Грудзьондз

Грудзьондз (пол. Grudziądz, нім. Graudenz) — місто на півночі Польщі, належить до Куявсько-Поморського воєводства.

Грудзьондз Grudziądz
Грудзьондз. 2009 Грудзьондз. 2009
Основні дані
53°29′ пн. ш. 18°46′ сх. д. / 53.483° пн. ш. 18.767° сх. д. / 53.483; 18.767
Країна	Польща
Регіон	Куявсько-Поморське воєводство
Засновано	перед XI століттям
Статус міста	1291
Площа	57,76 км²
Населення	98725 (2011)
· густота	1716 (2008) осіб/км²
Висота НРМ	50 ± 1 м
Водойма	Вісла
Міста-побратими	Гютерсло, Фалун, Наньнін
Телефонний код	(48) 56
Часовий пояс	і
Номери автомобілів	CG
GeoNames	3098218
OSM	↑223407 ·R (Куявсько-Поморське воєводство)
SIMC	0983333
Поштові індекси	86-300 до 86-311
Міська влада
Мер міста	Роберт Маліновскі
Вебсайт	Офіційна сторінка міста
Мапа
Грудзьондз у Вікісховищі

Пам'ятки Грудзьондза належать до ^[de].

Пам'ятки

Центр міста

Костел святого Франциска Ксав'єра

Ратуша

• Середньовічне планування Старого міста
• Стіни XIV — XV століть, Водяні ворота
• Руїни замку тевтонських лицарів другій половині XIII століття (на Замковій горі)
• Кам'яні будинки у старій частині міста
• Цитадель, побудована на рубежі XVIII–XIX століть.
• Будівля реального училища
• Будівля колишньої учительській семінарії
• Будівля масонської ложі
• Колишній монастир бенедиктинців, побудований на рубежі XVII–XVIII століть у стилі бароко
• Костел Святого Духа XVI століття (перебудований у XVII столітті).
• Старий Євангелічний костел
• Гарнізонний костел
• Костел Святого Яна
• Каплиця Святого Єжи
• Костел Святого Хреста
• Костел Святого Миколая (XIII–XV вв.)
• Костел Непорочного Серця Марії
• Костел Святого Франциска Ксав'єра XVIII століття
• Коледж XVII — XVIII століть (зараз ратуша)
• Трамвайне депо XIX століття
• Руїни пивоварні
• Міська бібліотека
• Ботанічний сад

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	47095	9018	32998	5079
Жінки	51630	8565	30780	12285
Разом	98725	17583	63778	17364

Персоналії

• Лео Вайт (1882-1948) — американський актор театру і кіно.

Українці в Грудзьондзі

У місті на військовому цвинтарі на Zawiszy Czarnego на православній ділянці знаходиться поховання Івана Гітченка – киянина, вояка УНР (1890-16.10.1927), консула Уряду УНР у Варшаві, згодом геодезиста в Грудзьондзі. На цьому ж цвинтарі поховано вояків Червоної армії, серед яких багато українців.

У місцеву тюрму 15 лютого 1949 року вивезли українських священиків з концтабору в Явожні у зв’язку з його ліквідацією, а наступного місяця їх відправлено на місця депортації. 25.10.1953 р. тут загинув український підпільник Андрій Нісевич – син Андрія і Анни народжений 4.12.1907 р. в Добрій Шляхетській (Dobrej Szlacheckiej), Сяноцький повіт. Табірний номер 765.

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
4. Парнікоза, Іван. . https://www.pslava.info/Kujawsko-Pomorskie_GrudzenzM,99372.html (українська) . М. Жарких. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 03.08.2020.

Джерела

• Grudziądz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 862. (пол.)

Посилання

• Грудзендз // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.