Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Явожно (концентраційний табір)

Явожно (концентраційний табір)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (травень 2017)

Концентраційний табір у Явожні — концентраційний табір, що діяв в 1945–1949 роках в місті Явожно, Сілезьке воєводство, Польська Народна Республіка.

image
Концтабір Явожно, фрагмен стіни та залізничної колії

Історія

Гітлерівський концентраційний табір

Територія, на якій існував табір у Явожні, а також приналежний до нього філіал у Хрустах (пол. Chrustach), належали до початку Другої світової війни до Явожненських копалень (пол. Jaworznickich Kopalń S.A.) в Явожні. 15 червня 1943 року німці створили тут філіал концентраційного табору Аушвіц під назвою нім. Arbeitslager "NeuDachs" nr 147.

Перед приходом Червоної Армії 17 січня 1945 року нацисти відправили з філіалу в місті Явожно колону в'язнів. Їхній шлях пролягав на відстань приблизно 250 км трасою до (пол. Groß-Rosen), біля сучасного села Рогожниця, Нижньосілезьке воєводство (пол. Rogoźnica (województwo dolnośląskie)), так званий «Марш смерті».

Комуністичний концентраційний табір

6 квітня 1945 року Міністерство громадської безпеки Польщі (пол. Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego) на основі циркуляра № 42 створило Централізовані табори праці, зокрема у Варшаві, Понятові (пол. Poniatowa), Кресимові (пол. Krzesimow), Потулиці (пол. Potulice) і Явожно. Однак, концентраційний табір в Явожно розпочав свою діяльність ще до виходу у світ циркуляра, в лютому 1945 року.

Відступаючи, німці не знищили табір, що складався з 15 дерев'яних бараків та мурованих об'єктів: лазні, кухні, шпиталю, комунікацій, майстерень та складів. Табір був оперезаний подвійним рядом колючого дроту під струмом, крім того, в огорожі було кільканадцять цегляних охоронних веж з кулеметами та прожекторами на них. Карцер табору знаходився в приміщенні колишньої табірної пральні. Північна частина табору була відгороджена від дороги Краків-Катовиці п'ятиметровою стіною.

Концентраційний табір в Явожно підлягав Відділові в'язниць і таборів воєводського уряду громадської безпеки в Кракові (пол. Wydziałowi Więziennictwa i Obozów Wojewódzkiego Urzędu Bezpieczeństwa Publicznego w Krakowie). яким керував в той час поручик Якуб Хаммершмідт (пол. por. Jakub Hammerschmidt), пізніше — Якуб Халіцкі (пол. Jakub Halicki).

Коменданти концентраційного табору

  • поручник Влодзімеж Станішевський (пол. por. Włodzimierz Staniszewski)
  • капітан Станіслав Квятковський (пол. kpt. Stanisław Kwiatkowski)
  • Теофіль Газельмаєр (пол. Teofil Hazelmajer, від квітня 1948 року)
  • капітан (пол. kpt. Salomon Morel, від лютого 1949 року)

Гарнізон

Охорона табору складалася з понад 300 солдатів і 18 офіцерів Корпусу Внутрішньої Безпеки (пол. Korpus Bezpieczeństwa Wewnętrznego) та кільканадцяти цивільних працівників. Працювали в відділах: Політичного виховання Працівників, Спеціальному, Караульної Служби, Праці, Адміністративному і Господарському.

Лікарський догляд виконував доктор М. Міклажевський (пол. M. Miklaszewski), який керував колективом німецьких і українських лікарів-в'язнів.

Так само як і в гітлерівських концентраційних таборах, в концентраційному таборі в Явожно існувала посада капо, яких тут називали «кур'єрами», або «блоковими» (пол. "gońcami" albo "blokowymi). Вони були звільнені від фізичної праці, отримували кращу їжу й одяг, навзамін виконували функцію помічників табірного начальства, займалися доносами, знущалися з інших ув'язнених.

Ліквідація табору

Концентраційний табір в Явожно функціонував до лютого 1949 року. Пізніше там діяла Прогресивна в'язниця для неповнолітніх в Явожно (пол. Progresywne Więzienie dla Młodocianych w Jaworznie).

В'язнями концтабору були особи німецького, польського, шльонського (пол. śląskiego), українського, зокрема лемки австрійського, голландського, французького, югославського, чеського, румунського, литовського походження. Велику групу становили сілезці (пол. Ślązacy), які в роки Другої світової війни підписали гітлерівську анкету про німецьке арійське походження, або так званий «фольксліст» (пол. Volkslista, нім. Deutsche Volksliste).

Кількість в'язнів

Дата Кількість в'язнів в контаборі Явожно Кількість в'язнів в філіалах
22 березня 1945 1911 357
1 січня 1946 3505 4444
1 травня 1947 14 254 (разом, в концтаборі і філіалах) нема даних
7 серпня 1947 5430 8519
1 грудня 1947 6227 6790
листопад 1948 2628 4309
лютий 1949 2522 3813

Діяльність

Український філіал

Українці (зокрема лемки) перебували в концентраційному таборі в Явожні від початку його існування (1 травня 1945 року їх кількість становила 43 особи серед 2 314 в'язнів), але щойно після рішення Політбюро ЦК Польської робітничої партії (пол. Biura Politycznego KC, Polska Partia Robotnicza) від 23 квітня 1947 року про направлення туди депортованих зі своїх земель і запідозрених у співпраці чи симпатіях до ОУН чи УПА українців значно збільшилася їхня чисельність у концтаборі.

Але помилковим було б твердження, що в концентраційному таборі перебували члени УПА — табір в Явожно призначався для цивільних осіб, а фактичних членів УПА арештовували, порізно судили в польових судах та окружних військових судах, та за їх вироками розстрілювали або відправляли до в'язниці. Скеровували в концтабір зі збірних пунктів українську інтелігенцію, греко-католицьких священників і підозрюваних осіб, арештованих під час Акції «Вісла».

Перший транспорт із в'язнями поступив 4 травня 1947 року з Сянока і налічував 16 осіб з Ліського та Сяноцького повітів, а особою, записаною до табірної книги під номером 1, була Марія Баран з Ліського повіту. Пізніше транспорти прибували з Освенціма, через котрий відбувалося транспортування всіх депортованих на захід Польщі в так звані «віднайдені землі».

В тому концтаборі утримувалось 3 873 в'язні, (2 781 українець, серед яких 823 жінки, кільканадцять дітей, 22 греко-католицьких та 5 православних священників), з них 162 особи померло. Найбільшу групу становили в'язні, які потрапили до концтабору після кількаденного перебування в повітових арештантських камерах, — вони були транспортовані безпосередньо до Явожно. Однак чималу групу становили також люди, які були виловлені з транспортів на Західні Землі на підставі попередньо приготованих за допомогою місцевих посадових осіб відомостей про підозру в співпраці чи симпатіях до УПА. У таборі знаходилась також та українська інтелігенція лемківського походження, яка раніше уникнула арешту.

До концтабору потрапило кілька десятків осіб, спійманих під час спроби уникнути депортації та повернутися в рідні краї, що також було підставою для влади на скерування до Явожно.

Під час перебування в Явожно керівництво концтабору нерідко застосовувало до в'язнів психологічний і фізичний терор. Праця в'язнів концтабору, серед інших робіт, використовувалась на будівництві електростанції в Явожно та при пошитті одягу для потреб Міністерства Громадської Безпеки (пол. Ministerstwa Bezpieczeństwa Publicznego) Польщі. Зі спогадів в'язня концтабору Юлії Шишко з Волі Крецівської:

«Приїхали ми до Явожна. Прийшли ми до брами, а то все виглядало цілком так, як німці робили з жидами. Брама висока, а на ній напис, якого ніколи в житті не забуду й все буду мати перед очами літери: “Centralny Oboz Pracy – Jaworzno”. За брамою чекали нас готові бараки. У бараках ліжка з дошки на три поверхи, без сінника, один коц мав бути за все. Бляшана миска, бляшане горнятко та ложка. Ввечері давали такої кави, що як хто хоче, то буде на ній жити. Рано о шостій годині апель. Почали нас, жінок, учити військової дисципліни. Перед тим одна з в’язнів подавала, скільки нас на площі, скільки на слідстві, скільки в праці. Усе мусило погоджуватися. По апелю до бараку по хліб і каву: на одного четвертина хліба на 24 години. Хочеш, то з’їж відразу, хочеш, то тримай, хоч як важко тримати й не їсти. (...) Щоб дарма не сидіти, відразу дали всім роботу: жінки до кравецтва, чоловіків на будову та різні майстерні. З роботи кликали на слідство. Там було страшне биття, а в праці тяжкий тягар, а в бараці тяжкий голод. (...) На слідствах найгірше били дівчину Марію з Жерниці. Брали її вранці, а ввечері приносили в коці, сама вернутися не могла. Перележала ніч, брали вранці й приносили ввечері знову. Але витримала. (...) Уночі одна жінка завжди мала варту, провіряла, чи все в порядку. Як була добра, то нічого не казала, але переважно все розкидали й казали спрятувати, а якусь знайдену порошину клали на коца й казали нести зі співом на смітник, а вертатися жабками. (...) Дві жінки не могли погодитися з тими пережиттями і пішли на електричні дроти»
.

Зі спогадів в'язня концтабору вчительки Катерини Константинович (з роду Маслій) з Кобильниці Волоської:

«Наказали роздягнутися і загнали митися. Вода – під страшенним тиском, холодна. Я думала, що вже нам кінець прийде. Серед нас були старші жінки, вони падали від тиску води…(...)А з лазні нещасних погнали до бараку. Там – поверхові ліжка, стерта солома, всюди брудно. Кати любувалися у «вправах-жабках»: постійно наказували жінкам скакати. Учительку взяли під пильний нагляд: за довге волосся – «жабки», за блузочку – «жабки», не так глянула – «жабки». Аж голова йшла обертом. Старші почали мліти… І весь час били людей ґумою, по спині, по руках, по ногах, нерідко й по голові. Після такого «привітання» ночами знов почалися допити. Марійку Залуцьку з Перемишля, яка в УПА мала братів, так мучили, що з допитів її несли на покривалі. Ми все на неї дивилися і з безсилля плакали. Це було страшне. Тягали ночами й мене, вічно голодну. Знущалися. Попри голод, ми перекидали частину нашої їжі чоловікам – бо в них ще страшніший голод був. А нас без кінця допитували, били, знущалися. Дві жінки не витримали цього й кинулися на підключені до струму дроти. Їхніх прізвищ уже не пам’ятаю, здається, з Кракова вони були, й загинули там…»

Зі спогадів в'язня концтабору греко-католицького священика С. Дзюбини:

«Я сам бачив, що в'язні часто йшли на слідство на власних ногах, а поверталися несені на ношах, такі були скатовані. Щодо голоду табір у Явожно був гіршим від німецького «Освєнціма».

Останніми в'язнями, яких привезли до концтабору 22 травня 1948 року з Кошиців, стали 112 бійців УПА, взяті в полон у Чехословаччині під час спроби пробратися на Захід. Після дводенного перебування в таборі їх переміщено до в'язниці на вулиці Монтелюпіх у Кракові. Районні військові суди (пол. Wojskowe Sądy Rejonowe) в Кракові та Ряшеві засудили більшість із них до смертної кари.

Від весни 1948 року поступово розпочато звільнення в'язнів, за винятком духовних осіб, котрих тримали в концтаборі аж до 15 лютого 1949 року, вивізши їх після цього до в'язниці в Грудзьондзі. Але офіційно філіал для українців Польщі ліквідовано 7 січня 1949 року.

Див. також

Примітки

  1. Zygmunt Woźniczka: Represje na Górnym Śląsku po 1945 roku. Katowice: "Śląsk", 2010, s. 247. . 
  2. Sylwia Jaszczuk, «»
  3. Zygmunt Woźniczka: Represje na Górnym Śląsku po 1945 roku. Katowice: "Śląsk", 2010, s. 248. . 
  4. Zygmunt Woźniczka: Represje na Górnym Śląsku po 1945 roku. Katowice: Śląsk, 2010, ss. 248-249. . 
  5. [[https://web.archive.org/web/20070930014514/http://nslowo.free.ngo.pl/z_istoriji_kultury/jaworzno_trahicznyj_symwol.htm Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] Стаття «Явожно — трагічний символ акції „Вісла“» в газеті Наше слово]
  6. . Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  7. [[https://web.archive.org/web/20070930014514/http://nslowo.free.ngo.pl/z_istoriji_kultury/jaworzno_trahicznyj_symwol.htm Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] Стаття «Явожно — трагічний символ акції „Вісла“» в газеті Наше слово], № 18, 2 травня 2004 року
  8. ЯВОЖНО — ТРАГІЧНИЙ СИМВОЛ АКЦІЇ «Вісла» [ 24 серпня 2018 у Wayback Machine.], 27.01.2011
  9. Рідна земля їй все пахне і сниться; спогади Катерини Константинович (з роду Маслій), уродженки села Кобильниця Волоська. [ 2 липня 2017 у Wayback Machine.] в газеті Наше слово
  10. С. Дзюбина І стверди діло рук наших
  11. . Архів оригіналу за 7 червня 2013. Процитовано 2 листопада 2013.

Джерела

  • Гук Б. Іваник М. Спогади вязнів польського концентраційного табору, Перемишль, Торонто, Львів: Об’єднання Українців Закерзоння, - 2007 .
  • K. Miroszewski: Ukraińcy i Łemkowie w Centralnym Obozie Pracy Jaworzno // Pamiętny rok 1947. Rzeszów 2001.
  • Obóz dwóch totalitaryzmów, Jaworzno 1943—1956, red. K. Miroszewski, Z. Woźniczka, t. 1-2, Jaworzno 2007.

Посилання

  • Ukraińscy duchowni greckokatoliccy i prawosławni w COP w Jaworznie[недоступне посилання з червня 2019](пол.)
  • (пол.)
  • Польські післявоєнні концентраційні табори – сумна дійсність | Український погляд
  • В Явожно вшанували пам'ять українських жертв польського концтабору

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2017 Koncentracijnij tabir u Yavozhni koncentracijnij tabir sho diyav v 1945 1949 rokah v misti Yavozhno Silezke voyevodstvo Polska Narodna Respublika Konctabir Yavozhno fragmen stini ta zaliznichnoyi koliyiIstoriyaGitlerivskij koncentracijnij tabir Teritoriya na yakij isnuvav tabir u Yavozhni a takozh prinalezhnij do nogo filial u Hrustah pol Chrustach nalezhali do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni do Yavozhnenskih kopalen pol Jaworznickich Kopaln S A v Yavozhni 15 chervnya 1943 roku nimci stvorili tut filial koncentracijnogo taboru Aushvic pid nazvoyu nim Arbeitslager NeuDachs nr 147 Pered prihodom Chervonoyi Armiyi 17 sichnya 1945 roku nacisti vidpravili z filialu v misti Yavozhno kolonu v yazniv Yihnij shlyah prolyagav na vidstan priblizno 250 km trasoyu do pol Gross Rosen bilya suchasnogo sela Rogozhnicya Nizhnosilezke voyevodstvo pol Rogoznica wojewodztwo dolnoslaskie tak zvanij Marsh smerti Komunistichnij koncentracijnij tabir 6 kvitnya 1945 roku Ministerstvo gromadskoyi bezpeki Polshi pol Ministerstwo Bezpieczenstwa Publicznego na osnovi cirkulyara 42 stvorilo Centralizovani tabori praci zokrema u Varshavi Ponyatovi pol Poniatowa Kresimovi pol Krzesimow Potulici pol Potulice i Yavozhno Odnak koncentracijnij tabir v Yavozhno rozpochav svoyu diyalnist she do vihodu u svit cirkulyara v lyutomu 1945 roku Vidstupayuchi nimci ne znishili tabir sho skladavsya z 15 derev yanih barakiv ta murovanih ob yektiv lazni kuhni shpitalyu komunikacij majsteren ta skladiv Tabir buv operezanij podvijnim ryadom kolyuchogo drotu pid strumom krim togo v ogorozhi bulo kilkanadcyat ceglyanih ohoronnih vezh z kulemetami ta prozhektorami na nih Karcer taboru znahodivsya v primishenni kolishnoyi tabirnoyi pralni Pivnichna chastina taboru bula vidgorodzhena vid dorogi Krakiv Katovici p yatimetrovoyu stinoyu Koncentracijnij tabir v Yavozhno pidlyagav Viddilovi v yaznic i taboriv voyevodskogo uryadu gromadskoyi bezpeki v Krakovi pol Wydzialowi Wieziennictwa i Obozow Wojewodzkiego Urzedu Bezpieczenstwa Publicznego w Krakowie yakim keruvav v toj chas poruchik Yakub Hammershmidt pol por Jakub Hammerschmidt piznishe Yakub Halicki pol Jakub Halicki Komendanti koncentracijnogo taboruporuchnik Vlodzimezh Stanishevskij pol por Wlodzimierz Staniszewski kapitan Stanislav Kvyatkovskij pol kpt Stanislaw Kwiatkowski Teofil Gazelmayer pol Teofil Hazelmajer vid kvitnya 1948 roku kapitan pol kpt Salomon Morel vid lyutogo 1949 roku GarnizonOhorona taboru skladalasya z ponad 300 soldativ i 18 oficeriv Korpusu Vnutrishnoyi Bezpeki pol Korpus Bezpieczenstwa Wewnetrznego ta kilkanadcyati civilnih pracivnikiv Pracyuvali v viddilah Politichnogo vihovannya Pracivnikiv Specialnomu Karaulnoyi Sluzhbi Praci Administrativnomu i Gospodarskomu Likarskij doglyad vikonuvav doktor M Miklazhevskij pol M Miklaszewski yakij keruvav kolektivom nimeckih i ukrayinskih likariv v yazniv Tak samo yak i v gitlerivskih koncentracijnih taborah v koncentracijnomu tabori v Yavozhno isnuvala posada kapo yakih tut nazivali kur yerami abo blokovimi pol goncami albo blokowymi Voni buli zvilneni vid fizichnoyi praci otrimuvali krashu yizhu j odyag navzamin vikonuvali funkciyu pomichnikiv tabirnogo nachalstva zajmalisya donosami znushalisya z inshih uv yaznenih Likvidaciya taboruKoncentracijnij tabir v Yavozhno funkcionuvav do lyutogo 1949 roku Piznishe tam diyala Progresivna v yaznicya dlya nepovnolitnih v Yavozhno pol Progresywne Wiezienie dla Mlodocianych w Jaworznie V yaznyami konctaboru buli osobi nimeckogo polskogo shlonskogo pol slaskiego ukrayinskogo zokrema lemki avstrijskogo gollandskogo francuzkogo yugoslavskogo cheskogo rumunskogo litovskogo pohodzhennya Veliku grupu stanovili silezci pol Slazacy yaki v roki Drugoyi svitovoyi vijni pidpisali gitlerivsku anketu pro nimecke arijske pohodzhennya abo tak zvanij folkslist pol Volkslista nim Deutsche Volksliste Kilkist v yazniv Data Kilkist v yazniv v kontabori Yavozhno Kilkist v yazniv v filialah22 bereznya 1945 1911 3571 sichnya 1946 3505 44441 travnya 1947 14 254 razom v konctabori i filialah nema danih7 serpnya 1947 5430 85191 grudnya 1947 6227 6790listopad 1948 2628 4309lyutij 1949 2522 3813DiyalnistUkrayinskij filial Ukrayinci zokrema lemki perebuvali v koncentracijnomu tabori v Yavozhni vid pochatku jogo isnuvannya 1 travnya 1945 roku yih kilkist stanovila 43 osobi sered 2 314 v yazniv ale shojno pislya rishennya Politbyuro CK Polskoyi robitnichoyi partiyi pol Biura Politycznego KC Polska Partia Robotnicza vid 23 kvitnya 1947 roku pro napravlennya tudi deportovanih zi svoyih zemel i zapidozrenih u spivpraci chi simpatiyah do OUN chi UPA ukrayinciv znachno zbilshilasya yihnya chiselnist u konctabori Ale pomilkovim bulo b tverdzhennya sho v koncentracijnomu tabori perebuvali chleni UPA tabir v Yavozhno priznachavsya dlya civilnih osib a faktichnih chleniv UPA areshtovuvali porizno sudili v polovih sudah ta okruzhnih vijskovih sudah ta za yih virokami rozstrilyuvali abo vidpravlyali do v yaznici Skerovuvali v konctabir zi zbirnih punktiv ukrayinsku inteligenciyu greko katolickih svyashennikiv i pidozryuvanih osib areshtovanih pid chas Akciyi Visla Pershij transport iz v yaznyami postupiv 4 travnya 1947 roku z Syanoka i nalichuvav 16 osib z Liskogo ta Syanockogo povitiv a osoboyu zapisanoyu do tabirnoyi knigi pid nomerom 1 bula Mariya Baran z Liskogo povitu Piznishe transporti pribuvali z Osvencima cherez kotrij vidbuvalosya transportuvannya vsih deportovanih na zahid Polshi v tak zvani vidnajdeni zemli V tomu konctabori utrimuvalos 3 873 v yazni 2 781 ukrayinec sered yakih 823 zhinki kilkanadcyat ditej 22 greko katolickih ta 5 pravoslavnih svyashennikiv z nih 162 osobi pomerlo Najbilshu grupu stanovili v yazni yaki potrapili do konctaboru pislya kilkadennogo perebuvannya v povitovih areshtantskih kamerah voni buli transportovani bezposeredno do Yavozhno Odnak chimalu grupu stanovili takozh lyudi yaki buli vilovleni z transportiv na Zahidni Zemli na pidstavi poperedno prigotovanih za dopomogoyu miscevih posadovih osib vidomostej pro pidozru v spivpraci chi simpatiyah do UPA U tabori znahodilas takozh ta ukrayinska inteligenciya lemkivskogo pohodzhennya yaka ranishe uniknula areshtu Do konctaboru potrapilo kilka desyatkiv osib spijmanih pid chas sprobi uniknuti deportaciyi ta povernutisya v ridni krayi sho takozh bulo pidstavoyu dlya vladi na skeruvannya do Yavozhno Pid chas perebuvannya v Yavozhno kerivnictvo konctaboru neridko zastosovuvalo do v yazniv psihologichnij i fizichnij teror Pracya v yazniv konctaboru sered inshih robit vikoristovuvalas na budivnictvi elektrostanciyi v Yavozhno ta pri poshitti odyagu dlya potreb Ministerstva Gromadskoyi Bezpeki pol Ministerstwa Bezpieczenstwa Publicznego Polshi Zi spogadiv v yaznya konctaboru Yuliyi Shishko z Voli Krecivskoyi Priyihali mi do Yavozhna Prijshli mi do brami a to vse viglyadalo cilkom tak yak nimci robili z zhidami Brama visoka a na nij napis yakogo nikoli v zhitti ne zabudu j vse budu mati pered ochami literi Centralny Oboz Pracy Jaworzno Za bramoyu chekali nas gotovi baraki U barakah lizhka z doshki na tri poverhi bez sinnika odin koc mav buti za vse Blyashana miska blyashane gornyatko ta lozhka Vvecheri davali takoyi kavi sho yak hto hoche to bude na nij zhiti Rano o shostij godini apel Pochali nas zhinok uchiti vijskovoyi disciplini Pered tim odna z v yazniv podavala skilki nas na ploshi skilki na slidstvi skilki v praci Use musilo pogodzhuvatisya Po apelyu do baraku po hlib i kavu na odnogo chetvertina hliba na 24 godini Hochesh to z yizh vidrazu hochesh to trimaj hoch yak vazhko trimati j ne yisti Shob darma ne siditi vidrazu dali vsim robotu zhinki do kravectva cholovikiv na budovu ta rizni majsterni Z roboti klikali na slidstvo Tam bulo strashne bittya a v praci tyazhkij tyagar a v baraci tyazhkij golod Na slidstvah najgirshe bili divchinu Mariyu z Zhernici Brali yiyi vranci a vvecheri prinosili v koci sama vernutisya ne mogla Perelezhala nich brali vranci j prinosili vvecheri znovu Ale vitrimala Unochi odna zhinka zavzhdi mala vartu proviryala chi vse v poryadku Yak bula dobra to nichogo ne kazala ale perevazhno vse rozkidali j kazali spryatuvati a yakus znajdenu poroshinu klali na koca j kazali nesti zi spivom na smitnik a vertatisya zhabkami Dvi zhinki ne mogli pogoditisya z timi perezhittyami i pishli na elektrichni droti Zi spogadiv v yaznya konctaboru vchitelki Katerini Konstantinovich z rodu Maslij z Kobilnici Voloskoyi Nakazali rozdyagnutisya i zagnali mitisya Voda pid strashennim tiskom holodna Ya dumala sho vzhe nam kinec prijde Sered nas buli starshi zhinki voni padali vid tisku vodi A z lazni neshasnih pognali do baraku Tam poverhovi lizhka sterta soloma vsyudi brudno Kati lyubuvalisya u vpravah zhabkah postijno nakazuvali zhinkam skakati Uchitelku vzyali pid pilnij naglyad za dovge volossya zhabki za bluzochku zhabki ne tak glyanula zhabki Azh golova jshla obertom Starshi pochali mliti I ves chas bili lyudej gumoyu po spini po rukah po nogah neridko j po golovi Pislya takogo privitannya nochami znov pochalisya dopiti Marijku Zalucku z Peremishlya yaka v UPA mala brativ tak muchili sho z dopitiv yiyi nesli na pokrivali Mi vse na neyi divilisya i z bezsillya plakali Ce bulo strashne Tyagali nochami j mene vichno golodnu Znushalisya Popri golod mi perekidali chastinu nashoyi yizhi cholovikam bo v nih she strashnishij golod buv A nas bez kincya dopituvali bili znushalisya Dvi zhinki ne vitrimali cogo j kinulisya na pidklyucheni do strumu droti Yihnih prizvish uzhe ne pam yatayu zdayetsya z Krakova voni buli j zaginuli tam Zi spogadiv v yaznya konctaboru greko katolickogo svyashenika S Dzyubini Ya sam bachiv sho v yazni chasto jshli na slidstvo na vlasnih nogah a povertalisya neseni na noshah taki buli skatovani Shodo golodu tabir u Yavozhno buv girshim vid nimeckogo Osvyencima Ostannimi v yaznyami yakih privezli do konctaboru 22 travnya 1948 roku z Koshiciv stali 112 bijciv UPA vzyati v polon u Chehoslovachchini pid chas sprobi probratisya na Zahid Pislya dvodennogo perebuvannya v tabori yih peremisheno do v yaznici na vulici Montelyupih u Krakovi Rajonni vijskovi sudi pol Wojskowe Sady Rejonowe v Krakovi ta Ryashevi zasudili bilshist iz nih do smertnoyi kari Vid vesni 1948 roku postupovo rozpochato zvilnennya v yazniv za vinyatkom duhovnih osib kotrih trimali v konctabori azh do 15 lyutogo 1949 roku vivizshi yih pislya cogo do v yaznici v Grudzondzi Ale oficijno filial dlya ukrayinciv Polshi likvidovano 7 sichnya 1949 roku Div takozhBili Sarni Bereza Kartuzka koncentracijnij tabir PrimitkiZygmunt Wozniczka Represje na Gornym Slasku po 1945 roku Katowice Slask 2010 s 247 ISBN 978 83 7164 625 6 Sylwia Jaszczuk Zygmunt Wozniczka Represje na Gornym Slasku po 1945 roku Katowice Slask 2010 s 248 ISBN 978 83 7164 625 6 Zygmunt Wozniczka Represje na Gornym Slasku po 1945 roku Katowice Slask 2010 ss 248 249 ISBN 978 83 7164 625 6 https web archive org web 20070930014514 http nslowo free ngo pl z istoriji kultury jaworzno trahicznyj symwol htm Arhivovano30 veresnya 2007 u Wayback Machine Stattya Yavozhno tragichnij simvol akciyi Visla v gazeti Nashe slovo Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Procitovano 16 veresnya 2012 https web archive org web 20070930014514 http nslowo free ngo pl z istoriji kultury jaworzno trahicznyj symwol htm Arhivovano30 veresnya 2007 u Wayback Machine Stattya Yavozhno tragichnij simvol akciyi Visla v gazeti Nashe slovo 18 2 travnya 2004 roku YaVOZhNO TRAGIChNIJ SIMVOL AKCIYi Visla 24 serpnya 2018 u Wayback Machine 27 01 2011 Ridna zemlya yij vse pahne i snitsya spogadi Katerini Konstantinovich z rodu Maslij urodzhenki selaKobilnicya Voloska 2 lipnya 2017 u Wayback Machine v gazeti Nashe slovo S Dzyubina I stverdi dilo ruk nashih Arhiv originalu za 7 chervnya 2013 Procitovano 2 listopada 2013 DzherelaGuk B Ivanik M Spogadi vyazniv polskogo koncentracijnogo taboru Peremishl Toronto Lviv Ob yednannya Ukrayinciv Zakerzonnya 2007 ISBN 978 611 01 1920 7 K Miroszewski Ukraincy i Lemkowie w Centralnym Obozie Pracy Jaworzno Pamietny rok 1947 Rzeszow 2001 Oboz dwoch totalitaryzmow Jaworzno 1943 1956 red K Miroszewski Z Wozniczka t 1 2 Jaworzno 2007 PosilannyaUkrainscy duchowni greckokatoliccy i prawoslawni w COP w Jaworznie nedostupne posilannya z chervnya 2019 pol pol Polski pislyavoyenni koncentracijni tabori sumna dijsnist Ukrayinskij poglyad V Yavozhno vshanuvali pam yat ukrayinskih zhertv polskogo konctaboru

Дата публікації:
Топ