Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Газар Парпеці (Парпеций) (вірм. Ղազար Փարպեցի) — вірменський літописець та історик V–VI століття. Мав близькі зв’язки з впливовою шляхетною родиною Мамиконів. Найбільш відомий створенням історії Вірменії приблизно на початку VI століття.
| Газар Парпеций | |
|---|---|
| вірм. Ղազար Փարպեցի | |
 Monument_to_Ghazar_Parpetsi_in_Parpi.jpg | |
| Народився | circa 441-443 or 453 Парпі, Айрарат, Велика Вірменія[2] |
| Помер | Early sixth century Parpi1 |
| Національність | вірмени[2] |
| Діяльність | історик |
| Знання мов | вірменська |
| Magnum opus | d |
| |
Біографія
Газар народився в селі Парпі (поблизу міста Аштарак у Вірменії, що знаходилось під владою Сасанідів) і був вихований принцесою з роду Маміконян. Завдяки зв’язкам, які він підтримував з родиною Маміконян, після поразки вірмен у битві при Аварайрі у 451 році, Газар переїхав до замку Маміконського принца Ашуса в Гугарку, де здобув початкову освіту. Навчаючись у Агана Артструні, подружився з Вааном Маміконяном. Відмінно навчався і з 465 по 470 рік відвідував школу в Константинополі, вивчаючи нові мови, релігію, літературу та класичну філософію. Повернувшись до Вірменії, Газар зайнявся освітньою та духовною діяльністю в місті Ширак, який тоді був у володінні родини Камсаракян. З 484 по 486 роки жив у Сюніку, поки Вардан Мамиконян, якого нещодавно призначили главою марзпанської Вірменії, не запросив його наглядати за реконструкцією монастиря, що будувався у Вагаршапаті. Ваган призначив Газара настоятелем в монастирі, хоча його освіта, а також освітня та духовна політика не сприймались більш консервативними елементами церкви. За звинуваченням в єресі, він був вигнаний з монастиря у 490 році, оселившись у місті Аміда у Візантії.
Згідно з вірменською традицією Газар був похований біля руїн вірменської церкви в каньйоні Парпі, на південь від села Лазрев у Вірменії.
Праці
Газар найбільш відомий написанням «Історії Вірменії». Після повернення з Аміди в 493 році Вардан Маміконян попросив свого друга написати нову історію Вірменії, починаючи з того місця, де закінчив історик Фавстос Візантійський, тобто з правління царя Арсака II (Аршака II). Історія складається з трьох частин. Перша розповідає про історію Вірменії з середини IV століття та життя у Вірменії під владою Сасанідів до смерті Саака Партева та Месропа Маштоца в середині V століття. Друга стосується подій, що передували битві при Аварайрі, а також її подальших наслідків, а третя — описує Вартананкські війни та підписання Нварсацького договору 484 року. Основними джерелами, які він використовує в історії, є первинні праці інших істориків, Агафангела Вірменського, та Фавстоса, хоча він, очевидно, використовував праці інших істориків, зокрема «Historia Ecclesiastica» Євсевія Кесарійського.
Переклади
Переклади англійською
Історія Вірменії, перекладена англійською Робертом Бедросяном (1980).
Історія Вірменії, перекладена англійською мовою Робертом В. Томсоном (1991).
Посилання
- Muradyan, 2018.
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Hacikyan, Agop Jack, Gabriel Basmajian, Nourhan Ouzounian and Edward S. Franchuk. The Heritage of Armenian Literature: The Heritage of Armenian Literature: From the Oral Tradition to the Golden Age, vol. 1. Detroit: Wayne State University, 2000, .
- Melik-Bakhshyan, Stepan. «Ղազար Փարպեցի» (Ghazar Parpetsi). Soviet Armenian Encyclopedia. vol. vii. Yerevan: Armenian Academy of Sciences, 1981, pp. 19–20.(вірм.)
- Bedrosian, Robert. Ghazar P'arpec'i's History of the Armenians: Translator's Preface. Robert Bedrosian’s Homepage. New York, 1985. Accessed June 9, 2008.
- Archive.org
Джерела
- Muradyan, Gohar (2018). ŁAZAR PʿARPECʿI. Encyclopaedia Iranica.
Посилання
- Передмова перекладача до англійського перекладу «Історії вірмен».
- Англійський переклад Історії вірмен – дзеркало, якщо основний сайт недоступний
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gazar Parpeci Parpecij virm Ղազար Փարպեցի virmenskij litopisec ta istorik V VI stolittya Mav blizki zv yazki z vplivovoyu shlyahetnoyu rodinoyu Mamikoniv Najbilsh vidomij stvorennyam istoriyi Virmeniyi priblizno na pochatku VI stolittya Gazar Parpecijvirm Ղազար ՓարպեցիMonument to Ghazar Parpetsi in Parpi jpgNarodivsyacirca 441 443 or 453 Parpi Ajrarat Velika Virmeniya 2 PomerEarly sixth century Parpi1Nacionalnistvirmeni 2 DiyalnististorikZnannya movvirmenskaMagnum opusd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGazar narodivsya v seli Parpi poblizu mista Ashtarak u Virmeniyi sho znahodilos pid vladoyu Sasanidiv i buv vihovanij princesoyu z rodu Mamikonyan Zavdyaki zv yazkam yaki vin pidtrimuvav z rodinoyu Mamikonyan pislya porazki virmen u bitvi pri Avarajri u 451 roci Gazar pereyihav do zamku Mamikonskogo princa Ashusa v Gugarku de zdobuv pochatkovu osvitu Navchayuchis u Agana Artstruni podruzhivsya z Vaanom Mamikonyanom Vidminno navchavsya i z 465 po 470 rik vidviduvav shkolu v Konstantinopoli vivchayuchi novi movi religiyu literaturu ta klasichnu filosofiyu 213 Povernuvshis do Virmeniyi Gazar zajnyavsya osvitnoyu ta duhovnoyu diyalnistyu v misti Shirak yakij todi buv u volodinni rodini Kamsarakyan Z 484 po 486 roki zhiv u Syuniku poki Vardan Mamikonyan yakogo neshodavno priznachili glavoyu marzpanskoyi Virmeniyi ne zaprosiv jogo naglyadati za rekonstrukciyeyu monastirya sho buduvavsya u Vagarshapati Vagan priznachiv Gazara nastoyatelem v monastiri hocha jogo osvita a takozh osvitnya ta duhovna politika ne sprijmalis bilsh konservativnimi elementami cerkvi Za zvinuvachennyam v yeresi vin buv vignanij z monastirya u 490 roci oselivshis u misti Amida u Vizantiyi 214 Zgidno z virmenskoyu tradiciyeyu Gazar buv pohovanij bilya ruyin virmenskoyi cerkvi v kanjoni Parpi na pivden vid sela Lazrev u Virmeniyi PraciGazar najbilsh vidomij napisannyam Istoriyi Virmeniyi Pislya povernennya z Amidi v 493 roci Vardan Mamikonyan poprosiv svogo druga napisati novu istoriyu Virmeniyi pochinayuchi z togo miscya de zakinchiv istorik Favstos Vizantijskij tobto z pravlinnya carya Arsaka II Arshaka II 215 Istoriya skladayetsya z troh chastin Persha rozpovidaye pro istoriyu Virmeniyi z seredini IV stolittya ta zhittya u Virmeniyi pid vladoyu Sasanidiv do smerti Saaka Parteva ta Mesropa Mashtoca v seredini V stolittya Druga stosuyetsya podij sho pereduvali bitvi pri Avarajri a takozh yiyi podalshih naslidkiv a tretya opisuye Vartanankski vijni ta pidpisannya Nvarsackogo dogovoru 484 roku 215 6 Osnovnimi dzherelami yaki vin vikoristovuye v istoriyi ye pervinni praci inshih istorikiv Agafangela Virmenskogo ta Favstosa hocha vin ochevidno vikoristovuvav praci inshih istorikiv zokrema Historia Ecclesiastica Yevseviya Kesarijskogo PerekladiPerekladi anglijskoyu Istoriya Virmeniyi perekladena anglijskoyu Robertom Bedrosyanom 1980 Istoriya Virmeniyi perekladena anglijskoyu movoyu Robertom V Tomsonom 1991 PosilannyaMuradyan 2018 Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Hacikyan Agop Jack Gabriel Basmajian Nourhan Ouzounian and Edward S Franchuk The Heritage of Armenian Literature The Heritage of Armenian Literature From the Oral Tradition to the Golden Age vol 1 Detroit Wayne State University 2000 ISBN 0 8143 2815 6 Melik Bakhshyan Stepan Ղազար Փարպեցի Ghazar Parpetsi Soviet Armenian Encyclopedia vol vii Yerevan Armenian Academy of Sciences 1981 pp 19 20 virm Bedrosian Robert Ghazar P arpec i s History of the Armenians Translator s Preface Robert Bedrosian s Homepage New York 1985 Accessed June 9 2008 Archive orgDzherelaMuradyan Gohar 2018 LAZAR PʿARPECʿI Encyclopaedia Iranica PosilannyaPeredmova perekladacha do anglijskogo perekladu Istoriyi virmen Anglijskij pereklad Istoriyi virmen dzerkalo yaksho osnovnij sajt nedostupnij