstanciya velmi turbuvala dumka pro nastupnika tak yak z pryamih nashadkiv Konstanciya Hlora v zhivih pislya peresliduvan ta vbivstv zalishalisya lishe dva dvoyuridnih brata Konstanciya Gall i Yulian 350 r Imperator virishiv zaluchiti do vladi Galla Viklikavshi jogo iz zamku Macellum Konstancij dav jomu titul cezarya i priznachiv namisnikom v Antiohiyu Ale nezabarom Gall buv viklikanij Konstanciyem do sebe i po dorozi vbitij v 354 r Za napolyagannyam imperatrici Yevseviyi yaka diyala v comu vidnoshenni vsuperech planam pridvornoyi partiyi Konstancij povernuv Yulianu te stanovishe na yake vin mav prava za narodzhennyam 352 354 rr Yulian znovu proviv v Nikomediyi vivchayuchi tvori neoplatonikiv U 355 r poyihav vchitisya v Afini de zustrivsya j spilkuvavsya z Grigoriyem Bogoslovom i Vasilem Kesarijskim U 355 roci Konstancij II progolosiv Yuliana cezarem odruzhiv na svoyij sestri Oleni ta priznachiv namisnikom Galliyi de tochilasya vperta i vazhka borotba z nastupayuchimi germancyami yaki rozoryali krayinu rujnuvali mista i vinishuvali naselennya Yulian vdalo vporavsya z vazhkim zavdannyam vryatuvati Galiyu i pid Argentoratom nini Strasburg zavdav germancyam nishivnoyi porazki Golovnoyu rezidenciyeyu Yuliana v Galliyi bula Lyuteciya Lutetia Parisiorum piznishe Parizh Spravi Yuliana jshli vdalo a germanci buli vidkinuti za Rejn U 357 roci proti nogo vistupiv alemanskij korol Hnodomar yakogo bulo peremozheno pid Argentorati Dokladnishe Bitva pri Argentorati U 359 roci Yulian perejshov u nastup peretnuvshi Rejn zmusivshi koroliv alemaniv Vadomara Makriana Vestralpa Ursicina Uriya Hariobavda uklasti mirnij dogovir Ya buduchi she cezarem pisav Yulian vtretye perejshov Rejn ya zazhadav vid zarejnskih varvariv 20 000 polonenih ya z voli bogiv vzyav vsi mista trohi menshe soroka Sered vijska Yulian koristuvavsya velikoyu lyubov yu ta povagoyu Konstancij z pidozroyu i zazdristyu stavivsya do uspihiv Yuliana Imperator Yulian II U 360 povstali proti Konstanciya II gallski legioni progolosili Yuliana imperatorom avgustom Ci novini zastali Konstanciya v Kesariyi Kappadokijskoyi Imperator ne vstupiv u peremovini z Yulianom j zajnyatij prigotuvannyami do pohodu vlitku i vzimku 360 r znahodivsya v Malij Aziyi i tilki navesni 361 r zmig pochati ruh do Yevropi Pislya progoloshennya jogo imperatorom v svoyemu listi do Konstanciya Yulian proponuvav uklasti ugodu shodo spivpravlinnya Ale Konstancij zazhadav vid nogo povnogo i ostatochnogo usunennya vid sprav vin vzhe pochav zbirati vijska v Illiriyi Pannoniyi ta Italiyi koli nespodivano pomer 3 listopada 361 r 11 grudnya 361 r Yulian vstupiv v Konstantinopol yak pryamij i zakonnij spadkoyemec rimskih imperatoriv Pislya smerti Konstanciya Yulian stav yedinoderzhavnim pravitelem Rimskoyi imperiyi Vin rozshiriv prava municipalnih kurij zmenshiv podatki skorotiv palacovij shtat vidmovivsya vid rozkishnogo dorogogo dvoru Stavshi imperatorom Yulian pidtrimanij chastinoyu bagatih ta osvichenih gromadyan vidkrito ogolosiv sebe prihilnikom yazichnickoyi religiyi reformuvavshi yiyi na bazi neoplatonizmu vin vidav dva edikti proti hristiyan dozvolivshi yih ubivati bez sudu ta slidstva na misci religijnih zibran vidnoviv yazichnicki hrami Perskij pohidDokladnishe Perskij pohid Yuliana Vidstupnika Perskij pohid imperatora Yuliana rimsko perskij vijskovij konflikt sho stavsya u 363 roci na teritoriyi Serednoyi i Verhnoyi Mesopotamiyi inicijovanij rimskoyu storonoyu yak vidpovid na sistematichni vtorgnennya perskih vijsk u rimski volodinnya v Perednij Aziyi Rimski vijska dijshli do stolici Persiyi Ktesifonu yakij vzyali v oblogu Odnak situaciya pogirshuvalasya tim sho rimski pidkriplennya i virmenski soyuzniki yakim nalezhalo nanesti udar po Ktesifonu z pivnochi ne z yavilisya Odin pers lyudina stara i shanovna obicyav Yulianu buti providnikom v seredinu Persiyi Yulian spaliv svij flot sho stoyav na Tigru i nadlishok prodovolstva ale zradnik zaviv rimlyan v Karmanitsku pustelyu de zovsim ne bulo vodi ta yizhi Pislya vtechi providnika Yulian buv zmushenij pochati vidstup pid natiskom vorozhih vijsk 26 chervnya 363 roku v bitvi pri Samarri Yulian otrimav tri poranennya v ruku grudi i pechinku Ostannya rana bula smertelnoyu Za deyakimi povidomlennyami rani buli naneseni soldatom jogo vlasnoyi armiyi mozhlivo hristiyaninom Diyalnist Yuliana viklikala nenavist z boku hristiyanskogo duhovenstva yake dalo jomu prizvisko Vidstupnik grec apostaths Pislya smerti Yuliana antihristiyanski edikti buli skasovani imperatorom Jovianom yakij pripiniv peresliduvannya hristiyan Literaturna tvorchistIoulianou autokratoros ta sozomena 1696 Sam imperator ye avtorom nizki tvoriv traktativ promov listiv spryamovanih proti hristiyan Najvidomishimi ye Proti hristiyan original ne zberigsya de Yulian zauvazhuye sho u Bibliyi ne menshe mifiv nizh u greckij abo rimskij mifologiyi promovi Pro Matir bogiv ta Na chest Carya Sonce shodo zahistu greckih ta rimskih tradicij satira Nenavisnik borodi de ironizuye nad meshkancyami Antiohiyi yaki porinuli u rozkoshi ta rozvagi satira Cezari de avtor ironizuye nad imperatorami yaki namagalisya dovesti svoye bozhestvenne pohodzhennya imperatori pogani abo obrannist Bogom imperatori hristiyani bagate listuvannya z derzhavnimi diyachami filosofami 78 listiv zbereglosya do sogodni Div takozhPortal Istoriya Spisok Vizantijskih imperatoriv Svyatij MerkurijPrimitkiGrevs I M Yulian Flavij Klavdij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XLI S 333 341 d Track Q656d Track Q602358d Track Q4148372d Track Q19908137d Track Q23892994d Track Q24512618 Yulian Bolshaya enciklopediya za red Yu S Mikolajovich Sankt Peterburg Knigovidavniche tovaristvo Prosveshenie 1905 T 20 S 700 d Track Q4380954d Track Q23927511d Track Q656d Track Q4091878d Track Q4533875d Track Q78304570 Deutsche Nationalbibliothek Record 118558684 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Vus O V 2019 Yulian Apostat Persidskij pohod i zagadka bitvy u Tummara 26 iyunya 363 g T 11 vid MAIASP s 271 299 doi 10 24411 2713 2021 2019 00006 ISSN 2219 8857 DzherelaVelika radyanska enciklopediya Vus O V Yulian Apostat Persidskij pohod i zagadka bitvy u Tummara 26 iyunya 363 g MAIASP 2019 Vyp 11 S 271 299 Pak E A 2010 Gibel Yuliana Otstupnika v otrazhenii yazycheskoj i hristianskoj tradicii Vestnik Sankt Peterburgskogo universiteta Seriya 2 Istoriya 3 79 84 Reinhard Raffat Grosse Kaiser Roms Buch Vertrieb Blank GmbH 2005 ISBN 3 937501 12 6 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Flavij Klavdij YulianEvnapij Zhizni filosofov i sofistov ros

Дата публікації:
Топ