Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет Діярбекір (осман. ایالت دیاربكر) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1515—1867 роках з площею у 52,660 км². Утворився з земель, захоплених у Персії (на теперішніх землях східної Туреччини та північного Іраку). У 1867 році перетворено на вілайєт Діярбекір.
| Діярбекір | |
| Країна |  Османська імперія |
|---|---|
| Столиця | Аміда[d] |
| Замінений на | Курдистан |
 | |
Координати: 37°54′36″ пн. ш. 40°14′24″ сх. д. / 37.91000000002777170° пн. ш. 40.24000000002777711° сх. д.
Історія
Діярбекір тривалий час належав державі Ак-Коюнлу, а потім Сефевідам, бувши важливою фортецею персів в Анатолії. У 1514 році внаслідок перемоги османського війська над персами у Чалдиранській битві західну Анатолію було приєднано до Османської імперії. Цьому також сприяв перехід на бік останнього курдських феодалів.
У вересні 1515 року було зайнято Діярбекір. 4 листопада того ж року з огляду на стратегічне становище навколо Діярбекіру було утворено бейлербейство. Першим, хто обійняв цю посаду став Биїкли Мехмед-паша. Втім лише у 1517 році панування в еялетів турків остаточно закріпилося. Невдовзі перетворилося на важливу базу захисту анатолійських володінь імперії та наступу на Південний Азербайджан і північний Ірак, особливо у військових кампаніях 1535 та 1554 років. З 1536 року тут облаштовано монетний двір (згодом зачинено й відновлено у 1575 році).
Протягом 1530-1570-х років в еялеті споруджено численні мечеті, медресе та мінарети. Доволі швидко здобули пошану й авторитет навчальні заклади, де навчався відомий суфійський поет . Невдовзі перетворився на освітній та культурний центр Анатолії. У 1591 році в рамках загальної реформи перетворено на еялет.
На початку XVII ст. в еялеті відбувалися численні повстання селян, спричинені гострою економічною кризою. Згодом до цього додалася структурна криза через неефективне керування. Все це негативно позначилося на економічній і соціальній ситуації в провінції. Певне поліпшення ситуації спостерігалося в 1630-х роках завдяки рішучим діям султана Мурада IV з подолання зловживань й корупції.
У 2-й половині XVIII ст. за наказом Сари Абдуррахман-паші зведено міську бібліотеку в Діярбекірі. На початку XIX ст. з ініціативи Сулейман-паші проведено значну реконструкцію Діярбекіра. З 1780-х років фактично керували мутесиліми, яких призначали паші з інших еялетів, при цьому поєднувалося керування декількома еялетами). Так спочатку керувався пашами еялету Кастамону, потім Румським та Мараським пашами. Це викликало погіршення загальної ситуації в еялеті, посилення сепаратизму серед курдських беків, посиленню корупції та інших зловживань, що посилилося з 1810-х років.
Відновлення керованості почалося з кінця 1820-х років. У 1839 році з початком Танзимату почалися зміни в керуванні еялетом, що обмежило владу військових та зміцнило судові органи. Водночас зміни особливо не зачіпали Діярбакірський еялет до 1845 року. У 1849 році стає частиною еялету Курдистан. У 1867 році відновлено самостійний Діярбекірський еялет, який того ж року перетворено на вілайєт Діярбекір.
Структура
Диван бейлербея складався з 24 осіб. До 1526 року провінція поділялася на 12 санджаків:Діярбакир (Санджак-Паша), Синджар, Мардін, Біречик, Руха, Сіверек, Чермик, Елязиг, Ергани, Арапгир, Кіги, Чемишгезек.
У 1526 році кількість санджаків було збільшено до 16 (внаслідок перемог над персами) — додалися Мосульський, Хітський, Дайр-ез-Заурський, Рахбаський, Санчагиський санджаки.
У 1560 році після нових змін, кількість санджаків зменшено до 15. Мосульський санджак перетворився на еялет.
В усіх санджаків існували тімари (688) та зеамети (42). У XVII ст. загалом спагії виставляли 2,992 вершника. Окрім того, окремо від санджаків закріплено межі хакиметів або тюлюмети (спадкових володінь курдських беків, що визнавали зверхність султана). Втім, їх статус дорівнювався до зеаметів. З хакиметів курди виставляли 6008 вершників. Дохід від хаси бейлербея (згодом паші) становив 120 тис. акче, санджакбеїв — від 100nbsp;тис. до 500 тис. акче.
Очільники
Протягом 1515—1867 років змінилося 259 пашів. До 1600 року середній час каденції становив 2,5 року, у 1600—1800 роках паші керували близько 1,5 року кожен. Найдовше керував перший бейлербей Биїк Мехмед-паша — з 1515 до 1521 року. Найкоротша каденція була у Челебі Юсуф-паші — 10 днів (в 1703 році).
Джерела
- Yılmaz Öztuna «Başlangıcından zamanımıza kadar Büyük Türkiye tarihi» cilt 13, sf. 279, Ötüken Yayınevi (1977).
- Halil SAHİLLİOĞLU; «Osmanlı Döneminde Irak'ın İdari Taksimatı», Studies on Turkısh Arab Relations, Annval 1986, p.224-228
- Nejat Göyünç, «Diyarbakır», Türkiye Diyanet Vakfı İslam Ansiklopedisi, C.IX,İstanbul,1994,s.464-469.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Діярбекір (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Diyarbekir osman ایالت دیاربكر administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1515 1867 rokah z plosheyu u 52 660 km Utvorivsya z zemel zahoplenih u Persiyi na teperishnih zemlyah shidnoyi Turechchini ta pivnichnogo Iraku U 1867 roci peretvoreno na vilajyet Diyarbekir Diyarbekir Krayina Osmanska imperiya StolicyaAmida d Zaminenij naKurdistan Koordinati 37 54 36 pn sh 40 14 24 sh d 37 91000000002777170 pn sh 40 24000000002777711 sh d 37 91000000002777170 40 24000000002777711IstoriyaDiyarbekir trivalij chas nalezhav derzhavi Ak Koyunlu a potim Sefevidam buvshi vazhlivoyu forteceyu persiv v Anatoliyi U 1514 roci vnaslidok peremogi osmanskogo vijska nad persami u Chaldiranskij bitvi zahidnu Anatoliyu bulo priyednano do Osmanskoyi imperiyi Comu takozh spriyav perehid na bik ostannogo kurdskih feodaliv U veresni 1515 roku bulo zajnyato Diyarbekir 4 listopada togo zh roku z oglyadu na strategichne stanovishe navkolo Diyarbekiru bulo utvoreno bejlerbejstvo Pershim hto obijnyav cyu posadu stav Biyikli Mehmed pasha Vtim lishe u 1517 roci panuvannya v eyaletiv turkiv ostatochno zakripilosya Nevdovzi peretvorilosya na vazhlivu bazu zahistu anatolijskih volodin imperiyi ta nastupu na Pivdennij Azerbajdzhan i pivnichnij Irak osoblivo u vijskovih kampaniyah 1535 ta 1554 rokiv Z 1536 roku tut oblashtovano monetnij dvir zgodom zachineno j vidnovleno u 1575 roci Protyagom 1530 1570 h rokiv v eyaleti sporudzheno chislenni mecheti medrese ta minareti Dovoli shvidko zdobuli poshanu j avtoritet navchalni zakladi de navchavsya vidomij sufijskij poet Nevdovzi peretvorivsya na osvitnij ta kulturnij centr Anatoliyi U 1591 roci v ramkah zagalnoyi reformi peretvoreno na eyalet Na pochatku XVII st v eyaleti vidbuvalisya chislenni povstannya selyan sprichineni gostroyu ekonomichnoyu krizoyu Zgodom do cogo dodalasya strukturna kriza cherez neefektivne keruvannya Vse ce negativno poznachilosya na ekonomichnij i socialnij situaciyi v provinciyi Pevne polipshennya situaciyi sposterigalosya v 1630 h rokah zavdyaki rishuchim diyam sultana Murada IV z podolannya zlovzhivan j korupciyi U 2 j polovini XVIII st za nakazom Sari Abdurrahman pashi zvedeno misku biblioteku v Diyarbekiri Na pochatku XIX st z iniciativi Sulejman pashi provedeno znachnu rekonstrukciyu Diyarbekira Z 1780 h rokiv faktichno keruvali mutesilimi yakih priznachali pashi z inshih eyaletiv pri comu poyednuvalosya keruvannya dekilkoma eyaletami Tak spochatku keruvavsya pashami eyaletu Kastamonu potim Rumskim ta Maraskim pashami Ce viklikalo pogirshennya zagalnoyi situaciyi v eyaleti posilennya separatizmu sered kurdskih bekiv posilennyu korupciyi ta inshih zlovzhivan sho posililosya z 1810 h rokiv Vidnovlennya kerovanosti pochalosya z kincya 1820 h rokiv U 1839 roci z pochatkom Tanzimatu pochalisya zmini v keruvanni eyaletom sho obmezhilo vladu vijskovih ta zmicnilo sudovi organi Vodnochas zmini osoblivo ne zachipali Diyarbakirskij eyalet do 1845 roku U 1849 roci staye chastinoyu eyaletu Kurdistan U 1867 roci vidnovleno samostijnij Diyarbekirskij eyalet yakij togo zh roku peretvoreno na vilajyet Diyarbekir StrukturaDivan bejlerbeya skladavsya z 24 osib Do 1526 roku provinciya podilyalasya na 12 sandzhakiv Diyarbakir Sandzhak Pasha Sindzhar Mardin Birechik Ruha Siverek Chermik Elyazig Ergani Arapgir Kigi Chemishgezek U 1526 roci kilkist sandzhakiv bulo zbilsheno do 16 vnaslidok peremog nad persami dodalisya Mosulskij Hitskij Dajr ez Zaurskij Rahbaskij Sanchagiskij sandzhaki U 1560 roci pislya novih zmin kilkist sandzhakiv zmensheno do 15 Mosulskij sandzhak peretvorivsya na eyalet V usih sandzhakiv isnuvali timari 688 ta zeameti 42 U XVII st zagalom spagiyi vistavlyali 2 992 vershnika Okrim togo okremo vid sandzhakiv zakripleno mezhi hakimetiv abo tyulyumeti spadkovih volodin kurdskih bekiv sho viznavali zverhnist sultana Vtim yih status dorivnyuvavsya do zeametiv Z hakimetiv kurdi vistavlyali 6008 vershnikiv Dohid vid hasi bejlerbeya zgodom pashi stanoviv 120 tis akche sandzhakbeyiv vid 100nbsp tis do 500 tis akche OchilnikiProtyagom 1515 1867 rokiv zminilosya 259 pashiv Do 1600 roku serednij chas kadenciyi stanoviv 2 5 roku u 1600 1800 rokah pashi keruvali blizko 1 5 roku kozhen Najdovshe keruvav pershij bejlerbej Biyik Mehmed pasha z 1515 do 1521 roku Najkorotsha kadenciya bula u Chelebi Yusuf pashi 10 dniv v 1703 roci DzherelaYilmaz Oztuna Baslangicindan zamanimiza kadar Buyuk Turkiye tarihi cilt 13 sf 279 Otuken Yayinevi 1977 Halil SAHILLIOGLU Osmanli Doneminde Irak in Idari Taksimati Studies on Turkish Arab Relations Annval 1986 p 224 228 Nejat Goyunc Diyarbakir Turkiye Diyanet Vakfi Islam Ansiklopedisi C IX Istanbul 1994 s 464 469 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Diyarbekir eyalet