Ле́мки — етнографічна група українців, що мешкає або походить із Лемківщини (Лемковини), розташованої в карпатських Бескидах на території сучасних України, Польщі та Словаччини. Більша частина лемків ідентифікує себе українцями. На сході Словаччини частина лемків називає себе русинами., частина лемків Польщі вважає себе окремим етносом.
Назву «лемки» виводять від часто використовуваного ними в розмові слова «лем», що значить «тільки» (лише) і цей термін з'явився лише на початку XIX ст.; самі ж лемки історично називали себе русинами або руснаками.
Культурна особливість лемків проявляється передусім у мовленні, архітектурі, одязі та фольклорі. Релігійно на початку XX століття більшість лемків були греко-католиками, проте в 1930-их відбулися зміни і частина з них перейшла в православ'я.
Внаслідок обміну населенням між комуністичною Польщею та Радянською Україною, проведеним у 1944—1946 роках 2/3 лемків (близько 95 тисяч осіб) із ПНР було переселено на територію УРСР, а решту (близько 30–40 тис.) під час операції «Вісла» (1947) — на північно-західні землі Польщі. А також «оптації українців Чехословаччини» у 1945 — 47 роках, коли зі Словаччини на Закарпаття та Волинь було переселено більше 17000 лемків. Відтоді значна частина лемків живе в різних регіонах України, а на історичній Лемківшині залишилися здебільшого лемки Словаччини та Закарпаття, у Польщі частина виселенців отримала дозвіл повернутися в долину ріки Ослава, передусім в Команчанську гміну, де дотепер становлять приблизно 10 відсотків населення. Багато лемківських сіл на території Польщі залишилися покинутими.
Загальна кількість лемків становить близько 700 тис. осіб, з них: 350 тис. в Україні, 150 тис. у Північній Америці, по 100 тис у Польщі та Словаччині та у країнах колишньої Югославії — приблизно 50 тис.
Назва і територія
За одними даними, назву «лемки» вперше вжив 1820 року словацький етнограф Ян Чаплович (Jan Čaplowič). За іншими — український письменник і філолог Йосип Левицький у передмові до власної «Граматики руської або малоруської мови в Галичині» (1831).
Територія історичної Лемковини простягається вздовж Карпат (по обох схилах Східних Бескидів) між річками Сяном і Дунайцем у межах сучасної Польщі, та на північний захід від річки Уж у Закарпатті до річки Попрад у Словаччині, та далі на захід до села Остурня[].
Історія
Давні часи та Київська держава (VI—XIV ст.)
Починаючи з VI ст. на території середніх і західних Карпат проживало східнослов'янське плем'я білих хорватів. 992 року їхні землі приєднав до Київської держави Володимир Великий, а в другій половині XI ст. на річці Сян почалося будівництво прикордонної оборонної фортеці — майбутнього міста Сянока. На той час в цьому регіоні вже були руські поселення, що існували на руському праві (Терепча, Межибрід, Дубрівка Руська, Заболотці, Улич, Лодина, Гломча, Тирява Сільна, Вільхівці, Сторожі Великі, Сторожі Малі, Костарівці, Половці, Чертеж, Прусік тощо). Руські села були також далі на захід — у долині Вислоки, вздовж Яселки. Одними з найдавніших тутешніх поселень на руському праві були Босько і Дошно. За деякими даними, межа руських поселень на півночі сягала Кракова і Ряшева.
Польща та Річ Посполита (XIV—XVIII ст.)
У середині XIV ст. північні схили Східних Карпат захопила Польща, а південні — Угорщина. Відтак села було переведено з руського на німецьке право, в Польщі прикарпатські землі почали колонізувати поляки та німці (зокрема міста Горлиці, Шимбарк, Рихвальд, Заршин мають німецьке походження). Внаслідок цього етнічні межі розселення тутешніх східних слов'ян наблизилися до Карпат.
Північна частина Лемківщини (Динівщина) наприкінці XVI ст. була заселена переважно русинами, меншою мірою поляками та німцями. Відтак місцева шляхта та римо-католицьке духовенство насильно перевели в католицизм низку сіл Динівщини, які до того були здебільшого православними. Подібні релігійні утиски траплялися також у західній частині Лемковини.
З появою в цих краях панщини в XIV ст. на Прикарпатті та Закарпатті почалася масова локалізація (закріпачення) сіл на волоському звичаєвому праві, яке в гірських умовах краще формулювало селянські повинності в інтересах шляхти. Це сталося тому, що для регулювання стосунків між поміщиками та кріпаками руське право було застарілим, а німецьке — неактуальним, оскільки регулювало, в основному, правові відносини міщан, купців та ремісників. Спочатку волоське право було введено в королівських селах, а потім — у шляхетських. У XVI-XVII ст. на волоське право було переведено понад 160 сіл Сяніцької землі. На цьому праві закладали й нові села, мешканцями яких були як русини, так і поляки й німці.
Збійницький рух
Феодальне гноблення викликало серед селянства Карпат масові протести — спершу це була відмова від робіт на пана, нищення знарядь праці, а згодом — бунти. Деякі селяни покидали села, тікаючи в гори, де чоловіки об'єднувалися в загони, вибирали ватажка й нападали на поміщицькі маєтки. Найдавнішу згадку про лемківських збійників датовано 1434 роком.
Відомими лідерами збійників були Василь Баюс з Ліщин на Горличчині (діяв у 1635—1648 рр.) та Андрій Савка зі Стебника (діяв у 1649—1651 рр.).
Австро-Угорщина та еміграція (1772—1918)
Наприкінці XVIII ст. (після скасування кріпацтва в 1781 р.) численні лемківські родини з Пряшівщини та галицької частини Лемківщини переселилися до Воєводини.
Наприкінці XIX ст. почалася трудова еміграція до Америки, яку серед лемків започаткував Юрко Кашицький — селянин з Нової Весі Новосанчівського повіту, який подався до США 1871 року. На той час на Лемківщині стало помітним національне пробудження, де активну культурну діяльність розгорнув греко-католицький священик Іван Бірецький. В цей же час з'явилася самоназва «лемки». (Так само з'явилися окремі назви серед представників інших етнографічних груп Карпат — українських бойків та гуцулів, польських гуралів.)
На початку Першої світової війни австрійський уряд вивіз з Лемківщини понад три тисячі осіб у Талергофський концентраційний табір, де кілька сотень лемків загинули.
Українська революція (1918—1921)
1918 року в селі Команчі на Сяніччині було проголошено створення Східнолемківської республіки, яка згодом проголосила своє об'єднання із ЗУНР. Водночас у селі Фльоринці на Новосанчівщині проголошено створення Західнолемківської руської республіки, яка виступила за солідарність із Радянською Україною і Радянською Росією. Обидві республіки ліквідували польські війська. Подібні спроби боротьби за самовизначення мали місце на Пряшівщині та в теперішній Закарпатській області. Лемки були у складі січових стрільців та УГА.
Міжвоєнний період (1921—1939)
Після Першої світової війни Лемківщина опинилася на кордоні Польщі та Чехо-Словаччини. В польській частині було закрито або перетворено на польські українські школи, заборонено українські культурно-освітні осередки. Загалом у Польщі того часу щодо лемків панувала ідея, що діалект лемків є польським, а лемки — етнографічна група польського народу.
Натомість у чехо-словацькій частині існували українські школи, товариства, літературні об'єднання, освітні і культурні осередки (офіційно їх називали «руськими»). Їм допомагали суспільно-культурні організації лемків у США та Канаді, де діяв «Комітет допомоги Лемківщині».
Крім того в польській частині Лемковини почала наростати ідейна боротьба між прихильниками новітньої української національної ідеї та старорусько-москвофільської орієнтації. Увесь цей час антагонізм щораз більше наростав і мав як зовнішні (політика Польського уряду, спрямована на ізоляцію лемків від решти Галичини, місіонерська діяльність православної церкви, підтримувана російськими організаціями), так і внутрішні (надмірна заангажованість греко-католицьких священиків у політичний процес, що впливало на літургію - наприклад, заміна слова «православний» на «правовірний» або «католицький») передумови. В підсумку це протистояння вилилося в Тилявську схизму, коли частина лемків (переважно на західній та центральній Лемковині) перейшла у православ'я. Частину тих, що лишилися греко-католиками (всього 9 деканатів), за погодженням Польського уряду з Ватиканом, було об'єднано в Апостольську Адміністрацію Лемківщини, підпорядковану безпосередньо Святому Престолу (а не Перемиській єпархії УГКЦ, як було до цього). Таким чином значна частина лемків втратила зв'язок із УГКЦ.
Депортації 1940-х років
95 тисяч українців-лемків (майже 2/3 усієї їхньої популяції в Польщі) після Другої світової війни були переселені з теренів ПНР до УРСР. Після цього переселення у Польщі залишалося ще близько 30–40 тис. лемків. Але вони були депортовані з Карпат 1947 року під час операції «Вісла» і розпорошені на землях, які відійшли від Німеччини до Польщі після Другої світової війни (північ і захід ПНР). Однією з причин операції «Вісла» була діяльність у Лемківщині Української Повстанської Армії, яка боролася з польськими збройними силами.
Лемки, переселені на північний захід Польщі, великою мірою асимілювалися поляками. Крім того, УРСР і ПНР вважали всіх лемків українцями і не визнавали для них іншого національного самовизначення. Довоєнні суперечності між «руським» та «українським» рухом, які ще більше загострилися в період Другої світової війни, не сприяли самовизначенню значної частини лемків українцями. Все ж частина лемків Польщі вважає себе українцями і групується навколо організації «Об'єднання лемків».
Влада Чехо-Словаччини 10 липня 1946 підписала угоду про обмін населенням з СРСР, згідно з якою в УРСР еміґрувало понад 12 тисяч громадян ЧСР. Це були передусім лемки.
Сучасність
У ході проведеного в Польщі загального перепису населення 2002 р. на території Лемківщини лемківську ідентичність декларували 1642 особи, a українську — 789 (разом — 2431, тобто ледве близько 4 % повоєнних мешканців Лемківщини). В усій Польщі під час згаданого перепису лемківську національність декларували 5850 осіб (із 33 022 респондентів, які сумарно декларували українську та лемківську національність).
Кількість лемківського населення у Словаччині порівняно з 1920-ми роками, коли його оцінювали на 155 тисяч, на сьогодні дуже скоротилася — з-посеред 90 тисяч мешканців історичної Лемківщини (на словацькому боці) русини становлять тепер неповну четвертину, хоч більшість мешканців цього регіону має лемківське походження.
Дослідники культури лемків
Різного роду дослідженнями культури лемків займалися такі українські автори:
- Іван Верхратський. З подорожей південною частиною Лемківщини вийшли праці «Знадоби до пізнання угро-руських говорів» та «Про говір галицьких лемків» (1902).
- Іван Франко. Присвятив значну увагу лемкам у праці «Карпаторуська література XVII—XVIII віків», в якій відзначив як дуже позитивне явище той факт, що лемківський діалект дуже виразно проявив себе у писаннях XVII і XVIII ст.
- Володимир Гнатюк. Фактично першим розпочав ґрунтовне дослідження культури русинів Закарпаття і Пряшівщини, підготував і видав шість томів «Етнографічних матеріалів з Угорської Русі» (1897–1911), багато окремих праць з етнографії і фольклору русинів Пряшівщини і Югославії.
- Філарет Колесса. Напередодні першої світової війни 1914 р. побував у багатьох лемківських селах, записуючи місцеві пісні. Видав збірки «Народні пісні з південного Прикарпаття» (1923), «Народні пісні з галицької Лемківщини» (1929). Розпочату науково-дослідницьку та культурну працю на Лемківщині зупинила Перша світова війна.
- Галина Баранкевич. Українська акторка, співачка, заслужена артистка України, лемкиня в третьому поколінні, популяризує лемківські пісні й культуру. Бабусю Ганну Бандуру (Дзюбинську) було виселена з села Верхомля Велика повіту Новий Сонч, чому присвячено проєкт лемківської пісні «Вигнані з раю»
Польська теорія про волоське походження лемків
В XIX ст. в польських колах виникла теорія волоської колонізації Карпат у XV—XVII ст. (її творцями були К. Добровольський, А. Стадницький, Е. Длугопольський). Основними її аргументами є факт масового закріпачення сіл поляками у XV —XVII ст. на волоському праві та нечисленні назви і слова румунського чи латинського походження в лемківському діалекті.
За цією теорією у XV —XVII ст. в Карпати прибули великі валки волохів (румунів) і колонізували Прикарпаття. Через відсутність аргументів з приводу появи на Прикарпатті русинів, адепти теорії, серед яких професор Роман Райнфусс, пізніше підмінили поняття «волоська колонізація» поняттям «волосько-руська колонізація».
Критики теорії «волоської колонізації» наводять такі контраргументи:
- Якби така масова міграція румунів мала місце, то існували б документальні її джерела. Крім того, румуни в умовах політичного та культурного панування Польщі могли би хіба спольщитися або залишитися румунами, але не стати русинами, як в свій час спольщились німці, зокрема [en], вірмени.
- Слова румунського походження могли перейти до лемків від русинів з Закарпаття, які жили поряд із румунами або слова первинно були русинськими і потрапили в румунську мову внаслідок асиміляції русинського населення Молдови і Трансильванії.
- У Йосифінській метриці XVIII ст. з п'яти тисяч прізвищ лемків того часу 70 % — українські або такі, що творилися за правилами українського словотворення, до 20 % — загальнослов'янські, певна частина польських і словацьких. Прізвищ румунського й угорського походження дуже мало, не більше одного відсотка.
- Вже у XIV ст. на території Лемковини існувала велика кількість православних храмів, про що згадується в документах.
Самоідентифікація
- Див. також Лемківський говір і Лемківська мова
Впродовж історії лемки здебільшого асоціювали себе з українцями (зокрема лемківські культурні діячі співпрацювали із галицькими культурними організаціями українців, лемки симпатизували українським державам періоду 1918—1921 років). Лемківські організації є здебільшого проукраїнського налаштування (Світова Федерація Лемків, Організація Охорони Лемківщини, Об'єднання Лемків Канади).
Водночас частина лемків стоять на позиції окремішності їх від українців. Наприклад, одна з перших лемківських організацій у США «Лемко-Союз», створена 1929 року, проголосила лемків «карпато-росами». Згодом у 1980-х ця організація занепала.
Після депортацій 1940-х років ті лемки, що опинилися в Україні, здебільшого асимілювалися з українцями чи принаймні усвідомлюють себе приналежними до української нації. Натомість серед тих, що залишилися в Польщі та Словаччині, існують різні ідеї.
З падінням комуністичних режимів Східної Європи, почали виникати лемківські організації, передусім у Польщі і Словаччині. Серед них панували дві тенденції. Прибічники Стоваришіня лемків (серед них Ярослав Горощак, Мирослава Хом'як) відстоювали ідентичність лемків як окремого народу або у складі «русинів». Натомість активісти лемківських організацій у західних державах, серед яких найактивнішу роль відігравав , редактор часопису «Лемківщина», відстоювали єдність з українським народом.
Петро Тима, Голова Об'єднання українців у Польщі (з 2006 року), прокоментував ситуацію лемків Польщі:
Депортація 1947 року на загал не поміняла орієнтацій, які з XIX ст. присутні серед лемків. Збільшився щонайвище показник, коли мова про лемків котрі вважають себе поляками (їх стало більше). Окрім цього є лемки котрі себе ототожнюють українцями, є лемки прихильники русинської орієнтації, яку в Польщі називають лемківською сепаратистською. Зміна полягає в тому, що на заході Польщі мало відчутним є фактор, колись дуже вагомий серед частини лемків, проросійська (москальофільська) орієнтація. Проблеми надалі актуальні з багатьох причин, між іншими з того, що сучасна Україна в багатьох планах залишається чужою країною, невідомою. Українська загальна "картина" (подій, вартостей) інша від специфічного лемківського світу карпатської Малої батьківщини. До того слід додати мовний фактор (діалект), культурні кліше. Важить також те, що український світ з України надалі фізично мало присутній серед загалу лемків, інколи також пропоновані Україною зразки присутності бувають незрозумілими. |
Словацькі лемки здебільшого не вважають себе лемками, й поступово асимілюються зі словаками. Найбільша частина вважає себе словаками, менша частина русинами (у словацьких реаліях це означає окрему національність, не історичну назву українського народу і їхня кількість з кожним переписом зростає) а найменша частина вважає себе українцями. Так, у 2011 році у Словаччині було 206 871 греко-католиків і 49 133 православних, з них 7 430 вважали себе українцями а 33 482 — русинами. Рідну мову українську вказали 5 689 осіб, а русинську — 55 469.
Культура
Лемківські храми
Лемківська школа народного храмового будівництва — «сукупність історично усталених традиційних засобів архітектурного формування простору, конструктивних рішень в дереві, які виробились на основі світогляду, естетичних ідеалів на Лемківщині».
2013 року лемківські храми (зокрема церкви св. Якова у Поврожнику (1604), св. Параскеви у Квятоні (1700), Покрова Пресвятої Богородиці в Овчарах (1653), Архангела Михаїла в Брунарах) разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Чоловічий стрій
Лемки носили коротку лляну сорочку, яку заправляли в штани; сорочка мала вишитий стоячий комірець (1,5 см), а також була вишита на рукавах; крім того ззаду мала розпірку, як і в бойків. Штани (ногавки) носили також лляні. Взимку носили білі вовняні штани (голошні), які внизу були обшиті червоною тесьмою. Лайбик носили небесного кольору з червоною вишивкою та з рядами нашитих ґудзиків. На ногах носили «керпці» (шкірні ходаки).
Святковий одяг складався з гуньки або сердака, який був коротший; спереду сердак мав петельки з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком. Носили також своєрідний плащ темно-бронзового кольору з оздобленим каптуром — чуху (чуганя). Каптур (пелерина) був оздоблений висячими френзлями; він був довгий, обшитий білим шнурком і розшитий чорними нитками.
На голові носили чорний фетровий капелюх (калап), який називався венгерським, та солом'яні капелюхи. Капелюхи були невеликі з підкоченими крисами, їх носили на бакир, оздоблювали шкіряним паском із пір'ям. На голові носили також небесні суконі шапки з «вухами» (з баранячого хутра), які можна було опускати на вуха.
Жіночий стрій
Жінки лемків носили лляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами, мали сті́йку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо (жабку).
Спідниці (фартух, фарбанка) носили традиційно вовняні або з перкалю темного кольору з нашитими на них поперечними трьома стрічками (червоні, небесні, жовті, білі). Посередині пришивали ширшу стрічку і з боків — дві вужчих. Деколи пришивали ще четверту стрічку або мережку. Традиційними спідницями були вовняні брудно-піскового кольору широкі спідниці з нашитими трьома червоними стрічками і низом спідниці йшла четверта стрічка. Так само стрічки нашивали і на фартух (запаска) і на куплені хустки. Також спідниці, фартухи і хустки були обшиті мереживом.
На верх носили суконі блакитного кольору або з чорного оксамиту вишиті світло червоними вовняними нитками (часто скручені з золотою ниткою) чи обшиті червоною тесьмою горсети (камізельки). На голові носили хустку, а заміжні жінки — очіпок. Взимку носили коротку гуньку, сердак або ще зверху білий, вишитий нитками і шкірою кожух, часто без рукавів. Кожух був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкірні (черевики). На шиї носили коралі (пацьорки).
Молоді жінки вдома часто не носили хусток. Волосся заплітали в косу та покривали простим або невеликим оксамитовим очіпком, який крім того був оздоблений мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався фацелик. Дівчата оплітали косу червоно-зеленими або червоно-гранатовими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами.
Лемківська вишиванка
Вишиванка за описом Франца Коковського: «Чахлик» — вишивана сорочка з купленого або ліпшого домашнього полотна, вишита на рукавах шириною в 1 см. Її частини: обшивка (комір), груди, наплічка, плечі, рукави. Рукави завязують «застіжкою», обшивку спинають — спинкою. «Чахлик» сягає тільки пояса, до нього пришивають з гіршого полотна «подолок», який сягає по коліна. Вишивка червоно — небесного кольору. Вишивка була простою: ромбами або зірочками.
Лемківські фестивалі
Найбільшим у світі лемківським фестивалем нині є «Дзвони Лемківщини» у місті Монастириська, Тернопільської області, котрий проходить в першу суботу-неділю серпня місяця.
В Польщі один із популярних і відомих лемківських фестивалів, «Лемківська ватра», відбувається щороку у с. Ждиня. Організатори цього фестивалю ідентифікують себе з українцями. З іншого боку, відбувається також не менш популярний фестиваль «Лемківська ватра на чужині», організатори якого відстоюють ідею лемків як окремої етнічної групи.
В селі Лютенські Будища Полтавської області щороку відбувається Міжрегіональний фестиваль лемківської культури «Барви Лемківщини».
Лемківські ЗМІ
Практично єдиною регулярною газетою, що освітлює життя лемків по всьому світу, є українська газета з Польщі «Наше Слово», у кожному номері котрої є спеціалізована «Лемківська сторінка». При організації «Руська бурса» існує інтернет-газета та радіостанція lem.fm, яка регулярно публікує новини не лише лемків у Польщі, але також споріднених етнічних груп в Словаччині та колишній Югославії, які також називають себе «руснаками».
Відомі лемки
- Богдан-Ігор Антонич (1909—1937) — поет, прозаїк, перекладач, літературознавець.
- — народний артист України, естрадний співак і композитор.
- Андрій Савка (1619—1661) — лемківський «Робін Гуд».
- Дмитро Бортнянський (1751—1825) — співак, композитор і диригент.
- Іван Могильницький (*1777(78)–1831) — вчений-філолог, відомий культурно-освітній та церковний діяч Галичини, перший ректор Дяковчительського інституту в Перемишлі.
- Тома Полянський (1796—1869) — греко-католицький єпископ.
- Йосиф Сембратович (1821—1900) — греко-католицький митрополит.
- Клавдія Алексович (1830—1916) — літераторка, громадська діячка.
- Сильвестр Сембратович (1836—1898) — греко-католицький митрополит.
- Володимир Хиляк (1843—1893) — письменник.
- Юліан Пелеш (1843—1896) — греко-католицький єпископ.
- Тит Мишковський (1861—1939) — професор Львівського університету.
- Йосафат Коциловський (1876—1947) — греко-католицький єпископ.
- Максим Сандович (1886—1914) — священномученик Польської автокефальної православної церкви.
- Никифор Дровняк (1895—1968) — художник.
- Володимир Кубійович (1900—1985) історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько-політичний діяч.
- Енді Воргол (1928—1987) — всесвітньо відомий поп-артхудожник.
- Джеймс Воргола (1955) — американський художник, племінник Енді Воргола.
- (народ. 1937) — поет, культурний і громадський діяч.
- Теодозій Старак (1931—1999) — український дисидент, громадський діяч і дипломат. Посол України у Польщі (1991).
- Сандра Ді (1931—1999) — американська телеактриса українського походження.
- Богдан Дурняк — український вчений у галузі комп'ютерних технологій друкарства, ректор УАД.
- Світлана Федорівна Гавенко — науковець у галузі технології друкарства, доктор технічних наук , професор Української Академії Друкарства УАД.
- Ярослав Василльович Теплий — заслужений артист України, лемківський композитор, етнограф, співак, культурний та громадський діяч
- Юлія Дошна — заслужена артистка України, лемківська співачка.
- Софія Федина — голова Світової федерації українських лемківських об'єднань, телеведуча, громадський діяч.
- Ярослав Качмарчик — президент невизнаної Руської народної республіки лемків.
- Анна Драган — лемківська співачка.
- Ярослав Антонович Бодак — український музикознавець, етномузиколог, педагог, фольклорист. Член Національної спілки композиторів України.
- (1959) — видатний музичний продюсер, український музикознавець, етномузиколог.
- Майкл Стренк (1919—1945) — сержант Корпусу морської піхоти США, старший за званням із шести військовослужбовців, що були зафіксовані на фотографії «Підняття прапора над Іводзімою» Джо Розенталя.
- Олександр Степанович Хованець (1935) — майстер різьблення й випалювання на дереві, майстер художнього випалювання, член НСХУ.
- Петро Вільговський (1902—1978) — популярний американський композитор;
- — трактористка, яка в 1970-х роках стала ініціатором руху «Дівчата, на трактор!»;
- Іван Гопей — голова Полтавського облвиконкому, був обраний народним депутатом України 1-го скликання;
- Теодор Кузяк — лемківський письменник, гуморист середини 20 ст.;
- Мирослава Хом'як — польська лінгвістка, авторка граматики, словників та підручників лемківського діалекту;
- Христина Соловій - українська співачка, авторка-виконавиця пісень;
- Омелян Мазурик – художник
Див. також
Примітки
- Лемки // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
- І. Д. Любчик Лемки // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .
- kultúru, Centrum pre tradičnú ľudovú (9 жовтня 2017). lemkovia - Centrum pre tradičnú ľudovú kultúru. https://www.ludovakultura.sk/ (словац.). Процитовано 30 серпня 2023.
- Ісаєвич Я. Д. Русини // Енциклопедія історії України 2012:9:372
- стор. 1275, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р.
- Małgorzata Misiak: Łemkowie. W kręgu badań nad mniejszościami etnolingwistycznymi w Europie. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2006, s. 82. .
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 22 вересня 2011.
- Імовірно сучасні лемки (як і бойки, гуцули, закарпатці) є нащадками білих хорватів (див.: Микола Нагірний. Внесок білих хорватів у процес етногенезу Українців // Емінак : науковий щоквартальник. — 2016. — Т. 1, № 1 (13) (січень-березень). — С. 20-26. — ISSN 1998-4634. з джерела 4 березня 2020. Процитовано 24 червня 2022.)
- Adam Fastnacht. Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340—1650, Wrocław 1962.(пол.)
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 11 грудня 2016.
- Богдан Гальчак. Лемківський підсумок ХХ століття й перспективи на ХХІ століття // Наше слово, № 51, 16.12.2012
- Людмила СТРАЖНИК (24 лютого 2018). (укр.). «Голос України». Архів оригіналу за 17 червня 2022. Процитовано 2022-6-03.
- (укр.), архів оригіналу за 3 червня 2022, процитовано 3 червня 2022
- Людмила ПУЛЯЄВА (6 березня 2018). (укр.). Г-та «Високий замок». Архів оригіналу за 2 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022.
- Teorie pochodzenia Łemków na podstawie historii osadnictwa w Beskidzie Niskim [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
- Roman Reinfuss. Łemkowie w przeszłości i obecnie [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](пол.)
- І. Д. Любчик (2018). . Енциклопедія сучасної України. 65052. Архів оригіналу за 27 квітня 2023. Процитовано 1 листопада 2023.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
() - (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 грудня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 травня 2011. Процитовано 8 лютого 2011.
- Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура —Львів, 2006 — С. 235-238.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 6 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 червня 2022.
Джерела
- І. Красовський, Д. Солинко. Хто ми, лемки… — Львів: Ред.-вид. відділ обласного управління по пресі, 1991. — 48 с.
- Гальчак Б. Лемківський підсумок ХХ століття й перспективи на ХХІ століття [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] // Zbruch, 24.02.2013.
- Дрозд Р., Гальчак Б. Історія українців у Польщі в 1921—1989 роках / Роман Дрозд, Богдан Гальчак, Ірина Мусієнко; пер. з пол. І.Мусієнка. 3-тє вид., випр., допов. — Харків : Золоті сторінки, 2013. — 272 с.
- Ткачик М. С. Довга дорога з батьківських земель на Велику Україну // // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко. Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В., 2013. — С.121-125.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Drozd R., Halczak B. Dzieje Ukraińców w Polsce w latach 1921—1989 / Roman Drozd, Bohdan Halczak. — wyd. II, poprawione. — Warszawa : TYRSA, 2010. — 237 s.
- Halczak B. Łemkowskie miejsce we wszechświecie. Refleksje o położeniu Łemków na przełomie XX i XXI wieku / Bohdan Halczak // W: Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, współczesność, kultura materialna i duchowa / red. nauk. Stefan Dudra, Bohdan Halczak, Roman Drozd, Iryna Betko, Michal Šmigeľ. Tom IV, cz. 1 . — Słupsk — Zielona Góra: [b. w.], 2012 — S. 119—133.
- Halczak B. Publicystyka narodowo—demokratyczna wobec problemów narodowościowych i etnicznych II Rzeczypospolitej / Bohdan Halczak. — Zielona Góra : Wydaw. WSP im. Tadeusza Kotarbińskiego, 2000. — 222 s.
- Halczak B. Problemy tożsamości narodowej Łemków / Bohdan Halczak // Łemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, współczesność, kultura materialna i duchowa / red. nauk. Stefan Dudra, Bohdan Halczak, Andrzej Ksenicz, Jerzy Starzyński. — Legnica — Zielona Góra : Łemkowski Zespół Pieśni i Tańca «Kyczera», 2007 — S. 41—55.
- Patrycja Trzeszczyńska, "Bridges to the past: a Lemko family history explored through letters. An ethnographic case study, " Canadian Slavonic Papers 60, no. 1-2 (2018)
- Udziela Seweryn. . — Lwów, 1934.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лемки |
- Лемки [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 823. — 1000 екз.
- Офіційний сайт Всеукраїнського товариства «Лемківщина» [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Національний Лемківський портал в Україні //
- Офіційний сайт Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- ЛОМГО «Молода Лемківщина» [ 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Світова федерація українських лемківських об'єднань [ 13 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Асоціація лемків Канади [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Лемки (lemko.org) [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Ілюстрована історія Лемківщини Юліана Тарновича // Лемки [ 22 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Тетяна Нагорна. Не мова, а лем діалект // Zbruch, 07.07.2015 [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Ярослав Теплий "Українська Атлантида"(Книга про Лемківщину та Закерзоння) [ 5 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Лемки на сайті «Життя Українських Карпат» (www.carpathians.eu) [ 28 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Роман Кабачій. «Відірвані від України» [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 23.09.2010
- Степан Женецький. Празник у Лопінці. (Репортаж з Лемківщини) // Діло, ч. 188, 27.08.1938 [ 11 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Франц Коковський. Східними межами Лемківщини. — Львів, 1936. — 100 ст. [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- XIV Фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини», 2012 (відео) [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Офіційний відеоканал на Youtube творчої формації - легендарного лемківського дуету ТЕПЛІ (ех-дуету "Червоне та Чорне") [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Лемківська пісня «Горе долом». Христина Соловій у проекті «Голос країни» [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Збірка матеріалів про лемків та Лемківщину [ 26 серпня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Спадщина Предків»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Le mki etnografichna grupa ukrayinciv sho meshkaye abo pohodit iz Lemkivshini Lemkovini roztashovanoyi v karpatskih Beskidah na teritoriyi suchasnih Ukrayini Polshi ta Slovachchini Bilsha chastina lemkiv identifikuye sebe ukrayincyami Na shodi Slovachchini chastina lemkiv nazivaye sebe rusinami chastina lemkiv Polshi vvazhaye sebe okremim etnosom Nazvu lemki vivodyat vid chasto vikoristovuvanogo nimi v rozmovi slova lem sho znachit tilki lishe i cej termin z yavivsya lishe na pochatku XIX st sami zh lemki istorichno nazivali sebe rusinami abo rusnakami Kulturna osoblivist lemkiv proyavlyayetsya peredusim u movlenni arhitekturi odyazi ta folklori Religijno na pochatku XX stolittya bilshist lemkiv buli greko katolikami prote v 1930 ih vidbulisya zmini i chastina z nih perejshla v pravoslav ya Vnaslidok obminu naselennyam mizh komunistichnoyu Polsheyu ta Radyanskoyu Ukrayinoyu provedenim u 1944 1946 rokah 2 3 lemkiv blizko 95 tisyach osib iz PNR bulo pereseleno na teritoriyu URSR a reshtu blizko 30 40 tis pid chas operaciyi Visla 1947 na pivnichno zahidni zemli Polshi A takozh optaciyi ukrayinciv Chehoslovachchini u 1945 47 rokah koli zi Slovachchini na Zakarpattya ta Volin bulo pereseleno bilshe 17000 lemkiv Vidtodi znachna chastina lemkiv zhive v riznih regionah Ukrayini a na istorichnij Lemkivshini zalishilisya zdebilshogo lemki Slovachchini ta Zakarpattya u Polshi chastina viselenciv otrimala dozvil povernutisya v dolinu riki Oslava peredusim v Komanchansku gminu de doteper stanovlyat priblizno 10 vidsotkiv naselennya Bagato lemkivskih sil na teritoriyi Polshi zalishilisya pokinutimi Zagalna kilkist lemkiv stanovit blizko 700 tis osib z nih 350 tis v Ukrayini 150 tis u Pivnichnij Americi po 100 tis u Polshi ta Slovachchini ta u krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi priblizno 50 tis Nazva i teritoriyaKarta Lemkivshini z suchasnimi derzhavnimi kordonami ta golovnimi mistami Za odnimi danimi nazvu lemki vpershe vzhiv 1820 roku slovackij etnograf Yan Chaplovich Jan Caplowic Za inshimi ukrayinskij pismennik i filolog Josip Levickij u peredmovi do vlasnoyi Gramatiki ruskoyi abo maloruskoyi movi v Galichini 1831 Teritoriya istorichnoyi Lemkovini prostyagayetsya vzdovzh Karpat po oboh shilah Shidnih Beskidiv mizh richkami Syanom i Dunajcem u mezhah suchasnoyi Polshi ta na pivnichnij zahid vid richki Uzh u Zakarpatti do richki Poprad u Slovachchini ta dali na zahid do sela Osturnya dzherelo IstoriyaMihajlivska derev yana cerkva 1777 iz sela Shelestove klasichnij priklad lemkivskoyi narodnoyi arhitekturi Cerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici ser XIX st u Vrobliku Korolivskomu Cerkva v Mezhibroddyu Davni chasi ta Kiyivska derzhava VI XIV st Pochinayuchi z VI st na teritoriyi serednih i zahidnih Karpat prozhivalo shidnoslov yanske plem ya bilih horvativ 992 roku yihni zemli priyednav do Kiyivskoyi derzhavi Volodimir Velikij a v drugij polovini XI st na richci Syan pochalosya budivnictvo prikordonnoyi oboronnoyi forteci majbutnogo mista Syanoka Na toj chas v comu regioni vzhe buli ruski poselennya sho isnuvali na ruskomu pravi Terepcha Mezhibrid Dubrivka Ruska Zabolotci Ulich Lodina Glomcha Tiryava Silna Vilhivci Storozhi Veliki Storozhi Mali Kostarivci Polovci Chertezh Prusik tosho Ruski sela buli takozh dali na zahid u dolini Visloki vzdovzh Yaselki Odnimi z najdavnishih tuteshnih poselen na ruskomu pravi buli Bosko i Doshno Za deyakimi danimi mezha ruskih poselen na pivnochi syagala Krakova i Ryasheva Polsha ta Rich Pospolita XIV XVIII st U seredini XIV st pivnichni shili Shidnih Karpat zahopila Polsha a pivdenni Ugorshina Vidtak sela bulo perevedeno z ruskogo na nimecke pravo v Polshi prikarpatski zemli pochali kolonizuvati polyaki ta nimci zokrema mista Gorlici Shimbark Rihvald Zarshin mayut nimecke pohodzhennya Vnaslidok cogo etnichni mezhi rozselennya tuteshnih shidnih slov yan nablizilisya do Karpat Pivnichna chastina Lemkivshini Dinivshina naprikinci XVI st bula zaselena perevazhno rusinami menshoyu miroyu polyakami ta nimcyami Vidtak misceva shlyahta ta rimo katolicke duhovenstvo nasilno pereveli v katolicizm nizku sil Dinivshini yaki do togo buli zdebilshogo pravoslavnimi Podibni religijni utiski traplyalisya takozh u zahidnij chastini Lemkovini Z poyavoyu v cih krayah panshini v XIV st na Prikarpatti ta Zakarpatti pochalasya masova lokalizaciya zakripachennya sil na voloskomu zvichayevomu pravi yake v girskih umovah krashe formulyuvalo selyanski povinnosti v interesah shlyahti Ce stalosya tomu sho dlya regulyuvannya stosunkiv mizh pomishikami ta kripakami ruske pravo bulo zastarilim a nimecke neaktualnim oskilki regulyuvalo v osnovnomu pravovi vidnosini mishan kupciv ta remisnikiv Spochatku voloske pravo bulo vvedeno v korolivskih selah a potim u shlyahetskih U XVI XVII st na voloske pravo bulo perevedeno ponad 160 sil Syanickoyi zemli Na comu pravi zakladali j novi sela meshkancyami yakih buli yak rusini tak i polyaki j nimci Zbijnickij ruh Dokladnishe Zbijnickij ruh Feodalne gnoblennya viklikalo sered selyanstva Karpat masovi protesti spershu ce bula vidmova vid robit na pana nishennya znaryad praci a zgodom bunti Deyaki selyani pokidali sela tikayuchi v gori de choloviki ob yednuvalisya v zagoni vibirali vatazhka j napadali na pomishicki mayetki Najdavnishu zgadku pro lemkivskih zbijnikiv datovano 1434 rokom Vidomimi liderami zbijnikiv buli Vasil Bayus z Lishin na Gorlichchini diyav u 1635 1648 rr ta Andrij Savka zi Stebnika diyav u 1649 1651 rr Avstro Ugorshina ta emigraciya 1772 1918 Dokladnishe Ukrayinska emigraciya Najdavnisha fotografiya lemka u tradicijnomu vbranni chuzi 1870 rik Naprikinci XVIII st pislya skasuvannya kripactva v 1781 r chislenni lemkivski rodini z Pryashivshini ta galickoyi chastini Lemkivshini pereselilisya do Voyevodini Naprikinci XIX st pochalasya trudova emigraciya do Ameriki yaku sered lemkiv zapochatkuvav Yurko Kashickij selyanin z Novoyi Vesi Novosanchivskogo povitu yakij podavsya do SShA 1871 roku Na toj chas na Lemkivshini stalo pomitnim nacionalne probudzhennya de aktivnu kulturnu diyalnist rozgornuv greko katolickij svyashenik Ivan Bireckij V cej zhe chas z yavilasya samonazva lemki Tak samo z yavilisya okremi nazvi sered predstavnikiv inshih etnografichnih grup Karpat ukrayinskih bojkiv ta guculiv polskih guraliv Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni avstrijskij uryad viviz z Lemkivshini ponad tri tisyachi osib u Talergofskij koncentracijnij tabir de kilka soten lemkiv zaginuli Ukrayinska revolyuciya 1918 1921 Dokladnishe Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 1918 roku v seli Komanchi na Syanichchini bulo progolosheno stvorennya Shidnolemkivskoyi respubliki yaka zgodom progolosila svoye ob yednannya iz ZUNR Vodnochas u seli Florinci na Novosanchivshini progolosheno stvorennya Zahidnolemkivskoyi ruskoyi respubliki yaka vistupila za solidarnist iz Radyanskoyu Ukrayinoyu i Radyanskoyu Rosiyeyu Obidvi respubliki likviduvali polski vijska Podibni sprobi borotbi za samoviznachennya mali misce na Pryashivshini ta v teperishnij Zakarpatskij oblasti Lemki buli u skladi sichovih strilciv ta UGA Mizhvoyennij period 1921 1939 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Lemkivshina opinilasya na kordoni Polshi ta Cheho Slovachchini V polskij chastini bulo zakrito abo peretvoreno na polski ukrayinski shkoli zaboroneno ukrayinski kulturno osvitni oseredki Zagalom u Polshi togo chasu shodo lemkiv panuvala ideya sho dialekt lemkiv ye polskim a lemki etnografichna grupa polskogo narodu Natomist u cheho slovackij chastini isnuvali ukrayinski shkoli tovaristva literaturni ob yednannya osvitni i kulturni oseredki oficijno yih nazivali ruskimi Yim dopomagali suspilno kulturni organizaciyi lemkiv u SShA ta Kanadi de diyav Komitet dopomogi Lemkivshini Krim togo v polskij chastini Lemkovini pochala narostati idejna borotba mizh prihilnikami novitnoyi ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi ta starorusko moskvofilskoyi oriyentaciyi Uves cej chas antagonizm shoraz bilshe narostav i mav yak zovnishni politika Polskogo uryadu spryamovana na izolyaciyu lemkiv vid reshti Galichini misionerska diyalnist pravoslavnoyi cerkvi pidtrimuvana rosijskimi organizaciyami tak i vnutrishni nadmirna zaangazhovanist greko katolickih svyashenikiv u politichnij proces sho vplivalo na liturgiyu napriklad zamina slova pravoslavnij na pravovirnij abo katolickij peredumovi V pidsumku ce protistoyannya vililosya v Tilyavsku shizmu koli chastina lemkiv perevazhno na zahidnij ta centralnij Lemkovini perejshla u pravoslav ya Chastinu tih sho lishilisya greko katolikami vsogo 9 dekanativ za pogodzhennyam Polskogo uryadu z Vatikanom bulo ob yednano v Apostolsku Administraciyu Lemkivshini pidporyadkovanu bezposeredno Svyatomu Prestolu a ne Peremiskij yeparhiyi UGKC yak bulo do cogo Takim chinom znachna chastina lemkiv vtratila zv yazok iz UGKC Deportaciyi 1940 h rokiv Lemkivskij duet 95 tisyach ukrayinciv lemkiv majzhe 2 3 usiyeyi yihnoyi populyaciyi v Polshi pislya Drugoyi svitovoyi vijni buli pereseleni z tereniv PNR do URSR Pislya cogo pereselennya u Polshi zalishalosya she blizko 30 40 tis lemkiv Ale voni buli deportovani z Karpat 1947 roku pid chas operaciyi Visla i rozporosheni na zemlyah yaki vidijshli vid Nimechchini do Polshi pislya Drugoyi svitovoyi vijni pivnich i zahid PNR Odniyeyu z prichin operaciyi Visla bula diyalnist u Lemkivshini Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi yaka borolasya z polskimi zbrojnimi silami Lemki pereseleni na pivnichnij zahid Polshi velikoyu miroyu asimilyuvalisya polyakami Krim togo URSR i PNR vvazhali vsih lemkiv ukrayincyami i ne viznavali dlya nih inshogo nacionalnogo samoviznachennya Dovoyenni superechnosti mizh ruskim ta ukrayinskim ruhom yaki she bilshe zagostrilisya v period Drugoyi svitovoyi vijni ne spriyali samoviznachennyu znachnoyi chastini lemkiv ukrayincyami Vse zh chastina lemkiv Polshi vvazhaye sebe ukrayincyami i grupuyetsya navkolo organizaciyi Ob yednannya lemkiv Vlada Cheho Slovachchini 10 lipnya 1946 pidpisala ugodu pro obmin naselennyam z SRSR zgidno z yakoyu v URSR emigruvalo ponad 12 tisyach gromadyan ChSR Ce buli peredusim lemki Suchasnist U hodi provedenogo v Polshi zagalnogo perepisu naselennya 2002 r na teritoriyi Lemkivshini lemkivsku identichnist deklaruvali 1642 osobi a ukrayinsku 789 razom 2431 tobto ledve blizko 4 povoyennih meshkanciv Lemkivshini V usij Polshi pid chas zgadanogo perepisu lemkivsku nacionalnist deklaruvali 5850 osib iz 33 022 respondentiv yaki sumarno deklaruvali ukrayinsku ta lemkivsku nacionalnist Kilkist lemkivskogo naselennya u Slovachchini porivnyano z 1920 mi rokami koli jogo ocinyuvali na 155 tisyach na sogodni duzhe skorotilasya z posered 90 tisyach meshkanciv istorichnoyi Lemkivshini na slovackomu boci rusini stanovlyat teper nepovnu chetvertinu hoch bilshist meshkanciv cogo regionu maye lemkivske pohodzhennya Doslidniki kulturi lemkivRiznogo rodu doslidzhennyami kulturi lemkiv zajmalisya taki ukrayinski avtori Ivan Verhratskij Z podorozhej pivdennoyu chastinoyu Lemkivshini vijshli praci Znadobi do piznannya ugro ruskih govoriv ta Pro govir galickih lemkiv 1902 Ivan Franko Prisvyativ znachnu uvagu lemkam u praci Karpatoruska literatura XVII XVIII vikiv v yakij vidznachiv yak duzhe pozitivne yavishe toj fakt sho lemkivskij dialekt duzhe virazno proyaviv sebe u pisannyah XVII i XVIII st Volodimir Gnatyuk Faktichno pershim rozpochav gruntovne doslidzhennya kulturi rusiniv Zakarpattya i Pryashivshini pidgotuvav i vidav shist tomiv Etnografichnih materialiv z Ugorskoyi Rusi 1897 1911 bagato okremih prac z etnografiyi i folkloru rusiniv Pryashivshini i Yugoslaviyi Filaret Kolessa Naperedodni pershoyi svitovoyi vijni 1914 r pobuvav u bagatoh lemkivskih selah zapisuyuchi miscevi pisni Vidav zbirki Narodni pisni z pivdennogo Prikarpattya 1923 Narodni pisni z galickoyi Lemkivshini 1929 Rozpochatu naukovo doslidnicku ta kulturnu pracyu na Lemkivshini zupinila Persha svitova vijna Galina Barankevich Ukrayinska aktorka spivachka zasluzhena artistka Ukrayini lemkinya v tretomu pokolinni populyarizuye lemkivski pisni j kulturu Babusyu Gannu Banduru Dzyubinsku bulo viselena z sela Verhomlya Velika povitu Novij Sonch chomu prisvyacheno proyekt lemkivskoyi pisni Vignani z rayu Polska teoriya pro voloske pohodzhennya lemkivV XIX st v polskih kolah vinikla teoriya voloskoyi kolonizaciyi Karpat u XV XVII st yiyi tvorcyami buli K Dobrovolskij A Stadnickij E Dlugopolskij Osnovnimi yiyi argumentami ye fakt masovogo zakripachennya sil polyakami u XV XVII st na voloskomu pravi ta nechislenni nazvi i slova rumunskogo chi latinskogo pohodzhennya v lemkivskomu dialekti Za ciyeyu teoriyeyu u XV XVII st v Karpati pribuli veliki valki volohiv rumuniv i kolonizuvali Prikarpattya Cherez vidsutnist argumentiv z privodu poyavi na Prikarpatti rusiniv adepti teoriyi sered yakih profesor Roman Rajnfuss piznishe pidminili ponyattya voloska kolonizaciya ponyattyam volosko ruska kolonizaciya Kritiki teoriyi voloskoyi kolonizaciyi navodyat taki kontrargumenti Yakbi taka masova migraciya rumuniv mala misce to isnuvali b dokumentalni yiyi dzherela Krim togo rumuni v umovah politichnogo ta kulturnogo panuvannya Polshi mogli bi hiba spolshitisya abo zalishitisya rumunami ale ne stati rusinami yak v svij chas spolshilis nimci zokrema en virmeni Slova rumunskogo pohodzhennya mogli perejti do lemkiv vid rusiniv z Zakarpattya yaki zhili poryad iz rumunami abo slova pervinno buli rusinskimi i potrapili v rumunsku movu vnaslidok asimilyaciyi rusinskogo naselennya Moldovi i Transilvaniyi U Josifinskij metrici XVIII st z p yati tisyach prizvish lemkiv togo chasu 70 ukrayinski abo taki sho tvorilisya za pravilami ukrayinskogo slovotvorennya do 20 zagalnoslov yanski pevna chastina polskih i slovackih Prizvish rumunskogo j ugorskogo pohodzhennya duzhe malo ne bilshe odnogo vidsotka Vzhe u XIV st na teritoriyi Lemkovini isnuvala velika kilkist pravoslavnih hramiv pro sho zgaduyetsya v dokumentah SamoidentifikaciyaLemkivskij cvintar u zniklomu seli Neznajovij Div takozh Lemkivskij govir i Lemkivska mova Vprodovzh istoriyi lemki zdebilshogo asociyuvali sebe z ukrayincyami zokrema lemkivski kulturni diyachi spivpracyuvali iz galickimi kulturnimi organizaciyami ukrayinciv lemki simpatizuvali ukrayinskim derzhavam periodu 1918 1921 rokiv Lemkivski organizaciyi ye zdebilshogo proukrayinskogo nalashtuvannya Svitova Federaciya Lemkiv Organizaciya Ohoroni Lemkivshini Ob yednannya Lemkiv Kanadi Vodnochas chastina lemkiv stoyat na poziciyi okremishnosti yih vid ukrayinciv Napriklad odna z pershih lemkivskih organizacij u SShA Lemko Soyuz stvorena 1929 roku progolosila lemkiv karpato rosami Zgodom u 1980 h cya organizaciya zanepala Pislya deportacij 1940 h rokiv ti lemki sho opinilisya v Ukrayini zdebilshogo asimilyuvalisya z ukrayincyami chi prinajmni usvidomlyuyut sebe prinalezhnimi do ukrayinskoyi naciyi Natomist sered tih sho zalishilisya v Polshi ta Slovachchini isnuyut rizni ideyi Z padinnyam komunistichnih rezhimiv Shidnoyi Yevropi pochali vinikati lemkivski organizaciyi peredusim u Polshi i Slovachchini Sered nih panuvali dvi tendenciyi Pribichniki Stovarishinya lemkiv sered nih Yaroslav Goroshak Miroslava Hom yak vidstoyuvali identichnist lemkiv yak okremogo narodu abo u skladi rusiniv Natomist aktivisti lemkivskih organizacij u zahidnih derzhavah sered yakih najaktivnishu rol vidigravav redaktor chasopisu Lemkivshina vidstoyuvali yednist z ukrayinskim narodom Petro Tima Golova Ob yednannya ukrayinciv u Polshi z 2006 roku prokomentuvav situaciyu lemkiv Polshi Deportaciya 1947 roku na zagal ne pominyala oriyentacij yaki z XIX st prisutni sered lemkiv Zbilshivsya shonajvishe pokaznik koli mova pro lemkiv kotri vvazhayut sebe polyakami yih stalo bilshe Okrim cogo ye lemki kotri sebe ototozhnyuyut ukrayincyami ye lemki prihilniki rusinskoyi oriyentaciyi yaku v Polshi nazivayut lemkivskoyu separatistskoyu Zmina polyagaye v tomu sho na zahodi Polshi malo vidchutnim ye faktor kolis duzhe vagomij sered chastini lemkiv prorosijska moskalofilska oriyentaciya Problemi nadali aktualni z bagatoh prichin mizh inshimi z togo sho suchasna Ukrayina v bagatoh planah zalishayetsya chuzhoyu krayinoyu nevidomoyu Ukrayinska zagalna kartina podij vartostej insha vid specifichnogo lemkivskogo svitu karpatskoyi Maloyi batkivshini Do togo slid dodati movnij faktor dialekt kulturni klishe Vazhit takozh te sho ukrayinskij svit z Ukrayini nadali fizichno malo prisutnij sered zagalu lemkiv inkoli takozh proponovani Ukrayinoyu zrazki prisutnosti buvayut nezrozumilimi Slovacki lemki zdebilshogo ne vvazhayut sebe lemkami j postupovo asimilyuyutsya zi slovakami Najbilsha chastina vvazhaye sebe slovakami mensha chastina rusinami u slovackih realiyah ce oznachaye okremu nacionalnist ne istorichnu nazvu ukrayinskogo narodu i yihnya kilkist z kozhnim perepisom zrostaye a najmensha chastina vvazhaye sebe ukrayincyami Tak u 2011 roci u Slovachchini bulo 206 871 greko katolikiv i 49 133 pravoslavnih z nih 7 430 vvazhali sebe ukrayincyami a 33 482 rusinami Ridnu movu ukrayinsku vkazali 5 689 osib a rusinsku 55 469 KulturaCerkva svyatoyi Paraskevi Kvyaton ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO Lemki z Pryashivshini livoruch ta ukrayinci z pid Peremishlya pravoruch v kostyumah etnichnogo stilyu 2007 Lemkivski hrami Dokladnishe Lemkivskij hram Lemkivska shkola narodnogo hramovogo budivnictva sukupnist istorichno ustalenih tradicijnih zasobiv arhitekturnogo formuvannya prostoru konstruktivnih rishen v derevi yaki virobilis na osnovi svitoglyadu estetichnih idealiv na Lemkivshini 2013 roku lemkivski hrami zokrema cerkvi sv Yakova u Povrozhniku 1604 sv Paraskevi u Kvyatoni 1700 Pokrova Presvyatoyi Bogorodici v Ovcharah 1653 Arhangela Mihayila v Brunarah razom z inshimi derev yanimi cerkvami v Polshi ta Ukrayini vnesli do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Cholovichij strij Lemki nosili korotku llyanu sorochku yaku zapravlyali v shtani sorochka mala vishitij stoyachij komirec 1 5 sm a takozh bula vishita na rukavah krim togo zzadu mala rozpirku yak i v bojkiv Shtani nogavki nosili takozh llyani Vzimku nosili bili vovnyani shtani goloshni yaki vnizu buli obshiti chervonoyu tesmoyu Lajbik nosili nebesnogo koloru z chervonoyu vishivkoyu ta z ryadami nashitih gudzikiv Na nogah nosili kerpci shkirni hodaki Svyatkovij odyag skladavsya z gunki abo serdaka yakij buv korotshij speredu serdak mav petelki z vovnyanogo shnurka zzadu vnizu mav tri roztini i shvi obshiti bilim shnurkom Nosili takozh svoyeridnij plash temno bronzovogo koloru z ozdoblenim kapturom chuhu chuganya Kaptur pelerina buv ozdoblenij visyachimi frenzlyami vin buv dovgij obshitij bilim shnurkom i rozshitij chornimi nitkami Na golovi nosili chornij fetrovij kapelyuh kalap yakij nazivavsya vengerskim ta solom yani kapelyuhi Kapelyuhi buli neveliki z pidkochenimi krisami yih nosili na bakir ozdoblyuvali shkiryanim paskom iz pir yam Na golovi nosili takozh nebesni sukoni shapki z vuhami z baranyachogo hutra yaki mozhna bulo opuskati na vuha Zhinochij strij Zhinki lemkiv nosili llyani vishiti hrestikom na verhu rukava i na grudyah sorochki Sorochki buli z manzhetami mali sti jku abo vikladnij komirec yakij vishivali abo prishivali do nogo shiroke merezhivo zhabku Spidnici fartuh farbanka nosili tradicijno vovnyani abo z perkalyu temnogo koloru z nashitimi na nih poperechnimi troma strichkami chervoni nebesni zhovti bili Poseredini prishivali shirshu strichku i z bokiv dvi vuzhchih Dekoli prishivali she chetvertu strichku abo merezhku Tradicijnimi spidnicyami buli vovnyani brudno piskovogo koloru shiroki spidnici z nashitimi troma chervonimi strichkami i nizom spidnici jshla chetverta strichka Tak samo strichki nashivali i na fartuh zapaska i na kupleni hustki Takozh spidnici fartuhi i hustki buli obshiti merezhivom Na verh nosili sukoni blakitnogo koloru abo z chornogo oksamitu vishiti svitlo chervonimi vovnyanimi nitkami chasto skrucheni z zolotoyu nitkoyu chi obshiti chervonoyu tesmoyu gorseti kamizelki Na golovi nosili hustku a zamizhni zhinki ochipok Vzimku nosili korotku gunku serdak abo she zverhu bilij vishitij nitkami i shkiroyu kozhuh chasto bez rukaviv Kozhuh buv dovzhinoyu nizhche kolin Na shiyi nosili pacorki sho viglyadali yak komirchik Na nogah nosili shkirni chereviki Na shiyi nosili korali pacorki Molodi zhinki vdoma chasto ne nosili hustok Volossya zaplitali v kosu ta pokrivali prostim abo nevelikim oksamitovim ochipkom yakij krim togo buv ozdoblenij merezhkoyu Na svyata nosili skladnij golovnij ubir bilogo koloru yakij nazivavsya facelik Divchata oplitali kosu chervono zelenimi abo chervono granatovimi sherstyanimi nitkami yaki zakinchuvalis kutasami Lemkivska vishivanka Vishivanka za opisom Franca Kokovskogo Chahlik vishivana sorochka z kuplenogo abo lipshogo domashnogo polotna vishita na rukavah shirinoyu v 1 sm Yiyi chastini obshivka komir grudi naplichka plechi rukavi Rukavi zavyazuyut zastizhkoyu obshivku spinayut spinkoyu Chahlik syagaye tilki poyasa do nogo prishivayut z girshogo polotna podolok yakij syagaye po kolina Vishivka chervono nebesnogo koloru Vishivka bula prostoyu rombami abo zirochkami Lemkivski festivali Najbilshim u sviti lemkivskim festivalem nini ye Dzvoni Lemkivshini u misti Monastiriska Ternopilskoyi oblasti kotrij prohodit v pershu subotu nedilyu serpnya misyacya V Polshi odin iz populyarnih i vidomih lemkivskih festivaliv Lemkivska vatra vidbuvayetsya shoroku u s Zhdinya Organizatori cogo festivalyu identifikuyut sebe z ukrayincyami Z inshogo boku vidbuvayetsya takozh ne mensh populyarnij festival Lemkivska vatra na chuzhini organizatori yakogo vidstoyuyut ideyu lemkiv yak okremoyi etnichnoyi grupi V seli Lyutenski Budisha Poltavskoyi oblasti shoroku vidbuvayetsya Mizhregionalnij festival lemkivskoyi kulturi Barvi Lemkivshini Lemkivski ZMI Praktichno yedinoyu regulyarnoyu gazetoyu sho osvitlyuye zhittya lemkiv po vsomu svitu ye ukrayinska gazeta z Polshi Nashe Slovo u kozhnomu nomeri kotroyi ye specializovana Lemkivska storinka Pri organizaciyi Ruska bursa isnuye internet gazeta ta radiostanciya lem fm yaka regulyarno publikuye novini ne lishe lemkiv u Polshi ale takozh sporidnenih etnichnih grup v Slovachchini ta kolishnij Yugoslaviyi yaki takozh nazivayut sebe rusnakami Vidomi lemkiDokladnishe Spisok diyachiv nauki i kulturi Lemkivshini Bogdan Igor Antonich 1909 1937 poet prozayik perekladach literaturoznavec narodnij artist Ukrayini estradnij spivak i kompozitor Andrij Savka 1619 1661 lemkivskij Robin Gud Dmitro Bortnyanskij 1751 1825 spivak kompozitor i dirigent Ivan Mogilnickij 1777 78 1831 vchenij filolog vidomij kulturno osvitnij ta cerkovnij diyach Galichini pershij rektor Dyakovchitelskogo institutu v Peremishli Toma Polyanskij 1796 1869 greko katolickij yepiskop Josif Sembratovich 1821 1900 greko katolickij mitropolit Klavdiya Aleksovich 1830 1916 literatorka gromadska diyachka Silvestr Sembratovich 1836 1898 greko katolickij mitropolit Volodimir Hilyak 1843 1893 pismennik Yulian Pelesh 1843 1896 greko katolickij yepiskop Tit Mishkovskij 1861 1939 profesor Lvivskogo universitetu Josafat Kocilovskij 1876 1947 greko katolickij yepiskop Maksim Sandovich 1886 1914 svyashennomuchenik Polskoyi avtokefalnoyi pravoslavnoyi cerkvi Nikifor Drovnyak 1895 1968 hudozhnik Volodimir Kubijovich 1900 1985 istorik geograf enciklopedist vidavec gromadsko politichnij diyach Endi Vorgol 1928 1987 vsesvitno vidomij pop arthudozhnik Dzhejms Vorgola 1955 amerikanskij hudozhnik pleminnik Endi Vorgola narod 1937 poet kulturnij i gromadskij diyach Teodozij Starak 1931 1999 ukrayinskij disident gromadskij diyach i diplomat Posol Ukrayini u Polshi 1991 Sandra Di 1931 1999 amerikanska teleaktrisa ukrayinskogo pohodzhennya Bogdan Durnyak ukrayinskij vchenij u galuzi komp yuternih tehnologij drukarstva rektor UAD Svitlana Fedorivna Gavenko naukovec u galuzi tehnologiyi drukarstva doktor tehnichnih nauk profesor Ukrayinskoyi Akademiyi Drukarstva UAD Yaroslav Vasillovich Teplij zasluzhenij artist Ukrayini lemkivskij kompozitor etnograf spivak kulturnij ta gromadskij diyach Yuliya Doshna zasluzhena artistka Ukrayini lemkivska spivachka Sofiya Fedina golova Svitovoyi federaciyi ukrayinskih lemkivskih ob yednan televeducha gromadskij diyach Yaroslav Kachmarchik prezident neviznanoyi Ruskoyi narodnoyi respubliki lemkiv Anna Dragan lemkivska spivachka Yaroslav Antonovich Bodak ukrayinskij muzikoznavec etnomuzikolog pedagog folklorist Chlen Nacionalnoyi spilki kompozitoriv Ukrayini 1959 vidatnij muzichnij prodyuser ukrayinskij muzikoznavec etnomuzikolog Majkl Strenk 1919 1945 serzhant Korpusu morskoyi pihoti SShA starshij za zvannyam iz shesti vijskovosluzhbovciv sho buli zafiksovani na fotografiyi Pidnyattya prapora nad Ivodzimoyu Dzho Rozentalya Oleksandr Stepanovich Hovanec 1935 majster rizblennya j vipalyuvannya na derevi majster hudozhnogo vipalyuvannya chlen NSHU Petro Vilgovskij 1902 1978 populyarnij amerikanskij kompozitor traktoristka yaka v 1970 h rokah stala iniciatorom ruhu Divchata na traktor Ivan Gopej golova Poltavskogo oblvikonkomu buv obranij narodnim deputatom Ukrayini 1 go sklikannya Teodor Kuzyak lemkivskij pismennik gumorist seredini 20 st Miroslava Hom yak polska lingvistka avtorka gramatiki slovnikiv ta pidruchnikiv lemkivskogo dialektu Hristina Solovij ukrayinska spivachka avtorka vikonavicya pisen Omelyan Mazurik hudozhnikDiv takozhSpisok naselenih punktiv Lemkivshini Rizbarstvo na Lemkivshini Lemkivskij govir Lemkivskij hram Spisok diyachiv nauki i kulturi Lemkivshini Etnogenez ukrayinciv Pryashivshina Badlak prizvishe Rusini etnografichna grupa Bojki Guculi Yavozhno koncentracijnij tabir PrimitkiLemki Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2 I D Lyubchik Lemki Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 kulturu Centrum pre tradicnu ľudovu 9 zhovtnya 2017 lemkovia Centrum pre tradicnu ľudovu kulturu https www ludovakultura sk slovac Procitovano 30 serpnya 2023 Isayevich Ya D Rusini Enciklopediya istoriyi Ukrayini 2012 9 372 stor 1275 tom 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1994 r ISBN 5 7707 5493 1 Malgorzata Misiak Lemkowie W kregu badan nad mniejszosciami etnolingwistycznymi w Europie Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 2006 s 82 ISBN 83 229 2743 6 Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 22 veresnya 2011 Imovirno suchasni lemki yak i bojki guculi zakarpatci ye nashadkami bilih horvativ div Mikola Nagirnij Vnesok bilih horvativ u proces etnogenezu Ukrayinciv Eminak naukovij shokvartalnik 2016 T 1 1 13 sichen berezen S 20 26 ISSN 1998 4634 z dzherela 4 bereznya 2020 Procitovano 24 chervnya 2022 Adam Fastnacht Osadnictwo ziemi sanockiej w latach 1340 1650 Wroclaw 1962 pol Arhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 11 grudnya 2016 Bogdan Galchak Lemkivskij pidsumok HH stolittya j perspektivi na HHI stolittya Nashe slovo 51 16 12 2012 Lyudmila STRAZhNIK 24 lyutogo 2018 ukr Golos Ukrayini Arhiv originalu za 17 chervnya 2022 Procitovano 2022 6 03 ukr arhiv originalu za 3 chervnya 2022 procitovano 3 chervnya 2022 Lyudmila PULYaYeVA 6 bereznya 2018 ukr G ta Visokij zamok Arhiv originalu za 2 chervnya 2022 Procitovano 12 chervnya 2022 Teorie pochodzenia Lemkow na podstawie historii osadnictwa w Beskidzie Niskim 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine pol Roman Reinfuss Lemkowie w przeszlosci i obecnie 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine pol I D Lyubchik 2018 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 65052 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2023 Procitovano 1 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka PDF Arhiv originalu PDF za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 24 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 travnya 2011 Procitovano 8 lyutogo 2011 Taras Ya M Ukrayinska sakralna derev yana arhitektura Lviv 2006 S 235 238 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 6 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2022 DzherelaI Krasovskij D Solinko Hto mi lemki Lviv Red vid viddil oblasnogo upravlinnya po presi 1991 48 s Galchak B Lemkivskij pidsumok HH stolittya j perspektivi na HHI stolittya 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Zbruch 24 02 2013 Drozd R Galchak B Istoriya ukrayinciv u Polshi v 1921 1989 rokah Roman Drozd Bogdan Galchak Irina Musiyenko per z pol I Musiyenka 3 tye vid vipr dopov Harkiv Zoloti storinki 2013 272 s Tkachik M S Dovga doroga z batkivskih zemel na Veliku Ukrayinu Zinkivshina ridnij kraj Tekst Istorichnij oglyad Ukl i lit red M M Gricenko Avt kol M M Gricenko A V Salij M S Tkachik A A Nesterenko G P Shevchenko Poltava Vidavec Shevchenko R V 2013 S 121 125 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Drozd R Halczak B Dzieje Ukraincow w Polsce w latach 1921 1989 Roman Drozd Bohdan Halczak wyd II poprawione Warszawa TYRSA 2010 237 s Halczak B Lemkowskie miejsce we wszechswiecie Refleksje o polozeniu Lemkow na przelomie XX i XXI wieku Bohdan Halczak W Lemkowie Bojkowie Rusini historia wspolczesnosc kultura materialna i duchowa red nauk Stefan Dudra Bohdan Halczak Roman Drozd Iryna Betko Michal Smigeľ Tom IV cz 1 Slupsk Zielona Gora b w 2012 S 119 133 Halczak B Publicystyka narodowo demokratyczna wobec problemow narodowosciowych i etnicznych II Rzeczypospolitej Bohdan Halczak Zielona Gora Wydaw WSP im Tadeusza Kotarbinskiego 2000 222 s Halczak B Problemy tozsamosci narodowej Lemkow Bohdan Halczak Lemkowie Bojkowie Rusini historia wspolczesnosc kultura materialna i duchowa red nauk Stefan Dudra Bohdan Halczak Andrzej Ksenicz Jerzy Starzynski Legnica Zielona Gora Lemkowski Zespol Piesni i Tanca Kyczera 2007 S 41 55 Patrycja Trzeszczynska Bridges to the past a Lemko family history explored through letters An ethnographic case study Canadian Slavonic Papers 60 no 1 2 2018 Udziela Seweryn Lwow 1934 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lemki Lemki 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 823 1000 ekz Oficijnij sajt Vseukrayinskogo tovaristva Lemkivshina 31 travnya 2022 u Wayback Machine Nacionalnij Lemkivskij portal v Ukrayini Oficijnij sajt Lvivskoyi oblasnoyi organizaciyi Vseukrayinskogo tovaristva Lemkivshina 5 grudnya 2008 u Wayback Machine LOMGO Moloda Lemkivshina 30 serpnya 2016 u Wayback Machine Svitova federaciya ukrayinskih lemkivskih ob yednan 13 veresnya 2017 u Wayback Machine Asociaciya lemkiv Kanadi 19 listopada 2011 u Wayback Machine Lemki lemko org 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Ilyustrovana istoriya Lemkivshini Yuliana Tarnovicha Lemki 22 chervnya 2011 u Wayback Machine Tetyana Nagorna Ne mova a lem dialekt Zbruch 07 07 2015 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Yaroslav Teplij Ukrayinska Atlantida Kniga pro Lemkivshinu ta Zakerzonnya 5 lyutogo 2013 u Wayback Machine Lemki na sajti Zhittya Ukrayinskih Karpat www carpathians eu 28 lyutogo 2011 u Wayback Machine Roman Kabachij Vidirvani vid Ukrayini 22 travnya 2011 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 23 09 2010 Stepan Zheneckij Praznik u Lopinci Reportazh z Lemkivshini Dilo ch 188 27 08 1938 11 veresnya 2013 u Wayback Machine Franc Kokovskij Shidnimi mezhami Lemkivshini Lviv 1936 100 st 25 lyutogo 2014 u Wayback Machine XIV Festival lemkivskoyi kulturi Dzvoni Lemkivshini 2012 video 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Oficijnij videokanal na Youtube tvorchoyi formaciyi legendarnogo lemkivskogo duetu TEPLI eh duetu Chervone ta Chorne 23 lipnya 2013 u Wayback Machine Lemkivska pisnya Gore dolom Hristina Solovij u proekti Golos krayini 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Zbirka materialiv pro lemkiv ta Lemkivshinu 26 serpnya 2017 u Wayback Machine na sajti Spadshina Predkiv