Аштара́к (вірм. Աշտարակ, перекладається як вежа) — місто в Вірменії, адміністративний центр марзу (області) Араґацотн. Промислове місто, розташоване на правому, високому березі річки Касах за 13 км на північний захід від Єревану. Місто лежить на перетині доріг, що з'єднують три найбільших міста країни — Єреван, Гюмрі і Ванадзор.
Аштарак вірм. Աշտարակ | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
40°18′00″ пн. ш. 44°24′00″ сх. д. / 40.30000° пн. ш. 44.40000° сх. д. | ||||
Країна | Вірменія | |||
Регіон | Араґацотн | |||
Столиця для | Q4073548? і Араґацотн | |||
Засновано | IX століття | |||
Перша згадка | 9 століття | |||
Статус міста | 1963 | |||
Площа | 7,5 км² | |||
Населення | 21 588 (2009) | |||
Висота НРМ | 1110 ± 1 м | |||
Водойма | Касах | |||
Офіційна мова | вірменська | |||
Міста-побратими | Альфорвіль | |||
Телефонний код | (+374) +374 (232) | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 616877 | |||
OSM | ↑3917110 ·R (Араґацотн, Ечміадзинський повіт, Q4073548) | |||
Поштові індекси | 0201-0205 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Акоп Товмасян | |||
Вебсайт | ashtarak.am | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Аштарак у Вікісховищі |
За 2 км на північний схід від Аштараку розташоване наукове містечко Гітаван. У міста є договір про співпрацю з містом Пон-Сент-Марі (Франція).
Економіка
Місто орієнтовано на переробку сільськогосподарської сировини, головним чином винограду, на базі якого працює винний завод, що виробляє міцні вина типу «херес». В наші дні Аштарак «переступив» на інший — лівий берег річки, через ущелину був перекинутий новий гарний міст. Раніше використовувався старий трьохарковий міст, розташований вище за течією річки. Він був побудований в XIII столітті і реконструювався в XVII столітті. Зараз рух цим мостом майже припинився, і він цікавий лише як історична пам'ятка. На лівобережному плато розкинувся корпус Інституту радіофізики Академії наук.
Аштарак по праву пишається своєю родючою землею, тут вирощують найкращий виноград і абрикос, горіх (попок).
Визначні місця
Аштарак — один з найдавніших населених пунктів Вірменії з численними пам'ятками матеріальної культури і традиціями національного життя і побуту. З історичних пам'яток Аштараку найвідомішими є церкви Ціранавор, Кармравор, Маріне. Ціранавор («Помаранчева») датується V століттям. Вона стоїть на скелястому березі річки Касах, у напівзруйнованому стані. Від остаточної загибелі її охороняють кам'яні підпори з трьох сторін. Церква являє базилічну споруду, всередині поділену колонами на три нави. Зовні вона була обведена двома кільцями стін. Отже, одночасно слугувала і як оборонна споруда. Тому Ціранавор називався також Покаберд («Фортеця Поки»). У північно-західній частині Аштараку розташована порівняно нова церква Маріне. Її звели в 1821 році, а в 1836 році надбудували дзвіницю. На південному фасаді зберігся сонячний годинник. Великий інтерес представляє церква Кармравор («Червона») споруди VII століття. Це єдиний у Вірменії пам'ятник, черепична покрівля якого вціліла до наших днів. Черепиця була міцно утиснена у вапняному розчині і прибита цвяхами. По периметру стін зовні викарбувано напис, у якому йдеться про жителів села, зусиллями яких створена каплиця, про труднощі прокладання зрошувального каналу. Усередині будинку панує напівтемрява: відвідувач насилу роздивляється напівколони на стінах і арки, на яких спочиває восьмигранний барабан, увінчаний куполом. Декоративних прикрас дуже мало, але тим не менше Кармравор справляє незабутнє враження.
Давні споруди
У місті збереглося багато давніх споруд:
- Церква Св. Саркіса
- Церкви Тіранавор (V століття, вірм. Ծիրանավոր), Кармравор (VII століття, вірм. Կարմրավոր), Спітакавор (XII-XIV століття, вірм. Սպիտակավոր).
- Церква Св. Саркіса (XII століття)
- Церква Св. Марині (1281)
- Міст через річку Касах (1664), поряд з яким збереглися залишки старішого мосту.
- Кладовище з хачкарів (XVI-XVIII століття)
З кінця XVIII століття на зміну низьким сільським будівлям зводять 1-2 поверхові будови.
Спорт
У місті дислокується одна з лідерів Вірменської футбольної Прем'єр-ліги — ФК «Міка».
Визначні особи
Аштарак — батьківщина одного з класиків вірменської літератури Перче Прошяна (1837-1907 рр.), який описав життя і побут дореволюційного вірменського села, жорстоку експлуатацію селян куркулями та іншими «мироїдами». Його романи: «Сос і Вардітер», «Через хліб», «Унон», «Шаен», «Початок пологів» широко розповсюджені і перекладені іншими мовами. У місті є будинок-музей письменника, гарне джерело-пам'ятник на честь героїв Великої Вітчизняної війни і низка старовинних архітектурних споруд. Аштарак подарував світові радянських вірменських вчених: біолога, академіка Норайра Сісакяна і академіка, лінгвіста Григорія Капанцяна. У Аштараці народилися письменник Вардкес Петросян, поети Смбат Шаазіз і Геворг Емін, артисти, музиканти.
Міста-побратими
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 2 вересня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 2 вересня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 2 вересня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 липня 2009. Процитовано 2 вересня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Фотоальбом Аштарака
- Відеокліп Рубена Ахвердяна «Моє маленьке місто», присвяченке Аштараку [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Вірменії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ashtara k virm Աշտարակ perekladayetsya yak vezha misto v Virmeniyi administrativnij centr marzu oblasti Aragacotn Promislove misto roztashovane na pravomu visokomu berezi richki Kasah za 13 km na pivnichnij zahid vid Yerevanu Misto lezhit na peretini dorig sho z yednuyut tri najbilshih mista krayini Yerevan Gyumri i Vanadzor Ashtarak virm ԱշտարակgerbAshtarakOsnovni dani40 18 00 pn sh 44 24 00 sh d 40 30000 pn sh 44 40000 sh d 40 30000 44 40000Krayina VirmeniyaRegion AragacotnStolicya dlya Q4073548 i AragacotnZasnovano IX stolittyaPersha zgadka 9 stolittyaStatus mista 1963Plosha 7 5 km Naselennya 21 588 2009 Visota NRM 1110 1 mVodojma KasahOficijna mova virmenskaMista pobratimi AlforvilTelefonnij kod 374 374 232 Chasovij poyas UTC 4GeoNames 616877OSM 3917110 R Aragacotn Echmiadzinskij povit Q4073548 Poshtovi indeksi 0201 0205Miska vladaMer mista Akop TovmasyanVebsajt ashtarak amMapa Ashtarak u VikishovishiAshtarak Za 2 km na pivnichnij shid vid Ashtaraku roztashovane naukove mistechko Gitavan U mista ye dogovir pro spivpracyu z mistom Pon Sent Mari Franciya EkonomikaMisto oriyentovano na pererobku silskogospodarskoyi sirovini golovnim chinom vinogradu na bazi yakogo pracyuye vinnij zavod sho viroblyaye micni vina tipu heres V nashi dni Ashtarak perestupiv na inshij livij bereg richki cherez ushelinu buv perekinutij novij garnij mist Ranishe vikoristovuvavsya starij troharkovij mist roztashovanij vishe za techiyeyu richki Vin buv pobudovanij v XIII stolitti i rekonstruyuvavsya v XVII stolitti Zaraz ruh cim mostom majzhe pripinivsya i vin cikavij lishe yak istorichna pam yatka Na livoberezhnomu plato rozkinuvsya korpus Institutu radiofiziki Akademiyi nauk Ashtarak po pravu pishayetsya svoyeyu rodyuchoyu zemleyu tut viroshuyut najkrashij vinograd i abrikos gorih popok Viznachni miscyaAshtarak odin z najdavnishih naselenih punktiv Virmeniyi z chislennimi pam yatkami materialnoyi kulturi i tradiciyami nacionalnogo zhittya i pobutu Z istorichnih pam yatok Ashtaraku najvidomishimi ye cerkvi Ciranavor Karmravor Marine Ciranavor Pomarancheva datuyetsya V stolittyam Vona stoyit na skelyastomu berezi richki Kasah u napivzrujnovanomu stani Vid ostatochnoyi zagibeli yiyi ohoronyayut kam yani pidpori z troh storin Cerkva yavlyaye bazilichnu sporudu vseredini podilenu kolonami na tri navi Zovni vona bula obvedena dvoma kilcyami stin Otzhe odnochasno sluguvala i yak oboronna sporuda Tomu Ciranavor nazivavsya takozh Pokaberd Fortecya Poki U pivnichno zahidnij chastini Ashtaraku roztashovana porivnyano nova cerkva Marine Yiyi zveli v 1821 roci a v 1836 roci nadbuduvali dzvinicyu Na pivdennomu fasadi zberigsya sonyachnij godinnik Velikij interes predstavlyaye cerkva Karmravor Chervona sporudi VII stolittya Ce yedinij u Virmeniyi pam yatnik cherepichna pokrivlya yakogo vcilila do nashih dniv Cherepicya bula micno utisnena u vapnyanomu rozchini i pribita cvyahami Po perimetru stin zovni vikarbuvano napis u yakomu jdetsya pro zhiteliv sela zusillyami yakih stvorena kaplicya pro trudnoshi prokladannya zroshuvalnogo kanalu Useredini budinku panuye napivtemryava vidviduvach nasilu rozdivlyayetsya napivkoloni na stinah i arki na yakih spochivaye vosmigrannij baraban uvinchanij kupolom Dekorativnih prikras duzhe malo ale tim ne menshe Karmravor spravlyaye nezabutnye vrazhennya Davni sporudiU misti zbereglosya bagato davnih sporud Cerkva Sv Sarkisa Cerkvi Tiranavor V stolittya virm Ծիրանավոր Karmravor VII stolittya virm Կարմրավոր Spitakavor XII XIV stolittya virm Սպիտակավոր Cerkva Sv Sarkisa XII stolittya Cerkva Sv Marini 1281 Mist cherez richku Kasah 1664 poryad z yakim zbereglisya zalishki starishogo mostu Kladovishe z hachkariv XVI XVIII stolittya Z kincya XVIII stolittya na zminu nizkim silskim budivlyam zvodyat 1 2 poverhovi budovi SportU misti dislokuyetsya odna z lideriv Virmenskoyi futbolnoyi Prem yer ligi FK Mika Viznachni osobiAshtarak batkivshina odnogo z klasikiv virmenskoyi literaturi Perche Proshyana 1837 1907 rr yakij opisav zhittya i pobut dorevolyucijnogo virmenskogo sela zhorstoku ekspluataciyu selyan kurkulyami ta inshimi miroyidami Jogo romani Sos i Varditer Cherez hlib Unon Shaen Pochatok pologiv shiroko rozpovsyudzheni i perekladeni inshimi movami U misti ye budinok muzej pismennika garne dzherelo pam yatnik na chest geroyiv Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni i nizka starovinnih arhitekturnih sporud Ashtarak podaruvav svitovi radyanskih virmenskih vchenih biologa akademika Norajra Sisakyana i akademika lingvista Grigoriya Kapancyana U Ashtaraci narodilisya pismennik Vardkes Petrosyan poeti Smbat Shaaziz i Gevorg Emin artisti muzikanti Mista pobratimiAlforvil FranciyaPrimitki Arhiv originalu za 16 chervnya 2013 Procitovano 2 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 2 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 2 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 lipnya 2009 Procitovano 2 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 veresnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaFotoalbom Ashtaraka Videoklip Rubena Ahverdyana Moye malenke misto prisvyachenke Ashtaraku 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi