Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вілаєт Діярбекір (осман. ولايت ديار بكر) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на Месопотамській рівнині. Утворений 1867 року з частини Курдистанського та Діярбекірського еялетів з площею 46,810 км². Припинив існування після розпаду Османської імперії та утворення Турецької республіки.
| Діярбекір | |
| Дата створення / заснування | 1847 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | Діярбакир |
| Керівник виконавчої влади | d |
| Замінений на | Діярбакир |
| На заміну | Курдистан |
| Час/дата припинення існування | 1 листопада 1922 |
 | |
 | |
 Діярбекір у Вікісховищі | |
Координати: 37°54′36″ пн. ш. 40°14′24″ сх. д. / 37.91000000002777170° пн. ш. 40.24000000002777711° сх. д.
Історія
У 1867 році в рамках реформ Танзимату еялет Діярбекір було перетворено на вілаєт з цією ж назвою. У 1879 році з частини вілаєту було утворено самостійну провінцію Мамурет-уль-Азіз. У 1894—1896 роках відбулися сутички між курдами, яких підтримував османський уряд, та вірменами ассирійцями. Причиною цього було те, що султани розглядали християн на Кавказі та Малій Азії як загрозу у можливій війні з європейськими державами. Під час різанини загинуло 25 тис. ассирійців та до 1 тис. вірмен.
З 1870-х років з огляду на своє розташування та клімат стає місцем заслання представників опозиції, лідерів спротив нетурецьких народів, що боролися за незалежність від Османської імперії. У 1880—1910-х роках у в'язницях провінції утримували очільники болгарського та македонського визвольних рухів, загалом близько 300 осіб.
Під час Першої світової війни в провінції сталася нова різанина ассирійців. Її у 1915 році вчинив Решид-бей за потурання османського уряду. Вбивства християн відбувалися в містах Мардін, Діярбекір, Віраншехір, Файш-Хабур. За відомостями Сирійського православного патріархату було загалом вбито 77963 ассирійців в 278 селах. У 1917 році курди знову напали на села ассирійців в Мардінському санджаку.
В результаті поразки Османської імперії в Першій світовій війни почався розпад рештків цієї держави. У зв'язку з цим з 1920 року курди почали виступи проти турків, сподіваючись отримати власну державу, обіцяну членами Антанти. Втім, внаслідок поразок Греції та Франції у війнах з Турецької республікою курдські загони не здобули підтримки.
Тому у 1922 році вілаєт було взято під контроль уряду Туреччини, а незабаром розділено на провінції Батман, Діярбакир, Мардін, частина кази увійшла до провінції Шанлиурфа. Проте повстання та заворушення серед курдів тривали протягом 1920-1930-х років. В покарання їм та з метою затвердження турецької влади Кемаль Ататюк у 1937 році наказав перейменувати місто Діярбекір на Діярбакир, що з турецького значить мідний.
Структура
У 1867 році вілаєт мав у складі 4 санджаки: Діярбекір, Елязиг, Мардін, Сіїрт. У 1876 році Елязіг став окремим вілаєтом під назвою Мамурет-уль-Азіз. У 1883 році Сіїртський санджак передано до Бітліського вілаєту. У 1908 році Діярбекірський вілаєт поповнився Сіверекським санджаком.
У 1908—1922 роках складався з 4 санджаків:
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в провінції мешкало 471 462 особи. Основу складали курди. Також мешкали турки. Значною була вірменська та ассирійська громади. В Мардінському санджаки християни становили більшість (200 тис. осіб). Значною була вірменська громада в Діярбекірському санджаку (бл. 50 тис. осіб).
На 1912 рік за відомостями Вірменської патріархії в вілаєті мешкало 105 тис. вірмен. Разом з тим офіційний уряд применшував чисельність нетурецького населення: за його даними у 1914 році в вілаєті мешкало 492 101 турків та курдів, 65 850 вірмен, з яких 9960 були католиками, 42 109 — ассирійців, 5994 — халдеїв. Загальна чисельність становила 619 825 осіб. До 1917 року більшість християн було знищено або депортовано.
-
![image]()
Розповсюдження вірменського населення у 1890-х роках -
![image]()
Курди
Економіка
Основу становило землеробство і ттваринництво. Вілаєт був одним зі значних постачальником пшениці на внутрішній ринок Османської імперії. Широко були поширені посіви рис, втім найбільші врожаю збиралися на рівнині Нісібін. Крім того, в значній кількості вирощували бобові, кунжут (з нього виготовляли в промислових масштабах масло), фрукти та овочі.
Міста Діярбекір та Мардін були центрами з виготовлення килимів.
Джерела
- Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 176—177. .
- Hakan Özoğlu, «Kurdish Notables and the Ottoman State» SUNY, 2004
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діярбекір (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilayet Diyarbekir osman ولايت ديار بكر vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na Mesopotamskij rivnini Utvorenij 1867 roku z chastini Kurdistanskogo ta Diyarbekirskogo eyaletiv z plosheyu 46 810 km Pripiniv isnuvannya pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi ta utvorennya Tureckoyi respubliki DiyarbekirData stvorennya zasnuvannya1847Krayina Osmanska imperiyaStolicyaDiyarbakirKerivnik vikonavchoyi vladidZaminenij naDiyarbakirNa zaminuKurdistanChas data pripinennya isnuvannya1 listopada 1922 Diyarbekir u Vikishovishi Koordinati 37 54 36 pn sh 40 14 24 sh d 37 91000000002777170 pn sh 40 24000000002777711 sh d 37 91000000002777170 40 24000000002777711IstoriyaU 1867 roci v ramkah reform Tanzimatu eyalet Diyarbekir bulo peretvoreno na vilayet z ciyeyu zh nazvoyu U 1879 roci z chastini vilayetu bulo utvoreno samostijnu provinciyu Mamuret ul Aziz U 1894 1896 rokah vidbulisya sutichki mizh kurdami yakih pidtrimuvav osmanskij uryad ta virmenami assirijcyami Prichinoyu cogo bulo te sho sultani rozglyadali hristiyan na Kavkazi ta Malij Aziyi yak zagrozu u mozhlivij vijni z yevropejskimi derzhavami Pid chas rizanini zaginulo 25 tis assirijciv ta do 1 tis virmen Z 1870 h rokiv z oglyadu na svoye roztashuvannya ta klimat staye miscem zaslannya predstavnikiv opoziciyi lideriv sprotiv netureckih narodiv sho borolisya za nezalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi U 1880 1910 h rokah u v yaznicyah provinciyi utrimuvali ochilniki bolgarskogo ta makedonskogo vizvolnih ruhiv zagalom blizko 300 osib Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v provinciyi stalasya nova rizanina assirijciv Yiyi u 1915 roci vchiniv Reshid bej za poturannya osmanskogo uryadu Vbivstva hristiyan vidbuvalisya v mistah Mardin Diyarbekir Viranshehir Fajsh Habur Za vidomostyami Sirijskogo pravoslavnogo patriarhatu bulo zagalom vbito 77963 assirijciv v 278 selah U 1917 roci kurdi znovu napali na sela assirijciv v Mardinskomu sandzhaku V rezultati porazki Osmanskoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni pochavsya rozpad reshtkiv ciyeyi derzhavi U zv yazku z cim z 1920 roku kurdi pochali vistupi proti turkiv spodivayuchis otrimati vlasnu derzhavu obicyanu chlenami Antanti Vtim vnaslidok porazok Greciyi ta Franciyi u vijnah z Tureckoyi respublikoyu kurdski zagoni ne zdobuli pidtrimki Tomu u 1922 roci vilayet bulo vzyato pid kontrol uryadu Turechchini a nezabarom rozdileno na provinciyi Batman Diyarbakir Mardin chastina kazi uvijshla do provinciyi Shanliurfa Prote povstannya ta zavorushennya sered kurdiv trivali protyagom 1920 1930 h rokiv V pokarannya yim ta z metoyu zatverdzhennya tureckoyi vladi Kemal Atatyuk u 1937 roci nakazav perejmenuvati misto Diyarbekir na Diyarbakir sho z tureckogo znachit midnij StrukturaU 1867 roci vilayet mav u skladi 4 sandzhaki Diyarbekir Elyazig Mardin Siyirt U 1876 roci Elyazig stav okremim vilayetom pid nazvoyu Mamuret ul Aziz U 1883 roci Siyirtskij sandzhak peredano do Bitliskogo vilayetu U 1908 roci Diyarbekirskij vilayet popovnivsya Siverekskim sandzhakom U 1908 1922 rokah skladavsya z 4 sandzhakiv Diyarbekirskij sandzhak mav 5 kazi Diyarbekir Lidzhe Silvan Derik Beshiri Mardinskij sandzhak 5 kazi Mardin Dzhizre Midyat Savur Nusajbin Erganskij sandzhak 2 kazi Maden Palu Siverekskij sandzhak 3 kazi Siverek Chermik Viranshehir NaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku v provinciyi meshkalo 471 462 osobi Osnovu skladali kurdi Takozh meshkali turki Znachnoyu bula virmenska ta assirijska gromadi V Mardinskomu sandzhaki hristiyani stanovili bilshist 200 tis osib Znachnoyu bula virmenska gromada v Diyarbekirskomu sandzhaku bl 50 tis osib Na 1912 rik za vidomostyami Virmenskoyi patriarhiyi v vilayeti meshkalo 105 tis virmen Razom z tim oficijnij uryad primenshuvav chiselnist netureckogo naselennya za jogo danimi u 1914 roci v vilayeti meshkalo 492 101 turkiv ta kurdiv 65 850 virmen z yakih 9960 buli katolikami 42 109 assirijciv 5994 haldeyiv Zagalna chiselnist stanovila 619 825 osib Do 1917 roku bilshist hristiyan bulo znisheno abo deportovano Rozpovsyudzhennya virmenskogo naselennya u 1890 h rokah KurdiEkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo i ttvarinnictvo Vilayet buv odnim zi znachnih postachalnikom pshenici na vnutrishnij rinok Osmanskoyi imperiyi Shiroko buli poshireni posivi ris vtim najbilshi vrozhayu zbiralisya na rivnini Nisibin Krim togo v znachnij kilkosti viroshuvali bobovi kunzhut z nogo vigotovlyali v promislovih masshtabah maslo frukti ta ovochi Mista Diyarbekir ta Mardin buli centrami z vigotovlennya kilimiv DzherelaKarpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 176 177 ISBN 9780299091606 Hakan Ozoglu Kurdish Notables and the Ottoman State SUNY 2004Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Diyarbekir vilayet