Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Діярбаки р тур Diyarbakır Амед курд Amed Тигранакерт вірм Դիարբեքիր Ամիդ Տիգրանակերտ велике місто у південно східній Тур

Діярбакир

Діярбакир

Діярбаки́р (тур. Diyarbakır), Амед (курд. Amed), Тигранакерт (вірм. Դիարբեքիր/Ամիդ/Տիգրանակերտ) — велике місто у південно-східній Туреччині, адміністративний центр ілу (провінції) Діярбакир. Місто розташоване на березі річки Тигр та має населення близько 600 тис. мешканців. Місто відоме своєю культурою, фольклором і кавунами. Його населення переважно курдське, а місто інколи називають «неофіційною столицею» Турецького Курдистану.

Діярбакир
Diyarbakır
ئامه‌د
ܐܡܝܕ‎
—  Місто  —
image
Вид Діярбакир
Координати: 37°54′39″ пн. ш. 40°14′12″ сх. д. / 37.91083° пн. ш. 40.23667° сх. д. / 37.91083; 40.23667
Країна Туреччина
Регіон Пд.-Сх. Анатолія
Іл Діярбакир
Уряд
 - Мер Осман Байдемір (DTP)
 - Губернатор Ефкан Ала
Висота над р.м. 675 м 
Населення (2013) 930,266
 - Усього 1,300,000
Населення міст Туреччини
Часовий пояс EET ()
 - Літній час EEST ()
Поштовий код 21x xx
Телефонний код(и) (0090)+ 412
Автомобільні номери 21
Вебсайт: www.diyarbakir-bld.gov.tr
image
image
Діярбакир
Розташування міста на мапі Туреччини

Історія

Історична назва цього стародавнього міста — Аміда або Амед. У IV ст., по велінню Констанція II, навколо нього були зведені міські мури з базальтових тесанних каменів. У 359 році Амід був завойований іранським шахом Шапуром. Згодом Юстиніан I відвоював місто і провів додаткові фортифікаційні роботи. Потім Амід знову перейшов в іранські руки. У 640 році був завойований арабським плем'ям Бекір (або Бакр), і на його честь отримав назву Діярбекір. Діярбекір був одним з пунктів Великого шовкового шляху. У 958 візантійці повернули контроль над містом. У 1001 році Діярбекір став резиденцією курдської династії Мерванідів. У 1085 році перейшов в туркменські руки. У 1534 році Діярбекір був завойований султаном Сулейманом I Кануні і увійшов до складу Османської імперії. Візантійська фортеця отримала назву Іч-кале.

14 грудня 1847 року після придушення повстання курдського вождя Бедрхан-бея, Діярбекір став центром «провінції Курдистан» . Територія провінції, однак, була населена переважно вірменами. У Діярбекірі існувало 7 вірменських шкіл. У 1864 році провінція Курдистан перейменована в провінцію Діярбекір. У XIX—XX століттях османська влада часто ув'язнювала в Діярбекірській в'язниці діячів болгарського і македонського національно-визвольного руху.

1-3 листопада 1895 року, за султана Абдул-Гаміда II, турки влаштували в місті різанину вірменів і ассирійців.. У різанині й грабежах брали активну участь поліція і аскери. Загинуло 3000, поранено було 1500 чоловік. Вщент було зруйновано 2 приміських вірменських села. Частина вірмен, вдалася до самооборони, зуміла відкинути фанатичний мусульманський натовп. Кілька тисяч людей знайшли притулок у французькому консульстві, католицьких церквах. Ассирійцям вдалося захистити недоторканність своїх храмів, у них ховалися як ассирійці, так і вірмени.

У 1908—1909 роках Діярбекірське відділення партії «Єднання і прогрес» очолював місцевий туркмен  — майбутній заступник міністра внутрішніх справ Талаат-паші.

На 1915 рік у місті та прилеглих селах, проживало 296 000 чоловік, з яких вірмени — 105 000 (35,5 %), курди — 55 000 (18,6 %), турки — 45 000 (15,2 %), інші народи (ассирійці, араби, черкеси тощо) — 91 000 (30,7 %). Християни становили понад 50 % населення міста. В результаті організованого владою Османської імперії (перш за все — Талаатом і Гекальпом) геноциду, все християнське населення було знищено або депортовано. Знищивши в червні 1915 р найбільш впливових представників вірменської громади, турецька влада до жовтня того ж року депортували в Рас-вул-Айн і винищили переважну більшість місцевих вірмен.

Кемалісти встановили контроль над Діярбекіром у 1923 році. У 1937 році Ататюрк особисто відвідав Діярбекір після чергового конфлікту з місцевими курдами і розпорядився замінити популярне у курдів ім'я міста Діярбекір на співзвучне Діярбакир (від турецького слова «bakır» — «мідь»).

У 1966 році в Діярбакирі заснована філія Анкарського університету, що стала у 1973 року незалежним університетом Тігріс.

У 1981—2002 роках Діярбакир, через бойові дій між турецькою армією і загонами КРП (Курдської робітничої партії), був закритим містом.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 30 °C (86 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 1.7 °С (35 °F).

Клімат Діярбакира
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15 21 25 31 42 41 45 47 42 35 25 17 47
Середній максимум, °C 5 8 13 19 25 32 37 37 32 24 15 8 21
Середня температура, °C 1 3 8 13 18 25 30 29 25 17 9 4 15
Середній мінімум, °C −2 −1 2 7 11 17 22 21 16 10 3 0 9
Абсолютний мінімум, °C −21 −16 −13 −2 −2 7 12 8 3 1 −7 −22 −22
Норма опадів, мм 70 60 60 70 40 10 0 0 0 30 50 70 490
Джерело: Weatherbase

Див. також

Посилання

  1. . Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 4 вересня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  2. Distribution of Kurdish People [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.],
  3. Gunter, Michael M. (April 2004). Why Kurdish Statehood is Unlikely. : 106. As some have noted, Turkey's road to the EU lies through Diyarbakir (the unofficial capital of Turkish Kurdistan)
  4. Emir Bedirhan Lütfi Ahmad Ramiz bgst 2007 p.113 (translation of Takvim-i Vekayi)
  5. Gunter, Michael. . с. 8. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 17 червня 2018.
  6. Завдяки великодушності і сміливості консула Г. Мейра.
  7. Dumper, Michael. . с. 130. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 17 червня 2018.
  8. . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Diyarbaki r tur Diyarbakir Amed kurd Amed Tigranakert virm Դիարբեքիր Ամիդ Տիգրանակերտ velike misto u pivdenno shidnij Turechchini administrativnij centr ilu provinciyi Diyarbakir Misto roztashovane na berezi richki Tigr ta maye naselennya blizko 600 tis meshkanciv Misto vidome svoyeyu kulturoyu folklorom i kavunami Jogo naselennya perevazhno kurdske a misto inkoli nazivayut neoficijnoyu stoliceyu Tureckogo Kurdistanu Diyarbakir Diyarbakir ئامه د ܐܡܝܕ Misto Vid DiyarbakirKoordinati 37 54 39 pn sh 40 14 12 sh d 37 91083 pn sh 40 23667 sh d 37 91083 40 23667KrayinaTurechchinaRegionPd Sh AnatoliyaIlDiyarbakirUryad MerOsman Bajdemir DTP GubernatorEfkan AlaVisota nad r m 675 m Naselennya 2013 930 266 Usogo 1 300 000Naselennya mist TurechchiniChasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Poshtovij kod 21x xxTelefonnij kod i 0090 412Avtomobilni nomeri 21Vebsajt www diyarbakir bld gov trDiyarbakirRoztashuvannya mista na mapi TurechchiniIstoriyaIstorichna nazva cogo starodavnogo mista Amida abo Amed U IV st po velinnyu Konstanciya II navkolo nogo buli zvedeni miski muri z bazaltovih tesannih kameniv U 359 roci Amid buv zavojovanij iranskim shahom Shapurom Zgodom Yustinian I vidvoyuvav misto i proviv dodatkovi fortifikacijni roboti Potim Amid znovu perejshov v iranski ruki U 640 roci buv zavojovanij arabskim plem yam Bekir abo Bakr i na jogo chest otrimav nazvu Diyarbekir Diyarbekir buv odnim z punktiv Velikogo shovkovogo shlyahu U 958 vizantijci povernuli kontrol nad mistom U 1001 roci Diyarbekir stav rezidenciyeyu kurdskoyi dinastiyi Mervanidiv U 1085 roci perejshov v turkmenski ruki U 1534 roci Diyarbekir buv zavojovanij sultanom Sulejmanom I Kanuni i uvijshov do skladu Osmanskoyi imperiyi Vizantijska fortecya otrimala nazvu Ich kale 14 grudnya 1847 roku pislya pridushennya povstannya kurdskogo vozhdya Bedrhan beya Diyarbekir stav centrom provinciyi Kurdistan Teritoriya provinciyi odnak bula naselena perevazhno virmenami U Diyarbekiri isnuvalo 7 virmenskih shkil U 1864 roci provinciya Kurdistan perejmenovana v provinciyu Diyarbekir U XIX XX stolittyah osmanska vlada chasto uv yaznyuvala v Diyarbekirskij v yaznici diyachiv bolgarskogo i makedonskogo nacionalno vizvolnogo ruhu 1 3 listopada 1895 roku za sultana Abdul Gamida II turki vlashtuvali v misti rizaninu virmeniv i assirijciv U rizanini j grabezhah brali aktivnu uchast policiya i askeri Zaginulo 3000 poraneno bulo 1500 cholovik Vshent bulo zrujnovano 2 primiskih virmenskih sela Chastina virmen vdalasya do samooboroni zumila vidkinuti fanatichnij musulmanskij natovp Kilka tisyach lyudej znajshli pritulok u francuzkomu konsulstvi katolickih cerkvah Assirijcyam vdalosya zahistiti nedotorkannist svoyih hramiv u nih hovalisya yak assirijci tak i virmeni U 1908 1909 rokah Diyarbekirske viddilennya partiyi Yednannya i progres ocholyuvav miscevij turkmen majbutnij zastupnik ministra vnutrishnih sprav Talaat pashi Na 1915 rik u misti ta prileglih selah prozhivalo 296 000 cholovik z yakih virmeni 105 000 35 5 kurdi 55 000 18 6 turki 45 000 15 2 inshi narodi assirijci arabi cherkesi tosho 91 000 30 7 Hristiyani stanovili ponad 50 naselennya mista V rezultati organizovanogo vladoyu Osmanskoyi imperiyi persh za vse Talaatom i Gekalpom genocidu vse hristiyanske naselennya bulo znisheno abo deportovano Znishivshi v chervni 1915 r najbilsh vplivovih predstavnikiv virmenskoyi gromadi turecka vlada do zhovtnya togo zh roku deportuvali v Ras vul Ajn i vinishili perevazhnu bilshist miscevih virmen Kemalisti vstanovili kontrol nad Diyarbekirom u 1923 roci U 1937 roci Atatyurk osobisto vidvidav Diyarbekir pislya chergovogo konfliktu z miscevimi kurdami i rozporyadivsya zaminiti populyarne u kurdiv im ya mista Diyarbekir na spivzvuchne Diyarbakir vid tureckogo slova bakir mid U 1966 roci v Diyarbakiri zasnovana filiya Ankarskogo universitetu sho stala u 1973 roku nezalezhnim universitetom Tigris U 1981 2002 rokah Diyarbakir cherez bojovi dij mizh tureckoyu armiyeyu i zagonami KRP Kurdskoyi robitnichoyi partiyi buv zakritim mistom KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 30 C 86 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 1 7 S 35 F Klimat DiyarbakiraPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 15 21 25 31 42 41 45 47 42 35 25 17 47Serednij maksimum C 5 8 13 19 25 32 37 37 32 24 15 8 21Serednya temperatura C 1 3 8 13 18 25 30 29 25 17 9 4 15Serednij minimum C 2 1 2 7 11 17 22 21 16 10 3 0 9Absolyutnij minimum C 21 16 13 2 2 7 12 8 3 1 7 22 22Norma opadiv mm 70 60 60 70 40 10 0 0 0 30 50 70 490Dzherelo WeatherbaseDiv takozhDiyarbakirska v yaznicya Ajshe Shan Sadi Gevsel Diyarbakir fortecya Zemletrus u Turechchini ta Siriyi 2023 Posilannya Arhiv originalu za 15 serpnya 2009 Procitovano 4 veresnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Distribution of Kurdish People 6 lyutogo 2018 u Wayback Machine Gunter Michael M April 2004 Why Kurdish Statehood is Unlikely 106 As some have noted Turkey s road to the EU lies through Diyarbakir the unofficial capital of Turkish Kurdistan Emir Bedirhan Lutfi Ahmad Ramiz bgst 2007 p 113 translation of Takvim i Vekayi Gunter Michael s 8 Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2018 Zavdyaki velikodushnosti i smilivosti konsula G Mejra Dumper Michael s 130 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 17 chervnya 2018 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2021

Дата публікації:
Топ